Практична медицина /

Practical Medicine

УДК 616.71-007.235:611.018.4:616-073.7-053

ГУК Ю.М., ГАЙКО О.Г., ЗИМА А.М., КІНЧА-ПОЛІЩУК Т.А., ЗОТЯ А.В.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ», м. Київ

РЕНТГЕНІВСЬКА ДЕНСИТОМЕТРІЯ
В ОЦІНЦІ СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНОГО
СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ В ПАЦІЄНТІВ
ІЗ НЕДОСКОНАЛИМ ОСТЕОГЕНЕЗОМ
Резюме. У роботі поданий сучасний погляд на застосування різних неінвазивних методик
оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини, зокрема рентгенівської ден-
ситометрії, у пацієнтів із недосконалим остеогенезом. На підставі застосування рентгенів-
ської денситометрії у 22 пацієнтів із недосконалим остеогенезом встановлено порушення
структурно-функціонального стану кісткової тканини та виявлено значну втрату кісткової
маси; відмічено, що ступінь втрати кісткової маси залежить від типу захворювання. Авто-
ри роботи вважають, що застосування рентгенівської денситометрії в дітей та підлітків є
обов’язковим та доцільним при дослідженні пацієнтів із недосконалим остеогенезом, що
дає можливість об’єктивно оцінити зміни в кістковій тканині та адекватно підійти до систе-
ми ортопедичної реабілітації цієї групи пацієнтів.
Ключові слова: недосконалий остеогенез, рентгенівська денситометрія, дослідження,
структурно-функціональний стан кісткової тканини.

Вступ в діагностиці остеопоротичних проявів ортопедичних

Оцінка структурно-функціонального стану кістко-
вої тканини в дітей із тяжкими спадковими системни-
ми захворюваннями скелета, такими як недосконалий
остеогенез (НО), є одним із найбільш актуальних пи-
тань ортопедичного сьогодення як у теоретичному, так
і в практичному плані. Це пов’язано з прогресуючим
характером ортопедичних проявів захворювання, на-
явністю в пацієнтів системного остеопорозу та, як на-
слідок, формуванням патологічних переломів кісток та
їх осьових деформацій [1–3].
Прагнення науковців об’єктивно оцінити струк-
турно-функціональний стан кісткової тканини в да-
ного контингенту хворих та розробити адекватні ме-
тоди його корекції медикаментозним та хірургіч-
ним шляхом привело до застосування різноманіт-
них методик обстеження: кількісної ультразвукової
денситометрії та комп’ютерної томографії, фотон-
ної абсорбціометрії, рентгенівської денситометрії то-
що. Кожний із наведених методів займає свою нішу
захворювань [4–9].
До переваг перерахованих методів потрібно відне-
сти їх неінвазивність, простоту дослідження та мож-
ливість моніторингу змін структурно-функціональ-
ного стану кісткової тканини пацієнта. Серед не-
доліків:
— при ультразвуковій денситометрії — можливість
провести лише якісну оцінку губчастої тканини та її
архітектоніки;
— при комп’ютерній томографії та фотонній абсорб-
ціометрії застосовується радіоактивний випроміню-
вач, який призводить до значного променевого наван-
таження, що значно обмежує їх застосування в педіа-
тричній практиці [10–12].
© Гук Ю.М., Гайко О.Г., Зима А.М., Кінча-Поліщук Т.А.,
Зотя А.В., 2014
© «Біль. Суглоби. Хребет», 2014
© Заславський О.Ю., 2014

42 Біль. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507 № 1-2 (13-14), 2014

 Практична медицина / Practical Medicine

З 1994 року та до сьогодні за рекомендаціями екс- ка. Величина стандартного відхилення дозволяє кіль-
пертів ВООЗ для оцінки основного кількісного показ- кісно відрізнити варіант норми, остеопенію та остео-
ника здоров’я кістки (мінеральної щільності кістко- пороз [10, 11]. Для проведення рентгенівської денси-
вої тканини (МЩКТ)) золотим стандартом вважають тометрії в дітей особливе значення має наявність спе-
двохенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (dual- ціальної педіатричної програми, що дозволяє визначи-
energy x-ray absorbciometry — DXA), що поєднала в со- ти МЩКТ у дітей, починаючи від народження. У пе-
бі високу чутливість, специфічність, мінімальні похиб- діатричній практиці на відміну від обстеження дорос-
ку та дозу опромінення, швидкість обстеження (рівень лих діагностичне значення має тільки Z-критерій —
доказовості А). Відомо, що методикою DXA в резуль- різниця між МЩКТ пацієнта та середньостатистич-
таті сканування визначеної ділянки скелета вимірю- ною нормою для здорових дітей цього ж віку та статі.
ються два показники: площа поверхні, що скануєть- Зменшення показників є індикатором зниження кіст-
ся (Аrea, см2), та вміст кісткового мінералу (BMC — кової маси [9].
Bone Mineral Content, г), із яких надалі вираховуєть- У зв’язку із вищевикладеним саме використання
ся ще один клінічно значущий параметр — МЩКТ рентгенівської денситометрії покладене нами в осно-
(BMD — Bone Mineral Density (BMD = BMC/Area, ву оцінки структурно-функціонального стану кістко-
г/см2)) [4, 13]. вої тканини в пацієнтів із різними типами НО.
Найширше використовують стандартні автоматичні Мета — дослідити порушення структурно-функціо-
програми оцінки МЩКТ поперекового відділу хреб- нального стану кісткової тканини та виявити залежність
та, проксимального відділу стегнової кістки, кісток змін мінеральної щільності кісткової тканини від типу
передпліччя та усього скелета. Дослідження попере- захворювання, застосовуючи рентгенівську денситоме-
кового відділу хребта та всього скелета рекомендоване трію в пацієнтів із недосконалим остеогенезом.
для застосування саме в дітей та підлітків (Official Po-
sition of the International Society for Clinical Densitome- Матеріали та методи
try/October, 2013). Дослідження виконано на основі аналізу показни-
Як відомо, діагноз остеопорозу в дітей та підліт- ків рентгенівської денситометрії 22 пацієнтів (віком
ків не повинен встановлюватися лише на підставі од- від 7 до 34 років, 13 дівчат та 9 хлопців) із недоскона-
них денситометричних критеріїв. Для встановлен- лим остеогенезом, які перебували на лікуванні з 2007
ня діагнозу остеопорозу потрібно діагностувати зни- по 2013 рік в ДУ «Інститут травматології та ортопедії
ження МЩКТ  –2,0 SD та наявність в анамнезі біль- НАМН України» м. Києва. 21 пацієнт був віком 7–10
ше двох переломів (Official Position of the International років, одна пацієнтка була віком 34 роки.
Society for Clinical Densitometry/October, 2013). Діагноз НО встановлювали на підставі особливо-
Показники МЩКТ дорослого пацієнта автоматич- стей клінічного перебігу захворювання, рентгеноло-
но порівнюють із нормативними, вираховується від- гічного, рентген-денситометричного та біохімічно-
хилення індивідуального показника від середньовіко- го методів дослідження. Усі пацієнти були розподілені
вої норми (Z-критерій), від пікової маси осіб відповід- за типами НО відповідно до класифікації Sillence
ної статі (Т-критерій), а також вираховується стандар- (1982 р.) (І тип — 9 пацієнтів, ІІІ тип — 11 пацієнтів, ІV
тне відхилення від середньостатистичного показни- тип — 2 хворих).
Таблиця 1. Результати рентген-денситометричного обстеження пацієнтів залежно від типу недосконалого
остеогенезу
Тип НО
І тип НО ІІІ тип НО ІV тип НО
№
п/п Прокси-
Проксималь- Кількість Проксималь-
Попереко- Поперековий Кількість пе- Попереко- мальний Кількість
ний відділ перело- ний відділ
вий відділ відділ реломів вий відділ відділ стег- переломів
стегна мів стегна
на
1 –3,9 –3,7 9 –3,8 –5,8 15 –2,8 –1,8 3
2 –4,8 –4,9 4 –5,3 –7,4 18 –2,1 –2,3 3
3 –2,2 –2,9 7 –5,8 –4,7 20
4 –2,9 –2,4 6 –4,7 –4,6 19
5 –1,9 –2,1 5 –5,6 –3,6 11
6 –2,4 –4,1 10 –3,5 –5,5 15
7 –3,2 –2,4 12 –4,0 –5,7 18
8 –2,9 –2,6 5 – –2,7 10
9 –2,3 –2,7 7 –4,9 –4,1 17
10 –4,4 –4,1 13
11 –5,1 –3,7 10
М± –2,94 ± 0,92 –3,09 ± 0,94 7,2 ± 2,6 –4,71 ± 0,78 –4,72 ± 1,18 15,6 ± 3,4 –2,45 –2,05 3,00

№ 1-2 (13-14), 2014 www.mif-ua.com 43

 Практична медицина / Practical Medicine
Для дослідження МЩКТ у пацієнтів із НО нами
застосовувалась двохенергетична рентгенівська ден-
ситометрія на приладі iDXA компанії GE Medical
Systems, LUNAR; визначали МЩКТ та Z-критерій.
Усім пацієнтам виконували оцінку МЩКТ у попере-
ковому відділі хребта (L1-L4) та проксимальному відділі
стегнової кістки.
Результати та обговорення
Результати денситометричного дослідження в па-
цієнтів та кількість переломів кісток, що діагностовані
в них до початку ортопедичного лікування, подані в
табл. 1.
Ми вважаємо, що показник кількості переломів не-
розривно пов’язаний із «якістю» кістки та зниженням
МЩКТ, що, на наш погляд, слід брати до уваги при
аналізі ступеня остеопоротичних змін та втрати кіст-
кової маси, оцінці ефективності ортопедичного ліку-
вання пацієнтів із НО.
При аналізі отриманих даних МЩКТ двох відділів
за результатами DXA встановлено, що в усіх пацієнтів
МЩКТ була знижена, Z-критерій коливався від –1,8
до –7,4 SD. Зниження МЩКТ корелювало з кількістю
переломів: чим більша кількість переломів спостеріга-
лась та чим тяжчим був варіант клінічного перебігу за-
хворювання, тим вищий ступінь втрати кісткової маси
відмічався у хворого (табл. 1, рис. 1).
У пацієнтів з ІІІ типом НО спостерігалась найбіль-
ша втрата кісткової маси (табл. 1, рис. 1). Так, при цьо-
му типі захворювання Z-критерій коливався в межах
від –2,7 SD до –7,4 SD (рис. 1). Як ми бачимо з діагра-
ми (рис. 1), найбільш виражені зміни МЩКТ харак-
терні для ІІІ типу НО, що відповідає тяжкому варіанту
клінічного перебігу та значній кількості патологічних
переломів (в середньому 15 переломів) (табл. 1). Ми
вважаємо, що тяжкий, генетично зумовлений, вродже-
ний остеопороз у пацієнтів із ІІІ типом ускладнюється
остеопорозом набутим, причинами якого є знерухом-
Поперековий Проксимальний
відділ відділ стегна
0,0
–0,5
–1,0
–1,5
Z-критерій
–2,0
–2,5
–3,0
–2,94 –3,09
–3,5
–4,0
–4,5
–5,0 –4,71 –4,72
І тип НО ІІІ тип НО
Рисунок 1. Діаграма середнього значення Z-критерію
в поперековому відділі хребта та проксимальному
відділі стегнової кістки при I та III типах недосконалого
остеогенезу
44 Біль. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
лення пацієнтів (більшість пацієнтів лежачі — тяжкий
клінічний перебіг або багатоетапне хірургічне лікуван-
ня та перебування в гіпсовій пов’язці).
При І типі НО зміни Z-критерію були менш вира-
жені, він коливався від –1,9 SD до –4,9 SD (табл. 1, рис.
1). Це пояснюється тим, що І тип НО є найбільш до-
броякісним серед усіх типів захворювання, для нього
характерний менший ступінь вираженості остеопоро-
зу та, відповідно, менша кількість патологічних перело-
мів (в середньому 7 переломів), збереження пацієнтами
в більшості випадків функції ходьби та опори.
При проведенні аналізу змін показників МЩКТ
поперекового відділу хребта встановлено, що при І ти-
пі захворювання середнє значення Z-критерію було
–2,94 SD; а при ІІІ типі –4,71 SD (табл. 1), тобто при I
типі захворювання МЩКТ була вірогідно вищою, ніж
при III типі НО (р < 0,05).
При порівнянні показників МЩКТ в попереково-
му відділу хребта та проксимальному відділі стегнової
кістки в межах одного типу захворювання відмічено
майже повну ідентичність змін: так, при ІІІ типі НО в
поперековому відділі хребта середнє значення Z-кри-
терію було –4,71 SD, а в проксимальному відділі стег-
нової кістки –4,72 SD; при І типі в поперековому від-
ділі хребта –2,94 SD, а в проксимальному відділі стег-
на — 3,09 SD (рис. 1).
У зв’язку з тим, що пацієнтів з ІV типом НО було
лише два, нами не проводився аналіз відповідних по-
казників при цьому типі захворювання.
При аналізі показників у пацієнтів обох груп
(об’єднання I та ІІІ типу НО) виявлено обернену віро-
гідну залежність середньої сили (рис. 2) між значен-
ням Z-критерію поперекового відділу хребта та кіль-
кістю переломів в анамнезі (r = — 0,6; р < 0,05) й між
значенням Z-критерію проксимального відділу стег-
нової кістки (r = — 0,7; р < 0,05) та кількістю переломів
в анамнезі (рис. 3).
У пацієнтів з I типом НО (рис. 4) встановлено обер-
нену дуже слабку (практично відсутня) залежність між
Z-критерієм проксимального відділу стегнової кістки
(r = –0,05) та кількістю переломів в анамнезі, у той час
як у пацієнтів із ІІІ типом НО (рис. 5) — невірогідну
обернену залежність середньої сили (r = –0,52).
y = –2,6х + 1,7
25
R2 = 0,4
Кількість переломів
20
15
10
5
0
–7 –6 –5 –4 –3 –2 –1 0
Z-критерій поперекового відділу хребта
пацієнтів із недосконалим остеогенезом
Рисунок 2. Залежність між кількістю переломів та
Z-критерієм поперекового відділу хребта пацієнтів
із недосконалим остеогенезом
№ 1-2 (13-14), 2014
 Практична медицина / Practical Medicine

y = –2,5х + 1,3 y = 0,13х + 7,6519

25 14
R2 = 0,5 R2 = 0,0024
Кількість переломів

Кількість переломів
12
20
10
15 8
10 6
4
5
2
0 0
–8 –7 –6 –5 –4 –3 –2 –1 0 –6 –5 –4 –3 –2 –1 0
Z-критерій проксимального відділу стегнової кістки Z-критерій проксимального відділу
пацієнтів із недосконалим остеогенезом стегнової кістки при I типі

Рисунок 3. Залежність між кількістю переломів та Рисунок 4. Відсутність залежності між кількістю
Z-критерієм проксимального відділу стегнової кістки переломів та Z-критерієм проксимального відділу
пацієнтів із недосконалим остеогенезом стегнової кістки пацієнтів із I типом недосконалого
остеогенезу
При проведенні подібного аналізу окремо в групах
y = –1,5х + 8,3
пацієнтів з I та ІІІ типом НО не виявлено залежності 25
R2 = 0,27
Кількість переломів

між Z-критерієм поперекового відділу хребта та кіль-

кістю переломів в анамнезі.
Таким чином, для усіх пацієнтів із НО характер-
ним є порушення структурно-функціонального стану
кісткової тканини, зниження МЩКТ. Ступінь вира-
женості цих порушень залежить від типу захворюван-
ня. Прослідковується обернена вірогідна залежність
середньої сили між середнім значенням Z-критерію
поперекового відділу хребта, проксимального відділу
стегнової кістки та кількістю переломів в анамнезі.
На наш погляд, застосування рентгенівської ден-
ситометрії при оцінці стану кісткової тканини в па-
цієнтів із недосконалим остеогенезом є доцільним та
обов’язковим. Даний метод повинен застосовувати-
ся поряд із іншими методами оцінки структурно-фун-
кціонального стану кісткової тканини, такими як до-
слідження кісткових маркерів ІV покоління, що в по-
дальшому дозволить об’єктивно підійти до розробки
тактики ортопедичного лікування в кожного окремого
пацієнта (застосування медикаментозної терапії, вибір
хірургічної методики та термінів її застосування).
Висновки
1. За даними рентгенівської денситометрії в усіх па-
цієнтів із різними типами недосконалого остеогене-
зу встановлено порушення структурно-функціональ-
ного стану кісткової тканини, зниження мінеральної
щільності кісткової тканини (значення Z-критерію від
–1,9SD до –7,4 SD).
2. Визначено, що при І типі захворювання середнє
значення Z-критерію становить –2,94 SD; а при ІІІ
типі –4,71 SD, тобто при I типі захворювання міне-
20
15
10
5
0
–8 –7 –6 –5 –4 –3 –2 –1 0
Z-критерій проксимального відділу
стегнової кістки при III типі
Рисунок 5. Залежність між кількістю переломів та
Z-критерієм проксимального відділу стегнової кістки
пацієнтів із III типом недосконалого остеогенезу
ральна щільність кісткової тканини поперекового від-
ділу хребта була вірогідно вищою, ніж при III типі НО
(р < 0,05).
3. При аналізі показників у пацієнтів обох груп
(об’єднання I та ІІІ типу НО) виявлено обернену віро-
гідну залежність середньої сили між значенням Z-кри-
терію поперекового відділу хребта та кількістю пере-
ломів в анамнезі (r = –0,6; р < 0,05) й між значенням
Z-критерію проксимального відділу стегнової кістки
(r = –0,7; р < 0,05) та кількістю переломів в анамнезі.
4. Використання рентгенівської денситометрії в ді-
тей та підлітків із недосконалим остеогенезом є до-
цільним та обов’язковим при оцінці стану кістко-
вої тканини й дозволить у подальшому підійти до
розробки адекватної медикаментозної терапії остео-
поротичних порушень та вибору методу хірургічного
лікування.

Список літератури 3. Шармазанова О.П. Комп’ютерна фотоденситометрія

1. Ригз Б.Л., Мелтон Л.Дж. Остеопороз. — СПб.: Бином,
2000. — С. 75-77; 85-109.
2. Власова И.С. Современные методы лучевой диагности-
ки остеопороза // Вестник рентгенологии и радиологии. —
2002. — № 1. — С. 37-42.
кісток кисті в дітей з травматичними ушкодженнями // Ор-
топедия, травмат. и протезиров. — 2004. — № 2. — С. 29-31.
4. Фролова Т.В., Ольховский В.О., Шкляр С.П. Вивчен-
ня структурно-функціонального стану кісткової тканини з
урахуванням екологічних та демографічних особливостей:

№ 1-2 (13-14), 2014 www.mif-ua.com 45

 Практична медицина / Practical Medicine
принципи, методологія, поширення остеопенії // Патоло-
гія. — 2006. — 3, № 1. — С. 39-43.
5. Dequeker J. et al. Dual X-ray absorbciometry // J. Bone
Miner. Res. — 2001. — № 19. — P. 2154-2161.
6. Дедух Н.В., Шевченко Н.С. Состояние костной ткани
у детей и подростков по данным однофотонной денситоме-
трии // Ортопедия, травм. и протезиров. — 1999. — № 1. —
С. 13-16.
7. Гайко О.Г. Структурно-функціональний стан кісткової
тканини у хворих з епіфізарною дисплазією за даними уль-
тразвукової денситометрії // Літопис травматології та орто-
педії. — 2002. — № 3–4. — С. 35-37.
8. Щеплягина Л.А. Остеопения у детей: диагностика,
профилактика и коррекция: Пособие для врачей / Щепля-
гина Л.А., Моисеева Т.Ю., Коваленко М.В., Круглова И.В.
и др. — М., 2005. — 23 с.
Гук Ю.Н., Гайко О.Г., Зима А.Н., Кинча-Полищук Т.А.,
Зотя А.В.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМНУ»,
г. Киев
Рентгеновская денситометрия
в оценке структурно-функционального
состояния костной ткани у пациентов
с несовершенным остеогенезом
Резюме. В работе представлен современный взгляд
на применение разных неинвазивных методик оценки
структурно-функционального состояния костной ткани,
в частности рентгеновской денситометрии, у пациентов
с несовершенным остеогенезом. На основании примене-
ния рентгеновской денситометрии у 22 пациентов с несо-
вершенным остеогенезом установлено нарушение струк-
турно-функционального состояния костной ткани и вы-
явлена значительная потеря костной массы; отмечено,
что степень потери костной массы зависит от типа забо-
левания. Авторы работы считают, что применение рент-
геновской денситометрии у детей и подростков является
обязательным и целосообразным при исследовании па-
циентов с несовершенным остеогенезом, что дает воз-
можность объективно оценить изменения в костной тка-
ни и адекватно подойти к системе ортопедической реаби-
литации этой группы пациентов.
Ключевые слова: несовершенный остеогенез, рентге-
новская денситометрия, исследование, структурно-фун-
кциональное состояние костной ткани.
46 Біль. Суглоби. Хребет, ISSN 2224-1507
9. Раханова А.С., Бакулин А.В. Костная денситометрия
в диагностике остеопении // Остеопороз и остеопатии. —
1998. — № 1. — С.43-45.
10. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан
кісткової тканини у дітей та підлітків України: дані ультра-
звукової денситометрії // ПАГ. — 1999. — № 4. — С. 154.
11. Gluer C.C. Роль количественной ультразвуковой ден-
ситометрии в диагностике остеопороза // Остеопороз и осте-
опатии. — 1999. — № 3. — С. 33-39.
12. Calcium accretion in girls and boys during puberty: a lon-
gitudinal analisis / Bailley D.A.et al. // J. Bone Miner. Res. —
2000. — № 15. — P. 2245–2250.
13. Лесняк О.М., Беневоленская Л.И. Остеопороз. Диаг-
ностика, профилактика и лечение. — М.: ГЭОТАР-Медиа,
2010. — 272 с.
Отримано 10.04.14
Guk Yu.M., Gayko O.G., Zyma A.M., Kincha-Polishchuk T.A.,
Zotya A.V.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics
of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv,
Ukraine
X-Ray Densitometry in Assessment
of the Structural and Functional State
of Bone in the Patients
with Osteogenesis Imperfecta
Summary. The work presents modern view on the use of
the different non-invasive methods aimed at assessment of the
structural and functional state of bone, in particular X-ray den-
sitometry, in patients with osteogenesis imperfecta. Based on
the application of X-ray densitometry in 22 patients with os-
teogenesis imperfecta we found a violation of the structural and
functional state of bone tissue and significant loss of bone mass;
it was noted that the degree of bone loss depends on the type of
disease. The authors suppose that use of X-ray densitometry,
in children and adolescents is mandatory and reasonable when
examining patients with osteogenesis imperfecta that makes
possible to assess objectively the changes in bone tissue and to
approach properly to the orthopedic rehabilitation system in
this group of patients.
Key words: osteogenesis imperfecta, X-ray densitometry,
study, structural and functional state of bone.
№ 1-2 (13-14), 2014