НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 22003-1:20__

(ISO 22002-1:2022, IDT)

Безпека харчових продуктів

ВИМОГИ ДО ОРГАНІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ АУДИТ І

СЕРТИФІКАЦІЮ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ
ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Видання офіційне

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
20_
ДСТУ ISO 22003-1:20__

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Системи

управління безпечністю харчових продуктів» (ТК 191), ТОВ «Бюро ІРІС»

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного

підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем
стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від __________20__
р. № _______ з _________

3 Національний стандарт відповідає ISO 22003-1:2022 Food safety —

Part 1: Requirements for bodies providing audit and certification of food safety
management systems (Безпека харчових продуктів. Вимоги до органів, які
здійснюють аудит і сертифікацію систем керування безпечністю харчових
продуктів)

Ступень відповідності – ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в

національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO/TS 22003:2019

_________________________________________________________________________________
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження та розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях
інформації без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи

ДП «УкрНДНЦ», 202_
II
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

ЗМІСТ

с.
Національний вступ ....................................................................................... IV
Передмова до ISO 22003-1:2022 .................................................................. V
Вступ до ISO 22003-1:2022............................................................................ V
1 Сфера застосування ................................................................................... 1
2 Нормативні посилання …............................................................................ 2
3 Терміни та визначення понять ................................................................... 3
4 Принципи ..................................................................................................... 4
5 Загальні вимоги ….……………………………………………………………... 5
6 Вимоги до структури ................................................................................... 5
7 Вимог до ресурсів ....................................................................................... 5
7.1 Компетентність персоналу ....................................................................5
7.1.1 Загальні положення …..................................................................5
7.1.2 Визначення критеріїв компетентності .........................................5
7.1.3 Процеси оцінювання ....................................................................6
7.1.4 Інші положення .............................................................................6
7.2 Персонал, залучений до сертифікаційної діяльності .........................6
7.3 Залучення окремих зовнішніх аудиторів та зовнішніх технічних
експертів .........................................................................................................6
7.4 Записи щодо персоналу .......................................................................7
7.5 Аутсорсинг .............................................................................................7
8 Вимоги до інформації .................................................................................7
9 Вимоги до процесу .....................................................................................7
9.1 Передсертифікаційні заходи ...............................................................7
9.1.1 Заявка ..........................................................................................8
9.1.2 Аналізування заявки ....................................................................8

III
ДСТУ ISO 22003-1:20__

9.1.3 Програма аудиту ...........................................................................8

9.1.4 Визначення часу аудиту ...............................................................9
9.1.5 Застосування вибірки за розгалуженої структури ......................10
9.1.6 Кілька стандартів на системи управління ...................................14
9.2 Планування аудитів …..........................................................................14
9.3 Первинна сертифікація .........................................................................14
9.4 Проведення аудитів ..............................................................................16
9.5 Рішення щодо сертифікації ..................................................................16
9.6 Підтримування сертифікації .................................................................17
9.7 Апеляції ..................................................................................................17
9.8 Скарги ....................................................................................................17
9.9 Записи щодо клієнтів ............................................................................17
10 Вимоги до системи управління органів з сертифікації ............................17
Додаток А (обов’язковий) Класифікація категорій харчового ланцюга .......18
Додаток В (обов’язковий) Мінімальний тривалість аудиту ......................... 24
Додаток С (обов’язковий) Необхідні знання та навички щодо системи
керування безпечністю харчових продуктів для визначення
компетентності ................................................................................................31
Додаток D (довідковий) Настанова щодо загальних функцій
сертифікації .....................................................................................................37
Бібліографія .....................................................................................................43

IV
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO 22003-1:20__

Б(ISO 22003-1:2022, IDT) Безпека харчових продуктів. Вимоги до органів, які
здійснюють аудит і сертифікацію систем керування безпечністю харчових
продуктів ідентичний щодо ISO 22003-1:2022 (версія en) «Food safety — Part
1: Requirements for bodies providing audit and certification of food safety
management systems».
Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в
Україні – ТК 191 «Системи управління безпечністю харчових продуктів».
Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ISO/TS 22003:2019.
У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають
законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
–– слова «цей документ» замінено на «цей стандарт»;
— вилучено «Передмову» до ISO 22003-1:2022 як таку, що
безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту;
–– структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову»,
«Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення
понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами
національної стандартизації України;
–– у розділі «Нормативні посилання» та в «Бібліографії» наведено
«Національне пояснення», виділене рамкою.
Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті,
можна замовити в Національному фонді нормативних документів.

V
ДСТУ ISO 22003-1:20__

ВСТУП до ISO 22003-1:2022

Сертифікація системи керування безпечністю харчових продуктів

(СКБХП) організації є одним із засобів забезпечення впевненості в тому, що
організація запровадила систему, щоб керувати безпечністю харчових
продуктів відповідно до своєї політики та загальновизнаних на
міжнародному рівні принципів безпечності харчових продуктів.
Вимоги до FSMS можуть походити з кількох джерел. Цей стандарт
розроблено для допомоги в сертифікації СКБХП, які задовольняють вимоги
ISO 22000. Положення цього стандарту також можна застосовувати для
підтримування сертифікації СКБХП, ґрунтованих на іншій сукупності
визначених вимог до СКБХП.
Цей стандарт призначено для використання в поєднанні з ISO/IEC
17021-1:2015 органами, які здійснюють аудит і сертифікацію СКБХП. Він
надає загальні вимоги таким органам, які називають «органами з
сертифікації». Таке формулювання не є перепоною для застосування цього
стандарту органами з іншими назвами, які провадять діяльність, охоплену
сферою застосування цього стандарту. Цей документ призначено для
застосування будь-ким, хто залучений для оцінювання СКБХП.
Сертифікаційна діяльність охоплює аудит СКБХП організації. Формою
засвідчення відповідності СКБХП організації певному стандарту СКБХП
(наприклад, ISO 22000) або іншим визначеним вимогам зазвичай є
сертифікаційний документ або сертифікат.
Організація, яка бажає отримати сертифікацію, має розробити власні
системи керування, і, за винятком випадків, коли відповідні законодавчі
вимоги не визначають протилежного, організація сама вирішує, як буде
організовано різні скдладові цих систем. Ступінь інтеграції між складовими
різних систем керування у різних організаціях буде різним. Тому органам

VI
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

сертифікації, що діють згідно з цим стандартом, доцільно враховувати

культуру та практику своїх клієнтів стосовно інтеграції їхніх СКБХП у межах
ширшої структури.

Цей стандарт розроблено спільно з ISO 22003-2, який застосовують

разом із ISO/IEC 17065.

У цьому стандарті використано такі дієслівні форми:

— «повинен» («shall») означає вимогу;
— «слід» («should») означає рекомендацію;
— «можливо» («may») означає дозвіл;
— «може» («can») означає можливість або здатність.

VII
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ВИМОГИ ДО ОРГАНІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ АУДИТ І СЕРТИФІКАЦІЮ

СИСТЕМ КЕРУВАННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

FOOD SAFETY
Requirements for bodies providing audit and certification of food safety
management systems

Чинний від _________________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає вимоги до аудиту та сертифікації системи

керування безпечністю харчових продуктів (СКБХП), яка відповідає
вимогам, наведеним у ISO 22000 (або іншим встановленим вимогам до
СКБХП). Він також надає замовникам необхідну інформацію та впевненість
щодо того, як надано сертифікацію їхнім постачальникам.
Сертифікація СКБХП є діяльністю щодо оцінювання відповідності
третьою стороною (як наведено в ISO/IEC 17000:2020, 4.3), і органи, що
виконують цю діяльність, є органами з оцінювання відповідності як третя
сторона.

_______________________________________________________________
Видання офіційне

1
ДСТУ ISO 22003-1:20__

Примітка 1. У цьому стандарті терміни «продукт» і «послуга» вживають окремо (на

відміну від визначення терміну «продукт», наведеного в ISO/IEC 17000).
Примітка 2. Цей стандарт може бути використано як документ, що визначає
критерії для акредитації або експертного оцінювання органів з сертифікації, які прагнуть
отримати визнання своєї компетентності для сертифікації СКБХП на відповідність ISO
22000 або іншої сукупності встановлених вимог до СКБХП. Його також може бути
використано як документ, що визначає критерії, регуляторними органами та галузевими
об’єднаннями, залученими до безпосереднього визнання органів з сертифікації для
сертифікації того, що СКБХП відповідає ISO 22000. Деякі з його вимог також можуть бути
корисними для інших сторін, які беруть участь в оцінюванні відповідності таких органів з
сертифікації та в оцінюванні відповідності органів, що здійснюють сертифікацію
відповідності СКБХП за додатковими критеріями, або іншими, ніж в ISO 22000.

Сертифікація СКБХП не засвідчує безпечності або придатності

продуктів організації в межах харчового ланцюга. Проте СКБХП вимагає,
щоб організація відповідала усім застосовним законодавчим і регуляторним
вимогам щодо безпечності харчових продуктів, використовуючи свою
систему керування.

Примітка 3. Сертифікація СКБХП за стандартом ISO 22000 – це сертифікація

системи керування, а не сертифікація продукції.

Користувачі інших СКБХП можуть використовувати концепції та вимоги

цього стандарту за умови необхідного їх адаптування.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведений нижче нормативний документ необхідний для

застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують
тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно

2
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі

змінами).
ISO/IEC 17000 Conformity assessment — Vocabulary and general
principles.
ISO/IEC 17000, Conformity assessment — Vocabulary and general
principles
ISO/IEC 17021-1:2015, Conformity assessment — Requirements for
bodies providing audit and certification of management systems — Part 1:
Requirements
ISO 22000, Food safety management systems — Requirements for any
organization in the food chain

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO/IEC 17000 Оцінювання відповідності. Словник термінів і загальні
принципи
ISO/IEC 17021-1:2015 Оцінювання відповідності. Вимоги до органів,
які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління
ISO 22000 Системи керування безпечністю харчових продуктів.
Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Для цілей цього стандарту застосовуються терміни та визначення,

наведені в ISO/IEC 17000, ISO/IEC 17021-1, ISO 22000 та наведені нижче.
ISO та IEC підтримують термінологічні бази даних для використання в
стандартизації за такими адресами:
— веб-платформа ISO: доступна за адресою https://www.iso.org/obp;

3
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— веб-платформа IEC: доступна за адресою

https://www.electropedia.org/.

3.1 система керування безпечністю харчових продуктів, СКБХП

(food safety management system, FSMS)
Набір взаємопов’язаних та взаємодійних елементів, спрямованих на
встановлення політики та цілей, а також на досягнення цих цілей,
використовуваних для спрямовування та керування організацією стосовно
безпечності харчових продуктів.
Примітка 1. У цьому стандарті термін «система керування безпечністю харчових
продуктів» замінює термін «система управління», уживаний в ISO/IEC 17021-1.

3.2 дослідження аналізу небезпечних чинників та критичних

контрольних точок, дослідження HACCP (hazard analysis and critical
control points study, HACCP study)
Аналіз небезпечних чинників для сімейства продуктів/процесів/послуг
з подібними небезпечними чинниками та схожими процесами і технологіями
(наприклад, виробництво, пакування, зберігання або надання послуг).

4 ПРИНЦИПИ

Принципи, описані в ISO/IEC 17021-1:2015, 4, є основою для

викладених у стандарті конкретних функційних та описових вимог. Цей
стандарт не визначає конкретних вимог для всіх можливих ситуацій. Ці
принципи треба застосовувати як настанову для рішень, які можливо
необхідно буде прийняти в непередбачуваних ситуаціях. Принципи не є
вимогами.

4
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

5 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 5.

6 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 6.

7 ВИМОГИ ДО РЕСУРСІВ

7.1 Компетентність персоналу

7.1.1 Загальні положення

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.1.1. Функції
сертифікації, для яких потрібно визначати компетентність, наведено в
Додатку С.

7.1.2 Визначення критеріїв компетентності

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.1.2.
Технічні області потрібно визначити, використовуючи Додаток А.
Застосовуються критерії компетентності, що визначають необхідні
знання та навички, наведені в Додатку С.
Примітка 1. Додаток D містить настанову для органу з сертифікації щодо багатьох
загальних функцій сертифікації, визначених у ISO/IEC 17021-1:2015, Додаток A, для яких
необхідно визначити критерії компетентності для персоналу, залученого до аудиту і
сертифікації СКБХП.
Примітка 2. Кваліфікація(ї) та досвід можуть бути використані як частина критеріїв;
проте компетентність ґрунтується не лише на них, оскільки важливо переконатися, що
особа може продемонструвати здатність застосовувати конкретні знання та навички, які

5
ДСТУ ISO 22003-1:20__

можна очікувати від особи після здобуття кваліфікації або певного досвіду роботи в
галузі.

7.1.3 Процеси оцінювання

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.1.3.
Орган з сертифікації повинен оцінити, зокрема, знання особи щодо
безпечності харчових продуктів, охоплюючи знання щодо конкретних
програм-передумов (ПП), небезпечних чинників для безпечності харчових
продуктів і заходів керування, пов’язаних з категоріями, у межах яких працює
персонал органу з сертифікації. Такі знання повинні бути ідентифікованими
для цих категорій відповідно до вимог 7.1.2.
Оцінювачі повинні мати знання (одне або декілька) щодо методів
оцінювання (див. ISO/IEC 17021-1:2015, Додаток B) та повинні
продемонструвати вміння їх застосовувати.
Примітка. У 7.1.3 ISO/IEC 17021-1:2015 є вимога, щоб орган з сертифікації
продемонстрував результативність методів оцінювання, використовуваних для
оцінювання персоналу за визначеними критеріями компетентності.

7.1.4 Інші положення

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.1.4.

7.2 Персонал, залучений до сертифікаційної діяльності

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.2.

7.3 Залучення окремих зовнішніх аудиторів та зовнішніх

технічних експертів

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.3.

6
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

7.4 Записи щодо персоналу

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.4.

7.5 Аутсорсинг

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 7.5.

8 ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЇ

8.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 8 за винятком

випадків, зазначених у 8.2, 8.3 та 8.4.
8.2 Документи щодо сертифікації повинні детально визначати категорії
та підкатегорії, наведені в Таблиці А.1 до яких застосовується СКБХП.
8.3 Орган з сертифікації не повинен надавати дозвіл на використання
знаку сертифікації СКБХП на продукції або на пакуванні продукції. У
контексті цього стандарту пакування продукції, про яке йдеться в 8.3 ISO/IEC
17021-1:2015, охоплює все пакування продукції, як первинне пакування (яке
містить продукцію), так і будь-яке зовнішнє чи вторинне пакування.
8.4 Орган з сертифікації не повинен дозволяти використання будь-якої
інформації на упаковці продукту про те, що клієнт має сертифіковану
СКБХП. Це включає всю упаковку продукту, як первинну упаковку (яка
містить продукт), так і будь-яку зовнішню або вторинну упаковку.

9 ВИМОГИ ДО ПРОЦЕСУ

9.1 Передсертифікаційні заходи

7
ДСТУ ISO 22003-1:20__

9.1.1 Заявка

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.1.

Орган з сертифікації повинен вимагати від організації-заявника надати
інформацію щодо продукції та процесів, потрібну для визначення тривалості
аудиту, відповідно до Додатків А та В.

9.1.2 Аналізування заявки

9.1.2.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.2.

9.1.2.2 Орган з сертифікації повинен використовувати Додаток А для
визначення відповідної сфери застосування для організації, що подає
заявку на сертифікацію. Заява про сферу застосування повинна
— визначати категорію(ї) або підкатегорію(ї) у сфері сертифікації для

кожного об'єкта (дільниці) чи об'єктів (дільниць);

— коротко описати основні види діяльності/процеси стосовно продукції

та/або послуг, аудит яких проводиться органом з сертифікації.

9.1.2.3 Визначена сфера сертифікації не повинна
— вводити в оману;

— виключати види діяльності, процеси, продукцію або послуги зі сфери

сертифікації, якщо ці види діяльності, процеси, продукція або послуги

можуть мати вплив на харчову безпечність кінцевої продукції, як це
визначено юридичною відповідальністю діяльності організацій;
— містити будь-які рекламні заяви, бренди або твердження.

9.1.3 Програма аудиту

9.1.3.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.3.

8
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

9.1.3.2 Крім того, орган з сертифікації повинен мати процес вибирання

часу та сезону аудиту, щоб аудиторська група мала можливість перевірити
організацію, яка працює з репрезентативною кількістю ліній продукції та/або
послуг, охоплених сферою сертифікації.

9.1.4 Визначення часу аудиту

9.1.4.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.4.

9.1.4.2 Орган з сертифікації повинен мати задокументовані процедури
визначення часу аудиту. Крім того, для кожного клієнта орган з сертифікації
повинен визначити час, потрібний для планування й провадження повного
та результативного аудиту СКБХП клієнта. Під час визначення тривалості
аудиту орган з сертифікації повинен використовувати методологію, описану
в Додатку В. Час аудиту, визначений органом сертифікації, і обґрунтування
його визначення потрібно документувати, охоплюючи обґрунтування будь-
яких скорочень або доповнень.
9.1.4.3 При визначенні та документуванні необхідного часу аудиту,
орган з сертифікації повинен визначити
a) час для підготовки до аудиту;
b) мінімальну тривалість аудиту для кожного об'єкта для виїзного або
дистанційного аудиту, як зазначено в пунктах В.1, В.2 та В.3 та таблиці В.1;
c) час для звітування та, якщо застосовно, проведення заходів після
аудиту;
d) у разі необхідності проведення додаткових зустрічей (наприклад,
зустрічей для аналізування, координації, інструктажу аудиторської групи),
може знадобитися збільшення часу на проведення аудиту;

9
ДСТУ ISO 22003-1:20__

e) де це доречно та погоджено, час, необхідний для забезпечення

резултативного дистанційного аудиту або використання інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ).

9.1.5 Застосування вибірки за розгалуженої структури

9.1.5.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.5.

Примітка. Увесь підпункт 9.1.5 призначений для застосування лише до операцій,
у яких виконують дії, зазначені в заявці про сферу застосування.

9.1.5.2 Організація з розгалуженою структурою — це організація, яка

має визначену центральну функцію, де планують, контролюють або керують
певною діяльністю СКБХП, яка також має мережу об’єктів, де цю діяльність
повністю або частково провадять. Прикладами організацій з розгалуженою
структурою можуть бути:
— організації, що працюють на основі франшизи;
— групи виробників (для категорій А і В);
— виробнича компанія з одним чи кількома виробничими об’єктами
та мережею офісів продажу;
— організації, що надають послуги, та мають кілька об’єктів, що
пропонують однакові послуги;
— організації з кількома філіями.
Вибірка для організацій з розгалуженою структурою має охоплювати
всі види діяльності (див. критерії, наведені в 9.1.5.3).
9.1.5.3 Орган з сертифікації повинен продемонструвати, що
вибірковість об'єктів не перешкоджає результативному проведенню аудиту.
У разі застосування вибірки з декількох об'єктів, орган з сертифікації
повинен обґрунтувати та задокументувати це обґрунтування, виходячи з
таких умов:
10
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

a) об'єкти працюють в рамках однієї централізовано контрольованої та

адміністрованої СКБХП;
b) об'єкти, які підлягають вибірці, є подібними (підкатегорія харчового
ланцюга, географічне розташування, процеси та технології, розмір та
складність, регуляторні та законодавчі вимоги, вимоги замовника,
небезпечні чинники для безпечності харчових продуктів та заходи
контролю);
c) центральна функція є частиною організації, чітко визначена і не
передана на субпідряд зовнішній організації;
d) усі об'єкти мають юридичний або договірний зв'язок з центральною
функцією;
e) центральна функція має організаційні повноваження щодо
визначення, створення та підтримки СКБХП;
f) усі об'єкти підпадають під дію програми внутрішнього аудиту
організації та пройшли аудиторську перевірку;
g) виявлені під час аудиту на об'єкті знахідки (невідповідності)
вважаються показовими для всієї СКБХП, і відповідно до них
впроваджуються коригувальні заходи на усіх об'єктах;
h) центральна функція відповідає за забезпечення збору та аналізу
результатів оцінки дієвості та скарг клієнтів з усіх об'єктів;
i) СКБХП організації підлягає аналізуванню з боку центрального
керівництва;
j) центральна функція має повноваження ініціювати постійне
поліпшення СКБХП.

Примітка. Центральна функція – це місце, де здійснюється оперативний контроль

і управління з боку вищого керівництва організації над кожним об'єктом. Не вимагається,
щоб центральна функція була розташована в одному об'єкті.

11
ДСТУ ISO 22003-1:20__

9.1.5.4 Для категорій А та В дозволяється використання вибірки з

кількох об'єктів. Вибірка може бути застосована до організацій з кількома
об'єктами, при цьому мінімальний розмір вибірки повинен дорівнювати
квадратному кореню із загальної кількості об'єктів: √(x), округлений до
найближчого цілого числа. Вибірку квадратного кореня потрібно робити для
кожної категорії ризику на основі виробничої складності ділянок (наприклад,
рослинництво у відкритому ґрунту, вирощування багаторічних рослин,
вирощування в закритому ґрунті, тваринництво в умовах відкритого поля,
тваринництво в закритому приміщенні).
Використання вибірки з декількох об'єктів дозволяється для категорій
F і G, і тільки для потужностей з повторним нагріванням (наприклад,
кейтеринг для заходів, кав'ярні, паби) для категорії E і тільки для
потужностей з обмеженою підготовкою або приготуванням їжі (наприклад,
розігрівання, смаження) (див. Таблицю А.1). Для організацій, що мають 20
або менше об'єктів, аудит проводиться на всіх об'єктах. Для організацій, що
мають більше 20 об'єктів, мінімальна кількість об'єктів для вибірки становить
20 плюс квадратний корінь із загальної кількості інших постів: y = 20 + √(x -
20), округлений до найближчого цілого числа. Це стосується первинної
сертифікації, наглядових та ресертифікаційних аудитів.
Використання вибірки з декількох об'єктів не дозволяється для будь-
яких інших категорій, визначених у Додатку А.
9.1.5.5 Якщо вибірку за розгалуженої структури дозволено, орган з
сертифікації повинен переконатися (наприклад, через договірні угоди), що
організація провела внутрішній аудит для кожної ділянки протягом одного
року до сертифікації, і, якщо це можливо, має бути доступною
результативність коригувальних дій. Після сертифікації щорічний внутрішній
аудит має охоплювати всі ділянки організації, охоплені сферою сертифікації

12
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

організації з розгалуженою структурою, і також має бути продемонстровано

поточна результативність коригувальних дій.
9.1.5.6 Якщо дозволено вибірку з декількох об'єктів, орган з
сертифікації повинен визначити та використовувати програму вибіркових
перевірок для забезпечення результативного аудиту СКБХП, якщо
застосовуються наступні умови
a) щонайменше один раз на рік, перед проведенням вибіркових аудитів
об'єктів, орган з сертифікації повинен проводити аудит центральної функції
СКБХП;
b) щонайменше раз на рік орган з сертифікації повинен проводити
аудити необхідної кількості обраних об'єктів;
c) результати аудитів відібраних об'єктів повинні бути оцінені, щоб
визначити, чи вказують вони на загальний недолік СКБХП і, отже, чи можуть
бути застосовні до деяких або всіх інших ділянок;
d) якщо результати аудиту відібраних об'єктів вважаються
індекативними для всієї СКБХП, повинні бути впроваджені відповідні
коригувальні дії відповідно до цього;
e) для організацій, що мають 20 або менше об'єктів, аудит повинен
проводитися на всіх об'єктах.
Орган з сертифікації повинен збільшити розмір вибірки або припинити
вибірку об'єктів, якщо СКБХП, що підлягає сертифікації, не вказує на
здатність досягти запланованих результатів.
9.1.5.7 Вибірка повинна бути частково вибірковою, частково
випадковою, і в результаті має бути відібраний репрезентативний діапазон
різних об'єктів, що гарантує, що всі процеси, охоплені сферою сертифікації,
будуть перевірені.

13
ДСТУ ISO 22003-1:20__

Щонайменше 25 % вибірки повинно бути відібрано випадковим чином.

Решта повинна бути відібрана таким чином, щоб відмінності між відібраними
об'єктами протягом періоду дії сертифікації були якомога більшими.
При виборі об'єктів необхідно враховувати, серед іншого, наступні
аспекти:
a) результати внутрішніх аудитів, аналізувань з боку керівництва або
попередніх аудитів;
b) записи про скарги, вилучення/відкликання продукції та інші
відповідні аспекти для впровадження коригувальних дій;
с) зміни в характеристиках об'єкту;
d) інші відповідні зміни з часу останнього аудиту.
9.1.5.8 Якщо будь-який об'єкт має суттєву невідповідність і задовільні
коригувальні дії не були впроваджені в узгоджені терміни, сертифікація не
надається і не підтримується для всієї багатооб'єктної організації до тих пір,
поки не будуть впроваджені задовільні коригувальні дії.
9.1.5.9 Орган з сертифікації повинен ідентифікувати та включити в
сферу сертифікації процеси СКБХП, впроваджені на кожному відібраному
об'єкті.

9.1.6 Кілька стандартів на системи управління

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.1.6.

9.2 Планування аудитів

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.2.

9.3 Первинна сертифікація

14
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

9.3.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.3.1.

9.3.2 Цілями першого етапу є зосередження на плануванні другого
етапу первинного аудиту через отримання розуміння СКБХП організації та
стану її готовності до другого етапу, через аналізування того, чи
a) організація визначила ПП, які відповідають діяльності (наприклад,
регуляторні, законодавчі вимоги, вимоги замовника та схеми сертифікації);
b) СКБХП охоплює належні процеси та методи для ідентифікації та
оцінювання небезпечних чинників для безпечності харчових продуктів
організації, а також для подальшого вибирання та розподілення заходів
(комбінацій) контролю;
c) СКБХП включає адекватні процеси та методи для ідентифікації та
впровадження відповідного законодавства у сфері безпечності харчових
продуктів;
d) СКБХП розроблена для досягнення політики організації щодо
безпечності харчових продуктів;
e) програма запровадження СКБХП обґрунтовує перехід до другого
етапу;
f) відповідають вимогам стандарту СКБХП валідація заходів контролю,
перевірка діяльності та програми удосконалення;
g) документи та засоби СКБХП є в наявності для внутрішнього
інформування, а також для інформування відповідних постачальників,
клієнтів та зацікавлених сторін;
h) існує будь-яка додаткова документація, яку необхідно переглянути,
та/або інформація, яку необхідно отримати заздалегідь.
9.3.3 Якщо організація впровадила зовні розроблені елементи СКБХП,
під час першого етапу потрібно проаналізувати документацію, охоплену
СКБХП, щоб визначити, чи є комбінація заходів контролю:
— придатною для організації;

15
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— розробленою відповідно до вимог ISO 22000 або іншої сукупності

встановлених вимог до СКБХП;
— підтримуваною в актуальному стані.
9.3.4 Збираючи інформацію щодо відповідності регуляторним
чинникам, потрібно перевіряти наявність відповідних дозволів.
9.3.5 Для СКБХП перший етап проводиться в приміщенні клієнта з
метою досягнення цілей, зазначених вище. За виняткових обставин або
подій, увесь або частина першого етапу може бути проведена за межами
офісу або віддалено з використанням ІКТ, і це повинно бути повністю
обґрунтовано. Необхідно надати докази того, що цілі першого етапу
повністю досягнуті.
Примітка 1. Виняткові обставини або події можуть включати дуже віддалене
розташування, стихійне лихо, пандемію, коротке сезонне виробництво та інші особливі
ситуації.
Примітка 2. Будь-яка частина СКБХП, яка була перевірена під час аудиту на
першому етапі і визнана повністю впровадженою, результативною та такою, що
відповідає вимогам, не обов'язково потребує повторного аудиту під час другого етапу. У
цьому випадку звіт про аудит включає ці висновки та чітко зазначає, що відповідність
була встановлена під час першого етапу аудиту.
9.3.6 Інтервал між першим та другим етапами не повинен
перевищувати шести місяців. Якщо необхідний триваліший інтервал перший
етап повинен бути повторений.
9.3.7 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.3.7.

9.4 Проведення аудитів

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.4.

9.5 Рішення щодо сертифікації

16
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.5.

9.6 Підтримування сертифікації

9.6.1 Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.6.

9.6.2 Якщо орган з сертифікації проводить неоголошені аудити в
рамках наглядової діяльності, орган з сертифікації повинен заздалегідь
описати та довести до відома сертифікованих клієнтів умови за яких будуть
організовані та проведені такі аудити.

9.7 Апеляції

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.7.

9.8 Скарги

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.8.

9.9 Записи щодо клієнтів

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 9.9.

10 ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІВ З СЕРТИФІКАЦІЇ

Потрібно дотримуватися ISO/IEC 17021-1:2015, 10.

17
ДСТУ ISO 22003-1:20__

ДОДАТОК А
(обов’язковий)
Класифікація категорій харчового ланцюга

Орган з сертифікації повинен застосовувати таблицю А.1 для таких

цілей:
a) визначити підкатегорію (або категорію, якщо немає підкатегорії), в
межах якої він бажає працювати;
b) визначити підкатегорії (або категорію, якщо немає підкатегорії) щодо
сфери діяльності клієнта для проведення аудиту або сертифікації;
c) оцінити компетентність аудитора та аудиторської групи, наведену в
Додатку С, в межах певної підкатегорії Таблиці А1;
d) визначити тривалість аудиту відповідно до Додатку B;
e) визначити відповідні ПП, якщо це застосовно.
Сфера діяльності однієї конкретної організації-клієнта може
охоплювати кілька підкатегорій або категорій.

Примітка. Відповідні види діяльності в межах категорії H "послуги": для операторів

харчового ланцюга існує багато різних видів послуг, які можуть бути надані або
затребувані. Деякі з цих послуг можуть виходити за рамки сертифікації, що включає
СКБХП. Якщо організація/послуга може спричинити загрозу безпечності харчових
продуктів у харчовому ланцюзі, постачальник послуг та його оператор(и) можуть
розглядатися в межах сфери застосування.

Якщо власник схеми встановив власні правила для визначення

категорій/підкатегорій, застосовуються результати правил схеми за умови,
що правила схеми не менші за ті, які вимагаються в цьому додатку як
загальна основа.

18
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

Таблиця А.1 Категорії харчового ланцюга

Приклади охопленої
Кластера Категорія Підкатегорія
діяльності
Первинне А Тваринницт АІ Тваринництво з Розведення тварин (крім риби та
виробницт во або метою аквакультур) з метою
во поводженн отримання виробництва м’яса, яєць,
я з м’яса/молока/яє молока або меду.
тваринами ць/меду
Вирощування, утримання,
відловлювання та полювання
(забій на місці полювання).

Пов’язане з цим тимчасове

паковання без модифікації або
обробки продукту
АІІ Розведення Вирощування риби та
риби та морепродуктів з метою
морепродуктів виробництва м’яса.

Вирощування, виловлювання та
рибальство (забій на місці
вилову).

Відповідне тимчасове
паковання без змінювання або
обробляння продукту.
В Рослинницт ВІ Рослинництво – Вирощування або збирання
во або обробляння рослин (крім зернових та
обробляння рослин (крім бобових): садова продукція
рослин зернових та (фрукти, овочі, спеції, гриби
бобових) тощо) та гідрофітів для
споживання.

Зберігання рослин на
сільськогосподарських
підприємствах (крім зернових та
бобових), включаючи садову
продукцію та гідрофітів для
споживання
ВІІ Рослинництво - Вирощування та збирання
обробляння зернових та бобових для
зернових та споживання. Обробляння
бобових зернових та бобових.

Зберігання на
сільськогосподарських
підприємствах зернових та
бобових для споживання.

19
ДСТУ ISO 22003-1:20__

ВІІІ Попереднє Діяльність із зібраними

обробляння рослинами, яка не перетворює
рослинних продукт із первісної цілісної
продуктів форми, включаючи продукцію
садівництва та гідрофіти для
споживання. Це охоплює
очищення, миття, полоскання,
промивання, сортування,
калібрування, обрізання,
пакетування, охолодження,
гідроохолодження,
парафінування, змочування,
аераційна підготовка до
зберігання або переробки,
паковання, перепаковання,
укладання, зберігання та
завантаження
Переробля С Переробля CO Тварина – Перетворення туш тварин,
ння ння Первинне призначених для подальшого
харчових харчових перетворення переробляння, охоплюючи
продуктів продуктів, витримку, забій, потрошіння,
для людей інгредієнтів масове охолодження, масове
та тварин та кормів заморожування, масове
для зберігання тварин і патрання
домашніх дичини, масове
тварин заморожування риби та
зберігання дичини
СІ Переробляння Переробляння та паковання,
швидкопсувної охоплюючи рибу, рибні
продукції продукти, морепродукти, м’ясо,
тваринного яйця та молочні продукти, які
походження потребують контролю
температури охолоджування
або заморожування.

Переробляння кормів для

домашніх тварин лише з
продуктів тваринного
походження
СІІ Переробляння Переробляння та паковання,
швидкопсувної охоплюючи фрукти та
продукції свіжовичавлені соки, овочі,
рослинного зернові, горіхи, бобові,
походження заморожені продукти на водній
основі, рослинні замінники
м’яса та молочних продуктів.

Переробляння кормів для

домашніх тварин лише з

20
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

продуктів рослинного
походження
СІІІ Переробляння Переробляння та паковання,
швидкопсувної охоплюючи піцу, лазанью,
продукції сандвічі, пельмені та готові до
рослинного вживання страви.
походження
(змішана Охоплює виїзні кухні
продукція) громадського харчування.

Охоплює продукти
промислових кухонь, які не
пропонують для негайного
споживання.

Переробляння швидкопсувних
кормів для домашніх тварин зі
змішаних продуктів.
СІV Переробляння Переробляння та паковання
продукції, продуктів, які зберігають або
стабільної до продають за температури
навколишнього навколишнього середовища,
середовища охоплюючи консерви, печиво,
закуски, олію, питну воду,
напої, макаронні вироби,
борошно, цукор, харчову сіль.

Переробляння стабільного до
навколишнього середовища
корму для домашніх тварин
D Переробля Переробляння кормового
ння кормів і матеріалу, призначеного для
харчових тварин, яких використовують і
продуктів не використовують для
для тварин виробництва харчових
продуктів, який не утримують
в домашніх умовах, наприклад
шрот із зерна, олійних культур,
побічних продуктів харчового
виробництва.

Переробляння кормових
сумішей, з добавками або без
них, яких використовують для
виробництва харчових
продуктів, наприклад премікси,
лікувальні корми, комбікорми.
Громадськ E Громадське Діяльність з відкритими
е харчування харчовими продуктами

21
ДСТУ ISO 22003-1:20__

харчуванн /послуги з харчування, така як

я /послуги харчування приготування їжі, змішування
з та блендування, підготування
харчуванн компонентів та продуктів для
я безпосереднього споживання
на місці або на винос.
Прикладами є ресторани,
готелі, автофургони з
продуктами харчування,
установи, робочі місця (шкільні
чи заводські кафетерії та
їдальні), охоплюючи роздрібну
торгівлю з приготуванням на
місці (наприклад, курка-гриль).
Охоплює розігрівання їжі,
кейтеринг для заходів, кав’ярні
та паби.
Роздрібна F Торгівля, FІ Роздрібна/гурто Зберігання та постачання
торгівля, роздрібна ва торгівля готових продуктів покупцям і
транспорту торгівля та споживачам (пункти роздрібної
вання та електронна торгівлі, магазини, гуртівні).
зберігання торгівля (e- Включає незначну обробку,
комерція) наприклад, нарізку,
порціонування, підігрівання.
FІІ Посередництво/ Придбання та розповсюдження
торгівля продуктів за власний рахунок
без фізичного обробляння або в
якості агента для інших осіб
щодо будь-якого товару, які
входить до харчового ланцюга.
G Послуги з Складські приміщення та
транспорту транспортні засоби для
вання та зберігання та перевезення
зберігання швидкопсувних харчових
продуктів і кормів, де потрібно
підтримувати стабільну
температуру.

Складські приміщення та
транспортні засоби для
зберігання та перевезення
харчових продуктів та кормів,
стійких до умов навколишнього
середовища.

Перемарковання/перепакован
ня, за винятком відкритого
незахищеного контакту з
продуктом.

22
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

Складські приміщення та
транспортні засоби для
зберігання та перевезення
пакувальних матеріалів для
харчових продуктів.
Допоміжні H Послуги Надання послуг, пов’язаних з
послуги безпечним виробництвом
продуктів харчування та кормів,
охоплюючи водопостачання,
боротьбу зі шкідниками,
послуги з прибирання,
видалення відходів.
Паковальн І Виробництв Виробництво паковального
ий о матеріалу, що контактує з
матеріал паковально продуктами харчування,
го кормами та продуктами
матеріалу харчування для тварин.
Може включати паковання,
виготовлене на місці для
використання під час
переробляння.
Допоміжне J Устаткован Устатковання для
устаткован ня переробляння продуктів
ня харчування, кормів або
виготовлення паковання,
торговельні автомати, кухонне
устатковання, приладдя для
переробляння, фільтри,
гігієнічне проектування
устатковання та приміщень.
Біо/хімічна К Хімічна та Виробництво допоміжних
продукція біохімічна засобів для переробляння
продукція продуктів харчування і кормів,
добавок (наприклад,
ароматизаторів, вітамінів), газів
і мінералів.

Виробництво біокультур і
ферментів.
а
Кластери можна використовувати для сфери акредитації акредитованих
органів з сертифікації та для органів акредитації, які проводять
спостереження за органами з сертифікації.

Примітка. «Швидкопсувним» можна вважати продукт харчування такого типу або стану,
який може зіпсуватися і який необхідно зберігати в середовищі з контрольованою
температурою.

23
ДСТУ ISO 22003-1:20__

ДОДАТОК В
(обов’язковий)
Мінімальна тривалість аудиту

B.1 Вимоги до результатів аудиту

Тривалість аудиту повинна бути обґрунтованою для досягнення таких
результатів аудиту:
a) оцінюється ефективність впровадження (ідентифікація та
відбирання, якщо це дозволено) управління небезпечними чинниками для
безпечності харчових продуктів [це включає аналіз небезпечних чинників та
критичних контрольних точок (НАССР) та ПП], як це визначено схемою;
b) оцінюється ефективність управління взаємопов'язаними процесами
СКБХП;
c) оцінюється здатність системи відповідати застосовним
законодавчим та регуляторним вимогам;
d) оцінюється використання організацією результативного ризик-
орієнтованого підходу до продуктів і процесів та управління змінами;
e) оцінюється, чи виконуються вимоги схеми та організації, якщо такі
існують;
f) верифікується відповідність сфери сертифікації діяльності
організації та репрезентативність аудиторської вибірки.

B.2 Визначення тривалості аудиту

При визначенні тривалості аудиту, орган з сертифікації повинен
враховувати, серед іншого, такі аспекти
a) вимоги відповідних стандартів або схем, які можуть бути включені в
тривалість аудиту або доповнювати її;

24
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

b) категорії та підкатегорії, наведені в Таблиці А.1 (якщо сфера

діяльності організації охоплює більше ніж одну категорію, розрахунок
тривалості аудиту повинен братися з найбільшої рекомендованої базової
тривалості аудиту);
c) складність діяльності клієнта (наприклад, кількість видів продукції та
процесів, кількість лінійок продукції, кількість людей або тип і різноманітність
завдань, що впливають на безпечність харчових продуктів, розробку
продукції, внутрішні лабораторні випробування, санітарні умови) та його
СКБХП;
d) небезпечні чинники, пов'язані з продукцією, процесами та послугами
організації;
e) законодавче та регуляторне середовище;
f) будь-який аутсорсинг будь-якої діяльності, включеної до сфери
сертифікації;
g) зрілість та результативність СКБХП, тип аудиту (наприклад,
первинний, наглядовий, позаплановий, повторний) та результати будь-яких
попередніх аудитів;
h) розмір об'єкта, інфраструктура та кількість об'єктів, їх географічне
розташування та сезонність;
i) наявність декількох об'єктів;
j) чи є аудит комбінованим, спільним або інтегрованим;
k) метод проведення аудиту (наприклад, ІКТ та ступінь їх
використання);
l) рівень централізованого управління СКБХП;
m) рівень автоматизації, закритості виробничих систем, використання
технологій, механізації та трудомісткості;
n) будь-яка мова або потреба в перекладі.

25
ДСТУ ISO 22003-1:20__

В.3 Розрахунок мінімальної тривалості аудиту

В.3.1 Загальні положення

Аудити СУБХП повинні відповідати розрахунку мінімальної тривалості

аудиту, наведеному в п. B.3.2, з використанням вимог Додатків A та B. Схеми
СУБХП можуть розробляти власні категорії та розрахунки тривалості
аудиту, що перевищують вимоги Додатку B. Органи з сертифікації повинні
використовувати категорії схем та розрахунки тривалості аудитів, наведені
у вимогах Додатків А та В. Мінімальна тривалість аудиту включає перший та
другий етапи первинної сертифікації.
Кількість працівників, залучених до будь-якого чинника безпечності
харчових продуктів, потрібно виражати як кількість працівників в еквіваленті
повної зайнятості (FTE). Якщо організація задіює працівників позмінно та
продукти та/чи послуги подібні, кількість працівників в еквіваленті повної
зайнятості розраховують виходячи з кількості працівників основної зміни
(охоплюючи сезонних працівників) включно з невиробничим персоналом,
який має вплив на безпечність харчових продуктів.
У випадках надзвичайно частого повторення змін або процесів може
бути застосоване послідовне та узгоджене скорочення на індивідуальній
основі для кожної організації в межах сфери сертифікації. Орган з
сертифікації повинен задокументавати прийняте рішення та його
обґрунтування.
Тривалість аудиту не охоплює час на планування аудиту, підготовку до
аудиту, поїздки до місця проведення аудиту та назад, подальші дії за
результатами аудиту у разі виявлення невідповідностей, а також час роботи
члена(ів) групи аудиту, не призначеного(их) аудитором(ами) (наприклад,

26
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

технічних експертів, перекладачів, спостерігачів, аудиторів-стажистів та

складачів звітів).
Якщо власник схеми встановив власні правила для визначення
тривалості аудиту, застосовуються результати правил схеми за умови, що
правила схеми є не меншими, ніж ті, що вимагаються в цьому додатку як
загальний мінімум.

В.3.2 Розрахунок тривалості первинного аудиту

Мінімальна тривалість первинного сертифікаційного аудиту для

сертифікаційних аудитів СКБХП визначається як DS, виражена в днях, яка
розраховується з урахуванням Таблиці B.1:

DS = (TD + TH + TFTE),

де DS – загальна тривалість аудиту;

TD — базова тривалість аудиту об'єкта для (під)категорії та сфери
сертифікації (включає одне дослідження НАССР), в днях;
ТH — кількість аудито-днів на додаткове дослідження НАССР;
TFTE — кількість аудито-днів відповідно до кількості FTE працівників.

27
ДСТУ ISO 22003-1:20__

Таблиця B.1 — Змінні для розрахунку мінімальної тривалості аудиту

Базова тривалість Кількість аудито-днів
Ефективна кількість
Категорія або аудиту на місці, в на кожне додаткове
FTE,
підкатегорія аудито-днях, дослідження НАССР,
TFTE
TD TH
АІ 1,0 0,25
АІІ 1,0 0,25
ВІ 1,0 0,25
ВІІ 1,0 0,25
ВІІІ 1,0 0,25
С0 2,0 0,50
від 1 до 5 = 0
СІ 2,0 0,50
від 6 до 49 = 0,5
СІІ 2,0 0,50
від 50 до 99 = 1,0
СІІІ 2,0 0,50
від 100 до 199 = 1,5
СIV 2,0 0,50
від 200 до 499 = 2,0
D 1,0 0,50
від 500 до 999 = 2,5
E 1,5 0,50
> 1000 = 3
FI 1,0 0,50
FII 1,0 0,50
G 1,5 0,25
H 1,5 0,25
I 1,5 0,50
J 1,5 0,50
K 2,0 0,50

За наявності декількох категорій або підкатегорій для визначення DS

слід використовувати категорію або підкатегорію з найбільшим значенням
TD. При розрахунку тривалості аудиту треба використовувати комбіновані
параметри (дослідження НАССР, FTE) для усіх категорій/підкатегорій.
Якщо вимоги схеми охоплюють інші взаємопов'язані елементи
[наприклад, належну сільськогосподарську практику (GAP), агрономічні], що

28
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

підлягають аудиту разом з СКБХП, вони повинні бути включені до

мінімальної тривалості аудиту.
Отримана тривалість аудиту з використанням факторів, наведених у
пункті В.2 та таблиці В.1, повинна бути обґрунтована та задокументована.
Мінімум 50% від загальної тривалості аудиту має бути витрачено на
аудит операційного планування безпечності харчових продуктів та
впроавдження ПП та заходів контролю.

Примітка 1. Операційне планування безпечності харчових продуктів не охоплює

діяльність, пов’язану з розроблянням СКБХП, навчанням, внутрішнім аудитом,
аналізуванням системи та поліпшуванням.

У випадках, коли СКБХП інтегрована з іншою відповідною

(релевантною) системою управління або системою безпечності харчових
продуктів (FSS), можливе скорочення тривалості аудиту. Загальна
тривалість аудиту повинна визначатись та реєструватись таким чином:
— розрахувати тривалість аудиту для кожної схеми окремо
(включаючи обмеження схеми та дозволені скорочення);
— скласти разом тривалість аудиту;
— визначити ступінь скорочення, враховуючи, що максимальне
скорочення може становити 20 % від загальної тривалості аудиту. Діапазон
скорочення на основі інтеграції становить від 0 % до 20 % і визначається
рівнем інтеграції загальної бізнес-стратегії, аналізувань з боку керівництва,
підходу до політики, цілей, систем, процесів, внутрішніх аудитів та
результативних коригувальних дій для запобігання повторенню
невідповідностей.
Примітка 2. «Відповідна (релевантна) система управління» означає систему
якості або безпечності харчових продуктів, яка охоплює ті самі процеси, продукти та
послуги.

29
ДСТУ ISO 22003-1:20__

Відхилення від таблиці В.1 можуть бути обґрунтовані та повинні бути

задокументовані, визначатися такими аспектами, як зрілість системи
менеджменту, попереднє знання процесів та систем клієнта (наприклад, вже
сертифіковані тим самим органом сертифікації за іншою схемою),
підготовленість клієнта (наприклад, вже сертифіковані за відповідною
схемою третьої сторони) та високий рівень автоматизації.

В.3.3 Сертифікація багатооб'єктної організації

Тривалість аудиту центральної функції повинна дорівнювати або бути

більшою за DS.
Тривалість аудиту на кожному об'єкті, що перевіряється, повинна
дорівнювати або перевищувати половину DS для цього об'єкта.

В.3.4 Розрахунок мінімальної тривалості наглядового аудиту та

повторного сертифікаційного аудиту

Мінімальна тривалість наглядового аудиту повинна становити не

менше третини тривалості первинного сертифікаційного аудиту, але не
менше 1 аудито-дня (0,5 аудито-дня для категорій А та В).
Мінімальна тривалість повторного сертифікаційного аудиту повинна
становити не менше двох третин тривалості первинного сертифікаційного
аудиту, але не менше 1 аудито-дня (0,5 аудито-дня для категорій А та В).

30
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

ДОДАТОК С
(обов'язковий)
Необхідні знання та навички щодо системи керування безпечністю
харчових продуктів для визначення компетентності

C.1 Загальні положення

Таблиця C.1 визначає знання та навички, які орган з сертифікації

повинен визначити для конкретних функцій сертифікації. «X» означає, що
орган з сертифікації повинен визначити критерії та глибину знань і навичок.

Таблиця C.1 — Таблиця знань та навичок

Функції сертифікації
проведення
аналізування
заявки для
аналізування
визначення проведення
звітів про
необхідної аудиту й
Знання та навички аудит та
компетентності керування
прийняття
групи з аудиту, групою з
рішення щодо
обрання членів аудиту
сертифікації
групи з аудиту та
визначення часу
аудиту
1. Здатність застосовувати
вимоги до розгляду заявки, Х
наведені у цьому стандарті,
правила конкретної схеми та
процедури органу сертифікації,
охоплюючи:
— класифікацію організації за
категоріями та підкатегоріями
харчових продуктів відповідно
до Додатку А;
— визначення складності
діяльності організації;
— вибірка за розгалуженої
структури;
— розрахунок тривалості
аудиту a

31
ДСТУ ISO 22003-1:20__

2. Здатність ідентифікувати та
визначати чинники що мають Х Х Х
відношення до категорій
харчового ланцюга (з
посиланням на Таблицю А.1) та
до організації, охоплюючи:
— ПП;
— небезпечні чинники для
безпечності харчових продуктів;
— законодавчі та регуляторні
вимоги;
— будь-які особливы сезонності
чинники, які стосуються
організації та її харчової
категорії або продукції;
— особливі культурні та
соціальні звичаї, які стосуються
категорій та географічних зон,
що підлягають оцінюванню;
— особливі чинники, необхідні
для аудиту СКБХП, харчових
продуктів, процесу або послуги
3. Здатність визначати
компетентність аудитора, Х Х Х
необхідну для категорій та
підкатегорій відповідно до
Таблиці А.1 та процедур органу
з сертифікації
4. Здатність застосовувати
загальні принципи, практики та Х Х
методи аудиту, зазначені у
цьому стандарті, в обсязі,
достатньому для проведення
сертифікаційних аудитів та
оцінки процесів внутрішнього
аудиту
5. Здатність проводити аудит та
керувати ним для досягнення Х
цілей аудиту в узгоджені
терміни.

Для керівника групи – вміння

організовувати зустрічі для
ефективного обміну
інформацією та здатність
давати завдання або
перерозподіляти обов'язки за
необхідності

32
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

6. Знання термінології, практик

та процесів, характерних для Х Х
бізнес-сектору організації(й),
достатнє для розуміння
очікувань сектору в контексті
стандарту/схеми або інших
нормативних документів
7. Знання загальних типів
організацій, розміру, Х Х
управління, структури та
методів роботи на робочому
місці, інформаційних систем та
систем даних, систем
документації та інформаційних
технологій
8. Знання ролі та впливу
керівництва організації та Х
вміння оцінити чи демонструє
вище керівництво організації,
що підлягає аудиту,
прихильність до СКБХП, надає
адекватні ресурси та досягає
запланованих результатів
9. Здатність застосовувати
нормативні документи, Х Х
визначені для сертифікації, в
обсязі, достатньому для
визначення відповідності сфери
та тривалості аудиту, а також
того, що схема/стандарт була
ефективно впроваджена та
відповідає вимогам
10. Знання, пов'язані з типами
продукції або процесів клієнта, Х Х
достатні для розуміння того, як
така організація може
працювати, і як організація може
застосовувати вимоги
стандарту/схеми або інших
відповідних нормативних
документів
11. Здатність визначати
— небезпечні біологічні Х Х
чинники,
— небезпечні хімічні чинники,
— небезпечні фізичні чинники,
— алергени,

33
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— небезпечні вимоги до
марковання стосовно
безпечності харчових продуктів;
— норми безпечності харчових
продуктів, які стосуються
категорій харчового ланцюга
(див. додаток А), та визнані
засоби керування.

Здатність оцінювати
спроможність організації
визначати та дотримуватись
застосовні до країни
виробництва/країни
призначення) норми
безпечності харчових продуктів
та вимоги до марковання.
12. Здатність застосовувати
принципи безпечності харчових Х Х
продуктів, НАССР, оцінювання
та аналізування небезпек у
(під)категоріїb харчового
ланцюга.

Здатність застосовувати вимоги

схеми, охоплюючи, але не
обмежуючись,
— аутсорсингові процеси,
— захист харчових продуктів,
— харчове шахрайство.
13. Здатність застосовувати
практики та словниковий запас Х
щодо під(категорії) харчового
ланцюга стосовно:
— взаємозв’язків у харчовому
ланцюзі;
— найкращих практик щодо ПП
та заходів контролю;
— загальних процесів харчового
ланцюга;
— технології виробництва та
умов переробки;
— широко поширеного
обладнання;
— проектування об'єктів;
— типів та властивостей
поковання;
— мікробіологічних термінів та
назв;

34
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

— хімічних термінів та назв;

— належної лабораторної
практики;
— локальнї термінології.
14. Розуміння організації та її
відповідальності за зовнішнє Х Х
інформування.

Розуміння організаційних
структур, культури та
комунікаційних методологій.

Здатність оцінити, чи досягає

організація необхідних
комунікаційних цілей
15. Здатність оцінювати
аудиторські звіти, документацію Х
щодо коригувальних дій та іншу
інформацію, необхідну для
прийняття рішення щодо
сертифікації
16. Здатність ефективно
спілкуватися для виконання Х Х Х
своїх функцій у процесі
сертифікації.

Для членів аудиторської групи –

здатність ефективно
спілкуватися з особами на будь-
якому рівні організації,
охоплюючи вище керівництво,
використовуючи відповідні
терміни, вирази та мову
17. Вміння читати та писати для
виконання своїх функцій у Х Х Х
процесі сертифікації.

Для членів аудиторської групи –

здатність читати та писати з
достатньою швидкістю,
точністю та розумінням, щоб
записувати, робити нотатки та
ефективно передавати
результати та висновки аудиту.
18. Здатність представляти
результати та висновки аудиту Х
так, щоб їх було легко зрозуміти.

35
ДСТУ ISO 22003-1:20__

Для представлення на
публічному заході (наприклад,
на заключній нараді)
результатів аудиту, висновків та
рекомендацій, що стосуються
аудиторії.
19. Здатність проводити
співбесіди для отримання Х
інформації, яка стосується їхніх
функцій у процесі сертифікації.

Здатність проводити співбесіду,

ставлячи відкриті, добре
сформульовані запитання та
слухаючи, розуміючи та
оцінюючи відповіді
a Для керівника групи, здатність розуміти принципи розрахунку тривалості аудиту, щоб

попередити орган сертифікації у випадку істотних змін.

b Не передбачається, що функція прийняття рішення щодо сертифікації потребує
компетентності, специфічної для категорії харчового ланцюга.

36
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

ДОДАТОК D
(довідковий)
НАСТАНОВА ЩОДО ЗАГАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ СЕРТИФІКАЦІЇ

D.1 Загальні положення

Цей додаток надає органу з сертифікації корисні настанови щодо багатьох

загальних функцій сертифікації, визначених у ISO/IEC 17021-1:2015,
додаток А, для яких потрібно визначити критерії компетентності для
персоналу, залученого до аудиту та сертифікації СКБХП.

D.2 Аналізування заявки

— Визначити, чи запропонована сертифікація (контракт) перебуває в межах

сфери діяльності органу сертифікації (наприклад, акредитація,
регуляторний дозвіл тощо).
— Визначити, чи є особливі питання, які слід розглянути (такі, що стосуються
місця розташування, галузі, законодавства, організації тощо).
— Визначити, чи є питання розгалуженої структури.
— Визначити, чи є питання сезонності.
— Розрахувати тривалість аудиту або тривалість скомбінованого чи
інтегрованого аудитів.
— Створити сертифікаційну угоду/контракт.
— Підписати сертифікаційну угоду/контракт з клієнтом.

D.3 Вибирання групи з аудиту

37
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— Визначити потреби в ресурсах (наприклад, компетентність, кількість

аудиторів на основі тривалості аудиту та кількості категорій, технічні
експерти, перекладачі).
— Визначити, чи є компетентні ресурси (наприклад, аудитори, технічні
експерти) доступними.
— Проаналізувати вибір ресурсів (наприклад, аудиторів) стосовно
неупередженості.

D.4 Планування діяльності з аудиту

— Перевірити сферу аудиту.

— Проаналізувати історію підприємства, яке підлягає аудиту.
— Підтвердити потребу в ресурсах.
— Підтвердити плани подорожей.
— Розробити або підтвердити стратегію та методологію аудиту.
— Визначити ролі, відповідальність та дії групи з аудиту.
— Розробити план аудиту, охоплюючи план вибірки.
— Проаналізувати логістичні питання аудиту.
— Розглянути результати будь-яких попередніх аудитів та коригувальних
дій.
— Розглянути будь-які регуляторні вимоги.
— Запланувати наради групи з аудиту.

D.5 Проведення аудиту

D.5.1 Аналізування документів

— Отримати документацію відповідно до програми.
— Проаналізувати документацію на відповідність вимогам.

38
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

— Перевірити систему керування організації.

— Визначити, чи задовольняють вимоги документи організації чи виявлено
невідповідності.
— Установити напрями дослідження для другого етапу аудиту.
— Підтвердити готовність до другого етапу аудиту.

D.5.2 Проведення вступної наради

— Підтвердити сферу сертифікації.
— Проаналізувати критерії/методологію аудиту та пояснити вихідні дані
(наприклад, аудит як вибірка, процесний підхід).
— Установити канали інформування.
— Визначити гідів/супроводжуючих осіб.
— Підтвердити метод звітування.
— Визначити вимоги до безпечності харчових продуктів і безпеки.
— Підтвердити план аудиту.
— Повторно підтвердити час проведення заключної наради.
— Заповнити протокол наради.

D.5.3 Збирання та перевіряння інформації

— Перевірити блок-схему процесу.
— Оцінити результативність впровадження заходів контролю та процесів.
— Перевірити результативність коригувальних дій щодо
невідповідностей/недоліків, виявлених раніше.
— Провести аудит, використовуючи процесний підхід.

D.5.4 Підготування до заключної наради

— Провести підготовчу нараду групи з аудиту (за потреби).
— Проаналізувати результати аудиту та порівняти їх з вимогами.

39
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— Підтвердити виконання плану аудиту.

— Класифікувати, проаналізувати та остаточно узгодити будь-які
невідповідності та можливості для поліпшування й визначити їхній зв’язок із
процесом та системою.
— Підготувати попередній звіт про аудит.

D.5.5 Проведення заключної наради

— Подати та розглянути висновки аудиту (невідповідності та/або можливості
для поліпшування).
— Підтвердити досягнення цілей аудиту.
— Забезпечити позитивний зворотний зв’язок.
— Пояснити наступні кроки (наприклад, апеляції, процеси після аудиту,
часові межі прийняття рішення щодо сертифікації).
— Отримати письмове погодження невідповідностей.
— Заповнити протоколи наради.

D.5.6 Остаточне формування звіту про аудит

— Описати результати з огляду на вимоги стандарту щодо сертифікації
(наприклад, невідповідності, можливості для поліпшування).
— Долучити коментарі щодо компетентності та відповідності.
— Описати остаточні висновки аудиту.
— Оцінити результативність коригувальних дій (за потреби).
— Остаточно сформувати звіт про аудит.

D.5.7 Виконання дій після аудиту

— Надати звіт про аудит.
— Поінформувати про часові межі стосовно врегулювання
невідповідностей.

40
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

— Відзвітувати про будь-які надзвичайні обставини, що були наявні під час

аудиту.
— Проаналізувати коригувальні дії стосовно їх прийнятності.
— Визначити вимоги щодо верифікації коригувальних дій.
— Перевірити результативність упровадження коригувальних дій.
— Відзвітувати про будь-які необхідні коригування програми аудиту, якщо
застосовно.

D.6 Рішення щодо сертифікації

— Проаналізувати звіт та іншу доречну інформацію, потрібну для прийняття

рішення щодо сертифікації.
— Взаємодіяти з групою з аудиту стосовно результатів аудиту (за потреби).
— Вирішити з групою з аудиту проблеми щодо проведеного аудиту (за
потреби).
— Визначити, чи достатньо наявних доказів для надання сертифікації.
— Задокументувати рішення.
— Надати зворотний зв’язок групі з аудиту (за потреби).

D.7 Розвиток професійної компетентності

D.7.1 Визначити потреби у розвитку

— Провадження аудиту.
— Технічні.
— Щодо системи керування.
— Навички.

D.7.2 Збільшення компетентності

41
ДСТУ ISO 22003-1:20__

— Участь у діяльності, спрямованій на професійний розвиток.

— Участь у роботі органу з сертифікації чи інших аудиторських перевірках.
— Здійснення самопідготовки чи проходження навчання.

42
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

БІБЛІОГРАФІЯ
1 ISO 9000, Quality management systems — Fundamentals and
vocabulary
2 ISO 9001, Quality management systems — Requirements
3 ISO 10002, Quality management — Customer satisfaction — Guidelines
for complaints handling in organizations
4 ISO 14001, Environmental management systems — Requirements with
guidance for use
5 ISO 19011, Guidelines for auditing management systems
6 ISO/TS 22002 (all parts), Prerequisite programmes on food safety
7 ISO 22003-2, Food safety — Part 2: Requirements for bodies providing
evaluation and certification of products, processes and services, including an
audit of the food safety system
8 ISO/IEC 17024, Conformity assessment — General requirements for
bodies operating certification of persons
9 ISO/IEC 17030, Conformity assessment — General requirements for
third-party marks of conformity
10 ISO/IEC 17065, Conformity assessment — Requirements for bodies
certifying products, processes and services
11 Codex Alimentarius. General Principles of Food Hygiene, CXC 1-1969.
Adopted in 1969. Amended in 1999. Revised in 1997, 2003, 2020. Editorial
corrections in 2011
12 Codex Alimentarius. Food Hygiene Basic Texts. Food and Agricultural
Organization of the United Nations, World Health Organization, Rome, Fourth
Edition, 2009

43
ДСТУ ISO 22003-1:20__

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1 ISO 9000, Системи управління якістю. Основні положення та

словник термінів
2 ISO 9001, Системи управління якістю. Вимоги
3 ISO 10002, Управління якістю. Задоволеність замовників.
Настанови щодо розглядання скарг в організаціях
4 ISO 14001, Системи екологічного управління. Вимоги та настанови
щодо застосовування
5 ISO 19011, Настанови щодо проведення аудитів систем управління
6 ISO/TS 22002 (усі частини), Програми-передумови безпечності
харчових продуктів
7 ISO 22003-2, Безпечність харчових продуктів. Частина 2. Вимоги до
органів, що здійснюють оцінку та сертифікацію продукції, процесів та
послуг, включаючи аудит системи безпечності харчових продуктів
8 ISO/IEC 17024, Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до
органів, що проводять сертифікацію персоналу
9 ISO/IEC 17030, Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до знакa
відповідності третьої сторони
10 ISO/IEC 17065, Оцнювання відповідності. имоги до органів з
сертифікації продукції, процесів та послуг
11 Codex Alimentarius. Загальні принципи гігієни харчових продуктів,
CXC 1-1969. Прийнято в 1969 році. Внесено поправки у 1999 році.
Переглянуто у 1997, 2003, 2020 роках. Редакційні поправки 2011 року
12 Codex Alimentarius. Базові тексти з гігієни харчових продуктів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Обєднаних
Націй, Всесвітня Організація Охорони Здоровя, Рим, четверте видання,
2009

44
 ДСТУ ISO 22003-1:20__

Код згідно з НК 004: 03.120.20; 67.020

_______________________________________________________________

Ключові слова: система керування, безпечність харчових продуктів,

компетентність, тривалість аудиту, аудит.

_______________________________________________________________

45