Міністерство освіти і наукиУкраіни

Одеська національна морська академія

проф. БІЛИЙ В.Н.

доц. БУЗОВСЬКИЙ В.А.

Курсант: Баландяк О.С.

Методика та приклад розрахунково – графічної роботи з дисципліни

«Суднові системи кондиціонування повітря»
для спеціалізації
«Експлуатація суднових енергетичних і холодuльних установок»

Одеса-2008
Методика схвалена на засіданні кафедри СТЕ і ХТ

Протокол № „__ ” від „__ ” _________ 2008 р.____

Зав.секції
професор БІЛИЙ В.Н.

Зав.каф.СТЕ і ХТ, КІРІС О.В.

доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради

судномеханічного факультету ОНМА

Протокол №___ від « __ »___________2008 р.

Голова,
професор КОЛЕГАЄВ М.О.

Секретар БІЛИЙ В.Н.

2
 ЗАВДАННЯ

На розрахунково - графічну роботу по дисципліні

«Суднові системи кондиціонування повітря та їх експлуатація»
для курсантів спеціалізації
«Експлуатація суднових енергетичних та холодильних установок»

Курсант_______________________________ курс______гр._______

Керівник___________________________________________________

Розрахунок суднової холодильної установки

Вихідні данні для розрахунку

1.Приміщення____________________________________
2.Район плавання cyднa___________________________
3.Температура зовнішнього повітря tзв______________°С
4.Кількість людей у приміщенні nл_________________
5.Відносна вологість φнв___________________________ %
6.Характер роботи ________________________________
7.Температура забортної води tзв___________________
8. Швидкість повітря у приміщенні v________________ м/с
Розміри приміщення:

- Довжина L__________м
- Ширина В __________м
- Висота Н __________ м

_______________________________________________________________________

Завдання отримав «______ »____________________ 2008 р.

Курсант_______________
(підпис)

Оцінка захисту роботи________________________

Керівник___________________«_________»_________________2008 р.

3
 ПЕРЕЛІК
завдань на виконання розрахунково-графічного завдання по дисципліні
"Суднові системи кондиціонування повітря та їх експлуатація " для
5 курсу спеціалізації "Експлуатація суднових енергетичних
та холодильних установок"

Зміст

1. Вступ.
2. Розрахунок теплопритоків в приміщенні.
3. Розрахунок вологопритоків.
4. Побудова процесів обробки повітря в СКП.
5. Підбір компресора та охолоджувача повітря.
6. Витяг з правил технічної експлуатації ССКП.

При виконанні завдання курсант самостійно подбирає систему

кондиціонування:
- одно-чи двохканальну;
- низько-чи середньошвидкісну.
Також самостійно призначає ступінь рециркуляції від 30% до 100%.

4
 Таблиця 1

Параметри
Розміри Швидкість
наружного Кількість
приміщення повітря в Характер
повітря людей
приміщенні роботи

L В Н tп φп
1. 4 З 2,2 З2 75 0,5 1 відпочинок
2. З 5 2,2 З5 60 1 2 легка
З. З,5 4,5 2,2 З4 70 1 2 середня
4. 4 5 2,2 З5 70 1,5 З камбуз
5. З З 2,2 ЗО 75 0,5 1 відпочинок
6. З З,5 2,2 ЗЗ 75 0,5 1 відпочинок
7. 4 З 2,2 З2 70 0,5 1 відпочинок
8. 10 З,5 З З5 70 0,5 З штурманська
9. 4 З 3 З5 70 0,5 1 радіорубка
10. 8 З 2,5 40 70 1,5 2 ЦПУ
11. 9 З 2,5 42 65 1,5 2 ЦПУ
12. З З 2,2 З2 75 0,5 1 відпочинок
ІЗ. З З 2,2 ЗЗ 80 0,5 1 відпочинок
14. 6 5 2,2 З2 75 1 10 їдальня
15. 6 6 2,2 З5 70 1 10 каюткомпанія
16. З З 2,2 З4 75 0,5 1 відпочинок
17. 4 З 2,2 З2 70 0,5 1 відпочинок
18. З,5 З 2,2 ЗЗ 75 0,5 1 легка
19. 4 4 2,2 З5 70 1 2 середня
20. З 4 2,2 З2 70 0,5 1 відпочинок
21. З,5 З 2,2 ЗЗ 80 0,5 1 відпочинок
22. З,5 З 2,2 З5 70 0,7 1 відпочинок
2З. 4,5 4 2,2 З5 75 1 2 легка
5
 24. 4,5 4 2,2 З2 65 1 2 середня
25. З З 2,2 ЗЗ 68 0,5 1 відпочинок
26. 4 З 2,2 З5 60 0,5 1 відпочинок
27. З З,5 2,2 З6 70 0,5 1 відпочинок

штурманська
28. 10 4 З З8 70 1 2
рубка

29. 8 З 2,5 40 65 1 2 ЦПУ

ЗО. 8 З 2,5 42 70 1 2 ЦПУ

1.3авдання на проектvвання
1. Примiщення - житло
2.Район плавання судна - пiвденнi широти (тропiки)
3.Температура зовнiшнього повітря tзп = 350С
4.Кiлькiсть людей у приміщенні nл=5
5.Вiдносна вологiсть φнв=70%
6.Характер роботи - легкий
7.Температура забортної води tзв= 25 0С
8.Швидкiсть повiтря в примiщеннi v = 0,5 м/с
9.Лiтнiй перiод
Розмiри примiщення: -Довжина L=6м ; -Ширина В= 3м ;
- Висота Н=3;
Необхідно викреслити умовне приміщення та розставити температури з
зовнішніх сторін переборок, обґрунтовуючи їх значення.

6
Наприклад , під палубою температура + 45 °С. Це значить, що під палубою

розташоване машинне відділення.

2. Введення
Введення виконується згідно з поданим зразком, але вільним текстом.
Просте копіювання не допускається.
Створення комфортного мікроклімату в житлових і службових приміщеннях
судна багато в чому залежить від досконалості технічної експлуатації суднової
системи кондиціонування повітря. Необхідність створення комфортних умов
викликана наступними обставинами. У результаті життєдіяльності людини з
поверхні його шкіри і через дихальні шляхи виділяються теплота, волога,
вуглекислий газ, аміак, сірководень і т.п. Крім цього, можливо забруднення
повітряного середовища приміщень судна пилом, димом, неприємними
запахами і шкідливими речовинами. Людина почуває себе добре, коли в
сталому режимі від неї в навколишне середовище віддається стільки теплоти і
вологи, скільки виробляє організм. Теплота від людини передається
теплопровідністю, конвекцією, випромінюванням і випаром вологи з
поверхні шкіри. Тому на відчуття людини впливають наступні фактори:
температура, відносна вологість повітря і його швидкість, а також
температура огороджувальної поверхні.
Виходячи з цого, система кондиціонування повітря на морському судні
повинна забезпечити:
- подачу в приміщення очищеного від забруднень повітря в кількості,
необхідній для асиміляції шкідливих домішок;

7
- охолодження й осушення влітку, підігрів і зволоження взимку повітря , яке
подається в приміщення для підтримки в комфортних умов життя.
Для суден що плавають у південних широтах застосовують одноканальну
средньошвидкісну прямоточно-рециркуляційну систему кондиціювання
повітря з випускними розподільниками повітря.
Перевагами одноканальних середньо швидкісних ССКП

перед одпоканальними низькошвидкісними є менші масово-габаритні

пказники устаткування і повітряпроводів (це спрощує їхній монтаж і

виключає

можливість поширення пожежі у випадку виникнення її на судні), а також

можливість кращого розподілення повітря і регулювання кінцевої температури в

кращого розподілення повітря і регулювання кінцевої температури в

приміщенні.
У систему входять наступні елементи : забірний устрій ЗУ, перша ступінь

нагрівача зовнішнього повітря ПН1,противопильові фільтри ПФ1 і ПФ2,

відцентровий електровентилятор ЕВ, зволожувач У, сепаратор капель вологи

СВ, друга ступінь підігріва повітря ПН2, глушителі феродинамічного шуму

ГША1 і ГША2.

Зовнішнє повітря ПН зустрічається з рециркуляційним повітрям РП у

камері змішання, розташованої між первинним повітрям РП у камері змішання,

розташованої між первинним повітрянагрівачем ПН1 і вентилятором ЕВ.

Оброблене у кондиціонері повітря по повітряпроводам направляється до

повітророзподільників ПР житлових і службових приміщень . Найчастіше в

центральних кондиціонерах застосовують найбільш вигідні

8
повітроохолоджувачі безпосереднього охолодження, що є випарниками

холодильних машин, у середині трубок яких кипить хладогент. Якщо

кондиціонер знаходиться на значній відстані від холодильної машини,то в ньому

використовується повітроохолоджувач, що працює на холодній воді чи розсолі.

Проміжний холодоносій охолоджується у випарнику холодильної машини.

ССКП із безпосереднім випарюванням у порівнянні із системами розсольного

охолодження в 1,35-1,45 рази економніше по приведених витратах, що враховує

капіталовкладення і експлуатаційні витрати у 1,2-1,3 рази менші по масі й обсягу,

у 1,1-1,2рази менше споживають потужність.

НП - наружне повітря ; ПФ - пилові фільтри; ЕВ - електровентилятор;

9
ХМ - холодильна машина; ОП - охолоджувач повітря; ЗП- зволожувач
повітря ; СВ- сепаратор вологи; НП1, НП2- нагрівачі повітря;
ГША1 , ГША2- глушильники шуму; ПР – розподілювач повітря;
П – повітря в приміщенні; РП – рециркуляційне повітря.

ВТРАТИ ПОВІТРЯ :
Gнп - наружного ; Gрп - рецеркуляційного ; Gп – обробленого;

Мал.1. Принципова схема одноканальної

середньошвидкістної прямоточно-рецирку-
лярної системи кондиціювання з втискними
повітрярозподільниками.

3. Розрахунок теплопритоків через огородження.

Виконувач самостiйно приймає рiшення якi температурнi параметри повітря

оточують приміщення з рiзних cтopiн . В цьому прикладi прийнято, що за

переборками в нic i корму судна, а також зверху над пiдволоком знаходяться

житловi приміщення ; за бортовими переборками: праворуч – навколишнє

середовище, лiворуч – коридор ; знизу пiд палубою - машинне вiддiлення.

Теплопритоки в охолоджуване приміщення передаються трьома способами:

конвекцiєю, теплопровiднiстю i випромiнюванням.

Кiлькiсть теплоти Qогр , кВт , що надiйшла в примiщення через поверхнi,

що огороджують:

де: Fн - поверхня огороджень приміщень, вiдповiдно бортiв,

переборок, палуби i подволока, м2;
Кн- коефiцiєнт теплопередачi для кожного огородження, вт/(м² К);
t- температура зовнiшнього середовища, для кожного огородження °C;

10
 tп - температура повiтря в приміщенні, °С;

Виходячи з умов приймаємо для комфортного кондиціонування tп = 24°С.

Температура в коридорах , звідки забирається рециркуляційне повітря

tр =

Економічно доцільні коефіцієнти теплопередачі К н через огородження

кондиціонуємих приміщень для суден південного району плавання
орієнтовно рекомендується приймати наступними :

- Для палуби над МВ- 1,05 – 1,15 , Кмв= 1,1 Вт /(м²*К);

- Для зовнішнього огородження, що попадає під сонячну

радіацію – 0,9 -1,0; Кn= 0,9 Вт/( м²*К);

- Для внутрішніх огороджень ( коридор, житлові приміщення та інше

- Ккор=1,0 Вт/( м²*К);

Розрахунок проводимо окремо для кожного огородження

=10-3 =10-3 8,8·1·(35-26)= 0,0792 кВт

=10-3 8,8·1·(26-24)= 0,0176 кВт
=10-3 11·1·(26-24)= 0,022 кВт
=10-3 11·1· (35-24)= 0,121 кВт
=10-3 20·1·(26-24)= 0,04 кВт
=10-3 20· 1,1· (45-24)= 0,462 кВт

Qогр= (0,0792+0,017+0,022+0,121+0,04+0,462)= 0,741 кВт

При проектуванні для реалізації поставлених умов необхідно розрахувати

і виконати ізоляцію охолоджуваних приміщень.

4. Розрахунок теплопритоків від сонячної радіації

11
 Від впливу сонячних променів температура зовнішньої надводної поверхні

судна стає вище температури зовнішнього середовища. Це приводить до

додаткових теплопритоків у суднові приміщення через огородження.

Таблиця 2

qр ,Вт/м²

Район плавання На горизонтальну На вертикальну

поверхню поверхню

Необмежений, а також 1040 720

Чорне море з виходом в
тропіки

Каспійське море 990 710

Чорне і Азовське моря 930 700

без виходу в тропіки

Японське, Охотське
моря і Тихий океан без 870 700
виходу в тропіки

12
 qр =750 Вт/ м²- теплове навантаження поверхні, що опромінюється,
залежить від району плавання та положення поверхні (горизонтальна,
вертикальна) і вибирається з таблиці.
Fр=8,8 м²,11 м²- поверхні, що опромінюються.
Eр-коефіцієнт поглинання сонячної радіації, залежить від кольору та
стану поверхні. Для гладкої поверхні, пофарбованої сірою фарбою Eр=0,7

aн=2+10√ wc=2+10√7,6=29,57 Вт /(м²*К);

aн – коефіцієнт зовнішньої тепловіддачі, де wc- швидкість обдування

поверхні теплообміну дорівнює швидкості ходу судна. Прийняв швидкість
судна wc= 15 вузлів, або wc=7,6 м/с.

Теплові потоки від сонячної радіації через скло ( дальше не

надо)

де Fост =0,3925 м²- площа скла двох ілюмінаторів;

Ер = 0,35- коефіцієнт поглинання сонячної радіації для білих штор;
τ – коефіцієнт пропускання сонячної радіації через скло і залежить
товщини :

При товщині скла а=20мм , пропущення сонячної радіації дорівнює τ=0,83

5. Визначення теплопритоків від внутрішніх джерел

теплоти.

Внутрiшнiми джерелами теплоти в примiщеннi судна є : люди, гаряча вода,

механiзми i приклади що працюють, трубопроводи, температура яких вище
температури в примiщеннях, iнфiльтрацiя теплого повiтря через ілюмінатори і

13
 двері.
Явними тепловидiленнями називають ті, кoтpi проникають у приміщення

шляхом конвекцiї i випромiнювання; схованими- теплопритоки, що виникають

при попаданнi в примiщення водяної пари.

Явнi теплопритоки вiд людей

Таблиця 3
Волого-
Інтенсивність Температура Тепловиділення однієї людини, Вт виділення
роботи в однієї
приміщенні
Явні Приховані Загальні людини
tп °С qя .л qприх. л qл gл, г/год

Люди у спокої 20 86 29 115 42

(медичні 22 74 30 104 43
приміщення) 25 59 35 94 50

Легка робота 20 95 53 148 79

(житлові, сус- 22 84 64 148 92
пільні і деякі 25 66 80 146 113
службові
приміщення)

Робота
середньої 20 101 101 202 145
тяжкості 22 90 111 201 159
( деякі службові 25 72 127 199 183
приміщення, 28 54 144 198 209
ресторани, їдаль-
ні і т. п.)
14
Важка робота
(камбузний блок, 20 128 163 291 230
пральні, 25 93 198 291 280
майстерні) 30 53 238 291 340

де : nл =5 кількість людей у приміщенні ( за завданням );

qя.л =70,8 Вт-тепловиділення однієї людини, що виконує легку фізичну
працю при tп =24 °С вибирається з таблиці 3.

Явні тепловиділення від горячої їжі Qя.г.ї, кВт знаходять як :

Qя.г.ї=0,001·no·qя.г.ї =0,001·5·29=0,145 кВт

Де no- кількість посадочних місць в ресторанах та їдальнях;
qя.г.ї- явні теплопритоки з розрахунку на одне посадочне місце,
приймають qя.г.ї=29Вт.

Теплоперетоки від приладів електричного освітлення

де Nосв= 200 Вт- потужність двох лампочок по 100 Вт.

Внутрішні теплопритоки Qвн = Qя.л. + Qосв + Qя.г.ї = 0,354+ 0,2+0,145=
=0,669кВт.

Через труднощi облiку теплоти, що попадає в приміщення від iнфiльтрації

теплого повiтря через дверi i iлюмiнатори, вважають, що цi теплопритоки
складають 10% вiд суми теплопритоков через огородження і від внутрішніх
джерел теплоти:

В даному житловому примiщеннi вiдсутнi аби яке устаткування, кабелi i

гарячi труби, та теплопритоки від устаткування, нагрiтих поверхонь i

повiтря, приймаємо

Qуст = Qінф=0,129 кВт

15
 Уci перерахованi вище теплозбитки в кондиціонуємих примiщеннях

називаються явними.Їхня сума позначаться Qя.п. і має вид :

Qя.п.=Qогр+QРогр+QРост+Qя.л. +Qя.г.ї.+Qосв+Qуст=
=0,741+0,351 +0,0856+0,354+0,145+0,2+0,129 =2,01 кВт.

6Розрахунок вологопритоків у житлові і службові

приміщення.
Джерелами вологопритокiв у судновi примiщення є люди, їжа що остигає,

вiдкритi водянi поверхнi, iнфiльтрацiя зовнiшнього повiтря де устаткування,

де можливі випаровування .

Кількість вологи, яка виділяється людьми:

WЛ=10-3nл gл=0,001 ·5· 100 = 0,5 кг/год,

де gл = 100 г/год –вологовиділення однієї людини при виконанні легкої
фізичної

праці при tп = 24°С .

Кількість вологи, яка виділяться гарячою їжею:

Wг.ї =10-3·n·gг.ї.=0,001·5·33=0,165 кг∕год.

де- n-кількість посадочних місць;

gг.ї.-вологовиділення горячої їжі з розрахунку на одне посадочне місце,
приймають gг.ї=33г∕год.

Кількість інфільтруємого повітря :

де Св=1кДж/(кг К)- питома теплоємнiсть зовнiшнього повiтря.

Кількість вологи, що надходить у приміщення з інфильтруємим

зовнішнім повітрям.

16
 Wiнф=Giнф(dн-dп)= 42,38(0,0345-0,019)=0,656 кг/год,

де dн =0,0345 кг/кг - вологовміст зовнішнього повітря;

dn=0,019 кг/кг - вологовміст повітря в приміщенні, визначається із
діаграм h-d.

Таким чином , результатом розрахунку тепло- і волопритоків у житлове

приміщення є визначення :

- загальних надлишків вологи

Wнад.=WЛ+Wiнф+ Wг.ї =0,5+0,656+0,165=1,32 кг/год;

- загальних надлишкiв теплоти

Qнад=Qя.п. +Qскр=1, 86+ 0,814=2, 67 кВт,
де: Qскр= W над. ·in ∕ 3600=1,32·2550∕3600=0,814 кВт,

де іn =2550 кдж/кг - ентальпiя водяної пари при температурі

приміщення (звичайно знаходиться в межах 2540÷ 2560 кДж/кг).
Процеси тепловологоасимиляції в приміщеннях визначаються
тепловологiносним відношенням.
En=3600 Qнад ∕ Wнад.=3600·2,67/1,32=8371 кД∕кг.
Ще воно називається променем процесу змішування обробленого повітря
з повітрям в приміщенні.

7. Побудова процесу обробки повітря.

По відомих параметрах зовнішнього повітря tз і φз і параметрам повітря в
приміщенні tп і φп знаходять точки Н и П. Потім через точку П проводять
промінь процесу тепловологоассимиляції в приміщенні по величині
тепловологостного відносини Еп. Для цього використовується кутовий
масштаб.Стан рециркулярного повітря визначається по його параметрах
dр=dп і tр=tп+(1÷3)°С і позначено на діаграмі точкою Р. Температура повітря,
що надходить у приміщення, tс для випускних повітророзподільників
приймається такий, щоб робоча різниця температур Δtp=tп-tc складала 10÷12
°С. На перетинанні ізотерми tс із променем Еп знаходять точку С, що
характеризує стан повітря на виході з повітророзподільника. З точки С при
постійному вологовмісті dс=соnst відкладають униз відрізок Δtв(1÷3) °С і

17
знаходять точку В, параметр якої визначають стан повітря на виході з
кондиціонера. Точка В повинна лежати на лінії φ=0,92÷0,98, тому що після
повітроохолоджувача повітря близьке до стану насичення.
Після виконання цієї частини побудови процесу обробки повітря
необхідно розрахувати загальна витрата проточного повітря в приміщенні.
Для розрахунку визначають ентальпії в точках П та С.

Іп=43 кДж/кт; Іс =32 кДж/кг.

Загальна витрата приточного повітря, що надходить у кондиціонуєме
приміщення
Gп= Qнад∕( Іп- Іс)=2,67/(43-32)=0,24кг∕с.

По санітарних нормах і кількості людей у приміщенні визначаємо витрату

зовнішнього повітря

Gзп= 1,2 Vnл=1, 2·33·5=190м3/ч=0,055м3/с,

де V=33 м3/год - кількість повітря, подаваного для однієї людини.

Витрата рециркулярного повітря визначається як різниця між Gп і Gзп

Gр.п.=Gп-Gзп=0,24-0,055=0,185 кг/с
Відсоток цього повітря:
Gр.п.∕ Gп·100%=0,185∕0,24·100=77%
З'єднавши точки Р и Н одержуємо лінію, що характеризує процес
одержання приточного повітря змішанням рециркулярного повітря з
зовнішнім.
Потім, відклавши від точки Н відрізок ДН, одержуємо точку Д.
Стан суміші, характеризується параметрами точки Д, знаходимо
за правилом важеля
DH/PH= Gр.п.∕ Gп=0, 77.
Щоб врахувати нагрівання приточного повітря у вентиляторі й одержати
початкову точку опори процесу в кондиціонері від точки Д при постійній
величині d переходять на більш високу ізотерму і ставлять точку А -
початкову точку кондиціонування. Температура в цій точці на 3÷4°С вище,
ніж у точці Д.
Завершується побудова процесу обробки повітря тим, що через точки А и
В проводиться пряма до перетинання з лінією насичення в крапці О. По лінії
АВ змінюються параметри кондиціонує мого повітря. По температурі в точці
О визначають середню температуру зовнішньої поверхні
повітроохолоджувача.

18
19
20
8 Визначення параметрів у процесі обробки
Таблиця 4

Позначення Температура Відносна Ентальпія Вологовміст,

крапки °С вологість % кДж/кг г/кг

A 32 46 67 13,7

C 13 80 32 7,6

B 11 95 30 7,6

Д 29 55 64 13,7

Р 26 45 50 9,4

П 24 50 48 9,4

Н 35 70 97,8 24,6

О 8 100 25,8 6,7

9. Підбір кондиціонера

Підбір кондиціонера здійснюють на підставі наступних даних. Подача повітря

кондиціонером :
Vп.н.=Gп ∕ р п.н =0,24∕1,2=0,2 м³∕с
де р п.н=1,2кг∕м³-густина повітря.

Gп – загальна витрата приточного повітря, що надходить у кондиціонуєме

приміщення, кг/с.
Холодопродуктивність кондиціонера :

Qок= Gп (Iд – Iв) = 0.24-(64-30) =8.16 кВт.

де Iд і Iв –ентальпії повітря на вході і виході з кондиціонеру, кДж/кг.

Теплове навантаження на повітроохолоджувач кондиціонера :

Qок= Gп (Iа – Iв) = 0.24 (67- 30) =8.88 кВт.

де Iа- ентальпія повітря перед повітроохолоджувачем, кДж/кг.

21
Необхідна робоча холодопродуктивність холодильної машини з урахуванням
коефіцієнта запасу 1,05-1,10.

Qок= (1, 05-1, 10) b Qо= 1, 1*1, 06*8, 88=10, 35 кВт.

де b= 1,06- коефіцієнт, що враховує ріст теплового навантаження на холо-

дильну машину через припливи теплоти в ізольовані трубопроводи й

апарати.

22
10. Правила технічної експлуатації ССПК
Технічна експлуатація ССКП повинна здійснюватися в строгій
відповідності з вказівками, приведеними в заводських інструкціях, а також у
діючих на морському флоті Правилах технічної
експлуатації, наставленнях, інструкціях, наказах і положеннях по технiці
безпеки.
При наявності розбіжностей між зазначеними документами, що може бути
при установці нових зразків устаткування, необхідно керуватися вказівками,
даними в документах заводів-виготовлювачів.
Для роботи ССКП необхідно мати:
- подачу електроенергії до центральних кондиціонерів,
електродвигунiв насосів і компресорів холодильних машин, приладів
захисту і керування;
- безупинну подачу пари в зимовий період до центральних кондиціонерів і
водопiдiгрiвачем системи теплопостачання з проміжними теплоносіями від
головних, допоміжних і утилізаційних котлiв;
- підтримка заданого тиску в балонах стиснутого повітря при
пневматичній системі автоматичного регулювання центральних
кондиціонерів і холодильних машин подачею стиснутого повітря від
суднової мережі;
-подачу забортної води на охолодження конденсаторів
холодильних машин у літній період;
-при температурі зовнішнього повітря tн нижче 20÷22 0С
холодильну машину виключають і переводять на режим простого
вентилювання приміщень. При Ін нижче 14-16 °С включають підігрівники
повітря другої ступіні двоканальних
систем; при tн 8-10 °С к доводочним повітрерозподільникам
одноканальних систем подається вода чи електроживлення. При tн нижче 1-2
°С ССКП переводиться на роботу в зимовому режимі.
При роботі ССКП на перехідному і зимовому режимах холодильні
машини відключають. При цьому хладон з випарників переккачують
ресiвери, а якщо таких немає - у конденсатори.
Залишковий тиск у випарнику повинне бути не більш 20-40 кПа
Для підтримки ССКП постійній готовності до дії необхідно в процесі її
експлуатації поводити планово-попереджувальні огляди і ремонти.
При введенні ССКП із дії на термін більш 1-2 мес роблять її консервацію:
- відключають електроживлення кондиціонерів, електродвигунів насосів і
компресорів холодильних машин;
- спускають воду з повітропроводів і равликів вентиляторів;
- спускають тепло - і холодоносій, забортну воду й конденсат із
трубо - і паропроводів, продувають парові магістралі,
закривають всю арматуру цих трубопроводів;- вилучають тепло - і
холодоносій з апаратів кондиціонерів, холодильних машин і доводочних
повітророзподільників, після чого їх просушують стисненим повітрям;
- вилучають конденсат з парових порожнин підігрівників повітря
кондиціонерів і водоподогревателей;
-перекачують хладон з випарників у ресивери чи конденсатори;

23
 очищають і підфарбовують устаткування;
-усі незабарвлені металеві поверхні змазують гарматним
мастилом ПВК;
гумові прокладки покривають водяним розчином крейди;
-встановлюють у положення «Зачинено» усі запірні органи
повітрепроводів і трубопроводів;
-грати повітророзподільників закривають щільним папером.
Перед пуском центрального кондиціонера перевіряють вiльнiсть i
правильнiсть обертання робочого колеса електровентилятора шляхом
миттєвого включення і вимикання електродвигуна з перевiркою виходу
повітря з кондиціонера.
Перед пуском ССКП у режимі „3има” включают підiгрівники повітря.
Трубопроводи підведення пари і відводу конденсатора попередньо
прогрiвають, причому щоб уникнути гідравлічних ударів витрату i тиск пари
збiльшують поступово.

24
25