You are on page 1of 5

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Чернігівська політехніка»


Кафедра технології зварювання та будівництва

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
з дисципліни «Будівельне матеріалознавство»
на тему «Зношування матеріалів»

Виконав: студент групи ПЦ-201


Аксьоненко Владислав
Сергійович

Перевірив: ст. в.
Гречка Володимир Миколайович

Чернігів – 2021
Мета роботи: вивчити вплив різних середовищ на процес зношування
матеріалів.

5.1 Короткі теоретичні відомості

Зношування - процес відділення матеріалу з поверхні твердого тіла та


(або) збільшення його залишкової деформації при терті, що проявляється у
поступовій зміні розмірів та (або) форми тіла.
Знос – результат зношування, визначається у встановлених одиницях
(довжини, об’єму, маси та інше.).
Швидкість зношування - відношення значення зносу до інтервалу часу,
на протязі якого він виник.
Зносостійкість – властивість матеріалу проявляти опір зношуванню в
певних умовах тертя, що оцінюється величиною зворотньою до швидкості
зношування або інтенсивності зношування.
Абразивним матеріалом називається мінерал штучного або природного
походження, зерна якого мають достатню твердість і мають властивість різати
(дряпати).
Абразивне зношування - це руйнування поверхні деталі в результаті її
взаємодії з твердими частками. У ролі таких часток виступають:
- нерухомо закріплені тверді зерна (наприклад, шанжирування
твердими частинками м’яких антифрикційних матеріалів).
- незакріплені частки, що входять у контакт із поверхнею деталі
(копати землю). Наприклад, насипні вантажі при їхньому транспортуванні,
абразивні частки в ґрунті при роботі машин, що оброблюють ґрунт.
- вільні абразивні частки, що втягуються в потік рідиною або газом
(гідроабразивне або газообразивне зношування).
- вільні частки в зазорі пари тертя.
Під абразивне зношування підпадають деталі сільськогосподарських,
будівельних, гірничих, транспортних та транспортуючих пристроїв, вузли
металургійного обладнання, труби та насоси земснарядів та інших.
На процес абразивного зношування впливає природа абразивних
частинок, властивості зношувальних поверхонь, величина навантаження на
пару тертя та інші фактори. Загальним для абразивного зношування є
механічний характер руйнування поверхні.
Абразивні частки відрізняються і характеризуються розміром, формою,
твердістю.
Якщо твердість абразивного матеріалу нижче, ніж твердого металу, то
знос не залежить від різниці твердості і швидко зменшується з підвищенням у
такій різниці. Якщо твердість абразиву значно перевищує твердість металу то
знос не залежить від різниці твердості. Якщо ж метал по твердості досягає хоча
б 60% від твердості абразиву, то знос його різко сповільнюється.
Якщо для металів застосовують свої методи і міри твердості (по
Брюнелю, Роквелу і т.д.), то для абразивних часток (мінералів) твердість
вимірюють по шкалі Мооса. Найбільш м’який матеріал тальк – 1, алмаз – 10,
корунд – 9, кварц – 7.
Процес поверхневого руйнування речовини під впливом зовнішнього
середовища називається – ерозією. Під ерозією розуміють руйнування поверхні
матеріалу внаслідок механічного впливу високошвидкісного потоку рідини,
газу або пари.
Ерозійний вплив високошвидкісного потоку рідини, газу або пари
містить у собі тертя суцільного потоку і його ударів об поверхню. У результаті
відбувається розхитування і вимивання окремих обсягів матеріалів.
Якщо потік містить абразивні частки, то зношування стає ерозійно-
абразивним.
Корозійно-механічне зношування – зношування в результаті механічної
взаємодії, що супроводжується хімічною та (або) електричною взаємодією
матеріалу з середовищем.
Окислювальне зношування – зношування, при якому переважає хімічна
реакція матеріалу з киснем або окислюючим оточуючим середовищем.
На інтенсивність абразивного зношення значний вплив мають вологість
та агресивність середовища. Так при наявності в абразиві вологи
(водопровідної води) біля 1% інтенсивність зношування збільшується в 1,2...2,7
рази.
При терті стальних зразків в кислотному середовищі (розчин оцтової
кислоти) питомий вміст водню в поверхневих шарах збільшується в 4,2...4,8
разів.

5.2 Обладнання та матеріали

Лабораторна установка (рис. 5.1), зразки, вода, абразивний матеріал,


набір важелів, штангенциркуль, ваги.

Рисунок 5.1. Схема навантаження зразків


5.3 Хід виконання роботи

Провести зношування зразка під різним навантаженням (830г, 1660г,


2490г) без агресивного середовища та під дією агресивного середовища (час
проведення досліду 3 хвилини).
Після кожного досліду фіксувати величину L (рис. 5.2) або масу зразка
та розраховувати знос у одиницях об’єму.

зразок

L S

R
α колесо лабораторної
установки

Рисунок 5.2. Схема для розрахунку величини зносу

Всі експериментальні та розрахункові дані занести до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Розрахункові дані

Радіус Величина Кут Товщина Площа Знос,


№досліду Час, Середовище круга, сегмен., зносу, α, зразка, сегмен.,
V, мм3
t, с R, мм L, мм ° δ, мм S, мм2
60 24 31,78833 3 22,19767 66,593
1 120 сухе 26,7 38,993 3 40,78863 122,366
180 30,8 45,28748 3 63,49534 190,486
60 9,5 13,63993 3 1,69726 5,092
120 40 11,1 15,951 3 2,75295 8,259
2 у воді
180 12,3 17,68873 3 3,77952 11,339
60 у воді та хім. 13,2 18,99447 3 4,69686 14,091
3 120 13,3 19,13971 3 4,8071 14,421
розчині
180 13,5 19,4303 3 5,03271 15,098
Розрахунки:
Cпочатку визначаємо кут зносу зразка(α), за формулою:
𝑙2 5.1
𝛼 = arccos⁡(1 − 2 )
2𝑅

де l – величина зносу, мм
R – радіус круга, мм

Далі знаходимо площу зносу(S), за формулою:

𝑅2 𝜋𝛼 5.2
𝑆 =⁡ · ( − 𝑠𝑖𝑛𝛼)
2 180
де 𝛼 – кут зносу
R – радіус круга, мм

Потім знаходимо знос матеріалу за формулою:

𝑉 = 𝑆·δ 5.3

де 𝑆 – площа зносу, мм2


δ – товщина зразка, мм
Всі знайдені дані записуються в таблицю 5.1.

Висновок: На лабораторній роботі я вивчив вплив різних середовищ на


процес зношування матеріалів, також навчився визначати знос матеріалу за
об’ємом під різним навантаженням на нього.

You might also like