Розглядаючи види інформаційної діяльності, які проводяться в межах або за

допомогою мережі Інтернет, потрібно звернути уваги на їхню неоднорідність. Саме

тому необхідно приділити увагу правовідносинам, повʼязаним з функціонуванням
мережі Інтернет (Інтернет-відносинам), які, зокрема,стосуються таких питань:
регулювання контенту запобігання кіберзлочинності; захист конфіденційної
інформації та персональних даних; захист прав інтелектуальної власності; електронна
комерція (торгівля); захист прав споживачів; захист прав людини.
Правовідносини, що виникають 3 приводу функціонування мережі Інтернет
(Інтернет-відносини), характеризуються такими ознаками: 1) обмін інформації
відбувається в електронній цифровій формі; 2) віддаленість субʼєктів цих відносин у
просторі; 3) наявність субʼєктів, які не ініціювали ці відносини, проте мали
організаційно-технічну можливість справити вплив на них; 4) використання
програмного забезпечення, технічних стандартів і протоколів; 5) схильність цих
відносин до саморегуляції; 6) технологічна складність мережі Інтернет; 7) поширені
можливості порушення інформаційних прав субʼєктів цих відносин; 8) технічний,
культурний і освітній ценз субʼєктів цих відносин.
Суспільні відносини, що виникають у зв'язку з використанням глобальних
компʼютерних мереж, є особливими інформаційними відносинами, спрямованими на
організацію руху інформації в суспільстві. Інтернет-відносини зумовлені
інформаційною природою комунікацій інформаційного суспільства,бути учасниками
яких можливо лише за допомогою EOM9эл. Обчис. Машини), підключеної до
компʼютерної мережі.
Особливістю цих відносин також наявність технічного компоненту, інформаційне
наповнення, особливий субʼєктний склад. Це суспільні відносини, що існують в
електронноцифровій формі у кіберпросторі. Варто також зазначити, що субʼєкти цих
відносин можуть перебувати в різних країнах, а їхня діяльність регулюватися
законодавствами різних країн. Інтернет-відносини не можуть існувати без
використання інформаційно-теле-комунікаційних технологій і мереж.
Ці відносини мають інформаційне наповнення, тобто складаються шодо інформації в
Інтернеті
Інтернет-відносини можна класифікувати за такими ознаками:
1) залежно від субʼєктів: між розробниками інформаційних мереж і їхніми
партнерами; між спеціалістами, які створюють (виробляють) і розповсюджують
інформацію в Інтернеті; між інформаційними провайдерами, які надають ліцензії на
здійснення онлайнових послуг; між громадянами, організаціями, фірмами й іншими
споживачами (користувачами);
2) залежно від державної приналежності фізичних і юридичних осіб: між
вітчизняними й іноземними провайдерами; між іноземними провайдерами та
вітчизняними користувачами; між вітчизняними юридичними особами й іноземними
громадянами; між вітчизняними та іноземними розробниками мереж; між фахівцями;
3) залежно від мети виникнення відносин та інформаційного впливу: внутрішні
відносини (відбуваються в кіберпросторі); зовнішні відносини (повʼязані з наданням
зовнішніх інформаційних послуг).
Крім цього, правовідносини, які складаються в мережі Інтернет, ще також
класифікують на базові та факультативні. До групи базових правовідносин належать
питання технічного регулювання, інтелектуальної власності, поширення інформації,
конфіденційності, електронного документообігу, електронної комерції. Ці
правовідносини здебільшого визначають динаміку правовідносин, водночас другу
групу утворюють такі правовідносини: електронні бібліотеки та музеї, телемедицина,
телеробота, мобільний Інтернет - телефонія, дистанційна освіта тощо.
Крім цього, правовідносини в мережі Інтернет можуть бути класифіковані на такі
види: загальні; організаційні (управлінські); інформаційні; предметні.
До загальних правовідносин в Інтернеті належать ті правовідносини, що здійснюються
за допомогою (при використанні) ресурсів (служб) мережі Інтернет, які
«протиставляються» правовідносинам, місцем вчинення яких є реальна дійсність, а не
кібер-простір. Так, В. Наумов, досліджуючи питання про правове регулювання Ін-
тернету, зауважує низку загальнотео-ретичних і спеціальних проблем. До
загальнотеоретичних проблем він відносить такі: юрисдикція мережі (або проблеми
компетенції, екстериторі-альності в Інтернеті); правосубʼєктність осіб, які
представляють, розповсюджують і споживають інформацію в мережі Інтернет (або
визначення правосубʼєктності всіх учасників правовідносин в Інтернеті); визначення
часу та місця дії в мережі Інтернет.
До організаційних (управлінських)
правовідносин в Інтернеті належать відносини, котрі спрямовані на взаємодію чи
протидію між учасниками соціальних відносин в Інтернеті, обʼєктом яких є соціальна
чи технічна природа (інфраструктура) Інтернету. До організаційних відносин можна
віднести відносини з делегування доменних імен, міжнародної стандартизації
електронного документообігу тощо.
Інформаційні правовідносини в Інтернеті є відносини, що регулюються відповідними
нормами права, в галузі виробництва, перетворення та споживання інформації. До
предметних правовідносин можна віднести ті які регулюються спеціальними нормами
права . До них належать відносини, що регулюються нормами конституційного права,
цивільного права, адміністративного права; відносини, що регулюються нормами
законодавства про засоби масової інформації та ін.