Тема 1.

Інтернет право: загальна характеристика, суб'єкти

1. Поняття та характеристика Інтернет права. Місце Інтернет права в
системі права. Інтернет право як галузь законодавства.
Інтернет право – це комплексна галузь законодавства, сукупність правових
норм, що містяться у міжнародних нормативно-правових актів, так і в
національному законодавстві різних країн, інших регуляторів, які
регулюють відносини між учасниками правовідносин, які виникають,
змінюються та припиняються у цифровому середовищі (у мережі Інтернет).

➔ Під Інтернет правом Харитонова О.І., Харитонов Є.О. розуміють всю

сукупність норм і правил, які стосуються інформаційно-комунікаційної
активності в Інтернеті
Місце Інтернет права в системі права:
Інтернет право є комплексною галуззю законодавства, свідчить і те, що
Інтернет право містить норми з різних галузей права та галузей
законодавства. Зокрема:
- цивільне та господарське право унормовує здійснення майнових і
особистих немайнових прав в мережі Інтернет, в тому числі у сфері
господарювання;
- право інтелектуальної власності врегульовує використання об’єктів
авторського права, торговельних марок тощо в мережі Інтернет;
- інформаційне право визначає порядок збирання інформації з Інтернету,
поширення інформації в Інтернеті, зберігання інформації, скачаної з
Інтернету тощо;
- ІТ право унормовує відносини електронної комерції, визначає правовий
режим доменного імені;
- кримінальне право передбачає кримінально-правовий захист від
кіберзлочинності, шахрайств в Інтернеті;
- процесуальне право унормовує порядок подання та використання
електронних доказів, визначає порядок функціонування системи
електронного суду;
- конституційне право передбачає можливість здійснення окремих прав в
мережі Інтернет, наприклад, права на свободу вираження поглядів, права на
інформацію тощо;
- адміністративне право унормовує порядок надання адміністративних
послуг з використанням ресурсів мережі Інтернет.

2. Поняття та ознаки мережі Інтернет та цифрового середовища.

Співвідношення понять між ними.
Інтернет – це інформаційна система, тобто сукупність телекомунікаційних
мереж і засобів для накопичення, оброблення, зберігання і передавання
даних.
Інтернет – це єдиний інформаційний простір, в якому відбуваються
глобальні процеси соціальних комунікацій та якому притаманний
всесвітній загальний характер доступу

Ознаками Інтернету є:
1. технічний характер (Інтернет – це результат інформаційних технологій);
2. всесвітній, екстериторіальний характер (Інтернет є всесвітньою
віртуальною мережею);
3. загальний доступ для користувачів незалежно від місця перебування (це
інформаційна система загального доступу, тобто сукупність
телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання
та передавання даних);
4. наявність логічно пов’язаного глобального адресного простору (адресний
простір мережі Інтернет – це сукупність адрес мережі Інтернет);
5. базування на Інтернет – протоколі;
6. наявність необмеженої величезної кількості користувачів Інтернету, які
шукають інформацію, розміщають інформацію в Інтернеті, здійснюють
інші права в Інтернеті.

Цифрове середовище – це ширше поняття, ніж мережа Інтернет. Цифрове

середовище включає у себе не лише веб-сайти (і веб-сторінки як складові
веб-сайтів), а й електронні документи, файли, в тому числі оцифровані
об’єкти інтелектуальної власності, які використовуються на відповідних
пристроях, що не передбачають паперової форми документообігу
(комп’ютери, ноутбуки, планшети, телефони, інші види так званих
«гаджетів»).

3. Засади правового регулювання та регулятори відносин (закон, договір,

моральні засади суспільства) в мережі Інтернет.

Засади (принципи) Інтернет права слід віднести:

- Свобода вираження поглядів;
- Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя
людини (дотримання права на приватність);
- Неприпустимість зловживання технічними знаннями, засобами для
досягнення особистих інтересів.
- Повага до результатів інтелектуальної праці, використовуваних у
цифровому середовищі
- Неприпустимість зловживання цифровим середовищем для поширення
заборонених світовою спільнотою ідей (фашизму, розпалювання расової,
релігійної та інших форм людської ворожнечі, порнографії тощо).
- Соціальна довіра.
- Анонімність користувачів.
- Посилений захист персональних даних
- Інтереси національної безпеки кожної країни як обмежуючий фактор
використання Інтернету.
- Наднаціональний, транскордонний характер.
- Наявність різних регуляторів

Договори, які використовуються як регулятори в мережі Інтернет: договори

приєднання (ToS), Угода з користувачем (EULA), договори на SEO-
оптимізацію, договір Software as а service (SaaS), договір Platform as a
service (PaaS), agile, waterfall model, first party data, second party data & third
party data.

Моральні засади суспільства як регулятор Інтернет правовідносин.

Відповідно до Закон України «Про захист суспільної моралі», зокрема,
порушує моральні засади суспільства інформація, яка:
 пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом
насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
 пропагує фашизм та неофашизм;
 принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
 пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і
релігійних святинь;
 принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад
(каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
 пропагує невігластво, неповагу до батьків;
 пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші
шкідливі звички.

4. Функції та значення мережі Інтернет.

Відзначаємо і функції Інтернету, до яких доцільно віднести:
− інформаційну (пошук і збір інформації, обмін інформацією).
− комунікаційну (спілкування в мережі через чати, месенджери, електронну
пошту).
− рекламну (розміщення прямої і непрямої реклами в мережі Інтернет для
просування товарів і послуг).
− комерційну (використання мережі Інтернет в роботі, зокрема,
використання певних професійних веб-ресурсів, електронна комерція
тощо).
− розважальну (можливість скачування і використання комп’ютерних ігор,
відповідних додатків на телефонах, розважальних відео тощо).
− соціальну (віртуальне спілкування, в тому числі через соціальні мережі).
− освітню (використання різноманітних освітніх Інтернет-ресурсів для
здобуття різних видів освіти, використання мережі Інтернет для
дистанційного навчання тощо).
Функції Інтернету визначають напрямки правового регулювання вказаних
відносин, а, отже, мають безпосередній вплив на формування Інтернет
права.
Метою функціонування Інтернету є:
 Поширення інформації публічно. Інформація може бути різних видів.
Поширення інформації про діяльність, в тому числі органів влади, суб’єктів
господарювання.
 Збір інформації для особистих потреб чи потреб навчальних, робочих.
 Обмін інформацією.
 Реклама, маркетинг, пошук покупців, клієнтів.
 Електронна комерція.
 Можливість здійснення різних прав людини в Інтернеті.

5-6. Характеристика суб’єктів Інтернет-правовідносин:

6.1.
власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та
встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів
іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного
імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг
хостингу;
реєстрант – особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним
доменним іменем в публічному домені;
6.2.
власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що
використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка
управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої
веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником вебсторінки, якщо
останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно,
незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці
та управляти нею;
обліковий запис - формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет
запис на комп’ютерному обладнанні (комп’ютерах, серверах),
підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад,
власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ
до частини каталогів і програмного забезпечення комп’ютерного
обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають
можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати
електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-
сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти
функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового
запису.
6.3. Реєстратор – суб’єкт господарювання, який надає реєстранту послуги,
необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування
доменного імені.
6.4. Адміністратор – адміністратор публічного домену, в якому
відбувається делегування. Особа, що виконує функції адміністратора
публічного домену, має бути суб’єктом господарювання.
6.5. постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтів
послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі
Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник
веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет
на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з
використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг
хостингу.
6.6.
Контент – провайдер – особа, яка здійснює інформаційне наповнення веб-
сайту. Веб-сайт - сукупність програмних засобів, розміщених за унікальною
адресою в обчислювальній мережі, у тому числі в мережі Інтернет, разом з
інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певних
суб’єктів і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих
інформаційних ресурсів та інших інформаційних послуг через
обчислювальну мережу.

6.7.
абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує
телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає
підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або
користуванні, до телекомунікаційної мережі (закон про телекомунікації).
споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична
особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги
для власних потреб.
власник (володілець) кабельної каналізації електрозв’язку - суб’єкт
господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся
інфраструктура кабельної каналізації електрозв’язку або окремі її елементи,
набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу
до телекомунікаційної мережі загального користування.
кабельна каналізація електрозв’язку - обладнання та споруди, призначені
для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів
телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної
каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах,
шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також
приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.
канал кабельної каналізації електрозв’язку - окремо виділені місця в
колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках,
шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах,
а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для
прокладання або використовуються для прокладання магістральних,
з’єднувальних та розподільних проводових і оптоволоконних кабелів
електрозв’язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів
телекомунікацій.
оператор телекомунікацій - суб’єкт господарювання, який має право на
здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне
обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

провайдер телекомунікацій - суб’єкт господарювання, який має право на

здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне
обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в
користування каналів електрозв’язку.
7. Штучний інтелект: проблеми правосуб’єктності.
Нині не існує чіткої єдиної прийнятої концепції регулювання штучного
інтелекту, що сфера правового регулювання продуктів штучного інтелекту
та робототехніки ще не сформована.
Правильним було б сформувати цю концепцію не тільки за думками
юристів, але й специфічною позицією інженерів, футурологів, філософів – у
такому разі справу варто мати з міждисциплінарними вченнями.
У єдиній концепції мають міститися найкращі практики правової науки й
інших наук, та на основі симбіозу найкращих практик формуватиметься
принципово новий вид юридичної правосуб’єктності. Яскравим прикладом
реалізації такого підходу є медичне право, транспортне право, право
регулювання кіберпростору, де залучаються фахівці інших галузей науки. У
цій статті було звернуто увагу лише на один із багатьох аспектів,
пов’язаних із необхідністю юридичного регулювання правовідносин у
сфері робототехніки та штучного інтелекту, і які поки що перебувають на
стадії усвідомлення.
Отже, більшість норм, як-от імовірні «громадянські» права роботів, їхня
відповідальність, гідне ставлення, використання робочої сили у складних
умовах і навіть інтеграція цих відносин у міжнародну сферу та право
потребують подальшої уваги правознавців усього світу

Завдання
Завдання 1
Проаналізуйте поняття Інтернету, що наведено у ст. 1 Закону України «Про
телекомунікації» та ст. 1 Закону України «Про електронну комунікацію».
ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»: «Інтернет - всесвітня
інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним
адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному
міжнародними стандартами;»
ст. 1 Закону України «Про електронну комунікацію»:
Стаття 1. Сфера дії Закону
«1. Дія цього Закону поширюється на відносини у сферах електронних
комунікацій та радіочастотного спектра щодо надання та отримання
електронних комунікаційних послуг, постачання та доступу до електронних
комунікаційних мереж, забезпечення конкуренції на ринках електронних
комунікацій, а також щодо користування радіочастотним спектром,
ресурсами нумерації та захисту прав користувачів послуг.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з:

електронними комунікаційними мережами, що не мають взаємоз’єднання з
електронними комунікаційними мережами загального користування (крім
відносин у сфері радіочастотного спектра);
регулюванням аудіовізуальної політики, аналізом змісту та редагуванням
інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних
мереж загального користування, надання споживачам програмних послуг;
взаємоз’єднанням, розподілом ресурсів, маршрутизацією та транзитом
трафіка у мережі Інтернет, що регламентуються документами міжнародних
організацій, крім організацій, зареєстрованих на території держав, визнаних
Верховною Радою України державами-агресорами.»

Завдання 2
Проаналізуйте принцип анонімності користувача Інтернету. Назвіть
випадки, коли анонімність в Інтернеті неможлива.

Основною метою здійснення права на анонімність є :

1) приховання певної інформації про себе (приватна інформація) від інших;
2) доступ до інформації без обов’язкової реєстрації (надання персональних
даних);
3) поширення будь-якої інформації без зазначення свого імені.
Право на анонімність презюмується окремими нормативними актами, однак
легальне його визначення у національному законодавстві відсутнє

Так, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане

автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство,
визнається анонімним і розгляду не підлягає

Мета вчинюваних дій одна – неможливість ідентифікації особи, незалежно

від форми її вираження.

Отже, досягнути повної анонімності неможливо. Засновник FreeCodeCamp

Квінсі Ларсон (Quincy Larson) у своїй колонці на Medium розповів як
зменшити вірогідність потрапляння своїх персональних даних до
злочинців.
- Використовувати двофакторну авторизацію
- Шифрувати свій жорсткий диск
- Захистити свій смартфон паролем
- Використовувати різні паролі для всіх сервісів
- Використовувати месенджери з функцію end-to-end шифрування
- Використовувати режим інкогніто в браузері для повсякденного
користування
- Використовувати DuckDuckGo в якості пошукової системи

Завдання 3
Проаналізуйте соціальну функцію Інтернету.
Суспільними відносинами є властиві саме людському середовищу зв’язки і
залежності, в яких здійснюється індивідуальна і колективна взаємодія.
Відносини між людьми з приводу тих чи інших соціальних благ
складаються з декількох елементів: суб’єктів, між якими складаються певні
відносини (учасників відносин); об’єктів, тобто тих соціальних благ, з
приводу яких виникає суспільні відносини; і змісту відносин, тобто прав і
обов’язків, які визначають поведінку конкретних осіб

Інтернет-відносини – це новий тип суспільних відносин, що виникають,

змінюються і припиняються у кіберпросторі. Це не правові в чистому
вигляді і не фактичні відносини. Це соціальні зв’язки особливої правової,
інформаційної та технічної природи. Користувачам необхідно розглядати
Інтернет як засів, середовище для здійснення певних дій, виконання
функцій, а для структур і організацій, які можуть мати певний владний
вплив на мережу, змінювати характеристики підключення, певним чином
впливати на мережу в технічному аспекті, Інтернет є об’єктом. Ситуацію, за
якої всесвітню мережу Інтернет можна вважати суб’єктом правовідносин,
уявити просто неможливо.

Завдання 4
Висловіть свою думку щодо перспектив розвитку Інтернет права.

Правове регулювання інтернет-відносин – це комплексна проблема не

тільки юридичної науки, а й практики.
Не можна погодитися з тими вченими, які намагаються зарахувати всі
питання регулювання розглянутих відносин лише до інформаційного права,
залучаючи за необхідності деякі галузеві юридичні науки: конституційне,
цивільне, адміністративне, кримінальне право тощо. У кожній із галузевих
юридичних наук закріплено норми, за допомогою яких регулюють
інтернет-відносини. У межах кожної із галузевих наук досліджують тільки
той блок правових норм, що регулюють інтернетвідносини, пов’язані з нею.

Жодна з галузей права не повинна претендувати на інші норми. Теорія

права, яка є загальною фундаментальною методологічною наукою для всіх
юридичних наук, вивчає із загальнотеоретичних позицій різні аспекти
правового регулювання інтернет-відносин, є узагальнювальною
юридичною наукою. Сформовані теоретичні положення дадуть змогу
створити певну модель системи, побачити невідомі зв’язки та
закономірності, виявити суперечності в галузях права та визначити вектор
правового регулювання інтернет-відносин.