Комунальний заклад вищої освіти

«Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»

Навчально-науковий інститут педагогіки
Кафедра психології

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор навчально-наукового
інституту педагогіки
В.М. Швидун
«15» червня 2023 року

ПРОГРАМА

АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Рівень
вищої освіти перший (бакалаврський)

Ступінь
вищої освіти бакалавр

Галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки

Спеціальність 053 Психологія

Дніпро – 2023
 Програма атестаційного іспиту за спеціальністю складена на основі
освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів «Психологія» галузі
знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальності 053 Психологія

Розробники: Гальцева Т.О., доктор психологічних наук, доцент,

завідувач кафедри психології; Ковальчук О.С., кандидат психологічних наук,
доцент, доцент кафедри; Стояцька Г.М., кандидат філософських наук, доцент,
доцент кафедри; Хватова О.Г., старший викладач кафедри; Реуцький М.В.,
старший викладач кафедри.

Програму розглянуто та затверджено на засіданні кафедри психології

Протокол №10 від 15 червня 2023 року

Завідувач кафедри психології Гальцева Т.О.

«15» червня 2023 р.

Програму погоджено з гарантом освітньо-професійної програми

підготовки бакалаврів «Психологія» галузі знань 05 Соціальні та поведінкові
науки, спеціальності 053 Психологія.

Гарант ОПП «Психологія» Гальцева Т.О.

«15» червня 2023 р.

2
 Передмова

Атестаційний іспит за спеціальністю є складовою обов’язкової частини

дисциплін професійної підготовки фахівців першого (бакалаврського)
освітнього рівня за освітньо-професійною програмою 053 Психологія.
Здійснення атестації здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти у
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР» регламентується
наступними нормативно-правовими документами:
 Стандарт вищої освіти України із галузі знань 05 Соціальні та
поведінкові науки, спеціальності 053 «Психологія», затверджений та введений
в дію наказом Міністерства освіти і науки України № 565 від 24.04.19 р.;
 Положення про організацію освітнього процесу в ДАНО, затверджене
Вченою радою від 27.09.2019 № 265;
 Положення про порядок створення та організацію роботи
Екзаменаційної комісії у КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти»
ДОР», затверджене Вченою радою від 08 листопада 2019 р. №318
Атестація здобувачів вищої освіти – це встановлення відповідності
засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших
компетентностей вимогам стандарту вищої освіти. Атестація здійснюється
відкрито та гласно. Атестацію осіб, які здобувають ступінь бакалавра,
здійснює Екзаменаційна комісія, до складу якої включаються крім науково-
педагогічних працівників, представники роботодавців та їх об’єднань.
Екзаменаційна комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної та
практичної підготовки випускників і на цій основі приймає рішення про
присвоєння їм кваліфікації першого (бакалаврського) освітнього рівня та
присудження ступеня вищої освіти «Бакалавр» й видачу відповідного
державного документа про освіту.
Форма проведення атестації визначається навчальним планом та
стандартом вищої освіти. Програма Атестаційного іспиту за спеціальністю
передбачає визначення рівня засвоєння знань, сформованості умінь та навичок
професійної діяльності й побудована із урахуванням основних тем ряду
нормативних дисциплін теоретичного та практичного спрямування.
До програми Атестаційного іспиту за спеціальністю увійшли питання з:
фундаментальних дисциплін, а саме: Загальна психологія, Психологія
розвитку, Експериментальна психологія та дисциплін практичної
спрямованості: Основи консультування, Основи психотерапії, Психологія
конфлікту.
Метою атестації здобувачів вищої освіти за спеціальністю 053
«Психологія» є встановлення рівня наступних компетентностей випускника,
передбачених Стандартом вищої освіти:
1) інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні
спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачає
застосування теорій та методів психологічної науки і характеризується
комплексністю та невизначеністю умов;

3
 2) загальні компетентності:
ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної
діяльності;
ЗК12. Здатність вільно спілкуватися державною мовою як усно так і
письмово;
3) спеціальні компетентності:
СК1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології.
СК3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків.
СК8. Здатність організовувати та надавати психологічну допомогу
(індивідуальну та групову).
СК11. Здатність усвідомлювати межі своєї компетентності та
дотримуватися норм професійної етики.
4) програмні результати навчання:
ПР1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати
психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування
психічних явищ в контексті професійних завдань.
ПР4. Обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки за
результатами власних досліджень і аналізу літературних джерел.
ПР16. Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної
діяльності психолога.
Відповідно до зазначених вимог розроблено програму атестації
здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня із галузі
знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальності 053 «Психологія».
Білети атестаційного іспиту за спеціальністю складаються з двох питань,
що відносяться до різних розділів програми. Одне питання з фундаментальних
дисциплін, одне – з дисциплін практичної спрямованості. Для відповіді
студентові надається до 20 хвилин, у тому числі 5-7 хвилин для доповіді за
кожним питанням білету і 10 - 13 хвилин для відповідей на запитання членів
екзаменаційної комісії. У відповіді студент має висвітлити основні теоретичні
відомості з поставленої теми, зокрема визначення понять, суттєві
закономірності, принципи тощо. При відповіді на питання доцільно навести
приклади практичного використання відповідних закономірностей, а також
стисло висловити історію питання.

4
 ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Результати атестаційного іспиту за спеціальністю розраховуються як

сума відповідей на 2 питання екзаменаційного білету (по 50 балів).
Максимальна загальна екзаменаційна оцінка – 100 балів.

Шкала загальної екзаменаційної оцінки

Оцінка Оцінка за національною Значення

за 100-бальною шкалою оцінки ECTS
шкалою
90 -100 Відмінно A
84 - 89 Дуже добре B
74 - 83 Добре C
65 - 73 Задовільно D
60 - 64 Задовільно E
35-59 Незадовільно з можливістю Fx
перескладання
Незадовільно з обов’язковим
1-34 повторним курсом F

Критерії оцінювання відповіді на питання

40-50 балів Повне, логічне, аналітичне, розкриття сутності питання, що

має доводити високий рівень теоретичної підготовки
бакалавра.
30-39 балів Розкриття головних аспектів сутності питання, дотримання
наукової логіки, недостатня аналітичність відповіді, що має
доводити достатньо високий рівень теоретичної підготовки
бакалавра.
20-29 бали Неповне розкриття окремих аспектів сутності питання,
порушення наукової логіки, недостатня аналітичність
відповіді, що має доводити достатній рівень теоретичної
підготовки бакалавра.
12-19 балів Неповне розкриття головних аспектів сутності питання,
недотримання наукової логіки, недостатня аналітичність
відповіді, що має доводити задовільний рівень теоретичної
підготовки бакалавра.
2-11 балів Неповне розкриття головних аспектів сутності питання,
недотримання наукової логіки, відсутність аналітичності
відповіді, що має доводити посередній рівень теоретичної
підготовки бакалавра.

5
 0-1 балів Сутність питання не розкрито, що має доводити
незадовільний рівень теоретичної підготовки бакалавра.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

Загальна психологія

Психологія як наука.
Основні методи психологічного дослідження . Зв’язок науки з іншими
науками. Предмет і завдання загальної психології. Місце психології в системі
наук. Галузі психології. Методи психології: спостереження, анкетування,
тестування. Поняття психіки та свідомості.
Когнітивні процеси
Чуттєві форми пізнання дійсності: відчуття і сприйняття. Класифікація
відчуттів. Прості, основні та складні відчуття. Структурність відображення як
властивість сприймання. Цілісність відображення як властивість сприймання.
Увага як форма психічної діяльності. Основні характеристики та класифікація
уваги. Основні види уваги. Характеристика властивостей уваги. Методи
вивчення уваги. Уява як форма раціонального пізнання. Функції уяви.
Психологічні механізми уяви. Характеристика видів уяви. Уява і особистість .
Пам'ять як психічний процес. Основні механізми пам'яті. Фізіологічні
основи пам'яті. Основні процеси і механізми пам'яті. Основні види пам'яті.
Мислення. Інтелект. Мова. Природа й основні види мислення. Основні
характеристики мислення. Взаємозв'язок мислення і мови. Фізіологічні основи
мислення. Класифікація мислення. Основні форми мислення. Основні види
розумових операцій. Інтелект і поведінка людини. Мова. Мовлення.
Психічні стани і їх регуляція
Адаптація людини і функціональний стан організму. Особливості
взаємодії людини з навколишнім середовищем. Поняття гомеостазу. Роботи К.
Бернара і У. Кеннона. Визначення адаптації. Рівні адаптації: фізіологічний,
психічний, соціальний. Типові функціональні стани. Сон. моції та почуття.
Воля. Поняття про емоції і почуття. Фізіологічні основи емоцій. Форми
переживання почуттів. Вищі почуття. Емоційні властивості особистості.
Розвиток і виховання почуттів. Емоційний стрес і регуляція емоційних станів.
Стрес як неспецифічна реакція організму. Основні стадії стресу за Р. Селье.
Класифікація психічного стресу. Умови виникнення інформаційного стресу.
Особливості прояву емоційного стресу. Класифікація тривоги. Індивідуальні
особливості і прояви стресу. Роль фрустрації у формуванні стресових станів.
Інтрапсихічний конфлікт. Особливості побудови інтегрованої поведінки.
Воля як регулювання діяльності особистості. Теорії волі. Вольовий акт
простий та складний. Вольова сфера особистості. Формування вольових
якостей.

6
 Психічні властивості особистості
Психологія особистості. Поняття особистості в психології. Визначення
особистості. Співвідношення понять, які описують людину. Індивід,
особистість, індивідуальність. Теоретичні підходи до вивчення особистості.
Загальна структура особистості. Мотивація. Теоретичні і експериментальні
підходи до дослідження особистості. Теорії особистості. Методологія
експериментальних досліджень особистості. Індивідуально–психологічні
особливості особистості. Поняття індивідуально–психологічних
особливостей. Темперамент. Визначення темпераменту. Типи темпераменту.
Темперамент і тип вищої нервової діяльності. Основні властивості
темпераменту. Поняття про здібності. Природні передумови здібностей.
Спадкове та соціальне в розвитку здібностей. Види та рівні здібностей.
Особливості та проблеми обдарованих дітей. Поняття про характер.
Визначення характеру. Особливості характеру як психічного феномена.
Характер як прижиттєва освіта. Закономірності формування характеру.
Поняття про риси вдачі. Класифікація рис вдачі. Прояв характеру через
діяльність, відношення до інших людей, інтереси, емоційність і волю. Поняття
про самосвідомість. Функції самосвідомості в психічній діяльності людини.
Структура самосвідомості. Образ «Я» – центральний компонент структури
самосвідомості, його зміст та вияви. Рефлексія як механізм самоусвідомлення
та самоаналізу. Самооцінка, її види та механізми формування. Проблема
впливу самооцінки на психічне здоров’я особистості. Поняття про рівень
домагань. Психологічний захист, його зміст та призначення. Робота
конструктивних та деструктивних механізмів психологічного захисту

Психологія розвитку

Теоретичні основи психології розвитку

Предмет та завдання психології розвитку. Психологія розвитку в системі
психологічних наук.. Галузі психології розвитку: дитяча психологія,
психологія молодшого школяра, психологія підлітка, психологія ранньої
юності, психологія дорослої людини, геронтопсихологія (психологія старості).
Історія виникнення психології розвитку. Методологічні принципи та методи
психології розвитку.
Теорії та періодизації психічного розвитку. Уявлення про психічний
розвиток у роботах С. Холла, К. Гетчинсона, В. Штерна (теорія рекапітуляції).
Критика теорії рекапітуляції (Л.С. Виготський, С.Л. Рубинштейн). Уявлення
про психічний розвиток у роботах Дж. Локка (теорія «чистої дошки»).
Класичний психоаналіз (ортодоксальний). Теорія та періодизація З.
Фрейда. Теорія і періодизація Е. Еріксона (неопсихоаналіз). Біхевіорізм
(Дж.Уотсон, Дж. Годфруа, К.Флейк-Хобсон, Б. Скіннер) про особливості
розвитку дитини. Основні положення теорії соціального научіння. Три
способи формування поведінки: позитивне і негативне підкріплення,
покарання, відсутність підкріплення. Генетична психологія про
закономірності розвитку інтелекту. Гуманістична психологія (К.Роджерс, А.

7
Маслоу, В. Франкл, С. Сатір, Ш. Бюлер) про закономірності дитячого
розвитку. Теорія та періодизація Ж. Піаже. Культурно-історична концепціяЛ.
С. Виготського.
Загальна характеристика розвитку психіки людини в онтогенезі.
Поняття розвитку: форми, властивості, критерії та закони розвитку. Специфіка
та показники психічного розвитку людини. Основні закономірності
психічного розвитку дитини: нерівномірність, інтеграція психіки,
пластичність і можливість компенсації. Біологічні та соціальні фактори
психічного розвитку. Генотип та вроджені якості організму. Дозрівання як
передумова психічного розвитку. Біогенетичний та соціогенетичний підходи
до розвитку психіки дитини. Активність особистості як фактор психічного
розвитку. Проблема рушійних сил психічного розвитку. Навчання і розвиток:
взаємозв’язок та взаємовплив. Поняття рівня актуального розвитку і зони
найближчого розвитку. Психічна діяльність як продукт інтеріоризації
зовнішньої предметної діяльності суб'єкта (А. Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, А.
В. Запорожець). Психічний розвиток та діяльність. Поняття провідної
діяльності (А. Н. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін). Соціальна організована діяльність
як основа психічного розвитку. Поняття провідної діяльності. Основні
поняття: філогенез, онтогенез, генотип, нерівномірність психічного розвитку,
сензитивні періоди, внутрішні суперечності, соціальна ситуація психічного
розвитку, актуальний рівень психічного розвитку, зона найближчого розвитку,
пластичність психіки, вікові періоди, вікові кризи, акселерація, основні
новоутворення. Закони психічного розвитку людини.
Психічний розвиток людини на різних вікових етапах
Психологічні особливості немовляти. Пренатальний розвиток, його
особливості. Загальна характеристика новонародженої дитини як кризового
періоду в розвитку. Соціальна ситуація розвитку новонародженого: дитина
психологічно злита з матір’ю, єдність: “Дорослий → Дитина”. Основні
новоутворення. Основне протиріччя: Загальна характеристика анатомо-
фізіологічного розвитку немовляти. Морфологічні особливості кори великих
півкуль і особливості ВНД немовляти. Характер ранніх реакцій. Роль крику.
Безумовні рефлекси немовляти (харчові, оборонні, орієнтовні). Ранні умовні
рефлекси (натуральні і лабораторні) і особливості їх розвитку.
Соціальна ситуація розвитку в дитячому віці. Проблема формування
першої соціальної потреби дитини - потреби в спілкуванні. «Комплекс
пожвавлення» як основне новоутворення періоду раннього дитинства. Основні
новоутворення: Основне протиріччя віку. Проблема депривації і її наслідки
для психічного розвитку дитини. Безпосередньо-емоційне спілкування як
провідний тип діяльності дитячого віку. Розвиток особистостідитини раннього
віку. Стадії розвитку маніпуляцій з предметом в дитячому віці. Підготовчий
період в розвитку мови. Значення емоційного спілкування з дорослим
(ситуативно-особистісного) і спілкування з приводу предмета (ситуативно-
ділового) для розвитку мовлення дитини. Особливості розуміння мови і
розвиток активної мови. Фактори, що визначають індивідуальні

8
відмінності в ході розвитку немовляти. Криза першого року життя, її причини
та психологічний сенс.
Психологічні особливості дитини раннього віку.
Характеристика соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.
Ускладнення видів діяльності і форм спілкування. Предметно-ігрова
діяльність - провідна діяльність дитини раннього віку. Основні
закономірності розвитку предметних дій в ранньому віці (Л. С. Виготський, П.
Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін). Основні закономірності розвитку сприйняття в
ранньому дитинстві. Ранні форми наочно-дієвого мислення. Особливості та
закономірності розвитку перших дитячих узагальнень і суджень (Л. С.
Виготський).
Основні закономірності розвитку мовлення дитини (В. Штерн, Ж. Піаже,
Н. Хомський, Д. Брунер, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін). Особливості
розвитку розуміння мови. Періоди розвитку мови - перехідний і основний.
Характеристика особливостей оволодіння дитиною семантичної,
фонематичної, лексичної і граматичної сторонами мови в ранньому віці.
Розвиток форм і функцій мови в ранньому віці. Розвиток пам'яті в ранньому
дитинстві. Особливості розвитку емоцій і вищих почуттів.
Розвиток суб’єктності у ранньому дитинстві. Початок самопізнання і
формування образу Я. Перехід від «польової» до вольової поведінки (К.
Левін). Криза трьох років. Причини, феноменологія, психологічне значення і
шляхи розв'язання кризи.
Психічний розвиток дошкільника. Загальна характеристика соціальної
ситуації розвитку дитини дошкільного віку. Особливості розвитку форм
спілкування з дорослим і з однолітками. Сюжетно-рольова гра як провідна
діяльність дошкільного віку. Теорії гри. Соціально-історичний характер
походження, змісту і функцій гри в соціогенезі і онтогенезі (Л.С.Виготський,
А. Н. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін). Структура гри. Роль і правило. Проблема
заміщення в грі. Реальні і ігрові відносини дітей в грі. Значення гри для
психічного розвитку та формування особистості дитини. Розвиток сприйняття
в дошкільному віці. Проблема сенсорного виховання. Оволодіння суспільно-
виробленими сенсорними еталонами і формування перцептивних дій (А.
В. Запорожець, В. П. Зінченко, Л. А. Венгер). Розвиток мислення в
дошкільному віці. Розвиток опосередкування і наочного моделювання.
Наочно-образне мислення як основне новоутворення дошкільного віку.
Розвиток мовлення в дошкільному віці. Проблема розвитку регулятивної
функції мови. Феномен мови «для себе». Розвиток пам'яті. Проблема
формування довільної та опосередкованої пам'яті. Співвідношення
мимовільної та довільної пам'яті. Продуктивні види діяльності. Елементипраці
і навчання. Їх роль у розвитку дошкільника. Новоутворення віку.
Розвиток внутрішнього плану свідомості. Розвиток особистості в
дошкільному віці. Розвиток потреб і мотивів, виникнення нових соціальних
мотивів. Встановлення ієрархії мотивів. Розвиток емоцій. Розвиток волі і
довільності управління поведінкою. Проблема психологічної готовності до

9
шкільного навчання. Основні показники психологічної готовності дитини до
школи. Криза семи років, його причини та особливості протікання.
Психологічні особливості молодшого школяра. Характеристика
соціальної ситуації розвитку в молодшому шкільному віці. Навчальна
діяльність як ведуча діяльність. Структура і загальні закономірності
формування навчальної діяльності (Д. Б. Ельконін). Зміст навчання як
основного джерела розумового розвитку в шкільному віці. Вікові особливості
та вікові можливості засвоєння знань. (Д. Б. Ельконін, В.В. Давидов). Розвиток
мотивів навчання. Формування системи ставлення до школи, вчителя,
навчальних обов’язків. Основні психологічні новоутворення молодшого
шкільного віку: рефлексія, аналіз, планування. Розвиток пізнавальних
процесів та особистості дитини. Особливості розвитку Я-концепції. Початкові
форми рефлексії, формування самооцінки в зв'язку з розвитком навчальної
діяльності
Психологія підлітка. Особливості фізичного і фізіологічного розвитку
підлітка. «Криза» в підлітковому періоді. Соціальна ситуація розвитку
підлітка. Перехід від соціалізації до індивідуалізації як основна
характеристика підліткового віку. Почуття дорослості як основне
психологічне новоутворення підліткового віку, специфічна форма
самосвідомості (Д. Б. Ельконін). Види дорослості, шляхи і умови її
формування. Роль зразків. Становлення нового типу взаємин з дорослими.
Проблема провідної діяльності підлітка. Особливості навчальної
діяльності підлітка. Розвиток пізнавальних мотивів. Вибірковість ставлення до
навчальних предметів. Зміна характеру відносин з учителем.
Опосередкованість, усвідомленість і довільність як основні показники
розвитку пізнавальних процесів.
Формування життєвих цінностей. Становлення „Я-концепції” підлітка.
Завдання реконструкції тілесного образу Я. Основні закономірності розвитку
самосвідомості. Формування самооцінки. Новоутворення підліткового
періоду: почуття дорослості, потреба в самореалізації та суспільному визнанні,
прагнення до самоствердження, моральний характер самосвідомості, вміння
підпорядковуватись нормам колективного життя. Акцентуації характеру.
Психологічні особливості раннього юнацького віку. Новоутворення
юнацького віку. Проблема провідної діяльності юнацького віку. Формування
професійної спрямованості та попереднє професійне самовизначення як
провідне новоутворення юнацького віку. Неформальні і формальні молодіжні
об'єднання і угрупування. Феномен «молодіжної субкультури», його
психологічне значення. Любов і дружба в юнацькому віці. Розвиток
самосвідомості як досягнення особистісної ідентичності (Е. Еріксон). Статуси
ідентичності (Д. Марсіа). Самовизначення і побудова життєвих планів у
часовій перспективі як основне новоутворення юнацького віку. Розвиток волі
і здатності до самоврядування Навчальна діяльність у юнацькому віці. Криза
юнацького віку. Мрії та ідеали в юнацькому віці.

10
 Психологія дорослості. Критерії «дорослості». Проблема періодизації
дорослості. Молодість як початковий етап вступу у доросле життя. Молодість
як пошуки себе. Завдання розвитку: усвідомлення себе в дорослому статусі і
прийняття соціальної відповідальності, прав і обов'язків, оволодіння
професією і початок професійної діяльності, вступ у шлюб, формування ролі
батька або матері, виховання дітей, формування образу і стилю життя і кола
спілкування. Провідна діяльність дорослого віку.
Перехід до середньої зрілості. Криз дорослості. Криза 30 років,
обумовлена розбіжністю між ідеальною моделлю «мрією» способу життя і
реальністю.
Середня зрілість (середина життя). Розквіт творчої активності і
професійної діяльності. Зростання потреби в досягненнях і соціальному
визнанні. Криза 40 років «перелом життя». Усвідомлення втрати молодості і
реальності смерті. Зміна сприйняття тимчасової перспективи. Зміна
особистісного ставлення і смислова перебудова свідомості, зміна ієрархії
мотивів. Зростання потреби в продуктивному самовираженні.
Зрілість як вершина життєвого шляху. Основні завдання різних періодів
дорослості. Проблема пошуку сенсу життя. Напрямки самоактуалізації
дорослого. Основні завдання розвитку: збереження подружніх відносин,
виховання дітей, досягнення в кар'єрі, розвиток форм дозвілля та хобі,
прийняття і пристосування до змін організму, прийняття відповідальності за
старіючих батьків. Особливості соціальної активності в зрілому віці.
Проблема розвитку пізнавальних процесів у зрілому віці.
Теорії старіння і старості. Біологічні і соціальні фактори старіння.
Проблема вікових меж старості і старіння. Криза пізнього віку і особливості
її перебігу. Вікові зміни сприйняття, уваги, пам'яті, мислення в період старіння
і можливості їх компенсації. Профілактика старіння. Завдання розвитку:
прийняття та освоєння нових соціальних ролей, адаптація до втратифізичних
можливостей, підведення підсумків життя і їх прийняття, розвиток
особистісної позиції щодо смерті, діяльність, самообслуговування як
можливість збереження самостійності і незалежності. Розвиток потреби в
передачі накопиченого досвіду, пошані та самоствердженні. Життєва мудрість
як .особистісне новоутворення, результат розв'язання кризи міжособистісної
інтеграцією і розпадом, відчаєм. Вплив історії життєвого шляху на процес
старіння. Проблема довголіття і життєздатності. Фактори довголіття. Старість
як соціальна проблема.
Порушення психічного розвитку та поведінки
Девіантна поведінка. Соціальні та біологічні чинники поведінки, що
відхиляється. Класифікація видів девіантної поведінки. Особливості
деліквентної поведінки. Аутодеструктивна поведінка. Адиктивна поведінка.
Психологічна залежність.

11
 Експериментальна психологія

Історія становлення експериментальної психології. Найбільш відомі

експерименти в психології. Вимоги до експерименту. Обмеження щодо
експерименту в психологічному дослідженні. Місце експерименту в
дослідженні психічної реальності. Сутність експериментального дослідження
психіки. Етика експерименту. Принципи експериментального дослідження
психіки. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки.
Експериментальні та неекспериментальні методи психологічного
дослідження.
Система теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження.
Аксіоматизація, ідеалізація, формалізація як теоретичні методи. Гіпотетико-
дедуктивний метод. Метод сходження від абстрактного до конкретного.
Загальнологічні наукові методи. Індукція та дедукція. Аналіз та синтез.
Моделювання. Методи, що використовуються на теоретичному та
емпіричному рівнях наукового дослідження. Рівні наукового дослідження.
Форми наукового дослідження. Неекспериментальні методи психологічного
дослідження. Спостереження. Вимірювання. Комунікативний метод.
Архівний метод. Психологічний експеримент. Типи досліджуваних та їх
діяльність в експерименті. Процедура психологічного експерименту. Види
експериментів. Квазіексперимент. Прихований експеримент. Ефект Хоттрона.
Гіпотези та підготовчий етап психологічного дослідження. Види гіпотез
психологічного дослідження. Прогнозування як науковий феномен. Принцип
фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези. Експериментальна
гіпотеза та її особливості. Експериментальні та статистичні гіпотези;
0- гіпотеза. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез.
Асиметрія висновків на основі експериментальних результатів.
Поняття про вибірку та змінні в психологічному дослідження.
Експериментальне дослідження – особливості та специфіка. Основні
характерні риси психологічного дослідження у психології. Особливості
організації наукового пошуку в рамках емпіричної частини
експериментального дослідження. Правила формування вибірки дослідження.
Види вибірок. Генеральна сукупність і експериментальна вибірка;
репрезентативність вибірки. Стратегії відбору досліджуваних у вибірку.
Експериментальні змінні. і способи їх контролю. Типи змінних і відносин між
ними. Залежні та незалежні змінні. Лінійна та нелінійні залежності між
змінними. Контроль змінних.
Дослідницькі програми в психологічному дослідженні. Етапи
експериментально-психологічного дослідження. Використання методик
психологічного дослідження. Адекватність обраної методики стратегії
дослідження. Прогнозування та його коректність. Формування і розробка
методики дослідження. Адекватність питань методики. Перевірка методики на
коректність.
Психологічні причини помилок психологічного дослідження.
Особистість досліджуваного в ситуації експериментального дослідження.

12
Проблема мотивації учасників експерименту. Вплив експериментатора на
результати психологічного дослідження. Методи контролю впливу
особистості досліджуваного та експериментатора і ефектів спілкування на
результати дослідження.
Кількісні та якісні методи експериментальних досліджень у психології.
Методи обробки даних експериментального дослідження. Правила
формування і роботи з масивами даних. Типи шкал. Параметричні та
непараметричні стратегії експериментального дослідження. Закон
нормального розподілу. Рівномірний розподіл. Експоненціальний розподіл.
Статистичні критерії для параметричних та непараметричних наборів
даних. Кількісні види аналізу: дисперсійний, регресійний, факторний,
кластерний, дискримінантний види аналізу даних. Якісні методи та контент-
аналіз. Проективні методи.
Основні математико-статистичні пакети для обробки даних
психологічного дослідження. Поняття математико-статистичної обробки
даних психологічного дослідження. Психологічне дослідження як емпіричне
дослідження. Феномен набору даних в психологічному дослідженні.
Попередня обробка даних дослідження. Підрахунок даних дослідження за
допомогою пакету Excel. Етап перенесення даних в статистичні пакети. Види
статистичних пакетів. SPSS, Statistica, JASP, Jamovi, Gretl. Особливості роботи
у статистичних пакетах. Вимога до даних для математико-статистичної
обробки. Шкали змінних. Вимога до набору та кількості спостережень.
Інтерпретація результатів експериментального дослідження психіки.
Загальне поняття про дані. Робота за даними. Обробка даних. Загальне
уявлення про обробку. Інтерпретація результатів в психологічних
дослідженнях. Інтерпретація як теоретична обробка емпіричної інформації.
Інтерпретація як пояснення результатів. Значення отриманих коефіцієнтів.
Інтерпретація як узагальнення результатів. Висновки і включення результатів
в систему знань. Типи пояснення результатів психологічного дослідження.
Проблема узагальнення результатів дослідження.

ДИСЦИПЛІНИ ПРАКТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Основи психологічного консультування

Теоретичні засади психологічного консультування

Вступ до психологічного консультування. Особливості практичної
психологічної допомоги. Цілі, предмет та методи психологічного
консультування. Психологічні засади консультативноїдопомоги. Професійна
позиція консультанта. Етичний кодекс психолога. Права та обов`язки
консультанта та клієнта.
Робота із запитом клієнта. Сутність психологічного аналізу проблеми.
Поняття проблеми в консультативній взаємодії. Тезаурус консультативної
діяльності. Збір інформації та її оцінка. Діагностика психологічної проблеми.

13
Методи та прийоми вироблення плану дій. Поняття психологічного анамнезу.
Схема інтерв`ю для збору інформації про клієнта.
Загальні положення психологічного консультування
Комунікативні особливості консультативного процесу. Базові навички
ведення консультативного інтерв`ю. Нерефлексивне тарефлексивне слухання.
Стимулювання та підтримання клієнта. Заохочування, переповідання,
підсумовування. Техніки роботи з запитаннями. Вміння витримувати паузу.
Особливості консультативної роботи з почуттями та емоціями. Відображення
почуттів. Зворотній зв`язок на рівні емоцій. З`ясування та відображення
значень.
Методи психологічного впливу на клієнта. Психотехнічні засоби впливу
на клієнта. Концентрування. Основні сфери концентрування. Принципи
роботи з директивними настановами. Особливості надання зворотного зв`язку.
Роль інтерпретації в проясненні проблеми клієнта.
Консультування у складних життєвих обставинах. Кризове
консультування та його особливості. Етапи надання кризової допомоги.
Специфіка роботи з клієнтами з суїцидальними намірами. Особливості
підліткового самогубства. Особливості телефонного консультування.
Деякі особливості психологічного консультування
Консультування під час переживання горя та за депресивних розладів.
Психологічне консультування при переживанні горя. Основні процеси та
стадії горя. Основні реакції горя. Природні та патологічні реакції горя.
Наданняпсихологічної допомоги клієнтам, що пережили втрату. Особливості
консультативної роботи з депресивними клієнтами. Когнітивна модель
депресії за А. Беком. Поняття неадаптивних думок. Техніки роботи з
когнітивними схемами.
Особливості сімейного консультування. Сім`я як система. Гармонійні та
дисгармонійні сім’ї. Робота з сімейною історією, сімейними таємницями,
міфами. Поняття “носій симптому”. Побудова сімейної генограми та
соціограми. Консультування клієнтів із нав`язливим станами та фобіями.
Особливості консультування клієнтів із страхами та фобіями. Основні підходи
до класифікації страхів. Психологічні механізми виникнення страхів. Техніки
консультативної роботи зі страхами та фобіями. Особливості роботи
здитячими страхами.

Основи психотерапії

Психотерапія як галузь практичної психології.

Поняття про психотерапію. Сутність, об’єкт і предмет психотерапії.
Цілісний підхід до хвороб. Медична та немедична психотерапія. Види
терапевтичної допомоги. Категорії психотерапевтичної практики. Проблемна
та особистісна спрямованість терапевтичної допомоги. Формування запиту
клієнта. Етапи психотерапевтичного процесу. Базові принципи та завдання
психотерапії. Етичні засади терапевтичної роботи Теоретичні основи
психотерапії. Психологічні та психофізіологічні аспекти психотерапії.

14
Загальна психопатологія. Області застосування психотерапії. Психотерапія
при неврозах.Психотерапія при алкоголізмі та наркоманії. Психотерапія при
психозах. Оцінка ефективності психотерапії.
Історичні аспекти виникнення психотерапії. Історія становлення
психотерапії, її предмет і завдання. Теоретичні основи психотерапії. Варіанти
класифікації систем, напрямків та методів психотерапії. Ф. Месмер, Шарко.
Вчення про сон та гіпноз. Порушення сну. Психічні функції у гіпнозі (пам’ять,
увага, емоції, воля). Поняття тваринного магнетизму. Сугестивні техніки
терапії. Основні напрями психотерапії в сучасному суспільстві. Психіка і
соматичні розлади. Психологічні основи фізичних розладів. Спроби
«духовного» зцілення людини. Основна проблематика і особливості розвитку
психотерапевтичної допомоги у сучасному світі.

Основні напрямки та концепції

Психодинамічний напрямок психотерапії. Психодинамічна концепція

З.Фрейда. Положення та психотехніки. Психодинамічна теорія Юнга.
Психотерапевтичний процес, структура. особистості, періоди життєвого
циклу за Юнгом. Основні положення адлеріанського вчення. Особливості
психотерапевтичного процесу. Поняття гуманістичного психоаналізу Фрома.
Концепція К. Хорні. Мета характерологічного аналізу. Психотерапія
міжособистісних стосунків Г. Селлівана. Теорія трансактного аналізу Берна.
Значення рольових стосунків. Мета психотерапевтичного процесу.
Когнітивно-біхевіоральний напрямок. Загальна характеристика
поведінкового напрямку в психотерапії. Основні поняття поведінкової
психотерапії. Класичний біхевіоризм. Психотерапевтичний процес у межах
теорії соціального научання. Раціонально- емотивна терапія А. Елліса.
Психотехніки в РЕТ. Когнітивна психотерапія А. Бека. Психологічна допомога
при емоційних розладах.
Гуманістичний напрямок психотерапії. К. Роджерс – засновник
гуманістичної психотерапії. Теорія та практика психотерапевтичної роботи К.
Роджерса. Загальна характеристика напряму. Генезис неврозу. Техніки та
механізми психотерапії. Сучасний стан розвитку клієнт-центрованої терапії.
А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ш. Бюлер, Ролло Мей, С. Джурард та ін.
Тілесноорієнтована терапія. Загальна характеристика напряму. Мета,
межі, результат. Мова тіла у традиційній обстановці. Тілесний діалог у
розширеній обстановці. Метод і техніки роботи. Ідеї В. Райха – джерело
тілесно-орієнтованої терапії. Підхід А. Лоуена до вирішення психологічних
конфліктів. Техніки біоенергетичного аналізу. М. Фельденкрайз. Ида Ролф -
рольфінг, Герда Бойесен - біодінамика, Франц Александер - психосоматична
медицина, Мэрион Розен - розен-метод. Танатотерапія. Крикотерапия.
Сміхотерапія. Музикотерапія.
Гештальттерапія. Теоретико-методологічні засади гештальттерапії.
Поняття гештальту. Відкритий і закритий гештальт. Основні принципи
гештальттерапії. Техніки. Групова робота. Базові цінності гештальттерапії.

15
Поняття «цикл контакту». Зриви циклу контакту (опори в гештальті).
Терапевтичні стосунки в гештальттерапії. Групова гештальттерапія.
Екзистенціальна терапія. Концептуальні основи екзистенціальної
психотерапії. Генезис неврозу. І.Ялом – один з яскравих сучасних
представників екзистенціальної психотерапії. Техніки екзистенційної
психотерапії. Екзистенціальний аналіз Людвіга Бінсвангера. Dasein-аналіз
(дазайн-аналіз) Медарда Босса, Алис Хольцхей-Кунц. Екзистенціальний
аналіз (логотерапія) Віктора Франкла. Екзистенціальний аналіз Альфріда
Ленгле. Екзистенціальне консультування. Джеймса Бюдженталя, Ірвіна
Ялома, Ролло Мея.
Поведінкова психотерапія. Теоретичні основи поведінкової
психотерапії. Суть поведінкової психотерапії. Генеза неврозу. Техніки
поведінкової психотерапії. Результат психотерапевтичного впливу.
Ігрова терапія, арттерапія, кататимно-імажитивна психотерапія.
Особливості роботи з дітьми та особами із зниженим інтелектом. Актуалізація
внутрішньої проблематики у грі та лікувальний вплив ігрового процесу.
Терапія творчим самовираженням, показання, успішність застосування
методу. Методика й техніка кататимно-імажитивної психотерапії. Символіка
сну наяву: стандартні мотиви. Показання та протипоказання до застосування.

Психологія конфлікту

Психологія конфлікту як галузь практичної психології. Місце

«Психології конфлікту» у системі психологічного знання. Міждисциплінарні
зв’язки. Значення терміну «конфлікт». Феномен конфлікту у психології.
Конфлікт як тип соціально-психологічної взаємодії. Об'єкт, предмет
психології конфлікту. Методи дослідження конфліктів. Виникнення та
розвиток уявлень вітчизняних і закордонних дослідників про психологію
конфлікту. Ознаки конфлікту.
Динаміка конфлікту і алгоритм його розвитку. Конфлікт та
конфліктність. Термінологія психології конфлікту. Конфлікт як ресурс. Зміст
конфліктів. Гарячі та холодні конфлікти. Офіційні та неофіційні конфлікти.
Конфлікти у мікро-, мезо- та макросоціальном контексті. Фази конфлікту
(початкова фаза, фаза підйому, пік, фаза спаду). Фазова модель ескалації
конфлікту.
Класифікації конфліктів та їх психологічна сутність. Критерії
класифікації конфліктів. Типи конфліктуючих сторін. Баланс сил у конфлікті.
Способу вирішення конфлікту. Внутрішньоособисті конфлікти; міжособисті
конфлікти; міжгрупові конфлікти. Мотиваційний конфлікт, моральний
конфлікт; конфлікт нереалізованого бажання або комплексу неповноцінності;
рольовий конфлікт; адаптаційний конфлікт; конфлікт неадекватної
самооцінки; невротичний конфлікт.
Психологічні особливості конфліктів різних типів. Конфлікти в
організаціях, на підприємствах. Сімейні конфлікти. Причини сімейних
конфліктів. Конфлікти та рівні сумісності сімейних пар. Зрада як причина

16
конфлікту. Конфліктна поведінка у період розлучення. Конфлікти між
батьками та дітьми. Конфлікти в учбових закладах. Конфлікти між вчителями
та учнями. Конфлікти між учнями. Конфлікти між вчителями. Характеристика
конфліктних осіб.
Керування конфліктами у професійній діяльності. Поняття «керування
конфліктами». Діагностика конфліктної ситуації. Рівень інтересів. Рівень
позицій сторін. Стилі вирішення конфліктів. Переконання як інструмент
попередження конфлікту. Правила переконання. Переговори як метод
вирішення конфлікту. Алгоритми керування конфліктними ситуаціями.
Медіація як альтернативний спосіб вирішення конфліктів. Поняття
медіації у конфлікті. Вибір медіатора конфліктуючими сторонами. Стратегія
поведінки, права і обов’язки медіатора. Конструктивність поведінки медіатора
у конфлікті. Типи вирішення медіатором різних конфліктних ситуацій.
Особливості відносин між конфліктуючими сторонами і медіатором. Модель
поведінки медіатора у конфліктах.

ПИТАННЯ ДО АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Загальна психологія
1. Поняття особистості у психології.
2. Типи темпераменту. Якості темпераменту.
3. Поняття про характер. Біологічні та соціальні передумови характеру.
Акцентуації характеру.
4. Воля. Спонукальна та гальмівна функції волі. Фази складної вольової
дії. Вольове зусилля. Локус контролю: екстернальний та інтернальний.
5. Емоції. Теорії емоцій. Форми переживання емоцій та почуттів:
афект, стрес, настрій, пристрасть, фрустрація.
6. Поняття про здібності. Біологічні та соціальні фактори розвитку
здібностей. Рівні розвитку здібностей: обдарованість, талант, геніальність.
7. Властивості та закономірності відчуттів. Пороги чутливості.
Класифікація відчуттів.
8. Загальна характеристика сприймання як психічного процесу.
Особливості образів сприймання.
9. Загальна характеристика уваги. Види уваги. Властивості уваги.
10. Класичні теорії уваги. Увага як психічний контроль.
11. Дослідження уваги в сучасній когнітивній психології.
12. Поняття про пам’ять. Основні теорії пам’яті.
13. Види пам’яті. Характеристика процесів пам’яті.
14. Основні принципи організації пам’яті. Чинники успішного
запам’ятовування, збереження і відтворення. Явище ремінісценції.
Індивідуальні особливості пам’яті.
15. Мислення. види мислення.
16. Операції мислення. Форми мислення.

17
 17. Мислення і мовлення. Характеристика операцій мислення. Значення
слова як одиниця мовного мислення.
18. Уява. Способи створення образів уяви: аглютинація, аналогія,
гіперболізація, літота, акцентування, схематизація і типізація.
19. Класифікації уяви та характеристика окремих її видів. Індивідуальні
особливості уяви.
20. Інтелект. Види інтелекту. Теорії інтелекту

Психологія розвитку
1. Предмет та завдання психології розвитку. Методи психології
розвитку. Основні принципи психології розвитку.
2. Поняття про розвиток. Загальні закономірності психічного розвитку
особистості. Поняття про вік (календарний, фізичний, психічний,
хронологічний соціальний, біологічний). Критерії вікових періодів. Вікова
періодизація Біогенетичний та соціогенетичний підходи до розвитку психіки
дитини
3. Уявлення про психічний розвиток у роботах С. Холла, К.
Гетчинсона, В. Штерна (теорія рекапитуляції).
4. Психоаналіз та теорія сексуального розвитку дитини З. Фрейда.
5. Епігенетична теорія розвитку особистості Е. Ериксона. Основні
поняття. Стадії психосоціального розвитку особистості (неопсихоаналіз).
6. Концепція розвитку в біхевіоризмі.
7. Когнітивний розвиток в концепції Ж. Піаже.
8. Культурно-історична концепція Л. С. Виготського. Інтеріоризація та
екстеріоризація як механізми розвитку в процесі навчання.
9. Характеристика кризи новонародженості. Анатомо-фізіологічні
особливості новонародженої дитини. Рефлекси новонародженої дитини.
10. Загальна характеристика дитини періоду – немовляти. Анатомо-
фізіологічні особливості. Соціальна ситуація розвитку, основні протиріччя.
Провідна діяльність. Психічний розвиток, новоутворення.
11. Криза першого року життя. Соціальна ситуація розвитку в ранньому
дитинстві та провідна діяльність. Новоутворення в ранньому дитинстві.
12. Особистісний розвиток дитини дошкільного віку.
13. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів.
Новоутворення в психічному розвитку молодшого школяра. Мотиви
навчання.
14. Анатомо-фізіологічна перебудова організму в підлітковому періоді.
Основні протиріччя віку. Провідна діяльність та її особливості. Розвиток
пізнавальних процесів. Новоутворення в психічному розвитку підлітків.
15. Підліткова криза та її характеристика. Поняття про девіантну,
деліквентну та адиктивну поведінку підлітків. Поняття про акцентуації
характеру та поведінкові реакції підлітків. Типи акцентуацій характеру серед
підлітків
16. Психологічна характеристика раннього юнацького віку.
Новоутворення юнацького віку. Готовність до самовизначення. Розвиток

18
самосвідомості і образу „Я”. Навчальна діяльність у юнацькому віці. Криза
юнацького віку.
17. Психологічна характеристика ранньої дорослості. Особливості
інтелектуального розвитку, провідна діяльність, соціальна ситуація.
18. Психологічна характеристика молодості. Криза 30 років.
19. Психологічна характеристика середньої дорослості.
Інтелектуальний розвиток. Криза 40 років.
20. Психологічна характеристика пізньої дорослості. Криза 55 (60)
років. Загальна характеристика старості. Психосоціальні й фізіологічні
особливості. Індивідуальні прояви старіння. Психологічні особливості
нормального й аномального старіння.

Експериментальна психологія
1. Визначте, як ви розумієте поняття теоретична гіпотеза дослідження.
2. Визначте, як ви розумієте поняття експериментальна гіпотеза
дослідження.
3. Поняття про вибірку та змінні в психологічному дослідження.
4. Незалежна та залежна змінні у науковому експерименті.
5. Види та характеристичні особливості незалежних змінних у
науковому експерименті.
6. Зовнішні та внутрішні додаткові змінні (ДЗ) у науковому
експерименті.
7. Ситуаційні, інструктивні та персональні незалежні змінні.
8. Властивості залежної змінної (ЗЗ) наукового експерименту.
9. Методи контролю залежної змінної наукового експерименту.
10. Нзавіть основні види експериментальних планів та дайте визначення
ідеального екперименту.
11. Назвіть основні вимоги до психологічного експерименту.
12. Назвіть основні дослідницькі помилки психологічного
спостереження.
13. Дайте визначення та розкрийте особливості доекспериментальних
планів.
14. Дайте визначення та розкрийте особливості квазіекспериментальних
планів.
15. Дайте визначення еквівалентних та нееквівалентних груп.
16. Дайте визначення та розкрийте основні характеристичні особливості
різних видів вибірок досліджуваних.
17. Дайте визначення та розкрийте особливості істинних
експериментальних планів.
18. Експериментальні та неекспериментальні методи психологічного
дослідження.
19. Кількісні та якісні методи експериментальних досліджень у
психології.
20. Особливості інтерпретації результатів експериментального
дослідження психіки.

19
 Основи психологічного консультування
1. Види психологічного консультування, їх специфіка.
2. Вимоги до особистості психолога-консультанта.
3. Об’єктивні та суб’єктивні причини низької результативності
психологічного консультування.
4. Ознаки успішності психологічного консультування.
5. Опір як адаптивна реакція клієнта у консультативній ситуації.
Причини виникнення і способи подолання опору.
6. Організація роботи психологічної консультації.
7. Основні етапи психологічного консультування.
8. Психологічне консультування осіб похилого віку.
9. Психологічне консультування та психотерапія.
10. Уміння та навички консультанта.
11. Умови проведення психологічного консультування.
12. Психологічна корекція сімейних стосунків.
13. Психологічне консультування і психотерапія у вирішенні сімейних
проблем.
14. Завдання які вирішує практичний психолог в ході досягнення мети
консультування сім’ї.
15. Технічний інструментарій психоаналізу: вільне асоціювання,
перенесення, опір, інтерпретація, аналіз сновидінь.
16. Технічні прийоми психодинамічної моделі консультування:
інтерпретація й реконструкція, “натискання кнопки, “так нібито” та ін.
17. Фокусування на пошуках сенсу: сократівський діалог, аналіз
сновидінь, логограма, пропозиція сенсу тощо.
18. Характер стосунків „консультант-клієнт” у когнітивному
консультуванні.
19. Техніки індивідуальної психології: ранні спогади, історія життя,
аналіз сновидінь, негативна практика тощо.
20. Техніки терапевтичного інтерв’ю клієнт-центрованого
консультування: повторення, метафора, відображення почуттів.

Психотерапія
1. Історія становлення психотерапії як науки.
2. Основні поняття психотерапії.
3. Поняття «психологічної інтервенції» та «клініко-психологічного
втручання». Основні відмінності психотерапії від психологічної корекції і
психологічного консультування.
4. Завдання психотерапевта. Чи повинен терапевт займати нейтральну
позицію або підтримувати плани пацієнта? Можливості використання
переконання або авторитету.
5. Поняття про синдром емоційного вигорання: причини, симптоми і
методи профілактики.

20
 6. Підстави для визначення поняття «особистість». Основні
компоненти теорії особистості. Питання, які вирішуються теоріями
особистості.
7. Огляд основних теорій особистості з точки зору сучасних напрямків
психотерапії.
8. Характеристика трьох основних напрямків психотерапії.
9. Психоаналіз як цілісна система психотерапії.
10. Загальна психологічна теорія (психологічна концепція З. Фрейда).
Механізми психологічних захистів як адаптивні способи реагування.
11. Індивідуальна психологія А. Адлера: історія становлення методу
12. Основні теоретичні концепції методу індивідуальної психології А.
Адлера. Техніка психотерапії.
13. Аналітична психотерапія К. Г. Юнга. Історія становлення методу.
Різниця в напрямках: фрейдизм, юнгіанство.
14. Психологічна концепція поведінкового напрямку.
15. Психотерапія в рамках поведінкового напрямку:
аутогеннетренування, НЛП, Еріксонівський гіпноз, Мільтон - терапія.
16. Концепція особистості та основні принципи гуманістичного
спрямування психотерапії. Методи психотерапії в рамках гуманістичного
спрямування.
17. Клієнт-центрована терапія К. Роджерса: історія становлення методу,
принципи і методи психотерапії, техніка психотерапії.
18. Особистісно-орієнтована психотерапія: історія становлення методу,
принципи і методи психотерапії, техніка психотерапії.
19. Позитивна психотерапія: історія становлення методу, принципи і
методи психотерапії, техніка психотерапії.
20. Характеристика трьох основних напрямків психотерапії.

21
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Загальна психологія
1. Варій М. Й. Загальна психологія: [підр.для студ. вищ. навч. закл.] /
Варій М.Й. – К.: Центр учбової літератури, 2019. 1007 с.
2. Загальна психологія. / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. 2-ге
вид., переробл. і доп. Вінниця: Нова Книга, 2020. 704 с.
3. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч.
посібник. К.: Либідь, 2019. 256 с.
4. Кириленко Т. С., Шамлян К. М. Психологія волі: навч. посіб. К.: ВПЦ
Київський університет. 2019. 159 с.
5. Кудріна Т. С. Психологія мотивації: підручник. К.: ВПЦ «Київський
університет, 2019. 239 с.
6. Кузнєцов М. А., Заїка Є. В. Психологія уяви: Навчально-методичний
посібник. Харків: ХНПУ, 2013. 151 с.
7. М’ясоїд П. А. Курс загальної психології: підручник: у 2 т. Т. 1. К.:
Алерта, 2011. 496 с.; Т. 2. К.: Алерта, 2013. 758 с.

Психологія розвитку
1. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія : навчальний посібник
для Київ : Центр учбової літератури, 2016. 111 с.
2. Кушнір Ю. В., Оверчук В.А., Шпортун О.М. Вікова та спеціальна
психологія: навчальний посібник. Вінниця: Центр оперативного друку
«Документ Принт», 2020. 384 с
3. Закалик Г. М. Психологія розвитку та успіху особистості.
Навчальний посібник Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019.
488с.
4. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб. К:
Каравела, 2017. 400 с.
5. Гальцева Т.О. Співвідношення понять „дорослість” і „зрілість” у
вікових періодизаціях дорослої людини. Вісник Харківського національного
університету ім. В.Н.Каразіна, серія «Психологія» № 842, 2009.С.53-60
6. Гальцева Т.О. Навчальна самоефективність дорослих: витоки,
психологічні механізми, детермінанти: монографія. К.: «Хай-Тек Прес», 2017.
284 с

Експериментальна психологія
1. Бушуєва Т.В. Експериментальна психологія : навч. посіб. Київ ;
Ніжин : Лисенко М. М. [вид.], 2019. 247 с.
2. Максименко С., Ноcенко Е. Експериментальна психологія. К. : Центр
навчальної літератури. 2019. 360 с.
3. Галян О.І., Галян І.М. Експериментальна психологія. Навчальний
посібник. К. : Академвидав, 2012.

22
 4. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія : Курс лекцій. К. :
МАУП, 2003. 120 с.
5. Сімко Р.Т. Історія експериментальної психології (від передумов до
перших наукових шкіл) : навч.-метод. посіб. Кам'янець-Подільський : Друк-
Сервіс, 2014. 135 с.
6. Гічан І.С. Експериментальна психологія : навч. посіб. для студентів
ВНЗ. Нац. авіац. ун-т. Київ : НАУ, 2014. 222 с. :
7. Найдьонова Г. О. Експериментальна психологія : навч. посіб. для
студентів спец. «Психологія». Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т
корекц. педагогіки та психології. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013.
117с.
8. Ткаченко О.А. Експериментальна психологія: «справо життєвий»
підхід : навч. посіб. (експерим. курс). Кіровогр. ін-т регіон. упр. та економіки.
Кіровоград : КІРУЕ, 2009. 88 с.

Основи психологічного консультування

1. Анєнкова І.П., Байдан М.А., Русова В.М. Психологічне
консультування. Навч. посіб. К., 2018. 228 с.;
2. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування.
Навчальний посібник. – К.,Четверта хвиля, 2004 - [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/5260593/page:2/;
3. Васьківська С. В. Основи психологічного консультування: підручник
- К., 2011. 360 с;
4. Васьківська С.В. Соціально-психологічний супровід клієнтів:
Технологія ведення консультативного діалогу. К.,2006. 250с.;
5. Васьківська, С. В. Технологія консультування (Організація
консультативної взаємодії) . К., 2005. 316с..
6. Главацька О.Л. Основи психологічного консультування особистості:
Навч. посіб. К.,2018. 340с..
7. Основи психологічного консультування: у схемах і таблицях
Миколаїв., 2019. 80с.;
8. Панок В. Г., Чаплак Я. В., Андрєєва Я. Ф. Основи психологічної
допомоги: теорія та практикапсихоконсультування: навч. посібник . К., 2019.
400 с.
9. Хоміч, Г. О. Основи психологічного консультування – К., МАУП,
2004. 348 с.;
10. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. Навч.
посібн. Модульно-рейтинговийкурс. випр. і доп. Київ., 2007. [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://westudents.com.ua/knigi/523-psihologchne-
konsultuvannya-ta-korektsya-tsimbalyuk-m.html.

Основи психотерапії
1. Мушкевич М. І. Основи психотерапії : навч. посіб / М. І. Мушкевич,
С. Є. Чагарна ; за ред. М. І. Мушкевич ; Східноєвропейський національнийь
університет імені Лесі Українки. Вид. 3-тє. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 420 с.

23
 2. Мельничук І.Я., Близнюкова О.М. Психокорекція [Навчально-
методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять студентів
з навчальної дисципліни «Основи психокорекції»] Кіровоград, 2020. 140 с.
3. Основи психотерапії : навч.посіб. / [К.В. Седих, О.О. Фільц, В.І.
Банцер та ін.] ; за ред. К.В. Седих, О.О. Фільца. К. : Академвидав, 2020. 192 с.

Психологія конфлікту
1. Березовська Л.І. Психологія конфлікту: навчально-методичний
посібник /Л.І.Березовська, О.С.Юрков. Мукачево: МДУ. 2016. 201 с.
2. Ващенко І.В. Конфлікти. Сучасний план, проблеми та напрямки їх
вирішення в органах внутрішніх справ. Харків: ОВС. 2002. с.256.
3. Кисельова А.А. Управління конфліктами. Практичне керівництво по
тренінгу. Х.: Гуманітарний центр. 2018. 172 с.
4. Кошова І.В. Практична психологія конфлікту : лабораторний
практикум. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя. 2017. 126 с.
5. Кріста Колодей. Мобінг. Психотерор на робочому місті у школі.
Х.:Гуманітарний центр: 2021. 404 с.
6. Ложкін Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта :
Учебное пособие. К.: МАУП, 2000. С. 6-23.
7. Матвійчук Т. Ф. Конфліктологія: навчально-методичний посібник.
Львів : Вид-во «ГАЛИЧ-ПРЕС», 2018. 76 с.
8. Психологія конфлікту: Навчально-методичний посібник для
підготовки магістрів усіх форм навчання. В.Ф.Орлов, О.М.Отич, О.О.Фурса.
К.: ДЕТУТ, 2008. 422 с.

24