Відколи існує людство на землі, доброта вважається одніє з найцінніших його чеснот.

Ще в
дитинстві людина отримує від батьків настанову бути доброю і милосердною. Той хто пам*ятає її
протягом усього життя, завжди буде потрібний іншим людям, суспільству, державі.

Що ж таке доброта?Усвіті живуть різні люди, з різними характерами, інтересами й смаками. І

кожен по-своєму може бути ласкавим і грубим, чуйним і байдужим, милосердним і жорстоким...
Однак яким би хто не був і якими б інтересами не жив, кожен уміє по-своєму бути добрим. Кожен
поспішає творити добро для інших. Коли людину називають доброю - це означає, що вона добре
ставить до всіх навколо, нікого не ображає і вміє допомогти в скрутну хвилину.

Робити добро слід завжди, бо той, хто не відчуває приязні до інших, руйнує передусім самого себе.
Зла людина постійно обкрадає себе, втрачаючи здатність по-справжньому радіти, сміятися,
любити. І якщо з юних літ не привчатися тамувати в собі роздратування, недовіру, злість, душа
може скам*яніти. Доброта - це не просто моральна риса, це вміння жити й радіти життю, це не
слабкість ,як модно сьогодні вважати, а сила.

Я вважаю, що всі люди добрі, а злих не існує, просто є такі , які не навчилися або не хочуть чинити
благородно. А добро слід творити безкорисливо, не вимагаючи за нього плати чи подяки. Усе одно
людина, яка цінує допомогу й підтримку інших, залишається вдячною завжди.