Сюжет кіноповісті

Олександра Довженка “Зачарована Десна”

Підготувала
Студентка 1 курсу
Групи СОУ(К)-11
Бойко Вікторія
 На початку
твору автор
каже, що до
роботи над
“Зачаровано
ю Десною”
його змусила
взятися туга
за рідною
землею.
 Він згадує мати, що «вміла
виростити кожну рослину з
любов’ю», «схожий на Бога» дід
Семен, який читав церковні
книги, «перший гріх» та
розповідає про прабабу
Марусину, що «понад усе
любила проклинати всіх і вся»
 В дитинстві Сашко любив фантазувати.
Про все, що дізнається уявляв яскраво та
різнобарвно.
• Ще згадує смерть одразу чотирьох братів в один
день. Згадує горе та тугу батька, за синами.
«Батько був людиною красивою і працелюбною,
вмів пожартувати, влучно сказати слово, нікого не
боявся. У часи фашистської неволі, коли схожий
був на старця, все одно залишався чистим і
красивим душею».
• Наступний епізод — народження сестри і
смерть прабаби Марусини. Рання весна коло
Десни, краса природи. На річці повінь, і
батько з Сашком якраз на Великдень човнами
рятують людей. Згадує про рідне село, що
було спалене німцями.
• Яскравими барвами зображено косовицю, на
яку Сашко їде разом з дорослими. Селяни
починають битися під час розподілу копиць.
Дід показує завзятий войовничий норов.
• Наступна картина — колядування перед
Новим роком. Весь світ здається
незвичайною казкою.
• Пройшли косовиця і жнива, поспіли яблука і
груші. Хлопцеві пошили нові штани і повели
до школи. Невдалий початок шкільної науки.
Розповідає як його виряджали до школи, як він
соромився учителя і той назвав його
“неразвитым”.
• Завершується твір ліричним відступом —
роздумом автора, де він пояснює, навіщо так
детально зупинився на спогадах про дитинство.
Він зізнається, що не є прихильником
старовини, а сином свого часу, проте, на його
думку, безбарвним та порожнім є життя тієї
людини, яка, «обертаючись до найдорожчих
джерел дитинства та отроцтва, нічого не
бачить дорогого, небуденного, ніщо не гріє її…»
• У своєму «Щоденнику» О. Довженко записав:
«Пречиста вода великої Ріки мого народу!.. Річко,
річко, душа мого народу, який безцінний дар ти
принесла мені». Ця впевненість стає джерелом для
Довженка, який створює кіноповість «Зачарована
Десна», де з глибоким філософським осмисленням і
тонким щирим гумором відтворений український
національний характер.