Одномембранні

органели

Над презентацією працювали:

- Кушнерьова Тетяна
- Колесникова Анастасія
- Деміхова Юлія
 Ендоплазматична сітка
• це система порожнин у
вигляді мікроскопічних
канальців та їхніх
розширень, обмежених 
мембраною, які
сполучаються між собою.
 Зерниста Незерниста
Містить рибосоми Не має рибосом на
на мембранах мембранах
Бере участь у
формуванні
зовнішньої оболонки
ядра в період між
двома поділами
клітини.
 Зерниста ендоплазматична сітка
• На мембранах за участю
рибосом відбувається біосинтез
білків. Синтезовані білки
накопичуються у порожнинах
зернистої ендоплазматичної
сітки, розподіляються між
різними ділянками клітини або
виводяться з неї назовні.
• У порожнинах цієї органели
білки набувають притаманної
їм просторової структури, до
них приєднуються небілкові
частини тощо. Крім того,
зерниста ендоплазматична
сітка бере участь у синтезі
компонентів клітинних 
мембран.
 Незерниста ендоплазматична сітка
• На мембранах синтезуються
ліпіди, вуглеводи, гормони
ліпідної природи, які можуть
накопичуватись у її
порожнинах.
• На них відбуваються процеси
обміну деяких полісахаридів
(глікогену). У порожнинах
незернистої ендоплазматичної
сітки накопичуються і
знешкоджуються отруйні для
організму сполуки, які згодом
виводяться з клітини.
 Комплекс Гольджі
• Це
одномембранна орган
ела
, що є переважно в
еукаріотів.
• Комплекс (апарат)
Гольджі відкритий в
1898 р. італійським
ученим Гольджи
 Комплекс(апарат) Гольджі
• Є системою плоских
дисковидних замкнутих
цистерн, які
розташовуються одна над
іншою у вигляді стопки і
утворюють диктиосому.
• Від цистерн відходжують
на всі боки мембранні
трубочки і бульбашки.
Число диктиосом в
клітинах варіює від однієї
до декількох десятків
залежно від типу клітин і
фази їх розвитку.
 Особливості
• Комплекс Гольджі є в усіх 
еукаріотичних клітинах, але
у різних організмів його
будова може відрізнятись.
• Так, у клітинах рослин
структурні компоненти цієї
органели (їхня кількість
може сягати 20 і більше)
відокремлені один від
одного, а в клітинах інших
організмів вони зазвичай
з'єднані.
 Функції комплексу Гольджі
• У органелі
накопичуються і
певним чином
змінюються деякі
сполуки.
• Вони відходять від
комплексу Гольджі і
транспортуються за
допомогою мікротру-
бочок.
 Функції комплексу Гольджі
• У цистернах комплексу
Гольджі синтезуються
деякі полісахариди, які
можуть сполучатись з
білками, що надійшли
із зернистої
ендоплазматичної
сітки.
• Комплекс Гольджі
бере участь в
утворенні лізосом
 Лізосоми
• це мембранні бульбашки
величиною до 2 мкм. 
• У середині лізосом
містяться ферменти,
здатні переварювати
білки, ліпіди, вуглеводи,
нуклеїнові кислоти.
• Лізосоми утворюються з
бульбашок, що
відділяються від
комплексу Гольджи.
 Лізосоми
• Зливаючись з
ендоцитозними
бульбашками, лізосоми
утворюють травну
вакуоль, де відбувається
розщеплювання
органічних речовин до
складових їх мономерів.
• Останні через мембрану
травної вакуолі
поступають в цитоплазму
клітини.
 Лізосома

• Лізосоми були відкриті бельгійським цитологом

Крістіаном де Дювом в 1955 році[1].
 Ферменти лізосом

• Містять більше 40 різних кислих

гідролаз, зокрема протеази, 
нуклеази, ліпази, фосфоліпази, 
фосфатази,сульфатази.
• Оптимум pH для цих ферментів
лежить у межах 4,5—5.
• Окрім того, протеази проявляють
максимальну активність тільки після
обмеженого протеолізу.
• Навіть якщо мембрана, що
відмежовує цей компартмент, з
якихось причин втратить цілісність
гідролази не будуть активними у
цитозолі із pH близько 7,2.
 Вакуолі
• Це обмежені мембраною органели, які
містяться в деяких еукаріотних клітинах і
виконують різні функції Вакуолі особливо
добре помітні в клітинах рослин і грибів.
 Функції рослинних вакуоль
• У рослинних клітинах вакуолі
переважно займають більше 30 %
об'єму, а в окремих випадках навіть до
90 %.
• Дають можливість економно і швидко
збільшувати розмір клітини не
збільшуючи об'єму цитоплазми.
• Необхідні для регулювання тургорного
 тиску та цитоплазми.
• У вакуолях зберігаються
найрізноманітніші речовини, деякі із
яких можуть мати поживну цінність.
• Також вакуолі можуть накопичувати 
пігменти, такі як антоціанін, зокрема у
пелюстках для приваблення
запилювачів.
• У клітинах прісноводних
одноклітинних тварин і
водоростей є скоротливі
вакуолі – вкриті мембраною
пухирці, здатні змінювати
об’єм, виводячи свій вміст
назовні.
• Скоротливі вакуолі регулюють
внутрішньоклітинний тиск,
виводячи надлишок води з
клітини і запобігаючи їх
руйнуванню.
• Найскладнішу будову
скоротливих вакуоль мають
інфузорії.
 Травні вакуолі тварин

• Травні вакуолі серед тварин зустрічаються у представників 

одноклітинних. У цьому випадку травні вакуолі являються собою
мембранні пухирці з їжею, в які виділяються травні ферменти.
Поживні речовини всмоктуються клітиною, потім пухирець різко
скорочується і неперетравлені залишки залишають клітину.
 Пероксисоми
• Це органели кулястої форми, оточені
однією мембраною, діаметром
близько 0,3-1,5 мкм.
• Пероксисоми виявлені в різних
організмів: одноклітинних і
багатоклітинних тварин, дріжджів ,
вищих рослин, водоростей.
• У рослин пероксисоми беруть участь у
процесах поглинання кисню під час
світлової фази фотосинтезу.
• Тривалість існування однієї
пероксисоми незначна – лише 5-6 діб.
Дякуємо за увагу!!!!!