Традиційні та

альтернативні
методи навчання
англійської мови
 Аудіо-візуальний метод
• Метод виник у Франції. Він називається аудіо-візуальним,
оскільки весь новий матеріал сприймається учнями
лише на слух, а значення мовних одиниць
розкривається за допомогою зорової наочності.
Принципи методу:

• Звернення до візуальних наочних матеріалів. До прикладу,

під час вивчення діалогічної ситуації учням
демонструвався її зміст за допомогою візуального засобу, а
тільки потім подавались відповідні мовленнєві форми
вираження.

• На відміну від аудіолінгвального методу основний акцент

робився на візуальному сприйнятті.
Етапи реалізації методу:

• 1. Презентація матеріалу. Учні двічі переглядають новий фільм: вперше

без звукового супроводу (для створення відповідності думки), вдруге - у
супроводі запису діалогу на магнітній плівці.
• 2. Пояснення. Діафільм переглядається ще раз, кадр за кадром, а
викладач перевіряє правильність розуміння відповідних реплік. У разі
виникнення труднощів він пояснює незрозуміле за допомогою парафразу,
жестів, посиланням на деталі в кадрах і т. ін.
• 3. Повторення. Учні вчаться імітувати репліки діалогу, сприйняті на слух.
Діафільм переглядається та прослуховується стільки разів, скільки
необхідно для того, щоб кожен учень міг правильно повторити кожне
речення за диктором. Особлива увага приділяється їх інтонаційному та
ритмічному оформленню.
• 4. Активізація. Фільм демонструється без звукового супроводу, а діалог
повторюється в ролях. Потім у лабораторії учні засвоюють відповідні
структури, особливо їх звуковий супровід, на матеріалі коротких діалогів-
фільмів, ситуації яких є варіантами ситуацій основного діафільму.
Теми являють собою закінчені скетчі, вони відтворюють
окремі ситуації, в яких персонажі ведуть конкретну
тематичну бесіду. Діафільми не лише є засобом наочної
семантизації реплік, але й знайомлять учнів з умовами
спілкування (ситуаціями), в яких ці репліки вживаються.

Основними способами засвоєння є імітація, заучування

напам'ять та утворення фраз за аналогією. Протягом перших
15-16 уроків робота ведеться без підручника для того щоб
виробити в учнів звичку асоціювати звук зі змістом
(аудіювання) а зміст (смисл) зі звуком (мовлення).
Як вважають автори цього методу, наявність друкованого
тексту гальмує розвиток усного мовлення.
В шкільних же умовах він не може дати великого ефекту:
1. Попри широке застосування наочності, учні не отримують
точного уявлення про мовні факти, що вивчаються,
оскільки матеріал не отримує ніякого теоретичного
осмислення.
2. Механічно завчені мовні зразки досить швидко
забуваються, а тому вони не можуть бути основою для
побудови власних висловлювань.
3. Цей метод позбавлений будь-якого освітнього значення,
оскільки він заснований на найелементарніших розумових
процесах:імітації й аналогії
 Груповий метод
• Групова діяльність – це форма організації навчання в
малих групах учнів,які об’єднані спільною навчальною
метою за опосередкованого керівництва вчителя і в
співпраці з учнями.

• Автор групового методу: чиказький професор психології

Чарльз Каррен.
• Групова робота допомагає учням і в спілкуванні і у
розкритті особистості, вона також дозволяє охопити більш
значний об’єм роботи за менший проміжок часу. Тому,
результативність підвищується, мотивація до навчання
зростає,нові гарні стосунки між учнями і вчителем
з’являються.
Риси групового навчання:
• двобічний характер;
• спільна діяльність учителя й учнів;
• керівництво процесу вчителем;
• спеціальна організація та різноманітність форм;
• інформаційна прогалина;
• цілісність та єдність;
• мотивація та зв'язок з реальним життям;
• виховання та розвиток особистості учнів одночасно з
процесом засвоєння нових знань.
• Залежно від змісту та мети навчання можливі різні
варіанти організації роботи груп.
• 1. «Діалог».
• 2. «Синтез думок».
• 3. «Спільний проект».
• 4. «Пошук інформації».
• 5. «Коло ідей».
• 6. «Акваріум».
• 7. «Мікрофон».
 Метод Уеста
• Англійський методист Майкл Уест (1886-1973) створив
свою методичну систему, яка мала великий вплив на
подальший розвиток методики навчання читання.
• Основним завданням системи він вважає навчання учнів,
перш за все, читання іноземною мовою.
• Мету навчання іноземних мов Уест вбачає у вільному
читанні про себе із загальним охопленням змісту, у
процесі якого читець не заглиблюється у деталі.
• Протягом усього курсу навчання використовуються лише
зв’язні, переважно цікаві тексти. Кожному з них
передують передтекстові запитання, на які учні повинні
знайти відповіді у процесі читання.
• Майкл Уест зробив значний внесок у методику навчання
читання. Він уперше розробив завершену систему
навчання читання про себе на іноземній мові.
• До недоліків у цілому дуже плодотворної системи навчання читання
Уеста можна віднести помилкове ототожнення зрілого читання та
читання із загальним розумінням змісту, яке є лише одним з окремих
проявів зрілого читання. Розуміння тексту, як і засвоєння всього мовного
матеріалу, має здійснюватися, за системою Уеста, інтуїтивно, на основі
здогадки, без застосування елементів будь-якого аналізу, що є
неприпустимим при читанні серйозних текстів. Твердження Уеста про
те, що читання є легшим від говоріння, справедливе лише частково.
Рецепція легша остільки, оскільки упізнавання за своєю природою є
простішим, ніж відтворення. Проте навряд адекватне розуміння
серйозних текстів (не адаптованих, а оригінальних, наприклад, художніх)
є легшим від розмови на побутові теми на елементарному рівні.

• Однотипність побудови підручників та одноманітність вправ призводять

до механічності навчального процесу і дещо суперечать правильним
вимогам Уеста, згідно яких вивчення іноземної мови має бути цікавим.
 Прямий метод
Прямий метод вивчення мови був розроблений наприкінці
XIX початку XX століття і грунтувався на раніше відомому
натуральному методі. У розробці методики брали участь як
лінгвісти, а й методисти і навіть психологи.
Основна мета, яку ставили перед собою розробники – це
швидке та ефективне навчання учнів вільного володіння
іноземною мовою, на початковому етапі – розмовною. Одним
з основних способів вивчення мови, запропонованим
авторами методу, є індукція, тобто самостійне спостереження
вивчають мову за особливостями мовного матеріалу та
подальше створення правил, наведених у певну систему.
Перспективний та дуже ефективний прямий метод вивчення
англійської мови ґрунтується на наступних правилах:
• Основа методу – усне мовлення
• Виключається переклад та рідна мова
• Велика увага приділяється фонетиці та правильній
постановці вимови.
• Слова вивчаються лише у контексті, тобто у складі речень,
що мають сенс.
• Використання індукції для освоєння граматики
 Метод Берліца
Метод Максиміліана Дельфініуса Берліца було створено
випадково, коли професор відкрив свою першу мовну школу.

Суть методу Берліца для вивчення англійської мови:

 Навчає лише носій мови.
 Розмови у пріоритеті. Граматика та лексика простежуються у
процесі природних розмовних діалогів.
 Активність учня. Чим більше учень говоритиме і запитуватиме,
тим ефективніше пройдуть заняття.
 Повне виключення рідної мови учня. Мета методики Берлиця -
довести сприйняття мови до рівня автоматизму.
Переаги методу:
 висока ефективність у придбанні розмовної навички;
 заняття проходять цікаво та неважко.
Недоліки методу:
• викладач-носій може не підійти тим, хто зовсім не знає
мови;
• не підходить для самостійного освоєння.
 Метод повного
занурення
Методика занурення в мовне середовище — це метод
навчання другої мови, за якого вчитель озвучує інструкції на
уроці другою мовою учнів. За цим методом учні вивчають
шкільні предмети, наприклад, математику, природничі науки
тощо другою мовою.

Існує два основних типи повного занурення: ефективний

і неефективний.
• Переваги методу занурення:

• Більше практики: багато практики в реальному світі.

• Пасивна практика: це означає, що не обов'язково вчити
англійську сидячи за столом - англійська навколо нас. Це
покращує те, що Ви вже вивчили.
• Це природній спосіб навчання: Діти вчаться розмовляти в
оточенні своєї рідної мови. Вони осягають нові слова і
граматичні структури, тільки сприймаючи їх на слух.
Використовуючи метод занурення, Ви будете вчитися, навіть
не підозрюючи, як це відбувається.
Як створити англомовне середовище:

1. Почніть з своїх девайсів.

2. Користуйтесь англо-англійським словником.
3. Визначте для себе "English only" простір і час, де буде тільки
англійська.
4. Наповніть будинок англійською літературою.
5. Дивіться улюблені ТВ шоу – вимкніть субтитри рідною мовою
6. Знайдіть друзів, які будуть осягати англійську з тобою
7. Робіть нотатки англійською
8. Клейте ярлики, робіть позначки
9. Слухайте англійську
10. Думайте англійскою
 Драматико-
педагогічний метод
Суть цього методу полягає у наступному положенні: учні
оволодівають іноземною мовою, підключаючи не тільки своє
мислення, але й емоції. Тому методика навчання ІМ може і
повинна запозичити певні прийоми із професійної діяльності
акторів та працівників мистецтва.
• Серед прийомів – як зробити зміст підручників та
навчальних текстів напруженим, цікавим; що містили б
мотиви для комунікативної діяльності та забезпечували б
ефективне запам’ятовування (афективне
запам’ятовування). Значна увага приділяється таким
нюансам та тонкощам як вживатися в роль, як чітко
артикулювати звуки, жестикуляції, міміці тощо.
• Основним девізом цього методу є: ми вчимо і вчимося
мови головою, серцем, руками і ногами.
• Стрижнем граматико-педагогічної організації навчання, як
і під час репетиції в театрі, є сценічна імпровізація при
широкому використання такого прийому, як живі картинки
в застиглих, нерухомих позах.
 Метод повної
фізичної реакції
• (TPR – скорочено від повної назви методу англійською
мовою «Total Physical Response») – це метод навчання
іноземної мови через використання фізичних рухів, як
реакції на усні стимули, команди, інструкції. Такий метод
навчання ідеально підходить для дітей, оскільки їм
притаманне бажання постійно рухатися, імітувати,
фантазувати.
Перевагами цього методу є відсутність:

1)алфавіту;
2)транскрипції;
3)перекладу;
4)правил;
5)стресових ситуацій;
6)обов’язкового спілкування.

Метод повної фізичної реакції базується на узгодженні мовлення і дії:

навчання мовлення здійснюється через фізичну (моторну) активність.
Метод пов'язаний з теорією сліду пам'яті в психології, за якою чим
частіше та інтенсивніше фіксуються зв'язки в пам'яті, тим сильніші
асоціації і більша ймовірність, що вони будуть відтворюватися.
Відтворення може відбуватися вербально чи разом з моторною
активністю. Поєднання вербальної і моторної активності підвищує ефект
відтворення.
Метод TPR базується на природній біологічній властивості
людського мозку засвоювати будь-яку мову. Відомо, що
реально вивчити будь-яку мову при умові, що сприймання
буде передувати продукуванню мовлення. Невідомо жодного
випадку, щоб діти, навчаючись говорити, спочатку говорили,
а потім розуміли. Розуміння завжди передує говорінню з
різницею приблизно в один рік, як зауважують деякі
методисти-практики.
Отже, прослідкувавши особливості пізнавальної діяльності,
можемо стверджувати, що підхід до навчання на основі методу
TPR, має такі переваги:

1) зменшує стрес навчання, бо робить цей процес цікавим та

захоплюючим;
2) мотивує дітей вивчати англійську мову;
3) сприяє засвоєнню знань на довгий час;
4) організовує та дисциплінує дітей;
5) допомагає зануритися у англомовне середовище;
6) не вимагає великої підготовки чи матеріалів, а, отже, і часу;
7) задіює до навчання як ліву, так і праву півкулі головного мозку;
8) може використовуватися як у групових роботах, так і
індивідуально.
 Ситуативний метод
• Ситуативний метод – це прийом активного навчання
учнів іноземній мові за допомогою моделювання
ситуативних вправ.

• Situational Language Learning. Важливу роль в навчанні,

згідно з SLL, відіграють не тільки психічні процеси, але й
емоції та відчуття.
• У період 1930-1960 років британськими прикладними
лінгвістами був розроблений усний підхід або ситуативне
навчання мови. Усний підхід був започаткований Г.
Палмером, А. Хорнбі та іншими британськими
методистами.

• Моделювання комунікативних ситуацій дає учням змогу

виявити свою творчу індивідуальність, вдосконалити свої
комунікативні та організаційні здібності.
• Типовими прийомами, що використовуються в процесі
впровадження ситуативного методу є керовані вправи на
повторення і підстановку, різноманітні тренувальні
вправи, парна та групова робота.
• Серед недоліків методу є те, що, як наголошують
критики, відбувається неусвідомлене оволодіння учнями
мовним матеріалом, що призводить до механічної імітації
зразків мовлення.
 Сугестивний метод
• Автор: лікар-сугестолог, психотерапевт Софійського
інституту сугестології Георгій Лозанов.

• Суть методу : цілеспрямоване навіювання на основі

релаксації у звичайному стані свідомості, що приводить до
виникнення ефекту надзапам’ятовування.
1. Навчання проходить у двох планах – свідомому й
підсвідомому, задіяні обидві півкулі головного мозку, що дає
оптимальний результат.

2. Мовний матеріал засвоюється в атмосфері гри, перевтілення,

з використанням мови та рухів, драматизації, що переключає
учнів з форми на процес спілкування.

3. Навчальний матеріал вводиться у виконанні викладача з

музичним супроводом, у нормальному темпі, учні знаходяться у
“концертному стані” релаксації і слухають учителя з
заплющеними очима, сидячи у зручних позах.

4. Активізація матеріалу проходить за допомогою драматизації,

ігор, пісень, вправ на запитання-відповіді, прицьому учні
виконують різні ролі.
• Переваги методу: 

Сугестивна, навіююча дія викладача сприяє усуненню

психотравмуючих факторів (мовних бар”єрів, скутості,
страху помилок тощо).
У центрі уваги – усномовленнєва комунікація та вокабуляр,
учні читають полілоги та пишуть твори на різні теми.
Завдяки використанню резервів мимовільної пам’яті за один
місяць засвоюється на розмовному рівні близько 2000 слів.