СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ

МОВИ
ПРИЙМЕННИК
СПОЛУЧНИК
ЧАСТКА
 ПРИЙМЕННИК -
службова частина мови,
яка виражає залежність
іменника, займенника,
числівника від інших слів у
словосполученні й реченні:
трави в росі, підійшла до
нього, о першій годині
 Групи прийменників за
будовою
ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ

Без, до, біля, поміж, понад, з -над У зв’язку з, відповідно

близько, між, у, із-за, з –понад, з – до, згідно з, на чолі
в, на, під, по поміж

Зверніть увагу!
Складні прийменники з
першою частиною з, із
пишуться через дефіс:
із-за, з-посеред
 СПОЛУЧНИК -
службова частина мови,
яку вживають для
сполучення
однорідних членів речення
або частин складного
речення
 Групи сполучників
за значенням
СУРЯДНІ ПІДРЯДНІ
Поєднують однорідні члени Поєднують головну і залежну
речення або рівноправні частини частини складнопідрядного
складносурядного речення речення

- єднальні: і, й, та(і), і…і, ні…ні, - з’ясувальні: що, щоб, чи, як

ані…ані; - часові: коли, як, тільки
- протиставні: а, але, проте, зате, - причинові: бо, тому що, оскільки
однак, та (але); - умовні: якщо, якби, коли б, як
- розділові: чи, або, чи то…чи - мети: щоб, аби, для того щоб
то, не то…не то - допустові: хоч, дарма що, хоч, хай
- порівняльні: як, мов, наче, ніби
- наслідкові: так що
- міри й ступеня: що, що аж, що й
Групи сполучників за будовою
ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ

І, й, а, але, та, якби (як+би), щоб (що+б), незважаючи на те що,

чи, або, як, хоч, зате (за+ те), немовби дарма що, так що,
що оскільки (не+мов+би) тому що
Зверніть увагу!
Разом пишемо сполучники:
мовби, нібито, неначебто,
притому, причому
Через дефіс пишемо
сполучники з
підсилювальними частками
- бо, -но, -то:
тим-то, отож -то, тому-то
 ЧАСТКА -
службова частина мови,
яка надає реченню чи
окремим його членам
відтінків значення або
слугує для творення
певних граматичних форм
 Групи часток за
значенням
ФОРМОТВОРЧІ СЛОВОТВОРЧІ МОДАЛЬНІ

утворюють утворюють нові слова: надають додаткових

форми дієслів: де, аби, не, ні, ані, сь, відтінків у значенні:
-умовного казна-, хтозна-, будь-, заперечні: не, ні, ані
питальні: чи, хіба, невже
способу; -небудь
стверджувальні: так, еге
-наказового
підсилювальні: як, та, що за
способу: видільні: навіть, тільки, хоч
б, би, хай, вказівні: от, це, то, он, ген
нехай означальні: майже, мало не
спонукальні: годі, -бо, -но
власне модальні: мовляв,
ніби, наче
 Правопис часток
РАЗОМ ЧЕРЕЗ ДЕФІС ОКРЕМО

де, аби, ні, ані, казна-, хтозна-, бозна, - б, би, же, ж, то

чим, чи, як, що будь, -небудь

Наприклад: Наприклад: Наприклад:

дехто, ніщо, казна-що, хтозна-як, читала б, писав би,
абиякий, чимдуж, будь-коли, будь-як, знав же, що то за
щогодини де-небудь

Зверніть увагу!
Зверніть увагу!
Якщо між часткою і
Разом пишуться частки
словом стоїть
б, б, же, ж, то
прийменник або інша
у складі інших часток
частка, то всі слова
або сполучників:
пишуться окремо:
немовби, немовбито,
казна в кого, усе ж таки
аякже
 ВИГУК -
особлива незмінна частина
мови, що виражає почуття й
волевиявлення, не називаючи
їх ( ой, ах, ого-го, ну, привіт).
Вигук не належить ані до
самостійних, ані до службових
частин мови.
 Тамара Смутна -
вчитель української
мови і літератури
Калинівської ЗОШ І-ІІІ
ступенів № 2- гімназії