ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ МІФИ ТА

ЛЕГЕНДИ ЗОРЯНОГО НЕБА

ВИКОНУВАЛА ЯНЧИН ВІКТОРІЯ
Споконвічно небо розглядала безліч очей. Людина
поступово приходила до думки, що планета, на якій вона
живе, — це лише частинка величезної світобудови.
Небесним світилам почали поклонятися, а найбільш
яскраві й помітні групи зір об’єднали в сузір’я, кожному з
яких дали своє найменування: Персей, Кассіопея,
Андромеда, Південна Гідра, Телець, Центавр, Пегас,
Овен тощо.
Розглядаючи сузір’я, потрібно хоча б трохи знати
легенди й міфи, щоб зрозуміти їхнє накреслення. Усього
ж нараховується близько 46 сузір’їв, які мають
міфологічне походження, серед яких є як найдавніші, так
і більш пізні.
Сузір-’я Тельця в давніх народів символізувало початок
року, весняне відродження природних сил. Оскільки в житті
людей величезну роль відігравало скотарство, то з биком
(тельцем) пов’язували саме те сузір’я, яке після завзятої
боротьби із зимовим небом з’являлося на весняному небі
як перша ознака приходу тепла. У багатьох культурах відоме
поклоніння бикові. Так, у Давньому Єгипті народ поклонявся
священному бику Апісу, у критській міфології існував
Мінотавр.
Сузір’я Близнюків назване так на честь аргонавтів Діоскурів — Кастора й Поллукса — синів Зевса і Леди. У
сузір’ї є дві яскраві й дуже близько розташовані одна до одної зорі. Брати Діоскури вважалися в давнину
заступниками моряків, що потрапили в бурю.
Стрілець завжди зображується з двома обличчями, при цьому
одне з них звернене в минуле, інше — у майбутнє. Відповідно до
давньогрецького міфу мудрий кентавр Хірон створив модель
небесної сфери й у Зодіаку відвів одне місце для себе. Але
підступний кентавр Кротос обманом випередив Хірона і,
перетворившись, став сузір’ям Стрільця. Могутній Зевс
перетворив Хірона після смерті на сузір’я Кентавра. Тому серед
сузір’їв можна знайти двох кентаврів, але одного з них, а саме
Стрільця, боїться навіть Скорпіон, тому що на нього дивиться
вістря стріли, спрямоване колишнім Кротосом.
Існує безліч легенд про найвідоміші сузір’я Великої й
Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Каллісто,
дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була
надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився
красою Каллісто і з’явився до неї в образі Аполлона.
Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на
потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс
власноручно перетворив Каллісто на сузір’я Великої
Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери). Одного разу
юний Аркад, син Каллісто і Зевса, повертаючись з
полювання, побачив біля дверей свого будинку дику
ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства
власної матері, а Каллісто він узяв до себе на небо,
увічнивши в сузір’ї Великої Ведмедиці. На сузір’я Малої
Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Каллісто.
Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір’я
Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою
матір. Головна зоря сузір’я Волопаса — Арктур, що означає
«страж ведмедиці».
На небі також є сузір’я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією
правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка
Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами,
божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили
своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон
наслав на Ефіопію величезне чудовисько — Кита. Кит лютував, спустошував і нищив
країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу
чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала
чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який
нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі
неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з’їсти. Він
безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи
Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам’янів і потонув. Андромеда була
врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з’явилися
у вигляді сузір’їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча
деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір’я.

Крилатий Пегас, за грецькою міфологією, виник з обезголовленого Персеєм тіла

Медузи Горгони.
Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій
виникли сузір’я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син
Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак
почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над
тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона.
Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у
царя острова Ойнопіона руки його дочки. Цар відмовив
Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар
помстився йому: напоївши його доп’яна, засліпив. Оріон за
допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу
сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені
вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою
скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в
себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від
свого переслідувача — Скорпіона.
Одним із найнепомітніших сузір’їв на небі вважається сузір’я Рака.
Біля двох тисяч років тому за цим сузір’ям люди навчилися визначати
період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. За
давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12
подвигів. Другий його подвиг пов’язаний з перемогою над
лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в
околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй
виповз Каркін — величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові.
Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака
на небо.

Сузір’ям Лева. Давні народи Месопотамії називали це сузір’я

«великим вогнем», а деякі інші народи пов’язували цю тварину з
пекельною спекою. Вони гадали, що Сонце одержує додаткову
силу і жар, знаходячись серед зір Лева. У Єгипті ж левині прайди
на період максимальної спеки в пустелі йшли в долини Нілу, який
у цей час розливався. Тому єгиптяни на затворах шлюзів
іригаційних каналів поміщали зображення левиних голів.
Поруч із сузір’ям Лева розташоване сузір’я Діви, разом ці
два сузір’я уявлялися давнім людям у вигляді сфінкса —
міфічної істоти з головою жінки й тілом лева. Частіше ж
усього Діву, у залежності від міфологічних уявлень,
ототожнювали з Фемідою — богинею правосуддя,
Астреєю — богинею справедливості, із Реєю —
найдавнішою богинею грецької міфології, матір’ю богів.
За давньогрецькою міфологією, Астрея — богиня
справедливості — жила серед щасливих людей золотого
століття. Коли ж світ зіпсувався, серед людей почала
процвітати аморальність, Астрея, щоб не бачити всього
цього жаху, покинула землю і піднеслася на небо, ставши
сузір’ям Діви.

Терези — символ рівноваги. За одним з грецьких міфів Астрея, за допомогою ваг, вершила правосуддя: зважувала
долі людей, оцінювала їхні вчинки, щоб потім покарати брехунів, ошуканців, злочинців та ін. Зевс вирішив, що
Терези дочки варто помістити на небо, щоб вони були вічним нагадуванням людям про необхідність дотримуватися
законів.
Козеріг — наступне зодіакальне сузір’я. Ця міфічна істота зображується з головою й
тілом цапа і з хвостом риби. За однією з численних давньогрецьких легенд,
козлоногий бог Пан, божество черід, полів і лісів, злякався стоголового велетня
Тифона й від страху кинувся у воду. З того часу в нього виріс риб’ячий хвіст, а пізніше
Зевс перетворив його на сузір’я Козерога, яке стало владикою вод і провісником
бур. Давні люди вважали, що саме Козеріг посилає на землю рясні дощі.

Сузір’я Водолія у давніх греків називалося Гідрохос, у римлян —

Акуаріус, в арабів — Сакіб-аль-ма. Як би не називалося сузір’я, воно
завжди означало одне: чоловік, що ллє воду. З Водолієм пов’язаний
грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру.
Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп.
Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися.
За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на
якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев’ятиденного потопу.

Сузір’я Риби. У зорях сузір’я справді- ввижається обрис двох

риб, зв’язаних стрічкою. Богиня родючості зображалася у
вигляді жінки з риб’ячим хвостом. Основним промислом
народу було рибальство, а період особливо багатого рибного
лову наставав тоді, коли Сонце вступало в сузір’я Риби.
 Сузір’я Волосся Вероніки. Єгипетська цариця Вероніка, провівши свого
чоловіка на війну, дала клятву богам, що якщо вони збережуть її чоловіка
цілим і неушкодженим, вона принесе їм у жертву своє чудове волосся.
Незабаром її чоловік щасливо повернувся додому, але вельми засмутився,
побачивши обстрижену дружину. Царське подружжя заспокоїв астроном
Конон, заявивши, що боги піднесли волосся Вероніки на небеса, де воно
буде споконвічно прикрашати весняне нічне небо.

З усього вищесказаного видно, що перераховані сузір’я зобов’язані своїм походженням різним міфам.
Але астрономія має тенденцію розвиватися, тому відкриваються нові зорі, утверджуються нові сузір’я.
Тому в назвах сузір’їв, відкритих у XVII—XVIII ст., не зустрінеш «класичних» міфологічних назв, вони
більше відбивають фантазії своїх творців і мають дивні й різноманітні назви: Телескоп, Циркуль, Компас,
Насос, Жертовник, Ящірка, Єдиноріг, Муха, Жираф тощо.

Дякую за увагу!