1.

Індійські космогонічні міфи (про створення світу Брахмою, міф

про Пурушу).

ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ

Спочатку не було нічого: ні сонця, ні зірок, ні неба, на якому вони
могли з’явитися. Не було і часу, бо нікому було відміряти його.
Тільки води простирались безмежно. Вони виникли з пітьми
сплячого мороку, самі собою, раніше за всіх інших творінь. У водах
зародився вогонь. Великою силою цього вогню в них було
народжене Золоте Яйце. Потім із Золотого Яйця виник
Першопредок Брахма. З’явившись, він розбив Яйце навпіл. Верхня
його половина стала небом, нижня — землею, а поміж ними, щоб
розділити їх, Брахма помістив повітря. І він утвердив землю серед
вод, і створив країни світу, і поклав початок часу. Але коли творець
озирнувся навколо і побачив, що немає нікого, крім нього, в цій
непроглядній пітьмі нового Всесвіту йому стало страшно і
самотньо.
Він замислився: «Як мені створити нащадків?» І силою своєї думки
він породив шістьох синів, шістьох великих володарів, створінь,
від яких пішли інші боги, а також люди, тварини, птахи, змії та
демони. Численні нащадки Брахми населили землю, небо та
підземні світи.
Найзнаменитішими з богів стали Індра — бог грози і ГРОМУ,
Варуна — бог океану, Вівасват — бог сонця, якого називають
також Сур’я; але всіх перевершив могутністю молодший з
народжених богів — Вішну, хранитель Всесвіту.
Коли Брахма завершив створення світу і від його синів пішли усі
живі істоти, сам він, стомлений творінням, відправився відпочивати
у тіні священного дерева шалмалі, а всю владу над світом передав
дітям — богам і асурам. Асури були старшими братами богів. Вони
були могутні та мудрі і знали таємниці чаклування, могли
перевтілюватися у різні образи та ставати невидимими.
За допомогою чаклунства вони отримали незліченні скарби і
сховали їх у печерах. Запишалися своєю могутністю асури, і щастя
залишило їх і перейшло до богів. Тоді ж почалася велика битва між
богами та асурами. Очолив небесне воїнство Індра — бог-
громовержець.

МІФ ПРО ПУРУШУ

Пуруша — значить «людина». Одну лише велетенську людину
створив найдавніший із богів Брахма. Інші боги тут же схопили її й
принесли до вівтаря, щоб принести Пурушу в жертву. Це відлуння
найдавніших часів, коли племена приносили в жертву богам не
лише тварин, а й людей... Його тіло, розділене на багато частин, дає
початок незліченній кількості життів — усьому тому, що має «дві
щелепи» — тваринам і людям. Його розчленували на складові
частини, а з останніх виникли основні елементи соціальної і
космічної організації: з очей Пуруші стало сонце, дихання - вітром,
пуп - повітряним простором, голова - небом, ноги - землею, вуха -
сторонами світла;
У людей, залежно від того, з якої частини тіла Пуруші вони
народилися, назавжди закріпилося їхнє становище в суспільстві —
їхня «варна» .Європейці назвали це поділом людей на касти.
Із голови Пуруші вийшла старша, вища каста — брахманів —
жерців, учителів, наставників, учених. Руки вселенської людини
поклали початок касті кшатріїв — воїнів і правителів —раджів.
Тим, хто вийшов зі стегон Пуруші — вайш’я, належало завжди
бути землеробами, скотарями, торговцями. А найнижчим, шудрам,
які народилися з ніг його, написано на роду бути завжди в
прислужництві, все життя залишатися зневаженими й
недоторканними. І ніхто ніколи не міг (і донині не може!) змінити
приналежність до певної касти. Із часом змінилося суспільство,
з’явилися тисячі професій і занять, а поділ людей на касти
залишився, навіть незважаючи на те, що урядом Індії кастова
система була оголошена поза законом.

ЩЕ ОДИН МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ

А що, коли світ з'явився зі сну? Iнший міф розповідає, що Bішну
спав, лежачи на гігантському змії Ананті, який плавав по світовому
океану, а його дружина Шрі тим часом масажувала йому ступні ніг.
Уві сні Bішну привидівся світ, який буде створений. Прокинувшись,
він із подивом побачив, що з його пупка виріс лотос. Коли квітка
лотоса розкрилася, з неї вийшов Брахма. Брахма став батьком усіх
народжуваних істот. Їхньою матір'ю стала богиня родючості
Сарасваті. Брахма створює свiт наново кожні 4 320 000 000 років.

2.Специфіка індійської міфології: боги та герої.

3. Міфологізм індійських вед, уявлення про богів та Всесвіт.

Ведійська міфологія як складова індійської міфології, сформувалась

у кінці 2 -на початку 1 тис. до н.е. в пн-зх Індії серед арійських
племен. Вищий рівень ведійської міфології налічує тридцять три
боги. Вони поділяються на земних, атмосферних і небесних. Земні
боги : Притхіві – богиня землі, Агні-бог вогню; Бріхаспаті-
божество молитви і жертвоприношення; Сома- божество
однойменного напою. Атмосферні : Індра- бог грому та блискавки,
Трита Аптья та Апам Напат – божества, повязані з водою і
вогнем; Ваю – бог вітру; Апас – «космічні води». Небесні:
Дьяус(небо), Варуна(охоронець істини та справедливості), Мітра та
Сур’я- сонце Вішну, Вівасват – втілення світла на небі та на землі,
прабатько людей, Ушас(зоря).
Висловлюється думка,що імена адітьїв – сил добра- також
позначали абстрактні поняття: Варуна – істина мови, Мітра- угода.
Божествами вважалисьі ріки ( Сарасваті) , конкретні речі та явиша:
Сома-рослина,напій,бог; Агні -вогонь,бог; Ушас-зоря,богиня.
Сфери діяльності богів та їхні характеристики постійно
перетинаються: так , з сонцем пов’язані Сур’я, Савітар, Агні,
Мітра, Ушас та ін., царями богів є і Індра і Варуна.
Існувала і інша класифікація богів: адітьї на чолі з Варуною та
Мітрою – жерці; Індра та Мару – воїни; божественні близнюки
Ашвіни – божества родючості. У ведійському пантеоні було багато
абстрактних божеств різного типу , в іменах яких були частки , що
вказували на рід діяльності: Савітар- народжувати, Тваштар –
надавати форму. Боги-творці: Вішвакарман- усероблячий,
Праджапаті – пан нащадків. Існували боги , які уособлювали
абстрактні поняття : Шраддха- віра, Манна – гнів, Вач- мова, Кала-
час, Сунріта- щедрість. Крім вищого , божественного у ведійській
міфології присутні й інші рівні – групи напівбожеств (апсари):
міфічні герої і жерці; ворожі демони , обожнені тварини й рослини;
символи (сонце,свастика- певно,символ родючості). Історія
творення у Ведах двоступенева. Перший акт творення – поява
всесвіту із Хаосу і другий – боротьба Індри з супротивником, який
втілював сили невизначеності і руйнування; створення нового
всесвіту.

4. Міфи про потоп та про сколочування океану.

МІФ ПРО ПОТОП

Жив колись великий ріші (святий мудрець, знавець священного

писання) Ману, син Вівасванта (одне з імен бога Сонця). Одного
разу, коли він сидів на березі річки, до нього підпливла маленька
рибка і попросила захистити її від хижих риб, які за звичаєм
пожирають слабких риб. Ману дістав рибку з річки й випустив ї до
посудини з водою. Коли рибка виросла, Ману за її проханням
випустив ї до великого ставка. Але рибка продовжувала рости і
ставок скоро став для неї замалим. Тоді Ману переніс її до Гангу.
Але і могутня річка виявилася для неї малою. Самітник переніс
рибку до моря. Тоді на знак подяки за допомогу риба розповіла
Ману, що наближається кінець світу. Всі живі істоти загинуть. Щоб
врятуватися, Ману повинен збудувати великий міцний ящик,
запастися вірьовкою, взяти з собою насіння різних рослин і разом з
родиною чекати рибу, яка з'явиться у вигляді рогатої морської i
тварини. Ману зробив усе, що наказала риба, увійшов разом з
родиною до ящика і поплив до океану. Коли з'явилася риба з рогом
на голові Ману прив'язав до рога кінець мотузки і почався страшний
шторм, вода вкрила все, навіть небеса і земну твердь. Багато років
риба вела судно по різних водах; нарешті вони дісталися найвищої
гори в Гімалаях. Звернувшись до людей, які перебували на суші,
риба розповіла, що насправді вона — бог Брахма, володар всього
існуючого, і що нема нікого вищого за цього бога. Брахма врятував
Ману та його супутників від загибелі, щоб Ману відтворив усе, що
жило на землі, - богів, демонів, людей та всі види істот, які мають
можливість рухатися і які її не мають.

МІФ ПРО СКОЛОЧУВАННЯ ОКЕАНУ

Демони постійно загрожують богам смертю. Biшну радить богам
об'єднатися з демонами, щоб збити з молочного моря напій
безсмертя, як збивають масло з вершків. Усi разом вони виривають
із землі гору Мандару, ставлять ї на морське дно, обвивають
гiгантським змієм і починають збивати, щоб зробити з молока
дорогоцінне «масло. Але гора провалюється, і море вже неможливо
збивати як слід! Тоді Вішну набувас подоби черепахи, занурюється
у воду і міцно причіплює Мандару до своєі спини. «3бивалка»
полагоджена, боги, на- pешті, одержують «масло», що дарус різні
багатства, зокрема і напій безсмертя. При цьому демони
виявляються обдуреними та не одержують чарівного напою.

5. Міф про Ганешу.

Ганеша — переможець
Бог Шіва і богиня Парваті мали двох синів-Картикейю і Ганешу.
Брати були зовсім не схожі. Картикейя, високий, худорлявий,
запальний, був відомий як вправний воїн. Хобот і важка постать
робили Ганешу схожим на слона. Але натуру він мав спокійну і
добру. Від народження Ганеша був дуже вродливим хлопчиком, але,
внаслідок одного випадку, став схожий не на хлопЧика, а на слона.
Коли Ганеші минав другий місяць, Парваті вирішила здійснити
обряд наречення імені. Почалися приготування до свята. Bсі боги
отримали запро- шення (та і хто з них насмілився б не прийти на
свято великого Шіви!). Нарешті настав очікуваний день. Парваті
вдягла на Ганешу гарний одяг і коштовностi і поклала його до
золотої колиски. Bсі боги, які завітали на свято, були вражені
вродою хлопчика 1 принесли багато по- дарунків. Тільки бог Шані
стояв позаду всіх, не підводячи очей. Перед тим як піти з дому, він
посварився зі своєю дружиною, і вона, побачивши, шо Шані все ж
таки зби- рається на свято, зовсім розлютилася. Вона хотіла, щоб
Шані залишився вдома і вона могла б сварити його й далі, але Шані
так набридли її примхи, що він вирішив піти будь-що. Тоді жінка
його прокляла: «Перший, на кого впаде твій погляд, залишиться без
голови», тому Шані і не дивився. Помітивши це, Парваті узяла
Ганешу на руки і підійшла до Шані. Відвернувшись, він розповів їй
про закляття дружини. Але Парваті не звернула уваги на його слова
(радість за сина, мабуть, затьмарила їй розум). Щойно Шані
поглянув на Ганешу, як голова хлопчика відділилася від тулуба і
зникла. Боги завмерли. На щастя, поруч був Bішну. Якщо Ганеші
негайно приставити чиюсь голову, вона приросте, сказав він.
Першим у око Шіві впало слоненя. Шіва, не роздумуючи, відірвав у
нього голову і приставив до тіла хлопчика. Той ожив. Він дуже
любив батька й матір, був слухняним та відданим сином. На знак
подяки за його відданість та терплячість Шіва благословив сина:
«Хай ти будеш найдобрішим, найрозумні- шим та найшановнішим з
усіх богів!» Парваті була щаслива. Так з тих часів і почали
шанувати Ганешу, а за ним і інших богів. Одного разу Картикейя і
Ганеша гралися на березі священного озера. Ганеша брав солодощі
хоботом і простягав іх Картикейі. Коли той намагався схопити ці
солодощі, Ганеша спритно підкидав іх догори і з'ідав, а Картикейя
так і залишався стояти з розкритим ротом. «Так я ніколи не здолаю
Ганешу, Краще побіжу з ним наввипередки. Він товстий,
незграбний, біга- подумала вона. Але Ганеша вирішив Картикейя. ти
швидко не вміє». Але мудрий Ганеша зрозумів, що замислив брат.
Ховаючи посмішку, він сказав: - Братику, навіщо нам бігати
наввипередки, я ж переможу тебе. Деякий час вони сперечалися і
нарешті вирішили: - Хто за п'ятнадцять днів зможе обійти три світи
(тобто землю, небеса і підземне царство) і повернеться першим, той
і буде переможцем. Наступного дня Картикейя рівно о четвертій
годині ранку сів на свого павича і вирушив у дорогу. Між тим
Ганеша, виспавшись досхочу та наївшись удався до розрахунків. Він
точно вирахував час, коли мав повернутися Картикейя, і спокійно
сів читати. В той день, коли брат мав підійти до його оселі, Ганеша
пішов до своеї матері Парваті, зробив довкола неї парікраму (обхід
навколо когось чи чогось, висловлює глибоку шанобу до нього),
Ганеша з головою слона вклонився і cів поруч. Втомлений
Картикейя вбіг у дім і бачить: сидить Ганеша по- руч із матір'ю.
Невже, братику, ти встиг обійти довкруж трьох світів? здивувався
він. Ганеша, весело сміючись, відповів: -А я нікуди й не іздив.
Сидячи тут, я обійшов довкола трьох світів. А як же це можливо?. I
Ганеша сказав: — Слухай, братику мій старший, мати головніша за
три світи, i здійснити парpікраму довкола неї-більше, аніж обійти
три світи. Почувши це, Парваті посміхнулася. Картикейя попросив
батька розсудити іх. Вислухавши синів, Шіва став на бік Ганеші.
запитав Картикейя. Так розумний та люблячий Ганеша став першим
і кращим. I коли сказання про відданого Ганешу поширилося
повсюдно, серед богів виникли суперечки: Кого ж із богів люди
шануватимуть першим? Кому першому вони приноситимуть
жертви, розпалюватимуть вогонь? Кожен бажав, щоб усі ці почесті
передовсім дісталися йому. Щоб припинити суперечки, найстарший
з богів-Брахма-сказав: Повагу заслужить той, хто тричі обійде
землю і повернеться i першим. Почувши про таке рішення, боги
зібралися в призначеному місці, щоб узяти участь у змаганні. Ледве
подали знак, кожен з них сів на свою тварину, і змагання почалось.
Тільки важкий, незграбний Ганеша на своїй великій миші
попростував додому. «На миші далеко не поїдеш, робити? Ага,
згадав! Брахма казав, що мати своєю добротою, лагід- ністю і
любов'ю до дітей важливіша за Землю. А тіло батька Шіви вміщує
весь світ. Чому б не здійснити парікраму довкола них?» Вирішив він
так і попрямував на своїй миші до снігової верхів- ки Кайласа (гора
в Гімалаях, яка вважалася місцем проживання Шіви).
Ганеша спочатку вклонився в ноги своїм батькам, потім сім разів
здійснив довкруж них парікраму і пішов до покоїв Брахми. Саме в
той час повернулися зі змагань інші боги. Побачивши у Брахми
Ганешу, вони подумали: «Мабуть, Ганеша і не намагався здолати
відстань і повернувся. А зараз сидить біля ніг Брахми і каже йому
улесливі слова, щоб якось залагодити поразку». Але коли шановний
Брахма оголосив усім богам, що титул першого отримав Ганеша,
вони здивувалися й обурились. Як це сталося, великий Брахма, адже
Ганеша навіть не брав участі в змаганнях! Як же він зміг перемогти?
Тоді Брахма оголосив: -Ганеша не тільки сім разів обійшов довкола
землі йшов сім разів навколо Всесвіту! Чи це можливо? вигукнули
здивовані боги. . Ганеша син, який любить і шанує своїх батьків, і
сім р- зів він здійснив парікраму довкола Шіви та Парваті. Чи, може,
х сумнівається в тому, що рідна мати вище матері-землі, а госпо це
весь Всесвіт? Тому Ганеша і став переможцем.
6. Міф про чотири доби у розвитку людства.

7. Міфи про реінкарнацію Вішну.

Втілення Вішну
Коли в прадавні часи розмножилися у величезній кількості живі
істоти, земля знемагала під вагою гір, лісів і тварин, які жили на ній.
Вона не знесла цього тягаря і, провалившись до надр Патали
(загальна назва семи підземних областей, у яких живуть божества,
протилежні богам, що живуть на небесах), занурилася там у воду.
Тоді, заради порятунку землі, Вішну перетворився на величезного
вепра з тілом, подібним до темної грозової хмари, і очами, що сяяли,
наче зірки. Він спустився до Патали і, підчепивши землю іклом,
витягнув її з води і підніс її вгору. Могутній асур Хіраньякша був на
той час у Паталі; він побачив велетенського вепра, який ніс на іклі
землю. І Хіраньякша напав на вепра, щоб відняти землю і заволодіти
нею. Вішну у вигляді вепра здолав у бою великого асура, і виніс
землю з Патали, і утвердив її посеред океану так, щоб вона вже
ніколи нікуди не провалювалася.

Втілення Вішну – Вараха (вепр) та Нарасімха (людина-лев)

Іншого разу Вішну втілився на землі, коли її благополуччю

загрожував цар асурів Хіраньякашипу, старший брат Хіраньякші.
Пишаючись своєю могутністю, Хіраньякашипу, син Діті, забув про
доброчинність і почав жорстоко утискати живі істоти. Син Хіранья-
кашипу, благочестивий Прахлада, не схвалюючи злодіянь батька,
звернувся до шанування Вішну. Даремно цар асурів намагався
примусити сина відмовитися від доброчинності, нарешті він кинув
Прахладу до в’язниці. Злий Хіраньякашипу нікого не боявся, бо
колись він отримав від Прародителя дар невразливості. Вішну
втілився на землі у вигляді не людському і не тваринному – він
зробився людиною-левом – і раптово з’явився в палаці Хіраньяка-
шипу. Побачивши дивовижну істоту, цар асурів кинувся на нього зі
своїм тризубом, але людина-лев поверг Хіраньякашипу на землю і
розірвав його своїми пазурами. Після цього Вішну визволив доброго
Прахладу з в’язниці і відновив на землі справедливість.

8. Зробити презентацію - аналіз казок зі збірки.