Міфологія індії

1. Пантеон богів

В 2 тис до н.е. виникли індійські міфи, у різні часи індуси поклонялись

різним богам. Найважливішими були Брахма – бог отець, прабатько всього і
всіх, один із 3 правителів Всесвіту. Головними були тріада – Брахма, Вішну
(бог охоронець) і Шива (бог руйнівник).

Популярними також були:

Індра – бог грози та грому.

Варуна – бог океану і володар заходу.

Вівасват – бог сонця і прабатько смертних людей.

Агні – бог вогню.

Кубера – бог багатства, цар царів і володар півночі.

Серед богів жінок індуси шанували:

Адіті – матір світлих богів.

Дану – матір могутніх велетнів.

Діті – матір грізних демонів.

Калі – богиня війни.

Асури – давні страховиська, які протистояли богам.

Боротьба добра і зла, природні стихії і їх приборкання, людське життя –

традиційні теми індійських міфів.

Спочатку існували 4 головні касти, індуси вірили, що люди, які входили до

цих каст походили від прабатька людства Пуруша. У гімнах Рігведи
говориться, що коли вони розчленували Пурушу, то на 4 розділили його.
Найвища священницька каста називалася Брахмани, походила з вуст Пуруша
(найвищої частини. Наступна каста воїнів Кшатра була створена з його рук.
Третя каста - клас купців або рільників називалася Вайшя утворилася зі
стегон, а найнижча каста чорноробів Шудра виникла з найнижчої частини
тіла – зі стіп.
Вчення про карму належить до найважливіших вірувань, яке позначається на
нормах моралі і поведінці індусів. Повязане із поняттям сансари (закон
відплати за вчинки людини). Карма визначає переродження кожної душі.

Хоча в індуїзмі є мільйони богів, у різних його сектах по суті вшановують

декількох уподобаних богів. Трімурті складають найдавніші боги –
Брахми,Шиви і Вішну. Брахма одружений із Сарасваті (богиня знань),
дружину Вішну називають Лакшмі. Першою дружиною Шиви була Саті
(вона заподіяла собі смерть, кинулася у жертовний вогонь, першою «саті»).

Протягом сторіч тисячі вдів згоріло у вогні, наслідуючи Саті.

Калі - Парваті або Ума, рідше Гаурі (золотиста). Інша її сторона Дурга або
Калі (кровожадна богиня, котра вселяє жах, насилає війни).

Образ Брахми – він не займає значного місця у поклоніннях індуїстів. Усі три
члени тріади вважаються частиною Буття, а всі інші боги – її різні виявлення.
Хоча індуїсти відкрито вшановують мільйони богів, більшість із них визнає
лише єдиного правдивого бога, який може набувати різних форм
(чоловіка,жінки,тварини). Тому знавці індуїзму схиляються до думки ,шо він
є монотеїстичною, а не політеїстичною релігією.

Концепцію верховного буття пізніше були відкинуто і замінено безособовою

божественною першопричиною.

Аватари Вішну (втілення Вішну) – доброзичливе сонячне божество, він

зявляється в різних аватарах. Це може бути Рама, Крішна, Будда, Нараяна
(зображуться у формі чоловіка, який спочиває на тілі змії. Чоловік пливе по
космічних водах, біля ніг сидить дружина Лакшмі, а з пупа виринає лотос з
якого виринає бог Брахма).

Шива (ще називають Магешою або Махаведа) – другий за величністю бог, а

поклоніння йому називається шиванізмом. Його уявляють як великого
Аскета (людина яка йде подалі від світі, подається до природи), який сидить
на схилах Гімалаїв, замазений попелом. Відомий еротизмом, бо є чарівником
родючості. В поклонінні Шиві використовують символи.

Його дружина Калі (верховна богиня), у постаті богині-матері або Калі Ма

(чорна мати земля) вона є головним божеством шактізму. Її зображують
оголеною до стегон, оздобленою зміями і черепами.

Річка Ганг за міфом колись була богинею. Вірять, що річка колись була у
небесах колись була чумацьким шляхом.
Яку силу приписують водам Гангу – річка має силу обмивати, зцілювати,
визволяти віруючих. Святі ,котрі омиваються в тій річці зазнають
визволення. Навіть ті, що живуть далеко, завдяки пісні можуть очиститися.

Пекло в індуїзмі – людина внаслідок гріховної діяльності, обов’язково

потрапить на пекальні планети, у жалюгідні форми життя. Втім існує різниця
між пеклом і вічними муками у вогні. В індуїзмі муки не вічні.

Доля грішника – посланці Ями (бог померлих) квапливо завязують його

путами і волочать на південь, він скавунчить, коли його волочать по колючій
землі, сотні шакалів врізаються в його тіло. Потім його забирають до іншого
пекла, щоб очистити від гріхів. Пройшовши всі види пекла, грішник починає
тваринне існування, спізнавши життя хробаків, комах, мух, хижих тварин,
корів, слонів, він повертається до людського життя, але людиною
нормальною не народжується, а карликом, горбанем.

Міф про виникнення світу – спочатку не було нічого, лише безмежні води. З
темряви хаосу води народили вогонь , а з вогню яйце. Не було ще того, хто
міг відміряти час, але десь рік плавало яйце, потів виник з нього прародич
Брахма, він розбив яйце і воно розкололось надвоє, верхня половина стала
небом, а нижня землею, а між ними щоб їх розділити брахма помістив
повітряний простів, створив сторони світу і поклав початок відліку часу. Так
був створений всесвіт. Творець озирнувся і побачив що він сам, з того часу
страх приходить хто залишається сам. Подумав як створити нащадків і силою
думки 6 синів і 6 великих владик, а 7 син Дакша вийшов з великого пальця на
лівій нозі, з пальця на правій нозі вийшла дочка Віріні, потім Дакша і Віріні
побралися. Їхня найстарша донька Діті стала матірю грізних демонів. Діті і
Дану це батьки асурів.

Створенння людей – коли у матері Адіті народився Вівасват то він не був

схожий на інших богів, старші брати вирішили переробити його і так виник
прабатько людей. Старші діти Вівасвата народилися смертними. Син Яма був
першою людиною, що став правителем пекла. В нього був брат Ману (він
теж смертний), він є людиною, хто єдиний врятувався від потопу.

Ману був самітником поблизу гір, якось вранці побачив рибку, яка
попросили врятувати її, а потім вона врятувала його від потопу.

Створення ночі

Яма він мав сестру Ямі (що була його коханою) .Після смерті Ями Ямі дуже
плакала і ніхто не міг її заспокоїти, і вона казала що не може заспокоїтись, бо
він помер сьогодні. І боги вирішили створити ніч, щоб було сьогодні, вчора,
завтра. Зміна дня і ночі приносить забуття горя.