Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Факультет гуманітарних наук

Кафедра історії

Реферат з курсу «Первісна історія»

На тему: «ІНДРА ТА ЙОГО АНАЛОГИ В МІФОЛОГІЯХ
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ НАРОДІВ.»

Виконала студентка ФГН-1

Падалка Єлизавета

Напрям: «Історія та археологія»

Викладач: Білинський О.О.

Київ, 2023
 ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….

ІНДРА……………………………………………………………………………..

ЗЕВС, ГЕРАКЛ ТА АРЕС………………………………………………………

ОДІН ТА ТОР……………………………………………………………………..

ПЕРУН……………………………………………………………………………..

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..

2
 ВСТУП

Ригведи, або ж «Книга гімнів» - це збірка священних гімнів, складених аріями

в середині II тис. до н. е. Вони були складені для ритуальних жертвоприношень,
які проводили священники, що належали до касти брахманів, вищої ланки
суспільства. Є першою частиною священних книг індуїзму – Вед, що написані
на санскриті. Священні індуїстські письмена складаються з чотирьох частин:
Ригвед, Яджурвед, Самавед та Атхарвавед.

В основі утворення індуїму стоїть ведизм – регілія древніх індоєвропейських

людей, що прийшли на територію Індії приблизно 1500 р. до н. е. з сучасної
території Ірану. Ведизм – політеїстична релігія, важливою частиною якої було
поклоніння та жертвоприношення численним богам, в основному чоловічої
статі, та декільком богиням. Боги ведизму, як і в більшості древніх релігій,
ототожнювались з природними явищами. Загалом у Ведах згадуються 1099
богів, яким присвячено 1028 гімнів, але виділяють чотирьох основних: Аґні,
Сому, Індру та Варуну.

Аґні – другий за важливістю бог ведизму. Він є богом домашнього та

жертовного вогнища. Є посланцем між двома світами, вустами богів та носієм
жертвоприношень. Наразі не має своєї секти в сучасному індуїзмі. Сома – це
персоніфікація рослини, сік якої був основою ведичних жертвоприношень. Він
був «володарем рослин», цілителем і дарувальником багатства. У пізніший час
став ототожнюватися з Місяцем. Варуна – бог-володар небесного царства,
прихильник космічного та морального закону, головний серед Адіт'їв. У
сучасному індуїзмі такої великої ролі не відіграє. Важливими також є Сур'я, бог
Сонця, Ваю, вітру та Ушас, зір.
Варто зазначити, що пантеон богів Вед не мав чіткої ієрархії, а його
представники були взаємозмінними. Образ Індри часто об’єднується з
Варуною, Варуни – з Мітрою, Соми – з Рудрою. Важливість богів визначається
за кількістю гімнів, присвячених їм. І найпопулярнішим серед ведистів
безперечно був Індра, якому присвячено близько 250 гімнів.

3
 ІНДРА

Однією з проблем Ригвед є те, що досить важко чітко трактувати значення

богів та ототожнювати їх з певними явищами. За аналізом одного з персонажів
проходять століття, з якими змінюється і сприйняття цього героя. До середини
XIX ст. більшість спеціалістів із санскриту та міфологів вважали Індру богом
неба, з одного богу, променистого і сонячного, а з іншого – дощового. Новий
погляд та тенденція до переаналізу особистості Індри прийшов у 1846 р. разом з
Ротом та його есе в «Богословському щорічнику» («Theologisches Jahrbuc»).
Автор описує Індру як першонародженого серед безсмертних, бога світлого
ясного склепіння Небесного, захисника людей та дарувальника багатств.
[1]
Лінгвіст Едварт Делаван Перрі у своїй праці «Індра в Ригведі» (“Indra in the
Rig-Veda”) заперечує концепцію того, що Індра – бог блакитного неба. «Індра –
не небо, він виграє його для своїх шанувальників.»[2] Така плутанина, скоріш за
все, виникла через опис фону, який білий або яскравий. Це могло бути взяте як
опис неба, але все ж таки краще підходить до громової хмари.
У сучасному розумінні Індра - «цар богів», громовержець, втілення військової
сили та мужності. Він є місцевим героєм та захисником людей. Що він дійсно є
богом-уособленням грози чітко показано в декількох уривках, які насправді є
описами цього явища природи, але місце бога в них виставлено на перший
план. Значення богів справді варто шукати в найпримітивніших концепціях,
тобто в прямих текстах-описах природних явищ. Опис Індри в гімнах часто
супроводжується блискавицею.
Безперечно, Індра – бог громовиці. Але в цьому випадку паралелі з грецькою
міфологією є шкідливими, адже прийнято вважати, що бог блискавки має бути

1. Zeller's Theologisches Jahrbuch – Leipzig, 1846 – p. 352

2. Perry E. D. Indra in the Rig-Veda. Journal of the American Oriental Society.
1885. No. 11. P. 121
4
пов’язаним із небом також. Справа в тому, що світосприйняття ведистів було
дещо різним, ніж сприйняття інших індоєвропейських народів. Наприклад,
вони виділяли три регіони: земля, повітря і небо. Така концепція не
зустрічається в інших індоєвропейських міфологіях, де ланки повітря не існує.
Арії вважали, що повітряне царство – місце битв. Небо ж для них було далеко
відірваним від усіх чвар, місцем вічного миру, спокою та світла, де мешкали
Адіт’ї у непорушній святості та величі. А повітряний регіон, середній, постійно
кишів злими духами, яких повинен приборкувати бог посильніше, тобто Індра.
За такими міркуваннями, періодичного спускання Індри з небес до повітря не
було достатньо. Він мав перебувати тут постійно. За Ригведами, Індра був
народжений в повітряному регіоні як дитина Неба та Землі. Ще одним
фактором, за допомогою якого ми можемо називати Індру богом з повітряного
регіону є те, що давньоіндійський граматик Яска, автор коментаря до Ригведи,
наголошує на тому, що насправді було три боги: Сур’я в небі, Аґні на землі та
Індра в повітрі.

Індра є одним із приземлених богів, адже, перш за все, він не бог-

громовержець, а людський герой. Ми бачимо його описаним більш
людиноподібним, ніж інші святі, причиною для подвигів якого є менше
моральне піднесення і його владна природа. Частково, спонукав до дій також
його близький зв’язок зі своїми шанувальниками.

Найбільшим подвигом Індри є перемога над демоном Врітрою, архі-демоном

серед крадіїв дощу, що, як вважається у більшості версій, представ у вигляді
дракона. У деяких версіях описаний як дикий кабан, але в декількох просто як
дикий звір. Його ж друге ім’я, Ахі, із санскриту буквально означає «змія». Індра
боровся з ним сам, так як інши боги втікли з переляку та навіть вони потім
вражені мужністю громовержця. Що ж говорити про людей, як самі боги
починають співати йому похвалу. Боровся він також з демоном засухи Шушну,
викрадачем скоту Валу. Зброєю Індри є ваджра, блискавка, яку створив для
нього Твастар, або ж звичайний шматок скелі для метання. Також божество
іноді з’являється з луком та стрілами.
5
Образ Індри є досить антропоморфним. Ведисти, як на свого улюбленця,
переносили на образ божества ознаки індійського характеру і життя. Вони
називають Індру наймогутнішим з богів, тим, з ким силою не зрівняється жодна
людина чи жоден святий, зображають його більшим, ніж небо, земля та
атмосфера разом узяті. Говориться, що він володіє усіма скарбами світу, керує
житлами людей та стайнями для худоби. Зазначається також, що той робить
щедрі подарунки людям зі своїх золотих запасів і не має в цьому міри.
Називають його також наймудрішим та найрозважливішим. У своєму животі
той несе сому, у кінцівках – дивовижну силу, у руці – блискавку, а у голові –
розум. Індра дуже великий шанувальник священного алкоголю, соми, адже
його черево вміщує цілі озера, а рот великий. Постає перед шанувальниками як
величезне створіння з міцною статурою, могутньою шиєю, мускулистою
спиною, витонченими руками та золотою бородою. Може приймати будь-яку
форму.

Підсумовуючи та підбиваючи під тему, шукати аналогів Індри варто серед

богів-громовержців, богів-воїнів та героїв, що боролись за людей.

ЗЕВС, ГЕРАКЛ ТА АРЕС

Грецька міфологія є однією з найпопулярніших та найдослідженіших

міфологій світу. Зевс є головним божеством пантеону, аналогічно до Індри,
громовержцем та за зброю має блискавку. Вважається правителем як і богів, так
і людей. Відмінністю від Індри є те, що Зевс – небесне божество. Саме його ім’я
може бути пов’язаним з Д’яусом, ведистським богом неба.
Зевс, як і Індра, є богом-визволителем світу. Основною історією з його участю
можна вважати боротьбу з титанами, де серед усіх богів, циклопів та сторуких
велетнів-гекатонхейрів виділяють саме громовержця як того, хто набрався
мужності кинути виклик велетнями, що правили землею, в тому числі своєму
батькові Кронові. Загалом сюжет цього міфу багато в чому переплітається з
сюжетом битви Індри та Врітри, де серед усіх істот виділяється головний герой,
що бореться за допомогою блискавок, земля здригається від боротьби та все

6
закінчується перемогою визволителів. В кінці-кінців, боги «співають оди»
переможцю. Серед великих перемог Зевса виділяють і знищення стоголової
потвори Тіфони, внаслідок якого стає безперечним володарем світу,
назначаючи повелителем моря Посейдона, а підземного царства – Аїда, своїх
братів, над якими також має владу.
Громовержець є людським покровителем, який, перебуваючи на Олімпі,
розсилає дарунки та стверджу закони. В його руках доля, щастя і нещастя,
життя та смерть. Він посилає з однієї чаші добро, з іншої – зло. Його законів
мають дотримуватись усі без виключення, інакше ж відчувають його гнів. Але
навіть доля Зевса в руках Мойр. Він є захисником міст, дому, майна, чужинців,
гостей та прохаючих. Проте відомий Зевс не тільки подвигами, а скоріше
своїми любовними походеньками, внаслідок яких з’являються такі персонажі
як Аполлон та Артеміда, Олена і Діоскурі, Персефона, Афіна, Гефест, Геба,
Арес і Ейтілія, Діоніс та Геракл, образ якого більш за все серед нащадків
громовержця пов’язаний з Індрою. Зображається Зевс як бородатий зрілий
чолов’яга міцної статури, а за символи має блискавку та орла. У римській
міфології ототожнюється з Юпітером.
Говорячи про аналоги Індри варто також згадувати людських героїв, яким
серед грецької міфології був син Зевса – Геракл. Зображали його як неймовірно
сильного чоловіка череднього зросту, як правило, доброго, але зі спалахами
люті. Зброєю був лук, іноді булава. Найвідомішим сюжетом з ним є
проходження 12 випробувань, даних йому Ефрісей. Власне на геройстві
обмежується схожість Індри та Геракла.
Арес – це бог кривавої, жорстокої війни. Він є ненависним сином Зевса та
Гери. Не зважаючи на його важливість в міфології та схожість з Індрою, він був
одним з найнеулюбленіших богів греків, які не дуже полюбляли грубу
інстинктивність. Арес зображався як воїн в обладунках, інколи з бородою. За
зброю має спис, переміщується на золотій колисниці, запряженій
кровожерливими конями. Арес є уособленням війни, якою її бачили древні
греки: жорстокою, кривавою та ненаситною.

7
 ОДІН ТА ТОР
Скандинавська міфологія, що утворюється в період вікінгів близько VIII-XII
ст. н. е. Джерелом наших знань з неї є еддичні поезії, з Поетичної Едди,
датованої приблизно XII ст. н. е., та скальдична поезія, що збереглася в
пізніших ісландських рукописах. Codex Regius, що міститься в Поетичній Едді,
містить комплекс анонімних віршів: десять про богів та дев’ятнадцять про
героїв. Створення світу, за уявленнями древніх скандинавів, почалось внаслідок
вбивства велетня, з частинок якого й утворився він.
Одноокий Одін став головним богом скандинавської міфології тільки
наприкінці дохристиянського періоду. В германській міфології представлений
як Вотан. Одін має багато функцій, але в основному зображений як бог війни,
хоча й ніколи не воїн, на відміну від Індри. Але схожостей з ведистським богом
насправді куди більше: Вотан був дарувальником та мудрою особою, його
кликали задля порад перед війною, він страждав заради людей, а саме щоб
подарувати їм руни. Також він є богом магії, що варто згадати для порівняння з
Індрою: обидва мали величезну магічну силу.

Тор з Індрою пов’язаний стихією: він є богом-громовержцем. Син Одіна,

покровитель блискавки, небес та аграрної культури. Як і Індра, Тор
асоціювався, перш за все, із захистом що Асгарда, царства богів, що Мідгарда,
світу людей. Його головним ворогом теж постає змій – Мідгардський – який
звивається навколо світу. Таким чином, борючись з тварюкою, він рятує, перш
за все, людей, Тор приречений померти в Раґнароку, але тільки після вбивства
змія своїм молотом Мьолльніром, а смерть споконвічних ворогів має бути
майже одночасною. Можемо зробити висновок, що громовержець постає як
відданий захисник людей, що готовий за них померти, у чому, певне, йому
поступається навіть Індра.
ПЕРУН
Слов’янська міфологія є однією з язичницьких і виникає в дохристиянську
епоху. Вона є однією з найгірш збережених серед інших язичницьких
8
міфологій, що робить складнішим її вивчення. Тому ми маємо одночасно по
декілька версій одного міфу та бога й не можемо вважати правильним чи
неправильним одну з них.
Одним із найяскравішим представників слов’янської міфології, аналогічно до
давньогрецької та давньоіндійської, є бог-громовержець – Перун. Він, на ряду з
Стрибогом, повелителем вітру, Даждьбогом, Сонця та світла, Хоресом, теж
Сонця, Семираглом та Макош є одним з головних богів, згаданих в літописах.
Перун був найшанованішим серед державної верхівки, ним клялися русини.
Його ідол був встановений першим в Києві Володимиром Великим у 980 р, був
дерев’яним, мав срібну голову та золоті вуса. А на його зв’язок з блискавкою
вказує топоніміка та лінгвістика.
ВИСНОВОК
Більшість індоєвропейських народностей мають багатий пантеон богів, серед
яких виділяються певні основні та найпопулярніші. Вони зазвичай представлені
саме тим, чого найбільше боялися чи шанували люди давнини і природу чого
пояснити не могли. У спробах захиститися від цього явища, люди придумували
цілі складні процеси задобрення, зазвичай жертвоприношення, співали
божеству оди та всіляко возвеличували подвиги цього створіння.
За браком знань, древні люди намагались кожне явище пояснити діяльністю
позаземного величного організму, тому одного бога не вистачало. І одним із
найнезрозумілиших явищ для них була світобудова, саме їхнє існування у світі,
повному небезпек, смерть. Саме тому кожна народність має свій міф,
пов’язаний зі створенням світу, та свого героя-захисника, завдяки якому люди
можуть існувати. Вони звертались до нього як до найшанованішого, ставили
вище інших богів, боялися та любили одночасно. Такими персонажами стали
Індра, Тор.
Не зважаючи на схожість міфологій, варто розуміти, що кожна народність мала
свої відмінні риси та уявлення структури Всесвіту та правильного способу
життя. Досліджуючи одну з релігій, не варто сприймати її як повний аналог
іншої та створювати схожі контакти між явищами. Це є помилкою, що стає на

9
шляху правильного розуміння уявлень давніх людей. Саме цієї помилки
припустились міфологи минулого, аналізуючи Веди та посилаючись на
давньогрецьку міфологію, адже картина священних письмен давніх індійців має
свої унікальності.
Завершуючи, міфологія – це не тільки про уявлення та психологічний вплив.
Вірування мали вплив на повсякденне життя людей, архітектуру, культуру,
свята та дають шанс краще зрозуміти певні археологічні знахідки, їхню
природу та призначення. Вивчення давньої культури неможливе без аналізу
вірувань та уявлень її представників.

Література:
1. Вортман Д. Я. Перун // Енциклопедія історії України – Київ, 2011 – Т. 8. –
С. 160.
2. Ковалів Ю. І. Рігведа («Книга гімнів») // Літературознавча енциклопедія.
– Київ, 2007. – Т. 2. – С. 331-332.
3. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Київ : Мистецтво, 1996.
472 с.
4. Наумовська О. В. Арес // Велика українська енциклопедія. URL:
https://vue.gov.ua/Арес (дата звернення: 14.12.2023).

10
5. Groeneveld E. Norse Mythology. World History Encyclopedia.
URL: https://www.worldhistory.org/Norse_Mythology/https://www.worldhisto
ry.org/Norse_Mythology/ (date of access: 14.12.2023).
6. Groeneveld E. Odin. World History Encyclopedia. URL:
https://www.worldhistory.org/odin/ (date of access: 14.12.2023).
7. Joshua J. M. Thor. World History Encyclopedia.
URL: https://www.worldhistory.org/Thor/ (date of access: 14.12.2023).
8. Perry E. D. Indra in the Rig-Veda. Journal of the American Oriental Society.
1885. No. 11. P. 121.
9. Stefon M. Agni | Vedic Deity, Fire God, Hinduism. Encyclopedia Britannica.
URL: https://www.britannica.com/topic/Agni (date of access: 06.12.2023).
10.Stefon M. Soma | Ritual Drink, Vedic God & Vedic Texts. Encyclopedia
Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/soma-Hinduism (date of
access: 06.12.2023).
11.Stefon M.. Varuna | Vedic God, Hinduism, Sky God. Encyclopedia Britannica.
URL: https://www.britannica.com/topic/Varuna (date of access: 06.12.2023).
12.Stefon M. Vedic religion | Origins, Beliefs & Practices. Encyclopedia
Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/Vedic-religion (date of
access: 06.12.2023).
13.Zelazko A. Zeus | Myths, Wife, Children, & Facts. Encyclopedia Britannica.
URL: https://www.britannica.com/topic/Zeus (date of access: 13.12.2023).
14.Zeller's Theologisches Jahrbuch – Leipzig, 1846 – p. 352.

11
12