Світоглядні уявлення

стародавніх слов'ян та греків

• Зевс, Афіна, Афродіта, Аїд…
– імена цих грецьких богів
знає чи не кожен українець,
навіть той, що ніколи не
відкривав книгу міфів. Вони
вже давно стали героями
кінострічок, мультфільмів,
персонажами літературних
творів. Але, на жаль, далеко не
кожен може похвалитися
знанням своєї, слов’янської
міфології. А вона, як
виявляється, має багато
спільного із грецькою…
 Гея і Лада

• Слов’янське божество Лада, як і грецька Гея, – матір усіх богів. Обидві богині уособлюють

нове життя і плодючу землю-годувальницю. Лада є нічим іншим, як жіночим образом
найвідомішого слов’янського бога Рода, чий культ існував віками. Перекази доносять до
наших днів, що саме Род (Лада) породив(ла) увесь Всесвіт. Швидше за все в часи матріархату
поклонялися Леї, а в період влади чоловіків її уособленням став Род. Культи Геї та Лади
відігравали найбільшу роль у світосприйнятті давніх греків і слов’ян..
• Навіть у зображенняях богинь є багато спільного: обоє тримають в руках сфери, що
символізують Землю. В обох у волоссі квіти.
 Мокоша і Деметра

• Слов’янська богиня Мокоша уособлювала жіночу долю, земне материнство, рукоділля, була

покровителькою джерел і врожаю. Певний час існував цілий культ Богині-матері, що відійшов на другий
план зі становленням патріархального суспільства. Відповідно до Мокоші у грецькій традиції можна
протиставити Деметру. Для еллінів вона стала богинею шлюбу, родючості і хліборобства. 
 Перун і Зевс

• Слов’янський бог грому і блискавки Перун. Проте знайти йому точну аналогію у грецькій міфології
неможливо. З одного боку Перуна варто ототожнювати із верховним богом Зевсом. Логічно, адже
зброєю Зевса теж є грім і блискавка, він, як і Перун, стоїть на чолі усіх богів. Проте, на відміну від
Зевса, Перун не завжди був верховним богом. А сів він на трон разом із Володимиром Великим,
який виокремив пантеон язичницьких богів до того, як ввів християнство. У справжніх
слов’янських віруваннях Перун відігравав ту ж роль, що й грецький Арес – бог війни і бойової
майстерності (варто зазначити, що до того, як Арес почав уособлювати війну, його природною
сутністю були саме грім і блискавка). Князі Олег і Святослав почали поклонятися Перуну, адже
змінили головні пріоритети слов’ян з культу Роду і злагоди на авангард війни і розширення
територій.
 Мара і Геката

• Богиня ночі, темряви, страшних сновидінь і чорної магії Мара ототожнюється із

грецькою Гекатою. Проте у них теж є невелика відмінність: Геката, хоч і вважається
матір’ю усіх чудовиськ, все ж дарує мудрість і удачу на війні. Мара ж не відіграє
жодної позитивної ролі для людей, навпаки, − зводить їх з життя. Ще один
яскравий приклад відсутності чіткого розмежування на «білих» і «чорних» у греків.
 Ярило і Діоніс

• Дещо спільне мають і бог плотської пристрасті, життєвої енергії і весняного

сонця Ярило та бог плодючості та виноробства Діоніс. Адже саме Діоніс приносив
веселощі, радість людям, повертаючи жагу до життя. Обоє богів своїм приходом
воскрешали землю після зимового сну, даруючи родючість.
• Окрім вищезгаданих в обох міфологіях є ще багато схожих богів: уособлення
вогню, ковальства і фізичної праці Сварог та Гефест, символи
вітру Стрибог та Еол, владики Сонця Хорс і Геліос, творці кохання
близнята Леля і Попель та Афродіта і багато інших.
Використане джерело:ЯРИНА ПРИШЛЯК Де перехрещуються міфічні світи
(https://kredens.lviv.ua/myfologia/)