Зевс— у давньогрецькій міфології головний з богів-олімпійців, бог грому і блискавок.

Третій син
титана Кроноса і титаніди Реї. Брат Аїда, Гестії, Деметри, Гери і Посейдона. Дружина Зевса —
богиня Гера. У римській міфології ототожнювався з Юпітером. Традиційним є уявлення про Зевса
як верховного бога давньогрецької міфології, котрий відає усім світом, знає майбутнє, є
засновником законів, захисником справедливості. Такі уявлення сформувалися у пізні періоди
античності, яким передували шанування місцевих богів, злитих у єдиний образ Зевса. Найбільш
відомий з них — Зевс Олімпійський. Основними атрибутами Зевса вважаються: щит і двостороння
сокира (лабрис), іноді орел; місцем перебування — гора Олімп. Образ Зевса використовувався
філософськими вченнями, зокрема у стоїків він мислиться рушійною силою, яка організовує
космічне та соціальне життя.

Посейдо́н — в давньогрецькій міфології — один з наймогутніших і найшанованіших богів. За

класичної доби його вважали богом-володарем світових вод, якому відповідав етруський та
римський Нептун (у слов'ян, відповідно, — Цар Моря, Цар Морський). У переносному значенні
Посейдон — морська стихія.

Аїд — давньогрецький бог підземного світу, володар царства тіней померлих, син Кроноса й Реї,
один з братів богів-олімпійців. Під Аїдом також розуміється підземне царство бога Аїда, куди
потряпляють померлі. За пізніми давньогрецькими уявленнями в Аїді відбувається суд померлих і
їх покарання чи винагорода.

Ге́ра — давньогрецька богиня, за класичними уявленнями — старша дочка Кроноса й Реї,

вихована в домі Океана й Тетії, сестра і дружина Зевса. Гера відома з доеллінських часів і вірогідно
була верховним божеством до встановлення загальногрецького культу Зевса. Покровителька
грецького міста Аргос.

Деме́тра — дочка Кроноса й Реї, сестра й дружина Зевса, богиня родючості, хліборобства та
шлюбу; посідала важливе місце в грецькій міфології. В Афінах шанувалася під іменем Персефати, в
Римі також називалася Керерою і Прозерпіною, як і її дочка.

Гестія — дочка титанів Кроноса й Реї, сестра Зевса, Посейдона, Аїда, Деметри та Гери, богиня
вогню, покровителька домашнього вогнища, що ніколи не залишала Олімпу. Єдина з олімпійських
богів і богинь, котра ніколи не воювала і не встрявала у сварки. Серед олімпійських божеств вона
була найменш відомою. Давньогрецькі художники на початках не зображували її в людській
подобі, проте вона асоціювалася з полум'ям в центрі кожного будинку і храму. Символом Гестії
було коло, і тому вогнища, так само як і присвячені Гестії храми, мали круглу форму. Її відоме
зображення знаходилося в афінському Прітанеї, статуя стояла край дороги в Фессалії. Скіфи
вважали Гестію своєю царицею. Цій богині приписувалося заснування міста Кносс.

Гефе́ст — давньогрецький бог вогню та ковальства, що на відміну від інших богів не цурався
фізичної праці. Мав владу над вулканами. Син Зевса й Гери (за деякими переказами, син самої
Гери), відомий створенням чудесних речей для богів і героїв. У римлян його відповідником був бог
Вулкан.

Герме́с — один з найдавніших богів грецької міфології. Спочатку був богом-заступником отар. У
гомерівському епосі — насамперед посланець богів і провідник душ померлих у підземне царство
Аїда. Також уявлявся покровителем мандрівників. З розвитком торгівлі стає богом-заступником
торгівлі, а також спритності, обману і навіть злодійства. Йому приписувалися винайдення
численних наук та музичних інструментів. Крім того, Гермес — покровитель юнацтва, атлетів, бог
гімнастики. Його статуї ставилися в палестрах і гімнасіях — закладах, де навчали боротьби,
кулачного бою, метання диска, бігу, стрибків тощо.Міфи про Гермеса, попри давність божества,
збереглися тільки в пізніх, більш художніх формах. Після завоювання Олександром Македонським
усієї перської держави (кінець IV століття до н. е.), коли в Азії і Єгипті виникають грецькі держави,
Гермес ототожнюється з єгипетським богом науки і магії Тотом і стає також богом магії і астрології.

Афроді́та — одна з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця
німф і грацій. За однією версією Афродіта — остання дочка Урана; за іншою — Зевса. У
переносному значенні Афродіта (у римлян відома як Венера) — красуня.

Афі́на — давньогрецька богиня, одна з верховних олімпійських божеств. Вшановувалась як

покровителька військового мистецтва, мудрості та ремесел. На противагу Аресові — богові
нерозсудливої відваги, жорстокої, агресивної, часто несправедливої війни, Афіна вважалася
покровителькою війни оборонної, котра допомагає своїм обранцям у хвилини крайньої небезпеки
і веде їх до звитяги.

Аполло́н — один із олімпійських богів, покровитель музики, віщування і лікування. Син Зевса й
Лето, брат Артеміди, Ліка, батько Асклепія та Мілета, вчитель Орфея.

Артем́іда — давньогрецька богиня, первісно шанована як покровителька тваринного й рослинного

світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця
(ототожнюючи з Гекатою), вагітних, породіль і жіночої незайманості. Одна з найпопулярніших
героїнь давньогрецького епосу.

Геба у давньогрецькій релігії — богиня юності та розквіту життя. Вона є дочкою Зевса та Гери. Геба
займалася частуванням богів на Олімпі нектаром та амброзією, поки вона не вийшла заміж за
Геракла; її наступником став божественний герой Ганімед. З цього виникло ще одне її ім'я —
Ганімеда, що означає «Радісна Принцеса». Гебі поклонялися як богині прощення чи милосердя у
Сікіоні.Геба мала здатність відновлювати молодість смертним. За словами Філострата Старшого,
Геба була наймолодшою серед богів і відповідала за збереження їхньої молодості, через це її
найбільше шанували. Її роль у забезпеченні молодості інших богів пов'язана з частуванням богів
нектаром та амброзією, оскільки слово «амброзія» в перекладі з протоіндоєвропейської мови
означає безсмертя, невмирущість і життєву силу. У мистецтві її зазвичай зображають із батьком в
образі орла, часто пропонуючи йому чашу. Це зображення спостерігається як у класичних
гравірованих дорогоцінних каменях, так і в мистецтві згодом. Орли були пов'язані з безсмертям і
існувала фольклорна віра, що орел може відновити себе до юнацького стану, що робить асоціацію
з Гебою логічною.