Логотип

Олена Вітер
Виконала учениця 10-В класу Вержбицька
Даша
 Дитинство та навчання

• Олена народилася у 1904 році в селі Миклашів на

Львівщині. Її батьки — гімназійні професори
Василь та Марія. Дівчинка виростала в
національно змішаній родині (мати була
полькою), але саме сімейне виховання стало
основою її патріотичного світогляду. Олена
завжди вважала себе українкою, хоча до 13 років
жила з батьками в Австрії.
• Ймовірно, повернення родини до Львова у 1918
році було пов'язане з політичною діяльністю
батька. Загалом саме він мав вирішальне значення
на формування особистості дівчини.
• Отримавши добру базову освіту в гімназії, у 1921
році вона стає студенткою медичного інституту.
Але вже незабаром її життя різко змінюється —
того самого року помирає її батько, а наступного
Олена залишає навчання і подається в монастир.

Ваш логотип или название 2

 Олена у монастирі
• Обрана дорога не означала, що Олена цілком відгородилася від попереднього життя та своїх зацікавлень — вона
і в монастирі надавала медичну допомогу тим, хто її потребував, продовжувала брати активну участь в
українському громадському русі.
• У 1924 році в жіночому монастирі студитського уставу в Якторові організовано відділення товариства "Рідна
школа", в якій українські діти мали можливість навчатися українською мовою.
• Педагогічний талант монахині був зауважений керівництвом — Олена Вітер, попри молодий вік (лише 22 роки),
отримала посаду "магістри новіціатів", тобто наставника для нових послушників. Активну громадську роботу
побачили й інші люди — з-поза стін монастиря.

Ваш логотип или название 3

 Вступ до ОУН
• Якось улітку 1930 року біля Якторова розклали
свій табір члени молодіжної організації "Пласт".
Під час таборування вони спілкувалися з
монахинями, які допомагали їм вирішувати різні
побутові проблеми.
• Саме тоді, як згадувала потім Олена, один із
учасників табору Юліан Головінський, колишній
офіцер Української галицької армії, а на той час
чільний діяч націоналістичного підпілля в
Західній Україні, запропонував їй вступити до
лав ОУН.
• Після вступу до підпільної націоналістичної
організації її життя не особливо змінилося. Вона
не займалася підготовкою терористичних актів
проти представників окупаційної влади, не
готувала збройного повстання, а лише
продовжила активну просвітницьку роботу.

Ваш логотип или название 4

 Руйнування монастиря

• У 1932 році сестра Йосифа (таким було монаше ім'я Олени Вітер) стала
ігуменею, тобто настоятелькою Якторівського жіночого монастиря.
Молоду (а їй було лише 28 років!) і активну монахиню підтримував сам
глава греко-католицької церкви митрополит Шептицький.
• Наступні сім років були для Олени Вітер доволі спокійними.
• Це була тиша перед бурею, яка вдарила у вересні 1939 році. Радянська
влада, що прийшла на західноукраїнські землі, зруйнувала не лише
польську державу, але й життя мільйонів мешканців цих теренів.
• Справджувалися найстрашніші чутки про "безбожну сатанинську владу
совєтів". Зруйнований монастир для ігумені Йосифи був не просто
сплюндрованою будівлею, в якій вона провела сімнадцять років.
• Він став символом її перекресленого життя, яке треба було починати
заново в жахливих обставинах. У відчаї вона хотіла залишити
батьківщину. Від цього вчинку її втримав митрополит Шептицький, який
пояснив, що саме тепер вона як ніколи потрібна саме на цій землі.

Ваш логотип или название 5

 Робота медсестрою
• Олена повернулася до Львова, де знову зібрала
своїх підопічних. "Монастирський будинок, —
згадувала вона, — ми зареєстрували як
гуртожиток медсестер, всі монахині зняли
монастирський одяг і стали працювати
медичними сестрами". Сама колишня ігуменя
влаштувалася секретарем у відомого львівського
лікаря та громадського діяча Мар'яна
Панчишина.
• На цю роботу її порекомендував найвідоміший
пацієнт доктора Панчишина — митрополит
Шептицький. Місце було доволі безпечним для
Олени Вітер, адже лікар був "на доброму
рахунку" у нової влади — один із учасників
Народних зборів Західної України, який
особисто голосував за її включення до СРСР,
депутат Верховної ради СРСР, з жовтня 1939
року очолював відділ охорони здоров'я у
Львівській області.
Ваш логотип или название 6
 Арешт
• Почалися арешти та розстріли членів ОУН, масові депортації членів їхніх
родин.
• У таких екстремальних умовах одним із варіантів порятунку для
викритих оунівців була втеча в окуповану німцями Польщу. Олена Вітер,
яка сама відмовилася від задуму залишити батьківщину, зайнялася
організацією нелегального переходу за кордон підпільників.
• Улітку 1940 року вона намагалася переправити на захід іншого
революціонера в рясі — священика та члена ОУН Ярослава
Чемеринського. Для цього зв'язалася зі співробітницею спеціальної
поліклініки "для відповідальних працівників" у Львові, яка за гроші
пообіцяла дістати документи.
• З'ясувалося, що жінка, яка діставала документи, була радянським
агентом. Її прізвище — Лерман, згодом виявилося, що її чоловік служив в
НКВД.
• 11 червня 1940 року чекісти прийшли за Оленою Вітер. Під час обшуку в
неї виявлено валізу, залишену Чемеринським, а в ній своєрідні символи
його життя — священича ряса та револьвер.
• Для ведення слідства затриману відвезли в найстрашніше на той час
місце у Львові — в тюрму на колишній вулиці Лонцького. Слідство Ваш логотип или название 7
тривало майже півроку.
 Втеча з в’язниці
• Олена Вітер під час допитів визнала свою
приналежність до ОУН, розповіла про свою
просвітницьку діяльність. Проте організація шкіл,
дитячих садочків та драматичних гуртків — це не те,
що цікавило чекістів. Вони вирішили, що олен Вітер-
терористка.
• Допити припинилися, але Олена й далі сиділа у
в'язниці на Лонцького. Чи слідство ще тривало, чи
вже закінчилося, вона не знала. Як і не знала про
смертний вирок, що вже був підписаний для неї.
• За радянськими документами, її було розстріляно.
• У день написання звіту Львів бомбардували німецькі
літаки, у місті почалися заворушення, організовані
ОУН. У результаті підпільникам вдалося влаштувати
втечу частини в'язнів.
• Серед тих, хто цього дня вийшов на волю з тюрми на
Лонцького, попри те, що офіційно вважався
розстріляним, була й Олена Вітер.
Ваш логотип или название 8
 Допомога дітям
• У серпні оголосили про приєднання Львова та Галичини
в цілому до Генерал-губернаторства — окупованої ними
частини Польщі. Від вересня почалися масові арешти
членів ОУН.
• Дедалі більшого масштабу набували переслідування
єврейського населення міста. На відміну від радянської
влади, німці не чинили перепон діяльності духовенства,
не закривали церков, не розганяли монастирів.
• Тому для багатьох переслідуваних німецькою владою
саме церкви та монастирі стали останнім прихистком і
можливістю порятунку. Духовні особи надавали їм
допомогу, попри очевидну загрозу репресій з боку
влади.
• У стінах святинь знову залунав дитячий сміх — ігуменя
Йосифа відродила дитячі садочки, і тут, непомітні серед
інших, переховувалися діти керівників українського
підпілля.
• Але Олена Вітер надавала притулок не лише
"бандерівським" дітлахам, але й єврейським дітям, яких
Ваш логотип или название 9
таким чином рятували від смерті.
 Відступ окупантів
• Турботи монахинь відгородили українських
та єврейських дітей від страшного світу,
який прирікав їх на страждання та смерть,
і, можливо, бодай на короткий час
продовжили їхнє дитинство.
• Роблячи це, вони самі наражалися на
смертельний ризик, адже духовний сан не
гарантував жодної безпеки від нацистських
репресій. Проте цього разу біда минула
монастирі, й ігуменя разом з іншими
сестрами пережили німецьку окупацію.
• Відступ німців зі Львова влітку 1944 року
не означав, що місто нарешті стане
безпечним для життя. Відбулася заміна
одного окупанта іншим, причому той, що
надходив, для Олени Вітер був значно
небезпечнішим, адже одного разу вже
засудив її до смерті

Ваш логотип или название 10

 Репресії
• Для багатьох мешканців Львова радянська влада чітко
асоціювалася з жахами літа 1941 року, коли вбито тисячі в'язнів у
тюрмах. Тому вони не стали чекати її повернення, а почали
виїжджати на Захід.
• Олена Вітер і цього разу залишилася на батьківщині, попри
загрозу, що висіла над нею. Більше того, вона не припинила своєї
допомоги українським повстанцям, які продовжили боротьбу,
тепер уже проти радянської влади. Як і за німецької окупації,
вояки УПА могли розраховувати на ігуменю Йосифу.
• Масові репресії проти місцевого населення радянська влада
розгорнула одразу після повернення. Дуже швидко вони зачепили
і духовенство греко-католицької церкви.
• Влада поставила собі за мету цілковиту її ліквідацію, адже
розуміла, що вона є основою українського національного руху в
Галичині.
• Олена Вітер розуміла, що її арешт є справою найближчого часу. І
вона не помилялася. 12 квітня 1945 року о 7-й ранку до
монастиря студитів у Львові прибула опергрупа НКВД. Олена
намагалася сховатися на території монастиря, але її знайшли на
Ваш логотип или название 11
горищі.
 Звільнення з в’язниці
• Слідство тривало до 9 квітня 1946 року. Олена Вітер не визнала
звинувачень у підготовці вбивств, однак вони все одно
потрапили до обвинувального висновку. Суд відбувся в Києві
27 квітня. Олену Вітер судили разом з її "похресницею" Інною
Даниленко.
• Поведінка останньої на суді була трагікомічною. Вона "щиро"
зізналася у зв'язках з підпіллям, у підготовці разом з Оленою
Вітер терористичних актів.
• Інна вирішила скористатися судом, аби засвідчити свою
лояльність радянській владі. Добру частину її промови було
присвячено розумінню нею помилкового ставлення до цієї
влади, чому вона завдячує чудовому слідчому капітану Дубку
• Через 8 років після арешту Олени почали переглядати справи
заарештованих, під час репресій листопаді 1955 року її
повторно допитали і з'ясували, звідкіля взялися фантастичні
свідчення у 1945 році.
• Олена Вітер померла 15 листопада 1988 року, не доживши
менше року до виходу греко-католицької церкви з підпілля.
• 11 лютого 1976- го Яд Вашем присвоїв Олені Вітер (першій
серед українців) звання “Праведник народів світу”. Ваш логотип или название 12