НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра біотехнології і мікробіології

Дисципліна «Біоенергетика та охорона довкілля

Лабораторна робота №5

Тема:
«Рідке біопаливо третього покоління»
 Мета: поглиблення здобувачами  знань технологічних особливостей
культивування мікроводоростей та одержання компонентів біомаси для
подальшого застосування у біоенергетичних процесах

Матеріали та обладнання: фотобіореактор, термометр, люксометр,

газорідинний хроматограф, мікрометр, камера Горяєва, мікроскоп, установка
вакуум-фільтрування, сушильна шафа, фільтри, ваги, водяна баня, сірчана
кислота, фосфорнованілінова суміш, екстракт ліпідів, ФЕК
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ
ВІДОМОСТІ
Існує широкий спектр біоенергетичних продуктів, які можна отримати
культивуванням водоростей, включаючи біомасу для спалювання для
виробництва тепла та електроенергії,
ферментацію для виробництва біоетанолу, біобутанолу або біогазу, олію
для перетворення на біодизель або навіть, можливо, біодизельне паливо,
синтезоване водоростями.

ВИДИ ПАЛИВА З БІОМАСИ МІКРОВОДОРОСТЕЙ

 ХАРАКТЕРИСТИКА
МІКРОВОДОРОСТЕЙ

 Середній розмір клітин фотосинтезуючих одноклітинних

водоростей зазвичай становить близько 5-10 мкм.
 Час подвоєння водоростей може становити від 4 до 24
годин. У порівнянні з сільськогосподарськими рослинами
мікроводорості мають набагато вищу ефективність
фотосинтезу.
 Багато культур мікроводоростей характеризуються дуже
високим вмістом ліпідів (олії) за певних умов зростання, що
робить їх перспективними організмами-кандидатами для
виробництва рідкого палива. Вміст олії в деяких водоростях
може перевищувати 50% (див. Табл. 5.1), в той час як
більшість сільськогосподарських культур, які зараз
використовуються для виробництва біодизеля, таких як 4
ріпак або соя, дають менше 5%.
 ВМІСТ ОЛІЇ ОКРЕМИХ ВИДІВ
МІКРОВОДОРОСТЕЙ
Види Вміст ліпідів
(% від сухої ваги)
Botryococcus braunii 29-75
Chlorella sp. 29
Chlorella protothecoides 15 (фототрофний)
55 (гетеротрофний)
Chlorella minutissima 23-45
Nannochloris sp. 31 (6-63)
Nannochloropsis sp. 46 (31-68)
Scenedesmus sp. 46
Phaeodactylum tricornutum 9,4% (5,4-10,7%)

5
ПРИДАТНІ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ У ПРОМИСЛОВИХ
УМОВАХ ВОДОРОСТІ :

 Scenedesmus quadricauda. Ці водорості утворюють скупчення, як

правило, з чотирьох клітин і не мають засобів руху. Вони
невибагливі, витривалі .
 Chlorella vulgaris. Одноклітинні сферичні водорості без засобів
руху у воді. Ці крихітні клітини є одними з найменших рослин у
світі з діаметром 2-12 мкм. Часто зустрічається у витриманій
водопровідній воді.
 Euglena gracilis. Одноклітинний мікроорганізм, здатний до
фотосинтезу і має джгутики та здатний до активного
фототаксису. До 60 мкм в довжину і часто зустрічається у
ставках або калюжах.
 Pinnularia nobilis. Дуже дрібна одноклітинна водорість
діаметром близько 3 мкм. Входить до групи діатомових Вони
багаті поживними речовинами і містять до 11% олії, яка 6
потрапляє в харчовий ланцюг і концентрується в печінці риб.
ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ

1. ЗНАЙДІТЬ МІКРОСКОПІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОМИСЛОВИХ КУЛЬТУР МІКРОВОДОРОСТЕЙ:

Chlorella vulgaris Spirulina platensis Scenedesmus quadricauda

7
2. Зазначте тип фотобіореакторів та коротко зазначте їх особливості
8
Тонкошаровий
пластичастий
Трубчастий фотобіоректор Фотобіореактор з
фотобіореактор мішалкою

А Б В
Бувають горизонтальні, Будова: складається з Будова: складається з
вертикальні, спіральні. вертикальних/горизонт вертикальної
Культивування водоростей альних плоских циліндричної ємності, яка
відбувається в прозорих прозорих емностей. обладнана мішалкою
трубках. Циркуляція при Для перемішування турбінного або
цьому здійснюється за всередині реактора пропелерного типу.
допомогою насоса, знаходиться барботер. Освітлення можна зробити
періодично проходячи через зовні і зсередини реактора.
дегазотор, де видувається
кисеню.
3. Запропонуйте конструкцію (наведіть схему) лабораторної установки для
культивування мікроводоростей та коротко зазначте особливості роботи з
нею

Особливості експлуатації:

1). Необхідність всебічного

освітлення

2). Стандартні методи

перемішування та аерації

3). Простота конструкції

Фотобіореактор ємнісного
типу з плоскою ємністю

9
МЕТОДИКИ КОНТРОЛЮ ПРОЦЕСУ ЛАБОРАТОРНОГО
КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРОВОДОРОСТЕЙ З МЕТОЮ
ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ:

 Температура визначається термометром

 Освітлення - люксометром

 Вміст ліпідів визначається методом Сокслета

 Склад ліпідів визначають методом газорідинної

хроматографії з застосуванням хроматографа що
містить мас-спектрометр
 Розміри клітин визначають за допомогою мікрометра

 Кількість речовини визначають з застосуванням

камери Горяєва

10
4.1. Визначення концентрації клітин мікроводоростей шляхом підрахунку у
камері Горяєва

Розраховують за формулою Х = m×104,

де m - сумарна кількість клітин водоростей в великих квадратах сітки;
104 - коефіцієнт перерахунку кубічних міліметрів кубічні сантиметри.
Чисельність клітин водоростей підраховують у кожній колбі, відбираючи по дві
аліквоти.
За результат підрахунку приймають середньоарифметичне значення не менше
двох визначень для кожної заданої кратності розведення (концентрації)
аналізованої проби, в тому числі і контрольної проби, яке обчислюють з
відхиленням, що допускається, не більше ±7 %.

11
 ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ БІОМАСИ
МІКРОВОДОРОСТЕЙ ВАГОВИМ МЕТОДОМ
 Для визначення сухої маси мікроводоростей використовували ваги ВЛА–
200г–М. Для відділення біомаси мікроводоростей з культурального
середовища використовували прибор вакуумного фільтрування ПВФ-35/2 Б та
вакуумний насос 2XZ-0.5 ULAB. Фільтрування проводили за використання
фільтрувального паперу (синя стрічка ТУ 6-09-1678-95, Україна)
 Висушування біомаси проводили у сушильній шафі 2В-151 при 110 ̊С до
досягнення постійної ваги. Концентрацію біомаси визначали за формулою:

o де тк - маса фільтру з біомасою після висушування; тп - маса фільтру, 1000 -

перерахунок на об’єм 1 дм3, V - аліквота, з якої одержували суху біомасу,
дм3.

12
 4.3. ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЛІПІДІВ
МІКРОВОДОРОСТЕЙ ПІСЛЯ ЇХ ЕКСТРАГУВАННЯ
Концентрацію ліпідів визначають за допомогою реакції з фосфованіліновим
реактивом.
Техніка визначення. До 0,05 см3 дослідного розчину додають 2,5 см3
концентрованої сірчаної кислоти. Вміст пробірок ретельно перемішують і
переносять на 10 хвилин киплячу водяну баню. Контрольну колбу ставлять як
дослідну, але замість екстракту ліпідів беруть 0,05 см3 води. Пробірки виймають
та охолоджують водою до температури 18-25 0С. З кожної пробірки відбирають по
0,2 см3 суміші і переносять у пробірку з 3 см3 фосфорнованілінової суміші. Після
перемішування проби залишають на 45 хвилин у темряві. Вимірюють поглинання
ФЕК при 500-560 нм (зелений світлофільтр). Кількість ліпідів визначають за
формулою.

13
ВИСНОВКИ

 В залежності від виду мікроводоростей вмфст ліпідів

можу суттєво відрізнятись
 Для культивуання мікроводоростей можна
використовувати доволі прості установки, але агент
потребує специфічних умов, які потрібно
оптимізувати
 Концентрація клітин та біомаси в залежності від
виду може сильно відрізнятись
 Кількість ліпідів можна визначити за допомогою
ФЕК
 На ефективність культивування, в першу чергу,
напряму впливає світло
14