Трансплантація тканин та органів у людини, її

перспективи.
Правила біологічної етики.

Способи розмноження клітини еукаріотів.

 Знайомтеся!
• Наукову трансплантологію
започаткував метод судинних швів,
який розробив у 1902 р.
французький хірург
Алексіс Каррель (1873–1944). Цей
метод уможливив трансплантацію
органів із збереженням кровообігу.
Науковець став засновником
експериментальної трансплантації
життєво важливих органів й
отримав Нобелівську премію з
фізіології і медицини (1912).
• А що таке трансплантація?
 ТРАНСПЛАНТАЦІЯ
• (від лат. transplantatio – пересаджування) –
це заміщення пошкоджених чи відсутніх
тканин або органів власними тканинами
або тканинами й органами, що їх взято
від іншого організму
 ГЛОСАРІЙ
• Трансплантація - пересадка органів і тканин
• Трансплантологія - науку, що займається
вивченням цього процесу
• Трансплантат - ділянка органа, що пересаджують
• Донор - організм, від якого одержують матеріал
для трансплантації
• Реципієнт - організм, якому пересаджують
трансплантат
 ПЕРША ТРАНСПЛАНТАЦІЯ
• Першу у світі
трансплантацію
нирки від померлої
людини здійснив
український лікар Ю.
Ю. Вороний (1895–
1961).
• Відбулася ця подія 3
квітня 1933 р
Український лікар
Пересадка органів і тканин

автотрансплантація алотрансформація ксенотрансплантація

• Пересадка • між • між

органів і організмами організмами
тканин може одного виду різних видів
відбуватися в
межах того
самого
організму
 Трансплантація тканин та органів
• Трансплантація — це
пересадка реципієнту
органа або тканини, які
були взяті з організму
донора.
• Пересаджувані органи
й тканини називають
трансплантатами.
Трансплантація
виконується
хірургічними методами
• Сучасна медицина
може успішно
здійснювати
трансплантацію
багатьох органів і
тканин людини: серця,
нирки, кісткового
мозку, легень, печінки,
волосся, шкіри тощо.
• У випадку, коли в організм реципієнту
поміщають не живі органи і тканини, а їхні
механічні або електронні аналоги, такі
штучні аналоги називають імплантами, а сам
процес імплантацією.
• Основною проблемою
трансплантації є подолання
імунного бар’єру.
• Будь-які чужі органи й тканини
імунна система організму розпізнає
і починає атакувати, намагаючись
знищити чужорідні клітини.
• Це стає причиною загибелі й
відторгнення трансплантатів. Для
попередження цього процесу
лікарям доводиться пригнічувати в
пацієнта роботу імунної системи за
допомогою спеціальних препаратів.
 Види трансплантації

• 1. Клітинна Інженерія та
клонування
• Ця технологія передбачає
вилучення потрібних
клітин з організму самого
пацієнта і вирощування з
них потрібних органів та
тканин методами
клітинної інженерії
• 2.Ізотрансплантація
• Донором стає людина, повністю ідентична
за геномом до реціпієнта. Це можливо коли
донор і реціпієнт є монозиготними
близнюками
• 3.Аутотрансплантація
• Реціпієнт є донором для самого себе. Цей
метод широко використовують у випадках
пересадки шкіри (особливо у випадку опіків,
коли шкіру з непошкоджених ділянок
пересаджують на пошкоджені) та кісткового
мозку
• 4. Аллотрансплантація
• У ролі донора виступає
людина з генотипом,
відмінним від генотипу
реципієнта. Цей варіант
застосовується найчастіше,
бо його найлегше
реалізувати практично. Для
подолання проблем з
імунною системою
підбирають трансплантати,
найбільш схожі за набором
антигенів на органи донора
• 5. Ксенотрансплантація
• Донором є не людина, а тварина іншого
виду. Крім проблем із відторгненням
трансплантата, ця технологія вимагає
урахування моральних та соціальних
аспектів, бо використання таких
трансплантатів може суперечити моральним
чи релігійним переконанням реципієнта
 Принципи біологічної етики
• Трансплантація тканин і
органів робить актуальною
проблему біоетики —
моральних аспектів
застосування цих технологій.
• Основні принципи біоетики,
яких бажано дотримуватися
для недопущення етичних
проблем, запропонували
американські вчені Т. Л.
Бічамп і Дж. Ф. Чілдрес.
 Такими принципами є такі:
• • принцип автономії (індивід має право
розпоряджатися своїм здоров’ям);
• • принцип «не зашкодь» (вимагає мінімалізації
шкоди за медичного втручання);
• • принцип блага (лікар зобов’язаний
здійснювати дії, спрямовані на покращення
стану пацієнта);
• • принцип справедливості (вимагає рівного
ставлення до всіх пацієнтів і рівного доступу до
ресурсів для медичної допомоги).
 ПЕРЕСАДКА РОГІВКИ
• В офтальмології широко
використовують пересадку
рогівки ока за методом,
розробленим академіком
В. П. Філатовим (1875–1956).

• З числа органів, що їх
трансплантують, найчастіше
здійснюють пересадку нирки
 Трансплантологія
• розділ медицини, що вивчає пересадку тканин,
органів або їх штучних замінників.
• Відторгнення трансплантата відбувається через
антигенну відмінність його від антигенів
реципієнта.
• Реакція відторгнення - зумовлена антитілами.
• Трансплантаційний імунітет – надійний захист
організму від чужорідних білків.

• найскладніша проблема трансплантології -

подолання імунологічного бар'єра несумісності
 Імунологічна толерантність
іноді організм може сприймати чужі антигени як свої
власні й не виробляти проти них антитіл

• Явище імунологічної
толерантності було
відкрите в 1953 р.
чеським
ембріологом М.
Гашеком і англійським
зоологом П.
Медаваром
Англійський зоолог
ПІТЕР БРАЙАН МЕДАВАР
 МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ
ТКАНИННОЇ НЕСУМІСНОСТІ:

СПЕЦИФІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ
Гальмують Гальмують не тільки
трансплантаційний трансплантаційний, а й
імунітет інфекційний імунітет
 СПЕЦИФІЧНІ МЕТОДИ:

Добір донора й реципієнта за

тканинною сумісністю

Гальмування трансплантаційного
імунітету

Формування толерантності в
реципієнта до антигенів донора
Неспецифічні методи
Засоби:
Найважливіше
Гальмування активності імунної завдання
системи
сучасної імунології –
не просто загальмувати
імунітет, а
загальмувати саме
Опромінення трансплантаційний
імунітет, зберігши
функцію захисту
організму від інфекцій
Введення спеціальної сироватки,
гормонів
 Напрями трансплантології
1) отримання штучних органів;
2) вирощування органів й тканин
методом клонування;
3) використання трансплантатів
від тварин

Тканини й органи свині, що

їх використовують для
трансплантації
 Імплантація
• створення і застосування штучних
органів для тимчасової або постійної
заміни того чи іншого органа людини
• імплантованим органом можуть слугувати
штучні клапани серця, що ними заміняють
уражені
 Експлантація
• Вирощування окремих клітин, тканин і
органів поза організмом на живильних
середовищах і за певних умов
• Клітинні культури використовують
для отримання ділянок шкіри, деяких
ферментів, антитіл
 Культивування клітин
кісткового мозку
• Культивувати в певних
умовах можна ізольовані
органи, узяті від живого
або
загиблого організму.
• Для цього використовують
спеціальні камери, в яких
створюють відповідні
умови.
СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ БІОІНЖЕЕРІЇ:

• Перспективним є отримання органів за

допомогою 3D-принтерів
Ділення клітин еукаріотів

Амітоз

Типи
ділення

Мейоз Мітоз
 Амітоз
• Амітоз– пряме ділення клітини шляхом
перетяжки або інвагінації.
• При амітозі не відбуваеться конденсація
хромосом та не утворюеться апарат ділення.
• Амітоз не забезпечуе рівномірного
розподілення хромосом між дочірними
клітинами.

Характерний
для старіючих
клітин.
• Клітинний цикл – період існування клітини
від початку одного поділу до наступного або ж
від початку останнього поділу клітини до її
загибелі.
• Він складається з періоду поділу клітини і
проміжку між двома поділами (інтерфази).

Інтерфаза до
90% часу всього
клітинного
циклу.
• Інтерфаза (від лат. інтер — між і грец. фазіс —
поява) — це період між двома послідовними
поділами клітини або від завершення
останнього поділу до загибелі клітини.

В інтерфазі розрізняють
три послідовні періоди:
• пресинтетичний – G1;
• синтетичний – S;
• постсинтетичний – G2.
 Процеси, які відбуваються в
№ Період інтерфази
клітині
Синтез білків, активаторів
1 Пресинтетичний синтетичного періоду,
зростає об’єм і маса клітин.

Подвоєння хроматид, що
пов’язано з подвоєнням
2 Синтетичний
ядерної ДНК; центріолей;
синтез білків.

Синтез іРНК та рРНК, а також

тубулінів — білків
3 Постсинтетичний мітотичного веретена,
накопичення енергії,
підготовка до поділу.
• Мітоз (від грец. mitos — нитка), каріокінез,
непрямий поділ, — це основний спосіб поділу
еукаріотичних клітин, при якому з однієї
материнської клітини утворюються дві дочірні,
які є генетичними копіями материнської
клітини.

У процесі мітозу умовно

виділяють наступні
етапи:

1. Профазу;
2. Метафазу;
3. Анафазу;
4. Телофазу.
 ПРОФАЗА

Схема будови клітини в період профази:а — рання профаза, б —

профаза; 1 — хромосоми, 2 — ядерце, 3 — нитки веретена поділу, 4
— центріолі клітинного центру, 5 — ядро, 6 — ядерна оболонка

• Хромосоми спіралізуються, кожна з них складаються з

двох хроматид;
• ядерна мембрана фрагментується і зникає;
• ядерце зникає;
• центріолі клітинного центру розходяться до полюсів;
• починає формуватися веретено поділу
 МЕТАФАЗА

Схема будови клітини в період метафази:1 — метафазна

пластинка (материнська зірка), 2 — центріолі клітинного
центру, 3 — хромосоми, 4 — нитки веретена поділу

• завершується спіралізація хромосом і формування веретена поділу;

• хромосоми розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від
«полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну
пластинку. Нитки веретена поділу прикріплені до центромер
хромосом;
• завершується процес відокремлення сестринських хроматид одна
від одної. Останнім місцем, де контакт між хромосомами
зберігається, є центромера.
 АНАФАЗА

Схема будови клітини в період анафази: 1 — нитки веретена

поділу, 2 — центріолі клітинного центру, 3 — хромосоми

• нитки веретена поділу скорочуються;

• сестринські хроматиди роз'єднуються в області
центромер і перетворюються на хромосоми, які
рухаються до протилежних полюсів клітини.

До кожного полюсу відходить хромосом стільки ж,

скільки було у материнській клітині
 ТЕЛОФАЗА

Схема будови клітини в період телофази:

1 — ядро, 2 — борозна поділу, 3 — центріолі
клітинного центру, 4 — ядерна оболонка, 5 — ядерце,
6 — хромосоми

• біля полюсів деспіралізуються хромосоми;

• утворюються ядерні оболонки;
• утворюються ядерця;
• розчиняється веретено поділу;
• відбувається цитокінез
Утворюються дві дочірні клітини генетично ідентичні
материнській клітині
 Біологічне значення мітозу:

• забезпечує точну передачу спадкової

інформації від материнських клітин
дочірнім протягом будь-якої кількості
послідовних клітинних циклів;
• забезпечує стабільність каріотипів і є
основою існування біологічних видів
протягом зміни поколінь.
Апоптоз – це загибель
клітин внаслідок
старіння

1. Жива клітина
2. Клітина стискається
хроматин
конденсується ядро ​
руйнується
3. Руйнування. Продукти
розпаду знищуються
лейкоцитами
Некроз – це загибель
клітин внаслідок
ушкоджень, або дії
несприятливих
факторів

1. Жива клітина
набухає
2. Розрив клітини і
вміст клітини
виливається
3. Ядра клітини
утворюють
запальний процес
 Мейоз
• Мейоз – спосіб ділення
клітин, в ході якого
здійснюється редукція
(зменьшення) числа
хромосом вдвічі.
• Відбувається кросинговер.
• У тварин мейоз йде на етапі
гаметогенеза, у вищих
рослиин – на етапі
спорогенеза.

Складається з двох
послідовних стадій
Мейоз I та Мейоз II.
 Біологічне значення мейозу

• 1) забезпеченні зміни спадкового матеріалу;

• 2) підтримці сталості каріотипу при статевому
розмноженні;
• 3) утворенні гамет для статевого розмноження
тварин;
• 4) формуванні спор для нестатевого
розмноження вищих рослин;
• 5) відновленні пошкоджень ДНК.
 Рекомбінація ДНК
• Рекомбінація ДНК – це перерозподіл
генетичної інформації ДНК, що призводить
до виникнення нових комбінацій генів.
 Рекомбінація

Гомологічна Негомологічна

Обмін нуклеотидними Обмін нуклеотидними

послідовностями між послідовностями між
гомологічними хромосомами негомологічними хромосомами
чи ланцюгами ДНК або ланцюгами ДНК.
Мейоз – спосіб поділу клітин, під час якого
відбувається зменшення (редукція) кількості
хромосом і перехід клітин з диплоїдного
стану в гаплоїдний.
 МЕЙОЗ I
Профаза I Спіралізація хромосом. Зближуються гомологічні
хромосоми зближуються (конюгація), може
відбуватися кросинговер. Зникають ядерця,
руйнується ядерна оболонка, формуються нитки
веретена поділу

Метафаза I
Нитки веретена поділу прикріплюються до
центромер гомологічних хромосом, які лежать по
обидва боки від екватора клітини

Анафаза I Гомологічні хромосоми відділяються одна від

одної і рухаються до протилежних полюсів клітини.
Кожна хромосома складається з двох хроматид.
Біля кожного з полюсів клітини збирається
половинний (гаплоїдний) набір хромосом

Телофаза I Формується ядерна оболонка. У тварин і деяких

рослин хромосоми деспіралізуються і здійчнюється
поділ цитоплазми.
 Внаслідок першого мейотичного поділу
утворюються

Виникають клітини або лише ядра з гаплоїдними наборами

хромосом. Інтерфаза між першим і другим поділами
скорочена, молекули ДНК у цей час не подвоюються
 МЕЙОЗ II
Профаза II Спіралізуються хромосоми, кожна з яких складається
з двох хроматид, зникають ядерця, руйнується
ядерна оболонка, центроолі переміщуються до
полюсів клітин, починається формуватися веретено
поділу. Хромосоми наближуються до екваторіальної
пластинки
Метафаза II
Завершується спіралізація хромосом і формування
веретена поділу. Центромери хромомсом
розташовуються в один ряд уздовж екваторіальної
пластинки, до них приєднуються нитки веретена
поділу

Анафаза II Діляться центромери хромосом і хроматиди

розходяться до полюсів клітини завдяки вкороченню
ниток веретена поділу.

Телофаза II Хромосоми деспіралізуються, зникає веретено

поділу, формуються ядерця та ядерна оболонка.
Відбувається поділ цитоплазми.
Внаслідок другого мейотичного поділу
утворюються

Утворюються чотири клітини з гаплоїдним

набором хромосом
 Мітоз Мейоз
Мають однакові фази поділу
Перед поділом відбуваються спіралізація і подвоєння молекул ДНК

     
Один поділ   Два поділи, що змінюють один одного

У метафазі на екваторі клітини У метафазі на екваторі клітини

розміщуються подвоєні хромосоми розміщуються пари гомологічних хромосом

Кон'югація хромосом і кросинговер У профазі гомологічні хромосоми

відсутні кон'югують і можуть обмінюватися
ділянками (кросинговер)

Між поділами відбувається подвоєння Між першим і другим поділами немає

хромосом подвоєння хромосом

Утворюються дві дочірні клітини з Утворюються чотири клітини з гаплоїдним

диплоїдним набором хромосом (2 n ) набором хромосом ( n )