Нормальна анатомія матки

та яєчників
Підготувала
студентка 5 курсу 5 групи
Парнак Маргарита
Шийка матки
• Шийка матки (cervix uteri) — нижня циліндрична або конічна частина матки, яка
розташована нижче перешийка. Спереду, у верхній частині шийки, внутрішній зів
розміщується приблизно на рівні переходу очеревини на сечовий міхур.
• Піхва приєднується в косому напрямку приблизно посередині шийки матки і
утворює 4 склепіння: найбільше переднє, найменше заднє і два бокових.
• На рівні склепінь піхви шийка розділяється на дві частини: нижню — піхвову і
верхню — надпіхвову.
• Надпіхвова частина шийки на задній поверхні вкрита очеревиною і з боків оточена
пухкою жировою сполучною тканиною — параметрієм.
• З боків шийку утримують кардинальні (головні, поперечні шийкові, Макенродта)
зв’язки, які є продовженням внутрішньої фасції таза (фасції Купера).
• Спереду шийку матки відділяє від сечового міхура шар пухкої сполучної тканини.
• Канал шийки матки (цервікальний канал,
ендоцервікс) має веретеноподібну
форму і є найбільш широким у середній
частині.
• Його довжина варіює від 2,5 до 3 см,
ширина може досягати 7–8 мм. Ширина
цервікального каналу залежить від
кількості пологів, гормональних впливів.
• Цервікальний канал відкривається в Форми зовнішнього зіва шийки матки:
а) жінки, яка не народжувала
порожнину матки внутрішнім вічком, у б) жінки, яка народжувала
піхву — зовнішнім вічком.
• Зовнішнє вічко локалізується в нижньому
кінці піхвової частини шийки матки і
варіює за формою. До пологів зовнішнє
вічко має маленький, правильний,
округлий отвір, після пологів він стає
сплощеним, поперечним і розділяє
шийку матки на передню і задню губи
Гістологічна будова шийки матки
• Слизова оболонка цервікального каналу складається з одного
шару високих війчастих циліндричних клітин, які розміщуються на
тонкій базальній мембрані. Ядра знаходяться в базальній позиції,
цитоплазма містить муцин.
• У нормі плоский епітелій піхвової частини шийки матки і
циліндричний епітелій цервікального каналу утворюють чітку
демаркаційну лінію близько до зовнішнього вічка —
плоскоклітинноциліндричне з’єднання.
• У відповідь на запальний процес або травму плоский епітелій
може поширюватися вгору на цервікальний канал (від 1/3 до 1/2
каналу).
Кровопостачання шийки матки
• Артеріальна кров потрапляє до шийки матки через низхідну гілку маткової
артерії. Ця шийкова артерія проходить з латерального боку шийки матки і
утворює коронарні артерії, які колом оточують шийку.
• Непарні артерії піхви (піхвові гілки маткової артерії) проходять поздовжньо
посередині передньої та задньої частин шийки і піхви.
• Вени шийки матки супроводжують однойменні артерії.
• Лімфатичний дренаж шийки матки складний і містить різні групи лімфовузлів.
Основними регіонарними лімфовузлами шийки матки є затульні; загальні,
внутрішні та зовнішні клубові; вісцеральні вузли параметрія.
• Крім того, лімфовідтік шийки матки може здійснюватися до верхніх та нижніх
сідничних, крижових, поперекових, аортальних лімфовузлів, а також
вісцеральних вузлів над задньою поверхнею сечового міхура
Матка
• Матка має дві основні нерівні частини: верхню — тіло (corpus uterі) і нижню, циліндричну,
веретеноподібну — шийку (сervix uteri), яка випинається у піхву.
• В нижній частині тіла матки, між внутрішнім зівом та порожниною матки, знаходиться
звужена ділянка — перешийок (isthmus uteri).
• Перешийок має особливе акушерське значення - він формує нижній матковий сегмент під
час вагітності
• Матка дуже варіює за розміром і формою, залежно від віку та дітонародження (кількості
пологів) жінки.
• До пубертатного періоду довжина матки становить 2,5–3,5 см.
• Матка дорослої жінки, яка не народжувала, має довжину до 8 см, ширину до 5 см,
товщину до 2, 5 см і масу 40–50 г.
• Матка жінки, яка мала 2 та більше пологів, збільшується у 1,2 разу і маса її збільшується на
20–30 г, максимально до 110 г.
 1 - тіло матки; 2 - порожнина матки; 3 - кругла зв'язка матки; 4 - маткова артерія;
5 - зовнішнє вічко цервікального каналу; 6 - стінка піхви; 7 - шийка матки;
8 - цервікальний канал; 9 - тіло матки; 10 - широка зв'язка; 11 - яєчник;
12 - фімбрії маткової труби; 13 - ампулярний відділ маткової труби; 14 - власна зв'язка яєчника.
Ендометрій
• Ендометрій представлений поверхневим епітелієм, матковими
(ендометріальними) залозами і міжзалозистою мезенхімальною тканиною з
численними кровоносними судинами.
• Завдяки циклічним змінам протягом репродуктивного періоду ендометрій
дуже варіює за товщиною (від 0,5 до 5 мм).
• Поверхневий епітелій ендометрія складається з одного шару високих
циліндричних війчастих клітин. Овальні ядра розміщуються в нижній частині
клітин, але не так низько, як в ендоцервіксі. Війчасті клітини ендометрія
чергуються з безвійчастими; лише останні мають секреторну активність.
Напрямок руху війок війчастих клітин збігається з таким у фаллопієвих
трубах: від фімбріального кінця труб до зовнішнього маткового вічка
Гістологічна структура ендометрію
• Ендометрій розділяють на внутрішній базальний та зовнішній
функціональний шари.
• Функціональний шар, у свою чергу, інколи розділяють на
внутрішній компактний і зовнішній, спонгіозний шари.
• Тільки функціональний шар ендометрія підлягає циклічним
гормонально контрольованим змінам протягом кожного
яєчникового (менструального) циклу.
• Ці зміни розділені на 3 основні фази: менструальну,
проліферативну (фолікулінову) і секреторну (лютеїнову)
Зв’язковий апарат матки.
• Широкі зв’язки - парні крилоподібні структури, які йдуть від латеральних
(бокових) країв матки до стінки таза, і, таким чином, розділяють порожнину
таза на передню і задню частини.
• Широкі зв’язки здійснюють незначну підтримку матки, але вміщують дуже
важливі анатомічні структури: маткові труби, власні зв’язки яєчника, круглі
зв’язки матки, сечовід, яєчникові й маткові артерії та вени; параметральну
тканину і вторинні зв’язки — брижу маткової труби (мезосальпінкс) і брижу
яєчника (мезоваріум)
• Мезосальпінкс займає внутрішні 2/3 верхнього краю широкої зв’язки.
Зовнішня третина верхнього краю широкої зв’язки, яка простягається за
фімбріальний кінець маткової труби до стінки таза, утворює лійкотазову
зв’язку (ligamentum іnfundibulopelvicum), в якій проходять яєчникові судини.
• Кругла зв’язка - виконує невелику підтримку матки, містить сполучнотканинні та
м’язові елементи
• Вона бере початок від передньоверхнього краю матки спереду і нижче від
маткової труби і проходить у широкій зв’язці в косому напрямку латерально і
каудально, перетинає клубові судини, входить до пахвинного каналу і
закінчується у сполучній тканині верхньої частини великих соромітних губ.
• Крижово-маткові зв’язки - відходять від задньобокової частини надпіхвової
частини шийки матки, оточують пряму кишку і закінчуються у фасції над другим і
третім крижовими хребцями.
• Крижовоматкові зв’язки складаються зі сполучної тканини та деякої кількості
гладких м’язових волокон і вкриті очеревиною. Ці зв’язки латерально обмежують
прямокишковоматкову заглибину (дугласів простір, дугласову кишеню).
• Зовнішня поверхня крижовоматкових зв’язок утворена нижньозадньою
складкою очеревини основи широких зв’язок. Середня частина крижовоматкових
зв’язок містить переважно пучки нервових волокон. Крижовоматкові зв’язки
відіграють незначну роль в анатомічній підтримці шийки матки.
Кровопостачання матки
• Кровопостачання матки здійснюється матковими та яєчниковими артеріями.
• Маткова артерія (a. uterina) відходить від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna, s. hypogastrica),
входить до основи широкої зв’язки і проходить медіально до бокової поверхні матки. Відразу після
досягнення надпіхвової частини шийки матки маткова артерія розділяється на дві основні гілки. Менша з
них, шийковопіхвова артерія, забезпечує кров’ю нижню частину шийки і верхню частину піхви. Основна
гілка повертає догори і проходить по боковому краю матки. Перед тим як основна гілка маткової артерії
досягає маткової труби, вона розділяється на три кінцеві артерії: фундальну (артерію дна матки), трубну
та яєчникову.
• Яєчникова гілка маткової артерії анастомозує з кінцевою гілкою яєчникової артерії; трубна гілка проходить
через брижу маткової труби (мезосальпінкс) і кровопостачає частину яйцепроводу; фундальна гілка
розподіляється у верхній частині тіла матки.
• На відстані близько 2 см латерально від шийки маткова артерія перетинає сечовід.
• Велика роль у кровопостачанні таза належить внутрішній клубовій артерії (a. Iliaca interna, s. hypogastrica)
• Похідними переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, які проходять поза матковою артерію, є
пупкові, середні та нижні міхурові, середні прямокишкові, затульні, внутрішні соромітні, середні
гемороїдальні, піхвові і нижні сідничні артерії.
• Похідні заднього стовбура внутрішньої клубової артерії включають верхні сідничні, латеральні крижові та
клубовопоперекові артерії
Кровопостачання і лімфатичний дренаж матки
• Яєчникова артерія безпосередньо відходить від аорти, входить до широкої зв’язки матки через
лійкотазову зв’язку (lig. suspensorium ovarii). У воротах яєчника вона розділяється на кілька менших
гілок, які підходять до яєчника. Основний стовбур яєчникової артерії перетинає всю товщу широкої
зв’язки в безпосередній близькості до мезосальпінкса, віддає латеральну, середню і медіальну
трубні гілки і підходить до бокового краю тіла матки, де анастомозує з яєчниковою гілкою маткової
артерії.
• Існують численні додаткові анастомози між артеріями на обох сторонах матки.

• Лімфа з різних сегментів матки потрапляє до різних лімфатичних вузлів.

• Лімфа від шийки матки збирається переважно до внутрішніх клубових (гіпогастральних)
лімфовузлів, які розміщу ються поблизу біфуркації загальних клубових судин.
• Лімфа від тіла матки розподіляється до кількох груп лімфовузлів: внутрішніх клубових, поперекових
і, після приєднання лімфи з яєчникової ділянки — до парааортальних лімфатичних вузлів.
• Інколи метастази раку тіла матки знаходять у верхніх пахвинних лімфовузлах (метастазування через
лімфатичні судини круглої зв’язки матки).
Кровопостачання жіночих статевих органів.
Маткові труби
• Маткові труби (tubae uterinae) — фаллопієві труби, —парні органи, які відходять від
верхньобокової частини матки, проходять у верхній частині широкої зв’язки матки (яка вкриває їх
очеревиною) і роблять завиток навколо яєчників.
• Брижа маткової труби (мезосальпінкс) містить судини і нерви. Маткові труби з’єднують порожнину
матки з черевною порожниною. Довжина маткових труб коливається від 10 до 14 см, зовнішній
діаметр не перевищує 1 см. Діаметр маткового отвору труби дорівнює 1,5 мм, черевного — 3 мм.
• Кожна маткова труба розділяється на 4 анатомічних відділи, або сегменти: інтрамуральний,
істмічний, ампулярний і лійковий.
• Матковий інтрамуральний відділ має довжину 1–2 см і оточений міометрієм.
• Істмічний відділ починається, коли маткова труба виходить з матки; він має довжину близько 4 см.
Цей сегмент є прямим і найвужчим, його внутрішній діаметр не перевищує 1–2 мм.
• Ампулярний відділ завдовжки 4–6 см, внутрішній діаметр — близько 6 мм.
• Фертилізація яйцеклітини зазвичай відбувається в ампулярному відділі труби.
• Дистальний відділ представлений трубоподібною лійкою, яка має 20–25 пальцеподібних
виступів-торочок, або фімбрій, які оточують абдомінальний отвір труби.
• Одна з найдовших торочок прилягає до яєчника (fimbria ovarica)
Гістологічна структура маткових труб
• Слизова оболонка маткової труби представлена трьома різними типами клітин.
• Циліндричні епітеліальні війчасті клітини становлять близько 25%, вони найбільш виражені навколо
яєчникового кінця труби.
• Секреторні циліндричні клітини становлять 60 % і концентруються переважно в істмічному відділі.
• Вузькі штифтоподібні клітини знаходяться між секреторними і війчасти ми клітинами і, можливо, є
морфологічним варіантом секреторних клітин.
• Гладкі м’язи маткових труб представлені внутрішнім циркулярним і зовнішнім поздовжнім шарами.
• У дистальній частині маткової труби м’язові волокна є менш вираженими, особливо поблизу
фімбріального кінця труби.
• Трубна мускулатура підлягає ритмічним скороченням залежно від гормональних змін протягом
яєчникового циклу.
• Найбільшої частоти й інтенсивності скорочення маткової труби досягає під час транспорту
яйцеклітини.
• Під час вагітності ці скорочення найслабші і найповільніші.
Кровопостачання маткових труб
• Артеріальне кровопостачання маткових труб здійснюється за
рахунок кінцевих гілок маткових та яєчникових артерій, які
анастомозують у мезосальпінксі. Кров від маткової артерії
постачає медіальні 2/3 кожної труби.
• Вени супроводжують однойменні артерії.
• Лімфатичний дренаж здійснюється у зовнішні клубові та
аортальні лімфовузли, які оточують аорту і нижню порожнисту
вену на рівні ниркових судин.
Яєчник
• — жіноча статева залоза, що продукує жіночі статеві клітини і жіночі статеві гормони.
• Це парний овальний орган дещо сіруватого кольору, який за формою і розміром нагадує
великий мигдаль. Поверхня яєчника дорослої жінки має ознаки попередніх овуляцій.
• Протягом репродукивного періоду розміри яєчників звичайно не перевищують 1,5 см
×2,5 см × 4 см, а маса коливається від 3 до 6 г. Зі збільшенням віку жінки яєчники стають
меншими і твердішими.
• В яєчнику розрізняють дві поверхні — передню, повернуту в бік черевної порожнини, і
бічну, повернуту до стінки таза;
• два кінці — матковий і трубний;
• два краї — опуклий вільний (margo liber) і брижовий (margo mesovarica).
• У брижовому краї знаходяться ворота яєчника (hilus ovarii), через які в яєчник проходять
судини і нерви
Зв’язковий аппарат яєчника
• Існують три важливі зв’язки, які визначають анатомічну мобільність
яєчників.
• Задня частина широкої зв’язки матки утворює брижу яєчника —
мезоварій (mesovarium), який прикріплюється до переднього краю
яєчника. Мезоварій містить судинні анастомози яєчникової і маткової
артерій, венозні сплетення і латеральний кінець власної зв’язки яєчника.
• Власна зв’язка яєчника являє собою вузький, короткий, фіброзний валик,
що простягається від нижнього полюса яєчника до матки.
• Лійкотазова зв’язка, або підвішувальна зв’язка яєчника, утворює
верхньобокову частину широкої зв’язки матки. Лійкотазова зв’язка
містить яєчникові артерію, вену і нерви і проходить від верхнього полюса
яєчника до бічної стінки таза.
Гістологічна будова яєчника
Гістологічно яєчник поділяється на зовнішню кіркову речовину і
внутрішню мозкову речовину.
• Зовні яєчник вистелений одним шаром поверхневого целомічного
кубоїдального (циліндричного) епітелію. Епітелій відокремлюється
від підлеглої строми за допомогою базальної мембрани і білкової
оболонки (tunica albuginea).
• Строма кори яєчника скаладається зі щільно розміщених клітин, які
оточують фолікули і утворюють їх текаоболонку.
• Текаклітини синтезують яєчникові андрогени
(дегідроепіандростерон, андростендіон, тестостерон).
• Мозкова речовина містить яєчникові судини і строму. В стромі
виявляються багатогранні гілюсні клітини, які є аналогічними
інтерстиціальним клітинам (клітинам Лейдига) в яєчках.
Кровопостачання і лімфодренаж яєчника
• Кровопостачання яєчників здійснюється яєчниковими артеріями, які беруть
свій початок безпосередньо від аорти нижче рівня відходження ниркових
артерій.
• Яєчникова артерія проходить ретроперитонеально, потім перетинає передню
поверхню великого поперекового м’яза та внутрішні клубові судини, входить у
лійкотазову зв’язку і ворота яєчника і досягає мезоваріума в широкій зв’язці
матки.
• Ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову вену, а права — в нижню
порожнисту вену.
• Лімфа від яєчників відтікає до парааортальних лімфатичних вузлів на рівні
ниркових судин, але метастази раку яєчників можуть виявлятись і в клубових
лімфовузлах.