INTESTINUM

Товста кишка (intestinum crassum) поділяється на:

Тонка кишка (intestinum
tenue) складається з:
– сліпу кишку (caecum);

– дванадцятипалої
– ободову кишку (colon), що складається з таких частин:
кишки (duodenum);
– висхідної ободової кишки (colon ascendens);
– порожньої кишки
(jejunum); – поперечної ободової кишки (colon transversum);

– клубової кишки – низхідної ободової кишки (colon descendens);

(ileum).
– сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum);

– пряму кишку (rectum) з відхідниковим каналом (canalis

analis) та відхідником (anus).
Слизова оболонка товстої кишки не утворює ворсинок, але у ній є дуже багато кишкових крипт. Кишкові крипти ще
називають залозами Ліберкюна, що належать до кишкових залоз (glandulae intestinales). Крипти товстої кишки подібні за будовою
до крипт тонкої кишки, але серед епітеліоцитів, що їх вистеляють, переважають келихоподібні клітини.
У товстій кишці, зокрема в ободовій кишці, слизова оболонка разом з підслизовим прошарком утворює півмісяцеві складки
ободової кишки (plicae semilunares coli). Складки проходять поперечно і розташовані між стрічками на межі між випинами
ободової кишки.
Слизова оболонка (tunica mucosa) товстої кишки вкрита одношаровим циліндричним епітелієм, до складу якого належать
три види клітин: стовпчасті епітеліоцити з посмугованою облямівкою, келихоподібні клітини і кишкові ендокриноцити . Серед
епітеліоцитів найбільше келихоподібних клітин. Вони виробляють велику кількість слизу, що вкриває поверхню слизової оболонки,
а це сприяє проходженню калових мас до відхідника.
У пухкій сполучній тканині власної пластинки слизової оболонки є значні дифузні скупчення лімфоцитів та незначна кількість
одиноких лімфоїдних вузликів. М’язова пластинка слизової оболонки (lamina muscularis mucosae) розвинена краще, ніж у тонкій
кишці. Підслизовий прошарок (tela submucosa) утворений пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і
нерви, формуючи судинно-нервові сплетення.
М’язова оболонка (tunica muscularis) товстої кишки утворена з двох шарів гладких міоцитів: внутрішнього колового шару
(stratum circulare) і зовнішнього поздовжнього шару (stratum longitudinale). Між цими шарами розташований тонкий прошарок
пухкої сполучної тканини. В ободовій кишці зовнішній поздовжній м’язовий шар не суцільний, а збирається у три стрічки ободової
кишки (taeniae coli): брижовоободовокишкову стрічку (taenia mesocolia), чепцеву стрічку (taenia omentalis) і вільну стрічку (taenia
libera). Внутрішній коловий м’язовий шар в ободовій кишці теж неоднорідний, у ділянках випинів він тонший, ніж на межі між
ними
Серозна оболонка (tunica serosa) товстої кишки, або очеревина (peritoneum), утворена пухкою сполучною тканиною, що вкрита
одним шаром плоских клітин – мезотелієм. Разом з підсерозним прошарком (tela subserosa), що складається з пухкої сполучної
тканини, серозна оболонка утворює зовнішню оболонку товстої кишки. Різні відділи товстої кишки по-різному вкриті серозною
оболонкою, зокрема у кінцевій частині прямої кишки серозна оболонка відсутня, а зовнішньою оболонкою цієї частини кишки є
адвентиція.
Стінка прямої кишки має такі оболонки:

– зовнішню оболонку, яка є адвентиційною оболонкою (tunica adventitia);

– середню оболонку, яка є м’язовою оболонкою (tunica muscularis), яка має:

– зовнішній поздовжній шар гладких м’язових волокон (stratum longitudinale externum fibrarum muscularium
glabrarum);

– внутрішній циркулярний (коловий) шар (stratum circulare internum);

– внутрішню оболонку, яка є слизовою оболонкою (tunica mucosa) і завдяки підслизовій основі утворює
поперечні складки прямої кишки (plicae transversae recti) в ампулі прямої кишки (ampulla recti), яких є три:

– верхня складка (plica superior);

– середня складка (plica media);

– нижня складка (plica inferior), вона має складки гвинтоподібного напрямку.

Товста кишка відрізняється від тонкої кишки за трьома зовнішніми структурними ознаками:

На зовнішній поверхні наявні три поздовжні стрічки завширшки приблизно 1 см, утворені зовнішнім поздовжнім шаром
м’язової оболонки – стрічки ободової кишки (taeniae coli). Ці стрічки починаються від основи червоподібного відростка,
який відходить від сліпої кишки, і проходять вздовж товстої кишки до початку прямої кишки.

Є такі стрічки ободової кишки:

–брижово-ободовокишкова стрічка (taеnia mesocolica) розташована в місці прикріплення брижі до поперечної ободової та
сигмоподібної кишок, а також по лінії прикріплення висхідної та низхідної ободових кишок до задньої стінки черевної
порожнини;

– чепцева стрічка (taenia omentаlis) проходить по передній поверхні поперечної ободової кишки, в місці прикріплення
великого чепця, а також у місці, де від ободової кишки відходять чепцеві привіски;

– вільна стрічка (taеnia lіbera) добре помітна на передній поверхні висхідної та низхідної ободових кишок, а також на
нижній поверхні поперечної ободової кишки.

Випини ободової кишки (haustra coli) розташовані між стрічками ободової кишки. Випини утворюються внаслідок
невідповідності довжини стрічок і ділянок стінки кишки між стрічками, бо стрічки коротші. Окрім того, внутрішній
коловий шар м’язової оболонки товстої кишки в ділянках випинів тонший, ніж між ними.

Чепцеві привіски, або жирові привіски ободової кишки (appendices omentales; s. appendices adiposae coli), – це відростки
очеревини довжиною до 4–5 см, заповнені жировою клітковиною.