Національний фармацевтичний університет

Кафедра фізіології та анатомії людини

Тема 10:Кровоносні судини

Лектор
доцент Яценко О.Ю.
 План:
1. Класифікація судин.
2. Особливості будови артерій, вен та капілярів.
3. Велике коло кровообігу і його основні кровоносні
судини.
4. Мале коло кровообігу і його основні кровоносні
судини.
5. Аорта, частини аорти. Дуга аорти і її гілки.
6. Артерії верхньої кінцівки
7. Артерії нижньої кінцівки.
8. Анатомія вен голови, шиї, тулуба та кінцівок.
 КРОВОНОСНІ СУДИНИ

ВНУТРІШНЬООРГАННІ
Знаходяться всередині різних органів
(печінка, легені, нирки та ін.)

ПОЗАОРГАННІ
Аорта, нижня і верхня порожнисті
вени і ін.
Закономірності розгалуження судин в
органах
 Увійшовши в орган, артерії
багатократно розгалужуються до
артеріол мікрогемаціркуляторного
русла
 Венули, є дистальною ланкою
мікрогемаціркуляторного русла,
зливаючись між собою і укрупняясь,
утворюють вени.
 Загальна характеристика судин
 Артерії — судини, по яких кров рухається від серця.
Артерії мають товсті стінки, в яких містяться м'язові
волокна, а також колагенові і еластичні волокна. Вони
дуже еластичні і можуть звужуватися або розширюватися,
в залежності від кількості перекачуваної серцем крові.

 Артеріоли — дрібні артерії, що по току крові

безпосередньо попередують капілярам. В їхній судинній
стінці переважають гладкі м'язові волокна, завдяки яким
артеріоли можуть змінювати величину свого просвіту і,
таким чином, опір.

 Капіляри — це найдрібніші кровоносні судини, настільки

тонкі, що речовини можуть вільно проникати через їхню
стінку. Через стінку капілярів здійснюється віддача
поживних речовин і кисню з крові в клітини і перехід
вуглекислого газу та інших продуктів життєдіяльності з
клітин в кров.
 Загальна характеристика судин
 Венули — дрібні кровоносні судини, що
забезпечують у великому колі відтік збідненої
киснем і насиченою продуктами життєдіяльності
крові з капілярів в вени.

 Вени — це судини, по яких кров рухається до

серця. Стінки вен менш товсті, ніж стінки артерій і
містять відповідно менше м'язових волокон і
еластичних елементів.
КЛАСИФІКАЦІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН
• АРТЕРІЇ – судини, що несуть кров від
серця
– Великі
• Середні
– Дрібні
» Артеріоли
• КАПІЛЯРИ (прекапіляри і посткапіляри)
– Фенестріровані
• Соматичні
– Синусоїдальні
• ВЕНИ – судини, що несуть кров до серця
– Великі
• Середні
– Дрібні
» Венули
 ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ
СУДИН
• АМОРТИЗУЮЧІ (аорта, крупні артерії)
• РЕЗИСТИВНІ (кінцеві артерії і артеріоли)
• СУДИНИ-СФІНКТЕРИ (кінцеві ділянки
прекапілярних артеріол)

• ОБМІННІ (капіляри)
• ОБ’ЄМНІ (посткапілярні венули, вени)
• ШУНТУЮЧІ (артериовенозные анастомозы)
Будова стінки артерії і вени
середнього калібру
 Структура артерій і вен
 Зовнішній шар (адвентиція) являє собою пласт фіброзної,
еластичної сполучної тканини; через нього проходять дрібні
кровоносні судини (т.зв. судини судин), живлять судинну
стінку, а також гілочки автономної нервової системи, які
регулюють просвіт судини.

 Середній шар (медіа) складається з еластичної тканини і

гладких м'язів, які забезпечують пружність і скоротність
судинної стінки.

 Внутрішній шар (інтима) по товщині рідко перевищує діаметр

кількох клітин; саме цей шар, вистелений ендотелієм, надає
внутрішній поверхні судини гладкість, що полегшує кровотік.
Через нього надходять поживні речовини до глибинних шарів
медії.
 Будова артерії

• 1 - ендотелій;
• 2 - базальна мембрана;
• 3 - власна пластинка;
• 4 - внутрішня оболонка;
• 5 - внутрішня еластична
мембрана;
• 6 – м’язи;
• 7 - зовнішня еластична
мембрана;
• 8 - середня оболонка;
• 9 – зовнішня оболонка.
 Будова стінок артерій
Внутрішня оболонка утворена ендотелієм,
базальною мембраною і підендотеліальним
шаром. Вона відокремлюється від середньої
оболонки внутрішньою еластичною
мембраною.
Середня оболонка утворена головним чином
гладком'язовими клітинами кругового
(спірального) напрямку, а також
еластичними і колагеновими волокнами. Від
зовнішньої оболонки її відділяє зовнішня
еластична мембрана.
Зовнішня оболонка (адвентиція) утворена рихлою
сполучною тканиною. Вона містить кровоносні
судини, що живлять стінку артерії (судини
судин) і нерви.
 Класифікація артерій
• Еластичний тип - великі артерії, в середній
оболонці яких еластичні волокна переважають
над м'язовими клітинами (аорта, легеневий
стовбур)

• М’язовий тип - в їхній середній оболонці

м'язові клітини за кількістю переважають
над еластичними волокнами (артерии тіла,
кінцівок, внутрішніх органів)

• М'язово-еластичний тип - більшість середніх

артерій: сонна, підключична, стегнова і ін. Артерії
направляються до органів по найкоротшому шляху.
 Артеріоли
Кровоносні судини, що є кінцевою
(дистальною) ланкою артеріального
русла і початковою ланкою
мікроциркуляторного русла.
Стінки артеріол мають два шари.
– Внутрішня оболонка - це ендотелій (~
0,04 мм), розташований на базальній
мембрані.
– Назовні від ендотелію знаходиться
м'язова оболонка, утворена 1 ÷ 2
шарами гладких клітин. Вони мають
круговий або спіральний напрямок.
Судини мікроциркуляції
 Капіляри
(от лат. capillaris — волосяний)

 Є найтоншими судинами в організмі людини.

 Середній їх діаметр становить 5-10 мкм.
 Поєднуючи артерії і вени, вони беруть участь в
обміні речовин між кров'ю і тканинами.
 Товщина стінки настільки мала, що дозволяє
проходити молекулам кисню, води, ліпідів і
багатьом іншим.
 Продукти, що утворюються в результаті
життєдіяльності організму (такі як діоксид
вуглецю і сечовина), також можуть проходити
через стінку капіляра для транспортування їх до
місця виведення з організму.
 Будова капіляру

Стінки капілярів з трьох тонких шарів (як аналоги 3-х оболонок):

1. Внутрішній – ендотеліальні клітини, розташовані на базальній
мембрані.
2. Середній – складається з перицитів, заточених в базальну
мембрану.
3. Зовнішній – складається з рідко розташованих клітин та тонких
коллагенових волокон, занурених в аморфну речовину.
 Види капілярів
• Безперервні капіляри (соматичні)
– Міжклітинні з'єднання в цьому виді капілярів дуже щільні, що
дозволяє дифундувати тільки малим молекулам і іонів.

• Фенестровані капіляри
– В їх стінці зустрічаються просвіти для проникнення великих молекул.
– Зустрічаються в кишечнику, ендокринних залозах і інших внутрішніх
органах, де відбувається інтенсивний транспорт речовин між кров'ю і
оточуючими тканинами.

• Синусоїдні капіляри (переривчасті)

– В їх стінці містяться щілини (синуси), величина яких достатня для
виходу поза просвіт капіляру еритроцитів і великих молекул білка.
– Синусоїдні капіляри є в печенці, лімфоїдній тканині, ендокринних і
кровотворних органах, таких як кістковий мозок і селезінка.
– Синусоїди в печінкових часточках містять клітини Купфера, здатні
захоплювати і знищувати чужорідні тіла.
 Типи
капілярів
Мікрогемациркуляторне русло
 Мікрофотографія капіляра

Кровоносний капіляр (Ca) розташовується горизонтально в центрі

мікрофотографії. В просвіті капіляра (L) видно червоні кров'яні клітини,
еритроцити (RBC). Стрілкою показано ядро ендотеліальної клітини, що
виступає в просвіт капіляра.
 Венули
• Венули — дрібні кровоносні судини, що забезпечують відтік
збідненої киснем крові з капілярів в вени. Є продовженням
капілярної мережі.
• Діаметр венули — от 20 до 100 мкм.

• Стінки венул складаються із трьох шарів.

• Внутрішній шар — ендотелій, що складається з плоских
епітеліальних клітин, що грають роль мембрани.
• Середній - шар гладких клітин
• Зовнішній шар утворений волокнистою сполучною тканиною.

• Середній шар розвинений слабо, тому стінки венул тонші від

стінок артеріол.
 Типи венул
 Посткапілярні, діаметром 12-30 мкм, що утворюються в
результаті злиття кількох капілярів. Ендотеліальні клітини
можуть бути фенестровані.
 В органах імунної системи можуть мати спеціальний
високий ендотелієм, що служить для міграції лімфоцитів з
судинного русла. М'язові клітини відсутні.

 Збірні венули діаметром 30-50 мкм утворюються в

результаті злиття посткапілярних венул. Коли вони
досягають діаметра 50 мкм, в їх стінці з'являються клітини
гладеньких м'язів і більш чітко виражена зовнішня оболонка.

 М'язові венули мають діаметр до 100 мкм. У них добре

розвинута середня оболонка, в яку входить один шар
гладком’язових клітин. Зовнішня оболонка також добре
розвинута.
 Артеріоли, венули і артеріоловенулярні анастомози
грають важливу роль в регуляції кровотоку в
капілярах мікрогемациркуляторного русла.
 Головною змінної в управлінні швидкістю кровотоку є
гемодинамічний опір.
 За допомогою збільшення просвіту і зменшення
просвіту артеріол, венул і артеріоловенулярних
анастомозів регулятори кровотоку, можуть
зменшувати або збільшувати опір кровотоку в
мікрогемациркуляторному руслі.
 Оскільки загальна площа поперечного перерізу
мікрогемациркуляторного русла в порівнянні з іншими
частинами судинного русла є найбільшою, управління
мікроциркуляцією визначає гемодинаміку в цілому.
 КЛАСИФІКАЦІЯ ВЕН
• Поверхневі
• Глибокі
• Прободаючі (з'єднують між собою
поверхневі і глибокі вени)
– Венозне сплетіння
– Міжсистемні венозні анастомози
– Вено-венозні анастомози
Між притоками різних великих вен (верхня і нижня порожнисті вени, воротна
вена) є міжсистемні венозні анастомози (каво-кавальні, кавопортальні, каво-
кавопортальні), які є колатеральними шляхами току венозної крові в обхід
основних вен.
 Вена
• Стінки вен по будові схожі з артеріальними в тому, що також
складаються із трьох шарів, виражених, проте, значно слабкіше.
• Для руху крові по венах, яке відбувається практично без пульсації і
при порівняно низькому тиску, не потрібно таких товстих і пружних
стінок, як у артерій.
• Інша важлива відмінність вен від артерій — присутність в них
клапанів, підтримують при низькому тиску кровотік в одному
напрямку.
• У найбільшій кількості клапани містяться в венах кінцівок, де м'язові
скорочення грають особливо важливу роль в переміщенні крові
назад до серця; великі вени, такі, як порожниста, воротна і клубова,
клапанів позбавлені.
• На шляху до серця вени збирають кров, яка відтікає від шлунково-
кишкового тракту по воротній вені, від печінки по печінкових венах,
від нирок по ниркових венах і від верхніх кінцівок по підключичних
венах. Поблизу серця утворюються дві порожнисті вени, по яких
кров потрапляє в праве передсердя.
Будова венозних судин
А - дрібних і середніх
Б - великих
В - венул
 Будова вени

• .

• 1 - ендотелій;
• 1 - венозний клапан;
• 2 - базальна мембрана;
• 2 - внутрішня оболонка;
• 3 - внутрішня оболонка;
• 3 - середня оболонка;
• 4 - середня оболонка;
• 4 - зовнішня оболонка.
• 5 - зовнішня оболонка
Особливості руху крові по венах нижніх
кінцівок
 ВЕНОЗНІ КЛАПАНИ

Це півмісяцеві складки внутрішньої

оболонки вени, розташовані попарно,
що забезпечують односторонній рух
крові до серця

Не мають клапанів вени:

Нижня і верхня порожнисті вени, вени голови,
ниркові вени, воротна і легенева вени.
ВЕНОЗНІ КЛАПАНИ
Клапан
закрити
й
Клапан
відкрит
ий

Клапан
закритий
Будова кровоносних судин різних
відділів серцево-судинної системи
 Іннервація судин
• Стінки всіх кровоносних судин іннервуються
афферентними і ефферентними нервовими
волокнами. Ця іннервація має важливе значення в
управлінні тонусом стінок кровоносних судин і в
управлінні кровотоком.

• У стінках деяких крупних судин (висхідна частина

аорти, дуга аорти, місце розгалуження - біфуркація
загальної сонної артерії на зовнішню і внутрішню,
верхня порожниста і яремна вени і ін.)
розташовано особливо багато закінчень
аферентних нервових волокон.

• У зв'язку з цим ці області називають

рефлексогенними зонами кровоносних судин.
 Структура
кровоносних
судин в
різних
областях
 Коло кровообігу — це
судинний шлях, який має свій
початок і кінець у серці.
Велике коло кровообігу починається в
лівому шлуночку і закінчується в правому
передсерді.
Мале коло кровообігу починається в правому
шлуночку і закінчується в лівому передсерді.
 Кола кровообігу
1. Велике (системне) коло кровообігу
2. Мале (легеневе) коло кровообігу
3. «Додаткові» кола кровообігу:

– 3.1 Плацентарне коло кровообігу

– 3.2 Серцеве коло кровообігу або
коронарна система кровообігу
– 3.3 Вілізієве коло
Велике (системне) і
мале (легеневе)
кола кровообігу
КОЛА КРОВООБІГУ
ВЕЛИКЕ КОЛО
Початок: лівий шлуночек - аорта

Склад: артерії, капіляри та вени

м’язів тіла, всіх органів, окрім
легенів

Кінець: порожнисті вени - праве

передсердя

МАЛЕ КОЛО
Початок: правий шлуночок –
легеневий стовбур

Склад: судини легенів

Кінець: легеневі вени - ліве

передсердя
 Велике (системне) коло кровообігу
 Починається з лівого шлуночка, що викидає під час систоли кров в
аорту. Від аорти відходять численні артерії, в результаті кровотік
розподіляється по декількох регіональних судинних мережах,
кожна з яких забезпечує кровопостачання окремого органу.
Подальший поділ артерій відбувається на артеріоли і капіляри.

 Загальна площа всіх капілярів в організмі людини приблизно

1000 м². Через тонкі стінки капілярів артеріальна кров віддає
клітинам тіла поживні речовини і кисень, а забирає від них
вуглекислий газ і продукти життєдіяльності клітин, стаючи
венозної.

 Капіляри кожного органу зливаються в венули, які в свою чергу

збираються у вени. До серця підходять дві порожнисті вени:
верхня і нижня, які відкриваються в праве передсердя серця, що є
кінцем великого кола кровообігу.

 Кругообіг крові у великому колі кровообігу відбувається за 24

секунди.
 Мале (легеневе) коло кровообігу
Починається в правому шлуночку, який викидає венозну
кров в легеневий стовбур. Легеневий стовбур ділиться на
праву і ліву легеневі артерії. Легеневі артерії дихотомично
діляться на часткові, сегментарні і субсегментарні артерії.
Субсегментарні артерії діляться на артеріоли, які
розпадаються на капіляри. Відток крові йде по легеневих
венах, які збираються в зворотному порядку і в кількості
чотирьох штук впадають в ліве передсердя.

Кровообіг крові в малому колі кровообігу відбувається за

4-12 секунди.
 Кровообіг плода.
Існує у плода, що знаходиться в матці. Плацентарне коло
кровообігу
 Кров матері надходить до плаценти, яка з’єднується з пуповинною веною плода, яка
проходить в пуповині. Пупкова вена дає дві гілки: велика частина крові надходить через
венозну протоку безпосередньо в нижню порожнисту вену, змішуючись з неоксигенованою
кров'ю від нижньої частини тіла. Менша частина крові надходить в ліву гілку воротної вени,
проходить через печінку і печінкові вени і потім також надходить в нижню порожнисту вену.

 По нижній порожнистій вені протікає змішана (артеріально-венозна) кров, яка насичена

киснем складає близько 60 %; по верхній порожнистій вені протікає венозна кров.
 Майже вся кров із правого передсердя через овальний отвір надходить в ліве передсердя і,
далі, в лівий шлуночок. Із лівого шлуночка кров викидається в велике коло кровообігу.

 Менша частина крові надходить із правого передсердя в правий шлуночок і легеневий

стовбур. Так як легені знаходяться в спавшому стані, тиск в легеневих артеріях більше, ніж в
аорті, і практично вся кров проходить через артеріальну (Боталлову) протоку в аорту.
Артеріальна протока впадає в аорту після відходження від неї артерій голови і верхніх
кінцівок, що забезпечує їх більш збагаченої кров'ю. У легені надходить дуже мала частина
крові, яка в подальшому надходить в ліве передсердя.

 Частина крові (~ 60%) з великого кола кровообігу через дві пупкові артерії плода надходить в
плаценту; інша частина - до органів нижньої частини тіла.
Кровообіг плода
1 - пупкові артерії;
2 - пупкова вена;
3 - венозна протока;
4 - овальний отвір;
5 - легеневий стовбур;
6 - верхня порожниста вена;
7 - дуга аорти;
8 - артеріальна (боталлова)
протока;
9 - висхідна частина аорти;
10 - нижня порожниста вена;
11 - низхідна частина аорти;
12 - ворітна вена
 Серцеве коло кровообігу або коронарна
система кровообігу
• Артеріальна кров надходить до серця по правій і лівій коронарним
артеріям.
• Ліва коронарна артерія розділяється на дві або три, рідше чотири
артерії, у тому числі найбільше клінічно значущими є передня спадна
(ПМЖВ) і огинальна гілка (ОГ).
– Передня спадна гілка є безпосереднім продовженням лівої коронарної артерії і
спускається до верхівки серця.
– Що огинає гілка відходить від лівої коронарної артерії в її початку приблизно під
прямим кутом, огинає серце спереду назад, іноді досягаючи по задній стінці
міжшлуночкової борозни, і спускається до верхівки серця у вигляді задньої спадної
артерії.
• Відтік венозної крові відбувається в 3 венах серця: великій, середній і
малій. Зливаючись, вони утворюють вінцевий синус, відкривається в
праве передсердя.
• Оскільки коронарні судини починаються безпосередньо від аорти, вони
заповнюються кров'ю в діастолу серця. У систолу коронарні судини
пережаті. Капіляри кровоносних судин кінцеві і не мають анастомозів.
 Вілізієве коло

• Артеріальний коло головного мозку, розташований в

підставі головного мозку, і забезпечує компенсацію
недостатності кровопостачання за рахунок перетоків
з інших судинних басейнів.
• У нормі Вілізієве коло замкнутий.
• У формуванні Вілізієве кола беруть участь:
– початковий сегмент передньої мозкової артерії
– передня сполучна артерія
– супраклиноїдний сегмент внутрішньої сонної
артерії
– задня сполучна артерія
– початковий сегмент задньої мозкової артерії
Вілізіїєве
коло
Функціональне навантаження В організмі абсолютно здорової
людини віллізієве коло є органом, що
з'єднує сонні артерії друг з другом, а
також із складною системою
вертебральних артерій.
Але як тільки в організмі людини
відбувається закупорка судин, що
живлять головний мозок, включається
головна функція: віллізієве коло
починає забезпечувати повноцінну
кровоснабженість окремих ділянок
головного мозку.
При зниженні кровотоку в одній або
декількох шейних артеріях мозок
починає випробовувати різку нестачу
кисня та живильних речовин, щоб
компенсувати подібну проблему і існує
додатковий артеріальний круг.
Розподіл крові по
судинах
 Розподіл крові в кровоносній системі
людини

Об’єм, мл Тиск, мм рт. Швидкість,

ст. см/с
Аорта 100 100 40
Артерії 300 40–100 10–40
Артеріоли 50 25–40 0,1–10

Капіляри 250 12–25 < 0,1

Венули 300 10–12 < 0,3

Вени 2200 5–10 0,3–5
Порожниста 300 2 5–20
вена
 Основні артерії і їх головні гілки
• Легенева - Аорта - Висхідна аорта - Дуга аорти - Плечоголовний стовбур - Сонна -
Загальна сонна
• Зовнішня сонна - Верхня щитовидна - Язикова - Лицьова - Грудино-ключично-
соскоподібна гілка - Потилична - Задня вушна - Висхідна глоткова -
Верхньощелепна - Поверхнева скронева
• Внутрішня сонна - Окова - Середня мозкова
• Вілізієве коло - Передня мозкова - Передня сполучна - Середня мозкова - Задня
мозкова - Задня сполучна
• Підключична артерія - Хребетна - Передня спиномозкова – Основна - Внутрішня
грудна - Щитошийний стовбур - Реберношейний стовбур - Поперечна артерія шиї
• Пахвова артерія - Латеральна грудна - Підлопаткова - Торакоакроміальна - Задня
лопаткова
• Рука — Плечова — Променева - Ліктьова
• Низхідна аорта - Грудна аорта - Бронхіальна - Черевна аорта - Черевний стовбур
(Ліва шлункова - Загальна печінкова - Селезінкова) - брижові (Верхня - Нижня) -
Ниркова
• Подвздошна і плодова - Загальна клубова - Внутрішня клубова - Внутрішня
скронева - Зовнішня клубова - Нижня надчревна - Пупкова
• Нога — Стегнова - Глибока артерія стегна - Підколінна - Передня великогомілкова -
Тила стопи - Задня великогомілкова - Малогомілкова
 Аорта
• Найбільша непарна артеріальна судина
великого кола кровообігу.

• Має три відділи:

• висхідна частина,
• дуга аорти
• спадна частина:
» грудний відділ
» черевний відділ
 Висхідна частина аорти
• Виходить з лівого шлуночка позаду лівого краю
грудини на рівні третього міжребір’я; в початковому
відділі вона має розширення - цибулину аорти (25-
30 мм в діаметрі).
• У місці розташування клапана аорти на внутрішній
стороні аорти є три синуса. Кожен з них знаходиться
між відповідної півмісяцевою заслінкою і стінкою
аорти.
• Від початку висхідної частини аорти відходять права
і ліва вінцеві артерії.
• Висхідна частина аорти лежить позаду і частково
праворуч від легеневого стовбура, піднімається
вгору і на рівні з'єднання 2 правогореберного хряща
з грудниною переходить в дугу аорти (тут її діаметр
зменшується до 21-22 мм).
 Дуга аорти
• Повертає вліво і назад від задньої поверхні 2 реберного хряща
до лівої сторони тіла 4 грудного хребця, де переходить в
низхідну частину аорти. У цьому місці є невелике звуження —
перешийок.
• До переднього півкола аорти з правого і лівого її боків
підходять края відповідних плевральних мішків.
• До опуклої сторони дуги аорти і до початкових ділянок
великих судин, що відходять від неї (плечеголовний стовбур,
ліві загальна сонна і підключична артерії) прилягає спереду
ліва плечоголовна вена, а під дугою аорти починається права
легенева артерія, внизу і трохи лівіше - біфуркація легеневого
стовбура.
• Ззаду дуги аорти знаходиться біфуркація трахеї. Між нагнутим
півколом дуги аорти і легеневим стовбуром або початком лівої
легеневої артерії є артеріальна зв'язка. У цьому місці від дуги
аорти відходять тонкі артерії до трахеї і бронхів.
• Від опуклоого півкола дуги аорти починаються три великі
артерії: плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна та ліва
підключична артерії.
Шостий шийний хребець
 Низхідна частина аорти

найдовший відділ аорти, що проходить

від рівня 4 грудного хребця до 4
поперекового, де вона ділиться на
праву і ліву загальні клубові артерії; це
місце має назву біфуркацією аорти.

Спадну частину аорти в свою чергу

поділяють на грудну і черевну частини.
 Грудна частина аорти
• Знаходиться в грудній порожнині в задньому середостінні.

• Верхня ділянка її розташований попереду і зліва від

стравоходу. Потім на рівні 8-9 грудних хребців аорта огинає
стравохід зліва і йде на його задню поверхню.

• Праворуч від грудної частини аорти розташовуються

непарна вена і грудну протоку, зліва до неї прилягає
париетальная плевра, у місця переходу її в задній відділ
лівої медіастинальної плеври.
•
• У грудної порожнини грудна частина аорти віддає парні
парієтальні гілки; задні міжреберні артерії, а також
вісцеральні гілки до органів заднього середостіння.
 Черевна частина аорти
• Є продовженням грудної частини аорти.

• Починається на рівні 12 грудного хребця, проходить через аортальний

отвір діафрагми і триває до рівня середини тіла 4 поперекового хребця.

• Черевна частина аорти розташовується на передній поверхні тіл

поперекових хребців, ліворуч від серединної лінії; лежить заочеревинно.

• Праворуч від черевної частини аорти знаходяться нижня порожниста

вена, наперед -підшлункова залоза, горизонтальна (нижня) частина
дванадцятипалої кишки і корінь брижі тонкої кишки.

• Черевна частина аорти віддає парні парієтальні гілки до діафрагми і до

стінок черевної порожнини, а сама безпосередньо продовжується в
тонку серединну крижову артерію.

• Вісцеральними гілками черевної частини аорти є черевний стовбур,

верхня і нижня брижових артерії (непарні гілки) і парні - ниркові, середні
надниркові і яєчникові артерії.
ЛЕГЕНЕВЕ КОЛО КРОВООБІГУ
 Ток крові через серце

• 1 - верхня порожниста вена;

• 2 - легеневі вени;
• 3 - нижня порожниста вена;
• 4 - легеневі вени;
• 5 - легенева артерія.
Питання для самостійної роботи
студентів:

1. Кровообіг плода. Плацентарне коло

кровообігу.
2. Вілізієве коло.
 Література:
Основна:
1. Волковой В.А., Малоштан Л.Н. Анатомия человека:
Учеб. пособие. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые
страницы, 2005. – 240 с.
2. Волковой В.А., Малоштан Л.М. Анатомія людини.
Підручник. – Харків: БУРУН і К, 2009. – 336 с.
3. Руководство к практическим занятиям по анатомии
человека: Учеб. пособие для студентов вузов / Сост.:
В.А. Волковой, Л.Н. Малоштан, Е.Ю. Яценко, Т.Б.
Червякова; под ред. Л.Н. Малоштан. – Харьков: Изд-
во НФаУ: Золотые страницы, 2006. – 176 с.
 Допоміжна:
1.Анатомия человека: учебник: в 2 т. / С.С. Михайлов, А.В. Чукбар, А.Г. Цыбулькин; под ред. Л.Л.
Колесникова. – 5-е изд., перераб. и доп. – 2011. – Т. 1 – 704 с. с ил.
2.Головацький А. С. Анатомія людини. В 3-х томах / Головацький А. С., Черкасов В. Г., М. Р., Я. І. - М.:
Медицина, 2006-2009.
3.Самусев Р.П. Анатомия человека: Ученик / Р.П. Самусев, С.Ю. Селин. – М.: Медицина, 1990. – 480с.:
ил.
4.Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: Учебник для студ. биол. спец. вузов / М.Р. Сапин, Г.Л.
Билич. – М.: Высш шк., 1989. – 544с.: ил.
5.Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека . – М.: Медицина, 1998. – Т.1, 2.
6.Анатомия человека / Под ред. Я.Р. Синельникова. – М.: Медицина, 1999. – 1-4 тт.
7.Анатомия человека / Р.П.Самусев, Ю.М.Селин. – М.: ООО "Издательский дом "ОНИКС 21 век": ООО
"Мир и Образование", 2004. – 576 с.
8.Ковешніков В. Г. Анатомія людини. В 3-х томах / Ковешніков В. Г. – М. : Медицина, 2005-2008.
9.Кравчук С. Ю. Анатомія людини. В 2-х томах / Кравчук С. Ю. – Чернівці : Поділля, 1998.
10.Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах / Синельников Р. Д. – М. : Медицина, 1991.
11.Атлас анатомии человека / Р.П.Самусев, В.Я.Липченко. – М.: ООО "Издательский дом "ОНИКС 21
век": ООО "Мир и Образование", 2003. – 544 с.
12.Атлас анатомии человека / автор-сост. Г.А. Голубкова. – Харьков: Книжный клуб «Клуб семейного
досуга»; Белгород: ООО «Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2010. – 528 с.: ил.
13.Гистология / Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной. – М.: Медицина, 1989. – 472 с.
14.Фредерік Мартіні. Анатомічний атлас людини: Пер. З 8-го англ. вид. / Відповідальний за дизайн та
ілюстрації Вільям Обер; наук. ред. пер. В.Г. Черкасов. – ВСВ «Медицина», 2011 с.; 250 іл.
15.Эшвелл К. Популярная анатомия человека. Подробное иллюстрированное руководство с тестами для
самоконтроля / Кен Эшвелл; [пер. с англ. С.Ю. Чигринец]. – М.: Эксмо, 2013. – 304 с.
 Інформаційні ресурси, у т.ч. в мережі Інтернет:

1.Бібліотека НФАУ
2.Електронний журнал з клінічної анатомії. (Англ. Мовою
http://link.springer.de/link/service/journals/00276/index.htm
3.Медичний портал Meduniver, розділ «Анатомія людини».
http://meduniver.com/Medical/Anatom/
4.Медична електронна бібліотека книг по анатомії.
http://meduniver.com/Medical/Book/
5.Довідкова інформація з анатомії людини. http://anatomia.ucoz.com/
6.Антропология: дух - душа - тело - среда человека, или
Пневмапсихосоматология человека. Русско-англо-русская энциклопедия /
Трифонов Е.В., Трифонов И.Е., Трифонов Д.Е., Трифонова К.Д. – 18-е изд.,
2015. http://www.tryphonov.ru