ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра гістології, цитології та ембріології

д.мед.н. Степаненко О.Ю., к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

СЕРЦЕВО-СУДИННА
СИСТЕМА
Серцево-судинна система включає:

серце,
кровоносні судини –
• артерії,
• вени,
• капіляри.
• Серцево-судинна система (ССС) є
депо крові і, переміщуючи кров по
організму і регулюючи інтенсивність
кровотоку і рівень кровопостачання
органів, забезпечує виконання
функцій крові:

• - трофічної;
• - дихальної;
• - екскреторної;
• - інтегративної;
• - регуляторної - перенесення
гормонів, факторів росту, цитокінів;
• - участь в запальних та імунних
реакціях.
 Вени

Венули СЕРЦЕ

Капіляри Артерії

Артеріоли
 Серце
• забезпечує
надходження крові в
судинну систему.
 Великі артерії
(аорта, легенева
артерія та ін.
магістральні судини)
• під тиском
переносять кров у
дистальні ділянки
судинного русла і
перерозподіляють її.
 Середні і дрібні артерії
• регулюють
локальний кровотік:

• приносять кров до
органів,
• забезпечують
розподіл крові
всередині органів.
 Артеріоли
• забезпечують
надходження крові в
капіляри.
 Капіляри
• здійснюється обмін
речовин між кров'ю і
тканинами.
 Венули
• збирають кров з
капілярів.
 Вени
• забезпечують
повернення крові до
серця
Судини
СЕРЦЕ

13
 Серце
м'язовий орган,
який ритмічно
скорочується і
забезпечує
циркуляцію крові в
судинній системі.
 Серце
• 4 камери:
праве та ліве
передсердя,
правий та лівий
шлуночки.

Праву та ліву половини

серця розділяють
міжпередсердна та
міжшлуночкова
перетинки.
 Серце
Між передсердями та
шлуночками
сполучення
забезпечують
передсердно-
шлуночкові отвори, які
закривають клапани:
справа –
тристулковий,
зліва- мітральний.
 Серце
У праве передсердя
впадають верхня та
нижня порожнисті вени;
У ліве передсердя
впадають 4 легеневі
вени;
Із правого шлуночка
виходить легеневий
стовбур;
Із лівого шлуночка
виходить аорта.
 Серце
До складу стінки серця
входять три оболонки:
1) внутрішня - ендокард,
2) середня - міокард
3) зовнішня - епікард.
 Серце
До складу стінки серця
входять три оболонки:
1) внутрішня - ендокард,
2) середня - міокард
3) зовнішня - епікард.
 Серце
До складу стінки серця
входять три оболонки:
1) внутрішня - ендокард,
2) середня - міокард
3) зовнішня - епікард.

Зовні серце покрите

перикардом, що має два
листка: вісцеральний
(епікард) та парієтальний.
 Ендокард
За будовою відповідає
шарам вени м’язового
типу.
 Ендокард
1. ендотелій;
2. підендотеліальний шар
– пухка сполучна тканина;
3. м’язово-еластичний
шар (гладенькі міоцити та
еластичні волокна);
4. зовнішній
сполучнотканинний шар.
 Міокард
• складається з двох
тканин:
• серцевої м'язової
• та сполучної.
 Міокард
• Волокна міокарду
оточують камери серця;
• утворюють шари.
 Міокард
• Сполучна тканина
міокарду (строма)
містить судини і
нерви.
 Серцева м’язова тканина
• Не підконтрольна
свідомому контролю.
 Серцева м’язова тканина
• Складається із окремих
клітин – кардіоміоцитів
(а не м’язових волокон).
 Серцева м’язова тканина
• Стовбурових клітин
немає – кардіоміоцити
не регенерують.
 Серцева м’язова тканина
• Кардіоміоцити мають
розгалужену форму.
• Ядро розташоване в центрі
клітини.
• Скорочення відбувається за
рахунок міофібрил, аналогічних
міофібрилам скелетних м’язів.
 Серцева м’язова тканина
• Між кардіоміоцитами є
анастомози – містки, що
забезпечують єдність
структури серця.
 Серцева м’язова тканина
• Клітини формують
стрічкоподібно-
сіткоподібну
структуру.
 Серцева м’язова тканина
• Кардіоміоцити
поєднуються між
собою за допомогою
вставних дисків.
 Серцева м’язова тканина
• Вставний диск –
спеціалізована
структура, що
забезпечує механічну
фіксацію
кардіоміоцитів один
до одного та
поширення хвилі
збудження.
 Серцева м’язова тканина
• Вставний диск включає
дві плазматичні
мембрани сусідніх
клітин, що поєднуються
за допомогою десмосом
та адгезивного контакту
(забезпечують фіксацію)
та нексусів (забезпечують
поширення нервового
імпульсу).
 Кардіоміоцити

• Усі кардіоміоцити розділяють на:

• Типові (скоротливі) – забезпечують
скорочення серця
• Атипові, які розділяють на секреторні та
провідні
Провідна система серця
Формування імпульсу
відбувається в
синусно-
передсердному вузлі.
Потім він передається
в передсердя і атріо-
вентрікулярний вузол.
• Потім швидко
поширюється по пучку
Гіса і його гілкам,
переходить на стінку
шлуночків і по
волокнах Пуркіньє -
до скорочувальних
кардиомиоцитів.
Кардіоміоцити,
що забезпечують
проведення імпульсу,
забезпечують також
ритмічне скорочення
серця.
 Клітини провідної системи серця
• Пейсмекерні, Р-клітини
(генерують імпульси із частотою
68-80 у хвилину) – водії ритму
• Проміжні – проводять сигнал, але
можуть генерувати імпульси (водії
ритму ІІ порядку)
• Волокна Пуркін’є – проводять
сигнал до скоротливих
кардіоміоцитів. Розташовані під
ендокардом.
Волокна Пуркін’є – клітини провідної системи серця.
Розташовані під ендокардом.
 Секреторні кардіоміоцити
• розташовуються в передсердях.

• Виділяють гормон – передсердний натрійуретичний

фактор.

• Він викликає стимуляцію діурезу, розширення судин,

пригнічення секреції альдостерону, кортизону,
вазопресину, зниження артеріального тиску.
 Кардіоміоцити
Типові (скоротливі) Формують стінку серця, забезпечують його скорочення

Пейсмекерні – генерують Знаходяться у синоатріальному

електричні імпульси – водії вузлі серця
ритму
Провідні
(клітини Проміжні – проводять Знаходяться у
провідної електричні імпульси атріовентрикулярному вузлі
системи серця
Атипові серця)
Провідні (волокна Пуркін’є) – Знаходяться у пучку Гіса та у
проводять електричні імпульси міокарді (волокна Пуркін’є)
до кардіоміоцитів

Синтезують передсердний Знаходяться у правому

Секреторні натрійуретичний фактор передсерді
 Перикард
- Має два листка:
зовнішній, або
парієтальний;
- внутрішній, або
вісцеральний –
епікард.
- Порожнина перикарду
заповнена рідиною,
яку виробляють
клітини мезотелію.
 Перикард
Зовнішній, або
парієтальний листок
покритий мезотелієм
(одношаровий плоский
епітелій), під яким
розташований шар
сполучної тканини.
 Перикард
Зовнішній, або
парієтальний листок
покритий мезотелієм
(одношаровий плоский
епітелій), під яким
розташований шар
сполучної тканини.
 Епікард
- внутрішній, або
вісцеральний, листок
серцевої сумки -
перикарда;
- покритий одношаровим
плоским епітелієм –
мезотелієм, під яким
знаходиться
сполучнотканинний
шар.
 Епікард
- внутрішній, або
вісцеральний, листок
серцевої сумки -
перикарда;
- покритий одношаровим
плоским епітелієм –
мезотелієм, під яким
знаходиться
сполучнотканинний
шар.
 Епікард
- внутрішній, або
вісцеральний, листок
серцевої сумки -
перикарда;
- покритий одношаровим
плоским епітелієм –
мезотелієм, під яким
знаходиться
сполучнотканинний
шар.
 Клапани серця
складаються зі щільної
волокнистої сполучної
тканини
яка покрита на обох
поверхнях ендотелієм.
 «Скелет» серця
• це опорна структура:
• до нього приєднуються
м'язові волокна,
• з ним пов'язані клапани
серця.
• складається з щільної
сполучної тканини з
ділянками хрящової
тканини.
СУДИНИ
 Судини
Артерії

Артеріоли

Капіляри

Венули

Вени
 Судини
Артерії

Артеріоли

Мікроциркулят Макроциркуля
Капіляри орне русло – торне русло –
малі судини великі судини
Венули

Вени
 Судини
Артерії • Макроциркуляторне русло –
транспортне, забезпечує транспорт
Артеріоли крові від серця до мікроциркуляторного
русла (артеріальна частина) та назад до
серця (венозна частина). Включає
Капіляри
артерії та вени.
• Мікроциркуляторне русло –
Венули метаболічне, забезпечує обмін речовин
у тканинах та органах. Включає малі
Вени
судини – артеріоли, капіляри, венули.
Судини макроциркуляторного русла
Артерії та вени
 Стінка складається з трьох оболонок:

1) внутрішньої – інтими
(tunica intima),
2) середньої – медії
(tunica media),
3) зовнішньої –
адвентиції (tunica
adventitia)
 Стінка складається з трьох оболонок:

1) внутрішньої – інтими
(tunica intima),
2) середньої – медії
(tunica media),
3) зовнішньої –
адвентиції (tunica
adventitia)
Intima
1. Ендотелій –
одношаровий
плоский епітелій
2. підендотеліальний
шар – пухка
сполучна тканина.
Ендотелій
Одношаровий плоский
епітелій.
• Звуження та розширення
судин для регуляції
артеріального тиску;
• Регулювання згортання
крові;
• Ангіогенез – формування
нових судин.
Media
Будова медії залежить від
типу судини.
Містить гладенькі
міоцити, колагенові та
еластичні волокна,
еластичні мембрани – у
залежності від типу та
підтипу судини.
Media
Артерія Вена
Внутрішня еластична мембрана -

Шар гладеньких міоцитів Шар гладеньких міоцитів

(у артеріях м’язового типу) (у венах м’язового типу)

або еластичні мембрани або шар пухкої сполучної тканини

(у артеріях еластичного типу) (у венах безм’язового типу)

Зовнішня еластична мембрана -

Adventitia
Пухка сполучна тканина.

У великих судинах
адвентиція містить vasa
vasorum – судини судин.
АРТЕРІЇ
 Артерії
1. Інтима: ендотелій,
субендотеліальний
шар.
2. Медія: внутрішня та
зовнішня еластичні
мембрани, між ними
гладенькі міоцити або
еластичні мембрани.
3. Адвентиція: пухка
сполучна тканина
 Артерії
1. Інтима: ендотелій,
субендотеліальний
шар.
2. Медія: внутрішня та
зовнішня еластичні
мембрани, між ними
гладенькі міоцити або
еластичні мембрани.
3. Адвентиція: пухка
сполучна тканина
 Артерії
За принципом
будови стінки артерії
поділяються на:
• 1 - еластичні,
• 3 - м'язово-
еластичні,
• 2 - м'язові.
 Артерії
За принципом будови
стінки артерії
поділяються на:
• еластичні,
• м'язово-еластичні,
• м'язові.
 Артерії м'язового типу
• Серед артерій мають
найменший діаметр;
• складають більшість
артерій організму;

• вони регулюють
кровотік в органах.
 Артерії м'язового типу
• Середня оболонка
містить:
• Внутрішню еластичну
мембрану
• циркулярно розташовані
гладенькі міоцити
• Зовнішню еластичну
мембрану
 Артерії м'язового типу
• Середня оболонка
містить:
• Внутрішню еластичну
мембрану
• циркулярно розташовані
гладенькі міоцити
• Зовнішню еластичну
мембрану
 Артерії м'язового типу
Еластичні волокна
знаходяться у вигляді
внутрішньої еластичної
мембрани і зовнішньої
еластичної мембрани.
 Артерії м'язового типу
Еластичні волокна
знаходяться у вигляді
внутрішньої еластичної
мембрани і зовнішньої
еластичної мембрани.
 Артерії еластичного типу
• Серед артерій мають
найбільший діаметр
(аорта і легеневий
стовбур)
• мають широкий
просвіт, відносно
тонку стінку.
• кров рухається з
високою швидкістю,
під великим тиском.
 Артерії еластичного типу
• Середня оболонка
містить еластичний
каркас, що
складається з 40-70
вікончастих
еластичних
мембран.
• Гладенькі міоцити –
поодинокі або
відсутні взагалі.
 Артерії еластичного типу
• Середня оболонка
містить еластичний
каркас, що
складається з 40-70
вікончастих
еластичних
мембран.
• Гладенькі міоцити –
поодинокі або
відсутні взагалі.
 Артерії еластичного типу
• Середня оболонка
містить еластичний
каркас, що
складається з 40-70
вікончастих
еластичних
мембран.
• Гладенькі міоцити –
поодинокі або
відсутні взагалі.
 Артерії м’язово-еластичного типу
• Серед артерій мають
середній діаметр
(основні гілки аорти,
магістральні артерії
кінцівок та ін.)
• В їх стінці, в
середньому шарі,
представлені як
еластичні, так і м'язові
елементи у різних
пропорціях.
 Артерії
Тип артерії
Еластичний М’язово- М’язовий
еластичний
Діаметр Найбільший Середній Малий
Гладенькі м’язи та Немає Є, по-різному Є, гарно виражені
здатність до виражені
скорочення

Еластичний 40-70 еластичних Еластичні 2 еластичні

компонент мембран мембрани та мембрани:
волокна у різній зовнішня та
кількості внутрішня.
ВЕНИ
 Вени
• За будовою схожі
із артеріями.
 Вени
1. Інтима: ендотелій,
субендотеліальни
й шар.
2. Медія: гладенькі
міоцити або пухка
сполучна тканина.
3. Адвентиція: пухка
сполучна тканина
 Вени
• Відмінності із
артеріями:
• менша товщина
стінки і більший
просвіт у
порівнянні зі
стінкою
відповідної артерії;
 Вени
• Відмінності із
артеріями:
• більш сильний
розвиток адвентиції
• і слабкий - інтими і
середньої оболонки
в порівнянні з
артеріями;
 Вени
• Відмінності із
артеріями:
 наявність
клапанів.
 Вени
• Відмінності із
артеріями:
 наявність
клапанів.
 Вени
• Відмінності із
артеріями:
• відсутність
еластичних мембран;
• слабкий розвиток
циркулярного
м'язового шару;
більш часте
поздовжнє
розташування ГМК;
 Вени
• Відмінності із артеріями:
• На гістологічному препараті
через наявність еластичних
мембран артерії не
спадаються та через
скорочення мають
хвилястий контур інтими.
• Вени спадаються (мають
овальний або 8-подібний
просвіт) та мають
гладенький контур інтими.
 Вени
За ступенем розвитку м'язових елементів у стінці
вени їх підрозділяють на:
• Вени безм'язового (або волокнистого) типу – не
мають міоцитів.
• Вени м'язового типу – мають міоцити у середній
оболонці. Підрозділяються на вени зі слабким,
середнім та сильним розвитком м’язів.
 Вени безм’язового типу
• розташовуються в
органах, що мають щільні
стінки, з якими вони
міцно зростаються своєю
зовнішньою оболонкою.
• Венозні сиснуси головного
мозку, вени кісток,
печінки та селезінки.
Вени м’язового типу
 Вени м’язового типу
• 1 - зі слабким
розвитком м'язових
елементів (дрібні і
середні вени верхньої
частини тіла).
 Вени м’язового типу
• 2 - із середнім
розвитком м'язових
елементів
• (дрібні і середні вени
нижньої частини тіла).

• Можуть мати клапани.

Вени м’язового типу
 Вени м’язового типу
3 - із сильним
розвитком м'язових
елементів - великі вени
нижніх частин тіла.
Мають клапани.
МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО
 Судини мікроциркуляторного русла
• До мікроциркуляторного русла
відносять судини діаметром
менше 100 мкм, які видно лише
під мікроскопом.
• Вони грають головну роль в
забезпеченні трофічної,
дихальної, екскреторної,
регуляторної функцій судинної
системи, розвитку запальних та
імунних реакцій.
 Судини мікроциркуляторного русла
• До мікроциркуляторного русла
відносять:

• Артеріоли
• Прекапіляри
• Капіляри
• Посткапіляри
• Венули
• Артеріоло-венулярні анастомози
• Лімфатичні капіляри
Судини мікроциркуляторного русла
Артеріоли

Прекапіляри
Артеріоло-
Капіляри венулярні
анастомоз
Посткапіляри и (шунти)

Венули
 Артеріальна ланка включає артеріоли і прекапіляри
• Артеріоли - судини
діаметром 50-100 мкм
• Середня оболонка має один
- три шари гладких міоцитів.
• Вони утворюють
прекапілярні сфінктери.
Сфінктери регулюють
кровонаповнення окремих
груп капілярів.
 Артеріальна ланка включає артеріоли і прекапіляри
• Артеріоли - судини
діаметром 50-100 мкм
• Середня оболонка має один
- три шари гладких міоцитів.
• Вони утворюють
прекапілярні сфінктери.
Сфінктери регулюють
кровонаповнення окремих
груп капілярів.
 Капіляри
• Найменші кровоносні
судини, які
забезпечують обмін
речовин у тканинах
та органах.
 Капіляри
• Діаметр капілярів =
3-12 мкм.
Капіляри
Стінка капілярів
утворена
ендотелієм і
базальною
мембраною.

В розщепленнях
базальної мембрани
лежать перицити.
Капіляри
Стінка капілярів
утворена
ендотелієм і
базальною
мембраною.

В розщепленнях
базальної мембрани
лежать перицити.
Капіляри
• Типи капілярів:
• Безперервний
(соматичний)
• Фенестрований
(вісцеральний)
• Синусоїдний
Капіляри
• Типи капілярів:
• Безперервний
(соматичний)
• Фенестрований
(вісцеральний)
• Синусоїдний
 Капіляри
1 – соматичний - з
безперервною
ендотеліальною
вистілкою.
• Зустрічаються в:
м'язах, легенях,
шкірі, в ЦНС.
 Капіляри
2 - вісцеральний
(фенестрованого типу).
в ендотелії є пори - фенестри
- діаметром 50-80 нм.
Розташовані в:
• нирковому тільці,
• ендокринних органах,
• слизовій оболонці
шлунково-кишкового
тракту.
 Капіляри
3 – синусоїдний -
ендотелій та базальна
мембрана не суцільні.
Мають великий діаметр
(до 30-40 мкм).

Ці капіляри знаходяться
в печінці, селезінці,
кістковому мозку і корі
наднирника.
 Венозна ланка включає посткапіляри,
збірні і м'язові венули
1. посткапіляри - судини
діаметром 12-30 мкм, що
утворюються в результаті
злиття кількох капілярів.
 Венозна ланка включає посткапіляри,
збірні і м'язові венули
2. збірні венули діаметром 30-50
мкм утворюються в результаті
злиття посткапілярних венул.
3. м'язові венули (до 100 мкм)
характеризуються добре
розвиненою середньої оболонкою,
в якій в один ряд лежать ГМК.
 Венозна ланка включає посткапіляри,
збірні і м'язові венули
2. збірні венули діаметром 30-50
мкм утворюються в результаті
злиття посткапілярних венул.
3. м'язові венули (до 100 мкм)
характеризуються добре
розвиненою середньої оболонкою,
в якій в один ряд лежать ГМК.
Анастомози (шунти)
Артеріоло-венулярні
анастомози - судини
діаметром 30-500 мкм,
що зв'язують артеріоли і
венули і забезпечують
юкстакапіллярний
кровотік у
мікроциркуляторному
руслі.
 Анастомози (шунти)
Розрізняють:
• Справжні (істинні) шунти –
непроникна судина зі
спеціальними сфінктерними
структурами. Газообмін не
відбувається.
• Напівшунти – проникна для
газів коротка судина
капілярного типу. Відбувається
газообмін, кров, що надходить
у венулу – змішана.
І – АВА без спеціального сфінктерного механізму
ІІ – АВА зі спеціальним сфінктерним механізмом:
А – анастомоз типу замикаючої артерії
Б – простий анастомоз епітеліоїдного типу
В – складний анастомоз епітеліоїдного типу (клубочковий)
ІІІ – атиповий анастомоз (напівшунт)
 Лімфатичні судини
Розрізняють:
• Лімфатичні капіляри

• Великі лімфатичні
судини
Лімфатичні капіляри
• Лімфатичні капіляри
- діаметром 30-200
мкм, сліпо
починаються в
тканинах.
Лімфатичні капіляри
• За будовою подібні до
кровоносних
капілярів.
• Починаються сліпо;
• Не мають базальної
мембрани.
Лімфатичні судини
• лімфатичні судини
утворюються в
результаті злиття
декількох лімфатичних
капілярів.
• За будовою стінки вони
схожі з венами
м’язового типу і містять
клапани.
Лімфатичні судини
• Грудна протока -
найбільша
лімфатична судина -
за будовою нагадує
нижню порожнисту
вену.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!