Серцево – судинна система включає в себе

серце, а також тілесний та легеневий кровообіг,

який складається з сітки вен і артерій, що
необхідні для пітримки важливого для життя
кровообігу.
Подібно мотору, серце качає кров до всих
органів і тканин тіла. Кров постачає кисень,
поживні речовини та інші життєво-важливі
компоненти, в той самий час забирає та виводить
продукти метаболізму та вуглекислий газ.
(Harvey William)
 Серце
Кровоносна
система

Кровоносні
судини
 Артерії

Капіляр
и

Вени
 Артерії та вени слугують виключно
для транспорту крові по всьому тілу

 Капіляри
відповідають за обмін
речовин між кров*ю
та тілом
АРТЕРІЯ кровоносна судина, по якій
кров рухається
- ВІД СЕРЦА

ВЕНА -
КРОВОНОСНА СУДИНА, ПО ЯКІЙ
КРОВ РУХАЄТЬСЯ

ДО СЕРЦЯ
  Артерії переносять
кров під великим
тиском.
В їх стінках між
щільним зовнішнім
шаром та шаром
гладкої мускулатури
розташовані
еластичні волокна.
ЕЛАСТИЧН Така будова робить
І ВОЛОКНА
артерії міцними та
пружними.
 Оскільки тиск
крові у венах
значно нижче, чим
в артеріях, то в їх
стінках мязові
шари тоньші та
менш еластичні.
ЕЛАСТИЧНІ
ВОЛОКНА
 Стінки капілярів
утворені
одношаровим
епітелієм.
Завдяки чому
ОДНОШАРОВ вони добре
ИЙ ЕПІТЕЛІЙ проникаємі.
 Являє собою
крупний м*язовий
порожнинний
орган, вага якого
приблизно 300 г, а
розмір приблизно
дорівнює розміру
кулака його
господаря
 Серце розташоване в середині
грудної клітини між двома
легенями зверху над
діафрагмою.

 Оточує серце навколосерцева

сумка – (перикард), що утворена
двома шарами сполучної тканини.
В перикардіальній порожнині між
шарами є серозна рідина, що
полегшує скольжіння серця при
скорочуваннях.
Перикард
 БУДОВА СТІНОК
СЕРЦЯ – Внутрішня оболонка ЕНДОКАРД
– вистиляє внутрішню поверхню
серця й утворений ендотелієм, який
лежить на товстій базальній
мембрані

Середня оболонка -
Міокард
складається з двох шарів:
зовнішнього - колового (циркулярного),
та внутрішнього - поздовжнього

Зовнішня оболонка –
Епікард
Перикард складається з тонкої
околосердечная сумка плотної сполучної тканини
(серозна оболонка)
 Зсередини серце
розділене мембраною
на «праве серце» та
«ліве серце»
 Кажна частина ділиться в
свою чергу на камери
передсерддя і шлуночки

 Стінки камер відрізняються

за товщиною. Товщина стінок
лівого шлуночку у 2,5 -3 рази
товще стінок правого
 Ліва та права частини серця не
повідомляються один з одним.
 Між предсердями і шлуночками є
клапани: стулкові клапани:

Тристулковий Двустулковий
(трикуспідальний)- (мітральний) –
в правій частині в лівій частині серца
серца
 На виході з шлуночків розташовуються
півмісяцеві клапани:

З правого шлуночка - З лівого шлуночка -

легеневий аортальний
 Клапаний апарат
забезпечує правильне
направлення
кровотоку.
 Клапани
відкриваються в
потрібний момент і
закриваються,
перешкоджаючи
кровотоку рухатися в
протилежному
напрямку.
Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка
серця: венозна кров по легеневих артеріях надходить до
легенів, у легеневих пухирцях відбувається обмін газів:
кисень - до крові, а вугл. газ - до легенів. Кров стає
артеріальною і по легеневих венах повертається до лівого
передсердя.
Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, далі
кров потрапляє в аорту, кисень і поживні речовини
потрапляють до клітин тіла, а в капіляри переходить вугл. газ і
продукти розпаду поживних речовин. Кров стає венозною і по
венах повертається до правого передсердя.
Починається від висхідної частини
аорти двома вінцевими артеріями
(коронарні), а закінчується вінцевою
пазухою, що відкривається в праве
предсердя
Колатеральний кровообіг
Кожен орган має свою магістральну
артерію, але у випадку її закупорки ,
або травми кров надходить до органа
обхідним шляхом, тобто артеріями,
що утворилися в результаті
розгалудження основної судини, або
тими артеріями, що лежать поблизу
органа. Такі судини називаються
колатералями.
1.Правий шлуночок
2.Легенева артерія
3.Артеріоли
4.Легеневі
капіляри
5. Чотири легеневі
вени
6. Праве
передсерддя
Кровообращение
 Судини великого кола кровообігу:

Аорта відходить від серця нагору, але далі

загинається донизу, формуючи дугу аорти (у
людини, як і в ссавців відхиляється вліво):

 Від дуги відходять плечеголовий стовбур

(прямує до правої сторони тіла)
 права загальна сонна артерія
 права підключична артерія
 Ліва загальна сонна артерія і ліва
підключична артерія.
Ці судини постачають кров*ю голову, шию й верхні
кінцівки
 Судини великого кола кровообігу:

У грудній та черевній порожнині від

аорти відходять артерії, що несуть кров до
внутрішніх органів, м*язів та шкіри тулуба.

На рівні IV поперекового хребця аорта

розпадається на:
 праву й ліву загальні клубові артерії
(кров тече до нижніх кінцівок)
 серединну крижову артерію
 Венозна кров збирається у дві
найбільші вени:
 верхню порожнисту вену (від голови,
шиї та верхніх кінцівок)
 нижню порожнисту вену (від тулуба,
внутрішніх органів, нижніх кінцівок)

Обидві порожнисті вени разом із

коронарними впадають у праве
передсердя
 Судини малого кола кровообігу

Легеневий стовбур:

 права легенева артерия

 ліва легенева артерія

Від легень артеріальна кров

повертається до серця по чотирьох
легеневих венах (по дві від кожної
легені), які впадають у ліве передсердя
 Кров по судинам малого та великого кола
кровообігу проходит за 27 секунд.
 По великому колу кровообігу кров проходит за
20 – 23с.
 По малому колу кров проходит за 4 – 7 с.
 В аорті швидкість течії крові 0,5 м/с.
 У венах швидкість течії крові 0,2 м/с.
 У капілярах швидкість руху крові
0,5 - 1,2мм/с.
 лівий шлуночок перекачує близько 5 літрів
крові за 1 хвилину
 Характеристики руху крові у судинах

Рух крові по судинах

здійснюється з допомогою тиску,
який створює серце, а також інших
допоміжних чинників:
 лінійна швидкість кровотоку
 об*ємна швидкість кровотоку
(є однаковою в усіх відділах
кровоносної системи)
Кров*яний тиск – це
рушійна сила, яка забезпечує
можливість руху крові та обумовлює
його напрямок.
Кров тече від місця з більшим тиском
до місця з меншим тиском.
Лінійна швидкість кровотоку -
це швидкість, з якою рухається
окрема часточка крові (наприклад,
один еритроцит).

Залежить:
 обернено від діаметра судин
 прямо – від тиску в них
 Об*ємна швидкість кровотоку - це
об*єм крові, що проходить через певний переріз
судини за одиницю часу (з лівого шлуночка
дорослої людини за одне скорочення
викидається 40-100 мл крові, у середньому - 70).
Цей показник називають ударним об*ємом
крові.
Він залежить від:
 вродженних властивостей серця (у чоловіків
більший ніж у жінок)
 ступеня його тренованості (у спортсменів
більше ніж у нетренованих людей)
 поточного режиму функціонування організму
(збільшується в разі фізичних навантажень)
 Обмінні процеси в капілярах
Обмін речовинами між капілярами та
міжклітинним простором забезпечується
кількома різними процесами:
 фільтрацієй (внаслідок різниці тиску всередині
артеріального кінця капілярів і тиску
міжклітинної рідини)

 секрецієй (прохід деяких речовин активним

шляхом крізь ендотеліоцити)

 дифузієй (транспортуються дихальні гази)

 реабсорбцією (оборотне всмоктування через

різницю концентрації )
 Основні властивості серцевого
м’яза:
•Збудливість – здатність переходити зі
стану спокою до робочого стану під впливом різних
подразників.
•Провідність – здатність розповсюджувати
збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому
серцю.
•Скоротливість – здатність м’язової
тканини серця скорочуватися під впливом збудження.
•Автоматизм – здатність серця
скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у
  Діяльністю серця керують серцеві
центри (регулюють частоту серцевих
скорочень), що розташовані в
продовгуватому мозку та мості, які
діють через вегетативну нервову
систему.

Автоматизм серця – це його здатність

ритмічно скорочуватися під впливом
виникаючих в нім самім (в клітинах
його провідної системи) імпульсів.
Автоматія забезпечується особливими клітинами
міокарда, яким притаманна здатність спонтанно
генерувати збудження електричної природи
(потенціал дії).

Сукупність таких клітин називається

провідною системою серця.

За своїм походженням вони є м*язові клітини, що

втратили здатність до скорочення.

Провідна система складається з :

 2-х центрів (вузлів)
 Сукупності волокон
  На певних ділянках міокарду розташовані
нервові вузли, до яких підходять нервові
волокна від вегетативної нервової системи
(блукаючий та симпатичні). 1
 Збудження, що виникло в
синусопередсердному вузлі (1), 2
передається на
антріовентрикулярний вузол (2) і
швидко розповсюджується по
гілочкам пучка Гіса (3) – має 2-і
гілки: ніжки пучка Гіса, по
розгалуженій системі волокон
Пуркіньє збудження поширюється
на міокард шлуночків викликаючи 3
синхронне скорочення шлуночків.
 1. Синусопередсердний
вузол
1

2.Атріовентрикулярни
2
й вузол

3. Пучки Гіса

4. Система волокон
Пуркіньє

3 5.Скорочення
серцевої м*язи
У нормі збудження періодично виникає у
синнусопередсердному вузлі і розповсюджується
на передсердя, а потім на шлуночки.
 Синусний
 Синуснийвузол
вузол––
водійритму
водій ритмусерця
серця
Виникає збудження
 Провідна
 Провіднасистема
система

Збудження проводиться
 Скорочувальна
 Скорочувальнам*яза
м*яза
серця
серця

Виникає скорочення
  Скорочення камер серця призводять до підвищення
тиску крові, що в них знаходиться. Різниця тиску крові
між камерами серця і судинами, що від нього відходять
створює рушійну силу кровообігу.

 В серцевих скороченях
спостерігається
1. циклічність
Скорочення передсердій -
систола передсердій
2. Скорочення шлуночків – 1
2
систола шлуночків
3. Загальне розслаблення – 3
діастола
Скорочення (систола) та
Розслаблення (діастола)
камер серця відбувається у
строгій послідовності,
утворюючи серцевий цикл.

Сердечный цикл – це
чергування скорочень (0,4
сек) та розслаблень (0,4 сек)
серця.
 Серцевий цикл
 Серцевий цикл = 60 секунд/ кількість скорочувань серця
(пульс). Якщо пульс у середньому прийняти за 74 удари за
хвилину, то тривалість серцевого циклу
60/ 74 = 0,8 секунды.
 При сердцевому циклі 0,8 с,
систола передсердій триває 0,1 секунду,
систола шлуночків -0,3 с, а загальне розслаблення -
0.1 сек
0.1 сек
диастола 0,4 с
0.4 сек
0.4 сек
0.3 сек
0.3 сек
1.Систола передсердь.
Шлуночки розслаблені,
Стулкові клапани відкриті,
Напівмісяцеві закриті.
2.Систола шлуночків.
Передсерддя розслаблені,
Напівмісяцеві клапани
відкриті
Стулкові клапани закриті.
3. Діастола - повне
розслаблення серця.
Стулкові клапани
відкриті, Напівмісяцеві
закриті.
Затікання крові у Затікання крові у
передсердя шлуночки
 I фаза IIфаза IIIфаза
Час (с) 0,0 0,1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8

Передсердя
тола
С ис
Стулкові
клапани Відкриті Закриті
Відкриті
Шлуночки
Систол
ол а
а
і а с т
Закриті Д
Напівмісяцеві
клапани Закриті Відкриті

Один серцевий цикл

Ішемічна хвороба серця – пов*язана
з недостатнім кровопостачанням серцевого
м*яза кров*ю.
Причини:
 звуження стінок коронарних судин
(внаслідок порушення обміну речовин –
відкладання холестирину)
 інші
Інфаркт міокарда – змертвіння певної
ділянки серцевого м*яза внаслідок
припинення його кровопостачання через
закупорку коронарних судин тромбами (у
результаті гіперкоагуляції), пухирцями
повітря тощо.

В залежності від розміру змертвілої ділянки

серцева діяльність може або повністю
відновитися, або навпаки, призвести до
моментальної летальності.
Тромбоз – це підвищення
частоти спонтанного
утворення у кровоносних
судинах тромбів.

Наслідки – відмирання
тканин, що постачаються
кров*ю через цю судину
Гіпертонічна хвороба –
стан, за якого в людини спостерігається
хронічно підвищенний тиск.
Причини:
 захворювання нирок (підвищення у крові
ангіотензину-II)
 зменщення пластичності стінок артерій,
що призводить до підвищення їх тонусу
 ендокринні розлади – гіпертиреоз,
збільшення секреції альдостерону та ін.
 функціональні нервові розлади
(посилюється активність судинорухового
центру довгастого мозку)
Форми аритмії:
 Тахікардія – суттєве підвищення серцевих
скорочень (100 уд./хв. і більше)
 Брадикардія – уповільнення серцевого
ритму (нижче 60 уд./хв.)
 Миготлива аритмія – винекнення
нерегулярних неритмічних інтервалів у
ритмі скорочення серця
 Екстрасистолія – виникнення
позачергових скорочень серця, наступне
скорочення після яких відбувається у
“правильний” час
 Лімфатична система
(лат. systema lymphaticum)
частина судинної системи, що
доповнює серцево-судинну
систему.
 Вона відіграє важливу роль в
обміні речовин та очищені
клітин та тканин організму.
 На відміну кровоносної системи, лімфатична не є
закритою та не має центрального насосу.
Циркулююча лімфа рухається в ній повільно та
під невеликим тиском.
Лімфатичні капіляри сліпо замкнуті, вони
зливаються в більш крупніші лімфатичні
капіляри.

На внутрішніх стінках лімфатичних судин

розташовані клапани, що запобігають
зворотьому руху лімфи.
Клапан
 По ходу судин розтошовані
лімфатичні вузли, які
відіграють роль фільтрів, що
затримують мікроорганізми.

Лімфатичний
вузол
 Усі
лімфатичні судини
об*єднуються у
грудні протоки, які
відкриваються в
крупні вени