1.

Явище поляризації
Дослідимо ще одну властивість світлових хвиль — їх поляризацію.
Згадаємо, що світлові хвилі – це поперечні електромагнітні хвилі, тобто
коливання вектора напруженості електричного поля (Е) відбувається в напрямку,
що є перпендикулярним напрямку коливань вектора магнітної індукції
магнітного поля (В) та перпендикулярним напрямку швидкості розповсюдження
хвилі (мал. 1).

Мал. 1. Графічне зображення електромагнітної хвилі.

Враховуючи те, що у взаємодії світлової хвилі з речовиною вирішальну

роль відіграє вектор напруженості електричного поля, надалі ми будемо
говорити про коливання лише вектора напруженості Е.
Поляризація світла - стан світлової хвилі, за якого певні напрямки
коливань електричного вектора Е переважають над іншими.
Як відомо, одиночний атом випромінює поляризоване світло, але це
світло дуже слабке і непридатне для практичного використання. На практиці
потрібне світло, що випромінюється багатьма атомами, але неможливо в
природному джерелі світла змусити всі атоми випромінювати світло в одній
площині поляризації (коливання вектора Е здійснюються в усіх можливих
напрямках у площині, перпендикулярній до напрямку поширення хвилі). Так як
отримати поляризоване світло?

2. Методи отримання поляризованого світла

Візьмемо дві однакові прямокутні пластинки з турмаліну, вирізані так, що
одна зі сторін прямокутника збігається з певним напрямком усередині кристала,
який називають оптичною віссю. Розмістимо другу пластинку так, щоб їхні осі
збігалися за напрямком, і пропустимо крізь складену пару пластинок вузький
пучок світла від якогось джерела або від Сонця. Під час обертання першої
пластинки навколо пучка (друга пластинка нерухома), виявимо, що світловий
пучок слабшатиме, а після повороту пластинки на 90° він зовсім зникне (мал. 2).
 Мал. 2. Схема поляризації хвилі

Цей результат можна пояснити так. У природному світлі вектор

напруженості електричного поля має довільні напрямки. Проходження
природного світла крізь першу пластинку турмаліну приводить до того, що з
усіх напрямків поперечних коливань відбираються лише ті, які пропускає
турмалін. Тому світло, що пройшло крізь турмалін, є сукупністю поперечних
коливань одного напрямку, який визначено орієнтацією осі пластинки
турмаліну. Таке світло називають плоскополяризованим, а кристал турмаліну —
поляризатором світла. Поляризатор – це пристрій, який використовують для
отримання поляризованого світла з неполяризованого (природного).
Другий кристал турмаліну є аналізатором: він майже повністю пропускає
поляризоване світло, що збігається з площиною поляризації. Якщо ж аналізатор
повернути на 90°, то вже поляризоване світло він практично не пропускатиме.
Як відомо, око не може розрізнити де поляризоване світло, а де ні. Як на
практиці відрізнити поляризоване світло від неполяризованого?
Для цього потрібно взяти ще один такий же пристрій та поставити його
на шляху поляризованого променя світла. Якщо площина пропускання збігається
з площиною поляризації променя світла, промінь пройде весь, практично без
втрат. Але якщо площина пропускання буде перпендикулярна до площини
поляризації, то промінь світла взагалі не пройде. Пристрій, за допомогою якого
можна дізнатися, поляризоване світло чи ні називається аналізатором.
Поляризація властива лише поперечним хвилям. Поздовжні хвилі не
поляризуються. Окрім турмаліну та ще деяких мінералів, такі властивості має
кварцова пластина, вирізана в певний спосіб із кристала. Прозорі плівки, що
можуть бути поляризаторами й аналізаторами світла, називають поляроїдами
відтоді, як засновник компанії «Polaroid» (США) у 1929 р. винайшов та випустив
перші зразки поляризаційних лінз.
Отримати поляризоване світло з неполяризованого можна ще одним
способом — відбиванням і заломленням.
Коли світло падає на поверхню прозорої речовини (наприклад, води) під
довільним кутом, крім прямого, відбитий промінь виявляється
плоскополяризованим переважно паралельно відбивній поверхні. Це добре
знають рибалки, які використовують поляроїдні окуляри, щоб уникнути
відблисків води.
 Сучасні рідкокристалічні екрани телевізорів, смартфонів та монітори
випромінюють вже поляризоване світло. При вивченні властивостей
рідкокристалічних екранів на першому курсі, зазначалося, що їм притаманна
певна властивість, зумовлена самою технологією отримання зображення, —
вони дають поляризоване світло.

3. Застосування явища поляризації

У багатьох випадках потрібно плавно регулювати освітлення того або
іншого об’єкта. Поставивши перед джерелом світла поляризатор й аналізатор,
можна повільним повертанням аналізатора плавно змінювати освітлення об’єкта
від максимального до повної темряви.
Світло відблисків частково поляризоване. Якщо помістити поляроїд між
джерелом світла та віддзеркалювальною поверхнею, то відблиски можна зовсім
погасити.

Тому поляризаційні фільтри використовують для гасіння дзеркально

відбитих відблисків, наприклад, під час фотографування картин, скляних
виробів, поверхні води тощо. Також поляризаційні окуляри (антивідблискові,
антибликові) використовують водії, спортсмени та звичайні люди для
комфортного перебування на вулиці в сонячну погоду.
Спеціальні поляризаційні окуляри використовують під час перегляду
стереофільмів у кінотеатрах.
При отриманні зображення
використовують дві камери, що розміщують з
невеликим зміщенням одна відносно одної та
які мають поляризаційні фільтри зі
взаємоперпендикулярними напрямками
поляризації. Скельця поляризаційних
окулярів є поляризаторами, у яких площини
поляризації повернуті так, що крізь одне
проходять хвилі, поляризовані в одній
площині, а через інше – у площині, перпендикулярній першій.. Таким чином
створюють зображення, які видно окремо лівим оком і правим оком. Мозок
людини зіставляє два зображення й «бачить» його об’ємним.
Домашнє завдання: § 32 (читати, відповідати на контрольні запитання)