Людвіг

Вільгельм
Ерхард
«Ніяка економічна ситуація
не може бути настільки безнадійною,
щоб рішуча воля та чесна праця
всього народу не могли впоратися з нею»

Людвіг Ерхард
Німеччина після другої світової війни

Наслідки війни для Німеччини були катастрофічними. Падіння військового попиту,

величезна інфляція, розподільча система сприяли повному колапсу економіки.
Німецькі гроші нічого не означали, у країні панував "чорний" ринок.
Один із журналістів, характеризуючи Німеччину того часу, сказав так: «Німеччина -
це купа сміття, в якій копошаться 40 млн. голодних німців».
 Людвіг Вільгельм Ерхард
народився 4 січня 1897 року у
невеликому місті Фюрт, за
десять кілометрів від
Нюрнберга у Баварії.

Батько — католик, мати —

протестантка-євангелістка.
Ерхард отримав середню освіту
в Фюрті та Нюрнбергу, в Першу
світову війну воював у гаубичній
артилерії.
 Німеччина після першої світової
1916 року Людвіга призвали до армії - Перша
світова війна була в розпалі.
війни

У вересні 1918 року навідника гаубиці унтер-

офіцера Ерхарда було тяжко поранено.

Йому зробили сім операцій і відпустили з госпіталю

тільки в червні 1919 року, через сім місяців після
закінчення війни.

Додому Людвіг повернувся інвалідом: ліва рука

стала коротшою за праву, практично не діяла, до
того ж лікарі категорично заборонили йому
виконувати будь-яку фізичну роботу навіть
здоровою рукою.
Ця обставина наклала відбиток з його
подальше життя. Щоб не втрачати час,
поки його фізична форма нормалізується,
Людвіг записався вільним слухачем у
Вищу торгову школу.

Після її успішного закінчення вступає до

Університет у
Франкфуртського університету, стає Франкфурті на Майні.
учнем одного з найвизначніших Франц Опенгеймер
економістів того часу Франца
Оппенгеймера.

Самостійно займатися наукою Ерхард

почав порівняно пізно – напередодні
Великої депресії кінця 20-х – початку 30-х
років.

Але незабаром він став заступником

директора Інституту вивчення
кон'юнктури в Нюрнберзі.
Прихід до влади Гітлера

Ерхард не вступав
до нацистської
партії,
З 1943 щоочолив
надалі
йому сильно
невеликий
допомогло.
дослідницький
центр, який
займався
формальними
дослідженнями, при
цьому його основна,
але не афішується
полягала в розробці
моделі майбутньої
економічної
реформи.
о
р
в
д
р
и
с
ш
М Німеччина після другої світової війни
у
в
ю
в
и
н
а
д
х
ю
к
е
т
о
н
ь
с
ь
п
м
р
к
іо
н
гс
іо
у
с
н
т
у
р
в
н
о
іс
м
я
в
е
е
д
р
к
е
с
о
р
и
н
ж
т
о
а
е
м
в
т
іу
н
к
.о
и
ю
зс
е
л
 Але Ерхард і
Усі економічні
майбутній
перетворення у
Західній
Верховний комісар США в Німеччині
канцлер Кондрат
Німеччині генерал Люціус Клей.
Аденауер, який
підтримав його,
проходили під Вибухнув
змогли проявити
контролем англо- скандал.
ініціативу і
американської Проблему вдалося
підготували
окупаційної вирішити лише
власний проект
влади. завдяки
реформ.
підтримці
генерала Люціуса
Клея –
Верховного
комісара США у
Німеччині.
 Конрад Аденауер – канцлер Західної
Німеччини
У травні 1949
р. пройшли
вибори, на яких
переміг ХДС.

У цій якості вони Канцлером

пропрацювали став
разом до 1963
року, коли
Аденауер, а
Аденауер пішов міністром
на заслужений економіки –
відпочинок. Ерхард.
Соціальне ринкове господарство
 Основу
соціально- -
орієнтован приватПри цьому
ої ринкової
на новий
економіки
за
економічни
власнісй порядок «Добробут для всіх»
Ерхардом
становили: - Низькі ть, гармонійно
поєднував- вільні
податк у собі
- ціни,
и. ринкову
антимо свободу,
нопольн державне
регулюван
е ня,
регулюв індивідуалі
зм,
ання, соціальну
відповідаль
ність з
метою
досягнення
добробуту
для всіх.
 Роль держави зводилася до
визначення пріоритетів розвитку, Роль держави
нагляду та регулювання,
створення максимально
сприятливого інвестиційного та
підприємницького клімату, а в
ряді випадків, наприклад при
вирішенні житлової програми,
було використано досить
масштабне втручання.
 Реформи
Для переходу від провести грошову звільнення від
адміністративної реформу,
економіки до вільної
державного
спрямовану
ринкової необхідно було створення твердих регулювання
здійснити такі кроки: цін;
грошей;

стимулювання провести
приватного антимонопол
підприємництва ьні реформи
Л. Ерхард - канцлер ФРН

16 жовтня 1963 року Ерхард був обраний

другим канцлером ФРН.

Цей живий як ртуть товстун викурював щодня

щонайменше 15 дешевих сигар, не любив піших
прогулянок і ранкової зарядки, їздив у свій
робочий кабінет у палаці Шаумбург, на відміну від
руху аденауера, без ескорту.

Стиль роботи кабінету міністрів став набагато

демократичнішим.
и
о
о
в
р
к
о
е
р
їе
,—
м
«Німецьке економічне диво»
о
Ік
ї
р
с
а
п
к
їа
в
н
а
іа
р
їт
п
и
р
т
р
а
и
к
т
к
ч
и
о
и
ч
м
н
у
б
о
н
у
ід
р
с
и
е
т
н
а
и
к
л
ч
у
ін
,
зо
у
м
м
в
у
а
а
в
л
К
• У 1963 р., коли Аденауер
пішов на пенсію, Ерхард
став його наступником
на посаді канцлера. Але
в 1966 р. соратники
фактично змусили його
подати у відставку.
• Аж до самої своєї смерті
в 1977 р. Ерхард
залишався найстарішим
депутатом Бундестагу.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!