НАУКА ЯК

СИСТЕМА
ЗНАНЬ І
УЯВЛЕНЬ
ПРОФЕСОР КАФЕДРИ ТУРИЗМУ
ДОКУМЕНТНИХ ТА
МІЖКУЛЬТУРНИХ КОМУНІКАЦІЙ
КОРОТЄЄВА А.В.
ПРОБЛЕМИ ДО
ОБГОВОРЕННЯ
 1. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

 2. НАУКОВІ ЗНАННЯ ЯК СИСТЕМА. ФІЛОСОФСЬКИЙ ОБРАЗ НАУКИ

 3. КЛАСИФІКАЦІЯ НАУК ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ НАУКИ

 4. ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ: ПАНДЕМІЯ COVID-19 ТА СВІТОВИЙ ТУРИЗМ

ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ
«НАУКА»
 НАУКА ВИИМАГАЄ ДЕДАЛІ БІЛЬШИХ ЖЕРТВ…ВОНА ВИМАГАЄ, ЩОБ ОКРЕМІ
ЛЮДИ ПРИСВЯЧУВАЛИ ЇЙ УСЕ СВОЄ ІСНУВАННЯ, ВЕСЬ СВІЙ ІНТЕЛЕКТ, ВСЮ
СВОЮ ПРАЦЮ ( ШАРЛЬ РІШЕ )
 ЯКБИ НАУКА САМА ПО СОБІ НЕ ПРИНОСИЛА НІЯКОЇ ПРАКТИЧНОЇ КОРИСТІ, ТО Й
ТОДІ НЕ МОЖНА БУЛО Б НАЗВАТИ ЇЇ МАРНОЮ, АБИ ТІЛЬКИ ВОНА РОБИЛА
ВИТОНЧЕНИМ РОЗУМ І НАВОДИЛА В НЬОМУ ПОРЯДОК ( ФРЕНСІС БЕКОН )
 НАУКА СТВОРЕНА, ЩОБ БУТИ НЕПЕРЕВЕРШЕНОЮ (П’ЕР БУРДЬЄ )
 НАУКА - НЕ ПРЕДМЕТ ЧИСТОГО МИСЛЕННЯ, А ПРЕДМЕТ МИСЛЕННЯ, ЯКИЙ
ПОСТІЙНО ЗАЛУЧАЄТЬСЯ В ПРАКТИКУ І ПОСТІЙНО ПІДКРІПЛЮЄТЬСЯ
ПРАКТИКОЮ ( ДЖОН ДЕСМОНД БЕРНАЛ )
 НАУКА МАЄ БУТИ НАЙБІЛЬШ ПІДНЕСЕНИМ ВТІЛЕННЯМ БАТЬКІВЩИНИ, БО З УСІХ
НАРОДІВ ПЕРШИМ БУДЕ ЗАВЖДИ ТОЙ, ЯКИЙ ВИПЕРЕДИТЬ ІНШІ У СФЕРІ ДУМКИ І
РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЛУЇ ПАСТЕР )
НАУКА –ОСОБЛИВИЙ ВИД ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СПРЯМОВАНИЙ НА
ВИРОБЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗНАНЬ ПРО
СВІТ ТА ДІЙСНІСТЬ
 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ
ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
 ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - ЦЕ ПОГЛЯД НА РЕАЛЬНУ НАУКУ, ЇЇ ІСТОРІЮ З ПОЗИЦІЙ
ФІЛОСОФІЇ І ТОМУ ВОНА СПРЯМОВАНА НА ВИРІШЕННЯ ТАКИХ ПРОБЛЕМ:

 НАУКА З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ СУТНОСТІ, ЦІЛЕЙ, ІДЕАЛІВ І МОЖЛИВОСТЕЙ,

ЗАЛЕЖНО ВІД ЗМІСТУ ТА РІВНЯ РОЗВИТКУ САМОЇ НАУКИ – МОЛОДА АБО
ЗРІЛА; ЕМПІРИЧНИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ АБО ТЕОРЕТИЧНИЙ;
ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА АБО ПРИКЛАДНА; ПРИРОДОЗНАВСТВО АБО
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА НАУКА
 ТИПИ ФІЛОСОФСЬКИХ ПІДСТАВ НАУКИ І ЇХ РЕАЛЬНИЙ ЗМІСТ
 ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА, МЕТОДИ , ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА
РОЗВИТКУ НАУКИ ТА НАУКОВИХ ЗНАНЬ
 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК НАУКИ І СУСПІЛЬСТВА, НАУКИ І ДЕРЖАВИ. НАУКИ І
ЛЮДИНИ
 АЛЬТЕРНАТИВИ НАУЦІ
 НАУКА Є СФЕРОЮ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ ФУНКЦІЇЮ Є ВИРОБЛЕННЯ І
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗНАНЬ ПРО ДІЙСНІСТЬ, Є ОДНІЄЮ З ФОРМ
СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ. НА ПРОТИВАГУ ЇЙ
 АНТИНАУКА Є ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ, З ВИСНОВКАМИ, ЩО ПРЕТЕНДУЮТЬ
НА ВИЗНАННЯ ЧЕРЕЗ АВТОРИТЕТНІСТЬ ДОСЛІДНИКА. АНТИНАУКА
ЗАХИЩАЄ СПОСОБИ ПІЗНАННЯ СВІТУ, ЯКІ СУПЕРЕЧАТЬ ОБ’ЄКТИВНОМУ
УЗАГАЛЬНЕННЮ ДІЙСНОСТІ
 ЛЖЕНАУКА Є ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ, ДЕ ДОСЛІДНИК ОПЕРУЄ МЕНШИМ
ОБСЯГОМ ФАКТІВ, ЯКІ ПІДДАЮТЬСЯ УЗАГАЛЬНЕННЮ, У ПОРІВНЯННІ З
КІЛЬКІСТЮ НАЯВНИХ. ЛЖЕНАУКОЮ ВИЗНАЄТЬСЯ ШТУЧНЕ ОБМЕЖЕННЯ
МАШТАБІВ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ З МЕТОЮ ДОСЯГНЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
ОТРИМАНИХ ВИСНОВКІВ БАЖАНИМ, ЗАДАНИМ РЕЗУЛЬТАТАМ
 ОЗНАКИ НАУКОВИХ
ЗНАНЬ
 ОБ’ЄКТИВНІСТЬ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДМЕТА, ЗМІСТУ ЗНАННЯ ЧИ СПОСОБУ
ІСНУВАННЯ, ЩО НЕЗАЛЕЖНА ВІД ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ, ЇХ БАЖАНЬ ТА ВОЛІ
 МАЮТЬ АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕВНІ СХЕМИ ОТРИМАННЯ І ДОВЕДЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ
 ЗДАТНІ ВІДРІЗНЯТИ ІСТИННЕ ЗНАННЯ ВІД ПОМИЛКОВОГО АБО СУБ’ЄКТИВНОГО
 ПРАГНУТЬ ДО ПІЗНАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СУТНОСТІ І ДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ
ЗНАНЬ
 СИСТЕМНІСТЬ ЯК СУКУПНІСТЬ ВИЯВЛЕНИХ ФАКТІВ, ЇХ ПОНЯТІЙНОГО.
ЯКІСНОГО ТА КІЛЬКІСНОГО ОПИСУ, ЕМПІРИЧНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ЩО БУЛИ
ВСТАНОВЛЕНІ ШЛЯХОМ ЇХ АНАЛІЗУ
 Є УЗАГАЛЬНЕННЯМ РЕАЛЬНОСТІ, СУМОЮ ЗНАНЬ-СУДЖЕНЬ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ
КОНКРЕТНОМУ, ІСТОРИЧНО ЗУМОВЛЕНОМУ ПЕРІОДУ ТА ВИЗНАЧАЮТЬ ЦІЛІСНЕ
НАУКОВЕ УЯВЛЕННЯ ЗАВДЯКИ ДІЇ СИСТЕМИ ЗАКОНІВ
 НАЙВАЖЛИВІША ОЗНАКА
НАУКИ
 ЦЕ МЕТОД НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СУКУПНІСТЬ ПРИЙОМІВ,
ОПЕРАЦІЙ, СПОСОБІВ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ, КОНТРОЛЮ
ОБ’ЄКТИВНОСТІ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ПОБУДОВИ МОДЕЛЕЙ ДІЙСНОСТІ

 ЦЕЙ МЕТОД ЗУМОВЛЕНИЙ ОБ’ЄКТИВНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ НАУКИ,

ОСОБЛИВОСТЯМИ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

 У КОНКРЕТНІЙ ГАЛУЗІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ

СУКУПНІСТЬ МЕТОДІВ , ЩО ОТРИМАЛИ НАЗВУ «МЕТОДОЛОГІЯ» , ЯКА МОЖЕ
ОЗНАЧАТИ ТАКОЖ І ВЧЕННЯ ПРО НАУКОВІ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СВІТУ В
ЦІЛОМУ
 РІВНІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
 ЕМПІРИЧНИЙ РІВЕНЬ - ПІЗНАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В ПРОЦЕСІ
БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОБ’ЄКТОМ, А ХАРАКТЕРНИМИ РИСАМИ
ВИСТУПАЮТЬ : ЧАСТКОВІСТЬ, ФРАГМЕНТАРНІСТЬ, ЙМОВІРНІСТЬ, ТОБТО ТУТ
ЧУТТЄВИЙ МОМЕНТ ПЕРЕВАЖАЄ РАЦІОНАЛЬНИЙ. ЗАВДАННЯ - ЗБІР ТА
ПЕРВИННЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ФАКТІВ, ОПИС ДАНИХ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ,
ЕКСПЕРИМЕНТ, ОТРИМАННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАУКОВИХ ФАКТІВ –
СТВОРЕННЯ ЕМПІРИЧНОЇ БАЗИ
 ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ - ДОСЛІДЖУВАНІ ЯВИЩА ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ З БОКУ
СВОЇХ ВНУТРІШНІХ ТА ІСТОТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ. НАУКОВІ
ЗНАННЯ ТУТ ВИСТУПАЮТЬ У ФОРМІ ПРОБЛЕМИ, ГІПОТЕЗИ, ЗАКОНУ, ТЕОРІЇ
 ЕМПІРИЧНИЙ ТА ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВНІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ, І МЕЖА МІЖ НИМИ УМОВНА І РУХОМА
ЗАКОНИ ЯК НЕОБХІДНЕ, СУТТЄВЕ,
СТАЛЕ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ
ОКРЕМИМИ ЯВИЩАМИ БУВАЮТЬ:
 СПІЛЬНІ АБО ФУНДАМЕНТАЛЬНІ, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ У ВСІХ СФЕРАХ
ЖИТТЯ – ЗАКОНИ ЕВОЛЮЦІЇ, ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЕБ

 ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНИ, ЩО ДІЮТЬ У ДЕЯКОЮ МІРОЮ СУМІЖНИХ НАУКОВИХ

ГАЛУЗЯХ – ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГІЇ, СПРЯМОВАНОСТІ ПРОЦЕСІВ,
ПЕРІОДИЧНОСТІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ, В СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНИХ, В ГУМАНІТАРНИХ НАУКАХ

 ЧАСТКОВІ ЗАКОНИ, ЩО ДІЮТЬ В ОКРЕМІЙ ГАЛУЗІ - ЗАКОН ВЕКТОРА

ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ; ЗАКОНИ ГЕНЕТИКИ; ЗАКОНИ НЬЮТОНА,
ЕЙНШТЕЙНА
 ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ
НАУКИ
СЬОГОДЕННЯ
 ДЕМОГРАФІЧНА ПРОБЛЕМА – ШВИДКЕ ЗРОСТАННЯ НАСЕЛЕННЯ У НАЙБІДНІШИХ
КРАЇНАХ СВІТУ
 ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА – ЗАПОБІГАННЯ РУЙНУВАННЮ ДОВКІЛЛЯ
 ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ВСІМА ВИДАМИ РЕСУРСІВ, В ТОМУ
ЧИСЛІ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ТА ПРОДОВОЛЬЧИМИ
 ГЕОПОЛІТИЧНА ПРОБЛЕМА ЯК ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ САМОВБИВЧОЮ СВІТОВОЮ
ВІЙНОЮ – ПРОБЛЕМА МИРУ І РОЗЗБРОЄННЯ
 ПРОБЛЕМА ПОГЛИБЛЕННЯ НЕРІВНОСТІ РОЗВИТКУ РІЗНИХ НАЦІЙ, КРАЇН, РЕГІОНІВ,
ЩО ПОСТІЙНО СТВОРЮЄ РЕГІОНАЛЬНУ І СВІТОВУ НАПРУГУ
 ВИВЧЕННЯ ГЛИБИННОГО ОКЕАНУ І КОСМОСУ Й ОСВОЄННЯ НАЙБЛИЖЧИХ ПЛАНЕТ
СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
 В 2020 РОЦІ – ВАКЦИНА ВІД ТА МЕТОДИКИ ЛІКУВАННЯ COVID ТА ПОДОЛАННЯ
НАСЛІДКІВ СВІТОВОЇ ПАНДЕМІЇ
 ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ
ЗНАНЬ
 ТЕОРЕТИЧНИЙ – СТАН ВИМИСЛУ, ВИНИКНЕННЯ «ЗАРОДКОВИХ» ІДЕЙ, РОБІТ,
РОЛЬ ЯКИХ ЗВИЧАЙНО ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ПРИ ПОДАЛЬШОМУ
ІСТОРИЧНОМУ АНАЛІЗІ

 МЕТАФІЗИЧНИЙ – АБСТРАКТНИЙ СТАН, ПЕРІОД ПОЧАТКОВОГО ОФОРМЛЕННЯ

І РОЗВИТКУ ІДЕЙ, ХАРАКТЕРІЗУЄТЬСЯ «ВИБУХОВИМ» ЗРОСТАННЯМ
ІНФОРМАЦІЇ ПРИ МЕНШ ШВИДКОМУ ЗРОСТАННІ ДОСЛІДНИКІВ

 НАУКОВИЙ – ПОЗИТИВНИЙ СТАН, ПЕРІОД ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІДЕЙ – ГАЛУЗЬ

ЗНАНЬ СТАЄ ДОСТУПНОЮ ДЛЯ ШИРОКОГО КОЛА ДОСЛІДНИКІВ, ТУТ
ЗАРОДЖУЮТЬСЯ «ГАРЯЧІ ТОЧКИ», ЯКІ МОЖУТЬ УТВОРИТИ САМОСТІЙНІ
ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ
 ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ НАУКИ
ГАСТОН БАШЛАР (1884-1962)
 ДОНАУКОВИЙ СТАН – ВІД КЛАСИЧНОЇ АНТИЧНОСТІ ( ПЛАТОН, АРИСТОТЕЛЬ,
АРХИМЕД) ДО ХVІІ – ХVІІІ СТОЛІТТЯ

 НАУКОВИЙ СТАН – ОСТАННІ ДЕСЯТИЛІТТЯ XVIII - ПОЧАТОК XX СТОЛІТТЯ

 СТАН НОВОГО НАУКОВОГО ДУХУ – ПОЧИНАЄТЬСЯ З 1905 Р. ТЕОРІЄЮ

ВІДНОСНОСТІ
 ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЗА
СПІВВІДНОШЕННЯМ ОБ’ЄКТА І
СУБ’ЄКТА ПІЗНАННЯ
 КЛАСИЧНА НАУКА – (XVII-XIX СТ.) ГОЛОВНЕ ОБ’ЄКТ, ЯК І ХТО НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ;
ОДНОЗНАЧНІСТЬ В ТЛУМАЧЕННІ ПОДІЙ, СУБСТАНЦІОНАЛЬНІСТЬ, ОЦІНКА НАЯВНОГО
НАУКОВОГО ЗНАННЯ ЯК АБСОЛЮТНО ДОСТОВІРНОГО ТА ІСТИННОГО
 НЕКЛАСИЧНА НАУКА – (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.) СИСТЕМАТИЗУЮЧА НАУКА ПРО
ПРЕДМЕТИ І ПРОЦЕСИ, ЇХ ПОХОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК; ЦЕНТРАЛЬНОЮ ПРОБЛЕМОЮ
СТАЄ СИНТЕЗ ЗНАННЯ , ПОШУК ШЛЯХІВ ЄДНОСТІ НАУК
 ПОСТНЕКЛАСИЧНА - (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТ. ) – ПАРАДИГМА СТАНОВЛЕННЯ,
САМООРГАНІЗАЦІЇ, СИНЕРГІЇ, ПОВ’ЯЗАНА ІЗ КВАНТОВО-РЕЛЯТИВІСТСЬКОЮ КАРТИНОЮ
СВІТУ
 СУЧАСНУ НАУКУ ХАРАКТЕРИЗУЄ ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНА РЕАЛЬНІСТЬ,
ЩО ВКЛЮЧАЄ В СВІЙ ПРЕДМЕТ ЛЮДИНУ. ЦЕ СУЧАСНА ТЕНДЕНЦІЯ ГУМАНІЗАЦІЇ
НАУКИ ТА СТИРАННЯ ГРАНЕЙ МІЖ ПРИРОДНИМИ, СУСПІЛЬНИМИ ТА ТЕХНІЧНИМИ
НАУКАМИ, ІНТЕНСИФІКАЦІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
 НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ
РЕВОЛЮЦІЇ
 ПЕРША НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (XVII-XVIII СТ.) –СТАНОВЛЕННЯ
КЛАСИЧНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА. ГОЛОВНА ВИМОГА ДО НАУКИ –
ДОСЯГНЕННЯ ЧИСТОЇ ОБ’ЄКТИВНОСТІ ЗНАННЯ; ЦЕНТРАЛЬНЕ МІСЦЕ
ЗАЙМАЄ МЕХАНІКА
 ДРУГА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (КІНЕЦЬ XIX– ПОЧАТОК XX СТ.) –
ПОЯВА НОВОЇ, НЕКЛАСИЧНОЇ НАУКИ: ВІДКРИТТЯ ЕЛЕКТРОНА, КВАНТОВОЇ
ТЕОРІЇ, ПРОНИКНЕННЯ У МІКРОСВІТ, ПІЗНАННЯ ВЕЛИКИХ ШВИДКОСТЕЙ,
ПЕРЕТВОРЕННЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, СТВОРЕННЯ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ
 ТРЕТЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (СЕРЕДИНА XX СТ. –СЬОГОДЕННЯ) –
ФОРМУЄ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ЦИВІЛІЗАЦІЮ З ІНФОРМАЦІЙНИМ,
ПОСТМОДЕРНОВИМ СУСПІЛЬСТВОМ, ДЕ ОСНОВА – ЦЕ НОВІТНІ, ВИСОКІ Й
ТОНКІ ТА ІНТЕРНЕТ ТЕХНОЛОГІЇ, НОВІТНІ ДЖЕРЕЛА Й ВИДИ ЕНЕРГІЇ,
НАНОМАТЕРІАЛИ ТА ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ,
ЗАСОБИ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЯ
 ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ
НАУКИ
 ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ – ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДИ, СУСПІЛЬСТВА І
ЛЮДИНИ, РАЦІОНАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ, ВИРОБНИЦТВО
НОВОГО НАУКОВОГО ЗНАННЯ
 СВІТОГЛЯДНА ФУНКЦІЯ – РОЗРОБКА НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ТА
ДОСЛІДЖЕННЯ РАЦІОНАЛІСТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СВІТУ
 ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ – НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖУВАТИ У ВИРОБНИЦТВО
ІННОВАЦІЙ , НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ – ПЕРЕТВОРЕННЯ НАУКИ В
БЕЗПОСЕРЕДНЮ ПРОДУКТИВНУ СИЛУ СУСПІЛЬСТВА
 СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ – ДОСЯГНЕННЯ НАУКИ ВИКОРИСТОВІЮТЬ ДЛЯ
РОЗРОБКИ І ВТІЛЕННЯ МАСШТАБНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОГРАМ
 КУЛЬТУРНА, ОСВІТНЯ ФУНКЦІЯ – ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРНУ
ДІЯЛЬНІСТЬ Й ПОЛІТИКУ, ОСВІТУ , ПРОСВІТНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
 НАУКА ЯК СИСТЕМА
ЗНАНЬ
 СПЕЦИФІЧНА ФОРМА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ, ОСНОВУ ЯКОЇ ЯВЛЯЄ
СИСТЕМА ЗНАНЬ

 ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ОБ’ЄКТИВНОГО СВІТУ

 ПЕВНИЙ ВИД СУСПІЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ПРАЦІ

 ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ФАКТОРІВ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА

СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
ANTONINAKRTV@GMAIL.COM