Дискримінація людей в Україні за певними

ознаками
10-А клас
 Стать

татева дискримінація — упередження чи дискримінація людей через

їхню стать або ґендер. Переважно поширений вид обмеження прав — дискримінація за
статевою ознакою, причому вона може зачіпати в рівній мірі і чоловіків, і жінок. Гендерна
дискримінація може проявлятися в наступних питаннях:
отримання освіти;
працевлаштування, розвиток кар’єри та диференціація оплати праці;
участь у виборах і вирішенні політичних або соціальних питань;
рішення сімейних проблем, виховання дітей;
домагання, насильство, застосування фізичної сили. Обмежуючи дії будь-якого статі важливо
пам’ятати, що не завжди це може бути правомірним. При подібних міркуваннях потрібно
відштовхуватися від того, що є заняття, які краще виходять у чоловіків або у жінок. Існують
обмеження, пов’язані з умовами праці, фізичною силою і репродуктивною функцією.
 Сексуальна орієнтація

Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності —

дискримінація, тобто порушення рівності прав та рівності можливостей людей за ознакою
сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності, яке не має розумного обґрунтування [1].
Опубліковані 2007 року Джок'якартські принципи застосування міжнародно-правових норм
про права людини щодо сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності зараховують до
дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності будь-яку
дискримінацію, що включає «розрізнення, виняток, обмеження або перевагу, засноване на
сексуальній орієнтації або гендерній ідентичності, що має метою чи наслідком знищення або
применшення права на рівність перед законом або рівний захист з боку закону, або визнання,
використання чи здійснення на рівних засадах всіх прав людини та основних свобод».
 Політична

Політична дискримінація — свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників

політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших
учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Дискримінація
політична найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності,
політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства або фактичного
здійснення дискримінації у повсякденному житті, скажімо, насадженням расистської ідеології
тощо. Різновиди політичної дискримінації: позбавлення громадянських, виборчих прав,
свободи слова, друку, зборів, союзів тощо. Існує багато форм політичної дискримінації.
 Мова

Мовна дискримінація — це порушення цивільних або економічних прав особистості або

етнічної групи через незнання або погане знання мови чисельно або соціально домінуючого на
даній території етносу, обмеження мовних прав, а також несправедливість або
упередженість по відношенню до людини або етнічної групи за мовною ознакою .Мовна
дискримінація виражається в обмеженні свободи груп населення, які представлені в малій
кількості або мають свої особливості мови, культури і традицій. Для вирішення цієї
проблеми важливо в межах однієї держави зрівняти всі нації в правах, забезпечити їх безпеку
і розробити систему покарання за порушення принципів цілісності країни і образу окремих
народностей.
 Релігійні погляди

Релігійна дискримінація — заборона або обмеження діяльності тих чи ін. релігійних конфесій,
общин і груп, часткове або повне позбавлення певної частини віруючих громадян прав, пільг,
привілеїв, які мають ін. віруючі громадяни. У 20 ст. практикувалася тоталітарними
режимами (див. Тоталітаризм). Її мета — послабити вплив тих чи ін. релігігійних конфесій
та організацій на політичне й духовне життя суспільства, не допустити появи опозиційних
рухів під реліг. гаслами.
Релігійною дискримінацією було пронизане все законодавство СРСР про релігійні культи
(заборона політичних акцій певної спрямованості, тотальне обмеження культурно-освітніх
рухів та майже повна заборона доброчинної діяльності, свободи слова тощо). Фактично в
умовах постійних переслідувань перебувала в УРСР діяльність греко-католицьких священиків
(див. Українська греко-католицька церква) у Львівській, Тернопільській та ін. областях.
 Вікова

Вікові обмеження часто можуть стати причиною розбіжностей. Так, дискримінація за

віком проявляється у відмові співпраці з людьми, не підходять за віком, і може
спостерігатися в таких ситуаціях:
1.при прийомі на роботу або зміні посади;
2.в разі необхідності соціального забезпечення та отримання пільг;
3.при відборі в спортивну команду;
4.при обмеженні віку для вступу в шлюб і народження дітей.
Рівноправність всіх вікових категорій громадян не повинно обмежуватися:
1.роботодавцями;
2.політичними діячами;
3.соціальними забобонами;
4.стереотипами.
 Етнічне походження (національність)

Етнічна дискримінація — політичні та соціальні утиски, які здійснюються панівним

(домінуючим) у державі етносом щодо одного, кількох або усіх непанівних етносів і
проявляються при наданні громадянства, здійсненні судочинства, реалізації прав на
соціальний захист і прав людини взагалі, наймі на роботу та звільненні з неї, в умовах праці
та її оплати, вирішенні питань освіти та задоволенні ін. культурно-інформаційних потреб.
Цей різновид дискримінації має історичні, психологічні та економічні мотивації, які в
багатьох суспільствах зумовлені традиційним ставленням до етносів-чужинців як до ворогів.
На українських землях етнічна дискримінація з'явилась після входження до складу
Королівства Польського. Зокрема, за дослідженнями польського історика А. Янечека,
дискримінаційні обмеження русинів у містах мали етнічний, а не конфесійний характер і
зберігались навіть у разі переходу русина у римо-католицизм.
 Раса

Расова дискримінація
Подібне явище зачіпає багато соціальні групи населення та має чималу історію. Ще з часів
великих географічних відкриттів країни колонії і особи іншої раси були обмежені в свободу і
права. Що таке расова дискримінація — це повне обмеження або ущемлення людей через
расових відмінностей і відмінностей в кольорі шкіри. Расові протиріччя можуть призводити
до гострих конфліктів. Активісти в боротьбі з дискримінацією в ознакою пропонують
домагатися рівноправності людей незалежно від їх кольору шкіри. Аналогічне умова
поширюється на всі сфери життя суспільства:
охорону здоров’я;
отримання освіти;
доступність робочих місць;
політична свобода і можливість голосування.
 Інвалідність

Дискримінація за ознакою інвалідності» означає будь-яке розрізнення, виключення чи

обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або
заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й
основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-
якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному
пристосуванні. Дискримінація в Україні заборонена Конституцією України та низкою інших
законів та підзаконних актів. Рамковим законом, який надає узагальнююче визначення
дискримінації, визначає її форми та забороняє дискримінацію, зокрема й за ознакою
інвалідності, є Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні
 сімейним станом

У соціально-трудових відносинах дискримінація щодо жінок є більш багатосторонньою, ніж

щодо чоловіків. Це пов’язано з тим, що ринок оплачуваної праці завжди формувався з
розрахунком на чоловіків як на працівників, не перевантажених сімейними обов’язками.
При прийомі на роботу поширеною є дискримінація щодо неодружених молодих жінок, а
також жінок, які нещодавно уклали шлюб або мають малолітніх дітей. Наприклад,
роботодавець прямо обумовлює бажаний сімейний стан майбутньої працівниці, ставить
уточнювальні запитання про це під час співбесіди чи в анкетах, відкрито говорить про великі
витрати підприємства на працівниць, які належать до вищезазначених категорій, з огляду
на забезпечення гарантованими законодавством виплатами за лікарняними, у зв’язку з
вагітністю, пологами, доглядом за дітьми.
Дякую за увагу