You are on page 1of 12

Значення моральних цінностей

для профілактики ІПСШ.


Протидія стигмі і дискріминації.
Обміркуйте й обговоріть ситуацію:

 Під час обговорення проблеми захворюваності ІПСШ Віктор сказав,


що це захворювання спричиняють бактерії, вони є дуже
небезпечними, тож людей, які захворіли, треба обов’язково
ізолювати від суспільства.
 Оцініть достовірність інформації, яку повідомив Віктор?
 Чи правильні думки і позиція Віктора ? Проаналізуйте.
Моральні цінності – це стандарти, які допомагають людині
визначати правильне й неправильне, хороше і погане. Це розуміння
необхідне для того, щоб приймати чесні і справедливі рішення в
повсякденному житті.

Ризик інфікування ІПСШ зростає при:


 відсутності моральних цінностей і принципів;
 аморальній поведінці;
 нехтуванні нормами й правилами суспільства;
 безладному статевому житті;
 невмінні захищати власні інтереси.
Протидія стигмі та дискримінації осіб за
будь-якою ознакою

Дискримінація – це обмеження прав частини населення за певною


ознакою:
 расою;

 національністю;

 статтю;

 релігійними переконаннями;
 родом занять;
 станом здоров’я, фізичними обмеженнями.
Стигма – (від грец. stigma — ярлик, тавро, пляма) – це характеристика
людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення
покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.

Загальні ознаки стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей


поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі тощо.

2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. І при цьому


вказуєються чи мається на увазі, що вони не можуть бути повноцінними
членами суспільства.

3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими.


Дискримінація і стигматизація грунтуються на
незнанні й страху. Знання допомагає людині
переглянути свої страхи й уявлення, що не
відповідають дійсності. Тобто важливо оволодіти
інформаційною культурою.
Практичні завдання:

Обговорення життєвої ситуації.

У 2000 році Олена дізналася свій діагноз - ВІЛ-інфекція. Через два роки вона
влаштувалася на поліграфічне підприємство. Але світ не без “добрих” людей, і про
діагноз дівчини стало відомо на роботі і її негайно звільнили. Наступного дня Олена
прийшла до обласного центру з профілактики і боротьби зі СНІДом і побачила в
коридорі своїх колег, яких адміністрація направила на примусове обстеження.
Вправа «Місто»

Люди часто відстоюють свої переконання, що лише їхні власні смаки, думки, настрої – правильні і гідні.
А ті ж, хто їх не поділяє, - не варті доброго ставлення.
Ваше завдання: уявіть, що ви потрапили до міста, всі мешканці якого думають однаково, однаковим бачать
довкілля, мають однакові смаки й у всьому погоджуються один з одним. Поділіться на команди і намалюйте
таке місто.
Обговорення
 Чи багато олівців вам потрібно, щоб змалювати таке життя?
 Чи хотіли б ви жити в такому місті, з такими людьми?
 Чого бракує такому місту?
 Який висновок з цієї вправи можна зробити?
Вправа «Мікрофон»

Дати відповіді на запитання.

№ 1 Чому одні люди дискримінують інших.

№ 2.Чому важливо цього не робити.

№ 3.Щоб ви могли зробити, якби почули дискримінаційні висловлювання на адресу

ВІЛ-інфікованого, людини іншої національності, людини з обмеженими фізичними

можливостями?
Вправа «Що можу зробити я»

Напишіть кожен окремо або разом групою


чи класом 10 порад, як можна стати більш
толерантним і не дискримінувати інших.
«Усі різні — усі рівні»,
Рада Європи, 1996 р.

You might also like