РЕФЕРАТ, ДОПОВІДЬ ТА ВИСТУП

АВТОР: СТУДЕНТ ФЕУ-213 СТЕПАНЕНКО ДМИТРО

ПЛАН
Частина перша “Реферат”:
 Означення “Реферат”
 Основні види та підвиди рефератів
 Інші види Рефератів
 Структура Реферату
 Загальні вимоги до написання рефератів 2024 в Україні
 Найпоширеніші помилки при написання рефератів

Частина друга “Доповідь”:

 Означення “Доповідь”
 Види Доповідей
 Продовження плану на наступній сторінці →
ПЛАН

 Структура Доповіді
 Загальні вимоги до написання Доповідей

Частина третя “Виступ”:

 Означення “Публічний виступ”
 Етапи планування виступу
 Красномовство та його види.

Джерела
ЧАСТИНА ПЕРША “РЕФЕРАТ”
ПОЯСНЕННЯ ЩО ТАКЕ РЕФЕРАТ, ЇХ ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ
ОЗНАЧЕННЯ “РЕФЕРАТ”

 Реферат - це вид письмової роботи, виклад на певну тему, відомості для якого зібрані з різних джерел.
Реферат є формою перевірки знань студента за темами курсу та способом отримання додаткових балів з
предмету, при використанні маловідомої, актуальної літератури по темі. Термін «реферат» має латинське
походження і походить від дієслова referre («викладати, доповідати»). Реферат за своєю суттю є формою
вивчення будь-якої теми, її опис. Тему, як правило, призначає викладач. Він же може і запропонувати
джерела, на основі яких потрібно писати роботу. Зазвичай реферат пишеться на 10-20 сторінках. Важливо
вкластися у встановлений викладачем обсяг і показати результат своєї аналітичної роботи з безліччю
джерел. Чим різноманітніше і унікальніше буде інформація, тим вище буде оцінена робота. Щоб правильно
зробити реферат, потрібно скласти план.
ОСНОВНІ ВИДИ ТА ПІДВИДИ РЕФЕРАТІВ

Розрізняють два види рефератів:

 Продуктивні
 Репродуктивні

Репродуктивні реферати можна розділити ще на два види:

 Реферат-конспект - містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні
відомості про методи дослідження, результати дослідження та можливості їхнього застосування
 Реферат-резюме - містить тільки основні положення заданої теми.

У продуктивних рефератах виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд.

 Реферат-огляд - складається на основі декількох джерел і зіставляє різні погляди з досліджуваного питання.
 Реферат-доповідь - поряд з аналізом інформації першоджерела, є об'єктивна оцінка проблеми; цей реферат
має розгорнутий характер.
ІНШІ ВИДИ РЕФЕРАТІВ
Також реферати поділяють на інформативні та індикативні. Факт такого поділу був визнаний міжнародною конференцією з наукового
реферування (Париж, 1949 р.).
 Інформаційний реферат - за визначенням, містить аргументи й наводить основні дані та висновки оригінальних документів, які роблять
цінний внесок у загальну систему знань або корисні для певного кола читачів, інформативний реферат найповніше розкриває зміст
документа, передає важливі фактичні та теоретичні відомості. Інформативному рефераті має бути вказано предмет дослідження та мету
роботи, вміщено дані про метод і умови дослідження, висвітлено результати та пропозиції автора щодо їхнього застосування, наведено
основні характеристики нових технологічних процесів, технічних виробів, нову інформацію про відомі явища, предмети та ін.
 Індикативний реферат - це стислий реферат, створений з метою допомогти читачеві вирішити, чи слід йому звертатися до оригінального
документа. Індикативний реферат містить відомості тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його інформаційний
зміст. При цьому вирішальним є не послідовність викладення матеріалу, а логіка бібліографічного задуму. Вона полягає у виділенні
найголовнішого та найактуальнішого в документі. У такому рефераті немає детальної фактографічної інформації, його основне цільове
призначення — привернути увагу користувача до наукового документа.
Також реферати поділяють на монографічні, звідні, аспектні, фрагментні.
 Монографічний - складений на основі аналітико-синтетичного перероблювання інформації, що міститься в одному первинному документі.
 Звідний реферат - містить відомості з низки первинних документів на одну тему, викладені у вигляді зв'язаного тексту.
 Аспектний реферат - укладений на основі аналітико-синтетичного перероблювання інформації одного чи кількох аспектів первинного
документа.
 Фрагментний реферат -укладається за одним чи кількома структурними елементами документа, якщо він має великий обсяг
різнопрофільної інформації.
Також реферати поділяють за ознакою орієнтованості на споживача (цільовий і загальний) та за формалізацією структури (текстовий і
бланковий).
СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

Складається план, за яким розробляється структура повідомлення. Вимоги різних навчальних закладів можуть відрізнятися, але правильно
виконане завдання повинно включати:
 Титульний аркуш реферату формату А4, де вказується правильне (офіційне) найменування навчального закладу, тема, прізвище, ініціали
виконавця (із зазначенням групи або класу), прізвище, вчений ступінь, вчене звання наукового керівника, який приймає реферат, рік
написання.
 Зміст роботи, де вказуються основні розділи і – навпроти - номер сторінки, що починає розділ. При розгалуженій структурі викладач має
право вимагати перерахування найменувань підрозділів.
 Вступ. Вважається, що анотація і вступ - одне і те ж, але це невірно. В анотації коротко перераховується план самої доповіді, а для правильно
написаного вступу характерні обґрунтування актуальності теми, її значення для вивчення дисципліни. Обсяг вступу не варто писати більше
однієї сторінки. Закінчуватися він повинен правильною, обґрунтованою фразою, спрямованою на необхідність прочитання всього наступного
матеріалу.
 Основна частина. Її план, обсяг, зміст не регламентуються, а визначаються темою роботи. Рідко коли можна відшукати і вдалий зразок. План
основної частини зазвичай включає три-п'ять розділів: тоді вважається, що тема розкрита глибоко, а виконане завдання заслуговує високої
оцінки.
 Висновки. Підводяться підсумки, встановлюється практична цінність роботи. Можна відзначити її важливість, а також вказати перспективи
подальшого розвитку теми.
 Додатки. Правильним буде представити ті додаткові матеріали - плани, програми розрахунків, зразки фотографій, допоміжні таблиці,
графіки - які недоцільно включати в основний текст. Таблиці подаються так, як вони зустрічаються в літературі - першоджерелі, про що
робиться відповідне попередження. Написати реферат про технічну новинку без додатків неможливо.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ 2024 В УКРАЇНІ
 мова – державна;
 написання – в науковому стилі;
 порядок написання – логічний виклад;
 формат сторінок реферату – А4;
 параметри шрифту, розмір знаків – Times New Roman, 14;
 відстань між рядками – полуторний інтервал;
 кількість сторінок в рефераті: 5-10(шкільна робота), 10-20 (студентська робота), 15-30 (робота вступника до аспірантури);
 вимоги до оформлення полів: лівосторонній відступ – 30 мм, правосторонній – 15 мм, верхній і нижній – 20 або 25/25 (деякі
навчальні заклади мають свої вимоги);
 простий план – повинен включати 3-4 розділи;
 в якості джерел необхідно використовувати 10-15 найменувань;
 вимога до написання заголовків розділів – великими літерами;
 вимога до написання заголовків підрозділів – маленькими літерами (виняток – перша);
 перерахування джерел матеріалів для роботи;
 вимоги до оформлення реферату закріплені українським Держстандартом ДСТУ 3008-95 та ДСТУ 3582-97.
НАЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ ПРИ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

 Копіювання готових робіт - копіювання чужого тексту є крадіжкою інтелектуальної власності. За нього у нашому
законодавстві передбачено чималий штраф та навіть тюремний термін.
 Написання плану не по темі - якщо ви не розумієте тему реферату, його ціль і пишите все, що здалося доречним,
робота відхилятиметься від обраної теми. А це негативно позначиться на оцінці. Можете заздалегідь розпитати
викладача про мету реферату.
 Використання джерел, які не мають відношення до теми - робота може втратити актуальність.
 Неправильне оформлення - якщо не дотримуватися вимог ДСТУ, можна отримати реферат на доопрацювання.
Стандарти оформлення можуть змінюватись кілька разів на рік. Тому необхідно враховувати розмір шрифту,
правильність написання, вирівнювання, а також списки, посилання, виноски.
 Відсутність вступу, висновків та списку літератури - робота має писатися відповідно до загальноприйнятих
нормативів. На кожному факультеті є методичка, де відображено основні критерії оформлення роботи. Напевно, тут
окремим пунктом описано вступ, висновок, а також список літератури. Для реферату має бути не менше 4 джерел.
ЧАСТИНА ДРУГА “ДОПОВІДЬ”
ПОЯСНЕННЯ ЩО ТАКЕ ДОПОВІДЬ, ЇХ ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ
ОЗНАЧЕННЯ “ДОПОВІДЬ”

 Доповідь — це письмово зафіксоване повідомлення з певної теми, яке передбачає подальше публічне
виголошення. Цей різновид роботи може бути ділового, політичного, звітного чи наукового стилю. Учні
найчастіше готують науково-популярні чи науково-навчальні доповіді. І, хоч ця робота орієнтована на
усний виступ, вона передбачає письмове оформлення, вимоги до якого можуть бути вільними або чітко
регламентованими. Якщо виступ готується на шкільний урок чи нараду, до оформлення не ставиться
особливих вимог. А коли студент планує виступати на науковій конференції чи семінарі, вимоги будуть
більш жорсткі. Доповідь вважається нескладним жанром. Перші повідомлення учні готують уже в
шостому класі. Цей жанр використовується і у вишах. Студенти з науковими доповідями виступають на
конференціях, де презентують результати своєї наукової роботи. Доповідь часто плутають із рефератом.
Реферат — це короткий переказ певної наукової проблеми, для його написання використовують меншу
кількість джерел та тема реферату охоплює лише одне конкретне питання. Доповідь має більш
розгалужену проблематику й тематику, для її підготовки необхідно залучити більше першоджерел.
ВИДИ ДОПОВІДЕЙ

Розрізняють усні (публічні) та письмові доповіді (близькі до реферату). Доповіді притаманний науковий,
академічний стиль.
Види доповідей:
 Політичні;
 Звітні;
 Ділові;
 Наукові.
СТРУКТУРА ДОПОВІДІ
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ДОПОВІДЕЙ

 загальний рекомендований обсяг – 8-12 сторінок А4 (доповідь на 4-6 сторінок допускається для школярів);
 дотримання логічної послідовності викладу;
 однозначність, точність формулювань, висока інформаційна насиченість, доказовість тверджень;
 для більш стислої і наочної подачі інформації використовуються таблиці, схеми, діаграми тощо, які варто
презентувати окремо за допомогою слайдів;
 подача переліків у вигляді маркованих чи нумерованих списків;
 виростання наукової термінології та мінімум абстрактної лексики;
 вживання мовних кліше з вказівками на джерело повідомлення та на відображення причинно-наслідкових зв’язків,
безособових дієслівних форм, дієприкметникових зворотів, складних синтаксичних конструкцій;
 уникання особових займенників, емоційно-образних слів та зворотів, художніх епітетів і порівнянь;
 можлива наявність цитат з інших наукових праць.
 Особливу увагу слід приділити оформленню бібліографії. Кожне джерело зазначаємо за зразком: ініціали і прізвища
автора чи авторів, назва видання, місто, видавництво (як правило, без лапок), рік видання, кількість сторінок.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ “ВИСТУП”
ЩО ТАКЕ ВИСТУП, ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ ВИСТУПУ, КРАСНОМОВСТВО
ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП

 Публі́чний ви́ ступ — це різновид усного спілкування. Жанровими різновидами публічного виступу є
доповідь (звітна, ділова, політична), промова (агітаційна, мітингова, ювілейна, судова), бесіда, лекція,
репортаж, проповідь. У підготовці публічного виступу потрібно враховувати певні психологічні засоби
впливу на розум, почуття та волю слухачів, як, наприклад, переконливий, приємний, спокійний, природний
голос, живий (зацікавлений) тон розмови, правильна та чітка вимова слів та продумана розстановка
логічних наголосів у фразах (недотримання цього пункту може надати висловлюванню небажаної
двозначності) тощо.
 ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ ВИСТУПУ

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5

етапів:
 Добір необхідного матеріалу, змісту публічного
виступу;
 Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в
необхідній логічній послідовності;
 Словесне вираження, літературна обробка мови;
 Завчання, запам'ятовування тексту;
 Проголошення.

Але сьогодні в ораторській діяльності виділяють 3 основних

етапи: докомунікативний, комунікативний і
післякомунікативний. Кожний з етапів містить перелік
конкретних дій, які можна представити у вигляді таблиці
КРАСНОМОВСТВО ЯК ОСНОВА ВИСТУПІВ
Рито́ рика, рідше красномовство — це мистецтво якісного висловлювання думок з метою переконання та впливу на аудиторію з
урахуванням її особливостей. Це мистецтво вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого
й аргументованого викладення думки.
До основних ви́ дів публі́чних ви́ ступів належать судове, академічне, політичне, церковне, суспільно-побутове та діалогічне
красномовство:
 Юридичне (судове) красномовство (судова риторика) — це ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової
справи в залі суду. У таких виступах аналізуються докази, висловлюються позиція сторін та доводи, які можуть бути враховані
судом під час складання вироку, рішення, постанови, ухвали.
 Академі́чне красномо́ вство — це ораторські виступи науковців та викладачів, які доповідають про результати наукових
досліджень, популяризують досягнення науки, проводять лекції з навчальною метою.Основними жанрами академічного
красномовства є наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція, захист реферату або виступ на семінарському занятті,
публічна лекція, бесіда.
 Політи́ чне красномо́ вство — це виступи ораторів, що представляють певну політичну силу чи освітлюють суспільно-політичну
ситуацію. Характерними рисами політичної промови є ідейність, конфліктність, урочистий стиль. Жанри політичного
красномовства: політична промова, доповідь, виступ, огляд.
 До церко́вного красномо́ вства традиційно відносять риторичні твори, що використовуються в практиці різних християнських
конфесій. Основним жанром церковного красномовства є проповідь, яка являє собою коментування біблійних текстів,
проілюстроване прикладами сучасного проповіднику життя, які допомагають наблизити біблійні істини до життєвих проблем
слухачів.
СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВЕ ТА ДІАЛОГІЧНЕ КРАСНОМОВСТВО

 Суспі́льно-побуто́ве красномо́вство — це влучне висловлювання в гострій чи цікавій ситуації, а також

урочисте слово з нагоди якоїсь важливої події. Суспільно-побутове красномовство пов'язане із звичаями, з
народними традиціями, які складалися століттями. До цього виду красномовства належать такі жанри, як
ювілейна промова, вітальне слово, застільне слово, а також поминальна промова.
 Діалогічне красномовство — це мистецтво, спрямоване на переконання суперників егоїстичними
прийомами, за допомогою різних засобів таких як - дебатах на "чорному столі", інтерв'ю та публічних
агітаціях народу, на прес-конференції тощо, коли відбувається зіткнення різних думок, позицій, ідей та
релігій ідеологій.
ДЖЕРЕЛА

 https://ua.kursoviks.com.ua/naukovi-roboty/referat
 https://uk.wikipedia.org/wiki/%
D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
 https://magistratura.com.ua/blog/shcho-take-referat/
 https://peremena.com.ua/uk/titul-uk/vimogi-do-referatu-v-ukrayini/
 https://bukischool.com.ua/blog/dopovid
 https://osvita.ua/vnz/reports/dilovodstvo/24370/
 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0
Дякую за увагу!