Professional Documents
Culture Documents
Квадратні рівняння 8 клас
Квадратні рівняння 8 клас
Урок 49
Тема: Аналіз контрольної роботи. Означення квадратного рівняння. Неповні
квадратні рівняння
Мета: 1. Ввести означення квадратного рівняння, поняття неповного квадратного
рівняння, зведеного квадратного рівняння, назви коефіцієнтів квадратного рівняння;
2. Формувати вміння формулювати означення квадратного рівняння та його видів
(зведеного та неповного);
3. Визначати коефіцієнти квадратного рівняння та за ними визначати вид квадратного
рівняння;
4. Виховувати почуття відповідальності, самостійності, старанності.
5. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, культуру математичної мови.
тип уроку: засвоєння знань та вмінь.
Очікувані результати: 1. Учні застосовують вивчені означення, визначають коефіцієнти
квадратного рівняння; 2. Розпізнають квадратні рівняння серед інших рівнянь.
Хід уроку
І. Організація класу.
орієнтовний план вивчення розділу;
кількість навчальних годин;
приблизний зміст матеріалу;
основні вимоги до знань та вмінь учнів;
орієнтовний зміст завдань, що будуть винесені на контрольну роботу.
ІІ. Формулювання мети і завдань уроку.
Мотивація пізнавальної діяльності.
Учням пропонується розв’язати задачу ( у формі співбесіди)
Задача. Довжина сторони прямокутника на 4 см більша від його ширини. Знайдіть сторони
прямокутника, якщо його площа дорівнює 60 см2.
Можливі відповіді:
Розв’язання: Sпр.=a ∙ b , a – довжина, b – ширина. Нехай ширина прямокутника – х см, тоді х
+ 4. Маємо рівняння:
х (х + 4) = 60
х2 + 4х – 60 = 0.
Проблема ! Висновок : На жаль, ми бачимо наших знань не достатньо, щоб розв’язати
дану задачу. Виникає потреба поглибити свої знання про рівняння, що ми
намагатимемося зробити при вивченні теми «Квадратні рівняння.»
ІІІ. Актуалізація опорних знань т а вмінь.
Інтерактивна гра «Вірю – не вірю».
Чи вірите, ви що:
1. Можна подати у вигляді многочлена вираз:
1) (х - 2) (2 + х) = х2 – 4 (так)
2 2
2) (х – 3) = х – 3х + 6 (ні)
3) (у3 – у)∙у = у4 – у2 (так)
4) (у – 1) (у + 2) = у2 – у – 2 (ні)
2. Рівносильними є рівняння:
1) 3х – 2 = х + 3 і 2х – 5 = 0 (так)
2 2
2) 5х – 1 = 3х – х і х + 2х – 1 = 0 (так)
2 2
3) 5х – 10х + 25 = 0 і х – 2х + 5 = 0 (так)
3. Рівняння, мають наступні розв’язки:
1) у – 7 = 0 2) 8х = 0
у = 7 (так) х = 8 (ні)
1
3) 2х – = 0 4) а (а – 1) = 0
3
1
х= (так) а1= 0 а2= 1 (так)
6
5) х2 – 4 = 0 6) 2х2 + 8 = 0
(х – 2)(х + 2) = 0 х2 = - 4
х1 = 2, х2 = - 2 (так) х1 = 2, х2 = - 2 (ні)
7) х2 – 3 = 0
х1= √ 3 , х2 = - √ 3 (так)
ІV. Засвоєння знань
План викладення нового матеріалу
1. Означення квадратного рівняння. Коефіцієнти квадратного рівняння.
2. Зведене квадратне рівняння.
3. Неповне квадратне рівняння. Види неповних квадратних рівнянь.
1. Квадратним рівнянням називають рівняння виду ах2 + bx + с = 0, де х – змінна, а, b і с –
деякі числа, причому а≠0.
Числа а, b і с називають коефіцієнтами квадратного рівняння. Число а називають першим
коефіцієнтом, число b – другим коефіцієнтом, число с – вільним членом.
Рівняння х2 + 16х – 27 = 0 має такі коефіцієнти: а = 1; b = 16; с = -27, рівняння 3х2 – 5х + 6 = 0
має такі коефіцієнти: а = 3; b = - 5; с = 6.
2. Квадратне рівняння, перший коефіцієнт якого дорівнює 1, називають зведеним.
Рівняння х2 + 16х – 27 = 0 зведеним, а рівняння 3х2 – 5х + 6 = 0 – не є зведеним.
3. Якщо в квадратному рівнянні ах2 + bx + с = 0 хоча б один з коефіцієнтів b або с дорівнює
нулю, то таке рівняння називають неповним квадратним рівнянням.
ах2 + bx + с = 0
b = 0; с = 0 b=0 с=0
ах2 = 0 ах2+ с = 0 ах2 + bx = 0
х2 = 0 ах2 = - с х (ах + b) = 0
с
х2 = -
х=0 а х1 = 0 або ах + b = 0
−с −с ах = - b
>0 <0
а а −b
x2 =
рівняння a
√
х1=
−с
а розв’язків не
має
V. Формування вмінь
√
x2= −
−с
а
VІІ. Домашнє завдання: 1. вивчити § 21, ст. 135 – 136; № 757, 760, 762, 765.
Спокійно, але
Комфортно не комфортно Напружено
VІІ. Домашнє завдання: 1. Вивчити конспект уроку, опрацювати §22, ст. 140 – 141.
2. Відшукайте дискримінант квадратного рівняння з парним коефіцієнтом: 1) 3х 2 – 8х + 5 =
0; 2) 36у2 – 12у + 1 = 0; 3) х2 – 12х + 32 = 0. – для учнів з початковим та середнім рівнями
знань
3. Розв’яжіть рівняння: 1) 3х2 – 8х + 5 = 0; 2) 36у2 – 12у + 1 = 0;
3) х2 – 12х + 32 = 0. – для учнів з достатнім рівнем знань
4. № 767 (1,2), 771 – для учнів з високим рівнем знань
Вчитель: Самойленко Марічка Олексіївна дата:
Урок 53
Тема: Теорема Вієта та теорема обернена до теореми Вієта.
Мета: 1. Засвоєння учнями змісту теореми Вієта для зведеного квадратного рівняння
загального виду; 2. Сформувати вміння відтворювати вивчені твердження,
використовуючи їх для розв’язування завдань, передбачених програмою; 3. Виховувати
почуття відповідальності, самостійності, старанності. 4. Розвивати логічне мислення, увагу,
пам’ять, культуру математичної мови.
тип уроку: засвоєння знань та вмінь.
Очікувані результати: 1. Учні формулюють теорему Вієта і обернену до неї теорему.
2. Уміти знаходити суму та добуток коренів зведеного квадратного рівняння за теоремою
Вієта та знаходити корені квадратного рівняння із застосування теореми Вієта і оберненої
до неї теореми.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Самостійна робота.
Інтерактивна гра «Карусель»
Учні ряду діляться на два кола: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє
– рухливе: за сигналом вчителя всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і
опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене
завдання.
І варіант ІІ варіант
1. Розв’яжіть рівняння:
1. х2 + 5х – 14 =0; 1. х2 – 14х + 40 = 0;
2.3у2 - 3у + 4 =0; 2. 12 х2 + х +6 = 0;
2 2
3. 25х + 60х + 36 =0; 3. 4х + 4х +1 = 0;
4. (2х – 1)(4х2 + 2х+1) –(2х + 5)(4х2 – 7) =41 + х2; 4. (3х+1)(2х2 + х – 3) – (3х + 4)(2х2 – х – 5) =
х2 + 17.
ІІІ. Формулювання мети та завдань уроку. Мотивація пізнавальної діяльності.
Співбесіда з учнями:
Виконуючи завдання 1, ви відшукали корені цих рівнянь. Назвіть їх:
Завдання 1(І варіант): х1 = 2; х2 = - 7;
Завдання 1 (ІІ варіант): х1 =4; х2 = 10.
Відшукайте значення виразів х1 + х2 та х1·х2
Завдання 2(І варіант): х1 + х2 = 2+(-7)= -5;
Завдання 2(ІІ варіант): х1 + х2 = 4+10;
Завдання 3(І варіант): х1·х2=2·(-7)= -14;
Завдання 3(ІІ варіант): х1·х2=4·10 = 40.
Якщо учні помітять певні закономірності самі, то формулюємо проблему: необхідно
дослідити існування загальних властивостей коренів будь-якого квадратного рівняння та
виразити ці властивості у вигляді формул, сформувати вміння застосовувати ці властивості
в розв’язуванні типових завдань.
Якщо ж учні не помітять цих закономірностей, то вчитель дає завдання: Порівняти
суми і добутки з коефіцієнтами в квадратному рівнянні.
ІV. Засвоєння знань
Інтерактивна гра «Робота в малих групах».
Клас об’єднується в групи, що складаються з 3 – 5 учнів. В групах обирається :
спікер, секретар, посередник, доповідач. Спікер (головуючий, керівник групи): зачитує
завдання групі; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловитися
по черзі; заохочує групу до роботи; підбиває підсумки роботи; визначає доповідача.
Секретар: веде записи результатів роботи групи; записи веде коротко й розбірливо; як
член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи
допомогти доповідачу. Посередник: стежить за часом; заохочує групу до роботи.
Доповідач: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.
Домашнім завданням попереднього уроку було ознайомитися з доведенням теореми
Вієта. Перше завдання групам.
Найбільш зрозуміле доведення теореми Вієта та теореми оберненої до теореми Вієта.
Група 1
1. Для квадратних рівнянь загального вигляду , якщо ах2 + bx + с =0 має корені х1 і х2 (D ≥0),
b c
то х1 + х2 = - ; x1∙x2= .
a a
Група 2
1. Обернена теорема: якщо числа m і n такі, що m + n = -р, m∙ n = q, то m і n – корені
рівняння х2 + рх +q = 0.
Група 3
1. Застосування: а) розв’язання зведених квадратних рівнянь підбором.
б) розв’язування рівнянь ах2 + bx + с =0, де a + c = b a+c=-b
с с
х1 = - 1 х 2 = - х1 = 1 х2 =
а а
Приклад:
3х2 + 2х – 1 = 0 3х2 – 2 х – 1 = 0
3–1=2 3 – 1 = - ( - 2)
−1 1 1
х1 = - 1 х 2 = - = . х1 = 1 х 2 = - .
3 3 3
Виконання письмових вправ
Група 1
1. Знайдіть за формулою корені рівняння і виконайте перевірку за теоремою, оберненою
до теореми Вієта:
а) х2 – 13х + 40 = 0; б) х2 – 2х – 9 = 0; в) 3х2 – 4х – 4 = 0; г) 2х2 + 7х – 6 =0;
д) 2х2 + 9х + 8 = 0.
Група 2
1. Знайдіть суму і добуток коренів рівняння:
а) х2 – 37х + 27 = 0; б) у2 + 41у – 371 = 0; в) х2 – 210х = 0; г) у2 – 19 = 0;
д) 2х2 – 9х – 10 = 0; е) 5х2 + 12х + 7 = 0; ж) – х2 + х = 0; з) 3х2 – 10 = 0.
Група 3
1. Знайдіть корені рівняння за теоремою, оберненою до теореми Вієта:
а) х2 – 3х + 2 =0; б) х2 – 5х + 6 =0; в) х2 + 7х + 12 =0; г) х2 + 3х + 2 =0;
д) х2 – 5х + 4 =0; е) х2 – 8х – 9 = 0; ж) х2 + 4х + 3 = 0; з) х2 – 2х – 3 =0.
Під час роботи груп вчитель обходить їх, запропонувавши допомогу.
Релаксація
Повідомлення про Франсуа Вієта
Під час війни Франції з Іспанією іспанські шпигуни використовували для свого
таємного листування складний шифр, який ніяк не можна було розшифрувати. Король
Франції Генріх ІV звернувся до Вієта з пропозицією розшифрувати іспанські листи. Після
наполегливої роботи Вієту вдалося це зробити. Протягом двох років французи
перехоплювали і прочитували таємні листи іспанських шпигунів до іспанського двору. Це
давало великі переваги французькому командуванню. Армія Франції завдала ряд поразок
Іспанії. Іспанці зрозуміли причину своїх невдач і дізналися, хто розшифрував їхній
тайнопис.
Іспанські інквізитори, які відзначались особливою жорстокістю, вважали, що
людині не під силу розкрити таємницю шифру, і звинуватили Ф. Вієта в спілкуванні з
нечистою силою. Над ученим нависла смертельна небезпека, бо церковники в ті часи
мали величезну силу, Ф. Вієта було засуджено до спалення. На щастя, Генріх ІV не видав
його інквізиції. Цього разу катам у попівських рясах не вдалося скоїти злочин проти науки.
V. Підсумок уроку
Учні відповідають на запитання:
Чи досягнули ми мети уроку?
Оцініть ефективність роботи кожної групи.
Заповніть лист самооцінки учнів для кожного етапу уроку
Лист самооцінки учнів
Прізвище, ім’я
Група №
№ п/п Вид роботи Оцінка
1. Перевірка домашнього завдання
2. Теоретичне завдання
3. Практичне завдання
Усього
VІ. Домашнє завдання: 1. Вивчити §22, ст. 140-142; № 779, № 781(1,2) – для учнів з
початковим та середнім рівнями знань 3. № 784, 785, 786(1,2) – для учнів достатнього
рівня знань; № 786 – для учнів високого рівня знань.
Вчитель: Самойленко Марічка Олексіївна дата:
Урок 54
Тема: Розв’язування квадратних рівнянь за допомогою теореми Вієта.
Мета: 1. Закріпити знання учнів щодо змісту теореми Вієта для зведеного квадратного
рівняння та використовувати їх для формулювання і доведення теореми Вієта для
квадратного рівняння загального виду; 2. Вдосконалювати вміння відтворювати вивчені
твердження, використовувати їх для розв’язування завдань, передбачених програмою; 3.
Виховувати почуття відповідальності під час колективної праці, самостійності здобуття
знань, старанності. 4. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, культуру математичної
мови, пізнавальний інтерес до математики.
тип уроку: застосування та вдосконалення вмінь.
Очікувані результати: Учні розв’язують вправи, що передбачають застосування теореми
Вієта і оберненої до неї теореми.
Хід уроку
І. Організація класу. Інтерактивна гра «Пароль»
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Інтерактивна гра «Незакінчені речення» з обговоренням результатів
1. Сума х1 + х2 коренів рівняння х2 – gx + f= 0 дорівнює …
2. Добуток z1∙ z2 коренів рівняння z2 +dz + c = 0 дорівнює …
3. Сума і добуток коренів рівняння х2 – 2х – 3 = 0.
4. Корені рівняння х2 + 6х + 5 =0 дорівнюють …
5. Корені рівняння 5х2 + 7х + 2 = 0 дорівнюють …
ІІІ. Формулювання мети та завдань уроку. Мотивація пізнавальної діяльності.
Співбесіда з учнями
1 1
Формулюю проблему: як знайти значення виразу: + , де х1 і х2 – корені квадратного
х1 х 2
рівняння х2 + 4х – 3 = 0(не розв’язуючи рівняння)?
Якщо учні помітять, що треба у виразі звести до спільного знаменника і в
х1 + х 2
результаті отримаємо вираз , то слід відмітити кмітливість. Наголосити, що мета
х1 ∙ х2
сьогоднішнього уроку вдосконалювати свої вміння застосовувати вивчені твердження.
Якщо учні не помітять розв’язку, то пошук відповіді на запитання і вивчення сфери
застосування теореми Вієта та теореми, оберненої до неї – основна мета уроку.
ІV. Застосування знань
План вивчення матеріалу
1. Теорема Вієта для квадратного рівняння загального виду.
2. Теорема обернена до теореми Вієта для рівняння загального виду.
3. Приклади завдань на застосування вивчених теорем.
V. Відпрацювання вмінь
Інтерактивна гра «Акваріум».
Учні об’єднуються у 3-6 груп, вибирають спікера, секретаря і доповідача. Діюча
група після одержання завдання займає місце біля дошки, вголос читає завдання,
протягом 3 – 4 хвилин обговорює можливі варіанти розв’язання вправи і його запису на
дошці.
Учні, які знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись в обговорення.
По закінченню відведеного часу група повертається на свої місця, а клас повинен
відповісти на запитання: Чи погоджуєтеся ви з розв’язанням? Чи було воно
аргументованим?
Після обговорення до дошки запрошується інша група і т. д. В «акваріумі» повинні
побувати всі учні.
Група 1
1. Знайдіть корені рівняння за теоремою, оберненою теореми Вієта:
а) х2 – 3х + 2 = 0; б) х2 + 4х + 3 = 0; в) х2 + 2х – 15 = 0.
2. Знайдіть підбором корені рівняння:
а) х2 – 9х + 20 = 0; б) х2 + 11х – 12 = 0; в) х2 + х - 56 = 0; г) х2 – 19х + 88 = 0.
3. Розв’яжіть рівняння:
а) 4х2 + 7х + 3 = 0; б) 5х2 – 18х + 16 = 0; в) 8х2 + х – 75 = 0; г) 3х2 – 11х – 14 = 0.
Група 2
1. Числа х1 і х2 – корені зведеного квадратного рівняння. Запишіть це рівняння, якщо: а) х 1
+ х2 = 4, х1∙ х2= 3; б) х1 + х2 = -7, х1∙ х2 = 10.
2. Запишіть зведене квадратне рівняння, яке має корені:
2−√ 5 2+ √ 5
а) 1 і 3; б) – 4 і 1,5; в) - 4 і - 5; г) і .
2 2
3. При якому значенні а один із коренів рівняння ах2 – 3х – 5 =0 дорівнює 1?
Група 3
1. Число – 9 є коренем рівняння х2 + 10х + q = 0. Знайдіть інший корінь рівняння і
коефіцієнт q.
2. Якими можуть бути цілі корені рівняння х2 + рх + q = 0, якщо:
а) q = 7; б) q = - 5; в) q = 9; г) q = - 8?
3. Один із коренів рівняння х2 - 13х + q = 0 дорівнює 12,5. Знайдіть другий корінь і
коефіцієнт q.
Додаткове завдання
№ 797(4,5,6)
VІ. Підсумок уроку
Знайдіть зайвий запис.
1) х2 – 3х + 2 = 0; х1 + х2 = 3, х1∙ х2 = 2;
2 −1
2) 3х2 – 2х – 1 = 0; х1 + х2 = , х1∙ х2 = , х = 1;
3 3 1
−2 −5
3) 3х2 + 2х – 5 = 0; х1 + х2 = , х 1 ∙ х2 = , х = - 1;
3 3 1
Рефлексія.
Учні відповідають на запитання:
1. Чи досягли ми очікуваних результатів?
2. Чи сподобалася вам така форма проведення уроку?
3. Що найбільш сподобалося на уроці? Що не сподобалося?
4. Що можна було організувати краще?
Учням пропонується оцінити свою роботу на уроці, виставивши собі від 0 до 3
балів, оцінюючи свою роботу за кожним із критеріїв:
1. Я допомагав іншим учням, залучав їх до роботи.
2. Я вносив удалі пропозиції, використані під час розв’язування задач.
3. Я активно працював у групі.
4. Я узагальнював пропозиції інших.
VІІ. Домашнє завдання: 1. Повторити § 22, ст. 140 – 141; Опрацювати §24, ст. 150 – 152; №
787(1,2,3) – для учнів з початковим та середнім рівнями знань; № 789(1,2,4), № 792(1),
793(1) – для учнів достатнього рівня знань; № 795, 797(1,2) – для учнів високого рівня
знань.
Види задач:
а) арифметичні;
б) на прямолінійний рівномірний рух.
S S (V вл. – швидкість течії;
Основні формули: S = vt, t = , v= ,
v t V т – швидкість течії;
V зa т. = V вл. + V т., або V за т. – швидкість за течією;
V проти т. = V вл. – Vт. V проти т. – швидкість проти течії)
Таблиця v t S
1
2
в) на сумісну роботу
1 2
Час на виконання всієї роботи кожним
Частина роботи, виконана за одиницю часу
Час сумісної роботи
Частина роботи за цей час
У вивченні матеріалу уроку слід звернути увагу учнів на такі ключові моменти: по-
перше, загальний план розв'язання задач за допомогою рівнянь, вивчений у 7 класі,
«працює» і для випадку, коли рівняння, що відповідає умові задачі, є нелінійним
(квадратним, дробовим...). По-друге, процес розв'язування задачі складанням рівняння
являє собою свого роду замкнений цикл (задача → математична модель задачі →
розв'язок математичної моделі → інтерпретація розв'язку відповідно до умови задачі),
тобто за розв'язуванням рівняння обов'язково має йти інтерпретація знайдених коренів
рівняння відповідно до умови задачі.
За умови, що учні мають досить високий рівень навчальних досягнень, після
розгляду прикладів задач на складання квадратного рівняння можна узагальнити
відомості про види задач, які можна розв'язувати складанням квадратного рівняння.
VI. Формування вмінь
Виконання письмових вправ
Для реалізації дидактичної мети уроку слід розв'язати завдання такого змісту:
1. Арифметичні задачі на складання квадратного рівняння.
1) Добуток двох чисел дорівнює 135. Знайдіть ці числа, якщо одне з них на 6 більше від
іншого.
2) Різниця двох додатних чисел дорівнює 23, а їхній добуток дорівнює 420. Знайдіть ці
числа.
3) Добуток двох натуральних чисел, одне з яких на 6 більше від другого, дорівнює 187.
Знайдіть ні числа.
4) Добуток двох послідовних натуральних чисел більше за їхню суму на 109. Знайдіть ці
числа.
2. Геометричні задачі на складання квадратного рівняння (на застосування теореми
Піфагора, на застосування поняття площі прямокутника, квадрата).
1) Знайдіть сторони прямокутника, периметр якого дорівнює 30 см, а площа — 56 см 2.
2) Знайдіть периметр прямокутника, довжина якого на 4 см більша за ширину, а плота
дорівнює 60 см2.
Робота з підручником: №№804, 806, 808, 809.
VII. Підсумки уроку
В якому випадку правильно виконано записи?
1. Умові задачі: «Одне число х, а друге па 3 більше, їхній добуток дорівнює 88» відповідає
рівняння:
а) х(х – 3) = 88; б) х + (х + 3) = 88; в) х(х + 3) = 88; г) х – (х + 3) = 88.
2. Умові задачі: «Площа прямокутника дорівнює 32 см2, сума суміжних сторін — 12 см.
Знайти сторони прямокутника» відповідає рівняння:
32
а) х + 32 = х + 12; б) х(12 + х) = 32; в) =12; г) х(12 – х) = 32.
х
Самостійна робота
І варіант ІІ варіант
Початковий і середній рівні (6 балів)
Завдання 1- 3 містять по чотири варіанти відповідей, із яких тільки одна правильна.
Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь .
1. Знайдіть дискримінант квадратного рівняння:
3х2 – х – 2 =0 2х2 + х – 3 =0
А)7 Б) - 23 В) 25 Г) - 25
2.Скільки коренів має квадратне рівняння:
х2 – 6х + 9 = 0 х2 – 4х +5 = 0
А)два Б)один В)жодного Г) інша відповідь
3. Знайдіть корені рівняння:
2
3х – 7х +4=0 5х2 – 6х + 1=0
А)0,2; 1 Б) – 1;- 0,2 1 1
В) 1;1 Г) - 1 ; - 1
3 3
4. Знайдіть суму та добуток коренів рівняння:
х2 + 3х – 40 =0 х2 – 5х – 40=0
А) 3; - 40 Б)5; 40 В)5; - 40 Г) – 3; - 40
5. Укажіть квадратне рівняння, корені якого дорівнюють:
3; 4 - 2; 1
2 2 2
А)х - 7х + 12=0 Б) х + 7х + 12=0 В) х + х – 2 =0 Г) х2 - х – 2=0
6. Знайдіть методом підбору корені рівняння:
2
х – 5х + 6=0 х2 + 8х + 15 = 0
А) – 3; - 5 Б) 3; 5 В) 2; 3 Г) – 2; - 3
Достатній рівень (3 бали)
Розв’язати завдання 7,8. Запишіть відповдь
7. Розв’яжіть рівняння:
2 2
( х−1 ) + ( х+ 2 ) −( х−3 ) ( х+3 )=22 ( х−2 )2 + ( х+ 1 )2−( х−5 ) ( х+5 )=45
8. Один із коренів даного квадратного рівняння дорівнює 2. Знайдіть коефіцієнт k та
другий корінь рівняння:
2
х – 3х + k = 0 х2 + kх – 8 = 0
Високий рівень (3 балів)
Розв’язати задачу. Розв’язання має містити обґрунтування (послідовні логічні дії та
пояснення)
9. Нехай х1 і х2 – корені рівняння х2 – 6х – 5 = 0. Не розв’язуючи рівняння, знайдіть::
1 1 х 21+ х22
+
х1 х 2
VIII. Домашнє завдання: прочитати §23, ст. 145-146, №№ 805, 807, 810.
Недостатньо лише мати добрий розум, головне – це раціональне застосовувати його.
Р. Декарт
Вчитель: Самойленко Марічка Олексіївна дата:
Урок 57
Тема: Квадратний тричлен та його корені.
Мета:
1. Засвоєння учнями означення квадратного тричлена та його коренів, а також формулу
розкладання квадратного тричлена на лінійні множники;
2. Сформувати вміння відтворювати вивчені означення і формули та використовувати їх
для розв’язування завдань на знаходження коренів квадратного тричлена, розкладання
квадратного тричлена на лінійні множники;
3. Виховувати почуття відповідальності, самостійності, старанності.
4. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, культуру математичної мови.
тип уроку: засвоєння знань та вмінь.
Очікувані результати: 1. Учні наводять приклади квадратних тричленів.
2. Записують і пояснюють формулу розкладання квадратного тричлена на множники.
3. Формулюють означення кореня квадратного тричлена.
4. Розв’язують вправи, що передбачають розкладання квадратного тричлена на
множники.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Вчитель може зібрати зошити на перевірку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Формулювання мети та завдань уроку.
Співбесіда з учнями
4 х−12 4( х−3)
Завдання. Скоротити дріб: 2 = .
х −5 х +6 ?
Проблема! Висновок: Як бачимо, наших знань не достатньо для того, щоб виконати це
завдання. отже, на цьому уроці ми познайомимось з вами з квадратним тричленом та
його коренями.
ІV. Засвоєння знань, формування вмінь.
План вивчення матеріалу
1. Квадратний тричлен.
2. Корені квадратного тричлена. Як знайти корені квадратного тричлена?
3. Алгоритм розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.
Виконання усних вправ
№ 829, 831, 832.
«Робота в ротаційних трійках».
Об’єднайте учнів у трійки. розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й
трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло. Кожна трійка отримує завдання
(однакове для всіх). Кожен у трійці має опрацювати дане завдання по черзі. Після
короткого обговорення учасники трійки розраховуються від 0 до 2. Учні з номером 1
переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять
через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є
постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.
Трійка 1: № 834
Трійка 2: №836
Трійка 3: № 837 (1-4)
Трійка 4: № 839
Трійка 5: № 840
Трійка 6: № 842
V. Підсумок уроку
Кожна трійка учнів аналізує свою роботу й роботу кожного члена трійки,
відповідаючи на запитання анкети й виставляючи оцінки від 0 до 6 балів.
1. Знання теоретичного матеріалу
2. Розв’язування вправ
3. Ступінь активності групи
4. Особистий внесок у роботу групи
VІ. Домашнє завдання:1. Вивчити §24, ст. 150 – 152;
2. № 830, 835(1) – для учнів з початковим та середнім рівнями знань
3. № 835(1,2), 838(1,2), 841 – для учнів з достатнім рівнем знань
4. № 843, 858(1,3) – для учнів з високим рівнем знань
Вчитель: Самойленко Марічка Олексіївна дата:
Урок 58
Тема Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.
Мета:
1. Закріплення учнями означення квадратного тричлена та його коренів, а також формули
розкладання квадратного тричлена на лінійні множники;
2. Вдосконалити вміння відтворювати вивчені означення і формули та використовувати їх
для розв’язування завдань на знаходження коренів квадратного тричлена та розкладання
квадратного тричлена на лінійні множники;
3. Виховувати почуття відповідальності, самостійності, старанності.
4. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, культуру математичної мови.
тип уроку: застосування знань та вмінь
очікувані результати: 1. Розв’язують вправи, що передбачають розкладання квадратного
тричлена на множники.
Хід уроку
І. Організація класу. Інтерактивна гра «Пароль» (див. урок 2)
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Інтерактивна гра «Математична естафета».
Для проведення гри необхідно підготувати завдання (аналогічні до домашніх, їх
повинно бути стільки скільки парт на ряду) і таблицю відповідей та букв. Перша парта
кожного ряду отримує завдання, виконавши його шукає потрібну літеру і ставить над нею
номер свого завдання, передає наступній парті. І так доти поки остання парта виконає
завдання і результати зашифровки передає на першу парту. Зашифровані прізвища
видатних математиків «Валуа» , «Абель».
Завдання 1 ряду Завдання 2 ряду
1. Знайдіть корені квадратного тричлена
6х2 – 7х + 1 - 3х2 + 6х – 3
2. Розкладіть квадратний тричлен на множники:
- х2 + х + 12 7х2 + 17х – 6
3. Розкладіть квадратний тричлен на множники:
2х2 – 7х + 3 - 6х2 – 5х + 1
4. Чи правильно розкладено на множники квадратний тричлен:
3х2 – 24х + 48 = 3(х - 4)(х + 4) 2х2 +4х + 2=2(х +1)2
5. Скоротіть дріб:
(х−2)
; х2 +3 х +2 .
х2 +2 х−8 х+ 1
1 ряд
6(х-1)(6х-1) -(х-3)(х-4) 1 -(х+3)(х-4) 2(х-3)(2х-1) так ні
х+ 4
А М Ь Б Е Н Л
2 ряд
7(х+2)(7х+3) -3(х+1)(х-1) -6(х+1)(6х-1) (х+2) так ні -3(х-1)2
А К Л А У Т В
ІІІ. Формулювання мети та завдань уроку. Мотивація пізнавальної діяльності.
Співбесіда з учнями
Пригадаємо в яких завданнях використовується розкладання многочленів на
множники …(спростити вираз, довести тотожність).
Аналіз відповідей наводить на думку про можливість використання вивченої на
попередньому уроці формули (розкладання многочлена на лінійні множники) в інших
ситуаціях.
Вивчення сфери можливого застосування формули та вдосконалення вмінь її
використання є основною метою уроку.
ІV. Застосування знань
Інтерактивна гра «Квітка - семиквітка».
Клас об’єднується в три команди. Кожна команда отримує «квітку - семиквітку». На
«пелюстках» квітки записані завдання, в залежності від кольору рівень складності
завдання. Починають з білого кольору і яка команда швидше збере всі пелюстки.
І команда ІІ команда ІІІ команда
Білий колір
№ 845(1) № 845(2) № 845(3)
Жовтий колір
№ 849(3) № 849(1) № 849(2)
Фіолетовий колір
№ 851(1) № 851(2) № 851(3)
Синій колір
№ 851(6) № 851(4) № 851(5)
Зелений колір
№ 854(2) № 854(3) № 854(4)
Жовто-гарячий колір
№ 858(3) № 858(2) № 858(1)
Червоний колір
№ 861(1) № 861(2) № 862(1)
V. Підсумок уроку.
Учитель повідомляє бали, які набрала кожна з команд, і виставляє оцінки та
проводить бесіду по питаннях.
На скільки продуктивною була робота вашої команди на уроці?
Як ви оцінюєте свою роботу в команді?
Робота якої команди, на ваш погляд, була найактивнішою?
Чи сподобалася вам форма проведення уроку?
Кожний учень піднімає кольоровий квадрат: «зелений» задоволений своєю роботою
на уроці, очікування виправдалися; «жовтий» - не дуже задоволений собою; «червоний» -
не задоволений. З’ясовуємо причини, за якими учень не досяг бажаних результатів,
визначаємо, що потрібно виправити, над чим попрацювати, на що звернути увагу під час
підготовки до контрольної роботи.
VІ. Домашнє завдання: 1. Повторити §§ 20, 21, 22,24;
2. № 846(1,2) – для учнів з початковим та середнім рівнями знань.
3. №846, 850, 852(1,2) – для учнів з достатнім рівнем знань.
4. № 855(1,3), 859 – для учнів високого рівня знань.