You are on page 1of 56

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР


ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Виконавчий директор Всеукраїнської В. о директора державної установи


громадської організації “Українська “Науково-методичний центр
асоціація сертифікованих бухгалтерів і інформаційно-аналітичного
аудиторів” забезпечення діяльності вищих
навчальних закладів “Агроосвіта”
__________________ Грабарєв А.В. __________________ Іщенко Т.Д.
“____”_________________ 2016 р.
“____”_________________ 2016 р.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни
для здобувачів ступеня вищої освіти “бакалавр”
напряму підготовки 6.030509 “Облік і аудит”
в аграрних вищих навчальних закладах

Київ
“Агроосвіта”
2016
УДК
ББК

Тести підготували:
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________

Рецензенти: __________________________________(з виробництва)

____________________________________________________ (з ВНЗ)
____________________________________________________ (з ВНЗ)
____________________________________________________ (з ВНЗ)
____________________________________________________ (з ВНЗ)

Обговорено та рекомендовано до видання науково-методичною радою


ДУ “НМЦ “Агроосвіта” (протокол від ___ __________ 2016 р. № _____)

Відповідальний за випуск

Редактор _____________________________
©Державна установа “Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпе-
чення діяльності вищих навчальних закладів “Агроосвіта”
Всі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якій
формі без письмової згоди Державної установи “Науково-методичний центр інформаційно-
аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів “Агроосвіта”.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Тести заміру залишкових знань призначені тільки для перевірки та


оцінювання рівня підготовки після закінчення певного етапу навчання.
Метою тестового іспиту є визначення рівня професійної компетенції
особи, що екзаменується.
Тести з навчальної дисципліни «Бухгалтерський облік» для контролю
знань бакалаврів напряму 6.030509 "Облік і аудит" складаються з 3 частин у
відповідністю з типовою програмою дисципліни.
Частина 1 (тестові завдання меншої складності) включають __ питань і
характеризуються оцінкою знань призначення та характеристики, будови
рахунків бухгалтерського обліку.
Частина 2 (тестові завдання більшої складності) включають __ питань
і характеризуються оцінкою знань __________________________________.
Частина 3 (тестові завдання практичні, розрахункові) включають __
питання і характеризуються оцінкою знань __________________________.
1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного,
документально обґрунтованого відображення господарських засобів та
джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– господарським.

2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими


господарськими операціями і процесами з метою управління ними,
називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.

3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної


сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною
стороною, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.

4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до


бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових
платежів, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.

5. Бухгалтерський облік поділяється на:


– податковий і статистичний;
– фінансовий і управлінський;
– фінансовий і податковий;
– оперативно-технічний і управлінський.

6. Особливостями бухгалтерського обліку є:


– документальне оформлення;
– обов’язкове використання грошового вимірника;
– суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської
діяльності;
– всі зазначені вище.
7. Комерційну таємницю має:
– фінансовий та управлінський облік;
– податковий облік;
– податковий та управлінський облік;
– управлінський облік.

8. Вимірники що застосовуються в бухгалтерському обліку:


– тільки натуральні;
– тільки трудові;
– тільки вартісні;
– натуральні, трудові, вартісні.

9. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої


праці в одиницях робочого часу, називаються:
– трудові;
– матеріальні;
– вартісні;
– натуральні.

10. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена


від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників
не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це
принцип:
– послідовності;
– обачності;
– автономності;
– відповідності доходів і витрат.

11. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової


політики – це принцип:
– послідовності;
– обачності;
– автономності;
– відповідності доходів і витрат.

12. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з


метою складання фінансової звітності – це принцип:
– послідовності;
– безперервності;
– повного висвітлення;
– періодичності.

13. Оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з


припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип:
– послідовності;
– безперервності;
– повного висвітлення;
– періодичності.

14. Розробкою і затвердженням національних положень (стандартів)


бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності займається:
– Міністерство фінансів України;
– Національний банк України;
– Державний комітет статистики України;
– Державна казначейська служба України.

15. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової


звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій
бюджетних установ розробляє:
– Міністерство фінансів України;
– Національний банк України;
– Державна казначейська служба України;
– Державний комітет статистики України.

16. Ведення бухгалтерського обліку підприємствами України є:


– бажаним;
– обов’язковим;
– необов’язковим;
– доречним.

17. Не відноситься до функцій бухгалтерського обліку:


– інформаційна;
– контрольна;
– науково-пізнавальна;
– динамічна.

18. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію


бухгалтерського обліку – це:
– управлінський облік;
– теорія бухгалтерського обліку;
– фінансовий облік;
– податковий облік.

19. Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх


виробництво та придбання – це принцип:
– послідовності;
– безперервності;
– історичної собівартості;
– періодичності.
20. Метод бухгалтерського обліку – це:
– економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських
засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині
їх;
– сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне,
взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та
підрахунок в грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку;
– матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські
операції, які приводять до їх змін;
– господарські процеси.

21. Згідно класифікації господарських засобів підприємства основні засоби


відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– джерел власних засобів;
– предметів сфери обігу.

22. Згідно класифікації господарських засобів підприємства нематеріальні


активи відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– вилучених активів;
– активів невиробничої сфери.

23. Згідно класифікації господарських засобів підприємства грошові кошти


та їх еквіваленти відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– активів невиробничої сфери;
– виробничих запасів.

24. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і


розміщенням дебіторську заборгованість відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– засобів в розрахунках;
– грошових коштів та їх еквівалентів.

25. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і


розміщенням виробничі запаси відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– активів сфери виробництва;
– предметів сфери обігу.
26. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і
розміщенням готову продукцію відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– предметів праці;
– предметів сфери обігу.

27. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів


статутний капітал відносять до:
– кредиторської заборгованості;
– власного капіталу;
– джерел залучених коштів;
– резервів.

28. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів цільове


фінансування відносять до:
– забезпечення наступних витрат і платежів;
– джерел залучених коштів;
– довгострокових фінансових зобов'язань;
– зобов'язань за розподілом.

29. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів


резервний капітал відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– прибутку нерозподіленого;
– зобов'язань за розподілом.

30. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредити


відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел позичених коштів;
– резервів;
– заборгованості бюджету.

31. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів


кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– резервного капіталу;
– заборгованості бюджету.

32. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів


заборгованість за податками й платежами відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– кредиторської заборгованості;
– зобов'язань за розподілом.

33. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів


заборгованість органам страхування відносять до:
– бюджетного фінансування;
– джерел залучених коштів;
– кредиторської заборгованості;
– власних джерел.

34. До довгострокових біологічних активів у тваринництві належать:


– робочі і продуктивні тварини;
– тварини на вирощуванні та відгодівлі;
– приплід великої рогатої худоби;
– приплід свиней.

35. До принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності не


відноситься:
– безперервність;
– превалювання сутності над формою;
– планова собівартість;
– єдиний грошовий вимірник.

36. До державних органів, які регулюють методологію ведення


бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях в Україні
відносяться:
– Міністерством фінансів;
– Національним банком України;
– Державна казначейська служба України;
– Галузевими міністерствами та відомствами.

37. До необоротних активів не відноситься:


– автомашина;
– комп'ютер;
– робочі коні;
– паливо.

38. До довгострокових біологічних активів у рослинництві належать:


– сади;
– ягідники;
– виноградники;
– всі вищезазначені.
39. До власних джерел відноситься:
– заборгованість бюджету;
– прибуток;
– короткострокова позика банку;
– кредиторська заборгованість.
40. До власних джерел відноситься :
– статутний капітал;
– короткострокова позика банку;
– кредиторська заборгованість постачальникам за товари;
– кредиторська заборгованість перед Пенсійним фондом.

41. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку здійснюється за


допомогою:
– документування;
– оцінки;
– рахунків;
– подвійного запису.

42. Систематизація інформації в бухгалтерському обліку здійснюється за


допомогою:
– рахунків;
– калькуляції;
– балансу;
– документування.
43. Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична
перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів
підприємства
– оцінка;
– калькуляція;
– інвентаризація;
– документування.

44. Відображення кожної господарської операції одночасно на двох


рахунках – це:
– рахунки;
– подвійний запис;
– баланс;
– документування.

45. В сільському господарстві не відноситься до основного виробництва:


– рослинництво;
– тваринництво;
– електропостачання;
– промислове виробництво.
46. До оборотних активів не відносяться:
– комбайни;
– будівельні матеріали;
– халати;
– кошти.

47. До активів невиробничої сфери відносяться:


– бібліотека;
– медпункт;
– житлова споруда;
– засоби праці.

48. До активу балансу входить розділів:


– 3;
– 5;
– 2;
– 4.

49. До пасиву балансу входить розділів:


– 4;
– 6;
– 5;
– 3.

50. ІІ розділ активу балансу називається:


– поточні зобов'язання;
– оборотні активи;
– витрати майбутніх періодів;
– грошові кошти.

51. ІІІ розділ пасиву балансу називається:


– необоротні активи;
– власний капітал;
– довгострокові зобов'язання;
– поточні зобов’язання і забезпечення.

52. ІV розділ пасиву називається:


– доходи майбутніх періодів;
– забезпечення наступних витрат і платежів;
– зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для
продажу, та групами вибуття.
– оборотні активи.
53. Стаття балансу «Запаси» відноситься до:
– І розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІІ розділу пасиву.

54. Стаття балансу «Векселі видані» відноситься до:


– ІV розділу пасиву;
– ІІІ розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІІ розділу пасиву.

55. Стаття балансу «Цільове фінансування» відноситься до:


– І розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІІ розділу пасиву;
– ІV розділу пасиву.

56. Стаття балансу «Незавершене будівництво» відноситься до:


– ІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.

57. Не відносяться до І розділу активу стаття:


– готова продукція;
– фінансові інвестиції;
– незавершене будівництво;
– основні засоби.

58. Не відносяться до ІІ розділу активу стаття:


– грошові кошти та їх еквіваленти;
– дебіторська заборгованість за розрахунками;
– основні засоби;
– незавершене виробництво.

59. Не відносяться до І розділу пасиву стаття:


– статутний капітал;
– резервний капітал;
– нерозподілений прибуток;
– векселі видані.

60. Господарська операція "Надійшли кошти з поточного рахунку в касу"


відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

61. Господарська операція "Виплачено з каси кошти в погашення


заборгованості із заробітної плати" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

62. Типів балансових змін існує:


– один;
– два;
– три;
– чотири.

63. Господарська операція "Нараховано дохід (виручку) від реалізації


будівельних матеріалів" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

64. Господарська операція "Перераховано з поточного рахунку платежі зі


страхування" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

65. Господарська операція "Нарахована заборгованість за придбання


трактора у агротехсервіс" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

66. Господарська операція "Оприбутковано зерно від урожаю поточного


року" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
67. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Надійшла і оприбуткована цегла від постачальника":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

68. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:


"Оплачено рахунок постачальника":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

69. IІI розділ активу балансу називається:


– поточні зобов'язання;
– оборотні активи;
– необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.
– доходи майбутніх періодів.

70. I розділ пасиву балансу називається:


– необоротні активи;
– власний капітал;
– довгострокові зобов’язання;
– поточні зобов’язання.

71. V розділ Пасиву називається:


– доходи майбутніх періодів;
– забезпечення майбутніх витрат і платежів;
– поточні зобов'язання;
– відповідно до НП(С)БО 1 такий розділ відсутній.

72. Стаття балансу "Довгострокові кредити банків" відноситься до:


– 1 розділу Активу;
– 4 розділу Пасиву;
– 2 розділу Активу;
– 2 розділу Пасиву
73. Структура і склад балансу врегульовується П(С)БО:
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 2;
– П(С)БО 3;
– П(С)БО 26.
74. Стаття балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість»
відноситься до:
– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу активу.

75. Нижче наведені статті не входять до І розділу активу балансу:


– товари;
– основні засоби;
– незавершене будівництво;
– нематеріальні активи.

76. Нижче наведені статті не входять до ІІ розділу активу балансу:


– незавершене виробництво;
– дебіторська заборгованість за розрахунками;
– запаси;
– статутний капітал.

77. Стаття балансу «Забезпечення виплат персоналу» відноситься до:


– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу пасиву;
– ІV розділу активу.

78. ІІ розділ пасиву балансу називається:


– поточні зобов'язання;
– оборотні активи;
– витрати майбутніх періодів;
–Довгострокові зобов’язання і забезпечення.

79. І розділ активу балансу називається:


– оборотні активи;
– необоротні активи;
– витрати майбутніх періодів;
– забезпечення таких витрат і платежів.

80. ІV розділ активу балансу називається:


– оборотні активи;
– необоротні активи та групи вибуття;
– витрати майбутніх періодів;
– відповідно до НП(С)БО 1 такий розділ відсутній.
81. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Оприбутковане молоко від корів основного стада":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

82. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:


"Списане насіння соняшника на посів":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

83. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:


"Нараховано заробітну плату працівникам рослинництва":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

84. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:


"Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

85. Стаття балансу «Поточні біологічні активи» відноситься до:


– ІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.

86. Стаття балансу « Товари» відноситься до:


– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– відповідно до НП(С)БО 1 така стаття відсутня.

87. Стаття балансу «Довгострокові біологічні активи » відноситься до:


– ІІ розділу активу;
– ІV розділу активу;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.
88. Стаття балансу « Грошові кошти та їх еквіваленти» відноситься до:
– ІІІ розділу активу;
– І розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІІ розділу активу.

89. Стаття балансу « Додатковий вкладений капітал» відноситься до:


– ІІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу пасиву;
– ІV розділу активу.

90. Наведені нижче статті не входять до ІV розділу пасиву:


– короткострокові кредити банку;
– поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці;
– незавершене будівництво;
– нічого з вище перелічених відповідно до НП(С)БО 1.

91. Наведені нижче статті не входять до ІІ розділу пасиву:


– довгострокові кредити банків;
– відстрочені податкові зобов’язання;
– поточні фінансові інвестиції;
– довгострокові фінансові зобов’язання.

92. Наведені нижче статті не входять до І розділу пасиву:


– довгострокові кредити банків;
– статутний капітал;
– резервний капітал;
– нерозподілений прибуток.

93. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції:


"Списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.

94. Вимірники за допомогою яких здійснюють записи на синтетичних


рахунках:
– натуральні;
– грошові;
– трудові;
– комбіновані
95. Оборот по кредиту активних рахунків – це:
– сума господарських засобів на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за
звітний період;
– сума господарських операцій, що показують надходження господарських
засобів за звітний період;
– це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.

96. При складанні балансу з активних рахунків:


– кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.

97. Активні рахунки призначені для:


– обліку статутного капіталу;
– обліку оплати праці;
– обліку господарських засобів;
– обліку довгострокових зобов’язань.

98. Пасивні рахунки призначені для:


– обліку незавершеного будівництва;
– обліку виданих векселів;
– обліку джерел утворення господарських засобів;
– обліку господарських засобів.

99. Активно-пасивні рахунки призначені для:


– обліку готової продукції;
– обліку розрахунків;
– обліку джерел утворення господарських засобів;
– обліку незавершеного будівництва.

100. Рахунок складається:


– з залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;
– з активу і пасиву;
– з окремих записів і чисел;
– з лівої частини – кредиту і правої – дебету.

101. При складанні балансу з пасивних рахунків:


– кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.
102. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів,
називаються:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.

103. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських


засобів, називаються:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.

104. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх


утворення одночасно, називаються:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.

105. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних


груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у
грошовому вимірнику, називаються:
– синтетичними;
– аналітичними;
– активними;
– пасивними.

106. При складанні балансу з активно-пасивних рахунків:


– кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве
сальдо з кредиту переносять в актив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу;
– кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве
сальдо з дебету переносять в актив балансу.

107. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:


– сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування
господарських засобів за звітний період;
– сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел
формування господарських засобів за звітний період;
– це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного
періоду.
108. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:
– початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;
– початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;
– початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;
– початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.

109. Залишки синтетичного рахунку:


– повинні дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;
– повинні бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних
субрахунках;
– повинні бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних
субрахунках;
– ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.

110. Аналітичні рахунки призначені для:


– конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
– узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;
– додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;
– обліку власного капіталу.

111. Субрахунки призначені для:


– узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;
– конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
– додаткового групування даних аналітичного обліку;
– обліку власного капіталу.

112. Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати


пар рівностей:
– 1;
– 2;
– 3;
– 4.

113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним


рахункам обумовлена:
– рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
– рівністю активу і пасиву балансу;
– використанням подвійного запису;
– рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

114. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним


рахункам обумовлена:
– рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
– рівністю активу і пасиву балансу;
– використанням подвійного запису;
– рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

115. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним


рахункам обумовлена:
– рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
– рівністю активу і пасиву балансу;
– використанням подвійного запису;
– рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.

116.Відкрити рахунок бухгалтерського обліку означає:


– записати господарську операцію;
– записати сальдо і господарську операцію;
– записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію;
– записати назву рахунку і сальдо початкове.

117. Скласти бухгалтерську проводку означає:


– вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської
операції;
– вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;
– вказати залишки по кореспондуючих рахунках;
– вказати обороти кореспондуючих рахунків.

118. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках:


– натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;
– натуральних;
– трудових;
– комбінованих.
119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник
внаслідок:
– двосторонньої будови рахунку;
– перенесення залишків з одних рахунків на інші;
– рівності активу і пасиву балансу;
– відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
120. План рахунків це:
– систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними
ознаками
– групування рахунків за певними однорідними ознаками
– групування рахунків за економічним змістом
– групування рахунків за призначенням і структурою

121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення


наявності та руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків і інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та


руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків і інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів, розрахунків і інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків і інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– довгострокових зобов'язань;
– поточних зобов'язань;
– доходів і результатів діяльності;
– витрат за елементами.
126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.
127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– збитків.
128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.
129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та
руху:
– позабалансових рахунків;
– витрат діяльності;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.

130. Робочий план рахунків підприємства розробляють:


– Міністерство фінансів України;
– Державна казначейська служба України;
– Правління Національного банку України;
– Саме підприємство.

131. Позабалансові рахунки призначені для:


– відображення господарських операцій одностороннім записом;
– відображення активів;
– відображення пасивів;
– відображення розрахункових операцій.

132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом


класифікуються на:
– рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;
– основні регулюючі;
– регулюючі операційні;
– операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

133. До рахунків з обліку активів відносяться:


– 10-11;
– 80-85;
– 60,62;
– 40-46.
134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться:
– власний капітал;
– довгострокові зобов’язання;
– рахунки з обліку оборотних активів;
– необоротні активи, запаси.

135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:


– довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;
– рахунки з обліку оборотних активів;
– власного капіталу і доходів, результатів діяльності;
– необоротні активи, запаси.

136. До рахунків фінансових результатів відносяться:


– нерозподілений прибуток;
– капітальні інвестиції;
– виробництво;
– загальновиробничі витрати.

137. Основні рахунки поділяються на:


– контрарні, доповнюючі;
– збірно-розподільчі;
– матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;
– калькуляційні, порівняльні.

138. До операційних рахунків відносяться:


– збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні,
калькуляційні;
– матеріальні, власного капіталу;
– грошових коштів;
– доповнюючи, контрарні.

139. Контрарні рахунки поділяються на:


– контрактивні, контрпасивні;
– порівняльні, бюджетно-розподільчі;
– розрахункові і власного капіталу;
– збірно-розподільчі, калькуляційні.

140. Рахунок «Основні засоби» відноситься до:


– рахунку обліку активів;
– рахунку обліку джерел власних засобів;
– рахунку джерел залучених засобів;
– рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:


– основних рахунків;
– регулюючих;
– операційних;
– позабалансових.

142. Оборот – це:


– залишок на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій за звітний періоду;
– залишок на кінець звітного періоду;
– початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.
143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові
зобов’язання» належать до:
– активних;
– пасивних;
– активно-пасивних;
– позабалансових.

144. Поняття сальдо означає:


– дебет;
– кредит;
– залишок;
– оборот.

145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та


підрядниками» означає:
– непогашену кредиторську заборгованість;
– непогашену дебіторську заборгованість;
– збільшення розрахунків з постачальниками ;
– збільшення розрахунків з покупцями

146. Рахунок 40 по відношенню до балансу:


– активний;
– активно-пасивний;
– пасивний;
– за балансовий.

147. Рахунок 40 в балансі відображається:


– в першому розділі пасиву;
– в першому розділі активу;
– в четвертому розділі активу;
– в третьому розділі пасиву.

148. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу:


– активні;
– пасивні;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.
149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.
150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– за балансовий.

151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:


– первісною вартістю;
– залишковою вартістю;
– чистою вартістю реалізації;
– фактичною вартістю.

152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:


– їх фактичну собівартість;
– норму використання;
– ціну реалізації;
– покупну вартість.

153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:


– за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
– за зносом;
– не обліковуються;
– за покупною вартістю.

154. При калькулюванні собівартості продукції при виробництві


(виготовленні) одного виду продукції доцільно використовувати метод:
– простий;
– попроцесний;
– позамовний;
– нормативний.
155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається
із:
– купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
– купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
– транспортних витрат;
– купівельної вартості.
156. Оцінка – це:
– спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху
господарських засобів;
– спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху
джерел утворення господарських засобів;
– спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху
господарських засобів;
– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
157. Калькулювання – це:
– спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних
цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;
– спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху
господарських засобів;
– витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

158. Оцінка та калькуляція є елементами:


– системи рахунків;
– балансу;
– подвійного запису;
– методу бухгалтерського обліку.

159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:


– порівняти витрати підприємства з доходом;
– зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти
витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;
– визначити результат;
– визначити рух господарських засобів.

160. Купівельна вартість – це:


– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші
цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на
конкретному підприємстві;
– первісна вартість.
161. Продажна вартість – це:
– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші
цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на
конкретному підприємстві;
– первісна вартість.

162. Собівартість готової продукції або послуг – це:


– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші
цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на
конкретному підприємстві;
– первісна вартість.
163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані
предмети при придбанні оцінюють:
– за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення,
відображаючи окремо суму їх зносу;
– за цінами продажу;
– за первісною вартістю;
– за чистою вартістю реалізації.

164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі


запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:
– за первісною вартістю;
– за цінами реалізації;
– за їх фактичною собівартістю;
– за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

165. За характером виробництва калькуляції класифікують:


– галузеві і повні;
– попередні і виконавчі;
– масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;
– загальні і параметричні.

166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:


– окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за
якими розраховується собівартість їх виробництва;
– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;
– витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
– спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:


– інвентаризацію;
– калькуляцію;
– баланс;
– подвійний запис.

168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні


явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат
дає застосування:
– калькуляції;
– звітності;
– подвійного запису;
– вартісної оцінки.

169. Інвентаризація – це:


– перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний
місяць;
– перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та
інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і
зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
– перевірка наявності працюючих на підприємстві;
– систематична перевірка фінансового стану підприємства

170. Інвентаризації підлягають:


– все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення,
діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на
реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно
від технічного стану;
– тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;
– основні засоби підприємства;
– трудовий колектив підприємства.

171. Види інвентаризації, які в залежності від повноти охоплення


перевіркою об’єктів поділяються:
– планові та несподівані;
– повна та часткова;
– повторні та додаткові;
– вибіркова та суцільна.

172. Часткова інвентаризація проводиться:


– при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок,
зловживань;
– перед складанням річного звіту станом на 1 січня;
– кожного року перед 1 вересня;
– кожного місяця.

173. Повна інвентаризація проводиться:


– при зміні керівника підприємства;
– перед складанням річного звіту станом на 31 грудня;
– кожного року перед 1 вересня;
– кожного місяця.

174. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають в місцях


зберігання це:
– вибіркова інвентаризація;
– суцільна інвентаризація;
– повторна;
– додаткова.

175. Перевірка окремих видів цінностей це:


– вибіркова інвентаризація;
– суцільна інвентаризація;
– повторна;
– додаткова.

176. За своїм характером інвентаризація поділяється на :


– вибіркові та повні;
– суцільні та вибіркові;
– планові і позапланові (раптові);
– додаткова та повторні.

177. Планові інвентаризації проводяться:


– при зміні керівництва;
– згідно раніше складеного і затвердженого графіку;
– при зміні матеріально-відповідальної особи;
– завжди перед 1 вересня.

178. Склад інвентаризаційної комісії затверджує:


– фінансовий директор;
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– головний економіст.

179. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять:


– фінансовий директор;
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– головний економіст.

180. При проведенні інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути


присутній:
– фінансовий директор;
– матеріально-відповідальна особа;
– керівник підприємства;
– головний економіст.

181. Виправлення в бланках інвентаризаційних описів допускається:


– в присутності керівника підприємства;
– ні;
– в присутності матеріально-відповідальної особи;
– якщо виправлення невеликі.

182. Виправлення помилок в інвентаризаційних документах проводиться:


– коректором;
– шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних;
– шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних та
підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально-
відповідальних осіб;
– не потрібно виправляти.

183. Інвентаризаційний опис підписує:


– всі працівники бухгалтерії;
– всі керівники підрозділів підприємства;
– всі члени комісії.
– тільки матеріально-відповідальна особа

184. Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій


фіксуються:
– протоколі;
– інвентаризаційному описі;
– статуті;
– накладній.

185. Нестача грошових коштів в касі в бухгалтерському обліку


відображається за:
– Дт 947 Кт 30;
– Дт 30 Кт 947;
– Дт 974 Кт 30;
– Дт 31 Кт 974.

186. Нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат списуються на:


– на фінансові результати;
– на збитки підприємства;
– на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво
таких же ТМЦ;
– на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

187. Списання нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат списуються


на:
– на фінансові результати;
– на збитки підприємства;
– на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво
таких же ТМЦ;
– на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

188. Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується:


– не пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– не пізніше 15 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– не пізніше 20 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.
189. Документ є:
– сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;
– письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або
письмовим розпорядженням на право її здійснення;
– зобов'язанням;
– узагальненням інформації про діяльність підприємства.

190. Обов'язковим реквізитом кожного документу є:


– назва підприємства, назва документу, номер, код форми, дата складання,
зміст господарської операції, підписи посадових осіб;
– назва документу;
– підписи посадових осіб;
– дата складання.
191. До виправдних (виконавчих) документів належать:
– бухгалтерські довідки;
– лімітно-забірні картки;
– виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства;
– прибутковий касовий ордер.
192. До документів бухгалтерського оформлення належать:
– авансові звіти, акти;
– бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів;
– наряди на виконання робіт;
– табель обліку робочого часу.
193. Первинні документи складають:
– в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо,
безпосередньо після її завершення;
– до здійснення господарської операції;
– за день до операції;
– на наступний день.
194. До документів бухгалтерського оформлення не відноситься:
– відомість розподілу суми загальновиробничих витрат;
– бухгалтерська довідка;
– відомості нарахування амортизації основних засобів;
– Акт на оприбуткування приплоду тварин.

195. Графік документообігу на підприємстві розробляється:


– керівником;
– спеціалістом відділу економіки;
– головним бухгалтером;
– заступником керівника підприємства.
196. Архів повинен бути організований так:
– щоб не було забезпечено зберігання документів;
– щоб було забезпечено зберігання лише первинних документів;
– щоб було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх
знаходження;
– щоб однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.
197. Поточний архів організовується безпосередньо:
– на місці постійного архіву;
– в бухгалтерії;
– його ніде не організовують;
– у спеціально обладнаному приміщенні.

198. Терміни зберігання бухгалтерських документів затверджені:


– керівником підприємства;
– наказом Головного архівного управління;
– Указом Президента України;
– головним бухгалтером.

199. Первинні документи і додатки до них зберігаються в архіві:


– 1 рік;
– 2 роки;
– 3 роки;
– 4 роки.

200. Після закінчення встановлених строків зберігання в архіві документів,


що не мають особливо важливого значення, їх:
– передають на зберігання до місцевого архіву;
– знищують;
– повторно використовують;
– передають до постійного архіву.

201. Формальна перевірка документів полягає:


– у перевірці повноти і правильності заповнення всіх реквізитів;
– у перевірці всіх арифметичних розрахунків, що містяться у документі;
– у перевірці доцільності і законності операцій, відображених в документах;
– у зазначенні грошової оцінки натуральних або трудових вимірників.

202. Бухгалтерські документи за призначенням поділяються:


– розпорядчі, виправдні, бухгалтерського оформлення, комбіновані;
– разові, накопичувальні;
– первинні, зведені;
– однопозиційні, багатопозиційні.
203. Бухгалтерські документи за порядком складання поділяються:
– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.

204. Виправлення в первинних документах:


– допускаються, крім виправлень у касових і банківських документах;
– не допускаються;
– допускаються;
– залежно від того, хто їх робить.

205. Бухгалтерські документи за місцем складання поділяються:


– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.

206. Бухгалтерські документи за кількістю позицій поділяються:


– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.

207. Графіком документообігу називається:


– шлях проходження документів з моменту їх створення до моменту передачі їх
до архіву;
– технологія обробки документу в бухгалтерії підприємства;
– порядок складання документу;
– строки та порядок подання внутрішньогосподарської звітності.

208. Акт на оприбуткування приплоду тварин відноситься за


призначенням до документів:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.

209. Платіжні доручення за призначенням відносяться до документів:


– розпорядчі;
– виправдні;
– зовнішні;
– накопичувальні.
210. Видатковий касовий ордер за призначенням відносять до документів:
– бухгалтерського оформлення;
– розпорядчий;
– внутрішній;
– зовнішній.

211. Подорожній лист вантажного автомобіля за призначенням відносять


до документів:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.

212. Відомість розподілу загальновиробничих витрат за призначенням


відносять до документів:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.

213. За порядком складання видаткові касові ордери відносяться до:


– первинні;
– зведені;
– внутрішні;
– зовнішні.

214. Прибуткові касові ордери за способом охоплення операцій відносяться


до:
– разові;
– накопичувальні;
– зовнішні;
– багатопозиційні.

215. Рахунок-фактура постачальника за місцем складання відноситься до


документів:
– внутрішні;
– зовнішні;
– накопичувальні;
– комбіновані.

216. Графік документообігу оформлюється у вигляді:


– схеми, або як перелік робіт;
– журналу;
– книги;
– діаграми.
217. В графіку документообігу не зазначається:
– призначення документа;
– кількість примірників;
– кількість господарських операцій;
– коли і ким складається.

218. Документи, що містять наказ або завдання на здійснення


господарської операції називаються:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.

219. Всі документи реєструються в:


– Головній книзі;
– журналі;
– архівній книзі;
– касовій книзі.

220. Документи, які складають працівники бухгалтерії для підготовки


облікових записів називаються:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.

221. Документи, які за своїм змістом і призначенням поєднують в собі


функції кількох видів документів називаються:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.
222. Відображення господарських операцій в бухгалтерських документах
називається:
– документообігом;
– документуванням;
– документацією;
– інвентаризацією.
223. Прискорити процес оформлення і проходження документів на всіх
етапах їх опрацювання дозволяє:
– інвентаризація;
– графік документообігу;
– ревізія;
– спостереження.
224. Тривалість складання документу має бути:
– мінімальною;
– максимальною;
– півроку;
– невизначеною.
225. Сукупність бухгалтерських документів називається:
– документацією;
– документуванням;
– документообігом;
– інвентаризацією
226. Замість вилучених з архіву підприємства документів в папку
обов'язково вкладають:
– письмову вимогу судово-слідчих або інших органів;
– копії і реєстр вилучених документів;
– дозвіл керівника підприємства;
– довідку.
227. Підставою для відображення в поточному бухгалтерському обліку
господарських операцій є дані:
– бухгалтерського балансу;
– первинних документів;
– бухгалтерських рахунків;
–  звітності.

228. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції


"Одержано від постачальників і оприбутковано на склади підприємства
матеріали" буде:
– Дт 201 Кт 36;
– Дт 63 Кт 201;
– Дт 201 Кт 63;
– Дт 23 Кт 63.
229. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції
"Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення
матеріалів" буде:
– Дт 201 Кт 63;
– Дт 23 Кт 63;
– Дт63 Кт 201;
– Дт 64 Кт 63.
230. Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відображати:
– всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової
продукції з іншого;
– всі затрати підприємства;
– адміністративні витрати;
– загальновиробничі витрати.
231. За способом включення в собівартість затрати поділяють на:
– основні і накладні;
– сторонні і особливі;
– прямі та непрямі;
– непрямі.
232. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції
"Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від
покупців за відвантажену їм продукцію" буде:
– Дт 31 Кт 63;
– Дт 31 Кт 36;
– Дт 36 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30.

233. Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації
готової продукції (за вирахуванням ПДВ) на фінансові результати
оформлюється записом:
– Дт 70 Кт 79;
– Дт 79 Кт 70;
– Дт 79 Кт 36;
– Дт 70 Кт 36.
234. Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати
на збут оформлюється записом:
– Дт 70 Кт 79;
– Дт 79 Кт 93;
– Дт 79 Кт 63;
– Дт 70 Кт 79.
235. Процес реалізації полягає:
– у передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва споживачам
(покупцям);
– у визначенні доходу;
– у витрачанні коштів;
– обсязі придбаних предметів праці.
236. Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок:
– 70;
– 90;
– 93;
– 91.
237 Відвантажена покупцям і списана з матеріально-відповідальних осіб
сільськогосподарська продукція вважається реалізованою:
– так;
– ні;
– частково реалізованою;
– майже реалізованою.
238. Витрати, що безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного
об’єкта обліку витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг)
називають:
– прямими;
– непрямими;
– загальними;
– накладними.
239. Витрати, що не можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку
витрат називають:
– прямими;
– непрямими;
– загальними;
– накладними.
240 Прямі виробничі витрати обліковуються на рахунку:
– 23;
– 91;
– 90;
– 20.
241. Витрати це:
– згідно П(С)БО 16 витрати це - або зменшення активів або збільшення
зобов’язань;
– використані у процесі виробництва різні речовини;
– різні речовини і сили природи;
– вартість продукції.

242. Сума відшкодованого збитку оформляється записом:


– Дт 30 Кт 375;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30;
– Дт 30 Кт 70.

243. Господарська операція яка відповідає приведеній проводці: Дт 23


Кт 66 є:
– з каси видана заробітна плата;
– нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва;
– нарахована заробітна плата працівникам бухгалтерії;
– нарахована заробітна плата зав.складом.

244. Надійшло паливо від Рай-агротехсервісу оформлюється записом:


– Дт 23 Кт 20;
– Дт 20 Кт 63;
– Дт 26 Кт 23;
– Дт 27 Кт 63.

245. Видана із каси заробітна плата оформлюється записом:


– Дт 66 Кт 30;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 30 Кт 70;
– Дт 65 Кт 30.

246. Перераховано із поточного рахунку кошти заводу будівельних


матеріалів оформлюється записом:
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 63 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30;
– Дт 31 Кт 36.

247. Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців і замовників


оформлюється записом:
– Дт 31 Кт 36;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 63 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30.
248. На рахунку 23 «Виробництво» відображається:
– частина вартості необоротних активів і сума заробітної плати;
– тільки вартість використаних запасів;
– частина вартості необоротних активів;
– вартість використаних запасів або предметів праці, частина вартості
необоротних активів або засобів праці і сума заробітної плати та ін.

249. Затрати здійснювані на стадії реалізації ( це витрати по


транспортуванню продукції, на утримання кіосків, складів для продукції
на ринку та ін.) це:
– затрати в сфері обігу;
– затрати в сфері виробництва;
– затрати в сфері капітальних інвестицій;
– затрати в сфері управління.

250. Процес придбання і заготівлі засобів виробництва – це:


– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
251. Процес з’єднання господарських засобів оборотних активів сфери
виробництва з робочою силою – це:
– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
252. Процес передачі підприємством готової продукції іншому
підприємству або фізичній особі за грошові кошти – це:
– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
253. Кругообіг господарських засобів підприємства включає кількість
стадій:
– 2;
– 3;
– 4;
– 5.
254. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.

255. За економічним змістом всі затрати поділяються на:


– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
– змінні та умовно-постійні.

256. За способом включення в собівартість затрати поділяються на:


– затрати живої та уречевленої праці;
– прямі та непрямі;
– затрати уречевленої праці;
– мінливі та умовно-постійні.

257. По відношенню до технологічного процесу затрати поділяються на:


– затрати живої та уречевленої праці;
– основні і накладні;
– затрати уречевленої праці;
– мінливі та умовно-постійні.

258. За економічною структурою (або складом) затрати поділяються на:


– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
– змінні та умовно-постійні.

259. По відношенню до обсягу виробництва затрати поділяються на:


– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
–змінні та постійні (умовно постійні).

260. Головна книга призначена для:


– щомісячного узагальнення даних поточного обліку;
– визначення собівартості;
– аналітичного обліку;
– ведення журналів-ордерів.

261. За даними головної книги складають:


– бухгалтерський баланс;
– журнали-ордери;
– допоміжні відомості;
– оборотні відомості.

262. До Головної книги переносять:


– дебетові обороти журналів-ордерів;
– кредитові обороти журналів-ордерів;
– дані активу балансу;
– дані пасиву балансу

263. Картки, як облікові регістри, частіше застосовують для ведення:


– синтетичного обліку грошових коштів;
– аналітичного обліку основних засобів та товарно-матеріальних цінностей;
– синтетичного обліку витрат на виробництво;
– обліку розрахунків.

264. Перевагою карток і окремих листків є:


– зручність для зберігання в архівах;
– можливість будь-якого перегрупування для одержання інформації;
– простота в будові форми;
– надійність зберігання інформації.

265.Хронологічні облікові регістри призначені для:


– підрахунку дебетових оборотів;
– підрахунку кредитових оборотів;
– відображення господарських операцій в хронологічній послідовності;
– складанні балансу.
266. Бухгалтерська звітність складається на підставі:
– даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів;
– даних допоміжних відомостей;
– даних журналів-ордерів;
– даних звіту про власний капітал.

267. Відповідальність за правильність складання бухгалтерських регістрів


несуть працівники:
– економічного відділу;
– бухгалтерії;
– виробничих підрозділів;
– відділу постачання.
268. До хронологічних облікових регістрів відносяться:
– картки складського обліку;
– журнали реєстрації господарських операцій;
– журнали-ордери;
– головна книга.

269. Синтетичні облікові регістри призначені для:


– групування та систематизації однорідних за економічним змістом
господарських операцій;
– порівняння підсумку на рахунках;
– підсумку записів у журналах;
– узагальнення даних синтетичного обліку.
270. За обсягом записів бухгалтерські регістри поділяють на:
– регістри стандартних розмірів;
– регістри синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані;
– регістри спеціального призначення;
– картотеки та групувальні відомості.

271. Комбіновані облікові регістри призначені для:


– складання бухгалтерського балансу;
– одночасного ведення синтетичного і аналітичного обліку;
– ведення головної книги;
– автоматизації обліку.

272. За формою та будовою облікові регістри поділяються на:


– двосторонні, односторонні, багатосторонні та шахові;
– книги;
– картки;
– комбіновані.
273. Записи в облікових регістрах при журнально-ордерній формі обліку
звіряють:
– з даними первинних документів, що послужили підставою для записів у них;
– з даними комбінованих документів;
– з даними розпорядчих документів;
– з даними внутрішніх документів.

274. За характером записів і призначенням облікові регістри поділяють на:


– хронологічні, комбіновані;
– систематичні, комбіновані;
– комбіновані, допоміжні;
– хронологічні, систематичні, комбіновані.

275. За ступенем узагальнення бухгалтерські регістри поділяють на:


– хронологічні, аналітичні;
– аналітичні, систематичні;
– комбіновані, систематичні;
– синтетичні, аналітичні, комбіновані.

276. Перегрупування інформації тільки в одному обліковому регістрі


називається:
– локальною помилкою;
– випадковою помилкою;
– транзитною помилкою;
– тимчасовою помилкою.

277. Облікові регістри призначені для:


– реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій;
– обліку витрат;
– реєстрації господарських операцій;
– нарахування амортизації.

278. За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють на:


– книги і картки;
– картки і окремі листки;
– окремі листки і друковані форми;
– книги, картки, окремі листки і друковані форми.

279. Головна книга – це регістр:


– хронологічний;
– комбінований;
– синтетичний;
– аналітичний.
280. Кількісно-сумові регістри використовують для обліку:
– товарно-матеріальних цінностей;
– малоцінних та швидкозношуваних предметів;
– витрат;
– доходів.

281. Журнали-ордери побудовані за:


– дебетовою ознакою;
– кредитовою ознакою;
– дебетово-кредитовою ознакою;
– немає правильної відповіді.

282. Аналітичні рахунки відкриваються в книзі в розрізі субрахунків:


– так;
– ні;
– в окремих випадках;
– залежить від головного бухгалтера.

283. Метою складання фінансової звітності є:


– надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
– правильність визначення податків;
– визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
– визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.

284. Загальні вимоги до фінансової звітності встановлені П(С)БО:


– П(С)БО 4;
– П(С)БО 3;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 7.

285. Принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність, є:


– обачність;
– повне висвітлення;
– автономність;
– обачність, повне висвітлення та автономність.

286. Звітним періодом для складання фінансової звітності є:


– календарний рік;
– 15 днів;
– 1 місяць і 15 днів;
– 6 місяців.

287. Зміст і форма Балансу регламентується П(С)БО:


– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 1;
– П(С)БО 3;
– П(С)БО 4.

288. Звіт про фінансові результати складається відповідно до вимог:


– П(С)БО 1;
– П(С)БО 2;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 4.

289. Бухгалтерська звітність складається на підставі даних:


– бухгалтерського обліку;
– податкового обліку;
– головного економіста;
– комітету статистики.

290. Фінансова звітність містить інформацію про:


– фінансовий стан;
– результати діяльності;
– рух грошових коштів;
– фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

291. Перед складанням річного звіту проводять:


– повну інвентаризацію;
– ревізію каси;
– часткову інвентаризацію;
– складання балансу за 1 квартал.

292. Баланс та інші форми звітності підписуються:


– керівником і головним бухгалтером;
– керівником;
– головним бухгалтером;
– головним економістом.

293. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність:


– за достовірність звітних показників;
– за форму балансу;
– за точність і правдивість даних управління статистики;
– за структуру балансу.

294. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову


звітність:
– органам, до сфери управління яких вони належать;
– трудовим колективам (на їх вимогу);
– органам виконавчої влади відповідно до законодавства;
– органам, до сфери управління яких вони належать; трудовим колективам (на
їх вимогу); органам виконавчої влади відповідно до законодавства.

295. Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог


П(С)БО:
– №1;
– №2;
– №3;
– НП(С)БО 1.

296. Звіт про рух грошових коштів містить дані про рух коштів в
результаті:
– операційної діяльності;
– інвестиційної діяльності;
– фінансової діяльності;
– операційної, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.
297. Зміст і форма Звіту про власний капітал регламентується:
– П(С)БО 2;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 6;
– П(С)БО 10.
298. Метою складання Звіту про власний капітал є:
– розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу;
– надання користувачам повної і достовірної інформації про рух грошових
коштів;
– інформація про майновий стан підприємства;
– інформація про результати діяльності підприємства.

299. Метою складання фінансової звітності є:


– надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
– правильність визначення податків;
– визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
– визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.

300. Фінансова звітність повинна містити дані про:


– дату звітності;
– валюту звітності;
– дані про підприємство;
– дату, валюту звітності та дані про підприємство.

301. Керівник і головний бухгалтер за показники звітності несуть


відповідальність:
– повну;
– часткову;
– не несуть відповідальності;
– кримінальну.
302. Складання балансу регламентується Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку:
– П(С)БО 1;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 4;
– П(С)БО 5.
303. До річного звіту додається пояснювальна записка про аналіз факторів,
що вплинули на результати роботи підприємства:
– так;
– ні;
– для окремих підприємств;
– 1 раз у 3 роки.

304. Достовірність фінансової звітності що підлягає обов’язковому


оприлюдненню повинна бути підтверджена:
– аудиторською перевіркою;
– керівником;
– бухгалтером;
– економістом.

305. В Україні встановлені єдині вимоги до змісту статей балансу, форми і


строків подання:
– так;
– ні;
– в залежності від організаційно-правової форми підприємства;
– кожне підприємство обирає самостійно.

306. Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової


звітності є:
– надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про
фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів
підприємства;
– для переоцінки запасів;
– для проведення переоцінки основних засобів;
– для проведення перевірки різними організаціями.

307. План організації бухгалтерського обліку визначає:


– зміст;
– послідовність і строки використання облікових робіт;
– складання і подання звітності;
– зміст, послідовність і строки використання облікових робіт, складання і
подання звітності.
308. Головний бухгалтер має право другого підпису:
– так;
– ні;
– не завжди;
– раз на рік.

309. Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання


документи по операціях:
– що порушують чинне законодавство;
– що відповідають чинному законодавству;
– що не узгоджені керівником;
– відсутня така заборона.

310. Право першого підпису на грошових і розрахункових документах


належить:
– технологу;
– касиру;
– керівнику;
– бухгалтеру по заробітній платі.

311. Важливою передумовою раціональної організації обліку на


підприємстві є:
– правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу;
– посада головного бухгалтера;
– ведення бухгалтерського обліку;
– керівник.
312. Чисельність облікового апарату і його структура залежить від:
– обсягу облікових робіт;
– форми організації і автоматизації обліку;
– від масштабів виробництва;
– обсягу облікових робіт, форми організації і автоматизації обліку та від
масштабів виробництва.
313. Службові обов’язки для облікових працівників визначає:
– головний бухгалтер;
– головний зоотехнік;
– ветлікар;
– керівник.
314. Організацію виконання службових обов’язків обліковими
працівниками забезпечує:
– головний бухгалтер;
– головний зоотехнік;
– ветлікар;
– керівник.
315. Посадова інструкція бухгалтера служить насамперед для:
– чіткого розмежування обов’язків;
– роботи підрозділів;
– визначення результатів діяльності;
– чіткого розмежування обов’язків, роботи підрозділів та визначення
результатів діяльності.
316. Підприємство самостійно:
– визначає облікову політику;
– обирає форми бухгалтерського обліку;
– розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності;
– визначає облікову політику, обирає форми бухгалтерського обліку та
розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності.
317. Одним з найголовніших документів, що визначає правильність
організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах є:
– Наказ про облікову політику підприємства;
– Наказ про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
– заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
– Наказ про облікову політику підприємства, Наказ про прийняття на роботу
гол. бухгалтера та заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера.

318. Управління методологією бухгалтерського обліку і фінансовою


звітністю здійснює:
– Міністерство фінансів України;
– Міністерство юстиції України;
– Держкомстат України;
– Міністерство праці України.

319. Нормативні акти з питань бухгалтерського обліку і звітності


погоджуються з:
– держкомстатом України;
– Міністерством фінансів України;
– Кабінетом Міністрів України;
– держкомстатом України, Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів
України.

320. Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з неї:


– керівником підприємства;
– головним інженером;
– головним механіком;
– головним агрономом.

321. Відповідальність за організацію поточного архіву підприємства несе:


– керівник підприємства;
– головний бухгалтер;
– заступник керівника підприємства;
– касир.

322. Функціональні обов’язки працівників бухгалтерії визначаються в:


– положенні про бухгалтерію;
– в штатному розкладі;
– в наказі керівника;
– в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
323. Відповідальність на підприємстві за організацію бухгалтерського
обліку покладено на:
– головного бухгалтера;
– керівника підприємства;
– головного економіста;
– власника підприємства або уповноважену ним особу.

324. Документом де вказується чисельність та штат працівників


бухгалтерії являється:
– посадові інструкції;
– статут підприємства;
– штатний розклад;
– головна книга.
325. Відповідальність за бухгалтерський облік операцій у разі ліквідації
підприємства несе:
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– ліквідаційна комісія;
– економіст.

326. План організації бухгалтерського обліку містить:


– план звітності;
– план рахунків та їх кореспонденцію;
– план інвентаризації;
– план звітності, план рахунків та їх кореспонденції та план інвентаризації.

327. План (графік) документообігу складається:


– на підставі переліку типових і спеціалізованих форм документів;
– на підставі статуту підприємства;
– на підставі статутного фонду;
– на підставі спеціалізованих форм документів.

328. План (графік) документообігу розробляє:


– головний бухгалтер;
– головний агроном;
– головний зоотехнік;
– керівник підприємства.

329. План інвентаризації передбачає:


– строки і порядок проведення інвентаризації;
– затвердження форм бухгалтерського обліку;
– план організації бухгалтерського обліку;
– графік документообігу.

330. На посаду працівників бухгалтерії призначає:


– головний бухгалтер;
– власник підприємства;
– керівник підприємства;
– начальник відділу кадрів.

331. При організації обліку важливою умовою є знання апаратом


бухгалтерії законів, положень та інструкцій по веденню обліку:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.

332. В залежності від місця узагальнення даних бухгалтерського обліку


його поділяють:
– централізований;
– децентралізований;
– простий і складний;
– централізований і децентралізований.

333. Оформлені первинні документи передаються:


– керівнику;
– економісту;
– центральній бухгалтерії;
– нікуди не передаються.

334. Функції бухгалтерії головного підприємства або центральної


бухгалтерії зводяться до перевірки звітності і складання узагальненої в
цілому по підприємству:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.

335. Кожне підприємство складає план організації бухгалтерського обліку,


визначає зміст, послідовність і строки виконання облікових робіт на
підприємстві:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.

336. Робочий план рахунків та їх кореспонденція затверджується на


кожному підприємстві:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.

337. План проведення інвентаризації передбачає:


– строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства;
– строки і порядок інвентаризації грошей в касі та на рахунках в банках;
– строки і порядок інвентаризації розрахунків;
– строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства, грошей в
касі та на рахунках в банках та інвентаризації розрахунків.

338. План інвентаризації дозволяє уникнути порушень ритму роботи


підприємства:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.

339. За організацію архіву відповідальність несе:


– економіст;
– фінансист;
– керівник або головний бухгалтер;
– головний інженер.

340. На підприємстві архівні документи повинні зберігатись в окремому


приміщенні:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
Ключ до тестів з дисципліни «Управлінський облік»

відповідьПравильна

відповідьПравильна
відповідьПравильна

відповідьПравильна

відповідьПравильна
Правильна
відповідь
№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту
1 37 73 109 145 181
2 38 74 110 146 182
3 39 75 111 147 183
4 40 76 112 148 184
5 41 77 113 149 185
6 42 78 114 150 186
7 43 79 115 151 187
8 44 80 116 152 188
9 45 81 117 153 189
10 46 82 118 154 190
11 47 83 119 155 191
12 48 84 120 156 192
13 49 85 121 157 193
14 50 86 122 158 194
15 51 87 123 159 195
16 52 88 124 160 196
17 53 89 125 161 197
18 54 90 126 162 198
19 55 91 127 163 199
20 56 92 128 164 200
21 57 93 129 165
22 58 94 130 166
23 59 95 131 167
24 60 96 132 168
25 61 97 133 169
26 62 98 134 170
27 63 99 135 171
28 64 100 136 172
29 65 101 137 173
30 66 102 138 174
31 67 103 139 175
32 68 104 140 176
33 69 105 141 177
34 70 106 142 178
35 71 107 143 179
36 72 108 144 180

відповідьПравильна

відповідьПравильна
відповідьПравильна

відповідьПравильна

відповідьПравильна
Правильна
відповідь
№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту

№ тесту
217 253 289 325
218 254 290 326
219 255 291 327
220 256 292 328
221 257 293 329
222 258 294 330
223 259 295 331
224 260 296 332
225 261 297 333
226 262 298 334
227 263 299 335
228 264 300 336
229 265 301 337
230 266 302 338
231 267 303 339
232 268 304 340
233 269 305
234 270 306
235 271 307
236 272 308
237 273 309
238 274 310
239 275 311
240 276 312
241 277 313
242 278 314
243 279 315
244 280 316
245 281 317
246 282 318
247 283 319
248 284 320
249 285 321
250 286 322
251 287 323
252 288 324

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

You might also like