Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Кафедра обліку і оподаткування

Контрольна робота

з курсу «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКУ»

Варіант № 9

Роботу виконав:
студент
групи __________
зал. кн. ______________
П. І. Б. _________________
підпис студента

Роботу перевірив
_____________________
оцінка, підпис викладача

Черкаси, 201 __ р.
 2

Зміст

Вступ.....................................................................................................................................

1. Етапи закриття витратних рахунків та визначення фінансових результатів в

різних програмах автоматизації обліку.............................................................................

2. Автоматизовані банки. Структура, характеристика складових

автоматизованих банків даних...........................................................................................

Висновки............................................................................................................................

Список використаних джерел..........................................................................................

Практична частина............................................................................................................
 3

Вступ

Після завершення звітного фінансового року в бухгалтерії підбивають

остаточні підсумки роботи підприємства за рік – порівнюють доходи звітного
періоду та витрати, понесені для їх отримання, і визначають фінансовий
результат.
Це вимагає автоматизації бухгалтерського обліку, тому на даний момент
інсують різні конфігурації програм, які забезпечать виконання поставлених
завдань.
Під АБД(автоматизований банк даних) розуміють систему спеціальним
чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних, мовних,
організаційно-методичних засобів, які необхідні для забезпечення
централізованого нагромадження та колективного багатоцільового викори-
стання даних. Основними складовими компонентами АБД є база даних і
система управління базою даних .
База даних — це поіменована, структурована сукупність взаємозв’язаних
даних, які характеризують окрему предметну область і функціонують під
управлінням СУБД. Тобто іншими словами це інтегроване сховище даних, яке
використовується багатьма користувачами і забезпечує незалежність даних від
прикладних програм.
Дана робота має на меті розгляд та аналіз процесу закриття витратних
рахунків та формування Звіту про фінансові результати, дослідження поняття
бази даних і її складових.
Об’єктами в такому випадку виступають бази даних та типові
конфігурації програм для автоматизації обліку на підприємстві.
 4

1. Етапи закриття витратних рахунків та визначення фінансових

результатів в різних програмах автоматизації обліку

Оскільки процедура закриття рахунків припускає виконання достатньо

великого об'єму обчислювальних операцій, в комп'ютерну бухгалтерію
включаються засоби автоматизації таких розрахунків [2].
У типовій конфігурації програми «1С: Підприємство» є універсальний
документ, що забезпечує закриття всіх рахунків, для яких проведення подібної
процедури потрібне за регламентом ведення обліку на кінець звітного періоду
(місяця). Даний документ має ім'я "Фінансові результати" і входить до групи
регламентних документів. Він доступний через меню "Документи - Інші -
Фінансові результати".
Документ "Фінансові результати" є регламентним і призначений для
виконання наступних операцій: закриття рахунків обліку витрат по елементах
(рахунків класу 8), закриття рахунку обліку загальновиробничих витрат
(рахунку 91) і, нарешті, визначення кінцевого фінансового результату
діяльності підприємства, тобто закриття всіх рахунків обліку доходів і витрат
(рахунків класу 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунку 79 "Фінансових
результатів").
Кожна з перерахованих операцій відповідає певному етапу визначення
фінансових результатів підприємства (режиму роботи документа) і задається
безпосередньо в реквізиті "Етап визначення фінансових результатів" діалогової
форми.
Розглянемо детальніше специфіку роботи документа на кожному етапі
визначення фінансових результатів.
При встановленому режимі "Закриття елементів витрат" відбувається
списання сальдо рахунків класу 8 по елементах витрат на рахунки, які вказані
для кожного елементу (виду витрат) у формі елементу довідника "Види
витрат". При цьому, якщо рахунок закриття не вказаний в довіднику, то
списання сальдо рахунку по такому виду витрат не відбувається.
 5

Етап "Закриття загальновиробничих витрат" реалізує, по суті, закриття

рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", тобто розподіл суми
загальновиробничих витрат між рахунком обліку собівартості продукції
(рахунок 23) і рахунком обліку собівартості реалізованої готової продукції
(рахунок 901).
Для реалізації алгоритму розподілу використовуються такі параметри як
нормальна база розподілу, поточна база розподілу, нормальна сума постійних
витрат і поточна сума постійних витрат, які визначаються на закладці
"Додатково" діалогової форми документа.
Відзначимо, що поточна сума постійних витрат визначається автоматично
при проведенні документа як сальдо рахунку 91 по всіх видах витрат, для яких
у формі елементу довідника "Види витрат" включений прапорець "Відноситься
до постійних загальновиробничих витрат".
Рекомендується записувати цей документ в кінець дня. Для цього в
журналі документів або операцій слід виділити запис про документ і виконати
процедуру зміни часу за допомогою меню "Дії - Змінити час".
Документи в результаті проведення сформують послідовність проводок, в
яких дебетуються рахунок 23 і рахунку 9 класу і кредитується рахунку 8 класу і
91 рахунок.
Після закриття рахунків 8 класу і рахунку 91 на рахунку 23 зібрана повна
виробнича собівартість в розрізі видів діяльності і видів витрат.
Оскільки облік на рахунку 23 ведеться в двох незалежних вимірюваннях -
по статтям витрат і по видах діяльності, то є можливість отримати інформацію
про собівартість продукції по кожному виду діяльності з розподілом по
елементах витрат, і, навпаки, по кожному елементу витрат з розбиттям по видах
діяльності.
В кінці звітного місяця необхідно, щоб залишки на рахунку 23
відображали витрати, що відносяться до незавершеного виробництва,
зафіксованого на кінець місяця.
 6

Існують різні способи виявлення і оцінки залишків незавершеного

виробництва. Вони розрізняються залежно від виду виробництва, галузі
промисловості і тому подібне Найбільш точні дані про залишки витрат в
незавершеному виробництві можна отримати тільки шляхом проведення
інвентаризації незавершеного виробництва.
Інвентаризацію незавершеного виробництва проводять цехові
інвентаризаційні комісії, результати інвентаризації оформляються актом, в
якому залишки незавершеного виробництва відображають по деталях,
операціях (стадіям) обробки.
Акти інвентаризації незавершеного виробництва передаються в
бухгалтерію, де їх обробляють, виявляють надлишки, відхилення, оцінюють
фактичні залишки незавершеного виробництва Дані розрахунків зводять у
відомості аналітичного обліку незавершеного виробництва.
Після оцінки залишків незавершеного виробництва з'являється
можливість числення фактичної виробничої собівартості готової продукції.
Для відображення залишків незавершеного виробництва в програмі «1С:
Підприємство» передбачений стандартний документ "Незавершене
виробництво". Цей документ не проводиться і не породжує проводок.
Звернення до форми введення документа може бути здійснене через меню
"Документи - Виробництво - Незавершене виробництво". Після завершення
введення, документ необхідно закрити і зберегти. Проведення даного
документа не виконується, оскільки він не передбачає формування проводок.
Наступним кроком на шляху до отримання фінансового результату є
закриття рахунків витрат 9 класу і рахунків доходу 7 класу. Згідно методиці,
реалізованій в типовій конфігурації, виявлена сума списується на рахунок 79
"Фінансових результатів".
Для виконання операції закриття рахунків потрібно знов звернутися до
документа "Фінансові результати", створити новий документ і вибрати
закладку "Визначення фінансового результату".
 7

Проведення документа приведе до формування проводок що закривають

рахунку 7 і 9 класу на рахунок 791.
Після цього можна переконатися в тому, що рахунку 9 і 7 класу закриті і
не має сальдо, наприклад, звернувшись до оборотно-сальдової відомості.
Тепер на рахунку 791 за підсумками роботи за місяць виявлений
фінансовий результат. Рахунок 791 також має бути закритий, а його сальдо
повністю списане на рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (збитки)" в кінці
року.
Формування регламентованих звітів.
Після завершення завершальних операцій по закриттю звітного періоду
можна приступати до формування регламентованих звітів, призначених для
надання державним фінансовим і податковим органам, а також до різних
фондів [1].
Для цієї мети в програмі передбачений режим регламентованих звітів.
Звернутися до цього режиму можна за допомогою меню "Звіти -
Регламентовані".
Розглянемо порядок формування регламентованих звітів на прикладі
формування бухгалтерського балансу (форма № 1). Для цього ще раз
звернемося до діалогової форми режиму регламентовані звіти [6].
У верхній частині вікна розташовується поле для вибору групи звітів. У
поставний комплект включена тільки одна група регламентованих звітів, тобто
звіти за один період. Після отримання і завантаження нових форм звітності за
наступні квартали в цьому списку з'являтимуться нові групи.
Нижче розташовується список звітів. Для звернення до конкретного звіту
слід вибрати потрібну групу і встановити курсор в списку на потрібний звіт.
Після цього слід натиснути кнопку «Відкрити» або двічі клацнути мишею в
списку звітів в потрібному рядку. При цьому відкривається форма
регламентованого звіту. Склад параметрів налаштування конкретних
регламентованих звітів залежить від їх призначення і принципів роботи.
 8

Пояснимо призначення деяких елементів, що управляють, найбільш

регламентованих звітів, що часто зустрічаються в діалогах:
 "Заповнити" - заповнення бланка звіту на підставі даних
бухгалтерського обліку. При цьому всі осередки бланка заздалегідь
очищаються. Кнопка "Заповнити" з'являється в тих формах звітності, для яких
можливе автоматичне заповнення за даними бухгалтерського обліку. В цьому
випадку можна заповнити форму як уручну, так і автоматично, натиснувши
кнопку "Заповнити".
 "Закрити" - завершення роботи із звітом. При закритті звіту
пропонується зберегти раніше введені дані.
 "Дії" - дана команда ініціалізувала випадне меню з трьома
основними операціями для роботи із звітом: "Зберегти", "Відновити", "Бланк".
Залежно від доступності вищезгаданих операцій меню може динамічно
змінюватися.
 "Зберегти" - вміст осередків форми запам'ятовується. Щоб
повернутися до збережених даних, досить натиснути кнопку "Відновити".
 "Відновити" - відновлення раніше збережених значень.
 "Бланк" - всі осередки форми, заповнені раніше, очищаються.
 "Розкрити (F5)" - викликає вікно розшифровки для вибраного
показника в таблиці звіту. Якщо для даного елементу таблиці розшифровка
недоступна, то пропонується проглянути всі розшифровки, що існують в
даному звіті.
У нижній частині діалогу розташований бланк звіту, який є таблицею
«1С: Підприємство», що працює в режимі введення даних.
Натисненням кнопки «Заповнити» виконаємо заповнення форми балансу
підсумковою обліковою інформацією.
 9

2. Автоматизовані банки. Структура, характеристика складових

автоматизованих банків даних

Автоматизований банк даних ( БнД ) - це організаційно-технічна

(людино-машинна) система, що представляє собою сукупність інформаційної
бази, колективу фахівців і комплексу програмних і технічних засобів
забезпечення її функціонування, призначена для збереження, пошуку і видача
інформації у виді, зручному для користувачів [1].
На загальній схемі структури автоматизованого банку даних (рис.2.1)
прийняті наступні позначення :
БД- база даних ;
ПП- прикладні програми користувачів банку даних;
СКБД- система керування базою даних, тобто комплекс програмних
засобів, який забезпечує завантаження інформації в базу даних, реорганізацію
та ведення бази, пошук та перетворення інформації для забезпечення роботи
програм користувачів банку даних. Розглянемо більш детально структурні
складові частини цього автоматизованого банку даних.

Рисунок 2.1- Структура автоматизованого банку даних.

Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова

організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає
спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої , як правило, на одну
 10

прикладну задачу, та забезпечується самим прикладним програмістом. Така

організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але
характеризується рядом недоліків.
Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних
програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості,
тому що ті самі елементи даних зберігатися в різних системах. Так як керування
здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити
порушення суперечливості збереженої інформації [1].
Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна
використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і
більш області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей
структури записів і форматів представлення даних не забезпечує виконання
багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні
елементи даних містяться в наявних файлах.
Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити
таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б
дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані
причини обумовили появу баз даних.
База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що
підтримуються в актуальному стані та відображає властивості об'єктів
зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й
описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в
сполученні "файл-програма", вона явним чином декларується в базі.
База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у
випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб
багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі
скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної
структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою
СКБД [1].
 11

СКБД- це складна програмна система накопичення та послідуючого

маніпулювання даними, що представляють інтерес для користувача. Кожній
прикладній програмі СКБД надає інтерфейс з базою даних та має засобами
безпосереднього доступу до неї. Таким чином ,СКБД відіграє центральну роль
в функціонуванні автоматизованого банку даних.
Архітектурно СКБД складається з двох великих компонент (рис.2.2). За
допомогою мови опису даних (МОД) створюються описи елементів, груп та
записів даних, а також взаємозв'язки між ними, які, як правило, задаються у
вигляді таблиць. В залежності від конкретної реалізації СКБД мову опису
даних підрозділяються на мову опису схеми бази даних (МОС) та мову опису
підсхем бази даних (МОП). Слід особливо зазначити , що МОД дозволяє
створити не саму базу даних, а лише її опис.

Рисунок 2.2 - Архітектура СКБД.

Для виконання операцій з базою даних в прикладних програмах

використовується мова маніпулювання даними (ММД). Фактична структура
фізичного зберігання даних відома тільки СКБД.
З метою забезпечення зв'язків між програмами користувачів і СКБД (що
особливо важливо при мультипрограмному режимі роботи операційної
 12

системи) в СКБД виділяють особливу складову - резидентний модуль системи

керування базами даних.
Цей модуль значно менший від всієї СКБД [4], тому на час
функціонування автоматизованого банку інформації він може постійно
знаходитись в основній пам'яті ЕОМ та забезпечувати взаємодію всіх
складових СКБД і програм, які до неї звертаються.
Приведена структура притаманна усім СКБД, котрі розрізняються
обмеженнями та можливостями по виконанню відповідних функцій. Отже,
процес порівняння і оцінки таких систем для одного конкретного застосування
зводиться до співставлення можливостей наявних СУБД з вимогами
користувачів.
Будь-який аналіз, необхідний для проведення оцінки і вибору
СКБД ,повинен починатись з ретельного вивчення потреб користувачів. При
цьому виконується опис зв'язків між елементами даних в базі даних, а також
для оцінки експлуатаційних характеристик визначаються вимоги до часу
виконання кожної транзакції. Під транзакцією розуміється повідомлення, яке
передається від прикладної програми до СКБД. Транзакція ініціює в останній
роботу певного виду чи окрему операцію по обробці даних.
За допомогою мови опису даних адміністратор, а іноді і інші програмісти
описують для СКБД вміст та структуру бази даних. При розгляданні МОД слід
з'ясувати її власні характеристики (наприклад, простоту використання та
наочність), а також проаналізувати обмеження СКБД на дані (наприклад, типи
даних чи можливості по обмеженню доступу) [4].
Засоби маніпулювання даними визначають методи доступу до бази даних
та мову (мови), за допомогою якої відбувається цей доступ. Мова
маніпулювання даними являється засобом, який застосовується користувачами
чи прикладними програмістами для виконання операцій над базою даних.
При співставленні можливостей СКБД з сучасними принципами обробки
даних важливе значення має зв'язок ММД з існуючими мовами програмування.
 13

Простота її вивчення і використання розширює можливості розробки банку

даних з конкретною СКБД.
Степінь процедурності ММД визначає міру незалежності програм від
даних. Чим менш процедурна мова, тим менша ймовірність зміни програм,
написаних з її використанням, при включенні нових методів доступу і навіть
нових структур даних в СКБД.
Нарешті, засоби маніпулювання даними визначають можливості
паралельної обробки. Для збереження цілісності бази даних в умовах її
одночасного використання декількома прикладними програмами звичайно
вводяться обмеження на доступ для всіх , крім одного , з процесів, які
виконуються одночасно. Наприклад, якщо програма поновлює запис бази
даних, то їй може надаватись доступ до поля ,що змінюється , до запису чи до
всього фізичного файлу, в який цей запис входить.
Основна мета застосування баз даних - забезпечити незалежність логічної
бази даних та прикладних програм від методів зберігання фізичної бази даних.
При цьому способи доступу значно впливають на експлуатаційні
характеристики банку даних.
Не менш важливу роль відіграють засоби копіювання та відновлення бази
даних. Найбільш суттєвим тут являється наявність автоматичного режиму
ведення журналу фіксування роботи з базою даних. Наявність стандартних
програм СКБД, таких, як програма перезавантаження бази даних і програма
обробки журналу, спрощують процес відновлення бази даних після
апаратурних збоїв.
Серед інших стандартних програм слід відзначити програми
завантаження бази даних, трасування роботи з базою даних для полегшення
налагодження, а також накопичення і аналізу статистики по експлуатаційним
характеристикам. Якщо база даних призначена для використання прикладними
програмами, які функціонують в діалоговому режимі, то особливу роль в складі
СКБД відіграють засоби передачі даних [1].
 14

Концепція баз даних припускає інтеграцію даних, що раніше зберігалися

окремо. Незалежно від того, охоплює чи не охоплює така інтеграція
централізацію фізичних даних, вона припускає ріст спільного використання
даних різними прикладними програмами та зменшення надлишковості
зберігання одних і тих же даних.
Для створення цим процесам сприятливих умов потрібне централізоване
керування вмістом баз даних. Об'єктами централізованого керування являються
форма елементів даних і структури баз даних, а не власне значення самих
елементів даних. Функція керування формою та вмістом бази даних
називається адмініструванням даних .
Керування вмістом бази даних відбувається шляхом збору і ведення
точної та повної інформації про дані. Ця інформація, яку часто називають
метаданими , включає опис смислу елементів даних, методів їх використання,
джерел, фізичних характеристик , а також різних правил та обмежень.
Метадані дозволяють проводити аналіз запитів по новим даним,
проектування і програмування нових прикладних систем, супроводження
існуючих систем та документування всіх етапів розвитку бази даних. · Дані про
базу даних, чи метадані, можливо розбити на три класи : семантична
інформація, фізичні характеристики та інформація про використання.
Засобами автоматизації формування та використання метаданих
являються словники даних (системи словників-довідників даних). Перерахуємо
їхні основні функції:
 встановлення зв'язку між користувачами БД;
 здійснення простого та ефективного керування елементами даних
при вводі в систему як нових елементів , так і при зміні опису існуючих; ·
 зменшення надлишковості; ·
 усунення протиріччя даних; ·
 централізація керування елементами даних з метою спрощення
проектування БД та її розширення.
 15

Для створення ефективного і зручного словника даних необхідно при

зборі інформації про дані встановити правила присвоєння елементам імен,
добитися однозначного тлумачення різними користувачами призначення
джерел і угод по присвоєнню імен, сформулювати прийнятні для усіх
користувачів описи елементів даних і виявити синоніми, усунути
багатозначність (омонімію, полісемію). Вказаний процес виконується
ітеративно і зв'язаний з усуненням конфліктних ситуацій.
В процесі роботи з словником даних є можливість отримати в
алфавітному порядку лістинг найменувань типів всіх статей (з зазначенням
частоти їх використання в системі, статусу кожної статті та числа структур
кожного виду).
Словник даних використовується кінцевими користувачами при роботі з
системою на мові запитів, прикладними програмістами - при написанні
програм, системними програмістами - в процесі розвитку системи [3]. Словник
в умовах організації інформації у вигляді баз даних вводиться в склад опису баз
даних та використовується СКБД при роботі компілюючих і інтерпретуючих
програм.
По мірі розвитку системи необхідно провадити контроль логічності та
повноти даних, які оброблюються в системі. Цей контроль полягає в перевірці
за допомогою словника даних відповідності потоків і елементів даних, потоків і
джерел даних, процесів обробки та елементів даних.
Особливо важливий словник даних при взаємодії декількох систем
обробки даних, при побудові розподілених банків даних, при використанні
програм, які виконані в інших організаціях. В останньому випадку словарні
статті вилучають з написаних програм, встановлюють синонімічні зв'язки їх зі
статтями словника системи і переводять їх в формат, прийнятий в системі.
Колектив спеціалістів, який забезпечує функціонування автоматизованого
банку даних, складається з адміністратора, аналітиків, системних та
прикладних програмістів [2]. Взаємодія їх між собою ті кінцевими
 16

користувачами показана на рис.2.3. Розглянемо детальніше функції, покладені

на кожного з перерахованих спеціалістів.

Риcунок 2.3 - Схема взаємодії колективу спеціалістів.

Адміністратор - це спеціаліст, який володіє інформацією про

інформаційні потреби кінцевих користувачів, працює в тісному контакті з
користувачами і відповідний за визначення, завантаження, захист та
ефективність експлуатації баз даних.
Необхідність включення адміністратора в колектив спеціалістів стала
актуальною в той період, коли виникла необхідність в централізації обробки
даних, що призвело до переходу від файлових систем до інтегрованих баз
даних. Так як користувачі повинні обслуговуватись усіма засобами
автоматизованого банку даних, то адміністратор являється відповідальним за
аналіз потреб користувачів, проектування бази даних, її впровадження,
обновлення та реорганізацію.
Всі задачі, виконання яких покладається на адміністратора, можна
розділити у відповідності з етапами розробки автоматизованих банків
інформації на чотири групи: планування, проектування, експлуатація та
використання [1].
 17

При плануванні адміністратор бере участь у виборі програмного

забезпечення, яке зв'язано з базою даних, та обладнання. Йому доводиться
працювати з кінцевими користувачами, щоб встановити реальні цілі та вимоги
до прикладних програм і баз даних.
Адміністратор повинен гарантувати, що пріоритети розробки та
експлуатації прикладних програм відповідають цілям різних категорій
користувачів, приймає участь в довгостроковому плануванні, в тому числі у
визначенні перспектив розширення бази даних.
При проектуванні адміністратор надає розробникам прикладних систем
необхідні засоби для проектування логічної та фізичної баз даних, керує
процесом логічного проектування з метою отримання повної картини ресурсів
даних.
При появі нових вимог до даних адміністратор банку визначає метод, за
допомогою якого ці дані можна включити в склад існуючої бази даних, і керує
процесом виконання необхідних змін. Він також здійснює вибір методів
доступу і методів розміщення даних в фізичній пам'яті, що дозволяє
забезпечити виконання вимог прикладних програм.
На етапі експлуатації в обов'язки адміністратора також входить розробка і
контроль дій, які гарантують збереження цілісності бази даних, включаючи
процедури її копіювання і відновлення, а також організації захисту бази даних
за допомогою механізмів керування доступом і засобів СКБД.
І нарешті, адміністратору доводиться взаємодіяти з користувачами бази
даних, тому він вводить стандарти на вміст і використання бази даних, роблячи
їх доступними для потенційних користувачів, супроводжує спеціальні засоби
програмного забезпечення роботи з базою даних (словники даних, мови
запитів). Крім того, він може консультувати користувача бази даних по
застосуванню окремих елементів чи усього програмного забезпечення.
Системні програмісти займаються створенням базового математичного
забезпечення для ЕОМ. Вони "генерують" операційні системи, СКБД,
 18

транслятори з різних мов, розробляють сервісні програми і інші програмні

засоби, які забезпечують обробку інформації та вирішення задач на ЕОМ.
Аналітик, користуючись знаннями закономірностей певного проблемного
середовища, розробляє його математичну модель, застосовує необхідні
математичні методи і методи моделювання. Він оцінює альтернативні варіанти
і приймає рішення в залежності від заданих вимог.
Аналітик переводить задачі кінцевого користувача (КК) в деяку вихідну
формальну модель. Оскільки КК не являється математиком, то задачу він
формулює на мові своєї професії, і все мистецтво аналітика полягає у вмінні по
цьому формулюванню побудувати адекватну йому математичну задачу.
Результатом роботи аналітика є вихідне представлення задачі для
прикладного програміста, метою котрого є перетворення продукту аналітика в
програмний продукт, придатний для вводу в ЕОМ.
 19

Висновки

У типовій конфігурації програми «1С: Підприємство» є універсальний

документ, що забезпечує закриття всіх рахунків, для яких проведення подібної
процедури потрібне за регламентом ведення обліку на кінець звітного періоду
(місяця) [1].
Даний документ має ім'я "Фінансові результати" і входить до групи
регламентних документів. Він доступний через меню "Документи - Інші -
Фінансові результати". Порядок закриття витратних рахунків та формування
даного звіту було розглянуто вище.
Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в ІС існує банк
даних (БнД).
До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та
програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор
БД. Головні складові банку даних — база даних і програмний продукт, який
називається системою управління базою даних (СУБД).
Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби, за
допомогою яких можна створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з
ними.
Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність
інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує
зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних.
База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання
інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що
забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.
В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна
бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох
компонентів: структури та даних.
20
 21

Список використаних джерел

1. Анісімов А.В. Інформаційні системи та бази даних: Навчальний

посібник для студентів факультету комп’ютерних наук та кібернетики. /
Анісімов А.В., Кулябко П.П. − Київ. – 2017. – 110 с.
2. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології:
управління знаннями : навч. Посібник / В. М. Антоненко, С. Д. Мамченко, Ю.
В. Рогушина. – Ірпінь : Нац. університет ДПС України, 2016. – 212 с.
3. Воронін А. М. Інформаційні системи прийняття рішень: навчальний
посібник. / Воронін А. М., Зіатдінов Ю. К., Климова А. С. − К. : НАУ-друк,
2009. − 136с.
4. Галузинський Г. П. Інформаційні системи у бізнесі. Практикум для
індивідуальної роботи: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни. /
Галузинський Г. П., Денісова О. О., Писаревська Т.А. − К. : КНЕУ, 2008. −
524с.
5. Годун В.М. Інформаційні системи і технології в статистиці: навч. посіб.
/ В.М. Годун, Н.С. Орленко, М. А. Сендзюк; за ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ,
2003. – 267 с.
6. Грицунов О. В. Інформаційні системи та технології: навч. посіб. для
студентів за напрямом підготовки «Транспортнітехнології» / О. В. Грицунов;
Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 222 с.
7. Інформаційні системи в економіці : навч. посібник / Пономаренко В. С.,
Золотарьова І. О., Бутова Р. К. та ін. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. – 176 с.
8. Інформаційні системи в промисловості : навчальний посібник / Л. О.
Добровольська, О. О. Черевко. – Маріуполь : ПДТУ, 2014. – 238 с.
9. Інформаційні системи в сучасному бізнесі : навчальний посібник / В. С.
Пономаренко, І. О.Золотарьова, Р. К. Бутова та ін. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. – 484
с.
 22

Практична частина

«Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками»

Контрагент - це загальне поняття, в яке включені організації і фізичні
особи, що є діловими партнерами організації (покупці, постачальники і т.д.).
Список контрагентів ведеться в довіднику «Контрагенти» (меню
«Підприємство» — «Контрагенти»). Для зручності роботи із списком
контрагентів в довіднику вони можуть бути об'єднані в групи і підгрупи,
наприклад, «Постачальники», «Комітенти», «Покупці» і т.д.
Для зберігання договорів взаєморозрахунків з контрагентами
призначений довідник «Договори контрагентів», підлеглий довіднику
«Контрагенти». Всі господарські операції з контрагентами оформляються з
обов'язковою вказівкою договору.
 23

Крім того, в разі придбання товарів, робіт, послуг в підприємців, які

перебувають на спрощеній системі оподаткування – підприємство не має права
включати їх у витрати для цілей розрахунку податку на прибуток. А тому в
договорах з такими контрагентами слід відмітити галочкою пункт «Не
відносити на витрати у ПО».
Проглянути список вже оформлених договорів і оформити новий договір
з контрагентом можна безпосередньо у формі елементу довідника
«Контрагенти» на закладці «Рахунку і договори» або в довіднику «Договори
контрагентів», до якого можна перейти з довідника «Контрагенти» по кнопці
«Перейти».
В рамках одного договору з контрагентом можна вести взаєморозрахунки
або за договором в цілому, або по розрахункових документах — це задається у
відповідній властивості договору. Крім того, у формі договору указується вид
договору («з покупцем», «з постачальником» і ін.) і використовуваний тип цін.
Вид договору впливає на те, які господарські операції можна проводити за цим
договором. Наприклад, операцію надходження товарів можна проводити тільки
по договорах з виглядом «З постачальником», «З комітентом», «Бартерний».
Для договору можна вказати вид ведення взаєморозрахунків за цим
договором в реквізиті «Вид взаєморозрахунків». Це дозволяє об'єднувати
договори різних контрагентів, призначивши їм один і той же вид
взаєморозрахунків, наприклад: кредитні договори, договори з передоплатою,
договори на постачання, довгострокові договори, разові договори і т.д. Дана
ознака виступатиме як додаткова аналітика в звітах по взаєморозрахунках з
контрагентами. Вид взаєморозрахунків вибирається з довідника «Види
взаєморозрахунків».

«Організація обліку касових операцій»

Касові операції. Схема документообігу касових операцій програми "1С:
Бухгалтерія 8.1" наведене на рис. 1.76.
 24

Рис. 1.. Схема документообігу касових операцій

"1С:Бухгалтерія 8.1" автоматизує касові операції. Формуються необхідні
платіжні документи: прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери.
Для відкриття журналу з документами "Приходный кассовый ордер"
необхідно у головному меню програми вибрати "Касса → Приходный кассовый
ордер" (рис. 1.77).
Рис. 1.77. Відкриття журналу прибуткових касових ордерів
Для створення документу прибуткового касового ордеру потрібно в
журналі "Прибуткові касові ордера" натиснути кнопку Додати (рис. 2).
У "1С: Бухгалтерия 8.1" враховуються наступні типи надходжень до каси:
оплата від покупця, прийом роздрібного виторгу, повернення коштів
підзвітною особою, повернення коштів працівником, одержання готівкових
коштів у банку, розрахунки за кредитами і позиками з контрагентами та ін.
 25

Касовий документ може бути роздрукований у паперовому виді

безпосередньо з екранної форми документа Прибутковий касовий ордер
формується згідно нової форми.
"1С:Бухгалтерія 8" забезпечує зручну взаємодію між фінансовими
службами та касами підприємства.

Рис. 2. Створення електронного документу прибуткового касового ордеру

Касовий документ може бути сформований співробітником фінансової
служби - фінансовим менеджером або бухгалтером. Цей же співробітник
роздруковує касовий документ у паперовому виді, оформляє потрібним
образом і передає в касу організації. Але він не проводить документ, оскільки
не відбулося фактичної оплати, тобто касовий документ означає лише намір
змінити стан коштів.
 26

Після фактичної оплати за документом касир підприємства проводить

документ - тільки після цього в інформаційній базі реєструється фактичний рух
грошових коштів.

Рис. Друкова на форма ПКО.

Факт оплати реєструється в бухгалтерському обліку та у податковому
обліку.
 27

Рис. 3. Автоматизоване формування касової книги

Банківські операції. Схема взаємодії документів банківських операцій
у програмі "1С: Бухгалтерія 8.1" наведена на рис. 4.
Рис. 4. Схема документообігу банківських операцій

"1С: Бухгалтерія 8" автоматизує наступні функції: формування

банківських документів (платіжних доручень, ордерів); реєстрація надходжень і
списань коштів на банківських рахунках.
Місця зберігання безготівкових коштів підприємства – розрахункові
рахунки в банках
– відображаються в інформаційній базі як елементи списку банківських
рахунків підприємства.
Надходження та списання безготівкових коштів реєструються
платіжними документами.
 28

Первинний запис платіжних документів в інформаційну базу означає

реєстрацію намірів на зміни стану безготівкових коштів. Фактичний рух
грошових коштів реєструється відміткою "Оплачено" в екранній формі
документа. Після цього можуть бути сформовані відповідні проведення в
бухгалтерському та податковому обліку.
"1С: Бухгалтерія 8.1" надає інструмент прискорення реєстрації виписки з
розрахункового рахунку із забезпеченням групового уведення платіжних
документів в інформаційну базу – обробку "Виписка банку".

Рис. 5 Прискорення реєстрації виписки з розрахункового рахунку із

забезпеченням групового уведення платіжних документів в інформаційну базу
"1С:Бухгалтерія 8.1" також автоматизує роботу з валютними коштами,
операції по покупці та продажу іноземної валюти.
Клієнт-банк. Для обміну інформацією з банками по електронних каналах
зв'язку призначені спеціалізовані програми типу "Клієнт-банк". Конфігурація, у
свою чергу, уміє обмінюватися інформацією з такими програмами.
Спеціальний механізм обміну інформацією із програмами типу "Клієнт-
банк" дозволяє: формувати платіжні документи в інформаційній базі, потім
вивантажувати їх у програму типу "Клієнт-банк" для передачі в банк по
електронних каналах зв'язку; завантажувати в базу із програми типу "Клієнт-
 29

банк" інформацію, що надійшла з банку про операції по розрахункових

рахунках організації.
Обмін даними між конфігурацією та програмою типу "Клієнт-банк"
здійснюється через проміжне сховище інформації, у якості якого
використається файл обміну спеціального формату. Для відправлення
платіжних документів підготовлені в конфігурації дані вивантажуються у файл
обміну. Програма типу "Клієнт-банк" цей файл читає та обробляє. Результат
обробки передається по телекомунікаційних каналах у комерційний банк. Для
одержання банківських виписок програмою типу "Клієнт-банк" ініціюється
прийом даних з комерційного банку та формування файлу обміну. Потім цей
файл читається та обробляється. Необхідна умова для взаємодії із програмою
типу "Клієнт-банк": банківська програма повинна підтримувати стандарт
обміну даними "1С:Підприємство – Клієнт-банк".

«Облік готової продукції та її реалізації і розрахунків з покупцями»

У міру випуску готової продукції і оприбутковування її на склад
вводяться документи «Звіт виробництва за зміну» (меню «Виробництво» —
«Звіт виробництва за зміну»). Протягом місяця продукція (напівфабрикати)
оприбутковується на склад в планових цінах. Фактична вартість випущеної
продукції розраховується при проведенні документа «Закриття місяця»
регламентною операцією «Розрахунок і коригування собівартості продукції
(послуг)». Ушапці документа «Звіт виробництва за зміну» необхідно вказати
виробничий підрозділ організації, який здійснює випуск продукції, склад, на
який поступає продукція (напівфабрикати), а також рахунок витрат, на якому
відображаються витрати по виробництву випущеної продукції або
напівфабрикатів (субрахунки 23 рахунку).
У табличній частині «Продукція» по кожній випущеній продукції
(кожному напівфабрикату) указується:
•випущена номенклатурна позиція - елемент довідника «Номенклатура»;
•кількість випуску;
 30

•планова вартість одиниці і загальна планова вартість;

•рахунок обліку — рахунок, на який буде оприбуткована випущена
продукція (напівфабрикат);
•номенклатурна група - вид випущеної продукції;
•специфікація - список витрат, необхідних для виробництва вказаної
номенклатурної позиції, згідно нормативів. Утабличній частині «Послуги» з
кожного виду послуг, наданих власним виробничим підрозділам, вказується:
•номенклатурна позиція, відповідна цьому виду послуг;
•кількісні вимірники або їх планова вартість (залежно від настройок
облікової політики);
•рахунок обліку витрат і аналітика - рахунок і аналітика віддзеркалення
витрат підрозділу, якому виявляється послуга;
•номенклатурна група - вид наданої послуги;
•специфікація - список витрат, необхідних для виробництва вказаної
номенклатурної позиції, згідно нормативів. Утабличній частині «Зворотні
відходи» по кожному виду зворотних відходів указується:
•номенклатурна позиція, відповідна цьому виду зворотних відходів;
•кількість випуску;
•фіксована ціна;
•рахунок обліку зворотних відходів;
•стаття витрат для віддзеркалення тих матеріальних витрат, які повинні
бути зменшені на суму поворотних відходів;
•номенклатурна група - вид випущеної продукції, напівфабрикатів або
наданих послуг, при виробництві яких були визнані поворотні відходи.
Сировина, необхідна для виробництва продукції, вказаної на закладці
«Продукція», може бути списана при проведенні документа випуску, якщо
встановити прапор «Списати матеріали» і заповнити табличну частину на
закладці «Матеріали», вказавши в ній:
•номенклатурну позиція, відповідну кожному матеріалу;
•кількість; •рахунок обліку матеріалів;
 31

•статтю витрат, по яку відносяться матеріальні витрати по списаних

матеріалах;
•номенклатурну групу - вид випущеної продукції, напівфабрикатів, при
виробництві яких були списані вказані матеріали.
Реалізація продукції, оприбуткованої на склад, відображається
документом «Реалізація товарів і послуг» Оформлення реалізації товарів і
послуг Цей документ оформляє менеджер відділу продажів по заявці покупця
(приватного підприємця).
1.Якщо приватний підприємець для нас новий, то до оформлення
документа слід ввести відомості про підприємця в довідник «Контрагенти». У
довіднику «Контрагенти» зведення про приватного підприємця доцільно
включити в групу «Покупці».
2.Відкриває журнал документів «Реалізація товарів і послуг» (меню
«Продаж» — «Рахунок на оплату покупцеві») і створює новий документ
натисненням на кнопку («Додати») командної панелі журналу. Вид операції
документа (кнопка «Операція» командній панелі форми документа) залишаємо
той, який був встановлений за умовчанням: «Продаж, комісія».
3.У формі документа «Реалізація товарів і послуг» в полі контрагент
указує приватного підприємця, в полі «Договір» указуємо договір з
підприємцем (навіть якщо договір з підприємцем реально не укладався, запис
про договір все одно створюється системою). Заповнюємо табличну частину
закладки «Товари» відомостями про товари з довідника «Номенклатура». Для
кожної позиції номенклатури указуємо кількість, ціну і ставку ПДВ.
4.Записує документ без проведення натисненням на кнопку «Записати» в
нижній частині форми. Роздруковуємо накладну натисненням на кнопку
«Друк» в нижній частині форми документа і закриваємо документ натисненням
на кнопку «Закрити».
. 6. Друкована форма прибуткового касового ордеру