УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Шановні студенти, далі записуєте в свої зошити таке:

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Тема 1: «Ю. Яновський. Роман «Майстер корабля»
Завдання1.:ПРОЧИТАТИ ТВІР !

Завдання2.:Запишіть у зошит біографію Юрія

Яновського та зробіть ідейно-художній аналіз твору!!!

Можна скористатись ресурсами!

ПРО автора :https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3275-detalna-
biografiya-yuriya-yanovskogo
ПРО твір:
1.https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3571-analiz-
majster-korablya-yanovskij
2. https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/1138-yurij-yanovskij-
majster-korablya
3. https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3572-kharakteristika-majster-korablya-yanovskij

ВІДЕО
1.https://www.youtube.com/watch?v=HUyaoOhYNGY
2.https://www.youtube.com/watch?v=b7kDpFQxnE0

Завдання 3.: Законспектуйте!

Проза Ю. Яновського 1920-х років вливається в річище неоромантизму.
«Майстер корабля» був задуманий як твір модерністський. Його основа
неоромантична: на першому плані — окриленість, фантазія і віра в людські
можливості, які наче зовсім заступають приземлену буденність. Екзотика
приморського міста, романтика морських пригод, молодість з її нестримними
творчими амбіціями, кохання і вірна дружба — усе це сприяє творенню
загального неоромантичного ефекту життєвої повноти, незмарнованих днів
людського життя.
Неоромантизм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) – напрям
модернізму, якому властиві увага до незвичайних особистостей, сильних
пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.
Вітаїзм також — віталізм (від лат. vitalis — життєвий). Стильова течія
початку XX ст., проявилася в кількох модерністських напрямах (неоромантизм,
футуризм, експресіонізм). Головна ознака — відтворення безперервного потоку
життя, погляд на людину як на біологічну істоту. Джерело вітаїзму — учення
Ф. Ніцше про «діонісійське» (темне, інстинктивне) начало культури.
Умовність зображення — нетотожність образу відповідному об’єкту зображення,
характерна для іншої дійсності, змодельованої письменником. Це зумисне
руйнування правдоподібності зображуваного за допомогою вільного оперування
художніми образами, історичними фактами, логікою розвитку подій та ін. Умовністю
зображення може бути, наприклад, відхід від історичної правди. Умовність
зображення — це події поза конкретним часом і простором.
Художній час і простір — час і простір, змодельовані автором, недостовірні.
Художній простір необов’язково відповідає реальному. Художній час, на відміну від
реального, може забігати наперед або сягати в минуле.
Три людські виміри розкриття особливостей образів:
творча праця;
дружба;
кохання

Завдання 4.: Прочитайте!

Ознаки неоромантизму у романі «Майстер корабля»
Екзотика. Твір Ю. Яновського можна вважати першим в українській літературі
мариністичним романом. Ефект «шуму і рокоту» моря тут дуже сильний. Воно дихає
гіркою сіллю, морською травою та йодом, кличе в «заобрійну синь», збурюючи
ліричну душу Редактора... Воно шле випробування героям роману — Директору
(колишньому матросові), Богданові, хазяїну трамбака, для якого «батьківщина —
море»... Екзотика «Майстра корабля» — це й далекі краї: острови Ява та Пао, про які
розповідають Богдан, хазяїн трамбака, Поля; це озеро Комо, Генуя й Мілан, звідки
пише листи Тайах... А причорноморське місто з його портом, кінофабрикою,
пам’ятником Рішельє, завулками, що ведуть на узбережжя... А мелодія імен: То-Ма-
Кі, Сев, Майк, Тайах, Генрі? А поезія корабельної термінології? З яким смаком
Професор описує — на зшиткові англійського паперу ХVII століття — як треба
добирати сосну для щогл, як ставити вітрила!..
Герої, піднесені над буднями. Поезією незвичайності в неоромантичній прозі
пронизані не лише обставини, а й герої. Природно, що Сев і Редактор — «дивні
люди». Це світлі й талановиті романтики, готові полицарськи служити своїй
Прекрасній Дамі. Культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин у них
надзвичайно сильний.
Тайах — зеленоока красуня, наділена якоюсь незбагненною гріховною
привабливістю й демонічністю. Її краса захоплює чоловіків, обіцяючи їм «рай та
відчай». Автор усіляко підкреслює винятковість своєї героїні. Тайах називає себе
«авантюристкою». Поведінка жінки оповита серпанком таємничості. Уже задовго до її
першої появи в Редактора виникає передчуття, що має статися «щось надзвичайне»,
а після цього присутність Тайах постійно супроводжується атмосферою «чутливого
чекання», захвату; Тайах випромінює «якийсь солодкий, тремтячий запах, як звук
віоліни».
Вітаїзм. «Майстер корабля» — невимушена й натхненна ода молодості, любові та
творчості. Є в цьому творі та сама «романтика вітаїзму», хвала життю, до якої
закликав своїми статтями М. Хвильовий. «Життя є молодість, труд і любов», — писав
Ю. Яновський у «Байгороді». Ця тріада є й у романі «Майстер корабля» — книжці
«легкій та життєжадібній».
Дехто з критиків 1920-х років говорив про «елліністичне світовідчування» автора
«Майстра корабля». Сторінки роману й справді проміняться хмільним торжеством
молодості як свята життя. Швидкоплинність цього свята відчувається у творі так само
гостро, як і його яскравість, відкритість до любові та творчості.
Символіка. За один з епіграфів до роману Ю. Яновський узяв слова з «Римської
держави» Горація: «О корабле, тебе вже манить хвиля моря?» Горацій прославляв
Римську державу, порівнюючи її з кораблем.
Ю. Яновський у романі, герої якого споруджують красень-вітрильник, думав про свою
Республіку — про Україну... Якщо корабель у романі — символ держави, то так само
символічним є й майстер корабля. Екзотична дерев’яна жіноча фігурка має вести
задуманий Севом і Редактором бриг крізь бурі й випробування. Але в ширшому сенсі
майстер корабля — це «веселий народ», який творить свою Республіку. Апофеозом
йому й завершується роман, цілком у дусі Довженкових фільмів 1920-х років.

Прототипи художніх образів:

Григорій Гричер (1883–1945) — український кінорежисер і
сценарист. Народився в Полтаві. Навчався в Києві. Працював на
Одеській, Київській та Ташкентській кіностудіях. Режисер-
постановник фільму «Сорочинський ярмарок» (1927). У романі
«Майстер корабля» є прототипом Богдана.

Василь Кричевський (1872–1952) — український маляр, графік,

архітектор. Народився на Слобожанщині, навчався в Харкові. Перший ректор
Державної академії мистецтв у Києві. Керував мистецькою частиною у виробництві
фільмів «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило», «Борислав сміється» і «Звенигора» на
Одеській кінофабриці (1925–1927). У романі «Майстер корабля» є прототипом
Професора.

Павло Нечеса (1891–1969) — український організатор кіновиробництва. Заступник

директора Ялтинської (1922–1923), директор Одеської й Київської кінофабрик (1925–
1930). Автор сценарію фільму «Борислав сміється» (1927). 1937 р. був
репресований. У романі «Майстер корабля» є прототипом Директора кінофабрики.

Іта Пензо (1906–1992) — російська актриса, балерина, італійка за

походженням. Працювала в Одеському оперному театрі. 1927 року знялась у фільмі
О. Довженка «Сумка дипкур’єра». У романі «Майстер корабля» є прототипом
балерини Тайах.

О. П. Довженко – український письменник, режисер, кінодраматург, художник,

публіцист. З 1926 року працював режисером на Одеській кінофабриці. У романі
«Майстер корабля» є прототипом режисера Сева.
Образи моря та міста. Море в романі «Майстер корабля» є тлом, на якому
розгортаються події, воно допомагає глибше розкрити внутрішній світ героїв. Море
втілює далеку мрію й нові, незвідані дороги, як і зауважив
Робота над змістом роману “Майстер корабля» Ю. І. Яновського

Завдання 5.: Дайте відповідь на питання!

1) Яке значення образу моря в романі «Майстер корабля»? Як про це говорить сам
автор?
2) За якими ознаками називаємо роман «Майстер корабля» романтичним твором?
Доведіть цитатами з твору.
3) Простежте за роздумами Ю. Яновського про майбутню долю українського народу,
що їх він висловлює устами своїх героїв у «Майстрі корабля».
4) Схарактеризуйте образ Прекрасної Дами в романі – танцівниці Тайах. Чому, на
вашу думку, вона вибрала саме матроса Богдана? Підтвердіть цитатами з роману.
5) Що таке майстер корабля та що він символізує в однойменному романі
Ю. Яновського?
6) Як письменник розкриває тему кіно і моря у своєму романі? Які моральні цінності
втілено в цих образах?
7) Висловте свою думку: чи вдалося авторові передати радість від праці над
створенням корабля? Що допомогло йому в цьому або чого забракло, щоб справити
належне враження на читача?
8) Якби події роману «Майстер корабля» відбувалися в наш час, то які три епізоди у
творі ви сфотографували б і виклали в Instagram? Які коментарі під ними залишили?
9) Чи можна героїв твору То-Ма-Кі, Режисера, Сева, Тайах, Богдана, Професора
назвати неоромантичними героями? Наведіть аргументи щодо кожного з названих
персонажів.

Можна скористатись підручником!

Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в

тестовій формі.

Далі, відступаючи 2 рядки або 4 клітинки, записуєте наступну тему!

Тема 2: «М. Куліш. Комедія «Мина Мазайло» (повністю)»

Завдання1.: ПРОЧИТАЙТЕ ТВІР !

Завдання2.:Запишіть у зошит біографію Миколи Куліша та зробіть
ідейно-художній аналіз твору!!!
Можна скористатись ресурсами!
ПРО автора :
https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-mikola/2268-mikola-kulish-
biografiya-skorocheno

ПРО твір:

1. https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-mikola/2476-
analiz-p-esi-mina-mazajlo-m-kulisha
2. https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-mikola/2269-
mikola-kulish-mina-mazajlo-analiz

ВІДЕО

1. https://www.youtube.com/watch?v=2k5IBjktzM8

2. https://www.youtube.com/watch?v=BeU30P39jeQ
3. Обов’язково! https://www.youtube.com/watch?v=ohABDBnf3kE

Завдання3.: Законспектуйте!
УКРАЇНІЗАЦІЯ — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій
національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці
повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації
припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи
дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського".
 У 1927 році українською мовою навчалося 77%шкіл , в 1932 р. на 87%
зукраїнізовано пресу . Коли комуністичний режим зрозумів, що ситуація
виходить з-під контролю, кампанію “українізації” було припинено, а
національне відродження розстріляно.
 М. Куліш спрямував свою увагу на міщанство, тому сам і визначив тему п’єси:
«міщанство й українізація».
Філологічний водевіль – комедія «Мина Мазайло, яку важко перекласти на будь-яку
іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця
двомовність і є її естетичним ключем. (Лесь Танюк).
  Герої комедії про українізацію:
Мина Мазайло – службовець тресту “Донвугілля”, міщанин: - Серцем передчуваю, що
українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати
мені ходу на вищі посади. -Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так
званої української мови.
 Мокій – син, науковець-лінгвіст: - Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян
українців, хто?
Дядько Тарас – національно-свідомий українець: - Їхня українізація – це спосіб виявити всіх
нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!
Мотрона Розторгуєва – представниця російського шовіністичного табору: - Та в „Днях
Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже,
і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна... - Я так і
знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію,
що таке українська мова. Розумію. Австріяцька видумка, так? По-моєму, прілічнєє бить
ізнасілованной, нєжелі українізірованой.
Прихильники російської мови: Мина Мазайло, тьотя Мотя, Килина Мазайло, Рина
Прихильники української мови: Мокій, дядькоТарас

 Нігілізм - світоглядна позиція, суть якої в запереченні цінностей.

 Шовінізм- *пропагування національної переваги на чужих етнічних
територіях; різновидність націоналізму: виключність однієї нації,
цькування іншої.
 Націоналіст-той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту
своїх національних інтересів і національної винятковості.
 Манкурт – людина, що забула минуле, відмовилася від національних
традицій, втратила моральні орієнтири.
 Патріот-віддана своїй Вітчизні та народу людина.
  Гротеск - сатиричний художній прийом у літературі та засіб типізації, в
основі якого лежить художня деформація зображуваних предметів і явищ,
нарочито карикатурне їх спотворення з метою гострішого виявлення суті.  
 Іронія — художній засіб, комічна сутність якого полягає в невідповідності
між прямим змістом висловлювання і його справжнім (прихованим)
значенням, що легко вгадується.
 Парадокс — сполучення несумісних понять.
 Сатирична комедія – це драматичний твір , у якому за допомогою
сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади,
зображуються смішні (комічні) події, персонажі.
 Трагікомедія – це один із видів драми, в основі якого лежить непримиримий
конфлікт незвичайного героя з нездоланними зовнішніми обставинами

Завдання 4.:
1. Поясніть, що значить «думка бринить»?

Рина

— Що таке "бринить", Моко?

2. Хто така «Розсоха»?-…прізвище Улі.

3.Перекладіть із російської «книга с золотым обрезом». -  

4. Доберіть синонім до слова «зіниці»...

5. Назвіть що найбільше синонімів до слова «говорити».

6. Перекладіть слово «супруга» українською...

7. Поясніть, що значить слово «бразолійний» —

8.По-російськи: «ночью при звездах не спится», а українською ?

Завдання 5.: Випишіть засоби зображення комічного.
Наприклад:

1.   Несподівана ситуація. Намагання Рини вплинути на брата за допомогою його кохання до
подруги.

2.   Використання народної лексики: «Хтось одвів мене до дверей. Все — як у тумані. Не
знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! — перед очима якесь
писане оповіщення. Немов не я, немов хтось інший за мене чита — (серце!). Список осіб,
що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вай-
нштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича — читаю; Засядь-
Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я
і чого прийшов, повернувся назад...».і т.д.

3. Неперевершена комічна (і трагічна!) сцена тріумфу Мазайлів (тепер уже Мазєніних)

перед дзеркалом, коли навіть слова «помер Мазєнін, Мина Маркович. Засмучені тяжко, про
це жалібно оповіщають всіх родичів і друзів дружина…» або «Тут спочиває прах Мини
Марковича» здаються їм солодкими. До такого ступеня виявилася безглуздою їхня мрія.

ЦЕ ЦІКАВО!
 Прізвище - найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб,
що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. Процес
виникнення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань розпочався у
16 ст.

 Історична довідка

Історія свідчить, що основною причиною виникнення прізвищ стала потреба полегшити

ідентифікацію особистості.

У часи Середньовіччя - це посилило тенденцію вживання поряд з власним іменем ще одне, -

батькове.

В Україні сімейні прізвища ( прізвиська) селян до масового запровадження панщини Катериною

II у ХУІІІ ст. не мали обов'язкового і законодавчо закріпленого статусу. Величезна кількість сучасних
українських прізвищ тоді народжувалася на Запорізькій Січі, бо там виникла нагальна потреба
офіційної реєстрації численного люду.

 Проблема прізвища в родині головного героя.

!!! Ще працюючи над своїм «Миною», Куліш якось зайшов до загсу і там прочитав
список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його
так розсмішило, що він вирішив вставити цей випадок у п'єсу.

Повне прізвище головного персонажа Мазало-Квач - цілком вписується в козацькі реєстри.

 Мазайлами за часів козаччини називали тих, хто змазував вози, щоб вони легко їхали не рипіли і
ворог їх не помічав. (У прізвищі збережена внутрішня форма слова, «мазати», яка ніби застерігає,
що його носій може «промазати», схибити, помилитися.)

А Квач - це ганчірка, якою мазали віз. Мина Мазайло хоче змінити прізвище на Мазєнін.
Причину власних життєвих невдач Мина Мазайло вбачає у власному прізвищі: «Мазайло!
Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання
відмовлялися — Мазайло!»

Він із донькою та дружиною «приміряє» кілька варіантів можливих благородних прізвищ:

Тюльпанов, Розов, Алмазов.

Врешті зупиняються на Мазєнін, бо воно схоже на Єсенін.

Мокій хоче додати до прізвища Мазайло ще й Квач.

 Дослідницька робота на тему : «Правові підстави зміни імені та

прізвища в Україні в ХХІ столітті»
  У нашій державі з 1 січня 2004 р. діє Сімейний кодекс України, в якому є окремі
статті про зміну імені фізичної особи.
Ім’я та прізвище може поміняти кожен громадянин України , який не має судимостей, не
перебуваєпід судом або слідством і досяг повноліття.
  Немало громадян скористалися правом на зміну прізвищ та імен.
Причин таких змін: неблагозвучністювідповідних слів: Гаврило, Параска, Тпрутпрунькевич,
Дуля, Козел, Цап.
Щороку протягом останніх трьох літ в Україні міняють прізвища та імена близько
25  000 людей. Найчастіше це роблять у Львівській, Донецькій, Івано–Франківській,
найменше – в Рівенській, Чернігівській та Кіровоградській областях.
Серед відомих зірок естради є чимало людей, які вже давно поміняли прізвища та
імена: Соф’я Ротарь –  на Софію Ротару, Наталія Могила – на Наталію Могилевську,
Каролина Куєк – на Ані Лорак.
Окремі наші співвітчизники змінили свої прізвища на Кучма, Ющенко, Янукович,
Тимошенко, Кличко. 
Отже, ім’я та прізвище потребує серйозного ставлення до себе, і про це
не можна забувати, а комедія Миколи Куліша вчить нас, що безплідне або
користолюбне відречення від родового імені, яким є прізвище, в народі
однозначно розцінюється як зрада близьких та далеких предків і самої нації.

Можна скористатись підручником!

1. Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в

тестовій формі
 Шановні студенти, скористайтесь
можливістю та допишіть попередні теми з
української літератури, вивчить вірші!

У 2 семестрі ПОТРІБНО ВИВЧИТИ такі ПОЕЗІЇ :

1. М. Вороний. Поезія «Блакитна Панна»
(напам’ять).
2. Олександр Олесь (О.Кандиба). Поезії «Чари
ночі» (напам’ять), «О слово рідне! Орле
скутий!..» (напам’ять).
3. М.Рильський. Поезії «У теплі дні збирання
винограду» (напам’ять), «Слово про рідну
матір» (уривки напам’ять).
4. П.Тичина. Поезії «О панно Інно…» (напам’ять),
«Пам’яті тридцяти» (напам’ять).
5. Богдан-Ігор Антонич. Поезія «Різдво»
(напам’ять).
 У ПОНЕДІЛОК 30 БЕРЕЗНЯ, БУДЬ
ЛАСКА, СФОТОГРАФУЙТЕ ТА ПРИШЛІТЬ
ФОТО ВАШОГО ЗОШИТА ОСОБИСТО
МЕНІ У ВАЙБЕР!!!
НЕ В ГРУПУ , А МЕНІ!!!
ОБОВ’ЯЗКОВО НАД ФОТО НАПИШІТЬ
СВОЄ ПРІЗВИЩЕ ТА ГРУПУ!
ДЯКУЮ!