Professional Documents
Culture Documents
Панчук 32 ср1
Панчук 32 ср1
Література:
1. Вид мистецтва — це визначена його сфера, яка відрізняється по тому, які грані
життя вона переважно відображає і який специфічний матеріал та закони будови
використовує для художнього образу.
-------
Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину
матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества:
архітектура
Об’ємна – це архітектура об’ємних споруд, яка за призначенням може бути житлова, промислова,
громадська, культова, сакральна.
Скульпту́ ра (лат. sculptura, від sculpo — «вирізаю», «висікаю») — лі́плення, пластика, вид
образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих
чи пластичних матеріалів.
рельєф та круглу скульптуру.
-постановка їх у просторі,
-вибір пропорцій,
-світлотіньове моделювання,
-фактура тощо.
Розрізняють такі різновиди скульптури: кругла скульптура, яку можна розглядати з різних
сторін (Ста́туя— твір об'ємної скульптури, що зображує людину або тварину (подеколи
також міфологічні і/або фантастичні істоти) у повний зріст стоячи чи верхи; один з
основних видів скульптури.
- колір –це головний засіб виразності у живописі. Створює цілісні уявлення про
матеріальні якості предметів і явищ навколишнього світу (передає шовк, атлас, дерево,
хутро, мережива, кришталь.
- Колорит – це душа живопису, ним художник передає головну ідею картини, викликає
певний настрій, настрій героїв і свій настрій при написанні картини.
Гра́фіка— вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів,
використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання
кольору.
Графіка використовує такі засоби виразності, як
-контурна лінія,
- Силуе́т — узагальнене площинне однотонне зображення постаті або предмета, форма яких
окреслюється тільки контуром.
- штрих, які творять контур предмету або фігури.
- Пляма (тональна та кольорова) має велике значення як у начерках та замальовках, так і в
розробках ескізів композиції.
- контраст білого (лист паперу) та чорного.
З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме
незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої
виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко
загострювати образ (графічна сатира та гротеск). Різновиди графіки:
монументальна - тісно пов'язана з архітектурним ансамблем, наприклад, плака́ т —
різновид графіки. (монументальна друкована графіка),
настінна графіка, картони; станкова - виконувана на верстаті , яка не має зв'язку з певним
інтер'єром, призначення та сенс твору повністю вичерпується художнім змістом
(Малю́нок — мистецтво зображення якогось предмета, візерунка, портрета або явища на площині
різноманітними художніми техніками, еста́ мп— твір друкованої графіки (гравюра, офорт,
літографія, шовкографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших
матеріалах, лубо́ к — загальна назва різновиду історичних народних картинок, створених
друкованим засобом, які мали значний наклад, літогра́ фія— вид графічного мистецтва, техніка
створення тиражованих зображень, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської
форми на папір, гравю́ра— вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом
контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет.);
декоративну - книжкові ілюстрації, листівки, будь-які графічні зображення на будь-якому
предметі, що не мають особливої художньої цінності, а слугують для організації поверхні
предмета. Також до декоративної графіки відноситься флористика - композиції, створені
за допомогою квітів, пуху, гілок дерев, соломки та інших натуральних матеріалів.
Різновиди
Теа́ тр— вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори
перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і
приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.
- Тембр— «забарвлення» звуку; одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і
тривалістю.
- Поліфо́ нія— вид багатоголосся, у якому окремі мелодії, або групи мелодій мають самостійне
значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та
незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін.
Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють типи музики -
вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють
також різновиди музики: симфонічну, оперну, камерну, фольклорна, естрадна. Музика
буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної
музики виступають пісня, хор, кантата, ораторія, літургія, гімн, романс, арія, опера. До
жанрів інструментальної музики належать етюд, програмна пьеса, ноктюрн, рондо,
варіація, сюїта, соната, симфонія, концерт.
Хореографія— мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення
найкращого сценічного ефекту.
Засоби виразності
Пластичність (хореографія) — гармонійна узгодженість руху і поз у танці, плавність,
витонченість рухів.
Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір
ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним
образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива "співжиттєвість", вони
сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.
Кіномисте́ цтво — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних,
спеціально інсценованих, або відтворених засобами анімації подій.
Монтаж — добір і з'єднування окремих частин фільму, літературного або музичного твору тощо в
одне художнє та змістове ціле.
Документальний фільм — фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій та осіб.
Телеба́ чення, скорочено ТБ— загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної
діяльності, пов'язаних з безпровідною передачею рухомих зображень зі звуковим супроводом у
реальному часі.
Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища
сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного
звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до
документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному
розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між
творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального
світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення
світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та
інтернаціоналізувало культурне життя.
Циркове мистецтво- переважно кругла будівля з ареною (манеж) і трибунами для глядачів.
Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати
найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і
впливовим.
Відродження - живопис,