БІОЛОГІЯ НАУКА ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ :~

.
~,..:
·. ":;. ..
..t"
.
.-
~

.,

Біологія (від грецьк. bios - життя, logos - · слово, "' наука) - комплекс наук про Живу при­
роду, предметом яких · є всі прояви життя: будова й функції живих істот, їхні походження
й розвиток, а також взаємозв'язок з навколишнім середовищем

Особливості
• •
ХlМlЧНОГО складу

Обмін речовин Дискретні~ть

і перетворення енергії та цілісніс~ь

•
Подразливість Гомеостаз
Ознаки
живоrо

Еволюція · Відтворення

Рівнева · органі~ація

Рівні організаціі живої матерії

. .
Біосферний
.
сукупність біогеоценозів

Біоrеоценотичний
сукупність популяцій різних видів на певній ділянці суходолу або води

Популяційно-видовий
•
попу ЛЯЦlЯ та вид

Орrані:tменний
одноклітинні й багатоклітинні організми

Клітинний
• • u • • •
прс;>кар1отичн1 и еукар1отичн1 кл1тини

Моле:куляр11ий
молекули білків і нуклеїнових кислот

з
1111 МОЛЕІ:(УЛЯ .РНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ 181

.'
ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

І Хімічні елементи
І
.

Макроелеме1пи Мікроелементи
(концентрація в організмі понад 0,01 о/о , . (концентрація в організмі менша ніж 0,01 % ,
сумарний вміст понад 99 % )· сумарний вміст менший ніж 0,1 о/о )

О, С, Н, N, Р, S, К, Са, Na, СІ, Mg, Fe Zn, Cu, Mn" Со, І, F ·ra інші

~
•
. Орга11оге11ні елеме11ти

Входять до складу основних ·органічних сполук

0,C,H,N
.

Вміст деяких хімічних. елементів у неживій природі й живих організмах, 010

Хімічний елемент Земна кора Морська вода Живі організм11

о 49,2 85,8 65-75

с 0,4 0,003,5 15-18
н 1,0 10,67 8-10
N 0,04 0,37 1,5- 3,0
~ .
р 0,1 0,003 0,20- 1,0
s 0,15 0,09 0,15-0,2
•
к 2,35 0,04 0,15- 0,4
Са 3,25 0,05 0,04- 2,0
Cl 0,2 0,06 0,05- 0,1
Mg 2,35 .
0,14 0,02- 0,03
Na 2,4 1,14 0,02- 0,03
Fe 4,2 0,00015 0,01-0,015
"
Zn < 0,01 0,00015 0,0003
Cu < 0,01 < 0,00001 0,0002
І < 0,01 0,000015 0,0001
F 0,1 2,07 0,0001

4
 р .
Білки, нуклеїнові кислоти, формуван1rя KlCTOK 1 зубів
• .

І s 1----•-І Білки й нуклеїнові кислоти

/ Na, Cl ~-----~...\ Участь у процесах збудження клітин
.
. Участь у процесах збудження КЛlТИН, роботі ферментів,
к
утрим·анні води в Rлітині
..

Входить до складу клітинних стінок рослин, кісток,

Са - зубів, черепашок молюсків; необхідний для скорочення
м'язів, внутрішньоклітинного руху

Mg Компонент хлорофілу; бере участь у біосинтезі білка

Компонент гемоглобіну; бере участь у процесах дихання

Fe
й фотосинтезу

• Zn 11-----1~~1 Компонент гормону підшлункової залози - інсуліну

Cu 11-----1•~• Бере участь у процесах фотосинтезу й дихання
Со J .... / КомІіонент вітаміну В 12
І І . ., Необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози
F І ~І Формування емалі зубів

При недостатньому вмісті в !'рунті певного регіону якого-небудь із важливих хімічних

елементів і, як наслідок, дефіциті його в організмі у місцевих жителів виникає від­
повідна ендемічна хвороба

ХІМІЧНИЙ С~ЛАД ОРГАНІЗМІВ

.
•
Хімічні речовини орган1зму

.
~ . ~
"
Неорганічні Органічні

', ', • ., • ,

Вода Гази (02, СО2) Білки Ліпіди Вуглеводи Вітаміни

.
, • •

• Аденозинтри<}>осq>ат1-rа
Мінераль.ні СОЛl Нуклеїнові кислоти
кислота (АТФ)

.·
 НЕОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ В ОРГАНІЗМАХ

•• Має поверхневий натяг.

1. Не має смаку, кольору й запаху. 5.
2. Щільність і в'язкість дорівнюють 1. 6. Має капілярні властивості.
3. t 0 n. = 0 °С , tк 11 п. = 100 °С. 7. Універсальний розчинник
4. Має дипольні властивості.
Фізико-хімічні властивості води

Біологічна роль води

-
1. Надає :клітині об'єму і пружності. 4. Сприяє теплорегуляції :клітин .
2. Забезпечує осмотичні явища. 5. Є середовищем хімічних реакцій.
3. Є дисперсійним середовищем у колоїдній 6. Є джерелом 02 при фотосинтезі.
системі цитоплазми . 7. Здійснює переміщення речовин
•

~
І Речовини·
І--...
.
Гідроq>ільні (розчинні у воді) Гідрофобні (нерозчинні у воді)

Функції мінеральних солей

Можуть перебувати у розчине.ному або нерозчинному стані.

Розчинні coJti дисоціюють на іони.
Визначають буq>ерні властивості - здатність підтримувати рН середовища .
Забезпечують осмотичний тиск.
Входять до складу :коq>а:кторів q>ерментів .
Нерозчинні солі (СаС0 3 , Са3 (РО 4 ) 2 та ін.) входять до складу кісток, зубів, черепашок і пан­
цирів одноклітинних і багатоклітинних тварин

. Аніони
(найважливіші)

Іови 1• ·r
. Фосфат-аніон Карбонат- і гідрокарбонат-аніон
. .
Входить до складу АТФ Пом ' якmує коливання рН
•
i нукле1нових
.. кислот середовища
'

'
.
Катіони
(найважливіші)
.

~ -t . t '

К+ , Na+ Са 2 + " Mg2+ Fe 2+, Fe 3 +

• Полегшу1оть перенесення Бере участь Входить до скла- Входить до скла-
речовин крізь мембрану у процесах ско- ду хлорофілу ду деякіх білків,
u .
и беруть участь у ви- рочення м'язових у ТОМУ ЧИСЛІ
• u
проведенн1
. волокон І
. згор- гемоглобіну
ни:кненн1 и
.
тавня кров~
.
нервового ~мпульсу
.

б
 ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ В ОРГАНІЗМАХ
.'
Органічні речовини клітини можуть бути представлені як відносно простими молекулами,
так і складними. У тих випадках, коли складна молекула (макромолекула) утворена значною
кількістю повторюваних більш простих молекул, її називають полімером, а її структурні
одиниці - мономерами

-
І - Полімери
І
7 ~
Регулярні Нерегулярні
. •
(повтор1овані ланки) (неповторювані ланки)

' ', '

Вуглеводи
Білки Нуклеїнові кислоти
(полісахариди)

Вуглеводи - це органічні сполуки, до складу яких входять в основному три

. .
х1м1 чн1
. еле-

менти - С, Н і О. Загальна qJормула вуглеводів - Cm(H2 0)n

І Вуглеводи
І
~
Моносахариди Оліrосахариди Полісахариди
Мають від 2 до 10 ланок Мають· понад 10 ланок
є мономерами . . •
моносахарид1в моносахарид1в
•
Кристалічні речовини, со- Кристалічні речовини,
Несолодкі, нерозчинні або
.лодкі на смак, добре роз- менш СОЛОДКІ, добре роз-
ЧИНШ у
. .
ВОДІ
•
ЧИННІ у
•
ВОДl
•
погано РОЗЧИННІ у
•
ВОДІ

Моносахариди класифікують за кількістю атомів J5.арбону (С 3 - С 10 ), наприклад nентози (С 5 )

і гексози (С 6 ). До пентоз належать рибоза й дезоксирибоза. Рибоза (С 5 Н 100 5 ) входить до складу
РНК і АТФ. Дезоксирибоза (С 5 Н 10 0 4 ) є компонентом ДНК. Гексози (С 6 Н 12 0 6 ) - це глЮкоза,
фруктоза, галак. то за й інші

Залежно від кількості залишків моносахаридів, що входять до складу олігосахаридів, розріз­

няють дисахариди (два залишки), трисахариди {три залишки) тощо. До дисахаридів належать
сахароза, лактоза, мальтоза й інші . Сахароза (буряковий цукор) складається із залишків
глюкози й фруктози. Лактоза, або молочний цукор, утворена залишками глюкози й галак­
този. Мальтоза (солодовий цукор) складається із двох залишків глюкози

уН2 0Н
н н н н н с о·
І І І І І ~О
н-с-с-с-с -с-с V/h
с
'°"Vс
І І І І І 'Н ~:л?н У/І
ононононон он с с о
І І
лінійна формула н он
циклічна формула

Будова молекули глюкози - енергетичного резерву Будова молекули сахарози

•
орган1зму запасної речовини

7
І Полісахариди
І
' ., ., •

Крохмаль Глікогеіt ЦелІОJІОЗа Хітин

Складається з двох полі- Запасний полі- Основний опорний Мономера-
•
мер1в - менш розгалу- сахарид тварин пол1с~харид
•
росли н. ми є азо-
женої амілози й більш і грибів. У лю- Мономером є гJ11окоза. TOBMlC HI
• .
•
розгалуженого амІло- дини в на·йбіль- Нерозгалужені молеку- цукри.
пектину. Мономером ШИХ
•
КІЛЬКОСТЯХ ли ЦЄЛІОЛОЗИ утворю- Входить
обох є глюкоза. Основна накопичується ЮТЬ ПУЧКИ, ЯКІ
•
ВХОДЯТЬ до
зап асна речовина рос- у м'язах і печін- до складу клітинних
.складу
лин, у особливо великих ці. Мономером · стІнок
•
рослин 1
•
деяких
КЛІТИН-

НИХ СТІ-
..
•
к1лько ст ях накопичуєть- ·є глюкоза. Мо- грибів. Є основою дере- ROI{ грибів
ся
• • .
в насІнн1, плодах, лекули гл1когену вини. Хімічно інертна 1• панцир1в
•

бульбах, кореневиn~ах ще більш розга- и

u
не розчиняється ан1
•
члени сто-
• •
та ~нших запасаючих луженІ .
•
в кислотах, ан1 в лу- ногих
органах рослин гах

Функції вуглеводів

Пластична 'Утворюють кліт.инні стінки рослин і грибів

(буд~вельна) Входять до складу нуклеїнових кислот. .
Становлять зовнішній скелет членистоногих
.
Енергетична При окисненні вивільняють енергію

Запаса1оча Є запасною речовиною

Рецепторна Викqнуrоть роль рецепторів у склад~

• •
r л1копр .. •
оте1н1в
•
КЛІТИННИХ мембран

Ліпіди -
це різнорідна у хімічному відношенні група низькомолекулярних речовин з гідро­
фобними властивостями

І І
Ліпіди
.
.

~ ~
Прості . ". Складні .
., ' ' ' ', ',
Воски Стерини Стероїди Жири Фоссt>оліпіди Гліколіпіди
(нейтральні
ліпіди)

8
 \

,
.,.
Жири - •
П ОХl/\ Ш
•
трехатомного спирту гліцерину и вищих жирних кислот

~ \ ~-
Тваринного походжен11я Рослинного походження

Насичені жирні к1:1слоти Ненасичені жирні кислоти

Тверді, З ВИСОКОЮ tnn. Рідкі, З НИЗЬКОЮ. tnn.

~о
с
"-он
Будова жирІ[ОЇ кисJіоти
· (на прикладі пальмітинової кислоти)

[СJ~9,!З_К_а_ ~QJlE;KYЛИ ~ ·-----------·

І н І о
. s:
~ І
І н о

І
::н-с-о+с
: 11 : : 11 tо

:
~
х
:н-с-о+с

шх ::н-с-о~с11
І :: о
со
х

І
о їі3
І
QI
11 ::r:
:
g:
іЕ І ~П
:н-с.-о~с

І П
со
1 <11
. 1 1 :н-с-о+с Х Е
:н-с-о+с ~
s •І І •І Фосфатна Полярна
~
І____________
І "І
,..,.
~
Н
·-----------· група група
m
І н І c:t
Будова молекули жиру Будова молекули фосфоліпіду

Фосфоліпіди, крім залишків гліцерину й жирних кислот, міст.ять залишок ортофосфатної

кислоти. Вони входять до скл.аду клітинних мембран і забезпечують їх бар'єрні властиво­
сті. Гліколіпіди також є компонентами мембран, але їх вміст там невеликий . Неліпідною
• • • •
частиною гл1кол1п1д1в є вуглеводи

Функції ліпідів

Будівельна "Утворюють біліпідний шар усіх мембран.

Холестерин є попередником деяких гормонів

Енергетична Жири - джерело енергії, при їх окисненні вивільняється в 2 рази більше

енергії, ніж при окисненні вуглеводів: 9,6 ккал (38,9 кДж)/г

Захисна Низька теплопровідність жиру забезnечує теплоізоляцію.

Підшкірний шар жиру у тварин - амортизатор для органів .
. •
Запас жиру в кл1тинах р ослин п1двищує температуру замерзання цитоп-

лазми взимк у

•
Джерело води У тварин пустелі при розщепленні 1 кг жиру ВИДІЛЯЄТЬСЯ 1,1 кг води

Запасаю ча .Тварини й рослини відклад,ають жир у запас

•

Регуляторна Ліпіди входsіть до складу гормонів, які беруть участь у регуляції життєвих
функцій організму

9
•
Білки - це високомолекулярні сполуки, ..біополімери, мономерами .n ких є амінокислоти,
зв'язані пептид1111ми зв'.язками.
Амінокислотою називають органічну сполуку, що має а.міногрупу , карбоксильну групу
u
в радикал.

NI-12 - CH-COOH
І
R
Пептидний зв' язQк Заrаль11а формула амі11окислоти

Усього в природі зустрічається близько 200 амінокислот, .які розрізн.яю1·ьс.я радикалами

й взаємним розташуванням функціональних груп, але тільки 20 з них можуть входити до
складу білків. Такі амінокислоти нlізивають протеїиогенними

І І
•
Протеївогеппі ам1покислоти

~ ~ •

Замінні Незамінні .
-

Синтезуються в організмі Не синтезуються в орга:нізмі тварин

тварин
.
Валін, ізолейцин, лейци:р:, лізин, метіонін,
треонін, триптофан і фенілаланін
-
.
Послідовність із двох амінокислот, зв'язаних пептидними зв'язками, називається дипепти­
дом, із трьох - трипептидом тощо. Серед пептидів зустрічаються такі важливі сполуки,
І як гормони (окситоцин, вазопресин), антибіотики й ін. Ланцюжок з більш ніж десяти амі­
нокислот називається поліпептидом, а з понад 50 амінокислотних залишків - білками

Рівні структурної організаціі білків

Рівень Будова Зв' язок

Первинна структура Послідовність амінокислот Пептидний

у
.
пол1пептидному ланцюз1
.
.

Вторинна структура Упорядковане розташування Водневий

окремих
.
д1лянок
.
пол1пеп-
•
тидного ланцюга у ~вигляд~ ·

спіралей або складок

Третинна структура Просторова конфігурація Гідрофобні зв' язки, іонні.

L-спіралі водневі, ковалентні, дисуль­
• фідні

Четвертинна структура (не Просторова організаці.я кіль- Гідрофобні, іонні,. водневі,

у всіх білків) кох поліпептидних ланцюгів дисульфідні, інші слабкі
взаємодії

10
 с с
' І
C=O···"H-N\ (
H-N С=О
}-·-'с с/--1
, '
О=С
,
N-H··" ·O=C
/ N-H І .,
І \
нQ , с
\ /
с

І~
с·-N-c' Н C=O" " H - N
~C-N н-N Ь=о
Q
'
·.
:9
'
С'
\ \
н .).l-J) ,.___с

о-,с
І
С·--1

~-н
І

. Jf-cM /
N-.Н···" О=С
\
Водневі
..". з'вязки
с<р~; --с, ,с
C-N-<i._ }і H-N
/
C= O·""H- N\
С=О
: -N \ І
о :· о ' с с
1 2 3
Вторинна (1), третинна (2) та четвертин11а (3) структура білка
(за Д. Тейлор, Н. Грін, У. Стаут, 200 4, зі змі11ами)
1

І Білки (за формою молекул)

І
~ ~
Фібрилярні Глобулярні
(молекули витягнуті) (молекули у формі клубка-глобули)

І І
• •
Білки (за ХІМІЧІІИМ складом)

~ ~
Прості (у складі тільки .
Складні (у склад~ є небілков.а частина)
амінокислоти)

. , .
Лі по- Хром о- Гліко- Нуклео-
проте1ни проте1ни проте1ни проте1ни

Денатурація - це втрата білковою молекулою своєї структури, аж до первинної . Зворотний

процес відновлення структури називається ренатурацією, однак він н е завжди можливий.
Повне руйнування білкової молекули називається деструкцією

Зміна температури Зміна рН (дія кислот і лугів)

Денатурація
Вплив солей важких r.~еталів білка" Зміна а1!·мосqJерного тиску

Вплив органічних розчинників

11
Функції білкі в

Структурна Утвqрюють ос:нову цитоплазми, входять до складу мембра11них структур,

рибосом, хромосом .
До складу шкіри входять - білки :колаген і кератин .
.
Сухожилки містять колаген та еластин, м' язи - актин та МІОЗИН

.
Каталітична Біологічні каталізатори білки-ферменти

Рухова Рух у живій природі (ско р очення м'язів, рух джгутиків і війок) Грунтується
на білкових структурах клітин

від тканин до
. -
Транспо ртна Транспорт 02 від легенів до тканин і С0 2 леген 1 в білок
гемоглобін ; транспорт речовин (жирні кислоти - білок а;rьбумін)

Захисна Фактори імунітету - антитіла й інтерферон

Регуляторна Гормони - регулятори обм і нних процесів (інсулін , глюкагон)

Енергетична При окисненні амінокислот вивільняється енергія: 1 г - 17 ,6 кДж

Запасаюча Відкладаю т ься для живлення організму, що р озвиваєтьс я (казеїн молока ,

овальбумін яєць, білки насі ння)
... . ...
Рецепторна Є рецептораl\іІИ мембран, беруть участь у сприинятт1 и передач~ сигнал1в

Нуклеїнові ки слоти - це біополімери, мо~

номерами яких є нуклеотиди . Зараз відомо
дві нуклеїн ові кислоти: рибонуклеїнова (РНК) N
~N
і дезок сирибонуклеїнова (ДНК)

llуклеот ид утворений азотною основою, за­

лишком цукру-пентози й залишк ом ортофос­
о

11
ОН-Р - О - СН 2
< N N
)
фатної кислоти . Особливості нуклеотидів в ос­ о
І
новному визначаються азотними

що входять до їх складу, тому навіть умовно

нуклеотиди позначаються першими буквами
осно в ами, он
н ---
н

он

назв о сн ов Будова 11уклеотиду (11. а 11рикладі аде11і11у)

І Азотні ос11ови
І
,. , '
, .
Аденін { А) Гуанін (Г) Тимін (Т) Урацил (У) Цитозин (L\)

Дезоксирибоза -- Дезоксирибонуклеотид -- ДІІІ~

--
І
а.
РНК

-- Сигнальні мо1rекули (цАМФ)

Рибоза -, Рибо нуклеотид

І
Макроерrічні сполуки ( АТФ)
-
І
.
- КоqJерl\1е :нт :и (НАДФН, І-ІАДН, ФАДН 2 )

12
 ·.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) - дво­

ланцюговий біополімер, мономерами .якого
є дезоксирибонуклеотиди. До їх складу вхо­
дять чотири азотних основи з п'яти можли­
вих - аденін (А), тимін (Т), гуанін (Г) і ци­
то·зин (Ц), а також залишки дезоксирибоз.и
й ортофосфатної _ кислоти. Нуклеотиди в лан­
цюзі ДНК з'єднуються між собою залишкам·и
ортофосфатної кислоти, створюючи фосфоди­
ефірний зв'язок

Гї\1111111г=[l
~ІІІІІІL!_J

ГїІl::::::ш
~ ІІ І І І І
Тривимірна модель будови ДНК
Комплементарність нуклеотидів ДНК

Процес самовідтворення молекули ДНК, Реплікація ДНК •

що забезпечує точне копіювання спадкової

інформації й передачу її з покоління в по-
коління, називається реплікацією (від лат.
replicatio - пов.торення)

РНК (рибонуклеїнова кислота) - біополімер, мономерами .якого є рибонуклеотиди. Вони

містять також чотири а-зотних основи - аденін (А), урацил (В), гуанін (Г) і цитозин (Ц)

І .
РНК

~
~

Інформаційні (матричні)
Рибосомні рРНК Транспортні тР·нк
і РНК ,
•
2-4 о/о 80% 16-18 °/о
Транспорт амінокислот
Матриця для синтез~ .
• • ' Участь у синтез~ білка до місця синтезу білка
пол1пептидиих ланцюг1в
(на рибосоми)

13
Відмінності ДНК і РНК

Характеристика днк • І
РНК

-
. .
Склад Дезоксирибоза, ТИМІН, аден1н, гу- Рибоза, урацил, аден1н, гуан1н, ци-

анін, цитозин, фосq>атна група тозин, q>осфатна група

Структура Двохланцюгова молекула (закручена Одноланцюгова молекула (за винят-

подвійна спіраль) ком РНК деяких вірусів)

.
Форма Незамкнуті молекули в ядрі, кільце- Ланц1ожок у тРНК - «КОНЮШИНО-
V
ва форма в мітохондріях, пластидах ВИИ ЛИСТ»
. . .
1 у прокар1от1в

Також у рибосомах
.
1 г1алоплазм1
.
Локалізація Ядро, мітохондрії й пластиди еука-
. .
р1от1в, цитоплазма прокар1от1в
. .

Функція Зберігання й передавання спадкової В основному - реалізація спадкової

інq)ормації інформації
.

АТФ (аденозинтриq>осq>атна кислота) - це нуклеотид, що містить, крім азотно1 основи

аденіну й залишків рибози, три залишки q>осфатної кислоти. Зв'язок між двома останніми
q>осфатними залишками є макроергічним.

о о о
< N

11 11 11
НО-Р - О-Р-О-Р-О-Н2С
о
І . І І
он он он н

н
он он

Будова молекули АТФ

При потребі R енергії макроергічний зв' язок АТФ розщеплюється і утвор1оється аденозин­
дифосфатна кислота (АДФ) і фосq>атний залишок; при цьому виділяється енергія:
АТФ + Н 2 О ~ АМФ + Н 3 Р0 4 + 40 кДж
АДФ також може розщеплюватися з утворенням ЛМФ (аденозинмоноq>осфатної кислоти)
і залишку фосфатної кислоти :
АДФ + Н 2 0 ~ АМФ + Н 3 Р0 4 + 40 кДж
У процесі енергетичного обміну й фотосинтезу АДФ приєднує фосфатний залишок і пере­
творюється на АТФ. Реакція відновлення АТФ називається фосфорилюванням. АТФ є уні­
версальним джерелом енергії для всіх процесів життєдіяльності живих організмів

14
~· КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІ.і ЖИТТЯ
.,

ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

Основ11і положення к.дітИJІНОЇ теорії Т. Шванна

. .
- Усі ЖИВІ органІзми складаються ІЗ КЛІТИН
•

.
- Клітини тварин 1 рослин мають загальн1 принципи будови
.
. . .
.-
•
Життєдіяльніс1·ь органІзм1в являє собою суму життєдіяльності ВСІХ "
иого КЛІТИН

•• •
Ос11ов11і положения сучасно1 КЛІТИННОІ
••
теор11
•••

Клітина - одиниця будови,

. . " • .
ЖИТТЄД1ЯЛЬНОС1'І, росту и розвитку живих орган1зм1в; поза
._
КЛІ1'ИНОІО життя немає

Клітина - єдина система, що складається з безлічі законом1рно пов'язаних один з од-

._
ним елементів, які становл.ять певне цілісне утворення
.
...._ Клітини всіх організмів подібні за
. .
СВОІМ ХІМІЧНИМ складом, будовою й функціями

Нові
. • . • • . •
КЛІТИНИ утворюються ТІЛЬКИ в результатІ ПОДІЛУ ВИХІДНИХ КЛІТИН ( «клітина ВІД
-
клітини»)

Клітини багатоклітинних організмів утворюють тканини, із тканин складаються органи.

- Жит1·я організму в цілому зумовлене взаємодією клітин, що його складають.

Клітини багатоклітинних організмів мають повний набір генів, але відріз.няються одна
. .. . . .
- ВlД ОДНОl ТИМ, що в них працюють РІЗНІ групи генІв,
•
наслІдком чого є морфологічна
й функціональна різноманітність клітин - диференціювапня

• •
Основні структури~ компоненти
. кштини

.
~ •
~
Поверхневий апарат Цитоплазма Спадкова
інформація
. • . , ' .
надмембранний підмембранний
гіалоплазма органели
комплекс комплекс
. - 1

плазматична
включення
мембрана

15
 .

І
•

І
•
Типи КЛІТИНИ

~ ~
. Прокаріотичні Еукаріотичні

Не мають ядер Мають ядро хоча б на одній зі стадІи

о V
розвитку
.
Бактерії й археї Рослини, гриби, тварини

Хімічний склад клітинних мембран Відповідно до загальноприйнятої за­

(на прикладі плазматичної мембрани тварин) раз рідинно -мозаїчної моделі мембра-

/ ' . ~
ни,
•
ЛІПІДИ
•
утворюють

і забезпечують поділ водних фаз внут­

ПОДВlИНИИ
• U V
шар

Ліпіди Білки . Вуглеводи

рішнього середовища клітини та її ото­
(близько 45 % ) (близько 50 %) (близько 5 %) чення . Частина білків розташована на
Зв'язані
Фосфоліпіди ~ Ліпопротеїни І+ поверхні мембрани - це периф еричні,
з білками та
. . або поверхневі. Інші білки частково або
Г ліколіпіди ~ Г лі1-сопротеїни І+ ЛІПІдами
повністю занурені в мембрану - це ін­
тегральні білRи.
Холестерин ~
Над поверхнею мембрани виступають
зв' язані з білками ланцюжки вугле·­
-
водів, - які (глікопротеїни). Глікопротеї­

І Фуuкція мембран
І •
ни мембран високоспецифічні, за ними
відбувається взаємне розпізнавання клі-
Обме~-tувальна
•

Бар'єрна
• • І
тин, у
U
тому числІ сперматозоІда І яи-
•
цекл1тини.
-
Транспортна Рецепторна На поверхні тваринних клітин розта-
V V U
шовании тонкии шар, утворении спле-
Каталітична Енерго- тенням вуглеводних молекул, - гліко­
транс формувальна калікс. Він забезпечує безпосередній
Утворення
• •
зв'язок клітини із зовнішнім середови­
МlЖКЛl ТИНИИХ Компартментація щем, у ньому відбувається позаклітинне
.
контактІв (поділ на відсіки) V о о

травлення и розмІщенІ рецептори

Мембранний транспорт

' ' ' .

Транспорт молекул та іонів Транспорт великих часток

' ' ' . •

Активний Пасивний Ендоцитоз

- Екзоцитоз

Протікає з вит­ Протікає без вит- Активний процес Процес виведення

ратою енергії від рати
...
енергІІ, в1д
. поглинання
• •• • u
речо- залишк1в lЖІ и ре-
"
менmоІ концентра- більшої концентра- ВИН КЛІТИНОЮ
•
ЧОВИН
.
13 КЛІТИНИ
.
ції до більшої • •• ••
ЦІl до меншоІ

\. -
Проста Полегшена Осмос Фагоцитоз (тверді Піноцитоз
дифузія дифузія (транспорт частки) (розчинені
(транспорт (транспорт води) речовини)
речовин) речовин)

16
 . ;

Цитоплазма - це внутрішній вміст клітини. У неї занурені всі орrанели клітини, ядро
й різноманітні проду:к 'l'п життєдіяльності. Цитоплазма зв'язує всі частини клітини між
собою, у ній протікають чис.ленні реакції обміну речовин

Будова еукаріотичної клітини

Плазматична Товщина 6- 1О нм; 1. Обмежує вміст клітини.

мембрана має рідинно-мозаїчну будову; 2. Визначає вибіркову проник­
• U V •

ність:
t •

ПОДВlИНИИ шар л1п1д1в;

два шари білків, які розтаnховані на • дифузія;

поверхні ліпідного шару, занурені • "
пасивнии транспорт;
V •
в нього, пронизують иого наскр1зь • "
активнии транспорт.

3. Фагоцитоз.
4. Піноцитоз.
5. Забезпечує подразливість.
6. Забезпечує міжклітинні контакти

Цитоплазма Напіврідка маса колоїдної структури; Поєднує органоїди клітини й забез­

складається з гіалоплазми (білки, печує ix взаємодію
ліпіди, полісахариди, РНК, катіо-
ни, аніони)

Немембравні органели

Клітинний центр Розмір О, 1-0,3 мкм; 1. Утворює веретено поділу кліти­

складається із двох центріолей ни, бере участь у поділі кліти­
і центросфери; ни .

немембранна структура; 2. Бере участь у розвитку джгути-

містить 1білки, вуглеводи, ДНК,
• ' • V
KlB 1 ВІНОК

РНК, ліпіди

Рибосоми Розмір 15-20 нм; Синтез білка

складаються із двох субодиниць ве­
ликої та :малої;
РНК і білок
вільні або пов' язані з мембранами

Цитоскелет Структури білкової природи - 1. Опорна.

мікронитки, мікротрубочки 2. Закріплення органел у певному
.
положенн1

Одвомембравні органоїди

Ендоплазматична Система мембранних мішечків 1. Синтез білкі~ (шорсткуватий

.
с1тка діаметром 25- 30 нм; ~ тип) .
утворює єдине ц1ле
. .1з . зовн1шньо10
.
2. Синтез ліпідів і стероїдів (гла­
мембраною і ядерною оболонк ою ; денький тип).
•
~снує два типи: 3. Накопи""(1еняя та тр а:н спорт син­
• шорсткуватий (гранулярний); тезованих речовин

• "
гладкии

Комплекс Низка мембранних мішечків-цнс- 1. Бере участь у виведенні речо-

Гольджі терн, вин, синтезованих кл1тиною
•
система пухирц1в; (секреція).
розмір 20-30 нм; 2. Утворення лізосом.
розташований біля ядра 3. Модифікація білків

17
 . ;
'

Продовження таблиці Вудова еу1.;..аріотич,11.ої клітини

Лізосоми Сферичний мембранний мішечок; 1. ,Перев арювання речовин.

багато гідролітичних ферментів 2. РозщеrіJrення відмерлих частин
(близько 40); .
КЛІТИ Ю!. .

розмір 1 мкм 3. 'Уч асть у фагоцитозі

Вакуолі Характерні Для рослинних клітин; 1. Ре гулюють осмотичний тиск
.
МlШЄЧКИ
. .
заповненІ КЛІТИННИ
. .
М соком; у КЛlТИНl.

у клітинах тварин :. 2. Накопичують речовини (пігменти

• с:корочувальнІ;
. . . •
КЛІТИН ПЛОДІВ, ПОЖИВНІ речови -

•травні; ни, солі)

• фагоцитуючі

Двомембранні органели

Мітохондрії Тільця від 0,5 до 7 мкм; 1. Окиснення органічних речовин.

оточені подвійною мембраною; 2. Синтез АТФ і накопиче ння енер-
внутрішні мембрани утворюють ."
ГІІ.

складки - кристи; 3. Синтез влас них білків

матрикс (рибосоми, ДНК, РНК, ба­
гато ферментів)

Пластиди Розмір 3- 10 мкм ; Фотосинтез - хлоропласти;

.
~снує тр:и види: забарвлення квіток та 11лодів -
• лейкоп;r асти - безбарвні; хромопласти;

• -
. ....
хромоп;1асти червон1; запасання речовин - леикопласти

• хлоропласти -
.
зелен~;

укриті подвійною мембраною;

С'l'рома - матрикс;

мають грани та (або) тилакоїди;

у стромі перебувають ДНК і рибосоми;
мембрани тилакоїдів містять хло­
рофіл

Ядро Розмір 2-20 мкм; 1. Зберігання та передача спадкової

оточене ядерною оболонкою з по­ інформації.
рами, всередині містить матрикс 2. Контроль жіттєдіяльності
(каріоплазму) та занурені в нього
ядерце (РНК, білок) та хро~атин
(ДНК, білок)

-4
Хроматин - сукупність хромосом у ядрі,
·3
що не перебуває у процесі поділу.
Будова хромосоми
Хромосома - це структура клітинного
•
ядра, що
.
м1стить гени
...
и несе
1 центромера (первин­
певну спад-

2 на перетяжка);
кову інформацію про ознаки й властивості .
.
орган1зму.
2 плеч1;;

Основою хромосоми є дволанцюгова молеку­

3 вторинна перетяж ­

ка;
ла ДНК, упакована з білками. В еукаріотів
із ДНК взаємодіють гістонові й негістонові
4 супутник;

білки, тоді як у прокаріотів гістонові білки •• 5 хроматиди

.
в1дсутнІ
.
5

18
 .,

Форма хромосоми

/ ~
•
р1вноплеча
•
нер1вноплеча паличкоподібна

Каріотип - сукупність ознак хромосомного набору даного виду організмів

Групи хромосом

Аутосоми Статеві (гетерохромосоми)

у

Соматичні клітини мають диплоїдний набір хромосом (2п), а стате в1 гаплоїдний (п)

Характерні ознаки клітин прокаріот і еукарі от

Характеристика Прокаріоти Еукаріоти

Розміри клітин 0,5-5 мкм 40 мкм

Форма . Одноклітинні або багатоклітинні Одноклітинні, колоніальні, багато­

клітинні

Генетичний Кільцева ДНК розташована в цитоп­ Лінійні м олекули ДНК, пов'язані

. лазмі, немає ядра або хромосом з білками, утворюють хромо с оми
матер1ал
усередині ядра. Є ядерце

Синтез білка Рибосоми дрібні, вільні Рибосоми великі, деякі пов' язані
з ЕПС

Органели Органел мало, жодна не має мем­ Органел багато, деякі мають мем­
брани брани

Клітинні Тверді, містять муреїн · У зелених рослин і грибів клітинні

•
СТІНКИ стінки тверді: у рослин із целюлози,
у грибів з хі тину

Джгутики Прості, мікротрубочки відсутні, Складні, мікротрубочки, 9+ 2;

d ~ 20 нм d ~ 200 НМ

Дихання Аеробне чи анаеробне Аеробне чи анаеробне

.

Фотосинтез Хлоропластів н~має· У хлоропластах

Фіксація азоту Деякі мають таку здатніс т ь Жоден організм не здатний до фік-
".
сац11 азоту

19
Порівняльна характери стика будови кліти:н рослин, тварин, грибів і бактерій

Ознака Бактерії Тварини Гриби Росли1111-

Спосіб живлення Гетеротрофний Гетеротрофний Гетеротрофний Автотрофний

або автотрофний .'

Організація спад-
Прокаріоти Еукаріоти Еукаріоти Еукаріоти
кової інформації \

Плазматична
є є є є
мембрана

Клітинна стінка Муреїнова - Хітинова Целюлозна

Цитоплазма є є є є

Багато (у т. ч.
Органоїди Мало Багато Багато
хлоропласти)

Включення:
тверді волютин
.
гл1коген гл1коген крохмаль
. . .
р1дк1 .
РІДКО
скоротлив1,
. .
.
~нод1
.
вакуол1
.
вакуол1
.
травш вак уол1

Клітинни й цикл

Клітинний цикл
• • • • t

пром1жо1<. часу в1д появи кл1тини в результатІ под1лу до 11 подІлу .

Інт ерфаза -
.
пром1жок часу в життєвому ЦИКЛІ,
. у ЯІ\.ИИ
" .
кл1 тина не перебуває у процес~
.
под1лу
. "
и нормально функціонує

. , ' .
G 1 -11еріод S-період G 2 -період
(передсинтетичний, ( СИІІТЄТИЧІІ ИЙ) (постсm1тетичиий,
nостмітотичпий) Реплікація ДНК (крім цен- премітотичпий)
Ріст і розвиток клітини, ак- тро мери); подвоєння числа Інтенсивний синтез РНК,
...
тивний синтез РНК, білків мікротрубочок центр1олеи білків 1 АТФ, необхідних
. .
1 ІНШИХ необхідних речо-
.
КЛІТИННОГО центру для процесу ПОДJ!.Лу; ПОДІЛ

вин
.
центрІолеи,
...
м1 тохондрІи,
....
пластид

Тривалість інтерфази в клітинах рослин і тварин, здатних до

.
под~лу, становить у середнь-

ому 10- 20 годин, а мітозу - близько 1-2 годин

G 1 -період
інтерфази

Цитокі:вез
--~
Телофаз.а__---:
Мітоз Анафаза.--­
Метафаз G 2 -період
Профаза інтерфази

20
 •

Мітоз - спосіб непрямого поДілу спадкового матеріалу соматичних клітин

' . .

Профаза Метафаза · Анафаза Телофаза

Фази мітозу

Цитокінез - поділ цитоплазми материнської клітини

Мейоз - Ц€ спосіб непрямого поділу первинних статевих .клітин (21і2с), у результаті якого
утворюються статеві клітини (lnlc)

Мейоз І

профаза І

метафаза І анафаза І телофаза І

Мейоз 11

профаза 11 метафаза 11 анафаза 11 телофаза 11

Мейоз

21
 ,

Кон'югація це процес злиття гомологічних

-
(парних) хромосом по всій довжині.
Кроссинговер - взаємний обмін гомологічни-
- - -
ми
.
дІлянками
.
гомологІчних хромосом

Кроссинговер

Порівняльна характерис;тика мітозу й мейозу

Ознака Мітоз Мейоз

Які клІтини вступа­ Соматичні (2п) Первинні статеві клітини (2п)

ють у поділ?

Кількість поділів 1 2
Які клітини утворю- 2 соматичні (2п) 4 статеві (п)
ються в процес~ подІ-
. .
лу?

Мейоз І Мейоз ІІ
Фази: (редукційний поділ) (екваційяий поділ)

- інтерфаза
.
ПІдготовка
.
клІтини підготовка клітини дуже коротка, под­
. •
ДО ПОДІЛУ, ПОДВОЄННЯ ДО ПОДІЛУ, ПОДВОЄННЯ воєння ДНК не в1д ­
днк днк бувається

- профаза конденсація хромо­

•
конденсац1я хромо -
•
конденсац1я хромо-

сом, зникнення ядер­ сом, зникнення ядер ­ сом, зникнення ядер­

ця, розпад ядерної ця, розпад ядерно ї ця, розпад ядерної

оболонки оболонки, може від­ оболонки
буватися кон'югація
u
и кроссинговер

•
- метаq.>аза хромосоми розташо- по екватор~ розташо- хромосоми вибудову-
. вуються
.
вуються по екваторІ, біваленти~ ються по екватор~,

формується веретено формується веретено формується веретено

•
ПОДІЛУ
• .
ПОДІЛУ ПОДІЛУ

- анафаза
.
ДО ПОЛЮСІВ розходять-
.
ДО ПОЛЮСІВ розходять "
.
ДО ПОЛЮСІВ розходять-

ся хроматиди ся гомологічні хромо- ся хроматиди

•
соми ІЗ двох хрома-

тид

- телофаза хромосоми деконден­ хромосоми деконден­ хромосоми деконден­

суються, формуються суються., формуються суються, формуються

нові ядерні оболонки нові ядерні оболонки нові ядерні оболонки
•
І ядерця
.
1 ядерця
•
І ядерця

22
 ОБМІН РЕЧОВИН , І ПЕРЕТВОРЕННЯ · ЕНЕРГІ.і L
' '••
...~
• • Jt, r •

'
М етабол,із.« , або обмін речовин, - це сукупність хімічних .реакцій у клітині, що забезпе-
чують її нормальне <l>ункціонування

Обмін речовин

П лас тич.ний обмін Енергетичний обмін

(анаболізм, асиміляція) (катаболізм, дисиr4іля ція)

Сукупність реакцій синтезу, які Сукупність реакцій розщеплен-

проходять із витратою енергії 1-----р_е_ч_о_в_и_н_и_ _--1~~ ня складних речовин до простих.
АТФ. У процесі пластичного обмі-
-
У результаті енергетичного обміну
ну синтезуються
.
органІчн1
. . .
речови- енергія видІляється енергІя, що запасаєть -
ни, необхідні клітині. Прикладом ..,.-і------------; ся у вигляді АТФ. Найбільш важ -
реакцій пластичного обміну є фо- ливими процесами енергетичного
тосинтез, біосинтез білка й реплі- обміну є дихання і бродіння
кація (самоподвоєння) ДНК

Схема загального обміну речовин

Їжа Кисень

Органи травлення (переварювання Органи дихання

та усмоктування поживних речовин) (кисень потрапляє в капіляри)

Кров, лімфа, тканева рідина клітини (відбувається

розщеплення речовин і утворення нових речовин)

Рідкі продукти Вуглекислий

розпаду газ

Травна система, шкіра, нирки Легені

Навколишнє середовище
"

І І
•
Організми за способом живлення

7 ~
Автотроф~ Гетеротрофи

Самостійно • . •
синтезують орган1чн1 речо- Використовують винятково ГОТОВІ ор-
• • •
вини з неорганІ чних ган1чн1 речовини

23
 Етапи енергетичного. обміну .,
І. Підготовчий

Розщеплення макромолекул до мономерів:

вуглеводи --.; глюкоза
'
білки --.; амінокислоти
. ... .
жири --.; жирн1 кислоти и г л1церин

нукле1нов1
. .. . кислоти --.; нуклеотиди

Відбувається в кишечнику . або в ліз осо мах.

Енергія, що виділяється, розсіюється у вигляді тепла

.
• 11. Анаеробний (безкиснев.ий)

Розщеплення мономерів до проміжних продуктів.

Відбувається в цитоплазмі. Найчастіше субстратом реакцій є глюкоза.
Процес бескисневого розщеплення вуглеводів називається глікол.ізом.
Глюкоза втрачає чотири атоми водню, тобто окислюється, при цьому утворюються дві моле­
кули піровиноградиої кислоти, дві молекули АТФ і дві молекули відновленого НАДН + І-І+ :
С 6 Н 12 0 6 + 2Н 3 Р0 4 + 2АДФ + 2НАД+ --.; 2С 3 Н 4 0 3 + 2АТФ + 2НАДН + 2н+ + 2Н 2 0.
Якщо кисню в клітині недостатньо, то утворена піровиноградна кислота перетворюється
на молочну, однак на це йдуть обидві молекули НАДН + Н+ :
2С 3 Н 4 0 3 + 2НАДН + 2н+ --.; 2С 3 Н 6 0 3 + 2НАД+

ІІІ. Аеробний (кисневий)

Окиснення промія~них сполук до кінцевих продуктів (С0 2 і Н 2 0) з виділенням великої кіль­

кості енергії. Цей етап також називають тканиним диханням.
Сукупність реакцій кисневого дихання може бути виражена наступним чином:
2С 3 Н 4 0 3 + 602 + 36Н 3 Р0 4 + 36АДФ --.; 6СО 2 t + 38Н 2 0 + 36АТФ. ·
Сумарне рівняння дихання виглядає таким чином :
С 6 Н 12 О 6 + 60 2 + 38Н 3 Р0 4 + 38АДФ --.; 6С0 2 t + 40Н 2 0 + 38АТФ.

Бродіння - анаеробний процес перетворення органічних речовин; який протікає з вивіль­

ненням невеликої кількості енергії

Синтез білка є, можливо, найскладнішим процесом синтезу в клітині, оскільки в · ньому

беруть участь до трьо~сот різних ферментів і інших макромолекул. Крім того, він відбу­
вається з високою швидкістю, що вимагає ще більшої точності

І Етапи біосинтезу білка .

І
Транскрипція - біосинтез молекул іРНК на відповідних ділянках днк.
Ві дбувається в ядрі, мітохондріях. , пластидах за участі ферменту РНК-полімераза

Трансляція - це біосинтез поліпептидного ланцюга на молекулі іРНК.

•
Відбувається в цитоплазмі, наприклад на шорсткуватій ЕПС, за наявност1 рибосом,
активної тРНК, іонів Mg

24
 .,

\
' ..
А У Г Г Ц У А У Г ГА Ц Ц Ц ·r

..

Транскрипція Трансляція

Спадкова інформація організмів зашифрована в ДНК у вигляді zенетичноzо коду - певних

• •• • •
сполучень нуклеотид1в та ix посл1довност1
.

Ген - це елементарна одиниця спадкової інформації. У людини всього близько 25-· ЗО тис.
генів
'

І Гени
І
·. ~·
.
. .
-
Регуляторні ' Структур11і
\

Забезпечують активацію або • Кодують первинну структуру білка,

гальмування зчитування інформації рРНІС і тРН:К

І .
Властивості генетичного

,
коду

,
І
• •• •
.
триплетн1сть
• ..
ун1версальн1сть
•
специфічність
• •
надм1рн1сть неперекривн1сть
•

.
·І І
'
.Оперониа структура rена

• ', '
,
. . ' •
. промотор оператор с~уктурн~й ген терм1натор

3 оператором, що розташований між промотором і структурним · геном, може бути зв'язана

певна речовина,, що не дозволяє продовжувати транскрипцію, - р е пресор. Структура ре п-
~ . .
ресора закодована в регуляторному ген1
.
.

На відміну від генів прокаріотів, у· генах еукаріотів значущі ділянки (екзони) чергуються
з незначущими (інтронам·и), які · повністю переписуються на іРНК, а потім вирізаються
у процесі їх дозрівання. Біологічна роль інтронів nолягає в зниженні .ймовірності мутацій ·
•
у значущих д1л~нках
<

25
•
 Для прис.корення синтезу певних біл- ..
кових молекул до однієї молекули
іРНК можуть пр~єднуватися послі­
довно кілька рибосом, .які утворюють
єдину структуру - полісому

і РНК

По:Лісома

Особливості реакцій матричного синтезу .

.
' . . t , '

Властиві тільки жи- Відбивають основну Забезпечують спе- Сприяють ВИСОКlИ

• u

11.им орган1змам
•
властив1сть
•
живо- цифічну ПОСЛlДОВ-
. . ."
ШВИДКОСТІ реакц1и

го - •
в1дтворення
•
н1сть мономер1в
.
.
собі подібних
.

'У клітинах принцип матричного синте·зу пол~гає в тому, що нові молек-ули білків і нук-
.. .
ле1нових кислот синтезуються в1дпов~дно до програми,
. .. .
закладено~ в структур~ молекул тих

самих нуклеїнових кислот (ДНК· або РНК), які існували раніше

Автотрофне живлення

Фотосинтез це процес перетворення енергії світла на енергію хімічних . зв'язків органіч­

-
них сполук за допомогою хлорофілу
.

Фази фотосинтезу

-~

Швидкість світлових реакцій зростає пропорційно наростанню

сили світла і не залежить від температури. ·світлові реакції
відбувають·ся на мембранах тила~оїдів.
Кисень - побічний продукт фотосинтезу, джерелом киси
є вода.

Протони водню виходять із

,.. тилакоїда крізь канал у мембранно-
му білку - АТФ-синтазі, при цьому з АДФ синтеауєтьс.я АТФ.
Даний процес має назву фотофосфорилювання, · не вимагає участі
кисню й дає в 30 разів більше АТФ, ніж мітохондрії в процесі
\
окиснення.
.
Сумарне рівняння реакцій світлової фази фотосинтезу: ,t + т•
• 2Н2О + 2НАДФ+ + ЗАДФ + ЗНзРО4 ~ 2НАДФН + 2н+ + ЗАТФ + 02t Світлова фаза

26
Швидкість темпових реакцій зростає з підвищенням температу-
.,
ри, однак із досягненням 30 °С, це · зростання припиняється, що
свідчить про ферментативний характер перетворень, які відбу­ 600,
6АДФ
ва.ються в стромі.
У процесі темпових реакцій фотосинтезу відбувається зв' Язування бАТФ
молекул С0 2 , на яке витрачаються молекули АТФ і НАДФН + н+,
• • • • u
синтезован1 п1д час св1тлових реакц1и:

6С0 2 + 12НАДФН + 12Н+ + 18АТФ ~

~ С 6 Н 12 О 6 + 6Н 2 О + 12НАДФ-+= + 18АДФ + 18Н 3 Р0 4 • 12НАДФН+Іr
12НАДФ
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати таким чином:
6СО 2 + 12Н 2 0 ~ С 6 Н 12 0 6 + 0 2t + 6Н 2 0 Темпова фаза
або

Реакції світлової і темнової фаз фотосинтезу взаємозалежні, тому що збільшення швидкості

однієї групи реакцій впливає на інтенсивність усього процесу фотосинтезу тільки до пев­
ного моменту, доки друга група реакцій не виступить у ролі лімітуючого фактора, і тоді
.'
виникає потреба в прискоренні реакцій другої групи для того, щоб перші відбувалися без
обмежень

Хемосинтез - це процес синтезу органічних сполук за рахунок хімічної енергії неорганіч­

них

І Хемотрофи
І .

~ • ~
Ні трифікуючі бактерії Су льфобактерії Феробактерії

Нітрифікуючі бактерії окислюють утворений з атмосферного азоту азотфіксуючими бактерія-

V •
1
t t t t •

ми амон1и до н1трит1в н1трат1в:

2NH 3 + 302 ~ HNO~ + 2Н 2 0 + 663 кДж,

2HN02 + 0 2 ~ 2HN03 + 192 кДж.
Сульфобактерії окислюють сірководень до сірки, а в деяких випадках і до сірчаної кисло-
ти:

H 2S + 0 2 ~ 2Н 2 0 + 28 + 272 кДж,
28 + 30 2 + 2Н 2 0 ~ 2H2S04 + 483 кДж.
Феробактерії окислюють солі феруму: .
4FeC03 + 0 2 + 6Н 2 0 ~ · 4Fe(OH)t + 4С0 2t + 324 кДж

27
•
 - ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІ.і ЖИТТЯ -
.'

НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

І Віруси
І
~ - ~
ДНК-вмісні РНК-вмісні

Аденовіру·си,
. . '
ВІЛ,
•
-
и
.
вІтряноІ
.. '
ВІ руси

в1спи, де.як~
.
герпесу,
'
вІруси
ВІСПИ

гепати- фаліту,
ВІ руси

кору,
ТЮ'l'ЮНОВОЇ мозаїки'
краснухи, грипу,
енце-

сказу

"
. " '
ту И ІН. И ІН.

Із усіх властивостей живого віруси ви.являють лише здатність до відтворення, але це стає
можливим лише в клітиніuхаз.яїні.
ДНК (РНК) + капсид (білкова оболонка) ~ Простий вірус
ДІІК (РНК) + капсид + ліпопротеїнова мембрана + --'" С а ий вірус
+ вуглеводи + неструктурнІ' б'Ілки-ферменти -, кл ди
Віруси існують у двох формах: позаклітинній та внутрішньоклітинній. Вільних вірусів немає,
всі вони - внутрішньоклітинні паразити на генетичному рівні. Власне віруси є паразитами
еукаріотичних клітин, а бактеріофаги паразитують тільки на клітинах бактерій

. Шляхи потрапляння
•
в1русу до орган1зм·у
•

/ ', ~ ~
Повітряно- При контакті Трансплаце -
~ Пероральний ... Перкутанний
крапельнии з кров'ю тарнии

Безпосередньо в клітину віруси можуть потрапляти випадково, з рідино10, щ.о поглинається

шляхом піноцитозу, однак частіше проникненню передує їх контакт із мембраною кліти­
ни-хазяїна. Більшість вірусів проникає не в будь-яку клітину організму-хазяїна, а лише
в певну: віруси гепатиту - у клітини печінки, риновіруси - у клітини слизової оболонки .
верхн1х
. дихальних шл.яхІв
. тощо

Етапи вірусної інфекції

•
ДНК-вмісні вбудо- Вихід вірусів
вують днк у геном ' . .
ІЗ КЛІТИНИ
•
хазяїна
Проникнення . . Самозбирання . (брунькуванням
. • .
В КЛІТИНУ
РНК-вмісні синте-
в1русних часток або в11аслідок

зують на РНК абq загибелі

ДНК, або білок клітини)

28
Віруси, що проникли в клітину, швидко пригнічують
., 11 системи самовідновлення, тому вона
гине. Однак не завжди вірус здатний репродукуватися, тому що захисні механізми клітини
V • • Іі Іі

можуть перервати иого розмноження, внасл1док чого НОВІ в1русн1 частки не утворюються

• '
Профілактика в1русних захворювань

~ ~
. •
Переривання шляхів надходження віру- Підвищення резистентностІ орган1зму
.
су до органІзму

Прокаріоти

Ціанобактерії - це поодинокі або колоніальні організми, що мають спільний слизовий

чохол. Вони містять хлорофіJІ й інші пігменти фотосинтезу, що зумовлює їх різноманітне
забарвлення. Ціанобактерії не тільки утворюють кисень і органічні речовини, але й можуть
u • • •
входити до складу лишаиникІв, а також спричиняти «ЦВІТІННЯ» води

І Спосіб живлення бактерій

~
І .

.
Автотрофи Гетеротрофи

І І .
+ + + + + +
Фототрофи Хемотрофи '
Сапротрофи Паразити Симбіонти: Хижаки

І ,
Форма . клітин
І
• ~
• '
-
паличкоподібна
куляста (коки) спіральна (спірили) вигнута (вібріони)
(бацили)

•
м1крококи стрептококи
-
-
.
диплококи стафилококи
- - .
тет акоки са ини

29
 І

Розмноження бактерій За несприятливих умов бактерії утворюють спори, що ма­

ють щільні капсули. Ці спори здатні перебувати в неак­

/ тивному стані протягом багатьох років (спори сибірс~кої

Безстатеве с_т_а_т_е_в_е_ _ _.
виразки - µонад 30 років). У сприятливих умовах ~спля­
11...._ _ ча»> ба-ктерія відновлює свою життєдіяльність
•

Роль бактерій
І
~ .

.
Позитивна Негативна

1. Забезпечення кругообігу речовин і елементів 1.Призвод~ть до псування харчових

у природі (С, О, Н, N, Р, S, Са й ін.). продукт1в,
. "
наичаст1ше
. з утворенням

2. Участь у r'рунтоутворенні.. небезпечних для людини токсинів

З.Збагачення атмосфери киснем. (ботулін).
4. Утворення покладів залізної руди, карбонатів 2. Руйнують будівлі й механізми .
та інших корисних копалин . 3. Спричиняють «цвітіння води» (ціано-
5. Симбіотична взаємодія із грибами й рослинами. бактерії). ·
6. Біологічне очищення водойм. 4. Викликають захворювання в рослин,
7. Використовуються .для одержання молочнокислих тварин, людини (холера, чума, диф­
продуктів, ферментів, спирту, різних лікарських терія, дизентерія, черевний тиф, саль­
.
препарат1в тощо монельоз, гонорея, сиq>іліс та ін.)

•
Шляхи передач~ бактеріальної інфекції

', ' ' , '

Повітряно- Кров
. .
та lHШl
Пероральний Контактний (рани) • •
"
крапельнии р1дини орган1зму

Підвищення санітарної культури

Боротьба з переносниками захворювань
населення

Підвищення резистентнос:rі
Вакцинація Основні •
орган1зму
засоби
профілактики
бактеріальних
Планові обстеження інфекцій Своєчасне виявлення
(проба Манту, флюорографія)
" .
и л1кування хворих

Переривання шляхів передачі інфекції

~

Для лікування бактеріальних захво~ювань найчастіше застосовуються антибіоіпики - склад-

• • • • • • u • •
н1 х1м1чн1 речовини, як1 вид1ляються м1кроорган1змами и здатн1 стримувати розвиток ~нших

мікроорганізмів і ракових клітин або навіть убивати їх

30
 .,
РОСЛИНИ

Царство Рослини об'єднує близько 400 тис. видів організмів: від мікроскопічної одноклітин­
ної водорості хламідомонади до гігантських (понад 1 ОО :м заввишки) секвой і евкаліптів

Озна.ки рослин

Переважання процесів синтезу

Фотоавтотрофний спосіб живлення
над процесами розпаду

.
Велика площа поверхн1 Прикріплений спосіб життя

. Необмежений
•
р1ст
.

Царство Рослини умовно поділяють на вищі й нижчі рослини. До нижчих рослин відносять
водорості, тіло яких не розчленовано на орган~ й називається та.ломом, або сланню, а ор­
гани статевого й безстатевого розмноження зазвичай одноклітинні. Вищими вважаю·тьс.я всі
інші рослини, у яких є диференційовані тканини й органи, а також багатоклітинні органи
статевого й безстатевого розмноження

~ І
Життєві. форми рослин

-
,-
~
дерева чагарники трави
.
~· t
' багаторічні
.
~

.
. однор1чн1
• •

.
•
двор1чн1
•

- багаторічні

БУДОВА Й ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН

. І Рослипи
i І .
~ ~
-
- .
~

Одноклітинні Колоніальні Багатоклітинні

(хламідомонад.а, хлорела) (вольвокс) (береза, сосна)

Тканина - це rрупа клітин, що мають подібну будову, походження й функції. На відміну

від тваринних тканин, у рослинних клітини або склеєні вуглеводною серединною пластин­
кою, або між ними є міжклітинники, заповнені повітрям. У рослин нараховують до 20-30
типів тканин, які поєднують близько 80 видів клітин. Бони можуть бути представлені як
живими, так і мертвими клітинами, від яких залишаються тільки клітинні стінки

31
 Постійні
Тканина Твірна
Покрив11а Механічна Провідна Осиов11а

Де розташо· У точках На межі із У всіх части- У всіх части- Корінь, пло-

вується росту зовнішнім · ' нах рослини нах рослини ди, стебла,
середовищем листки

Особливості Дрібні, Щільцо при­ Клітини Утворю- Великі кліти-

• '
КЛІТИН швидко лягають одна з товстими ють судини ни з тонкими
.
ПОДlЛЯЮТЬСЯ ДО ОДНОЇ стінками й ситоподібні стінками
трубки

Фу11кція Ріст рослини Захист від Захист, опо: Проведення Живлення,

випаровуван- ра поживних
.
вид1лення,

ня, пошкод- речовин запасання,

•
жень, м1кро- усмоктування

організмів

Органи рослин - відособлені частини рослинного

.
орган1зму,

що виконують певні функції

~ ~
В егетативні Генеративні
Підтримують
•
ЖИТТЄДlЯЛЬНlСТЬ
•
Беруть участь у процес~
. статевого розмноження

кор1нь
• • '
паг1н
.
+
•
кв1тка
•
ПЛІД
. •
'
нас1ння

І . Основні процеси обміну

,
І
' ' '

Фотосинтез fрунтове (кореневе) Дихання Водний обмін

живлення

Основним органом фотосинтезу є листок. Шкірочка його прозора й пропускає максимальну

кількість с віт ла всередину, а сам він плоский, що забезпечує збільшення поверхні влов ­
лювання сонячних променів. Основна тканина листка поділяється на два шари: стовпчасту
й губчату паренхіму. У першій, розташований зверху, саме й відбувається процес фотосин­
тезу, а друга містить великі міжклітинники, що сприяють процесу газообміну

.
СО 2 -- продихи -- МlЖКЛl ТИННИКИ
•
-- q>отосинтезу-
q>лоема
тканини
• • •
ЮЧl КЛІТИНИ - запасаюч1 та
(сахароза) •
Н2 0 - кор1нь
•
-
•
пров1дн1 пучки
• (крохмаль) т1, що ростуть

tрунтове живлення здійснюється за допомогою кореня й полягає в поглинанні необхідних

мінеральних солей у розчиненому вигляді. РозгаЛужена коренева система сама по собі має
досить велику довжину й площу, але вона стає ще більшою за рахунок кореневих волосків
ВСИСНОl ЗОНИ.

Корінь - це підземний вегетативний орган, що виконує <j_)унк ції r'руІІ·rового живлення,

закріплення рослини в :Грунті, транспорту й запасання речовин, а також вегетативного
розмноження

32
 ,
-

І .
Зони кореня
І
'
. ' \ '
•
Кореневий чохлик Зона росту Зона всмоктування Провідна зона

Корені

- Головний Додаткові Бічні

...
Походи ть від кореня Відростають від стебла Формуються и на
• •
зародка та ЛИСТКІ В головному, 1 на додаткових

Кореневі системи

Стрижпева Мичкувата
Головний корінь чітко Головний корінь губиться
виражений. , серед додаткових.

Характерн~ дл.я дводольних Характерна для однодольних

рослин (кульбаба, квасоля, рослин (пшениця, кукурудза,
конюшина) о вес)

І Видозмі11и кореня
І
'
Кореневі паростки Скоротливі корені

Ходульні корені (панданус) Корені-підпорки (баньян)

Повітряні корені (рослини-епіфіти, І

Коренеплоди (морква, редька.)
що живуть ва інших рослинах)

Кореневі бульби (батат, жоржина) Корені-присоски (вовчок, омела)

Корені-причіпки (плющ) ~
Дихальні корені '(болотний кипарис)

С11особи одержан11я необхідних речовин .

• . . ' .
І 1рунтове живлення
І,
'
Напівпаразитизм

',
І Паразитизм
І
'
Хижацтво
Симбіоз
(живлення комахами)
•

33

'
Симбіоз коренів рослини із грибами називають мікоризою. Деякі рос1.rин:и настільки •зжи­
лися• . із грибами, що взагалі перейшли до паразитування на своє му грибі-співмешканці
й не здійснюють фотосинтезу. ··
Також на коренях росл~н можуть формуватися симбіози з азотоt11іксуючими (бульбочкови­
ми) бактеріями, які фіксують азо"І' повітря: й перетворюють йоrо на доступну для рослини
форму - нітрати. Рослини ж забезпечують бактерії органіЧними речовинами
Пагін - це надземний орган рослнни, що виконує функцію повітряного живлення:. Він
відрізняється наявністю численних повторюваник сеrментів. Місц,е прикріплення: листка
до пагона наз:ивається вузлом, а ділянка пагона між вузлами · - міжвузлям
.

І Пагін
І--.....____
~ ' .
Стебло Листки Бруньки
•

Порядок розміщення: лист.ків на стеблі називають листкорозміщенням '

а) б)

Листкорозміщення:
а) чергове (верба, пшениця:);
б) супротивне (м'ята, бузок);
в) мутовчате (кільчасте) (ело-
дея:, олеандр)

Якщо на пагоні є квітки, плоди або інші генеративні органи, його називають генератив -
ним, якщо н1
. - вегетативним

_) Пагони
І
,
~
Нездерев 'янілі Напівздерев 'я11ілі 3Дерев' я11ілі
• •
Стебла покриті шкірочкою Шкірочка стебла зам~- Стебло ПОВНlСТ.Ю покри-

протягом усього життя нюється корком

."
в НИЖНІИ вається корком
•
рослини частин~ рослини

Брунька - це орган пагона, що забезпечує Зародкові

u u
иого наростання в довжину и розгалужен- листочки

ня . Бруньки мі~тя:ть зародок пагона, при­ Зародкові

Зародкова .
КВІ ТКИ
критий бруньковими лусками. Зародковий брунька
пагін може бути вегетатив.ним або генера­
тивним, т.оді й бруньки називають в~г~та­
--- Брунькові
луски
тивни:ми або генеративними (квітковими)
За розташуванням ва пагоні бруньки поді­ - - - - - Зародкове
стебло
ляють на верхівкові й бічні. Верхівкові
бруньки розташовуються в точках росту Будова бруньки:
пагона, а бічні - у пазухах листків а) вегетативної; б) генеративної

.34
 [ функції
, стебла
І
Винесення
•
ЛИСТКІВ ДО св1тла
•
Підтримання генеративних орган1в
.
'

Запасання речовин Вегетативне розмноження

Транспорт
• .
р1зних речовин в1д кореня Фотосинтез
. .
листк1в 1 навпаки
до (молоді стебла й стебла кактусів)

Кора (покривна тканина, клі­

тини основної й механічної
тканини)

Серцевина (основна тканина) -

Центральний циліндр
(луб, камбій, деревина)

Схема внутрішньої будови стебла

Луб - це сукупність клітин флоеми, механічних клітин і клітин паренхіми. У деревних

рослин луб може функціонувати кілька років, а потім сплющуватися.
Деревина - це сукупність ксилеми, механічної тканини й паренхіми основної тканини.
Нею проводяться речовини з кореня до пагону. Як де-ревина, так і луб утворюються в ре­
зультаті поділу клітин камбію

Будова стебла
• •
(за орган1зац1єю провідн~ї системи)

~
.
Пучковий тип Непучковий тип .
(трав'янисті рослини) (деревні та чагарнікові рослини)
.
. ' .
По колу Безладно
(дводольні рослини) (однодольні рослини)

•
.

І Функції ли~тка
І
Дихання Фотосинтез

Запасання речовин Вегетативне ро3множення

Транспіра.ція

35
 Будова листка

' • ' . •
Листкова
Черешок Основа , листка Прилистки
пластинка

І •
Листки
І .
"/ ~
Прості Складні
Одна листкова пластинка на череш~у Кілька листкових пластинок на черешку

.
• , ' ',
Пальчасті Непарноперистоскладні Парноперистоскладні
Листкові пластинки Тр ій-
Листкові пластинки від різних Листкові пластинки
• •
ВІДХОДЯТЬ ВlД ОДНlЄl
. .. • • • часто-
точок, черешок зак1нчується ВlД р1зних точок,
точки черешка • складні
непарним листком парн1
.

Листкова пластинка може бути суцільною або розчленованою. За ступенем розчленованості

виділяють лопатеві, роздільні й розсічені листи. Листкови.й край також не завжди буває
рівним, час·rіше він пильчастий, зубчастий або навіть виїмчастий

І І
Ді~отомічне - Дугове
(гінкго дволопатеве)
Жилкування --
(конвалія, подорожник)

~ ·~
.
Паралельне Сітчасте
Однодольні рослини (злаки, цибуля) Дводольні рослини (кл ен, кропива)

.
І Видозміни листка
І
' •
Колючки Вуси;ки М'ясисті листки Ловильні листки
(кактус, барбарис) (горох, гарбуз) (молодило, алое) (р.осичка)

І І
. .
Видозміни пагона

Кореневища (пирій, пів11ики) . Бульби (картопля, топінамбур)

•
Цибулини (часник, тюль.пан) Бульбоцибулина (шаq)ран)

.
Колючки (глід, терен; облепиха) Стебла сукулентних рослин (:кактус)
' - -•

Надзем~а стеблова бульба (кольрабі) Вусики (виноград)

36
Квітка - це складний репродуктивний орган покритоJ1асінних рослин, що є вкороченим
і видозміненим пагоном. Винятковість ·Квітки .як генеративного органа полягає в тому, що
вона поєднує в собі всі функції безстатевого й статевого розмноження

Чашечка
.
lЗ чашолистк1в
• '
Віночок з пелюсток

~ ~ .

Квітконіжка Оцвітина . Квітколоже

... .,..

І І
•
Буд,о ва КВ ІТКИ

~ ~

Маточка Тичинка

,, ' '
, ', •

Зав'язь Стовпчик Приймочка Пиляк Тичинкова Зв'.язник

із сім' .я- нитка

зачатками

І Квітки
І
~ ,
~
Одностатеві Двостатеві Безстатеві (стерильні)
(крайові квітки у кошику
', ~ соняшника)

Чоловічі (тичинкові) Жіночі (маточкові)

І Ро слини ( з а статтю квіток)

~ ',
-
Однодомні Дводомні Багатодомні
... Мають на одній рослині
Мають квітк и обох статеи Мають кв ітки різних
на одн1и
.... рослин~
І u
статеи
•
на р1зних рослинах
u
и
•
одностатев1
•
кв1тки,

(огірок, дуб) (обліпиха, верба) й ~<вітки обох статей

Формула квіт ки - це умовне позначення будови квітки

буквами, символами й цифрами. Тип квітки позначаються
в такий спосіб: 1- обох статей (цей з~ачок у "формулі
часто опускають), ~ - маточкова , а - тичинкова, *-
актиноморфна, t або .J.. - зигоморфна, ~ - асиметрична
квітка. Чашечка позначається буквою Ч, віночок - Л,
тичинки - Т або А, маточки - М або Г.
Діаграма квітки - це тип схематичного позначення квіт­
ки, що становить проекцію поперечного розрізу цього ге­
ЧsЛsTsM1
нерат~вного органа Діаграма й формула квітки

37
 . • • • .
Суцвіття - система видозм1нених пагон1в пок ритонас1нних рослини, ЯКl несуть КВlТКИ
•

~ ~
Прості Склад пі
Мають одну в.ісь ' Мають розгалуження OCl
.

u .
китиця простии колос початок зонтик гол1вка
(смородина, (подорожник, (аір, (цибуля, (конюшина)
черемха) осока) кукурудза) вишня)

... ...
кошик щиток складнии зонтик складнии колос

(ромашка, соняшник) (яблуня, глід) (морква, кріп) (жито, пmениця)

Типи ·суцвіть

Н асіпипа - генеративний орган рослин, який слугує для поширення нас1нних рослин

Будова насінини

І І
.
Насі11ина дводольної росли11и Насінна
.
mк1рка

Зародок

' ' ' ' . ••

Сім'ядолі (2) Зародковий

.
кор1нець Зародкове стебло Зародкова брунька

Насінна шк1рка
. Ендосперм Оплодень

' .
Насінина од11одольної рослини

'

Зародок .
' ' ' . '

Сім'ядоля (1) Зародковий

.
кор1нець Зародкове стебло Зародкова брунька
-
38
 . .
Плід --- це генеративний орган рослин, що є видозміненою у процесі запліднення квіткою.
'V його розвитку беруть участь .Різні частини квітки, але насамперед зав'язь. Плід утворений
. насінням й оцвітинами (перикарпієм)

І І
І
Супліддя Плоди Складні

Прості .
. . . .

· сухі Соковиті ·

.....
- листянка
- гор1х
•
- •
к1стянка .

.....
- ягода

;~
~
..... •.-4
- біб .........
~
=
- •
rор1шок
.
.....
:t
.
~
.....:t
- гарбузина

:s:= -
u .....:t :s:IQ .....~
~
~
IQ

~
стручок ~
~
с:а. - зерн1вка
•
~
~
u
~
~
- яблуко
о
:i: :t: :t Q
е
l:::s о
:i:
СІ) - стручечок
~
о
(")
о
с:а.
- крилатка
~
о
Е: - помаранча

~ Q. ~ ф ~
l:::s

-
\\)
l:::s
tQ
- коробочка с :i:t - жолудь с
.
l:::s
tQ
суничина

- сім'янка
.

Основні типи плодів

Назва плоду Особливості будови Приклади

Зерновка Шкірястий оплодень зростається з нас1ниною
•
Овес, рис, пирій
Сім'янка Шкірястий оплодень не зростається з нас1ниною
•
Соняшник
. •

Горіх Оплодень дерев' явистий Дуб, ліщина

Крилатка · Сім' янки й rоріп;tки із крилоподібним виростом Клен, ясен, береза
•
Біб Плід і8 двох стулок, до яких прикріплюється насіння Горох, боби
Стручок Плід із двох стулок · з перегородкою, насіння прикріплене Грицики, капуста
•
1 стручечок до перегородки .
Коробочка Коробкоподібний плід, що відкривається кришечкою або Мак, блекота,
отворами гвоздика

Кістянка Плід із соковитим м'якушем Й здерев'янілим внутрішнім Вишня, персик,

•
шаром оплодня - КІСТОЧКОЮ мигдаль

Ягода · Багатонасінний · плід з · м'якушем, укритим тонкою mкі- Смородина, томат

рочкою
" .
.
Яблуко Насіння лежить у плівчачтих сухих камер~х Айва, груша, яб-
.
луня

Гарбузина Насіння лежить у соковитО1!fУ м'як уші плода, зовнішній Огірок, кавун,
шар оплодня дерев'янистий кабачки
Помаранча Багатогніздовий ягодоподібний плід, зовнішній шар оп- Апельсин, лимон,
лодня· якого яскраво забарвлений і містить ефірні мас- "
мандарин, греип-

ла фрут, лайм -
.

39
 Спори - це спеціалізовані клітини рослин, що слугують для безстатевого розмноження й по­
ширення. Вони покриті твердою оболонкою, що захищає їх від висихання й ушкодження,
містять запас поживиних речовин для розвитку нового організму, наприклад масло. Вони
завжди утворюються в спорангіях у результаті мейозу ~ тобто вони гаплоїдні

Спорангії \

І. . ___о_д_н_о_к_л_і_т_и_н_н_і_(у_н_и__ж_ч_и_х_р_о_с_л_и_н_>_ _---JІІ. . ___в_а_га_т_о_к_л_іт_и_·_н_н_і_(у_в_и_щ__и_х_р_о_с_л_и_н_>_ _.,....,

Спорофіт - рослина, на якій утворюються спори.

Статеве розмноження відбувається з утворенням статевих клітин - rамет, і наступним
заплідненням. Рослина, на якій утворюються гамети, називається гаметофітом. Гаметофіт
у рослин гаплоїдний, а гамети формуються в результаті мітозу. Процес утворення статевих
клітин відбувається в спеціалізованих утвореннях - zаметанzіях
•

Гаметавrії

.___ _ о_д_н_о_к_л_і_т_и_н_н_і_(у_н_и_ж_ч_и__х_р_о_с_л_и_н_>_ _---JІ .І . ___в_а_га_т_о_к_л_іт_и_н_н_і_(у_в_и_щ_и_х_р_о_сл_и_н_)_____,

Жіночі статеві клітини яйцеклітини - у вищих рослин формуються в архегоніях,

а чоловічі - спермії - в антеридіях. У різноспорових рослин з мікроспор розвиваються
гаметофіти із чоловічими гаметангіями, а з мегаспор - із жіночими

Доросла рослина (2п)

Зигота (2п) Спорофіт (2n) Спорангії (2n)

Запліднення Спороутворення
/ ,,
Сперматозоїд
спермій (п)
"
Яйцеклітина (п)
Спори (п)

' ' . Гаметофіт (п)

.
Аитеридій (п) Архегоній (п)
.
~ ~
Доросла рослина (п)
...
/
Схема життєвого циклу вищих рослин

У життєвому циклі вищих рослин і деяких водоростей відбувається не тільки зміна диплоїд­
ного й гаплоїдного набору хромосом під час утворення спор і запліднення, але й чергування
безстатевого (спорофіта) і статевого (гаметофіта) поколінь

40
 .'
Розмноження Безстатеве

~ -----------
Статеве Вегетативне Власне безстатеве
-

~ ----------- І

Природне Штучне

Кореневи·ми паростками ,__ ....- Живцювання

-
Вусами ,__

Кореневищами
.
,__
- Щеплення

.
.
Цибулинами

Бульбами
....-

,__
- Розмноження
V
и
видозм1нами

пагона
кореня

Виводковими бруньками
- .__ Клональне
•
м 1кророзмноження

Вегетативне розмноження рослин - це збільшення чисельності особ:ин за рахунок відо~

кремлення вегетативних орг1 анів або їх частин і наступного їх відновлення до цілісного
організму

В еволюції рослин спостерігається поступове зменшення розмірів і тривалості існування

гаметофіту в життєвому циклі рослин. Унаслідок редукції гаметофіту заплідненню передує
запилення - процес переносу пилка з
•
пил.як1в на приимочку
V
маточки

І Запилення
І
~,,/' '

Штуч.не Природне .. Самоз апилен:ня

'

І
~

Перехресне запиле ння

.. ' . .. t
За допомогою в1тру За допомогою води За допомогою комах І
За допомого10 п1'ах1в І
. І
і

І~рім природних способів запи;1ен11.я існує також і штучне запилен ня , що застосовуєrгься

людиною дл.я виведен11.я нових сортів культурних рослин і підвищення врожайнос ті пере­
хреснозапильних рос ли н

41

•
Запліднення у квіткових росли н

·, Квіт ка

Тичинка Маточка

Пилкове зерно Зародковий мішок зав' язі

Центральна
Спермій Спермій Яйцеклітина
кл1тина

Ендосперм

Зигота

Зародок

Ем6ріопал ьний п еріод розвитку триває від за ­

пліднення до дозрівання насіння.
Періоди онтогенезу р ослини
В егетативний період включає проростання на­
сіння й q>ормування ве1·етативних органів аж до
утвор е ння ген еративних органів
- 1. Ембріональний
Генеративний період пов'язують із закладенням
і функціонуванням репродуктивних органів.
- 2. Вегетативний Для цьо го б агатьом рослин ам потрібно не тіль­
к:и накопичення біомаси, але й певна тривалість
світлово го д ня (фотоперіод) а бо вплив зниженої
- 3. Генеративний
температури

Період сп~аріння починає.ться 11ісля того, ЯІ< рос-

лина завершила остан11є
. я и" уже не
плодонос1нн
- 4. Старіння
з~атна зацвісти знову. Цей період завершується
.
в1д м иранням ро сли rrного орган1зму
повним

Стадії процесу проростання

Гетеротрофний
- .
Набрякання Прокльовування . АвтотроqJ ний р1ст
- . р1ст
.

Порушення, пов'язанні зі старінням

~
1. Порушення синтезу речовин
2. Поступове припинення фотосинтезу Запуск програми
. .
~
3. Руйнування хлоропласт1в 1 накопичення токсичних речо- загибелі клітини
вин

42

·.
 .,
Рослина - цілісний організм

Клітини - Тканини -- Органи - Організм

Кожний орган рослини виконує певні qJункції і водночас має потребу в одержанні від інших
органів необхідних речовин

€'
~
о
Листя

-
ro
:s:: s:о о
~ :s: tQ

c;j
:s::
i:Q
о
І"
Q)
о.
n:I
::;;:
l:::t:
:>.
()
_..
- о
(")
t:s1
-:з
о
1-j
~
:з:
.......
,.Q
n:I
.......
l:::t: ·~ ~
о :хІ о о "О
i:Q .!І о ~
('t)
~ ~ ....... ..с:
c;j Q) О\ о
~ ~ ~ ti:I
Q) ::;;: ....... :s::
n:I С)
о-3 ~
·~ ~ t:s1
"О
~ «:
О\
:;к:
:s:
_..

Корінь

Фітогормопи - це біологічно активні р ечовини, здатні у дуже малих концентраціях викли ­

кати певні реакції . Вони синтезуються в різних частинах рослини, наприклад у точках
росту кореня
V

и паго н а, 1
•

здатн1
•

пересуватися
о

орган 1 з l\~ом

І .
Фітого р мо 11и

,,
J
•

Ф отосинтез Синтез білка Дихання Ріст

Дихання - процес вив1льнення енергії хімічних зв'язків органічних сполук, при якому
відбувається їх окиснення до вуглекислого газу й води . Рослини не становлять винятку із
• • u
загального правила i також зд1исн 1оють процес дихання .
а.

На відміну від qJо тосинтезу, дихання х арактерне для всіх органів рос л ин, а не лише для
зелених частин . Особливо інтенсивним є дихання коренів.
Здатність сприймати зміни в навколишньому середовищі є невід'ємною властивістю живих
організмів , оскільки дозволяє вчасно відреагувати на ці зміни корисни ми для себе діями

1 . Пригнічення qJотосинтезу й інших син­

Значні Припинення
негативи~
. тетичних nроцес1в
рос ту
2 . Зменшення поглинання м1нер аль них u
срактори и розвитн:у
елемент1в
середовища рослини
3. Порушення обміну води

43
 • Тривалість Спектральний
Земне ТЯЖlННЯ
світлового дня склад світла
."
~ '
~
І Рухи рослин
\

,
І
• • •• . '

Зміна напрямку Відкривання- Опускання-

• • • • Реакція на дотик
росту зак ривання кв1 ток п1дн1мання листк1в

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

І Царство Рослини

.
І
Нижчі рослини
.
-------- Вищі рослини

Спорові
~
-------- Насінні
...... ,.
...... Е-<
......
Е-< (.)
(.) ...... о Е-<
о Е-4 (.)
~
~
(.) о
о о ......
~ ......" .
i:::
......
о
l:t i:::
......
о..
о ......i:::
~
о .i:::..... о
~· ......
......
= . ......
= ...... = . . .
~ iq
~
о
~ ~
~ о
~
І::{
~
......
~
І::{
о
~ = \О
\О
...... \О=
......
\О
......
І::{
.
=
· =
...... ~
о
• r-1

~
....

=
......
~
IQ •"1
~
!ХІ ......
~ ..;..... І=:
......
......
І::{
i:: І::{
о
~ ~ ~ о
~
'

...... =
i:: ..... ~
(.)

=... .
<:i:s
~
Е-<
=
о о •.-4 (.) •.-4
...... •.-4 •1""4
І::{
І::{ =
о )1 І::{ о ~ ~ ~ i:: І::{ Q,) І::{ ~
І::{ =
о.. Q,) І::{ о ~ ~ Е-< І::{ о ~
!ХІ Q,)
>. о i::: о о Е-4 ~
= ~ Ef
•.-4 о •.-4 •.-4 • .-4 •.-4
о.. Е-4
Q,) i:Q са
Q,)
~ >< ~ >. ~ о.. ~ i::: ~ ts:
оо • о са о о ~о
~ •.-4
j:Q i::
о
~\О
~ ~ i::: н о са
t:= ><: ~
t:= t:=

u
Загальна характеристика вод ор остен
.
. ',
• ',

Тіло не Клітини містять Розмноження 3начне пошире.ння

.
розчленоване хлорофіл. Відбу- . бе~статеве, статеве у воді (переважно
на органи і тканин вається фотосинтез "
и вегетативне морські)

, . .
' '
• •
у зваженому стан~
•
на меж1 вода- на дні або на на ПІДВОДНИХ

(планктон) · повітря (нейстон) значній глибині скелях (перифітон)

(бентос)

,
44
 Відділи водоростей

. • • ..
Зелені Бурі Червоні Діатомові
..
ОДНОКЛlТИННl, багатоклітинні в основному бага- ОДНОКЛl ТИННІ
' ' V
И КО-
колоніальні, б а га­ . .
близько 1500 видів ТО КЛІТИН НІ ЛОНіаЛЬНі
токлітинні
слань має будно-зе- близько 4000 видІв близько 1500 вид1в
близько 20 ООО V •

. лении колІр слань має забарв ­ мають кременезем ­

ВИДІВ
- лення від блакит­ ну череп ашку
. . . запасна речовина
.
слань має
.
рІзн1 в1д-
. лам1нарин но-сталевого до
колІр слан І
. зазви-
т1нки зеленого колІ - рожевого V

ламінарія , qJyкyc
V
чаи жов то- зелении
РУ V
запасна .
пухир ц евии, мак - речови-
запаснІ речовини -
запасна речовина - роцист1 с , саргасум на - багрянковий
крохмаль . . крохмаль
хризоламІнарин, во­
І lH. лютин, масло
.
хлам1домонад а, порфіра, роди- . . .
вольвокс, хлорела, менІя,
. .
кал1томнІон,
. пІнн улярІя, навІку-

. . л:а, цимбелла , меле-

спІрогира, улотрикс, немалІон, коралл1- " .
у11ьва
V
и
'
~н. на
...
и
.
~н.
зира и ІН.

Цикл розвитку хламідомонади

Вегетативна клітина із двома джгутиками,

.
що вільно плаває (п)

~
Спорове розмноже ння Статеве розмноження

• ..
Мітоз Мітоз
'Утворюється 2, 4, 8 однакових спор (п), Утворюється 16, 32, 64 однаковІ
•
гамети
• •
кожна І З двома джгутиками. (п), кожна ІЗ двома джгутиками .
Відбувається влітку Відбувається восени
-
.

Гаме ти, ЩО розвиваються

•
ВІД
.
РІЗНИХ вегетативних
•
КЛІТИН, попарно зливаються

.. .
- .
Зигота (2п)

..
. .
-
Покриває ться твердою захисною оболонкою
и
...
зимує на
.
днІ ВОДОИМИ
u

.
.
. .

Мейоз
Формується вегетативні клітини, кожна із
4 .
двома джгутиками, що вільно плавають (п)

45
 Значення водоростей

У природі ., У господарській діяльності людини

1. Корм для водних тварин. 1. Іща для людини.

2. Насичення киснем води, а також повітря 2. Сировина для одержання агар-агару ( філо­
над водоймою. фора) д.Ля кондитерської, мікробіологічної
•
3. Оболонки утворюють осадові породи - цромисловост1.

вапняк, діатоміт. 3. Сировина для одержання органічних кислот,

4. Зелепі водорості входять до сRладу лишай- спиртів, вітамінів, барвників, йоду, ліків.
•
НИКІВ. · 4. Біологічне очищення вод.
5. Беруть участь у rрунтоутворенні. 5. Органічний мул - сировина для добрив.
б. Бурі водорості утворюють на дні зарос­ б. Причина ~цвітіння води•.
ті - притулок для мешканців морів. 7. Нанесення шкоди. судноплавству (оброста­
4. Червоні ·водорості беруть участь у форму­ ють днища кораблів) і . гідротехнічним спо­
ванні океанічних островів рудам •
• .
Загальна характеристика Відділу Мохоподібні -
. .;"
.

Близько 25000 видів У життєвому циклі переважає гаметофіт

.
Невеликі розміри
Печіночники мають слань
(до 10 см, іноді до 40 см у заввишки)

Бриєві мохи мають листки й стебло

Цикл розвитку .листкостеблового моху (на прикладі зозулінного льону)

І І
-
Спора (п)

Прор~стає в nластинчасту
• протонему ·
. .
.
•
На протонемі розв:Иваються . листкостеблові рослини

Чоловічий rаметофіт (п), (стебло,

.
листки
----....
Жіночий гаметофіт (п), (стебло" листки

й ризоїди) й ризоїди)

+ +
Розвиваються статеві орган~ (антеридії) Р<:>звиваютьс~ статеві органи (архегонії)

+ +
Розвиваються дрібні рухливі сперматозоїди (п) Розвиваються великі нерухомі яйцеклітини

+ +
Сперматозоїди пливуть до архегон11в
• ••
1• зливаються з
u
яицекл1тинами
•

.
•
Зигота (2п)
-
,

-.-
На жіночому гаметофі ті розвивається коробочка на нит-ці
(спорофіт) (2n), що існує за рахунок жіночого гаметофіту
"

.
•
Мейоз
Розвивається безліч спор у коробочці

46
 .,

..-----І Значення мохоподібних /11----~

'
-==========;:.================•.--:========~ •
Захист r'рунту від Сировина для хімічної
висихання
-
и ероз11
... 'У 1·ворення торфу
промисловост1
.
Сприяє
заболочуванню

Загальна характеристика
Відділу Плауноподібні

." о
Мають тканини,
Близько. 1 ООО ВИДlВ
•
• •
"
додатков1 І<орен1 "

'У життєвому циклі Багаторічні

переважає спорофіт трав' яни сті рослини

Схема життєвого циклу плауна

булавоподібного

Загальна характеристика
Відділу Хвощеподібні

. Пагони розчленовані
Близько 30 ВИДІВ V

на ВУЗЛИ И МІЖВУЗЛЯ

. -
'У життєвому циклі Багаrорічні
переважає спорофіт трав' яни сті рослини

Клітинні стінки про- Індикатори кислих

сочен1
. кремнеземом rрунтів

Використовуються як абразивний засіб

.
для чищення п осу ду, у медицин1 - як

сечогінний і кровоспинний засіб

Схема життєвого циклу хвоща

Загальна характеристика
Відділу Папоротеподібні

Близько 12 ООО
.
ВИДІВ 'У життєвому циклі переважає спорофіт

. • u .
Мають велик1, часто перисторозчлено- На НИЖНlИ сторон~ листа групи
• V •• •
... -
ван1, листки - ваи1, р1ст яких триває споранг11в соруси

кілька років (наростання не основою, . - -

V •

а верхівкою) Мають глистогонну и протизапальну д1ю

47
Цикл розвитку папороті (наприкладі чоловічої папороті
•
•
Багаторічна листкостеблова
рослина (спорофіт) (2п)
.
' .
Спорангії формуються на нижньому
боці листків у сорусах

.
'
Мейоз
Розвивається безліч спор (п)

'

Зі спори розвивається двостатевий заросток - гаметофіт (п) -

зелена серцеподібна пластинка із придатковим
•
кор1нням

.
~ ~
Чоловічі
. (антеридії)
статев1 органи Жіночі статеві органи (архегонії)

' '

Розвиваються рухливі баrатоджгутикові Розвиваються нерухомі велик1

.
сперматозо1ди
.. (п) яйцеклітини (п)
. с

.
'

Сперматозоїди за допомогою води

.
п1дплива
...
ють до архегон11в

~
. •
•
Зигота (2п) .
.
,
.

Молодий спорофіт (2n)

Загальна характеристика
Відцілу Голонасінві

.
Близько 800 видів Не формують квіток і плодів

Деревні, винятково наземні рослини У них уперше з'явився головний корінь

- -
- .

Розмножуються за допомогою насіння Мають ж1ночі й чоловічі шишки

48
 Цикл розвитку гоnонасінних· (на прикладі сосни звичайно

Насіння сосни .
(зародок)
.
.
•
' .

Проросток
.
•

Сосна (спорофіт)

~ ~L
Жіночі шишки Чоловічі шишки
.

• ,
.

Насінні зачатки на лусках шишки Мікроспорангії ва лусках шишки

• . ,

Мейоз Мейоз
Багато дрібних мікроспор, усі
•'
І
4 велик1 мегаспори, 1 спора .
І

розвивається, а З відмирають розвиваються

• ',
.
. Чоловічий гаметофіт
Жіночий гаметофіт
(пилкове зерно з вегетативною
(нуцелус із двома архегоніями) " генеративно10 клітинами)
и

.
• '
•
• • Пилок переноситься в1тром
в архегод1ях - "
одна яицекл1т ина
в:а сім'язачатхи
...
и проростає
#ift.

·.
Пилок з вегетативної клітини утворює пилкову

трубку, що росте усередину сім'язачатка

•
."
Пилковою трубкою доставляються 2 сперм11, ЩО
•
утворилися з генеративної КЛlТИНИ

,,
•
....
Яйцеклітина (п)запліднюється 9дним с~ермієм (п) другий сперм 1и · гине

••

. .
Зигота (2п) .

" •

• •
Зародок пас1ння
•
(2п), оточений ендоспермом (п) 1 нас1нною шкіркою
,

49
 ••
До голонасінних належать до семи класів · рослин, основним є клас Хвойні. Інші класи
• • • • u •
голонас1нних представлен1 вельв1ч1єю дивовижною и г1нкго дволопатевим, а також сагов-

никами
\

І Клас Хвойні (бJІИЗЬКО 700 видів)

І
І І І І І І І І І І

= = =
(,)

= •"'1
= =
=
...... tJ:
•
=
= :"'1
:"'1

~
~ (,)
о
=
= ~
~
a:s І•
=-
=
~
. ~
t::{
<І,)
=
~
І:{
=-
iq
•"'1
~
о
IQ
о
~
І:(
о
~
~
~ i:: ~ Q)
{.) о::
=
~
о:: ~ о
)1 о:: Q)
{.) =
Q)
~
{.)
.

'
Рослини цього класу мають голкоподібнї, лускоподібні або іншої форми листки, які най­
частіше називають хвоєю. Відмінною рисою хвоїнок є не тільки форма, але й анатомічні
особ"'Іивості, пов'язані із захистом від випаровування: товстий шар кутикули, заглиблення
продих1в,
. .
наявн1сть додаткового шару
. ..
механ1чно1 тканини -
.
г1подерми -
.
шд шк1рочкою,
.
особлива будова основної тканини листка тощо. В основному хвойні - вічнозелені росли­
ни, але зустрічаються й листопадні (модрина). Переважна більшість хвойних - деревні
рослини, що виділяють смолу

І І
•
Значения rолоиасшних
-
..._ Збагачення атмосфери киснем

- Джерело деревини, смоли, каніфолі для будівництва, хімічної й паперової промисловості

.
- Джерело вітаміну С (із хвої)
. .

- Ви1~ористання в зеленому будівництві

.
..._ Джерело їжі (їстівне насіння)

.
..__ Джерело лікарських речовин

Загальна характеристика
відділу Покр11то11асіпні

Заселили всі континенти й всі Деревні, чагарникові й трав'янисті

середовиm;а перебування • форми

Однорічні, дворічні й багаторічні

Понад 250000 видів
. рослини

• •
Мають і нас1нне, І вегетативне "'Утворюють генеративні органи -
•
розмноження квітки, насіння і плоди

Після подвійного заnл1двення розви-

У життєвому циклі переважає спорофіт • •
вається нас1ння ~з запасом поживних

речовин, яке захищене оплоднем

50
Цикл розвитку квіткової рослини
.
-
І Насіии11а
,
І
•
Проросток

\
•

Квітуча рослина (спорофіт) (2п)

І
•

Квітка - "
генеративнии паг1н,
. несе органи споронос1нн.я

~
Тичинки (мікроспорофіли) І Маточки (мегаспорофіли)
' . i •

Мікроспорангії (пилкові гнізда) Мегаспорангії (насінні зачатки)

•
'
'

Мейоз Мейоз
•
Утворюється безліч м1кроспор (n) Утворюється 4 клітини, 1 мегаспора,
' а 3 відмирають

Чоловічий гаметофіт (п) пилков е зерно_ .

"

.
, Мегаспора поділяється мітозом,

• утворюючи 8-.ядерний зародковий мішок .

Утворюється 2 кл1тини: вегетативна
u
Жіночий гаметофіт: яйцеклітина, 2
и генеративна
сИнергіди, 3 клітини - антиподи;
.
1 • центральне ядро (2n)
.
Пилкове зерно переноситься на
'
"
приимочку маточки "
и проростає
Насінний зачаток має покриви
• (інтегументи), отвір - пилковхід
Вегетативна клітина - пилкова трубка,
з генеративної клітини - 2 спермії (n) .

' . '
.
1-ий спермій (п) зливається із центральною клітиною (2n),
• u
2-ий сперм1и (n) зливається з .яйцеклітиною (n) (подвійне запліднення)

' . . ri

Зигота (2n) Ендосперм (Зn)

.
•
" '"
Зародок насіння з однією або Витрачається на ріст і розвиток

двома сім' ядол.ями сім'ядоль

' '

Насіння усередині плоду

51
 Основні відмінності між представниками класів Дводольні й Однодольні
'. .,
Ознака Клас Дводольні Клас Однодольні
.
Зародок: \

- кількість сім'ядоль Зазвичай дві. Зазвичай одна.

- особливості проростання Сім'ядолі виносяться на по- Сім'ядоля залишається ПlД
•

верхню
. . . . .'
землею

Листок: '
- морфологія листка Прості або складні, "
зазвичаи ,завжди прост1,
•
часто СИДЯЧl
.
•
черешков1. або піхвові .
- жилкування Перисте або пальчасте Паралельне або дугове
~

Стебло Характерним є ріст у товщи- Камбій відсутній·.

ну за рахунок камбію .
. .
Чітко вирал(ена кора й сер- Кора "
и серцевина не ЧlТКО
•
цевина виражен1

Будова кореня Первинний кор1нець зазви-

•
Первинний кор1нець
•
рано
" розв~вається в головнии
u • •
чаи в1дмирає, зам1нюючись до-
. •
кор1нь,
. •
ВlД ЯКОГО ВІДХОДЯТЬ датковими коренями; коре-

бічні; коренева система нева система мичкувата

.
стрижнева
. .
.
Життєва форма Деревні, чагарников1
•
або В основному трави (за винят-
- тр~в 'янисті рослини . ком пальм і агав)
.
.
Будова квітки Кількість членів квітки в ос- Кількість членів квітки в ос-
повному кратна 5 або 4 новному кратна 3

Провідна система у • •
центр~ зр1зу стебла або Розкидані по всьому зр1зу
•
• •
у ВИГЛЯДІ КІЛЬЦЯ
. стебла

Щоб безпомилково визначити належність тієї або іншої рослини до певного класу, недостат ­
ньо скористатися однією або двома ознаками, тому що існують такі винятки, як вороняче ·
око (має сітчасте жилкування листків) і подорожник (має дугове жидкування і мичкувату
кореневу систему).
Родини покритонасінних рослин виділяються за багатьма ознаками, однак основними є бу-
.
дов а кв1 тки и
"
плода

Відділ Квіткові рослини

.
.
~ · .
" Клас Дводольні Клас Однодол,ьні
Близько 418 родин, 10000 род1в,
•
122 родин, приблизно 31 ОО
.
род1в,

190 ООО видів близько 6300 видів

52
 •

Основні ознаки родин квіткових рослин

.'
Назва j

родини,. Фо-рмула Особливості - Представники та їх

• • • Суцвіття Плід
КІЛЬКІСТЬ КВІТКИ будови орrанів практичне значення
•
В~ІВ
.
. .

Клас Дводольні
. - .

Капустяні Ч2+~2+ 2Т2 + 4 М 1 Китиця Стручок, Стебца час- Овочеві:

•
(хрестоцв-іт­ стручечок то вкорочен1, капуста. редис, редька,
• •
ні), 3 тис. листк.и про- хрІн, рІпа.
• • •
СТІ суцІльнІ Олійні:
.або розсічені; ріпак, гірчиця, рижій
видозміни Лікарські:
коренів - ко­ грицики звичаин1, ·гикав-
" .
ренеплоди (ре­ ка сі-ра.
диска, редька) Декоративні:
"
левкои,
.
лунарІя.

Бур'яни:
•
сур1пка, дика редька,

талабан польовий

Розові, 3 тис. Ч 5 Л 5ТnМn Кістянка, Стебла часто Плодово-яrідні:

•
або "
простии яблуко, ~з шипами, яблуня, груша, слива,
Ч 5Л 5 Т"М 1 зонтик, яблучко колючками, "
вишня, миrдаль, аива,

щиток листки прості малина, полуниця,

й складні із суниця.

прилистками Лікарські:
перстач, шипшина, терен,

rоробина.
Декоративні:
• •
троянда, спІрея, ГЛІД
.
Бобові, ЧsЛ1 +2+<2> Китиця, Біб . Стебла - дерев- Зернобобові рослини:
•
18 тис. Т<9>+1М1 rол1вка ві, трав'янисті горох, боби, квасоля,
• •
пелюстки л1ани, листки чевиця, соя, арах1с.
•
вІночка: перисто-склад- Кормові:
. . •
:ВІ'J'РИЛО, н1 з великими конюшина, люпин,

весла, прилистками, люцерна, еспарцет.

човник
."
тршчастосклад- Лікарські:
ні; часто лис- буркун, дрік, термопсис
•
ТКИ ВИДОЗМl-

нені · у вусики

Пасльонові, Ч<s>Л<s> T(s) М 1 Китиця, Я-года, ко­ Стебла виль­ Овочеві:

. 2,5 тис. .завиток, робС?чка частоrо галу- картопля, перець, бакла-
волоть
•ження, листки жани, томати.
.
• •
І·
прост1; де.як~ Технічні:
мають бульби тютюн, махорка.

Лікарські:
•
блекота, дурман, пасл1н,

беладена.
•
Декоративні:
петун1я,
. запашнии тютюн
"

53
 Продовження таблиці Основні ознаки родин квіткових рослин

Назва
родини, Формула Особливості Представники та . їх
• Суцвіття · , Плід
•
КІЛЬКІСТЬ
•
:КВІТКИ будови органів практичне зцачеиия

•
ВИДІВ

Айстрові Квітки Кошик Сім'янка СтебJtа час­ Олійні й овочеві: соняш­

(складноцві т­ 4 типів: то вкорочені ник, топінамбур.

ні), 25 тис .
•
зам1сть (розеткові), Лікарські:
чашечки - листки прост1
•
пижмо,
."
дерев1и,
.
наг1дки,

ехінацея, полин, череда,

V •

плівки або и складн1

ромашка,
"
мати-и-м ачуха.
чубчик.
Декоративні:
л<s> т<s> .
М1 - труб- жоржини, хризантеми,

.
.
част1, язич-
"
аистри, маргаритки.

ков1;
. Бур'яни:
"
л<з> т<s> М1 осот, волошки, молочаи,

несправжньо- кульбаба, будяк '

•
язичков1;
."
л1ичаст1,
.
•
сте.рильн1

Клас Однодольні •

Злаки, Склад- Зернівка із Стебло - со­ Зернові :

"
.
10 тис. нии крохмалис- ломина, по- пшениця, жито, ячм1нь,

колос, тим ен- рожня усе- овес, рис, просо, куку­

•
султан, доспермом редин1; рудза, сорго.
•
волоть, м1жвузля, Технічні :
початок з роздутими
"
цукровии очерет.

вузлами; Кормові:
•
ЛИСТКИ СИДЯЧІ тимофіївка, костриця
•
З ПlХВОЮ, су- Бур'яни:
• • • u •
ЦlЛЬНl' про- пир1и, в1всюк, куряче
• • • u •
CTl, ЛlHlИHl просо

з паралельним

жилкуванням

Лілейні, 3 Оз+з Т з+зМ(з) Зонтик, Коробочка, Мають видоз- Овочеві:

. .
м1нен1 пагони: цибуля, часник, спаржа.
тис. китиця, ягода

волоть кореневище, Лі~<арські:

•
цибулину. конвал1я, купина, чеме-

Листки про­ риця, алое .

с:.ті, суцільні, Декоративні:

. .
лінійні або л1л1я, тюльпан, г1ацинт,
•
овальн1, з па- нарцис

ралельним або
дуговим жил-

куванням

54
 Групи рослин за відноmе11ням до світла
. ;
t

Світлолюбні рослини Тіньовитривалі Тіньолюбні рослини

• •
рослини ВІДКРИТИХ МІСЦЬ пере- · рослини добре ростуть тільки в прит1-
\
бування (степові й лугові тра­ добре ростуть на нених місцях (вітрогонка, во­ •
•
ви, сосна, береза й ін.): св1тл1,
•
але пере- роняче око, папороті):
- листки щільні, з товстою
. . . .
носять i зат1нення - листки тонк1, тонка шк1роч -

шкірочкою, ясно-зелені, бага- (липа, дуб, лісові ка

.
1з хлоропластами;
. . • • •
то продих~ в; трави, сенпол1я, - погано розвинен1 пров1дн1
- добре розвинені ~1ехан 1чн1
. .
монстера)
...
и механ1чн1
. тканини
...
ткав :ини и коренева система •

•
Групи рослин за ВІДНОШЄННЯМ ДО вологи

. .
J
~ ' t ~
.
~

Гідрофіти Гігрофіти Мезофіти Ксерофіти

Рослини водних місць пе- Рослини Рослини Рослини сухих місць перебування:
ребування:
.
ДОСИТЬ МІСЦЬ - добре розвин ена коренева систе -
•
- коренева система розви- зволоже" З ПОМІР- ма, багато за.nасають воду (у лист-
нена слабко або відсутня;
.
НИХ МlСЦЬ ним зво- ках, стеблах, коріннях);
- слабко
. перебу-
розвинен1 ме- ложенням - листки з товстою шкірочкою або
• •
хан1чн1 тканини; вання опушенням, продихів мало, воско-
- є пов1троносна тканина
... •
вии нал1т

І Роль рослини
І .

Джерело кисню Джерело живлення

.•
Засіб захисту, опов1щення ІНШИХ тварин Середови~це перебування для тварин
І

Джерело
.. .
lЖl Джерело сировини и
" палива

Участь у r'рунтоутворенні 'Участь у круговорот~

•
речовин

Джерело
. .
поклад1в корисних копалин Вплив на кл1мат

Рослини за характером
- використанвя
.

І І І І І І ·І І І І І
• 1""4
• 1""4 Е--
.......
=
•1""4 •1""4 •1""4 І
~
~
І · 1""4

=
·1""4
=
• 1""4
~
Е--
t.)
І

Oj •І"'і .!! І І"

о
.... С.)

=
о
Іх: о '~
~ ~ о
:S1 Q. = С.)
8. ~
~

>. = IS:
=
=
• 1""4 І::{ о ~
~g
Q. \О Q. Q. . ...... i::::
о.
•1""4
о ~ ~
ls: aS
ф
(")
ф о
С? \О
i::::
о
:><
ф
Е-4
i::::
~
~
»
t:f'
ф
І::{
Е--
.....
;i:;
i::::
.f3c
ф
С.)
aS
~
с;1
;i:;
= о
i::::
о
!ХІ

55
 ЗНИКАЮЧІ ВИДИ РОСЛИН УКРАЇНИ
.
• •
ПЛАУНОПОДІБНІ Тамариксові
Баранцеві Тамарікс стрункий
Баранець звичайний Вербові
Плаункові Верба сітчаста
Плаунок швейцарський Вересові
Плаунок плауновидний Хамедафна чашкова
ПАПОРОТЕПОДІБНІ Журавлина дрібноплода
Геміоиітидові Первоцвітові
Анограма тонколиста Переломник Козо-Полянського
Сипоптерісові Цикламен Кузнецова
· Краєкучник персидский Первоцвіт борошнистий
Нотолен~ марантова Тимелеєві
Адіантові Вовчі ягоди Софії
Адіант Венерин волос Вовчі ягоди кримські
Марсилієві Товстолистові
Марсилія чотирилиста Родіола рожева
ПІН ОФІТИ Очиток застарілий
(ГОЛО НАСІННІ) Ломикаменеві
Соснові Ломикамінь аїзовидний
Модрина польська · Розові
МАГНОЛІОФІТА Вишня Клокова
(ПОКРИТОНАСІННІ) Глід Пояркової
Жовтецеві
Др~ада восьмипелюсткова
Аконіт Бессера
Шипшина донецька
Аконіт несправжньопротиотруйний
Таволга польська
Анемона розлога
Бобові
Орлики чорніючи
Астра:Гал донський
. Орлики тран.сильванські
Дрік чотиригранний
Дельфіній високий
Сочевиця східна.
Дельфіній яскраво-червоний
Солодушка крейдяна
Чемерник чорний
Солодушка солодушкова
Рутвиця гачкувата
.Солодушка українська
Букові
Люцерна приморська
Дуб австрійський
Люцерна щебениста
Березові
Гострокільник карпатський
Береза Клокова
Чина ряба
·гвоздикові
Оиаrрові
Еремогоне головчаста
Людвігія болотна
Лещиця скупчена
Геранієві
Лещиця дністровська
Грабельки Бекетова
Мерингія бузька
Селерові
Смілка крейдяна
Борщівник пухнастий
Смілка яйлинська
Фіалкові Бруслинові
Фіалка біла Бруслина карликова
. . Жостерові
Фіалка Джоя
Капустові • Жостір фарбувальний
Капуста кримська Маслинові
Жеруха грецька Ясен білоцві тий
Ложечниця піренейська (Л. польська) Бузок східнокарnатський
Катран мітрідатський Жимолостеві
Катран Стевена Ліннея північна
Хрінниця Турчані~ова Черсакові
ІІІиверекія подільська Головачка Литвинова

56
 Тирличеві Мелантієві
Тирлич безстебл ов ий Брандушка різнокольорова
Тирлич роздільнfІЙ Пізньоцвіт Фоміна
t
Тирлич весняний Лілієві
Сверція альпійська Еритроній собачий зуб
Сверція багаторічна Рябчик гірський
Шорстколистові Гіацинтові
Громовик гранітний Тюльпан скіфський
Трубкоцвіт Біберштейна Цибулеві
Ранникові Цибуля коса
Цимбохазма дніпровська
Цибуля переодягнена
Наперстянка шерстиста
Цибуля скіфська
Льонок бессарабський
Цибуля круглонога
Льонок крейдяний
Цибуля пр.яма
ІІІолудивник високий
Амарилісові
І.Полудивник Едера
Нарцис вузьколистий
ІІІолудивник І(.оролівський
Півникові
Дзвінець крейдяний
Косарики болотні
Ранник гранітний
Пухирникові Зозу липцеві (Orchidaceae)
Товстянка двоколірна Комперія Компера

Г лухокропивові Надбородник безлистий

Мікромерія чебрецелиста Ремнепелюстник козячий

ІІІавлія кременецька Лімодорум недорозвин~ний

Чебрець прибережний Нігритела чорна
Дзвоникові Офрис бджолоносна
Аденофора кримська Офрис оводоносна
Айстрові Офрис кримсьRа
Деревій голий Зозулинець жилкуватий
Котячі лапки карпатські Зозулинець блідий
Відка.сник татарниколистий Зозулинець дрібнокрапчастий
Волошка Конки Скрученик приємний
Волошка перлиста Стевеніела сатиріовидна
Волошка білоперлинна Осокові
Волошка Пачоського Осока скельна
Волошка первинногерберова Меч-трава болотна
Волошка первинноперлинна
Ринхоспора бура
Волошка несправжньоблідолускова
Тонконогові (Злакові)
Волошка червоноквіткова
Горянка дворядна
Волошка Сарандінакі · Ковила дивна
Волошка Талієва
Ковила відмінна
Білотка альпійська
Ковила короткокрила
Язичник буковинський
Ковила облудна
Чихавк а тонколиста
Ковила трав~ева
Соссюрея альпійська
Ковила Мартиновського
Соссюре.я різноколірна
Соссюрея Порца Ковила Сирейщикова
Тефрозеріс золотистий Ковила закарпатська

(Жовтозілля Бессера) ~Арум білокрилий

Серпій донецький МОХОПОДІБНІ

Серпій донський Фісидевтові
Частухові Фісиденс рудуватий
Зіркоплідник часту}f.овидний ЧЕРВОНІ ВОДОРОСТІ
Шейхцерієві Філофорові
ІІІейхцерія болотна Філо,фора псевдорогата

57

•
 ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ
.,

Загальна характеристика цар~тва Гриби

•

• •• •
Мают·ь клітинну будову. -. До складу KЛlTИRHOl СТІНКИ входить
•
. Клітина має 1-2 ядра ХІТИН

• •
Не мають хлорофілу
у кл1тинах можуть бути вакуол1

. •
Наявність в обмі~і
Запасна речовина - гл1коген сечовини

За способом живлення - гетеротрофи, Розмноження - статеве, безстатеве,

• • вегетативне, переважає розмноження
орrав1чн1 речовини поглинають шляхом
.
усмоктування спорами

.
Необмежений ріст . . .

І Гриби
І .
.
~ ~ .
Од но клітинні Багатоклітинні . .
Утворюють колонії
Дріжджі .. .

Цвілеві . Шапкові
.

/ ~
. Пластинчасті Трубчасті
.

Клітини багатоклітинних грибів утворюють тонкі нитки - гіфи, сукупність яких становить
•
грибницю, або міцелій.
Така будова дозволяє грибу максимально окупувати навколишній простір для вилучення
з нього поживних речовин, сприяє виділенню грибами в субстрат . ферментів розщеплення,
а потім п~глин8:нню розчинених речовин всією поверхнею клітини. Такий спосіб живлення
називається осмотрофним. Тіло грибів не .може мчи таких великих розмірів, як тіла тварин
і рослин, однак довжина їх гіф набагато перевищує довжину всіх коренів_ рослин
.

І Життєдіяльність грибів
І .
' • '
.
Сапротрофні Симбіотичні Хижі Паразитичні

58
 ••
Сим6іотичпі гриби утворюють із корінням рослин мікоризу. Обплітаючи коріння або про­
никаючи в нього, міцелій гриба ніби заміняє собою кореневі волоски, збільшуючи площу
' • V ' • • •
поверхн1 всмоктування, постачає рослин~ воду и м1неральн1 сол1, тод1 як рослина надає иому
U

органічні речовини . Крім того, гриби виробляють біологічно активні речовини, переводять
сполуки фосфору, що містяться в r'рунті, в більш доступну форму, захищають рослини від
проникнення паразитів і сприяють трансПОJ:!ТУ речовин. Мікоризними грибами є білий гриб,
трюфель і ін.

Груп и грибі в

Нижчі гриби Вищі гриби

Дріжджові гриби Цвілеві гриби Трутовики Шапкові гриби

Одноклітинні гриби - Одноклітинні або ба- Паразити, селяться Селяться

. • u
на ЛlСОВlИ

сапротрофи, живлять-
.
гатокл1тинн1
. гриби, на стовбурах дерев
•
ПlДСТИЛЦl,
•
здатн1
•
ут-

ся цукристими речо- селяться на орган1ч-

•
ворювати
.
м1коризу -
винами ному субстраті симбіоз
.
lЗ
•
кор1нням

дерев (красноголовці)

Використаються Ви.користаються для Руйнують дерева; де- є

• •
lCTlBHl
"
(лисичка
в кондитерському ви - виробництва анти- які використовуються тощо) і отрутні (мухо-
робництві й для одер- біотиків (пеніцилін);
. .
для одержання ЛlKlB мор, бліда поганка)
• •
жання л1к1в псують продукти чага

І Розмноження грибів
І
~ --.............
Безстатеве Статеве

• ' ',

Брунькування Поділ міцелію "Утворення

(в одноклітинних) (у багатоклітинних) спор

Значе н ня грибі в

у природ1• •
• у ЖИТТІ ЛЮДИНИ

1.Беруть участь у кр уго- 1. Використовуються в їжу. '

•
ворот1 речовин . 2. Є сировиною для одержання антибіотиків (пеніцилін, аспергіл) .
2. Беруть участь у r'рунто- 3. Викорис.товуються в хлебопекарській промисловості (дріжджі).
утвореннІ.
•
4. Використовують;я у виробництві спирту, пива, виногорілчаних
3. "Утворюють мікоризу. виробів.
4. Є їжею для ссавців, пта- 5. Використаються для одержання сирів, кисломолочних продуктів .
.
XlB, МОЛЮСКІВ,
. комах 6. Отрутні гриби можуть призвести до отруєння й смерті людини.
7. Псують продукти живлення, меблі, будівлі.
8. Спричиняють захворювання рослин, тварин, людини

Зараз відомо понад 100 тис. видІв грибів. За особливостями будови, спороношення і стате­
вого процесу гриби поділяються на відділи

59
 .

І
.
. , Гриби І
' • • f

Відділ Зигоміцети Відділ Аском іцети Відділ Базидіоміцети Відділ Лишайники

'

Лишайники - особлива форма симбіотичних організмів, утворених

грибним і водоростев комп онентами . Фотосинтезуючий компонент'
лишайників найчастіше належить до ціанобактерій або зелених во­
доростей (усього близько 30 родів). Водорість надає грибу органічні
речовини, а гриб забезпечує її водою й мінеральними солями, що
поглинаються і з субстрату
Тіло лишайника не розчленованQ на тканини й органи, тому його
називають слан ню. У середині нього гриби іноді можуть проникати
в кл ітини водорості за допомогою особливих виростів гіф , у більшості
• • • • . u
ж випадк 1 в м1 ж кл1тинами компонент 1 в лиша и ника . р озташовании
"

товстий прошарок міжклітинної речовини, крізь яку й відбувається

Попер ечний
обмін речовин. В одних лишайниках клітини водоростей рівном ірно •
перер1 з
розсіяні по слані (гомеомерні лишайники), а в інших є частки міцелію ,
гетер омерного
між якими й розташ овується фотосинтезний компонент (rетеромерні u
лиш аияика
лишайники)

а) б) Ос о бливіс т ю ли-
.....
шаиник 1 в
. є
..ix не-

вибагливість і здат-
•
н1с т ь висихати до
.
пов~ тряно -сухого
•
стану, а пот 1м знову

насичувати тканини
" ~
• ВОДОЮ И ВlДНОВЛЮ-
леканора пармел ія кладон1я
В а ТИ процеси жит -
Мор ф ологія слані лиш айник а :
.
ТЄД1ЯЛЬНОСТ1,
. дуже

а) накипні; б) листкові; в) к~щисті липіайники ПОВlЛЬНИИ

. "
р1ст
.

Розмноження лишайн и ків

в_е_з_с_т_а_т_е_в_е_________·_____,____.І І..___________________с__т_а_т_е_в_е__________________.
•

__________________

Значення ли шай ників

У пр ироді У житті людини

-
1. Руйнують гірські породи. 1. Ужив аються в їжу людиною.
1

2. 'Утворюють І'рунтовий шар (піонери рос- 2. Є сировиною для одержання спиртів, фарб .
линнос ті). 3. Використовуються в парфумерній проми сло-
3. Складають покрив тундри. BOCTl .
•
·
4. Є їжею північних оленів (ягель). 4. Є індикаторами чистоти повітря .
5. Є середовищем перебування дл.я безхре ­ 5 . Використовуються у медицині при захворю-
бетних тварин . ваннях кишечнику
"
и орган~в
. дихання.

60
 ТВАРИНИ
. ;

До тварин зараз відносять близько 1,5 млн видів еукаріотних організмів, однак їх точна
кількість, вочевидь, набагато більша, до 5-10 млн ви'дів

Ознаки тварин

• ' • ',
.
Гетеротрофний тип Активний обмін Здатність Обмежений ріст
~явлення речовин до активного

пересування

Особливості тваринної клітини

•
позбавлена клітинної оболонки не мІстить пластид

u •
запасною речовиною наичастІше •
. має цеитр1олІ
•
є гл1коген

. .
• • • • •
при подІЛІ клІтиии розд1ляються в результатІ

оперізування материнської клітини

Тварини є такою ж невід'ємною частиною біосфери, як і рослини, оскільки забезпечують

зворотну частину кругообігу речовин у природі. Тварини освоїли всі середовища існування.
У водному середовищі вони зустрічаються в складі планктону і бентосу

Утворення осадових порід (мінеральні ске-

Біологічне очищення води • •
. лети - основа вапняк1в І сланців)

~
.
Роль тварин в екЬсистемах
.

~ ~
• • •
Споживання продукт1в ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Участь у tрунтоутворенні шляхом перероб-
." рослин (кисень і органічні речовини) і виді-
u • •
ки и м1нерал1зац11
.
•·• •
орган1чних речовин
.
лення вуглекислого газу, необхідного для .
фотосинтезу .

61
 БУДОВА Й ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ . ТВАРИН

Системи
Клітини - Тканини - Органи - • . Організм
органІв

Тканина -
це група клітин, що мають подібну будову та походження й виконують однакові
функції, а також міжклітинна речовина, що об'єднує ці клітини

І ,
Тканини тварин
І
.
'
.
+ •

епІ тел1альна м'язова нервова сполучна

Орган - це відособлена частина організму, що має певну будову й виконує конкретні фун­
кції. Органи тварин найчастіше об'єднані в системи органів, що забезпечують протікання
u • • • . •
наиважливІших процесІв життєдІяльностІ

опорно-рухова дихальна травна нервова

• ' .
І І
•
Система орган1в

' • , '

•
кровоносна ендокринна видІльна статева

І Організми
.І
~ • ~
Одноклітинні Колоніальні Вага то клітинні
Клітина-організм Група однакових Велика кількість різних за
за будовою й функціями будовою й функціями клітин,
•
КЛІТИН що становлять тканини

І Симетрія тіла
І
~ ~
Радіальна, або променева Білатеральна, або двобічна
Кілька осей
... ".
симетрІ1
~
Одна вісь симетр11

І Порожнини тіла
..
•
~ , t

Первинна Вторинна
Змішана
(не обмежена епітелієм) (обмежена епітелієм)

62
 •

. .
Опорний апарат

-- ' -.
. .
внутр1шн1и скелет
." . ."
ЗОВВ1ШН1И скелет
•
г1дроскелет

(черепа~ка, панцир)

.
І Кровоносна система
І
/ ~ '

Незамкнена Замкнена
Серце виштовхує гемолімфу Кров -рухається тільки судинами
•
в порожнину т1ла
' . ' .
- 3 ОДНИМ колом кровообігу Із двома колами кро;рообіrу

Поведіпка - сукупність спрямованих . активних дій організму у відповідь на зовнішні

u • • • •
.и внутр1mн1 впливи, що виникают~ У . р1зних ситуац1ях

І Поведінка
І
~
.
Природжена Набута •

: Безумовні рефлекси
• +
Інстинкти
.
--.
"Умовні рефлекси

Рефлекс опосередкована нервовою системою відповідна реакція організму на зміни зов-

• u • • •
н1шнього и внутр1шнього середовищ уна·сл1док подразнення рецептор1в

Безумовпі рефлекси - це х.арактерні для даного виду природжені незмінні -реакції організму
на ті або інші впливи. ·
Умовпі · рефлекси - це · індивідуально набуті в процесі життя реакції, вироблення яких
пов' язане з формуванням тим~асових нервових зв' .язків у вищому відділі нервово.ї системи
Інстинкт - сукупність складних, спадково. обумовлених актів поведінки, характерних для
особин даного виду за певних умов

Розвиток

Кількісні зміни Якісні зміни

(ріст). (диф.еренціювання, дозрівання)
.
Прямий розвиток
- Непрямий розвиток
Молоді особини схожі ~а дорослих Наявність· личинкової стадії (молодий
• u u . •
орган1зм не схожи~ на дорослии ан1 за

будовою, ані за способом життя)

3 повним перетворенням
---
. '

З неповним перетворенням
Є стадія лялечки Немає стадії лялечки

63
 '"
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
. ;

Система царства Тварини

Підцарство Одноклітинні Підцарство Багатоклітинні

І І І
.

Загальна характеристика
підцарства .Одноклітинні

• .
Одноклітинні й колоніальні еукаріотні Організми на клітинному рівні
орган1зми
. .
орrан1зац11
...
•

Від 40 ООО до 70 ООО видів Розміри від 2-4 мкм до 1000 мкм

Рух за рахунок псевдоніжок або

Живлення шляхом фаго- або піноцитозу .
спец1альних органо1д1в
.. .

Вільні форми - аероби, -

Підтримують гомеостаз
паразитичні - анаероби

•
В основному гетеротрофи, деякі - Розмножуються безстатевим (поділом
міксотрофи (евглена зелена), тому · що навпіл, множинно або спорами)
. .
мають у цитоrrлазм1 хлоропласти 1 статевим шляхом

Реа гують на вплив навколишнього За несприятливих умов утворюють

середовища цисти

64
 Одноклітинні
• <

'

Апікомплекси
Саркоджгутикові ' Інфузорії
(близько 4800 паразитич-
(близько 2 5 ООО видів) (близько 7500 найбільш
них найпростіших) •
високоорган1зованих

', ' . l l u
наипрост1ших,
•
що мають

постійну форму, органоїди

Саркодові Джгутиконосці (ма­
(не мають постій­ ють постійну форму пересування (війки)

ної форми тіла) і захисту (трихоцисти),

тіла й джгутики)
два ядра

Паразитичні (амеба І І
дизенте рійна)

Вільні
евглени - трипаносоми
. І І І І
.
'is=
О)
•.-4
i:Q
:s:
а.
евдорина - u
леишман11
•••

Е< о О)

о
р..
~ ts: r&
Sю ·~
~ a:S Q,) ..... пандорина - лямблії
a:S ~ ~ ~
Q,) ~ ro
'°
О) а. а.

~
Q,)
о
::r .в- -
вольвокс

Значення найпростіших

У природі У житті л~одини

1. Джерело жи·влення для мешканців водойм. !.Індикатори чистоти водойм.

2. Збагачують водойми киснем. 2. Штучно вирощуються людиною для
• • •
3. Черепашкві найпростіші утворюють осадові корму мальк1в ставкових i аквар1ум-

породи. них риб.

4.Беруть участь у rрунтоутворенні 3. Покращують переварювання їжі
5. Поліпшують переварювання їжі у тварин 4. Є паразитами

Загальна характеристика
підцарства Багатоклітинні

Мають більш високии

u
рівень
•
орган1зац11,
... Мають спе ціалізовані тканини, органи,

НlЖ
.
ОДНОКЛl ТИННІ
. . 1

системи органів
.
Цілісність організму підтримуєт ься Більша тривалість життя,
. • u .
НІ Ж В
.
ОДНОКЛІТИННИХ
за рахуно:к КЛІТИННИХ взаємод1и

Мають складний обмін речовин

та
"
енергІ1
. u
и систему гомеостазу

65
 -
Загальна характеристика типу Киmковопорожвивиі

- .,
Радіальна симетрія тіла Кишкова п~рожнина, до якої веде рот

Двошарові: ентодерма з епітеліально­ Нервова система дифузна

мускульних, жалких та проміжних
.
клітин; ендодерма із залозистих,
Органи чуттів - евіт лочутлив1
.
в1чка,
• •
травних та пром1жпих кл1тин; мезоглея •
органи р1вноваги ·
Частина веде прикріплений спосіб
життя, інші рухаються реактивно Більшість хижаки та сапротрофи

Поодинокі та колоніальні організми Притаманна регенерація

Тип Киmковопорожни11ці
(понад 1000 0 видів)

'
Клас Гідроїдні Клас Сцифоїдні Клас Коралові
1. Живуть у прісни~ водоймах, 1. · Живуть у товщі морської 1.
• u
Живуть на дні мор.я.
• •
придоин1и частин~ мор1в. води. 2. Кишкова порожнина
2. Кишкова п_орожнина поз­ 2. Кишкова порожнина поді­
.
под1лена на камери.
бавлена перетинок. лена на камери. 3. Спосіб життя - при-
3. Спосіб життя: прикріплений 3. Спосіб життя ~
. . "
плаваю- кр1плении, мають зов-
· або повільно пересуваються чии
... .
н1шн1и скелет
."
• Гідра звичайна • Медуза вухаста (аурелія} • Актинія
• Гідра бура • Медуза полярна (ціанея} • Червоний корал
• Гідра зелена • Коренерот • Чорний корал

Розмноження гідри може здійснщватис.я вегетативно (бруньку

ванням} і статевим шляхом.
Кишковопорожнинні є гермафродитами. Дл.я багатьох кишк
овопорожнинних характерне
прав.ильне чергування у життєвому цикл~ стате • -

вого и нестатевого покол1нь, . при цьому зм1 -

t
• •

нюєтьс.я й життєва форма (медуза і поліп}

І
•

І
ЗваЧенвя кишковопорожвинних

-- Важлива ланк·а в екологічних ланцюгах живлення

• - . Участь у процесах біологічного оч1:1щенн.я морської води

- Участь у кругообігу кальцію ...

и утворенн1 осадових
• •
пор1д

- Продукт харчування
-

- Сировина дл.я виготовлення прикрас 1• предмет1в

•
мистецтва
.

•• - Сировина дл.я одержання біологічно активних речовин

...._ Де.які є загрозою дл.я людей (хрестовики - поблизу Кури.льських •

остров1в 1• Японії

66

..
 .
. . Заrальна характеристика .
типу Плоскі черви
. .

Білатеральна симетрія,
• Більшість - паразити людини й тварин
тІло несегментоване

Шкірно-мускульний мішок із трьома Порожнина тіла відсутня, проміжки між

• . •
шарами м'язів органами заповненІ паренх1мою

Немає анального отвору Органи виділенн.я - nротонефридії

.
Два нервові вузли й повздовжні нервові • •
Гермафродити, заплІдненІі.я внутрІшнє
стовбури з перемичками

Відсутні кровоносна :й дихальна системи.

•
Дихання аеробне й анаеробне, всією поверхнею т1ла

Тип Плоскі черви

І.
' ·- .
Клас Війчасті Клас Сисуни Клас Стьожкові .
3500 видів 4000 видів 3000 видів
1. Вільні мешканці. 1. Паразит~. 1. Паразити
2. Мають війчастий 2. Мають щільні покрови. 2. ·Стрічкоподібне тіло (голівка із
. ."
еп1телІи. З. Мають присоски. присосками, шийка, членики).
З. Глотка висувається 4. Мають складні цикли З. Не мають травної системи.
•
назовнІ розвитку 4. Розвиток зі зміною хазяїв
• Планарія молочна • Печ~нковий сисун • Ціп' як бичачий
• Планарія чорна • Котячий сисун • Ехінокок
• Ціп' як свинячий

•
. .
Загальна характеристика типу Kpyrni черви
(20 тис. видів)
. .
• Двобічна симетрія. Тіло несегментов·ане,
Багатоклітинні, тришаров1 тварини •
покрите ЩІльною кутикулою
•

... Мають шкірно-мускульний мішок:

Мають тканини
.
• " м'язи
mкІра и ПОВЗДОВЖНІ
•
-
•
Є первинна порожнина тіла Органи видІлен~я - протонефридії

Кровоносна та дихальна Нервова система - · навкологлоткове

• •
системи в1дсутн1 нервове кільце й нервові стовбури

Мають ротовий та анальний· отвори; кишка • •

Різностатеві, заплІднення внутр1mнє
має 3 відділи: передній, середній, задній
'

67
 Незважаючи на значну видову різноманітність, круглих червів поділяють
на 6- 7 класів,
"' .
наизначн1mим, як за числом вид1в, так
. .
1 за шкодою,
..
яко1 вони завдають живим орган1змам,
.
е клас Нематоди, або Власне круглі чер1'~· Для цього класу характерні всі особл
ивості типу.
До нього належить паразити людини: аскарида людська, гостриця, трихі
нела та ін.

'
Значення круглих черв1в
•
.
~ .
-
' ', . ',

[рунтоутворення Біологічне Ланка ланцюга Паразити людини

u
очищення вод живлення и тварин

І Пристосування до паразитизму
І
- Наявність щільної кутикули (захист від переварювання в кишечнику організму
хазяїна)

- Наявність

.
гачечк1в,
•
присосок для
•
прикр1плення

...... Складні цикли розвитку

...
и зм1на
•
хазя1в
..

...... Значна
•
ПЛОДЮЧІСТЬ .

. ..
- Спрощення будови т1ла (редукція нервово~ системи,
•
.орган1в чуття, травної системи)
.

Профілактика гельмінтозів

- Санітарний благQустрій помешкань

- Санітарниіі контроль продуктів, дотримання умев приготування м'яса та

риби

...... Обробка їжі високими або низькими температурами

- Дотримання правил особистої гігієни

- Очищення питно~ води

- Систематичні медичні огляди

68
 Зага.nьиа характеристика типу Кільчасті черви
·~12 тис. видів)

Багатоклітинні,
•
тришаров1 тварини Двобічна симетр1я;
• .
ТІЛО сегментоване

'

Мають шкірно-мускульний мішок, утворе- Мають вторинну порожнину тіла - целом

V . •
нии еп1тел1єм з тонкою кутикулою, а також (функції - гідроскелет, перенесення
кільцевими й повзд~вжніми м 'пзами поживних речовин)
•
.
Травна система: ротовий отвір, глотка, се- Нервова система: навкологлоткове нервове
редня кишка, задня кишка, анальнии
"
отв1р
. кільце (надглотковий,, підглотковий нервові
вузли), черевний нервовий ланцюжок
Кровоносна система замкнена;
.
•серця• -
5 кільцевих судин Більшість гермафродити,
- •
запл1днення зовн1шнє
. "
и
.
внутр1шнє
•
Дихання всією поверхнею т1ла
(морські - зябрами Органи чуттів: очі, органи дотику

Органи виділення - метанефридії Здатні до регенерації

Розвиток непрямий (баг&.тощетинкові) або прямий (малощетинкові п'явки)

Тип Кільчасті черви

Клас Багатощетинкові Клас Малощетинкові Клас П'явки

1. Морські види. 1. fрунтові. 1. Хижаки або паразити.
2. Мають голову із щупальцями, 2. Голова необособлена. 2. На передньому і заднь­
парою вусик1в,
. .
дв1 пари
-
очеи. 3. Органи чуттів слабко ому кінці тіла є присо­
3. На кожному сегменті є пара- розвинені. ски4

події із щетинками. 4. Параподій немає, мало 3. ІЦетинок і параподій

4. Мають зябра. щетинок. немає

5. Різностатеві 5. Гермафродити
• Піскожил • Дощовий черв' як • П' явка медична
• Нереїда • Трубочник • П' явка псевдокінська

. .
І І
•
Значення кільчастих черв1в

'

- Підвищують родючість r'рунту

.
- Перемішують гумус, сприяють розкладанню р0111ток, забезпечують доступ у r'рунт кисню

- Кормова база для м'ясоїдних тварин

.
.

- є їжею для ДОННИХ риб

~
П' явки виробляють гірудин, що перешкоджає згортанню кров~ и сприя є розс моктуванню
. "

тромбів. Їх використовують при гіпертонічній хворобі, крововилива?', тромбозах

69
 Загальна характеристика типу Молюски
(150 тне . видів)
•
.

Багатоклітинні тришаров1
. тварини
' Переважно двобічна симетрія.
Тіло м'яке, несегментов&не

Мають мантію (шкірну складку), між ту-

Більшість мають черепашку
лубом і мантією - м антійна порожнина
-

• •
Порожнина т1ла заповнена паренх1мою Орган руху - м'язиста нога

Кровоносна систем а - незамкнена (крім Органи дихання: зябра (у водних),

головоногих); є серце л еген1
•
(у наз емних)

Нервова система Різностатеві, але є й гермафродити,

• u •
розкидано - вузлуватого типу запл1д нення зовнішнє и в нутр1шнє

'
u
Розвиток
u
прямии або непрямии

Тип Мо люски

Клас Ч еревоноzі Клас Двостулкові Клас Головоногі

1. Середовище існування - 1. Середовище існування - 1 . Середовище існування -

" • . u V t • U
СУХОДІЛ, пр1сн1 водоими. моря и пр1сн 1 водоими. теnлі моря.
2. Асиметричні . 2 . Двобічна симетрія. 2 . Двобічна симетрія.
3. Тіло має голову, тулуб, ногу. 3 . Тіло має тулуб, ногу, го - 3.Є голова й тулуб .
4. Є 1- 2 пари очей. . лови немає . 4 . Є щупальця.
5. Органи дихання - ((леге­ 4. Очей немає. 5. Два великих ока.
ня~ . 5 . Орган дихання - зябра . 6. Орган дихання - зябра .
6. У глотці є терка з хітино­ 6 . Тип живлення - фільтра- 7. Є рогові щелепи й тертуш­
• u u
вих зубчиків. ЦlИНИИ . ка.

7. Мають черепашку у ви- 7. Черепаш1<а з 2-х стулоR. 8. Че·репаmка редукована .

я" за
•
г ляд1 завитка. 8 . Переміщенн
- допомо- 9 . Пер е міщення реактивним
8. Переміщення за допомо ­ гою ноги, реактивним спо­ способ ом
гою ноги собом

• Малий прудовик • Беззубка • Каракатиця

• Виноградний слимак • Мідії • Восьминіг
• Котушка рогова • Жабурниця прісноводна • Кальмар
• Слимак голий • Устриці

70
 •
.,
Значення Молюсків
.

- Ланка ланцюга живлення

.
.
.

'
- Біологічне очищення води
.

- Участь у кругообігу речовин

-

- Продукт харчування . . .

. • • .
~ Джерело Добування перл1в, перламутру, фарби 1 туш~
.
. . .
- Завдають шкоди с1льгоспрослинам, кораблям 1 •
г1дротехн1чним спорудам

•• • u

- Проміжні хазя1 паразит1в людини и тварин

-
.
Тип Членисто11оrі
·' (понад 1,5 млн видів)
.
~
.
~ '
Підтип Зябродихальні Підтип Хеліцерові Підтип Трахейнодихальні

.... Клас Комахи

Клас Ракоподібні Клас Павукоподібні

Загальна характеристика типу Членистоноrі

Двобічна симетрія; тіло сегментоване,

Багатоклітинні тришарові тварини
поділене на відділи

Мають зміпіану порожнину тіла Є членисті кінцівки

<>

Органи дихання - зябра (у водних Кровоносна система незамкнена, серце

форм), легені або трахеї (у наземних) на спинному боці
-

Є . твердий зовнішній скелет (кутикула), !..._...._~ Нервова система - черевнии

"
нервовии
u

•
основу якої становить хітин (захист від ЩUІЦЮжок, надглотковии, пщглотковии не-
U • V

висих'tіння й ворогів, опора для тканин) рвові вузли; добре розвинені органи чуття

Різностатеві, рідше гермафродити Запліднення внутрішнє

.

і>озвиток прямий або непрямий Притаманне линяння

71
 Загальна характеристика класу Ракоподібних

' •
Відділи т1ла - головогруди,
Середовище існування - водне
сегментоване черевце

На голові розташовані дві пари Груди несуть кінцівки - 3 пари

вусиків - довгі (дотик, нюх) і короткі ногощелеп і 5 пар ходильних ніг

(звук, рівновага); одна пара складних
очей (складаються з 3000 простих вічок, •
Органи вид1левня -2 пари зелених
очі - фасеточні, зір - мозаїчний)
залоз

Органи дихання - зябра Розвиток

V
прямии

.
.
Різностатеві тварини
.

Порівняльна характеристика рядів ракоподібних

Ряд, кількість
• Характерні ознаки Представники
ВИД1В

Веслоногі, по­ Тіло складається з головогрудей, грудей і черев ­ Циклоп

над 1800 ця, ва :головогрудях є 1 вічко й 6 пар кінцівок,
для плавання слугують довгі антевули (1-ша пара
вусиків)

Десятивогі, Тіло складається з головогрудей і сегментованого Рак річковий, краб

8500 черевця (у крабів не виражене), 5 пар ходильних пальмовии
" '
злод1и,
V

.
в1г, перша з яких
"
зазвичаи
.
зак1вчується клеш- креветка

вями
.

Гіллястовусі, Більша частина тіла прикрита головогрудвим щи- Дафнії

400 том, грудні віжки листоподібної форми (у дафній
для пересування слугують великі антени 2-га пара
вусиків)

Рівноногі, 4500 Тіло сплющене у спивно-черевhому напрямку, Мокриця

складається з голови, грудей і черевця. Грудні
віжки ходильні, черевні виконують дихальну фув-
.
КЦlЮ

Вусоногі, понад Тіло має вапняний панцир, грудні ніжки утворю­ Морські жолуді,
1000 ють густу мережу, що забезпечує живлення й ди­ морські качечки
хання

72
 .. Ракоподібні

Ви'щі - мокриця, рак річковий, омари,

Нижчі - дафнії, циклопи, карпоїди
лангусти, креветки, краби, водяні віслюки

І І
.
Значення Ракоподібних

.
- Важлива ланка в ~анцюгах живлення

- Істотна роль у :кругообігу речовин

.
- Біологічне очище,ння води

- !рунтоутворення
- Проміжні госодарі збудників небезпечних захворювань

- Промислова сировина

.
~ Продукт харчування .

Загальна характеристика класу Павукоподібних

.
Відділи тіла - головогруди,
Середовище перебування - наземне
несегментоване черевце

• • •
Вусики в1дсутн1; на голов1 4 пари Є 6 пар кінцівок - хеліцери,
"
простих очеи ногощупальці й 4 пари
•
ходильних НlГ

Органи дихання - пари легеневих

Черевце має павутинні бородавки ~
мішків або трахеї

Органи вид1лення
•
- • •
мальп1г1єв1 судини
•
Різностатеві

.
•
Запліднення внутр1шиє;

розв.яток прямий

73
Пор івнял ьна характеристика рядів павукоподібних

Ряд, кількість
• Характерні ознаки Представники
ВИДІВ

Пав ук и, по­ Тіло складається з головогрудей і черевця, з перетяж ­ Домовий павук,

над 27000 кою між ними. Хеліцери гачкоподібні, із протоками павук-хрестовик,

отрутних залоз, педипальпи коротиі. 8 простих вічок. тарантул,

4 пари ходильних кінцівок. Органи дихання - легені павук-сріблянка

й трахеї. На нижній стороні черевця - павутинні
бородавки

Косарики, Тіло складається з головогрудей і черевця, перетяжка Косарик звичайний

2500 відсутня. Хеліцери ~tлешнеподібні

Скорпіони, Тіло складається з головогрудей і члени стого черевця Строкатий скорпіон

600 з отрутною голкою на кінці. Хеліцери клешнеподібні,
педипальпи з великими клешнями. Дихання легене­
ве

Акариформні Тіло або його частина злиті, дИхання шкірне або тра- Коростян:Ий
кліщі, 15 ООО
V

хеине свербун, волосяні

. .
кл1щ1, павутиннии
"
•
КЛlЩ

Паразитофор- У сі частини тіла злиті в суцільний панцир, у де- Тайговий кл1щ,

• • • u • • •
мн1 кл1щ1, яких ротовии апарат утворює (<гол1вку~ 1 складається собачий кліщ
• • •
10000 з р1жучих хел1цер 1 педипальп, завдяки яким вони

прокушують
.
шк1ру

І І
.
Значения Павукоподібних
.

Знищують кровосисних
• .
- комах, ШКlДНИКl~ рОСЛJ:ІН .

- Укуси павуків небезпечні для здоров'я й життя людини "

и
."
СВlИСЬКИХ тварин

.
- Кліщі регулюють чисельн1сть членистоногих

- Використовуються для боротьби зі шкідниками •

СlЛЬСЬКОГО "
и лісового господарства

- Шкідники культурних рослин (павутинний кліщ)

- Пошкоджують харчові продукти на складах (амбарні кліщі)

- Викликають захворювання людини . (короСТЯіНИЙ свербун)

- Викликають захворювання у бджіл (кліщ варроа)

Переносники збудників небезпечних інфекційних хвороб людини та тварин (іксодові кліщі)

- (тайговий енцефаліт, туляремія, кліщовий тиф)
.
74
 • •

Загальна характеристика класу Комахи

Займають всі середовища існування Відділи тіла - голова, груди, черевце

Черевце сегментоване,
u
кожнии сегмент
На ГОЛО В!
•
- одна пара вусиків (нюх, до-
- має пару дихалець; може мати жало
тик); "' u
ротовии апарат: гризучии, колючо-
- або яйцеклад
сиснии,
u
лижучии,
u
сиснии;
u
.ОЧІ
•
- 1 пара

складних фасеткових і прості вічка ..

...__ Органи дихання - трахе1 (система
трубочок)
• •
Груди несуть 3 пари к1нц1вок; мають

2 пари крил
- Нервова система - надглотковий нервовий
u u
вузол перетворении у •ГОЛОВНИИ МОЗОК•' що
...__
Органи
•
вид1лення - • • •
мальп1г1єв1 судини - забезпечує складну поведінку

Різностатеві, статевий диморфізм Запліднення

• • ...
вну:rр1шнє; в1дкладання яиця

Розвиток з повним або неп~вним. перетворенням

. . .

Типи розвитку комах

Прямий Непрямий
(з неnовним перетворенням) . (з повним перетворенням)
1. Проходить 3 стадії: 1. !Іроходить 4 стадії:
u • u •
яице ~ личинка~ ~маго. яице ~ личинка~ лялечка~ ~маго.

2. Личинка схожа на імаго. 2. Личинка відрізняється від іма.го за будо-

3. Недорозвинені статева система й крила.
u
вою и поведшкою.
,

4. Середовище перебування та їжа подібні 3. Середовище перебування та їжа відмінні

.
до таких в ~маго. від таких в імаго
• Попелиця • Метелики
• Сарана • Жуки
• Таргани •Мухи
• Клопи • Бджоли
.

Порівняльна характеристика рядів комах

• •
Ряд, КІЛЬКІСТЬ
• Хар·актериі 'Ьзиаки Представники
ВИДІВ

Комахи з неповним перетворенням

Воші, близько Крила зменшені. Ротовий апарат колючо-сисний. Чіп- Людська воша (го-
150 кі ноги. Паразити людини й тварин ловна й платтяна)

Напівтвердокрилі 2 пари крил (передні - напівнадкрилля, задні - пе - Постільний клоп,

(Клопи), понад ретинчасті) складені пласко в стані спокою на спині. водом1рки,
. .
mк1д-
30000 Ротовий апарат колюча-сисного типу лива черепашка
.

75
 Ряд, кількість
• Характерні ознаки Представники
ВИДІВ
' .
Прямокрилі, 2 пари крил (передні - надкрила із прямим жилку­ Звичайний коник,
понад 20000 ванням, задні - ві.ялові перетинчасті крила). Ротовий "
ДОМОВИИ
.
цв1ркун,

апарат гризучий. Задні ноги зазвичай стрибальні сарана

Бабки, близько 2 пари сітчастих крил. Тіло зазвичай витягнуте. Коромисло,

4500 Голова рухлива, очі дуже великі . .Ротовий апарат лютка, стрілки
"
гризучии

Таргани, 2500 2 пар~ крил (передні - шк~р~сті надкрила, Чорний тарган,

•
задні - ві.ялові перетинчасті). Ротовий апарат гри- рудий тарган, або
зучий. Яйц.я відкладають· в оболонці прусак

Комахи з повним перетворенням

Блохи, близько Крила зменшені. Кінцівки добре розвинені~ особливо Людська блоха
1000 задні (стрибальні). Ротовий апарат колючо-сисний

Двокрилі, близь­ Одна пара сітчастих крил, друга перетворена на дзиз­ Комарі, муха
ко 80000 кальц.я. РотQвий апарат колючий або лижучий
.
к1мнатна

Твердокрилі 2 пари крил (перша - тверді надкрила без жилок, Жужелиц.я-

(Жуки), близько друга - - перетинчасті). Ротовий апарат гризучий карабус,
250000 "
колорадськии жук

Перетинчас­ 2 пари сітчастих крил (задні менші за передні). Рото­ Медоносна

токрилі, понад вий апарат гризучий або що гризучо-лижучий. Дру- бджола, звичайна
300000 гии
u
1
• • "
трет1и сегменти можуть утворювати стеоельце.
-
оса, руда
.
л1сова

На кінці тіла може бути жало або яйцеклад мураха

Метелики, близь­ 2 пари крил, покритих лусочками. Ротовий апарат Капустяна .

ко 140000 сисний (у личинок -гусениць - гризучий) білявка, плат.яна
міль, махаон

3вачеввя Комах
.
.
- Участь у кругообігу речовин

- Важлива роль у ланцюгах живлення

- Запилення квітів і поширення насіння

- Сировина дл.я одержання продуктів живлення, лікарських препаратів, шовку

- .
,__ Шкідники сільського господарства

,__ Хижі комахи винищують шкідників сільського господарства .

." - Пошкодженн.я тканин, деревини, книжок, механізмів

- Паразити й · переносники захворювань

76
 , ,
Тип Хордові
і. . ""
•

До типу Хордові відносять понад 40 тис. видів надзвичайно різноманітних за зовнішнім

виглядом і розмірами тварин, які опанували назе~но-повітряне, rр.унтове й водне середо­
вища існуван~я. J;Іредставники типу зустрічаються у всіх географічних зонах Землі.

'

Осрбливості будови й життєдіяльності хордових .

: ".

Хоча б на одній зі стадій розвитку осьовий· скелет :µредставлений спинною струною, або
хордою, у · вигляді Пружного тяжа. Хорда зберігається до кінця життя тільки в безчереп-
них, в інших хордових замінюється · на хрящовий ~бо кістковий хребет ·
..
Над осьовим скел~том (хордою) закладається цевтр~J\Dна нервова си~·тема у вигляді порож-
ньо1 трубки ектодермального- походження. Спочатк'у вона об'єднана з хордою загальною
оболонко·ю й розташовується на спинному боці тіла. У пере~ній частині нервової трубки
в· більшості хор·дових розвивається головний мозок

Кишкова трубка, хоча б на одному з етапів розвитку, має зяброві щілини в області глотки,
тобто початкові в~дділи травної й дихальної систем не розділені. У частини ·хордових ці
зяброві щілини зберігают..ься все життя і мають зябри, що забезпечують ~яброве дихання,
оскільки в інших зябро~і щілини заростають ще в зародковому періоді розвитку, і дихання
' V •

ЗДІИСНЮЄТЬСЯ за допомогою леген1в

.
І

Характерна вторинна порожнина тіла

Кровоносна система замкнена, у більшо·сті має м'язовий насос - серце

Вториннороті ··rварини, у яких первинний рот, що утворився при гаструляції, перетворюеть-

u • u • • •
ся на анальнии отв1р, а вториннии проривається на прот~лежному · к1нц1 т1ла ·

Сегментація тіла чітко виражена на ранніх ембріональних етапах розвитку й зберігається

тільки в нижчих хордових

Двобі~на симетрія тіла

Скелетна мускулатура посмугована

..

І Тип Хордові
І .

~ ~
.
. .
.

Підтип .. Підтип Черепні, або Хребетні

Безчерепні .
.
•

Клас Клас
Надклас Клас Клас
Клас Земноводні, Плазуни,
Риби Птахи Ссавці
~
Головохордові або Амфібії · або Рептилії

77
 Загальна характеристика класу Головохордові

Форма тіла рибоподібна Голова необособлена

Тіло сегментов8:не, череп відсутній Внутріmній скелет- хорда

.

Кровоносна система замкнена; серця

Над хордою - нервова трубка немає; кров рухається внаслідок
...
пульсац11 .черевно~
.. судини

Органи чуттів представлені чутливими

Органи дихання - зябра
кл ітинами

Живуть у морях помірних і теплих

Різностатеві, запліднення зовнішнє
широт

3аrальна характеристика подкласу Риби

Водне середовище існування Форма тіла - обтічна

Шкіра покрита кістковою лускою; •

Кінцівки - плавц1
залози виділяють слиз (зменшення
тертя, захист)

Кровоносна система - замкнена, є одне

Орган дихання - зябра

коло кровообігу; серце - двокам ~рне
(передсердя, шлуночок), містить венозну
кров

Органи виділення - стрічкоподібні

нирки
Рівень обміну речовин "
низькии,
•
холоднокровн1 тварини

Нервова с~стема - " мозок,

головнии

"
спиннии мозок, нерви
Різностатеві тварини
Головний мозок має 5 відділів: передній · ~

(нюх, дотик);. проміжний (зір); середній

.
- (інстинкти, поведінка); мозочок . .
Розвиток Зl стад1єю личинки, що
(рівновага, координація); дов'Гастий " •
має жовточнии м1шок; личинка
(травлення, дихання, кровообіг)
перетворюється на малька
.

Заплідвення зовнішнє
або внутрішнє у воді

78
 Надклас Риби
.'

Клас Хрящові риби Клас Кісткові риби

(630 видів) (20000 видів)
1. Скелет хрящовий. 1. Скелет кістковий.
2. Немає зябрових кришок. 2. Мають зяберну кришку.
3. Немає плавального міхура. 3. Мають плавальний міхур.
4. Хвостовий плавець різнолопатевий. 4. Хвостовий плавець рівнолопатевий.
5. Мають торпедоподібне тіло. 5. Тіло сплюснене з 1боків.
6. Рот розташовується знизу тулуба. 6. Рот розташовуЄться посередині.
7. Живородні 7. Частіше ікрометальні
'. ., •
Надряд Акули Надряд Скати Ряди:
(250 видів) (350 видів)' Осетрові
• •
китова акула скат-хвосток1л Карпоподібні
~ .
чорноморськии манта г1гантська Окувеподібні
...
катран скат електричнии Лососеподібні

Порівняльна характеристика систематичних груп кісткових риб

Систематична
група, Характерні ознаки Представни1~и
кількіст~ видів
Ряд Осетро­ Хрящовий скелет зберігається все життя, ва перед­ Російський осетр,
подібні, 25 ньому кінці тіла - витягнуте рило. · Шкіра гола або білуга, севрюга,
з
.
к1лькома ·рядами
.
к1сткових пластинок - жучк1в
. стерлядь

Ряд Коропо­ Прісноводні відкритоміхурні риби, різноманітні за зов- Короп, ~обла,

подібні, 66 •
н1шн1м
•
виглядом, живленням
u
и розмноженням лящ,
.
лин, карас1,

товстолобик
Ряд Лососе­ Відкритоміхурні риби з розвиненим жировим плавцем Кета, горбу1па,
подібні, близь­ і вираженою бічною лінією сьом1·а
ко 400 .
Р~д Окуне­ Морські й прісноводні закритоміхурні риби з гостри- Окуні, судаки,
подібні, близь­ ми шпилькоподібними променями плавців. Черевні звичайна скумб рія ,
ко 6000
....
плавники зазвичаи розташован1 п1д грудними,
. . .
а ~нод1
. тунець

й попереду них
-
Ряд Оселедце:­ Морські відкритоміхурні риби з тілом більш-менш АтJІ'античний
nодібні, близь­ округлої q>орми й слабко окостенілим черепом. Бічна оселедець,
.
~вас1,
.
'КО 300 лінія не вираже:на, луск а. легко спадає європейська сардина
Ряд Щуко­ Хижі відкритоміхурні · риби із ~значно витягнутими ІЦука 1
.
подібні, 10 щелепами, озброєними гострими зубами
Надряд Дво­ Більша частина скелета до кінця життя залишаєть­ Неоцератод ,
дишні риби, 6 ся хрящовою, добре розвинена мускулатура плавців. протоптеруси, .
Органи дихання - легені й зябра лепідосирен
.Надряд Кисте­ Тіло вкрите лускою у вигляді кісткових пластинок, Латимерія
пері риби, 1 добре розвинена мускулатура Парних плавців. Органи
дихання - зябра, є легеня, що заплила жиром . .
79
 І
.
Значения риб
І ..
. .
.
.,
- Важлива ланка ланцюгів живлення
.
'

- Промислове (їжа, медична сировина тощо) . •

. . .
- Біологічне очищення води

. .
.
.
.
- Небезпечні для людини (хрящові)
.
•
'
- Проміжні хазяї збудників захворювань

. .. .
.
. . .
- Використання в аквар1умн1и
• u
справ~ .

•
..
Загальна характеристика
.
~ласу Земноводні

Наземне й водне середовище існування; Шкіра волога, гола, · має залози, що

живуть поблизу водойм, зимують у воді •
ВИДІЛЯЮТЬ СЛИЗ

На
• . . '
...
ГОЛОВl - пари н1здр1в, очеи Кінцівки зазвичай п'ятипалі,
• •
з пов1ками; є середнє, внутр1шнє вухо; мають плавальну перетинку

немає шиї
.
Характерне шкірне дихання (у воді -
Орган дихання - легені, розвинені тільки шкірне); повітря в легені надхо-
слабко дить
•
за нагн1тальним типом

Кровоносна система має трикамерне є два кола кровообігу

серце (2 передсердя, шлуночок); кров (унаслідок появи легень)
. • .
у серц1 зм1шана

Рівень обміну речовин низький.

Органи
• .
вид1лення -дв1 нирки; сечоводи Холоднокровні
• •
в1дкриваються в клоаку, а пот1м

у сечовий міхур; продукт обміну - Різностатеві тварини

сечовина

•
• Запліднення ЗОВНІШНЄ (у воді)
Нервова система
u
- головнии мозок,

спинний мозок, нерви

u

Головний мозок має 5 відділів: передній Розвиток непр.ямии з утворенням

(розвинений більше, ніж у риб); проміж- · личинки - пуголовка (має ознаки

нии;
u
середн1и;
• "
мозочок менш розвине -
риб - зовнішні зябра, одне коло
ний (менше складних рухів); довгастий • кровообігу, 2-камерне серце, бічну
лінію)
'

'

80
Порівняльна характеристика рядів земноводних

Ряд, кількість
• Характерні ознаки Представники
ВИДІВ

Хвостаті, Тіло подовжене, хвіст добре розвинений, кінцівки ко­ Тритон гребінчас~
близько 350 роткі, приблизно однакової довжини. 'Органи дихан­ тий, амбістома,
ня - легені й шкіра. Зап.ліднення зовнішнє, розвиток велетенська сала­

непрямий мандра

Безхвості, Тулуб короткий, шия не виражена, задні (стрибальні) Жаба озерна, ро-
•
близько 3 500 ноги довші за передні. Ребер зазвичай немає. Хвіст пуха с1ра, квакша

є тільки на личинковій стадії, хвостові хребці зроста­

ються в єдину кістку - уростиль
Безногі, Тіло червоподібної форми, кінцівок немає, кількість Кільчаста черв'яга
•
близько 170 хребців сягає 200- 300. Органи чуттів розвинені слаб- й цейлонський рИ­
ко бозмій

.
Значення земново'дних . .
- Важлива ланка. ланцюг~ живлення

. .
-
.
Знищення комах і їхніх личинок,
.'
•
а так ж ШКlДНИКlВ городн1х куль тур ( слизнів)
- Продукт харчування
-

- Деякі отруйні (джерлянки)

- Використання в наукових експериментах

. 3аr'альна характеристика класу Плазуни

'
•
Наземне й водне середовище ірнуванця ТіЛо розчленоване на ВІдд1ц: FОЛОВа,

шия, тулуб,
•
ХВІСТ; ОЧІ
•
мають ПОВlКИ
. .
та мигальну перетинку (зволоження)
Шкіра суха, захищена роговими
лусочками "
и щитками; залоз немає
Кінцівки - п'ятипалі,
з кігтями; розташовані з боків тулуба.
Орган дихання - легені Переміщуються, контактуючи із землею

-
Серце З-камерне, у шлуночку Повітря в легені надходить за рахунок

з'являється неповна перегородка - руху грудної клітки (реберний тип

• • • u
подІл кров~ на артерІальну и венозну дихання) .
.
Органи виділення - тазові нирки; сеча
Рівень обміну речовин низький;
холоднокровн1
. складаєт~ся із сечової кислоти (немає .
великої втрати води)
--
Нервова система - головний мозок,
Різностатеві тварини
u
-
спиннии мозок, нерви.
.. -
~- ~

Головний мозок має 5 відділів: передній Запліднення внутрішнє

(з'являється зачаток кори валиких
• u • u
півкуль); пром1жнии; середнІи; мозочок Відкладають яйця, що мають білкову
(більший, ніж у земноводних); довгастий й пергаментоподібну оболонки

.
Властива регенерац!я - •
в1дновлення

втраченого органа або його частини

•
81
Порівняльна характеристика рядів плазунів

Ряд,
• Характерні ознаки Представники
ЧИСЛО ВИДІВ .,

Лускаті, Тіло вкрите роговою лускою, кінцівки п'ятипалі (у Ящірка живородна,

близько змій відсутні), зуби дрібні (в отрутних змій- є пара жовтопузик' вуж
•
6500 видів великих отрутних зубів із протоками отрутних залоз).
u u
звичаинии, анакон -

Грудина й обидві легені є тільки в ящірок да, гадюка степова

Черепахи, Тіло вкрите кістково-роговим панциром, дві пари кін- Є~ропейська болотна
230 видів цівок (іноді перетворені на ластд), щелепи покриті черепаха, серед~ем-
роговими чохлами з р1жу~rим краєм поморська черепаха

Крокодили, Тіло вкрите великими роговими щитками, дві пари Китайський і м1с-
23 види кінцівоr< (на задніх є плавальна перетинка), зуби од­
• ' V "
СlСlПСЬКИИ ал1гато-

нотипні, конічної форми. У серці майже повна пере­ ри,

.
НlЛЬСЬКИИ
"
кро-

городка кодил

І І
•
Значення плазун1в

. .
- Регуляція чисельност1 молюск1в, комах, гризун1в

~ Продукти харчування
..
- Сировина для промисл1в
.
'

- Сировина для медицини

- Небезпечні для людини

. ..

Переносники збудників хвороб

u
- ЛЮДИНИ и тварин
'

Шкідники сільського
u
- и рибного господарства

Особливості класу Птахи

Ознака
. Особливості

Форма тіла Обтічна

Покрив Суха . шкіра, укрита роговим пір' ям

Види пір'я Контурне - створює форму тіла й допомагає при ПОЛЬОТІ.

.
Пухове перо й пух - зберігаютt тепло
Скелет Легкий і міцний за рахунок зрощення КІСТОК (кістки КИСТІ,
. таза, черепа)
і повітряносних порожнин усередині кісток.
Літальні м'язи кріпляться до кіля (грудна кістка) .

М'язи Великі грудні (опускають крила) і підключичні (піднімають крила)

82
 •

Ознака Особливості

Травна Дзьоб --+ глотка --+ стравохід (із зобом) --+ шлунок (мускульний і залозистий
система відділи) ~ кишечник --+ клоака.
Переварювання їжі за 2- 3 години (швидкий обмін речовин для підтримання
постійної температури тіла)

Дихальна Легені й додаткові повітряні мішки в порожнині тіла й кісток - для поліп­
сис тема шення газообміну й захисту від перегріву.
Дихання подвійне

Кровоносна Чотирикамерне серце (два передсердя й два шлуночка), два кола кровообі­
система гу

Нервова Добре розвинений мозочок.

система Розвинені півкулі переднього мозку (складна поведінка, інстинкти)

•
Р о змноження
• u
Запліднення
•
внутр1шн є , самка в1дкладає яице, що м1стить запас поживних
V '
речовин для зарод 1< а и захищене вапняною шкарлупою та п1дшкарлуповою

оболонкою

Розвиток Навесні: утворення пар ~ токування самців ~ гні здування ~ відкладан н я

яєць (від 1- 2 до 15- 20) ~ насиджу вання яєць ~ турбота про пташенят.
Пташенята:
- виводкові з'являються вкритими пухом, зрячими й можуть вийти із
-
гнізда й прямувати за матір'ю (кури, журавлі, страуси, дрохви);
- нагніздні з'являються безпорадними, голими, сліпими, довго не зали­
-
шають гнізда (голуби, сови, дятли , лелеки)

Птахи (за дальністю переміщення) І

Осілі Кочів ні Перел ітні

• Весь рік жив. уть на одно- • Не відлітають далеко від • Відлітають у теплі краї за
• •
му MlCЦl. місць гніздування. певним маршрутом.

• Два періоди - гнізду~ан- • Не мають постійних місць • Маю ть періоди: весняний

. • • ...- • u . .
НЯ И ЗИМІВЛЯ. ЗИМ1ВЛ1 и ПОСТlИНИХ мар - перел1т - гн1здування -
• Роблять запаси на з иму
. • • u • •
шрут1в OClH H lИ перел1т - ЗИМlВЛЯ
.
СИНИЦl граки качки

голуби
. .
сн1гур1 лебеді
лелеки
.
ласт1вки

солов'ї

І І
• Причини перельот1в
•

~
Зміна довжини дня ~ гормо- Зменше ння кількості корму, Для вигодовування й вихо -
• •
нальні зміни ~ бе зумовний зм1на середовища ~снував- вання пташенят сприят-
•
реф л екс перельо ту ня (у водоплавних)
V • u
ливии пом1рнии кл1мат

83
порівняльна характеристика надрядів і рядів класу Птахи
.,
- --

Систематична Місця
• Характерні ознаки • Представники
група, число ВИДІВ г:ц1здування

Надряд Пінгвіни, Крила видозмінені в ласти, пір'я пЬз- Кам'янисті Пінгвін Аделі,
16 бавлені опахал, покривають тіло су- узбережжя, очковии
V

• •
цільно. На ногах 4 пальці (3з'єднані крижані поля ПlНГЕlН

плавальною перетинкою), повернуті

вперед, кістки без повітряносних по-
рожнин, на грудині є кіль. Пташенята
.
ГНІЗДОВОГО ТИПУ

Надряд Страусо­ Крила недорозвинені; пір' я позбавлене Пустелі, сте- Страуси,

подібні (Безкілеві), пружних опахал, розташовані на тілі пи, савани нанду,
. .
к1в1,

7 суцільно. На ногах 2-3 пальці, повер­ казуари, ему

нуті уперед, кістки без повітряносних

порожнин, грудина без кіля. Пташе-
•
нята ВИВОДКОВІ

Надряд Типові Крила добре розвинені, пір'я типової

птахи (Кілегруді), будови, розташоване на тілі окремими
8500 ділянками. На ногах 3- 4 пальці,. кіс­
тки полегшені, з повітряносними по­
рожнинами, на грудині є кіль. ·пташе­
нят.а гніздового або виводкового типу І •

Ряд Лелекоподіб­ Шия й кінцівки дуже довгі, дзьоб Узбер~жжя Лелека

•
ні, 118 прямий і го~трий. На ногах 4 паль- водойм, бо-
V V

звичаинии,
• • u u
ц1, задн1и палець поставлении низько лота чапля с1ра

й слугує опорою. Пташенята гніздові

Ряд Горобцеподіб­ Будова крил і дзьоба дуже різноманіт­ У сі ландшаф­ Жайворонки,

•
ні, близько 51 ОО на, на ногах 4 пальці, перш:Ий палець ти ласт1вки,
U V V
повернутии назад; виражении статевии омелюхи,

диморфізм. Пташенята гніздові

V

соло~еи,
дрозди,
•
СИНИЦІ

Ряд Голубоподібні, Статура міцна. Голова маленька, дзь­ У сі ландшаф- Голуб сизий,
близько 300 об невеликий. Крила довгі, загострені. ти
.
троп~ чних горлиця
•
Оперення густе й щільне. Добре розви­ 1• пом1рних "
звичаина
нений зоб. Пташенята гніздові широт · тощо

Ряд Гусеподібиі, Будова тіла міциа·. Шия довга, хвіст Морські Гусак сірий,
більше 200 короткий. Дзьоб зазвичай сплощений.
"
и внутр1шн1
. . лебідь - шипун,
Краї дзьоба мають поперечні рогові черв·онозоба
V •
ВОДОИМИ ВСІХ

пластинки, що утворюють
•
ц1дильнии
V .
континент1в, казарка,

апарат. На ногах 4 пальці (3 передніх крім Антарк­ шилохвость,

•
з'єднані плавальною перетинкою). Пта- тиди качка с1ра,
. ~

шен.ята виводкові крижень

Ряд Д.ятлоподібні, Дрібні або середні дуже різноманітні Ліси різного Чорний дятел,
• • •
близько 400 за зовн1шн1м виглядом птахи з1 злегка типу великий
вигнутим або долотоподібним дзьобом.
V

строкатии

Оперенн.я пухке, пуху неrлає. Язик дов- дятел,

гий, тон.кий, у деяких укорочений або · зелений дятел

помірной довжини. На ногах 4 пальці,
пристосовані до лазавв.я по деревах.
П ташен.ята гніздові
-

84
 .,
Систематич11а Місця
• Характерні ознаки Представ11ики
група, число в ИДІВ гніздування

Ряд Куроподібні, Птахи середньої величини, міцної

, будо- Ліси, степи, ' Сіра куріпка,
близько 280 ви тіла, з коротким і міцним дзьобом
.
пустел~ фазан
і сильними чотирипалими ногами (3
V V
звичаинии,

спрямовані вперед, 1 - назад). Крила тетерев,

короткі, широкі. Виражений статевий · глухарь,

диморфізм. Пташенята виводкові рябчик

Ряд Совоподібні, Нічні хижі птахи. Оперення м'яке, Степи, пус- Сова вухаста,
144 пухке. Ноги сил.ьні, з довгими й го ­ тел1,
•
гори, сич домовик,

стрими пазурами. Крила довгі, хвіст

.
ЛІСИ неясить
.
с1ра,

короткий, -закруглений на кінці. Дзьоб сипуха

V • •
сильнии, ІЗ загнутим униз ГОСТРИІd КІН-

ЧИКОМ. Очі великі, добре розвинений

слух. Пташенята гніздові

Ряд Соколоподібні, Дзьоб гачкуватий, пальці сильні, з го- Різні ланд­ Яструби,
або Денні хижаки, стрими загнутими пазурами. Оперення шафти сокол и, грифи
290 тверде, щільне. Крила довгі, здатні до ши-
ряючого польоту. Пташенята гніздові і

Екологічні групи птахів

Особливост·і будови •
т1ла, Чим живляться,
Група • Представники
ПОЛІТ тип дзьоба

Птахи-плавці Тулуб Їжа -

V

широкии, валкува- черви, молюски, :Гусаки, качки,

u
розставлені
. .
тии, широко рачки, комахи, водорост1; лебеді
кінцівки з добре розвине- дзьоб-цідилке
ними перетинками

Птахи-нирці Тіло сплощене 3 боків, Їжа - риба, придонні тва- Баклан, чомга,
рини; д2ьоб-пилка
• V
центр ваги в1днесении зимородок, гагара,

назад, крила
.
мал1, ПОЛІТ
. . .
ПІНГВІН
... V

важкии, нема.невреІJии

"
Водно- Політ ширяючий або мах.а- Іжа - риба, комахи, миші, Чайки, крачки,
•
пов1трян1 ючий; ноги без плавальних ящірки, жаби тощо альбатрос
•
птахи перетинок, деяк~ можуть

ниряти з розгону

Водно-болотяні Добре розвинен1

.
ДОВГl
.
Їжа: жаби,
".
ЗMll, риби, - Чаплі, журавл1
.
•
птахи ноги, без перети-
пальц1 дзьоб довгий, гострий.
нок (це полегшує ходіння Їжа: дрібні безхребетні, - Кулики
багнистими місцями) дзьоб зондувальний (дов-
гий і тонкий).
Їжа: дрібні рачки~ - дзь- Фламінго
об-цідилка
•
Птахи л1су Дрібні або середні розміри, Їжа - комахи Строкатий дятел,
міцний дзьоб, не дуже доб- чорний дятел (жел-
ре
..
л1тають на), тетерев тощо

Хижі птахи Міцний "

загнутии дзьоб, Більшість живиться хре- Грифи, орли, сови
. . • .
гостр1 пазур~, " з1р,
гострии бетними
ШВИДКО
.
л1тають (плану-
ють, пікірують тощо)
.
Птахи в1дкри - Довгі ноги й шия Їжа - комахи Журавлі, дрохва,
тих
.
простор1в
.
страуси

85
 • .
Значения птах1в

7 ., ~
У природі Для людини
.
1. Обмежують ріст рослин. 1. Промислові й домашні птахи постачають
2. Сприяють запиленню квіткових рослин. , '
м ясо,
"
яиця, пух. '

3. Сприяють поширенню плодів і насіння. 2. Комахоїдні й хижі птахи знищують шкід-

4. Обмежують чисельнІ• сть ІНШИХ
•
тварин
• • ... •
НИКІВ сщьського и ЛІСОВОГО господарства .
(безхребетних, гризунів тощо). З. Пташині екскременти - цінне
•
органІчне
5. Є їжею для інших тварин (птахів, пла- добриво.
з у ні в, ссавців) 4. Естетичне "
и наукове значення
.

Особливості класу Ссавці

Ознака Особливості Функції

Покрови тіла Шкіра міцна й еластична, є сальні й потові, Захист від механічних і тер-
молочні, пахучі залози. •
мІчних пошкоджень

Волосяний покрив складається із твердих ос­

тьових волосин і м'яких тонких волосин під­
шерстя, що виростають із волосяних цибулин
•
шкІри

Кігті, нігті або копита на кінцях пальців

Скелет 1. Череп (мозкова частина й лицьова) Захист головного мозку, за­

хоплення й ·подрібнення їжі

2. Хребет
шийних хребтів; 12-1~ грудних
- 7 Опора тіла
(до них прикріплені ребра, що з'єднані спере-
ду із грудиною й утворюють добро розвинену
грудну клітину), 2-9 поперекови·х хребців, 3--4
крижових, хвостові хребці (кількість залежить
від довжини хвоста

3. Пояс передніх кінцівок (дві лопатки й дві Зв' язок передніх кінцівок із
ключиці) хребтом

4. Пояс задніх кінцівок (три пари зрослих та­ Зв' язок задніх кінцівок із
зових кісток) хребтом

5. Скелети задніх кінцівок (будова залежить Пересування у навколишнь-

від умов життя) ому середовищІ
•

1
М'язи Особливо розвинені м'язи спини,' поясів кін- Здійснення різних рухів
І • • • •
ЦІВОК 1 КІНЦІВОК

Травна Ротова порожнина (має. діферен~іойвані зуби, Подрібнення, переварювання

система язик, слинні залози) ~ глотка~ стравохід ~ їжі, усмоктування поживних
шлунок ~ :кишечник (тонкий і товстий відділи речовин у кров
... .
и пряма кишка; у нього впадають протоки ПІД-

шлункової залози й печінки)~ анальний отвір

Дихальна Носові порожнини, гортань, трахея, дві легені. Насичення крові киснем, ви­
система Дихання за допомогою діафрагми далення вуглекислого газу

86
 .'

.
Ознака Особливості Функції
.
Кровоносна Чотирикамерне серце, два кола кровообігу: ве- Обмін речовин між клітина-
~

система лике та мале ми та кров'ю

.
Виділення Нирки (по одній з кожного боку тіла) --+ се- Видалення в;адлишку води

човоди (від кожної нирки) --+ сечовий

.
м1хур V '
и продукт1в розпаду

(один) --+ сечівник.

Потові залози

Нервова 1. Головний мозок - на великих пів ку лях пе­ Керування рухами, безумов­
система реднього мозку є кора зі звивинами (пов' язана ні й умовні рефлекси;
з більше складною, ніж в інших тварин, поведін­ сприиняття
" u
и проведення

кою); добре розвинений мозочок (пов'язаний сигнал1в

•

з координацією більш складних рухів)

2. Спинний мозок.
З. Нерви

Органи Ступінь розвитку кожного з органів чутт.я залежить від способу жи·rтя тва­
•
чутт1в рини

Поведінка Складна, легко формуються рефлекси, забезпечую~и швидке пристосування

до
.
МІНЛИВИХ
.
умов середовища

Розмноження Усі різностатеві, більшість (крім яйцекладних) виноп1ують дитинчат в особли­

вому органі - матці, а· зародок прикріплюється до стінки матки плацен·rою
та пуповиною

Вагітність - процес внутрішньоутробного розвитку зародка .

Дитинчат вигодовують молоком, що утворюється в молочних залозах (моло­
ко - суміш білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей і води,
необхідних дитинчаті).
Піклуються про потомство

Порівняльна характеристика систематичних груп ссавців

Системат:Ична
• •
група, КІЛЬКІСТЬ Характерні ознаки Представники
•
ВИ:ДІВ

Підклас Мають клоаку, у яку відкриваються кишечник, Австралійська

Першозвірі, або сечовидільні й статеві протоки. У самок піхва єхидна, проєхидна,
Однопрохідні, 3 V • • f - •
и матка в1дсутн1, тому вони в1дкладають яиця· . качкон1с

Зародок розвивається поза організмом матері,

живиться молоком, що і3Лизує зі шкіри на мо-
лочному полі, тому що молочні залози позбав-
лені сосків. Зубів немає

Підклас Справжні Зародок розвивається в матці. Молочні зало­

звірі, близько 4000 зи відкриваються на сосках, .розташованих на
черевному боці тіла. Більшість представників
мають м'ясисті губи й зуби. Клоака відсутня

Ряд Сумчасті, 250 Зародок розвивається в матці, але плацента Південний опосум,
...
не утворюється, дитинчата народжуються не ~ коала, сумчастии
• V

дорозвиненими. Молочні залози відкриваються кр1т, рудии

протоками на сосках, розташованих у сумц1 .

•
кенгуру,
.
с1рии
"

Зміни зубів не відбувається кенгуру

87
 . ;

Систематична
• •
rрупа, КІЛЬКІСТЬ Характерні ознаки Представники
•
ВИДІВ

Ряд Комахоїдні, Передній кінець .

т1ла витягнутии
'
" у хоботок, Жжак звичайний,
370 вуха редуковані. Шлунок простий. Активні мала бурозубка,
• • u u
В ОСНОВНОМУ ВНОЧІ кр1т європеиськии

Ряд Рукокрилі, 850 Передні кінцівки перетворені на крила, на гру­ Звичайний вампір,
дині є кіль. Активні в основному вночі й у ~зелика нічниця,
сутінках. Здатні до ехолокації •
руда веч1рниця

Ряд Гризуни, 1600 Зовніп:іні:й вигляд різноманітний, на верхній Білка звичайна,

• • ... " u • • • •
1 НИЖНlИ щелепах по ОДНlИ пар1 р1зц1в, lKЛlB
•
летяга, бобр, миша,
немає
. "
с1рии пацюк

Ряд Зайцеподібні, Передні кінцівки короткі, а задн1

.- довг1,
. вуха Північна пищуха,
65 або довгі, або короткі й округлі. На верхній заєць-русак, заєць­

щелеп~
. дв1
. пари р1зц1в,
"' . . а на · нижн1и
. - одна біляк

Ряд Хижаки, 240 Дуже розвинені ікла й хц.жі зуби. Кінцівки Песець, вовк,
п'ятипалі, з пазурами звичайна лисиця,
бурий ведмідь

Ряд Ластоногі, 39 Великі твар1-1ни, форма тіла обтічна, округла Північний морський
в поперечному перерізі. Обидві пари кінцівок котик ; сивуч'
перетворені на ласти. Вушні раковини редуко­
u
морж, морськии

вані. Волосяний покрив суцільний або дуже заєць,

.
с1рии
"
тюлень
• u
розр1жении

Ряд Китоподібні, 85 Розміри від середніх до дуже великих. Передні Афаліна, косатка,
кінцівки перетворені на ласти, задні атрофовані.
.
с1рии
...
кит, кашалот,

Волосяний покрив і шкірні залози відсутні, за rренландський кит

винятком молочних. Здатні до ехолокації. Ніздрі
з клапанами

Ряд Парнокопитні, Кінцівки високі , тонкі, шия довга, морда витяг­ Кабан, бегемот,
170 нута. На ногах по чотири пальці, з яких добре лось, лань, жираф,
розвинені другий і третій. На пальцях - рогові олень, зубр
копита . . У жуйних шлунок має чотири відділи.
Більшість мають роги

Ряд Великі ссавці різного зовнішнього вигляду. На Зебра, дикий осел,

Непарнокопитні, ногах добре розвинений один (третій) палець, кінь Пр?f<евальського ,
17 перший відсутній. Палець захищений роговим бі11ий носоріг
копитом (трипала кінцівка)

Ряд Хоботні" 2 Тіло масивне, ·подовжеl'іе. Ніс і верхня губа ут­ Африканський слон,
ворюють хобот. Кінцівки ви сокі, к олонопод ібні, • •v
1НД1 ИСЬК ИИ
"'
СЛОН

п'ятипалі

Ряд Примати, :Кінцівки п 'ятип алі, великий палець може бути Японський макак ,
більше 200 розташовании
..,
навпроти
"
~нших , на пал ь ц я х пав1ан ,
. швидкии
....

є нігті. Зуби мають молочну зміну гібон

Родина Хвіст відсутній, будова тіла міцна, передні кін­ Горила, шимпан: зе ,
Людиноподібні цівки довші за задні. На всіх пальцях є сплощені орангутанг, людина

мавпи (Гомініди), 4 нігті. Долоні й 11ідошви позбавлені волосся розумна

88
 . •
•
ЕкоJІогічні групи ссавц1в

• • ' '
.
Наземні Повітряні ' Підземні Водні

/ .
•
Населяють ліси та зарост1 Живуть на відкритих
•
великих чагарник1в просторах

Значення ссавців

У природі Для людини

1. Беруть участь у поширенні насіння, у при- 1. Промислові й свійські тварини дають м'ясо,
• • •
родному в1дновленн1 рослинност1 . вовну, шкіру., жир тощо.
2 . Беруть участь у розпушуванні І'рунту, зба­ 2. Шкідливі тварини (гризуни) - завдають
гаченні його киснем, органіч1:1ими й міне­ шкоди культурним рослинам і знищують
•
ральними речовинами. запаси продовольства; хиж1 тварини мо-

З. Рослиноїдні звірі регулюють ріст і розвиток жуть нападати на домашню худобу.

рослин. З. Об'єкт спортивного полювання.
4. Хижі звірі регулюють чисельність інших 4. Естетичне значення.
тварин 1. .
виконують сан1тарну роль,
."
по1да- б. Наукове значення
ючи трупи

89
 ЛЮДИНА
.,

Положення людини в системі орrанічного світу

Царство ТварИни
•
'
Підцарство Багатоклітинні
.
Тип Хордові

Підтип Хребетні, або Черепні

• Клас Ссавці

. Ряд Примати .
•
Підряд Вузьконосі мавпи
•

Родина Гомініди .
Рід Людина

. Вид Людина розумна

Тканини людини
. - -

Розташування ,.
Тканина • • Будова Функція
в орrаи1зм1

Епітеліальна Покриви тіла, Клітини щільно приляга­ 1. Захисна.

слизові оболон­ ють одна до одної, між­ 2. Дихальна.
ки внутрішніх клітинної речовини мало, 3. Видільна.
. .
кл1 тини швидко розмно- 4. Секреторна
орган1в, залози

жуються

Сполучна Кров, лімфа ~ Значно розвинена міжклі­ 1. Поживна.

хрящ~,
. .
КlСТКИ, тинна речовина, що може 2. Опорна.
жирова ткани­ бути твердою (кістка), во­ 3. Транспортна.
на, сухожилля, локнистою (хрящ), рідкою 4. Захисна.
зв'язки (кров, лімфа) 5. Пластична.
6. Структурно-утворювальна

М'язова Стінки внутріш­ М'язові волокна містять 1. Рух організму.

ніх органів (гла­ тонкі нитки, здатні до 2. Скорочення стінок внут-
денька м'язова скорочення.
.
р1шн1х
. оргав1в
.
тканина), скелет­ Види: гладка (повільні
ні м'язи (поему- · скорочення), посмуго:вана
гована тканина), скелетна й посмугована
серце (посмугова­ серцева автономне скоро­

на серцева) чення

Нервова Головний та
-
Нейрон (нервова клітина) 1. Інтеграція всіх частин
• •
спинний мозок' має т1ло з ядром, корот- орган1зму.

верви, нервові кі відростки (приймання 2. Регуляція й координація

сигналів) і довгий відрос­
.
ДlЯЛЬЯОСТl.
.
вузли

ток (проведення і переда- 3. Взаємодія з навколишнім

• • •
вання сигнал1в в1д т1ла середовищем.
•
клітини) . 4. Психічна (мислен.ня, СВlДО-

мість, мова)
• •

90
 .,

•
Функціональні системи орган1в людини
\

Опорно-рухова Травна

Кровоносна . Лімфатична

ДихальІіа Покривна

Сечовидільна Статева

Нервова Ендокринна

Імунна .
.

Живле ппя - це надходження до організму, переварювання й засвоєння ним речовин, необ­

хідних для поповнення енергетичних запасів і будови тіла. За способом живлення людина
належить до ге'теротрофів.
Травлеппя - сукупність процесів механічного подрібнення й хімічного розщеплення їжі,
що робить її компоненти придатними для усмоктування й використання в процесі обміну
речовин.

•
в основному механ1чна об- Хімічне розщеплення й ус-
u
робка їжі, 11 знезараження моктування їжі, формуван- Нагромадження и видален-
u
и початкове розщеплення ня калових мас ня калових мас
-
Ротова порожнина (губи,
Шлунок, тонкий · і товстий
зуби, язик), глотка Пряма кишка
кишечник
и
u
стравох1д .
-
. . . .
Передній відділ Середній ВІДДІЛ Задній ВІДДІЛ

Травний канал

І Травна

.
система
І
.~

Залози
.
~ - • -------....
Слинні Підшлункова Печінка

Виділяють ферменти (аміла- Виділяє ферменти (аміла- Виділяє жовч, що сприяє

за, птіалін), щ·о розще п лю- за, трипсин, ліпаза), що емульгуванню, омиленню,

ють
.
полІсахариди ДО
.
ОЛІГО- розщеплюють вуглеводи, розщепленню
•
1 усмоктуван-
u • •
и моносахарид1в білки й жири ню жир1в , а також скоро -
.
ченню СТІНОК кишечнику

91
 Шлунок - :порожній м'язовий орган обсЯtом 1,5- 2 л . Стінки вкриті епітелієм, що виділяє
шлунковий сік і слиз, який запобігає перевар1овання стінок. До сRладу соку входять фер­
ь1енти (пепсин, ліпаза й ін.) і соляна кислота. Середовище в шлунку кисле (рН < 7 ,О), воно
сприятливе для роботи пепсину, що розщепляє білки до ,амінокислот. Ліпаза діє тільки на
фосфоліпіди, тому в шлунку відбувається переварювання в основному білкової їжі
Печ.інка - це найбільша залоза організму (маса близько 1,5 кг). За добу вона виробляє
близько 1, 5-2 л жовчі, частина якої не відразу потрапляє до травного тракту, а тимчасово
накопичується в жовчному міхурі. Надлишок глюкози в плазмі крові затримується в пе­
чінці й запасається у вигляді глікогену" за необхідності вивільняючись. Регулюється даний
процес гормонами цідmлун1,ової залози - інсулі ном і глюRагоном

Значення живлення

>І І
. .
IL Енергія
11
І

•
ЖИТТЄДІЯЛЬНІ СТЬ

' .
-

•
-
підтримання
Окиснення органічни х синтез речовин м'язова робота
гомеостазу
речовин
. • • ,
.
• u
постІина

1жа кисень
• •
РІСТ орган1зму рух
температура т1ла
.

І Склад нормального живлен11 я

І .
• ' •

Органічні речовини
. Вітаміни
Вода Мінеральні СОЛІ
(А, В, С, D, Е тощо)
• • •
-
білки жири вуглеводи

Добові норми

Речовина Дівчатка Хлопчики

Білки 90 г 100 г
Режим живлення
Жири 90 г 100 г
1 -й сніданок 2 5 о/о добового раціону
Вуглеводи 360 г 400 г
2-й сніданок - 15 о/о
Енергетичний
Обід - 40% 10 920 кДж 12180 кДж
баланс
Вечеря - 20°/о

Надлишкове живлення Недостатнє живлення

+•
ОЖИРІНН Я дистрофія • -

Ві т аміни - біологічно акт·ивні речовини різної хімічної природи, які в основному входять
до складу ферментів і необхідні для забезпечення важливих фізіологічних процесів в ор-
• •
гашзмІ

92
Основні вітаміни
.

Назва 3иачеиия
.. Харчові продукти, Добова
Ознаки гіпо· й авітамінозу що містять потреба,
• •
в1там1н мr

Водорозчинні вітаміни

В 1 (тіа­ Участь в обміні Захворювання ((бері-бері•, за Чорний хліб, вів­ 2-3

мін) білків, жирів, вуг- .якого втрачається апетит, епос- с.яна крупа,
. .
леводІв терігаютьс.я стомлюваність, .ЯЄЧНІ ЖОВТКИ,
• • • І
дратІвлив1сть , порушення печІнка

діяльності нервової системи

В2 Необхідний дл.я Порушується діяльність не- Рибні продукти, 2-4

(рибоqJ­ синтезу qJерментів рвової системи, уражаються печінка, молоко,
• u • •
лавін) рогІвка очеи, шкІра, слизовІ гречана крупа

оболонки порожнини рота

вб (пи­ Участь в обміні Зах,зорюванн.я шкіри - дер­ Рисові висівки, 2-4

ридок­ білків шкіри, матити
.
зародки пшениц1 ;

син) нервової системи, нирки

кровотворенні

В1 2 Участь в обміні Анемія, дегенеративні зміни Кисломолочні 0,002-

(кобал­ вуглеводІв, .сти­ нервової системи продукти 0,003
амін) мулює кровотво­

р ення, розвиток

нервової с .истеми

В 15 (пан- Підвищує поrли- Серцево-судинна недостат- Свіжі фрукти 200- 300

гамова нання
.
клІтинами
•
НlСТЬ
....
И ОВОЧІ
.
кислота) кисню

С (ас­ Необхідний дл.я Захворювання цинга, що суп- Чорна смородина, 75- 100
корбі­ синтезу білків, ут- роводжуєтьс.я кровоточивістю лимон, шипшина
нова воренн.я органічної .ясен, зниженням
.
оп1рност1
.
кислота) речовини кісток; організму до інфекцій
. . .
п1двищує ~мун1тет

Жиророзчинні вітаміни

А (ре-
.1Вп ли ває н а р1ст
. Затримується ріст і розвиток
. . Морква, шпинат, 1- 2
....
тинол, розвиток органІз- о рган1зму, знижується оп1р- червонии перець,
. .
вІтам1н му ність організму до інфекцій, яєчнии
~

жовток,

росту) порушується зір риб'яча ікра, мас­

ло, молоко

D (каль ­ Бере участь у регу­ Виведення фосфору й каль - Риб'ячий жир, 0,02-
цифе­ ляції обміну q)OC-
•
ц1ю з
•
к1сток, порушення
.
.ЯЄЧНl JІ<.ОВТКИ, lVIO- 0,05
рол, або Q)OPY й кальцію процесів окостеніння, м' .язова ЛOKO. Утворюється
. . .
проти ­ слабкіс·гь - розвивається в шкІр1 ПІД впли -

рах1т ­ хвороба . рахіт .,. вом уль.трафіоле­

ний) тових променІв

Е (токо­ Впливає на репро­ .Безплідність Рослинні масла: 10- 15

ферол) дуктивну систему СОНЯШІ:ІИКОВе ку­

курудзяне

к (<l>і­ Впливає на згор - Порушення згортання крові, Синтезується Не вста­

лохінон) тання кровІ
. сильнІ
. кровотеч~
. кишковими мік ро- новлена
органІзмами
.

93
Дихання є однією з найважливіших функцій живого організму, у процесі якого вивіль­
няється енергія хімічних зв' язків органічних сполук і утворюються кінцеві продукти обмі-
u •
ну - вуглекислии газ i вода.
.,
Зовнішнє дихання цілковито залежить від функціонув ання дихальної системи

І Значення дихаль11ої системи

І
+ ',

"
•

Газообмін Терморегуляція Виділення Мовлення

..

Будова й функції органів дихання

Орган Будова Функція

•
Носова Носові ходи; ЗВИВИСТІ ходи; слизова поверхня;
порожнина
".
в1ичастии
.
" еп1тел1и ; кровоноснІ судини
. - .
1. Зігрівання
ня
.
пов1тря.
й зволожен-

2. Очищення від пилу.

3 . Знешкодження мікробів
Гортань Складається із хрящ1в; 1. Проведення повітря
має голосові зв' язки й голосову
.
ЩІЛИНУ 2. Виникнення звуку
Трахея Трубка завдовжки 12 см; Проведення
.
. . . ПОВІТРЯ
.
складається lЗ хрящових напІвк1лець, задня
.
стінка - з еластичної сполучної тканини;

розгалужується на два бронхи

Бронхи Складна система трубок, які розгалужуються, Проведення

.
ПОВІТРЯ
щоразу
. •
меншого д1аметра; складаються Із хря-

щів і м'язів •
Легені Мають альвеолярну будову; Газообмін між кров'ю
.
покрит1 легеневою плеврою; й повітрям (надходження
. . .
плевральна щ1лина м1стить р1дину 02 і видалення СО 2 )

Гомеостаз підтримка відносної сталості складу й показників внутрішнього середовища

організму
.

І І
•
Внутрішнє середовище оргаи1зму

~ .' ~
Кров Тканинна рідина Лімфа
Живлення, транспорт, Транспорт речовин між Транспорт, захист
дихання, захист клітинами й кров~ю

І Функції крові

~
- І
Поживна Видільна .

Дихальна Захисна

Регуляторна Терморегуляційна

Підтримка гомеостазу

-94
 І І
.,
Кров .

~ . ~ .

Плазма (60 о/о) Формені елементи

', ' . ', ' ,

Неоргаиі чні Органічні речовини:
.
Тромбоцити Лейкоцити
речовини - білки
. . (кров'я :ні пластинки) (білі кров' яніl тільця)
- мІнеральш - .жи ри
. •
СОЛІ - глюкоза
.
• •
- вода - вІтамІни
Еритроцити
- гормони
(червоні кров' яні
- продукти розпаду
тільця)
•

Будова й функції клітин крові

Клітини Еритроцити Лейкоцити Троr.1боцити

Ф1орма ку~яста;
Форма двоввігнутого Форма непостійна;
утворюють скупчення;
диску; мають ядро;
не мають ядра;
без' ядерні; безколірні клітини;.
безколірні фрагменти
Будова червоного кольору; розмір 8-30 мкм; •
КЛІТИН;
розмір - 7-8 мкм; здатні до переміщення
.
МІСТЯТЬ
.
п1гмент - за допомогою псевдоні­
розмір 2- 4 мкм;
легко "
руинуються при
гемоглобін жок •
ураженн1

Кількість
4,5 мли 6- 8 тис. 200- 400 тис.
в 1 мм

Тривалість
3- 4 місяr~1 Від 5 ДО 200 діб 8- 11 діб
життя

Червоний кісткови·й
J.\ficцe . Червоний кістковий Червоний кістковий
мозок, селезінка·, лімфа-
утворенпя мозок .
ТИЧНl ВУЗЛИ
мозок

Беруть участь у згор -

Перенесення кисню та Захист, клітинний і гу- . .
Функції
вуглекислого газу
.
моральнии
" .
~м у н1тет
. танн1 кров~, утворюють

тромбопластин

Місце Місце запалення,

Печінка, се.дезінка . Печінка, рани
руйнування печ1нка

Кровообіг - безперервний рух крові замкнутими порожнинами серця й кровоносних судин .

Кровоносна система людини замкнена, має два кола кровообігу

95
 Серце .
Забезпечує рух крові; стінка має три шари: зовнішній сполучний (епікард), середній м'язовий
• • u . . ьнии.., (~ндокард)
(міокард) і внутр1 шнІи еп1 тел1ал

'
.

І Кровоносна система
І
-' . '
.
Судини .

~ -
' . ~
Артерії Вени Капіляри
•
Проводять кров ВІД
•
сер- Проводять кров ДО серця; Місце обміну речовин МlЖ
• •
ця;
•
СТІНКИ
•
МІСТЯТЬ багато стінки менш пружні й більш кров'ю й клІтинами; СТІН-
м'язових клітин, еластичні розтяжвІ,
• •
НІЖ
•
артер1альнІ;
•
ки
•
- один шар плоских

мають клапани КЛІТИН

Будова серця

Частина серця Особливості будови Функції

u

Навколосердцева Сполучнотканинна оболонка серця, Зволоження серця и зменшення

сумка заповнена
•
р1диною терт.я при його скороченнях

Праве передсердя Тонка м'язова стінка Приймає з порожнистих вен веноз-

• • • '
ну кров в1д внутрІшн1х орган1в
.
Правий шлуночок Відокремлений від правого перед- Викидає у легеневу артерію венозну
•
сер дя тристулковим клапаном. кров до леген1в

М'язова стінка товста

Ліве передсердя Тонка м'язова стінка Приймає з легеневої вени артеріаль-

ну кров
.
Лівий шлуночок Відокремлений від лівого передсер- Викидає артеріальну кров в аорту
• • '
дя двостулковим клапаном; м'язова до ввутрІшн1х орган1в

стінка найбільшої товщини

Серцевий цикл

Фаза Час Передсердя Шлуночки

1 0,1 с Скорочуються Розслабляються

2 0,3 с Розслабляють ся Скорочуються

•

3 0,4 с Розслабляються Розслабляються

~

І Властивості міокарда ]
', , '
'
• • • ' •
збудливість пров1дн1сть скорочуван1сть ритм1чна автомат1я

96
Автоматія серця здатність скорочуватися автономно, - без зовнішніх спонукань. Збуд­
-
ження виникає в спеціальних ділянка.х міокарда - вузлах. Провідний вузол, розташований
у стінці _правого передсердя біля місця впадання порожнистих вен, задає частоту скорочень,
...
тому иого називають .вод1єм ри_тму
. .,

Регуляція кровообігу
'
Нервова регуляція

Симпатична . Парасимпатична
• " ослаблення
посилення й прискорення скорочень сер- упов1льнення и серцевих

ця; скорочень;

звуження кровоносних судин розширення кровоносних су.цин

~
Крово~осна система
. - .

~ ~-
Адреналін, ворадревал1в,
•
.сол1• каль- Ацетилхолін, солі ·калію -
u • ...
ослаблення
•
ц1ю - посилення и прискорення серце- упов1льнення и серцевих

вих скорочень; скорочень;

звуження кровоносних судин розширення кровоносних судин

\. J

Гуморальна регу л.яція

Нервова й гуморальна регуляція діють узгоджено й забезпечують пристосування діяльності

серцево-судинної системи до потреб організму й умов навколишнього середовища

Рух крові судинами

.,--------------------- -- -------- --- --- ---------------------------------------------------- --------,

І
І
,
•
' \
І
І
І
І
•
ЛlВИИ
u
-- ••• . кап1ляри тканин
І
І

аорта - артер11 І
+С0 2 )
І
І
шлуночок (газообмін: - .0 2; І
І
І

(артеріальна І

ВЕЛИКЕ
кров) І

коло ' , '

І

. верхня І

(кругообіг
І
'
за 20-23 с)
.
цраве
порожниста

.
вена
J'\ вени
(венозна
І
І
І
І

І
І

передсердя І

кров) І
нижня І
І

. порожниста вена
І
І
І

\ , '•
•
----------- ~ ------------ --- - ------- - ~------------------------------- -------- -- - - --- -------------4
,' --- ---- ---- ~----- ------------------- ----------- --------------------------------
, І ' --------------- --· " ' \
І
. І
І

~=====~· артер1я І

"
~ -- легенева І
правии шлуноч9к
(венозна кров)
І

МАЛЕ І
І

коло -- ,
І
І
І
І

(кругообіг І

• • •
за; 4-5 с) л1ве
•
легенев1 вени кап1ляри легея1в

передсердя
- • (артеріальна кров)
- (газообмін: - СО 2 ; +02) І
І

І
\ , І

' ,
'·---------------------------------------------------- - - --- ---------- - - - ------- ----- --------------~
97
 -
Лімфатична система

.
· ~
~
Лімфатичні судини
.
Лімфатичні вузли .
'
• , . - .
•
кап1ляри протоки

Лімфатичні судини не утворюють замкнутого кола: найбільші з них впадають у вени велико­
го кола кровообігу поблизу правого передсердя. Крім того, вони не проникають у головний
• u • • • • u •
1 спиннии мозок, ОЧІ, середнє вухо, хрящІ, епІтелІи шкІри тощо
.

Функції лімфатичної системи

Захисна - утворення лімфоцитів, вироблення антитіл, затрим:ка збудників різних за­

- хворювань
- .
""'"" Дренажна - видалення надлишку тканинної рідини

- Пожив на - перенесення частини ліпідів, що всмоктуються в тонкому кишечнику

Імунітет (від лат. іттипіtаs - звільнення)

це здатність організму захищати власну-
цілісність і біологічну індивідуальність, в основі якої лежить несприйнятливість організму
до інфекційних захворювань

І Імунітет
І
~ ~
•

Природний Штучний

, , . , ••

Природжений Набутий Активни·й Пасивний

Проникнення антитіл Після Після введення Введення готових
крізь плаценту або перецесеного
[•
вакцин
•
антит1л у виглядІ
•
•
•
з молоком матер~ захворювання сироваток

І Механізм імунітету
І
.

. ~ ~
І·

Клітинний Гуморальний
Фагоцитоз " Ант:Итіла

98
•
 .
Сечовидільна система .,
Нирки
•
(зовнішній шар - коркова речовина - у ньому розтаmован1 капсули нефронів; . середній
шар - мозкова речQвина з канальцями нефронів; ниркова миска)

-
+
Сечоводи
.
+
Сечовий піхур
..
. + •
Сечівник

Функції сечовидільної системи

-

• • • •
• Регуляція водно- •
Фільтрація кров~ Гомеостаз ВИДІЛення сечи
сольового обміну

Сечовипускання є рефлекторним актом. Центр сечовипускального рефлексу розташований

у спинному мозку. Безумовним подразником виступає не кількість · сечі у сечовому піхурі,
а швидкість його наповнення

І І·~І І
Рецепторна Синтезуюча {утворенІJ.я
Функці! шкіри -
вітамі·ну D')
• ..:..

Бар' єр но-захисна (захист організму Терморегуляційна Секреторна

• • • •
в1д потрапляння м1кроорган1зм1в (підтримка постійної (сальні і потові залози)
і дії несприятливих факторів) температури тіла)

Будова шкіри

Шар шкіри Функції

Роговий шар (мертві клітини) Захист; клітини можуть відкладати

Епідерміс • •
п1гмент мелав1в
Живі клітини

Клітини й волокна Надають еластичності

Потові залози (у вигляді трубочок

Виділення
· і клубочків)

Виділення; захист поверхні шкіри

Власне шкіра Сальні залози "
И ВОЛОССЯ ВІД ВОДИ
.
Волосяні цибулини 'Утворення волосся

~ровоносні судини Живлення клітин шкіри, теплообмін

Рецептори Сприймають подразнення

'
Підшкірна Захист від охолодження, .
. Жирові клітини
пом'якшення забиття
кл1тковина

99
Скелет людини

Відділ Частина
., Функції
Які кістки входять Типи зчленуван11я
скелета скелета "'
и призначе11ня

Лобова (1), тім'яні (2),

Мозкова скроневі (2), потилична
Захисна Нерухоме
частина (1), н:линоподібна (1),
Скелет rратчаста (1)
голови

Носові (2), виличні (2), Захисна; подрібню­

Лицьова Нерухоме (нижня
верхньощелепна (1), ниж­ вання їжі; форма
частина щелепа рухлива)
ньощелепна ( 1) обличчя

Шийні (7), грудні (12), по­ Несе на собі всю

Хребет перекові (5), крижові (5), вагу тулуба, верхніх Напіврухоме
куприкові (4-5)
. . .
КІНЦІВОК 1 ГОЛОВИ

Скелет
тулуба 12 пар ребер~ 1 грудина;
Грудна верхні 10 пар ребер при­
• Захисна Напіврухоме
клІтка єднані безпосередньо до
грудини

Плечовий ~ опорою для · влас­

Лопатки (2), ключиці (2) Рухоме
пояс не кінцівок
І
Скелет
верхнІх
. Плечові (2), ліктьові (2),
• • променеві (2) кістки, кіс­
КІНЦІВОК
.Кінцівки тки зап'ястка (16), кіст­ Рух, опора, праця Рухоме
ки п'ястка (10), фа..11анги
•
пальцІв

Тазовий
Тазові кістки (2) Захисна, опорна Нерухоме
. пояс
Скелет
• Стегнові (2), великогоміл­
НИЖНІХ
. . кові (2), малогомілкові
Опора й пересуван­
КІНЦІВОК
:Кінцівки (2), кістки передплюсни Рухоме
ня
(14), плюсни (10), фалан-
•
ги пальцІв

М'яз~
~

~ ~
За морфологією За функцією

, , ,
'
• • • •
прям1 КОСІ круговІ згиначі розгинач~

100
 І І
•
Чоловічі статев1 органи

~ ' ~
Зовнішні Внутрішні
Введения
.. • • .. .
сперматозо1д1в у статев1 Утворення сперматозо1д1в
•
органи ж1нки

' . • ..
' '
Яєчка (із Сім' явиносні Зал:ози
Статевий член Мошонка придатками) шляхи (у тому числі
(пеніс) (калитка) •
передм1хуров а

залоза)

.
Зовнішні -- Жіночі статев1
•
органи Внутрішні
У творення, доз рівання
V • V •
и запл1днення яицекл1тин и;

.. розвиток
•
1 народження плода
. .
- Великі
V
и MaJil сором 1тн1 губи

Яєчники Придатки яєчників

Клітор

Матка Ма тк ові труби

,_ __________ __,

Піхва

Регуляція функ.цій організму

н.ервов а - . координація роботу окремих органів Гуморал.ьна - це :координація

і систем і взаєм озв'язок між ними й усього організ­ фізіологічних фун:кцій за допо­
му з навколишнім середовищем за рахунок вин :ик- могою біологічно акти вних речо-
V •

нення и перед ач ~ електричних хвиль - нервових

імпульсів; забезпечується функціонуванням нервової му - кров~, лімфи й тканинної

с истеми ~ -
..,.(-_---; .
р1дини

• В основі дії лежать реq)лекси • Діє через кров аб о лімфу

• Швидка, точна • Повільн а, діє дов ше
• Здійснює обмежену дію • Стосується всього органі зму

Здійсн юється злагодj:кена робота систем органів

Забезпечується підтримка гомеостазу
Зд ійс н юється зв'язок організму із зовнішн ім се редовищем

101
 ,
Ендокринна система

.
Залози

'
І
, ~
Зовнішньої секреції Змішаної секреції Внутрішньої секреції
(мають протоки, виділяють (мають зовнішню й внутріш- (не мають проток, гормонів
велику
. .
КlЛЬКlСТЬ сек ре- ню секрецію)
•
п1дшлункова, виділяють небагато) гіпофіз,
• •
щитоподібна залоза, наднир-
ту) слинні, ПОТОВl, шлунка статев1
" кишечнику
и вики

Гормони - це біологічно активні речовини, які виробляються спеціалізованими залозами

• • u • u • • • •
1 зд1исвюють св1и вплив у ткавииах-м1шенях у м1кроскоп1чиих к1лькостях.

Гіпофіз Гіпоталамус
Вивільняє вазопресин В:ащий центр нейтрогуморальної регуляції
і окситоции; виробляє Виробляє речовини, що впливають на утворення гормонів
тропні гормони, які сти­ гіпофіза, і два гормони - вазопресин і ок с итоцин
мулюють інші залози:
'
АКТГ, ЛГ, ФСТ, ЛТГ,
мег, стг, ттг
Ендокринна система біоритмів організму,

Щитоподібна залоза виробляє мелатонін

'
Виділяє тироксин '
і трийодтиронін (регу­ Паращитоподібні
Наднирники
ляція обміну речовин, залози
Виділяють кортикостероїди
росту й розвитку), Виділяють паратгор-
(регуляція обміну речовин) .
кальцитонів (ре гу ля­ мон - антагон1ст
і адреналін (гормон стресу)
ція обміну Са й Р) кальцитон1ну
.

.
Підшлункова залоза Статеві залози
. .
видшяє в кровот~к гормони, що регулюють вуг- виділяють статеві гормони (жіно-
. . .
чолов1ч1 -
леводний обмін. Інсулін знижує концентрацію ч1 - естрогени, а ндроге -

глюкози в крові, сприяючи її зв' язуваиню в пе- ни), що здійснюють значний вплив на
• • u •
чшц1 и шших органах, а глюкагои, навпаки,
"
процеси росту, розвитк у и стате в ог о

підвищує коицентрацjю глюкози в крові внаслі- дозрівання, а також регул юють фор­
.
гл1когену в печ1нц1
. .
мування вторинних статевих ознак
док розщеплення

Види нейронів за~ функціями

'

Чутливі Вставні Рухові

. • ." •
• переда.ють ~мпульси ВІД • ЗДlИСНЮЮТЬ зв'язок МlЖ • передають імпульси від ЦНС
органів чуття до ЦНС чутливими " руховими
и до м'язів і внутрішніх ор -
. "
.
• т1ла лежать на mля- веирона:ми ган1в
• .
ху до ЦНС у нервових • " ВІДРОСТКИ
т1ла и не вих о- • тіла розташовані в ЦНС, від-
вузлах дять за межі ЦНС ростки - за
·-·
11 межами

102
 .'

Відростки нервових клітин за межами цен­ Тіла й короткі відростки нейронів поблизу
тральної нервової системи
.
\

ввутр1шв1х орrан1в
. . 1. ..в 1х
.
ст1вках

Нерви Нервові вузли

-

Периферична

Нервова си стема

' .
. Центральна

Спинний мозок Головний мозок І

І
31- 33 пари нервів,
. . .- Довгаст.1-1й мозок - регуляція дихання, кровообігу; слиновиділення, jІ
переди~ кор1нц1 жуван.ня; ковтання, блювання, кашлю, ссання; секреторної діяль-
. ' . •
в1дростки рухових ност1 залоз.
.
u • •
неиронІв, задн1 - Міст - регуляція рухів очних яблук; рефлекси пози, в11прямлення
чутливих . Середній мозок - регуляція руху, тонусу м'язів ; розташовані центри
Функції рефлек- зору , слуху; забезrrечення орієнтовних рефлексів.
" .
торна. и пров1дни - Проміжний мозок - центр больової чутливості; регуляція: діяльності
кова гіпофізу; центри регуляції обміну речовин, температури тіла; зміни
сну й бадьорості; прояв емоцій .
Мозочок - регуляція рівноваги тіла; координації рухів; тонусу
м'язів .
Великий мозок (2 півкулі) - поведінка .1rюдини й пристосування до
умов середовища, що змінюються ..
Має кору, побудовану сірою речовиною

•
Рефлекторна дуга - шлях, що "
проходить нервовии Імпульс при реалізації рефлексу

Чутливий нейрон~ Руховий нейрон Чутливий нейрон~ Вставний нейрон~ Руховий не:йрон
Проста рефлекторна дуга Складна рефлекторна дуга

Нервова система .

~ ~
Соматична Вегетап~ивна (автономна)

Регулює роботу скелетових м'язів; Регулює роботу внутрішніх органів:; рефлекси повіль-
Hl,
. не
•
п1дпоряд1<овуються
.
СВІДОМОСТІ
. людини
рефлекси здійснюються швидко, під-
порядковуються свідомості людини
, . • .

Симпатичний
. .
ВІДДlЛ Парасимпатичний
•
ВlДДІЛ
•

103
 .
•
Схема будови анал1затора

~ ' ~
.
Периферична частина ·провідні шляхи Центральне представництво
в головному мозку
'

Сенсорні системи

Зорова Слухова . Смакова Нюхова .дотик

• •
• око • вухо
• язик • HlC • шк1ра

• " нерв
зоровии • "
слуховии нерв • язикоглотко- • нюховии " нерв • нерви

• потилична час- • скронева час- "

вии нерв • лобова частина • тім" яна, лобова
тина м о зку тина мозку • тім'яна части- мо з.ку частина мозку
.
на мозку

Орган зору
.
І Части11а Характеристика Функція
І

Білкова оболонка Міцна сполучна оболонка, Захист в ід механічних і хімічних

попереду прозора (роговиця) пошкоджень

Судинна оболонка Густа мережа кровоносни х судин Живлення тканин ока

Райдужна оболонка Містить пігмент Додає оку кольору; захист ока

• • •
Зіниця Отвір у райдужній оболонці Регуляція КlЛЬКОСТl СВІТЛа, яке
•
надходить

• •
Сітківка Внутрішня оболонка ока МlСТИТЬ Сприйняття СВІТЛОВИХ подразни-

світлочутливі клітини - фо·rоре -

•
КІВ

цептори: •
" колбочки (денний зі р)
. палич:ки (сутінковий зір)

Кришталик Двоопукла лінза Заломлення

.
СВІ ТЛОВИХ променІв
.
і фокусування їх на сітківці
• • u
Склоподібне ТІЛО Заповнює внутр1шню порожнину Проведення и заломлення про -
• •
ока мен1в усерединІ ока

Орган слуху

Частина Будова Функці я

-
Зовнішнє вухо Вушна раковина" зовніщній слухо- У ловлю вання звукових коливань
•
вой прохід, барабанна перетинка пов1тря, спрямування " ix до серед-

(розташована на межі із _ середнім ·НЬОГО вуха

вух ом)

Середнє вухо Заповнене повітрям, з'єднано з но- Передача коливань до овального

' • •
соrлоткою, 3 слухових кісточки : в1кна внутр1шнього вуха, з біль-
•
молоточок, коваделко , стр ем1вце шення сили коливань

104
 •

.,

Внутрішнє вухо Завитка (рецептори), "

заповнении СпрИйняття звукових коливань,
• • •
р1диною; є три п1вколов1 канали,
\
перетворення їх у нервове збуд-
• •
два МlШЄЧІ(И (круrлий оваль- 1 ження.
•
вий), волоскові клітини ~з крис-
•
талами - отол1тами

• •
Термореrуляція - урівноваженість процесів утворення й віддачі тепла в оргашзм1
•

. ~
Утворення Віддача
енергетичний обмів - окиснення органі чвих речов~н ' через шкіру 87 о/о тепла
•
(печінка, м'язи) Q = 30 л води до t = 100 °С
.~

І І
."
Механізми термореrуляц11

- Рефлекторний
' .
.
- Тремтіння
.
- Гуморальний ·

- Потовиділення

- Підшкірна жирова клітковина

Для вироблення умовних рефлексів необхідний багаторазовий збіг у часі двох подразників,
одИн із яких - безумовний, а інший - умовний, який ніби нагадує про майбутнє безумов­
не подразнення, при цьому умовний повинен передувати безумовному й бути слабкішим за
нього, оскільки саме зовнішні стимули є найбільш важливими для організму. Крім того,
кора головного мозку повинна перебувати у функціонально активному стані

.
Гальмування

•
~ ',
~

~
Безумовне (зовнішнє) 'Умовне (внутрішнє) Позамежове

.Тимчасовий н ервовий зв ' яЗок - сукупність вейроq>ізіологічних, біохімічних і ультраструк­

турних змін у мозку, що виникають у проце сі спільної дії умовного й безумовного подраз ­
ників
Динамічний стереотип - відносно стійкий комплекс умовних рефлексів, заснований на
• • • •. u • •
• ••
здатност1 нервово~ си с теми людини точно в1дтворювати послІдовнІсть д1и у вІдповІдь на
•
однаков1 подразники

105
Типи темпераменту
.'
Сила Рухливість Урівноваженість Співвідношення
Тип
нервових нервових процесів збудження процесів збудження
темпераменту • u u
процес1в процесів и гаJ.{ьмування и гальмування

Сангвінічний Значна (ви- Значна (швидка Урівноважені Процеси збудження

сока працез - збудливість, лег - (стриманий) швидко змінюють про -
датність) ка зміна емоцій) цеси гальмування

Флегма тич- Значна (ви- Мала (інертний) Урівноважені Збудження ПОВlЛЬНО

u •
нии сока працез - (повільний) зм1нює гальмування

датність)

Холеричний Значна Значна Неврівноважені Збудження переважає

(імпульсивний) (нестриманий) над гальмуванням
.
Меланхолій:.. Слабка Слабка Неврівноважені СлабRо розвинені про-
(пригноблений) цеси збудження й галь-
u
нии (нестійкий)
. мування

Критерії свідомості

Зосередження думки Абстрактне мислення

Оцінка дій У с:відомлення власного «я» й оточуючих

Сприйняття естетичних і етичних цінностей

. .
.
І Фази сну
І
~ ~
Повільний сон Швидкий сон

•
упов1льнене дихання; прискорене дихання;

розслаблення м' яз1в; скорочення м'язів;

зниження рівн.я обміну речовин; підвищення рівня обміну речовин;
•
зниження температури т1ла; посилення серцебиття;
• •
з1ниц1 звужеш;
. швидкии
u
рух очеи;
u

. . .
СНОВИДІННЯ в1дсутн1; наявн1сть
. сновид1нь;
.
тривалість 1- 1, 5 год тривалість! 0- 15 хв
.
.
І l
Значення сну .
~

.
..__ Відновлення обмінних процес~:в

- Усунення інформаційного навантаження

- Збереження нервових кдітин від функціонального висн:аження й

u
руинування

..__ Відновлення
.
працездатност1 орган1зму
. '

106
 РОЗМНО~ЕННЯ ОРГАНІ.ЗМІВ

.
І І
\
•
Форми розмноження орrан1зм1в

~
~ ~

•
Безстатеве

• •
І Статеве
І
У одноклітинних У багатоклітинних
•

•
- ПОДlЛ ....... вегетативне .

- ШИЗОГОНІЯ
•
- спороутворення

.
- брунькування

- спороутворення

Генетична
Період Сnерматоrенез Овоrенез
формуnа

Первинна статева клітина Первинна статева клітина

• •

Первинний
сперматоцит
Первинний ~й
о во цит -- 2п4с
росту

• •
Мейоз І Мейоз І
Вторинний Вторин­ Перше
ний полярне
1n2c
сперматоцит
овоцит тільце
дозрівання Мейоз 11

Сперматиди Ь6 1п1с
Друге
Яйцеклітина полярне
тільце

Сперматозо'1іди
формування 1n1c

Порівняльна характеристика сперматогенезу й овогенезу

107
 • • ". u •
П артеноген.ез - розвиток нового орган1зму з незапл1днено1 яицекл1тини

Пол.іембріон.ія - поділ зародка, що сформувався в тому чи~лі й унаслідок заплід11ення , н а

. .
к1лька зародк1в

Партено генез

. ~ ~
Гаплоїдний Диплоїдний

Клонуванн.я - одержання численних копій гена, білка, клітини о ргана або організму
Кон.'ю гац ія - обмін особин фрагментами спадкової і нфо рмації з наступним розмноженням
безстате вим шляхом

Організм и
.
~ .~
Різностате ві Гермафродити

І Значення гермафр одитизму

І
- Є пристосуванням до н ерухомого , малорухом ого або ' параЗИТИЧНОFО способу життя

Уможливлює самозапліднення . Однак у більшості гермафродитів у заплідненні беруть

участь гамети різних особин завдяки генетичним, морфологічним, фізіолог
ічним адап-
- •
тац1ям

108
 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

Періоди онтогенезу

/ . -~
Ембріональний . Постембріональний
-

Період
Дроб- Гастру- Гісто- Орган о- диферен-
Зігота --
лення
- Блас,тула - •
ЛЯЦlЯ
-
генез
--
ге нез
-
-
."
цшованоrо
зародка

Стадії ембріонального періоду

І До репродуктивний -
- Репродуктивний .
-
- Пострепродуктивний

.
•

Стадії постембріональиогр періоду

.
Типи росту

.
./ ~ .

Обмежений Необмежений
До певного віку; у тварин Все життя; у рослин

Життєвий цикл - сукупніст·ь стадій розвитку, починаючи від зиготи, пройшовши як1 ор ­
ганізм досягає зрілості й набуває здатність до розмноже·ння

. ...

Життєві цикли

/ -~ .

Прості Складні
У сі наступні покоління не відрізняються Зак·ономірне чергування поколінь
одне від одного (статеве ~ безстатеве)

109
 .
СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ
,

Основні терміни й поняття ге_нетики

Термін ' Визначення

Генетика Наука, що вивчає

•
законом1рност1
• • "
спадковост1 и
.
МІНЛИВОСТІ
.
органІЗМІВ
. .

Спадковість Здатність організмів передавати свої ознаки та якості в ряді поколінь

.
Мінливість Властивість організмів набувати відмінностей· між особинами одного виду

Ген Ділянка молекули ДНК, що містить інформацію про первинну структу-

•
ру одного · білка; гени перебувають у хромосомах, де вони розташован1,

утворюючи ~групи зчеплення» -

Алельні гени Це пари генів, що визначають розвиток альт~рнативних (контрастних)

• .. •
оз:в:ак орган1зму; розташовані в тих самих дІлянках ГОМОЛОГ! чних хро-

мосом;
...
кожнии ген
" . .. " .
ЦІЄІ пари називається алеллю

Альтернативні Це взаємовиключні ознаки; часто одна з них є дом1нантною,

•
а
.
Інша

ознаки рецесивною

•
Домінантна Ознака, що проявляється в гібридів першого ПОКОЛІННЯ; позначається
•
ознака великою л1терою

•
Рецесивна о3нака Ознака, що не проявляється в гібридів першого ПОКОЛІННЯ

Генотип Сукупність усіх генів організму

.
-
Фенотип Сукупність ознак організму, зумовлених взаємодією генотипу з умовами
.
ЗОВНІШНЬОГО середовища

•
Гомозигота Клітина або орган1зм, що несе однакові алелі одного гена (АА або аа)
.
•
Гетерозигота Клітина або органІзм, що несе неоднакові алелі одного гена (Аа)

Чиста лінія Гомозиготний організм

• • •
Моногібридне Схрещування, за якого органІзми, що схрещуються, в ~др Із ня ються за
•
схрещування одн1єю парою альтернативних ознак

Дигібридне Схрещування, за якого організми, що схрещуються,

.
в1др1зняються
. за

схрещування двома парами альтер нативних ознак

І І
•
Методи генетичних досл1джень

. • ...
гібридологічний . ген ·еалог1 чнии

...
близнюковий цитогенетичнии
.

І біохімічний мол ек у лярно - генетичнии

V

статистичнии
... . ~

попу ляц1ино-ста тистичнии

...
. .

дерматогліфічний гібридизації соматичних .клітин

110

•
 .,
Закономірності спадкування ознак

Автор відкрипя Назва відкриття Сутність

Мендель, Закон домінування одно­ При схр,ещуванні гомозиготних батьків, які

1865 р. манітності гібридів пер­ відрізняються за станом однієї ознаки, у гіб-
• • •
шого покоління (перший рид1в першого покоmння проявляється т1льки
•
закон) домІнантна ознака

Закон розщеплення (дру­ При схрещуванні гетерозиготних батьків

гий закон) у потомств~
. ..
спостер1гається розщеплення оз -

І•
нак у співвідношенні 3:1 (1:2:1 при непов­
ному домі:нуванні) за фенотипом та 1:2:1
за генотипом

Закон незалежного успад­ За дигібридного схрещування в гібридів кожна

"
кування ознак (третій за­ пара генів, що розташовані у різних парах
•
кон) хромосом, успадковується незалежно в1д
•
Ін-

ших і дає з ними різні сполучення; утворю­

ються чотири фенотипні групи у співвідно­
шенні 9:3:3:1

Закон чистоти гамет Пари альтернативних •Факторів• (генів), що

• розташовані у кожному організмі, не змішу­
ються при утворенні гамет і по одному .пере-
•
ХОДЯТЬ 'У НИХ у ЧИСТОМУ ВИГЛЯДІ

Морган, 1911 р. Закон зчепленого успад- Зчеплені гени, локалізовані ·в одній хромосо-
• • u
кування м1, успадковуються сп1льно и не виявляють

незалежного розпод1лу
.

Вавилов, Закон гомологі ~~них рядів Генетично близькі роди "

и види харак~ери-

1920 р. спадкової мінливості зуються подібними рядами спадкової мінли-

В ОСТІ
.
.

Генетика статі

. •
Диплоїдна кл1тина орган1зму людини

. .
•
46 хромосом - 23 пари ГОМОЛОГІЧНИХ хромосом

.
~ ~
~
22 аутосоми (однакові . .
пари - Одна -
у
. . .
ЧОЛОВlКlВ 1 жінок)
. пара статев1 хромосоми

' ••
.
•
. У чоловіків - ХУ у ЖІНОК - хх
• . -

Стать організму визначається в момент зачаття; імовірність народження самця або самки
дорівнює 1: 1

·111
 .
•• ." •
Основні положення хромосомио1 теор11 спадковост1

Гени розташовані у хро1'<1осомах . Гени однієї хромосоми успадковуються зчеплено й нази-

•
...._ ваються групою зчеплення. Кількість груп зчеп~ення в організмі дорівнює гаплоїдному

набору хромосом

. •
-
...._ Кожний ген займає в хромосом~ певне м1сце локус

- Гени в
• • • V
хромосомах розташован1 л1н1ино

...._ Порушення зчеплення відбувається лише внаслідок кросинговеру

. •
Незалежне успадкування характерне лише для генів, що · розташован1 у негомолог1чних

- хромосомах

І І
. Типи взаємод11 ген1в
••• •

~ ~
Алельні гени Неалельні гени

'

І І І І І І І І
~ tsl І
•
о: ~
ІІІ ІІІ = . •
:» = = ' І~::

'=
Q.)
Q.)
Е-4
......
~
= :» ~fQ °
fQ
::>.
.....= ~ ~

·s
Q.)
:!!! С)
...1:1 Со:)

'° ~
С1)
fQ
:»
fQ
Q ІІІ
......
~
Q =
trl
Q.)
i:: = . ..... Е-4
С)
......
·~
~
~ tII
~о ~
І::{ ~
=
......
~
Оо)•

= :s
. .....
Q
~
І::{
~
~
(-4 Е-4
~
ф о
~
Q
І::{
Q
І::{ Q = Q.) . :х:
i::
~ .

Закономірності мінливості
.

І Мінливість
І
Неспадкова Спадкова
(фенотипічна, або модифікаційна) (генотипічна)

комбінації
Комбінативна (нові
ген1в у
•
.

потомства)
Мутаційна
• .

Генн.і мутації (зміни

в генах)
• .
· Хромос~мні
(перебудови хромосом)
' мутації Ге номні мутації (ведуть
до зміни числа хромосом)
' .

'

1. 31\ііна розташування нук- 1. Подвоєння ділянки хро - 1. Ан еуплоїд і я - втрата

леотидів ДНК. мосоми . або поява хромосом унас-

•
2. Втрата або вставка одного 2. Втрата ділянки хром осо- л1док порушення процесу
V

або кількох нуклеотидів. ми. меиозу .

3. Заміна одного нуклеотида З. Переміщення ділянки од- 2. Поліплоїдія - кратне

.
lН ШИІУІ
. "
н1є1 хромосоми на ~вшу, не-
•
збільшення числа хром о-
.
гомолог1чну ~и хромосому
.."' сом
-

112
Порівняння модифікації та мутації
., •

О зна.ка Модифікація Мутація

Визначення Конкретна зміна ознакн, що Стихійна зм1на

•
генотипу, що
виникла п ід впливом фактора виникла випадково
•
ЗОВНlШНЬОГО середовища

.
Сутність явища Пряма зміна ознаки Зміна гена або хромосоми
.
Частота появи Виникає масово Поодинока
.

СпрЯмованість Характеризується спрям о- Носить "' харак -

неспрямовании
.
ван1стю тер

Значення Корисна, має пристосувальне Може бути

.
ШКlДЛИВОЮ, ко-
~

зна~ення рисною, неитральною

Чи може успадковува- Не успадковує ться Успадковується

тися

Норма реакції - це діапазон фенотипічних проявів того са мого генотипу в різних умовах
середовища
. -

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості .

Ге нетично близькі роди й види характеризуються подібними рядами спадкової мінли-
вост і
.

113
 ·СЕЛЕК
,
ЦІЯ
•

• і

Селекція це наука про методи створення порід свійських тварин, сортів культурних
-
рослин і штамів мікроорганізмів із потрібними людині властивостями. Цід селекцією ро­
зуміють і сам процес зміни живих організмів, здійснюваний людиною з метою збереження
· иu вивчення властивостеи
u

Порода (сорт, штам, ч:іІ.ста лінія) це популяція організмів, яка штучно створена люди­
-
ною і характеризується специфічним генофондом, спадково закріпленими морфологічними
й фізіологічними ознакам~, певним рівнем і характером продуктивності

Генна інженерія - галузь молекулярної біо- Клітинна інженерія - метод конструюван­

• •• u • ••
лог11 и генетики, завданням яко1 є констру- ня клітин нового типу на основі їх культи­
ювання генетичних структур за заздалегідь вування, гібридизації й реконструкції. ~ри
•
нам1ченим планом, створення організм1в . цьому в клітини вводяrь нові хромосоми,
з новою генетичною програмою ядра
,. . .
и lHШl КЛlТИННl структури
. .

• •
Основ11і методи селекційп~ї роботи

Схрещування Штучний добір

', '. 1,

Споріднене (дл.я Нес поріднене Масовий (без Індивідуальний

закріплення о~нак) (аутбридінг) урахування (з урахуванням
родоводу) родоводу)

•
Внутрішньопородне
•
(внутрішньосортове) - для
. Міжпородне Віддалена гібридизація -
закр1плення ознак, розмно-
(міжсортове) - для схрещування представник1в
.
. ження породи (сорту)
одержання нових ознак різних видів, родів

Особливості селекційної роботи із тваринами .

'

- Сільськогосподарські тварини розмножrються лише статевим шляхом .

.
.
- Потомство, отримане
.
ВlД однієї
• .
пари ПЛІДНИКІВ, як правило, невелике

t
• ."
- ВажкQ вивести чисті ЛlHll, тому що тварини не здати~
•
ДО
•
самозаплІднення

114

.·
 .,

Центри походження культурних рослин

Назва центра Географічне положення ' Які походять рослин

Південноазіатський Тропічна Індія, Індокитай, Пів- Рис, цукровии

... очерет, цитрусов1,
•
• u
• ....
троп1чнии денний Китай, о-ви Південно- ог1рок, баклажан, чорнии перець \

• •
Східної Азії 1 lH. (50 о/о культурних рослин)

Східноазіа тський
. .... .
Центральний і Східний Китай, Соя, просо, гречка, плодов1 и овочев1

, Японія, Корея, Тайвань культури - слива, вишня, редька

й ін. (20 °/о культурних рослин)

Південно-Західно- Мала Азі.я, Середи.я Азі.я~ Іран, Пшениця, жито, бобові культури,
• ....
аз1атськии Афrаніс1'ан, Південно-Західна льон, коноплі, ріпа, морква, часник,
Інді.я виноград, абрикос, груша й ін. (14 °/о
культурних рослин)

Середземноморський Країни по берегах Середземно- Капуста, цукровий бур.як, маслини,

ГО моря конюшина, сочевиця, кормові трави

.
(11 % культурних рослин)
.

Абіссинський Абіссинське нагір'я Африки Тверда пm.ениця, ячмінь, кавове де-

рево, сорго, банани

.
Центрально- Південна Мексика Кукурудза, довговолокнистий бавов-
ник, какао, гарбуз, тютюн
U

американськии
І

Південно- Західне узбережжя Південної К.артопля, ананас,

.
х1нне дерево
.
....
американськии Америка

115
 WOJ НАДО Р ГАНІ З МО 81 Р , ,В НІ ОРГ АН І ЗА ЦІ.і Ж ИТ ТЯ 1111

.'

•
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ

Екологія біологічна наука, що вивчає організацію й функціонування надорганізмових сис­

-
тем різних рівнів: популяцій, біоценозів (співтовариств), біогеоцено·зів (екосистем) і біосфери

Екологічні фактори
(компоненти природного середовища, що впливають на стан і властивості організму)
.
' Група факторів Визначення Приклад .

Абіотичні Фактори неживої природи Світло, вологість, температура; Склад водно-

го, повітряного й :r'рунтового середовища

.
••
Біотичні Фактори живо~ природи Взаємини між особинами в попу ляції, між
•
ПОПУЛЯЦІЯМИ

.
• . . . Вирубка лісів, осушення боліт
Антропогенні Уся рІзноманІтна ДІЯЛЬНІСТЬ

людини, що . приводить ДО
•
ЗМІНИ природи

Закон оптимуму: будь-який екологічний фактор має певні межі позитивного впливу на
.
орган1зми

І Форми біотичних зв' язків

І .
~ •• ~
Симбіоз Антибіоз Нейтралізм

- Мутуалізм ..__ Хижацтво

.
- Коменсалізм ..__ Виїдання

- Кооперація - Конкуренція
. "
- Паразитизм ..__ Аменсалізм

..__ Алелопатія

Фотоперіодизм - реакція організмів на добовий ритм освітлення (співвідношення тривалості

дня й ночі), що виражається в зміні інтенсивності процесів росту й розвитку

116
 .,
Середовище існування

•
Основні середовища ~снування

, ' ' • ',

•
внутр1mнє середовище
водне наземно-повітряне r'рунтове
орган1зму

Популяційно-видовий рівень організації життя

Структура Визначення

Вид Сукупність особин, щ~ мають спадкову подібність, вільно схрещуються і дають

• u "' •
плодюче потомство, пристосован1 до певних у~ов життя и заимають у природ1

певну область - ареал .

Підвид Географічно або екологічно відособлена частина виду, особини якої під впли-
вом факторів середовища набули стійких особливостей, що відрізняють їі від
інших частин того ж виду; особини різних підвидів можуть вільно схрещу-
• •
ватися в природ1

Популяція Група особин ОДНОГО виду, що вільно схрещуються між собою й населяють
• • • •
певну територ1єю досить в1докремлено в1д ~нших груп особин того ж виду
.
.
І Критерії виду
І .

- Морфологічний (подібність
.
ЗОВНlШНЬОl И
.. "'
внутрішньої будови)

.
•
- Генетичний (певний набір генів; кількість, форма й розм1р хромосом)

- Фізіологічний (поді.бність у протіканні фізіологічних процесів)

.
- Екологічний (певні умови існування)

- Географічний (певний ареал)

.

ПQnуляцій,.,,t хвилі, «хвилі життя» - к<>лива11пя чисе.льності особин у природних попу-

•
ЛЯЦlЯХ
•

Екологічна характеристика популяції

І І
Популяція .

' •

Чисельність Щільність Структура Ареал

- ~ ~ -
•
Етологічна
І Вікова
11
Статева
11
Просторова
І
117
Екосистеми

Екосистема сукупність живих організмів, які тісно вз.аємодіють між собою й із серед0 -
•
вищем ~снування

Властивості екосистеми

'
• •
Стійкість - здатність витримувати зміни, Саморегуляція - здатн1сть п1дтримувати
.
ство рювані зовнішніми впливами певну чисельн1сть особин популяцій

Консументи - гетеротрофи, що спо­

Продуценти - автотрофні організми,
• •
живають органічні речовиниt синтезо­
що синтезують орган1чн1 речовини з не-
вані автотрофами у процесі життєдіяль­
органічних
ності

Редуценти - гетеротрофи, що вико­

ристовують готові органічні речовини
u .... •• •
и руинують ix до неорган1чних, знову

використовуваних продуцентами

Трофічний ланцюг, або ланцюг живлення, - ряд взаємозалежних видів, кожний з яких
слугує їжею наступному
У реальних біогеоценозах комплекси взаємоз·алежних трофічних ланцюгів утворюють хар -
чові мережі .

І Ланцюги живлення
І
~ ~
.. Ланцюги розкладання
Ланцюги ви1дання

продуценти ~ консументи детрит (органічні залишки) ~ консументи

І
• •
Екологічні п1рам1ди

• -------...
Піраміда чисел Піра~tіда біомаси Піраміда енергії

Чисельність особин Кількість сухоі.,. органічної Кількість енергії, що

на кожному трофічному речовини на кожному є в особинах кожного
.
р1вн1
. трофічному рівні трофічного рівня

Може бути перевернутою Може бути перевернутою Завжди звужується догори

118
•
Порівняння біогеоценозу й агроценозу
.,
Біогеоценоз Агроценоз

Стійка природна екосистема, що складається Штучно

V
створении л1одиною біогеоце ноз
зі свого комплексу видів
.

1. Поглинають сонячну енергію (відкрнті системи)

2. Складаються 1з продуцентів, консументів і редуцентів, усередин1
• .
них ~снують ланцюги
u • • •• • •
живлення и д1є правило еколог1чно1 п1рам1ди

3. Усередині них діють усі фактори еволюції (спадкова мінливість, боротьба за існування,
природний доб ір)

Сформований природно видовий склад ор- Штучно підібраний набір

.
. . СlЛЬСЬКОГОСПО-
ган1зм1в; чисельність різних видів збалансо- дарських культур; переважають один -д ва
вана види

Різно мані тни й "

ВИДОВИИ склад, харчов1
•
лан- Видовий склад бідний, ланцюги живлення
ЦЮГИ
.
ДОВГІ
.
коротк1

Стала система Система

....
нест1ика , без допомоги людини не
.
~снує

Органічні речовини залишаються

. Органічні
усерединІ речовини видаляю ться із системи
системи людиною

Активно діють фактори

... ...
еволюц11 Дія факторів евол:юцІ1 ослаблена людиною

. .
Сукцесія - •
ПОСЛІДОВНІСТЬ угрупувань, ЩО ЗМІНЮЮТЬ одне одного в даному раионІ
" . І
~ ~
Первин на Вторинна
На попередньо необжитих територіях На місці попереднього угрупування

Біосфера
Межі біосфери

Геосфери Землі
І
~
, ~
Атмосфера Літосфера
.

/~ '
/~
Осадові Базальтовий
Стратосфера Тропосф ера Гідросф ера
породи шар

Біосфера -
оболонка Землі, населена живими організмами

119
 .

І Компоненти біосфери
І
• • ,,
' -
жива речовина біогенна речовина біокосна речовина коена речовина

І І
••
Властивості живо1 речовини
.
~ ~
.

•
Здатність до самов1дтворення Обмін речовин з навколишнім середовищем

Ноосфера - стан біосфери, за якого головним фактором її розвитку стає розумна діяль
ність
людини

Кругообіг речовин і енергії в біосфері

Тварини

Органічні
Енергія Сонця Рослини
речовини

Бактерії, гриби

Неорганічні речовини

Кругообіг кисню

Кисень
в атмосфері, !'рунті, воді
Фотосинтез
зелених рослин
Дихання організмів

Вуглекислий газ
в атмосфері, rрунті, воді

• •
.
Глобальні еКОJІОГІЧИІ проблеми сучасності

.
~
парниковий ефект порушення озонового екрану

•
• •
КИСЛОТНІ ДОЩІ
смог
.

забруднення водойм зведення ЛІСІВ

• •

.
•
ерозІ.я rруитів і зпустелеиня

120
 ,
І Природоохоронні території

,
І .
', '

Національний
. Біосферний Пам'ятник u
Заповідник • Заказник природнии
запов1дник ' природи .
•
· парк

Види, занесені до Червоної книги

u
Зникаючі: види, що перебувають під загрозою зникнення й збереження яких є малои -
- •
мов1рним, якщо тривати.ме згубна дія факторів, що впливають на, їх стан

- Вразливі: види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії

«зникаючих», якщо перебувають дія фан.торів, що впливають на їх. стан

Рідкісні: види, популяції .яких невеликі і які в даний час не належать до категорії
- «зникаючих~ чи •вразливих~, хоЧ:а їм і загрожує небезпека

Невизначені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих,
• • • • • ••
вразливих чи р1дк1сних, але ще не в1диесен1 до не1
•

• • u
Недостатньо відомі: види, які ве можна віднести до жодної ~з зазначених категор1и
- через відсутність необхідної повної й достовірної інформації

Відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх о:х-орони не викли­
- кають стурбованості, о~нак не підлягають використанню й потребують постійного кон-
тролю

·' 121
 ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
.,

. ~ - . "' - ---- . - ~-.~ - -

ос·нови ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ
'

Еволюція - процес необоротних історичних змін живого.

Філогенез - історвчний розвиток органічного світу, його типів, класів, •
ряд1в, родин, род1в
•
. .
1 ВИДІВ.

Філогенетичний ряд - ряд викопних форм, послідовно пов'язаних між собою в процесі
еволюції як загальними, так і частковими рисами будови

.
Еволюційна теорія Ж. Б. Ламарка •

/ •

~
Позитивні риси Помилки .
1. Установлено спорідненість між видами. 1. Доцільність змін.
2. Визнано еволюцію 2. Внутрішнє прагнення до прогресу, що пе-
редбачає наявність роль «-творця~ .
3. У спадкування сприятливих ознак

Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна

- 1. Еволюціонують не окремі особини, а види й п·опуляції

•

,_ 2. Види в природі ведуть боротьбу за існування з умовами середовища й між собою

3. Боротьба за існування й природний добір на основі спадкової мінливості - основні

- • u • • ".
руш1ин1 сили еволюц11

4. Результи боротьби за існування й природний добір:

- пристосованість організму до умов середовищ а ;
- - диве ргенція (розвиток від загального предка декількох дочірніх видів);
- прогресивна еволюція (ускладнення й удосконалення видів)

Біогенетичний закон Геккеля - Мюллера:

Кожна особина в індивідуальному розвитку коротко й стисло повторює історію розвитку

свого виду.

Цей закон уст,ановлює співвідношення між онтогенезом (процес . .

~ндив1дуального розвитку
організму) і філогенезом (процес історичного розвитку виду)

Боротьба за .існування
усі внутрішньовидові й міжвидові відносини ~ а також взаємини
-
організмів з факторами середовища

122
Форми боротьби за існування
.,
Форми боротьби Визначення Причини

Внутрішньовидова Конкуренція між особинами рдного виду Надлишкова чисельність

Міжвидова Між особинами різних видів Обмеженість природних

•
ресурс1в

•
Боротьба з несприят ливи- Між органІзмами "
и середовищем Несприятливі умови

ми умовами середовища

Синтетична теорія еволюції

1. Елементарним матеріалом еволюції є спадкова мінливість (мутаційна й комбінативна)

в особин популяції.
2. Елементарною одиницею еволюції є популяція, у якій відбуваються всі еволюційні змі­
ни.

3. Елементарне еволюційне явище - це зміна генетичної структури популяції.

4. Еле1'1ентарні фактори еволюції - дрейф генів, хвилі життя, потік генів - мають нена-
" u
правлении, випадковии характер.

5. Єдиним спрямованим фактором еволюції є природний добір, що має творчий характер.

Природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим (дизруптивним).
6. Еволюція має дивергентний характер, тобто один таксон може дати початок декільком
новим таксонам, тоді .як кожний вид має тільки одного предка (вид, популяцію).
7. Еволюція має. поступовий і тривалий характер. Видоутворення .як етап еволюційного
t t •• • •• • t V
t

процесу є ПОСЛІДОВНОЮ ЗМІНОЮ ОДНІЄІ ПОПУЛ.ЯЦІІ нцзкою ІНШИХ тимчасових ІІОПУЛЯЦІИ.

8. Розрізняють два види еволюційного процесу: мікроеволюція й макроеволюція. Макрое­

волюція не має своїх особливих механізмів і здійснюється тільки завдяки мікроеволю-
• u •
цІиним механІзмам.

9. Будь-яка систематична група може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати
(біологічний регрес). Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів:
ароморфозам, ідіоадаптаціям або загальній дегенерації.
10. Основними закономірностями еволюції є її необоротний характер, прогресивне усклад ­
нення форм життя й розвиток пристосованості видів до середовища існування. Водночас
еволюція не має кінцевої мети, тобто цей процес ненаправлений

Форми еволюції

Дивергенція - розходження Конвергенція - незалежний розвиток Паралелізм -

ознак "
ознак організмів у ході ево­ у процесі еволюції подібних незалежнии

люції різних груп організмів, у

.
рІзних груп органІзм1в,
. . що
.
~снують розвиток подіб­
що виникли від загального в однакових умовах. Ця подібність них ознак в ево­

предка. Такі групи характе- обмежується органами, пов~язаяими люції близько­

•
ризуються наявнІстю гомоло- з тими самими факторами середови­ родинних груп
• •
гічних органів ща - аналогічними органами орган1зм1в

123

•
 Го1ttологичні органи органи, що мають єдине походження й загальний план будови, але
-
виконують різні функції . Є доказом Дf{Вергенції.
Аналогічні органи органи, що мають різне походження й будову, але виконують однакові
-
функції в організмів різних груп. Доводять конвергентний характер еволюції.
Руди.1t~енти - органи, що втратили первісне значення й поступово зникають у філогене-
. \
тичному ряд~.

Атавізм - ознака, що була у далеких предків, але відсутня у всіх особин даного виду й,
що виявилася в єдиного представника виду

І Адаптація
І Особливості
розмноження

' . '

Морфологічні пристосування Особливості повед1нки

•
Фізіологічні
пристосування

- Захисне забарвлення - Завмирання

- Мімікрія ._ 'rурбота про потомство

.

- Застережливе забарвлення - Погрозлива поза

- Маскування - Запасання їжі

Мімікрія - нас.11ідування одних організмів іншим з:а забарвленням і формою. Найчастіше

незахищений організм наслідує отрутний або неїстівний, що сприяє виживанню виду в бо­
ротьбі за існування.
Природний добір - це переживання й залишення потомства найбільш пристосованими
особинами й загибель найменш пристосованих. Сутність природного добору в синтетичній
теорії еволюції ~олягає в диференційованому (невипадковому) збереженні в популяції певних
генотипів і виборчій їх участі в передачі генів наступному поколінню

Форми природного добору

Стабілізуючий відбір спрямований на закріплення вузької норми реакції, що виявилася
-
найбільш сприятливою за даних умов існування
Рушійний відбір - виникає у відповідь на зміни умов середовища, унаслідок чого зберіга­
ються мутації, що відхиляються від середнього значення ознаки, а передня пасивна форма
піддається знищенню, тому що недостатньо відповідає новим умовам існування
Дизруптивнмй відбір - сприяє збереженню крайніх варіантів ознаки й видаляє проміжні.
За своїм механізмом дизруптивний відбір є протилежністю стабілізуючому відбору
Іноді також окремо розглядають дестабілізуючий відбір, що зберігає мутації, які приводять
до широкої розмаїтості якої-небудь ознаки.
У природі жодна з форм природного добору не існує в чистому вигляді, а, навпаки, є різ­
номанітні їх комбінації, і в міру зміни умов середовища на перший план виходить то одна,
.
ТО lНШа.

Природний добір відбувається на різних рівнях, унаслідок чого розрізняють також індиві ­
дуальний, груповий і статевий добір.

124
 .,
Видоутворення

~ ..
Ало~атричне (географічне) Симпатричне (біологічне)
,

Розселення на . нові території Освоєння нових екологічних ніш у межах

· Географічна ізоляція між популяціями старого ареалу

Відбір у нових умовах середовища Відбір у нових умовах середовища

Виникнення підвидів Біологічна ізоляція
Виникнення нових видів Вин:Икнення підвидів
Виникнення нових видів

Мікроеволюція - суRупність еволюційних перетворень у популяціях виду, що приводить

до утворення нових видів
Макроеволюція -- . еволюція систематичних груп надвидового рангу

Напрями еволюції

Біологічний прогрес - це збільшення чи­ Біологічний регрес - еволюційний занепад

сельності виду, розширення його ареалу групи
. .
органІзмІв, що супроводжується змен-
u •
и поява нових :видІв шенням чисельності, скороченням ареалу
V

и вимиранням

',

Арогенез - еволюційний на­ Алогенез - еволюційний Катагенез - еволюцій-

прям, що супроводжує·rься напрям, що супроводжуєть­ "
нии напрям, що супро-

набуттям значних змін будо­ ся набуттям ідіоадапта ­ воджується спрощенням

ви - ароморфозів (прогресив- цій (окремих морфофізіо- організації - дегенераціє ю

• u •
них еволюц1иних перетвореннь логІчних пристосуваннь (спрощенням структури або
будови й функцій організму, до певних умов середови­ редукція окремих органів
m;o приводять до ускладнення ща, корисних в боротьбі
.
1
.
ЦІЛИХ систем у
.
проц ес~
.
орган1зац11
.." та
....
ІІ
.
пІдиому
....
на за існування, що не змі­ онтогенезу, що приводи1·ь

більш високий рівень) нюють рівня організації) до спрощення організації)

• Ароморфоз

Ідіоадаптація

Схема співвідношень -між ароморфозом, ідіоадаптацією й дегенерацією

125
Геохронологічна історія Землі .,

' Розвиток життя

Антропоген 1, 5 Чотири льодовикових періоди, що змінювалися по­

тепліннями, привели до· формування холодостійкої
флори й фауни (мамонти, вівцебики, північні олені,
лемінги). Обмін тваринами й рослинами між матери­
ками внаслідок виникнення сухопутних мостів. Домі­
нування плацентарних ссавців. Вимирання багатьох
великих ссавців. Становлення людини як біологічно­
го виду і його розселення. Одомашнювання тварин
і окультурення рослин. Зникнення багатьох видів
живих орган1зм1в
. . . .. .
унасл1док господарсько~ д1яльност1
.
людини

Неоген 25 23,5 Поширення злакових. Формування всіх сучасних

рядів ссавців. Поява людиноподібних мавп
Палеоген 65 40 Домінування квіткових рослин, ссавців і птахів. По-
. . .
ява копитних, хижих, ластоногих, примат1в 1 1н.

Крейдяний 135 70 Поява покритонасінних рослин, велика кількість ссав-

ц1в
. 1. птах1в
.
)~
о
С')
Юра 195 60 Епоха рептилій і головоногих молюсків. Поява сум­
о
С') частих і плацентарних ссавців. Панування голонас-
ф •
lННИХ
~
Тріас 225 30 Перші ссавці й· птахи. Рептилії численні. Поширення
трав'янистих спорових
Перм 280 55 Поява сучасних комах. Розвиток рептилій. Вимирання
низки груп безхребетних. Поширення хвойних
Карбон 345 65 Перші рептилії. Поява крилатих комах. Переважають
• u •
папорот1 и хвощ~

Девон 395 50 Численні риби. Перші амфібії. Виникнення ос~овних

груп спорових, перших гол о насінних і грибів
430 35 Поширені водорості. Перші наземні рослини й твари ­
ни (павуки). Звичайними є челюсторотні риби й ра-
.
коскорп1они

Ордовик 500 70 Поширені корали й трилобіти. Розквіт зелених, бу рих

і червоних водоростей. Поя.ва перших хордових
Кембрій 570 70 Численні скам'янілості риб. Звичайними є морські
їжаки й трилобіти. Поява багатоклітинних водорос-
тей ~

2600 2000 Виникнення еукаріот. Поширені в основному одно­

клітинні й зелені водорості. Виникнення багатоклі­
тинних. Спалах різноманіття багатоклітинних тварин
(поява всіх типів безхребетних)

3500 1500 Перші сліди життя на Землі - бактерії й ціанобак­

терії. Виникне·ння фотосинтезу

126
 РІЗНОМАНІ'fТЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Сучасна система органічноrо світу

Імперія . І:r.:~перія
•
Неклітинн1 Клітинні
.

Надцарство Надцарство
Прокаріоти Еукаріоти

~
Царство Царство
--------
Царство Царство Царство Царство
Віруси Бактерії Археї Тварини Гриби Рослини

Зараз на Землі відомо понад 2 млн видів живих організмів, що надзвичайно ускладнює
Іtласифікацію цього розмаїття. У зв'язку із цим сq)ормувався особливий розділ біології,
завданням якого є опис і позначення всіх існу1очих і вимерлих видів організмів , а також
їх розподіJr за різ11ими групами - систематика
Найбільш загальними критеріями, які широко застосовуються в сучасній систематиці. є рі­
вень організації, спосіб живлення, особл :ивості будови клітини й здатність до активного
.
nростор1
. .
орган1зму в
.
ц1лому
перем1щення в

• •
Організми (за КІЛЬКІСТЮ ~~літин)

~ . ~
Одноклітинні Колоніальні Вага токлі тинні

.
І Організми (за способом живJ1ення)
І
~ ~ .

Автотрофи Гетеротрофи

'
Фототрофи
•
Хемотрофи
. •
Паразити
~
+
Сапротрофи
•
Симбіонти
...
Хижаки

Вид, рід, родина, ряд (порядок), клас, тип (відділ), царство - це основні такс~но.,,,~ічні,
або систематичні категорії, тобто супідрядні групи рослин і тварин, що мають різний
ступінь спорідненності. Під словами вид, рід тощо не мається на увазі конкретний організм,
це ніби щабель сходів або піраміди, тоді як додавання до цих слів конкретних назв ніби
наповнює їх змістом, перетворює їх на таксон - групу організмів, 1rов'язаних певним
ступенем спорідненності

127
 ЗМІСТ
• .,
Біологія - наука про живу природу Поr>івняльна характеристика рядів
Рівні організації живої матерії ........ . • • • .. 3 павукоподібних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Порівняльна х ара1<терис·rика рядів комах. . . . . . . 7 5
Молекулярний рівень о·рrанізації життя
Т ип Хордові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . : . . . . 77
Елементний склад організмів . • . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
Ос обливості будов и й життєдіяльності хордових . . 77
Вміст деяких хімічних елементів у н еживій
Порівняльна характеристика систематичних
природі й живих організмах, о/о • • • • ••• • • • • • • .4 груп кісткових риб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. 79
Хімічний склад організмів. . . . . . . . .
. . . . . . .. . . . 5
Порівн.яп;ьна характеристика рЯдів земноводних .. 81
Неорганічні речовини в організмах . .
. . .... • ...6 Порівв.яльна характеристика рядів плазунів. . . . 82
Функції мінеральних солей . . . . . . . . . .
. . . . .. . 6
Особливості птахів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Органічні речовини в організмах . • .
. .. . . .. . . . . 7 Порівняльна характерист и ка підрядів і рядів
Функції вуглеводів. . . . . . . . . . .
. . . . . . .. . 8 класу Птахи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Функції ліпідів . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . .9
Ек ологічні групи птахів . . . . . . . . . . . . . . . . .. 85
Рівні структурної організації білків. . . . . . . .1.0 Особливості Ссавців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Функції білків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .. 12
Порівнял ьна характеристика систематичних
ВідміннQсті ДНК і РНК • • • . . • • • . • . • • • . . ... 14
груп ссав ців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ". ,
. . . 87
КJtітивиий рівень організації життя Людина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . 90
Організаці.я клітин . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . • 15 Положенн.я людини в с истемі органічного св іту . 90
Будова еукаріотичної клітини . . . . . . . . . . . . . . . 17 Тканини людини . . . . .. " . . . . . . . . . 90
Характерні ознаки клітин проRаріот і еукаріот .. . 19 Значення живлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Порівн.яльна характеристика будови клітин Основні вітаміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
рослин, тварин, грибів і бактерій ... . . . . . . . . . 20 Будова й функції органів дихання. . . . . • . . . . . 94
Клітинний цикл . . . . . . . . . . " . . . . . . . . . . . . . . ~о Будова й функції клітин крові . . . • • . . • ••• • , . 95
Порівняльна характеристи1<а мітозу й ме~озу . . . . 22 Будова серц.я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Обмін речовин і пе ретворення енергії . . . . . . . . . . . . 23 Серцевий цикл. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Схема загального обміну .речовин . . . . . . . . ..• 23 Регуляція кровообіrу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Етапи енергетичного обміну . . . . . . . . . . . . . . 24 Рух Rрові судинами . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Автотрофне живлення .. . . . . . . . . . . . . . .. . . . 26 Сечовидільна система . . . . . . . . 99
Утворення сечі. . . . . . . . . . . . . . . . . .. 99
Орга~ізмовий рівеиь організації житт.я Будова шкіри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Неклітинні форми життя. . . . . . . .... . . . . . . . . .. 28 С1<елет людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 ОО
Етапи вірусної інфекції . . . . • . . . . . . . . . . . . . . 28 Орган зору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Бактерії . . . . . . . . . , . . . .. . . . . • • • • . . . . . . . . ' . 29 Орган слуху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
Рослини . . . . " . . . . . . . . . . . . . . • • • • • • • • • • .•. 31 Типи темпераменту . . . . . . . . . . . . . . . . .. 105
Будова й процеси життєдіял.ьиості рослин .. . . . 31 Ендокринна система. . . . . . . . . . . . . . . . . .. 106
Будова насінини . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . 38 Розмноження організмів . . . . . . . . . . . . . . . . . 1О7
Основні типи плодів. . . . . . . . . • . . . . . . . . . . 39 Індивідуальний розвиток організмів .. .. .. .. . . . . 109
Запліднення у квіт1<ових рослин . . . . . . . . . •.. . 42
Спадковість і мінливість . . . . . . . . . . . . . 11 О
Стадії процесу пророставн.я . . • . . . . . . . . . ..•. 42 Основні терміни й поняття генетики . . . . . . . .. 110
Порушення, пов'язанні зі старінням . . . . . • •••• 42
Закономірності спад1<ування ознак. . . . .. . 111
Рослина - цілісний організм . • . . . . . .. . . • • • • 43
Генетика статі .. .. . . . . . . . . . . . .. ... . . . . . 111
Різноманітність рослин ..• . ..•.• . . . . . . . . . . . . . 44
Закономірності мінливості . . . . . . . . . . . . . . . 112
Цикл розвитку хламідомонади . . . . . . . . . . •.•. 45
Порівняння модифікації та мутації . . . . . . . . 113
Значення водоростей . . ~ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Селекція . . . . . . . . .. ... . . . . . . . . , .. . . . . . . . 114
ЦиRл розвитку листкостеблового моху (на
Центри походження культурних рослин. . . . . 115
прикладі зозулінного льону) . . . . . . . . . . . . . . 46
ЦиRл розвитку папороті (наприкладі чолові- Надорrавізмові рівні організації житт.я
чої папороті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 Екологічні фактори. . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Цикл розвитку голонасінних (на прикладі Екологічні фактори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
сосни звичайно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Середовище існування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 7
Цикл розвитку квіткової рослини . . . . . . . ._ . · . . . 51 Попул.яційно-видовий. рівень організації життя .. 117
Основні відмінності між представниками Екологічна характер:исти1<а популяції . . . . . . . 117 ·
класів Дводольні й Однодольні . . . . . . . . . . . . . . 52 Екосистеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
Основні ознаки родин квіт1<ових рослин . . . . • . . . 53 ~ Порівняння біогеоценозу й агроценозу . . . . . . . 119
Зни~<аючі види рослин України. . . . . . . . . ... 56 Біосфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Гриби. Лишайники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58 Кру гообіг речовин і енергії в біосфері . . . 120
Групи грибів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Кругообіг кисню . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
Значеин.я грибів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . 59 Історичний розвиток органічного св іту . . . .. . ... 122
Значення лишайник1в. . . • . . .. . . . . . . . . . . . . 60 Основи еволюційного вчення. . . . . . . . . 122
Тварини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 61 Біогенетичний закон Геккеля - Мюллера: ." . . 122
t
Будова й життєдіяльність тварин . . . . . . . • . . . .• 62 Форми боротьби за ісяування . . . . . . . . . . . . 123
Різноманітність тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Синтетична теорія еволюції. . . . . . • . . . . . . 123
Система цар ства Тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Геохронологічна історія Землі . . . . .. . . . . .. 126
Значення найпростіших . . . . . . . '. . . . ... . . . . . 65 Різ номаніття органічного світу . . . . . . . • . . . . 127
Порівняльн.а хар актеристика. рядів ракоподібних . 73 Сучасна система органічного світу . . . . . . . .. 127