Тема: Спільні й відмінні

ознаки органічних і
неорганічних сполук.
Особливості будови атома
Карбону
 НА СЬОГОДНІШНЬОМУ УРОЦІ ВИ
ДІЗНАЄТЕСЬ:

що таке органічні сполуки

які елементи обов'язково
за якими ознаками входять до їхнього складу
класифікують органічні
сполуки яку валентність завжди
має атом Карбону в
органічних сполуках
що таке карбоновий
скелет і яким він буває якою формулою
виражають будову
органічної сполуки.
 Історія розвитку органічної хімії

Знайомство людини з органічними речовинами і

застосування їх для практичних цілей почалося ще в
глибоку давнину.
 Першою відомою кислотою був оцет;
 Давнім народам було відомо бродіння виноградного соку;
 Гали і германці знали способи варіння мила;
 У Єгипті, Галії та Німеччині вміли варити пиво;
 В Індії, Фінікії та Єгипті було вельми розвинене
мистецтво фарбування за допомогою органічних речовин.
 Крім того широко використовувалися такі органічні
речовини як масла, жири, цукор, крохмаль, смоли, індиго
і т.д.
Вперше термін «органічна хімія» використав
шведський вчений Я. Берцеліус у 1806 році. Він, як
і його сучасники, вважав, що органічні речовини
можуть бути одержані тільки в живому організмі за
участю особливої «життєвої сили». Подібне
уявлення про участь «душі» або «сили» у явищах
життєдіяльності, у тому числі й у синтезі
органічних сполук, отримало назву віталізму (лат.
vis vitalis – «життєва сила»).
 Історія відкриття
Німецький учений Велер синтезував з
1828 неорганічних сполук сечовину

Німецький хімік Кольбе штучним

1845 шляхом одержав оцтову кислоту

Французький дослідник Бертло вперше

1854 синтезував жири

Російський вчений О.М. Бутлеров

1861 синтезував вуглевод сахарозу
Ці синтези довели, що органічні сполуки
можливо добувати штучно, за відсутності
«життєвої сили» і поза живої природи.
Теорію віталізму було спростовано.
Галузь хімічної науки, яка вивчає
сполуки Карбону, називається
органічною хімією.
Органічна хімія відіграє важливу роль у
житті й практичній діяльності людини.
Вона подарувала людству величезну
кількість речовин, яких не існує у природі.
 Білки,
жири,
вуглеводи
Крохмаль Торф,
нафта,
газ
Природні
органічні
Натуральний
речовини
Целюлоза каучук

Тваринні
жири
Олія (сало, яловий
жир)
 Барвники

Інсектициди, Вибухові
гербіциди речовини

Синтетичні
Ліки органічні Пластмаси
речовини

Запашні Синтетичні
речовини
(парфуми)
волокна
Каучуки
 Порівняльні ознаки органічних та неорганічних речовин
Критерії порівняння
Елементарний склад
Валентність Карбону
Тип зв’язку, кристалічна
ґратка, фізичні властивості.
Швидкість реакції
Кількість
Неорганічні речовини
Неорганічні речовини утворюють
майже всі елементи періодичної
системи.
Карбон проявляє валентність ІІ і IV.
Більшість неорганічних сполук
немолекулярної будови, тому їм
притаманна висока температура
кипіння й плавлення. Тип хімічного
зв’язку ковалентний, йонний або
металічний.
Велика, часто реакції
відбуваються миттево.
Понад 500 тисяч.
Органічні речовини
Органічні речовини утворюють в
основному такі елементи як С, Н, О,
N, яких називають органогенами.
Рідше до складу органічних сполук
входять S, P та галогени.
Карбон проявляє валентність лише
IV.
Органічні речовини молекулярної
будови, тому вони мають низькі
температури плавлення. Тип
хімічного зв’язку переважно
ковалентний.
Реакційна здатність висока, але
реакції відбуваються повільно, в
кількох напрямках, в залежності від
умов, часто з утворенням різних
продуктів.
Понад 25 млн.
Поділ речовин на дві групи є умовним:
• Реакції відбуваються за тими самими
законами;
• Серед органічних речовин є
речовини розчинні у воді,
електроліти;
• Серед органічних речовин є
термостійкі речовини (наприклад
тефлон);
• Органічні й неорганічні речовини
можуть взаємно перетворюватися.
За наявністю кратного зв’язку між
атомами Карбону
Насичені Ненасичені
У карбоновому У карбоновому
ланцюзі між ланцюзі між
атомами Карбону атомами Карбону
тільки одинарні є подвійні та
зв'язки потрійні зв'язки
 за будовою так званого карбонового скелета 

ациклічні циклічні

відкритий карбоновий
ланцюг без відгалужень

відкритий карбоновий
ланцюг з бічними
відгалуженнями
 за наявністю певних функціональних
груп атомів
•гідроксогрупа − ОН
•альдегідна група − СНО
•карбоксильна група – СООН
•карбонільна група  = СО
•аміногрупа − NH2
•нітрогрупа − NО2
тобто груп, що визначають властивості
органічних сполук, на класи: їх називають
відповідно класом спиртів, карбонових кислот,
амінів та ін.
 Будова атома Карбону.
•  Особливості будови атома Карбону
полягають у тому, що в основному
(нормальному) стані він має два неспарені
електрони, а в збудженому стані, у який він
переходить у результаті поглинання
світлової або теплової енергії, — чотири
неспарені електрони:
• В органічних речовинах атоми Карбону є
чотиривалентними. Вони сполучаються один з
одним, утворюючи «каркас» молекули, який
називають карбоновим скелетом, або
карбоновим ланцюгом. Ланцюги бувають
відкритими (нерозгалуженими, або
нормальними, і розгалуженими), а також
замкнутими (циклічними):
• Другою важливою особливістю атомів
Карбону, що входять до складу
органічних сполук, є їхня спроможність
утворювати хімічні зв'язки між собою —
одинарні, подвійні та потрійні:

Ці властивості атомів Карбону зумовлюють

велику різноманітність органічних сполук.
Проте вони мають і деякі спільні
властивості.
 ХІМІЧНІ ФОРМУЛИ
молекулярна формула
С2Н4
В молекулярній формулі записують
якісний і кількісний склад молекул без
зазначення хімічних зв'язків у ній

Структурна (графічна) формула

В структурних формулах прийнято

позначати одинарні, подвійні і потрійні
хімічні зв'язки між атомами
відповідною кількістю рисок
 формули речовин

СН3 ̶ СН3
С 2 Н6
напівструктурна

молекулярна структурна

Структурна формула відображає порядок

з'єднання атомів у молекулі, хімічну будову
 СТРУКТУРНА ІЗОМЕРІЯ
Властивості органічних сполук залежать не тільки
від їхнього складу, але і від порядку сполучення
атомів у молекулі

С2Н6О

Диметиловий етер Етиловий спирт

газоподібна речовина з рідка речовина з температурою
температурою кипіння + 23СO кипіння +78СO

Речовини, що мають одинаковий якісний і кількісний

склад молекул, але різні властивості, називаються
ізомери. Така ізомерія називається структурна
За допомогою структурних формул можна
передати лише послідовність сполучення
атомів у молекулі тієї чи іншої речовини,
але не розміщення їх у просторі:
1. Який вчений уперше ввів поняття
«органічна хімія» і «органічні
речовини»:
А. О.М. Бутлеров;

Б. Ф.Кекуле;

В. Й.Я.Берцеліус.
 2. Який елемент є обов’язковим у будь-
якій органічній речовині:

А. Гідроген

Б. Карбон

В. Оксиген
3. Який тип зв’язку переважає в
органічних сполуках:
А.Ковалентний;

Б.Йонний;

В.Металічний.
4. Які кристалічні ґратки у
більшості органічних сполук:
А. Атомні;

Б. Йонні;

В. Молекулярні.
5. Валентність Карбону в
органічних сполуках:
А. І

Б. ІІ

В. ІV
6. Чим можна пояснити величезну
кількість сполук Карбону:

А. Атоми Карбону можуть з’єднуватися

між собою в ланцюги і кільця.
Б. Між атомами утворюються різні
зв’язки: одинарні, подвійні, потрійні.
В. Карбон дуже активний, тому реагує з
багатьма речовинами.
7. Порівняйте кількість відомих
органічних та неорганічних сполук:

А. Більше органічних речовин;

Б. Більше неорганічних речовин;

В. Приблизно однакова.
8. Між органічними і
неорганічними речовинами:
А. Немає суттєвих відмінностей;

Б. Існує різка межа;

В.Чіткої межі не існує.

 Домашнє завдання
1. Опрацювати § 47, 48, зробити конспект
2. стор. 204 № 1 – 6,
стор. 206 № 1 – 5 (усно), № 6 – 7
(письмово)