You are on page 1of 12

3D-моделі

молекул
органічних
сполук
01
Термін «органічний» зумовлений
історичними причинами і походить з
XIX століття, коли помилково
вважалося, що органічні сполуки
можуть утворюватися тільки в живих
організмах. Зараз більшість органічних
сполук виробляється штучним шляхом.
Кількість відомих органічних сполук набагато
більша за 10 млн. Таким чином, органічні сполуки –
найбільший клас хімічних сполук. Різномаїття
органічних сполук пов'язано з унікальною
властивістю вуглецю утворювати ланцюжки з
атомів вуглецю, що в свою чергу обумовлено
високою стабільністю (тобто енергією) вуглець-
вуглецевого зв'язку.
Органічні сполуки - клас сполук, в склад
яких входить хімічний елемент Карбон(С).
Окрім Карбону, вони майже завжди
містять Гідроген, досить часто — Оксиген,
Нітроген та галогени, рідше Фосфор,
Сульфур та інші елементи. В органічних
сполуках Карбон завжди виявляє
валентність IV. Наука, що займається
вивченням органічних сполук,
називається органічна хімія. Органічні
сполуки
Для вивчення органічних речовин зручно
розділити їх на окремі класи відповідно будові або
властивостям. Найпростіші органічні сполуки
містять тільки два елементи — Карбон і Гідроген,
їх називають вуглеводнями (від двох слів —
вуглець і водень). У складніших за складом
речовинах зазвичай є атоми Оксигену або
Нітрогену.
Для складання більш детальної
класифікації необхідно звернутися до
будови органічних сполук. У другій
половині XIX ст. німецький хімік
Фрідріх Кекуле встановив, що основою
кожної органічної молекули є
карбоновий ланцюг, або карбоновий
кістяк, що являє собою послідовність
хімічно зв’язаних між собою атомів
карбону. У багатьох реакціях
карбоновий кістяк молекули
залишається незмінним. Класифікація
органічних сполук.
Метан Етан МоделіБутан 2-метилпропан
Thank
you!!

You might also like