Professional Documents
Culture Documents
Організація
Організація
Література (підручники)
Філософія науки: Курс лекцій / укл.: Т.В.Кушерець. – Ніжин: НДУ ім.. Гоголя,
2016. – 119 с.
Добронравова І. С. Філософія і методологія науки: підручник / І.С. Добронравова, Л. І.
Сидоренко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2008. – 223 с.
Будко В.В. Философия науки: учебное пособие / В. В. Будко .− Харьков: Консул, 2005. –
268 с.
Варіант №1 – виконують студенти, номери у списку яких 1, 6, !!, 16, 21, 26, 31
Варіант №2 – виконують студенти, номери у списку яких 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32
Варіант №3 – виконують студенти, номери у списку яких 3, 8, 13, 18, 23, 28, 33
Варіант №4 – виконують студенти, номери у списку яких 4, 9, 14, 19, 24, 29, 34
Варіант №5 – виконують студенти, номери у списку яких 5, 10, 15, 20, 25, 30,
35.
5. Зробіть висновок про значення кожного першоджерела для розвитку наукового пізнання.
Уникайте коротких відповідей на зразок «так», або «ні». Розкривайте зміст своїх відповідей в
межах двох – п‘яти речень. Допускається відповідь як у вигляді цитати з тексту, так і власних
міркувань. При виявленні списування бали за виконання самостійної роботи не зараховуються.
Варіант 1
// Философия науки:
Рене Декарт (1596-1650) Фрагменти «Правила І – ІУ)
Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция,
2005. - С. 160-164.
1. Що автор проголошує основною метою науки? Які цілі наукової діяльності він вважав
ганебними?
2. Яку основну проблему вбачає автор у програмі Хатчинса стосовно подолання розриву між
філософією і наукою?
6. З чим автор пов‘язує феномен «роздвоєння особистості» в людей, які вивчають науку?
3. Які дві причини пояснюють той факт, що в історії та соціології часто не вдається сформулювати
твердження про загальні закономірності?
4. Яким чином автор рекомендує використовувати науково прийнятні начерки під час проведення
історичних досліджень?
5. Як оцінює автор використання методу емпатичного розуміння в історичній науці?
7. Наведіть приклади кількох аргументів, за допомогою яких автор спростовує думку про
неможливість застосування номологічного пояснення в поведінкових науках. (такого, що
спирається на загальні закони).
5. Чому автор вважає за доцільне використовувати гіпотези, які несумісні з фактами і результатами
спостережень ?
5. Чому автор порівнює наукову діяльність із мистецтвом? Яким є механізм передачі професійної
майстерності вченого?
10. Яким чином , на думку автора, формується нове знання? За яких умов нові твердження про
реальність будуть вважатися компонентами науки?
Бруно Латур Дайте мне лабораторию и я переверну мир // Логос 5-6 (35) 2001. С.1-30.
3. Які соціальні інститути та організації були використані Пастером для популяризації продуктів
діяльності своєї лабораторії?
В) процес запису.
Варіант 2
М.Планк (1858 – 1947) Фрагменти з доповіді «Двадцять років роботи над фізичною картиною
світу» (1929) // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина.
– М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 302-305.
1. Які «три світи» виділяє автор?
2. Чим пізнання світу відрізняється від його опису та яким чином вони пов‘язані між собою?
3. Чим відрізняється картина світу, створена фізиками-теоретиками від інших можливих картин
світу?
5. Чим, на думку автора, обумовлюється відбір однієї переважаючої теорії з числа створених на
основі інтуїції теоретичних систем?
6. Які мисленні експерименти пропонує автор, щоб переконати опонентів в існуванні незалежного
третього світу?
7. Про які два різних смисли поняття знання або мислення веде мову автор?
8. Який із трьох світів, на думку автора, має вирішальне значення для епістемології?
9. Яке значення має об‘єктивна епістемологія для розуміння механізму зростання наукового
знання?
7. Яким чином Ньютон реалізував позитивну евристику в процесі вдосконалення своєї теорії?
2. Як визначає автор мету прикладної науки? Чому доцільно розрізняти конкретну об‘єктивну ціль
та суб‘єктивний намір вченого при здійсненні моральної оцінки прикладних досліджень?
5. Чи доцільно обмежуватися лише аналізом намірів під час здійснення моральної оцінки
наукової діяльності?
6. У яких випадках доречно вести мову про моральну відповідальність чистої науки?
10. Чи обмежується автор у своїй біології пізнання розглядом когнітивних процесів людини?
Варіант 3
А.Пуанкаре (1854 – 1912) Фрагменти з різних робіт // Философия науки: Хрестоматия /
отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 299-302.
1. Які основні види гіпотез виділяє автор?
3. Чому питання про істинність Евклідової геометрії автор вважає позбавленим смислу?
7. Прокоментуйте цитату автора: «Вся діяльність вченого вичерпується висловлюванням, яким він
виражає … факт». Розкрийте зміст понять «голий» факт, науковий факт.
2. Чому автор уважає прагматичну теорію істини такою, що «не обходиться без суб‘єкта»?
3. Розкрийте зміст тези: «Властивість істинності та хибності можуть мати передусім вірування, а
тільки потім висловлювання».
10. Яким чином вчені приходять до висновку про необхідність зміни парадигм? Чи можна вважати
перехід від старої парадигми до нової цілком усвідомленим процесом?
4. Які чотири аргументи, на думку автора, підірвали класичну точку зору щодо консенсусу в науці?
6. У чому полягає сутність ієрархічної моделі обґрунтування консенсусу? Чому автор уважає її
обмеженою?
Девід Блур «Сильна програма в соціології знання» // Логос 5-6 (35) 2002
Варіант 4
Рудольф Карнап (1891 -1970) Фрагменти «Три вида понятий о науке. Преодоление метафизики
логическим анализом язика» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост.
Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 212-216.
1. Назвіть три виділені автором види понять, які використовуються в науці та повсякденному житті.
4. Розкрийте зміст висловлювання автора: «Смисл речення знаходиться в методі його верифікації».
6. У чому, на думку автора, полягає сутність методу логічного аналізу та його застосування у
негативному і позитивному значеннях?
8. Чому автор утримується від використання поняття світогляд? Що він уважає адекватним
засобом для вираження відчуття життя?
4. Які проблеми, на думку автора, залишилися не вирішеними в рамках моделей розвитку науки
Куна і Колінгвуда?
Карл Поппер (1902-1994) Нормальная наука и опасности, связанные с ней // Философия науки. Вып. 3:
Проблемы анализа знания. М.: ИФ РАН, 1997.
1. Які спільні положення у філософських поглядах обох учасників дискусії не були враховані
Т.Куном?
4. Чому автор вважає кунівську типологію вчених і періодів розвитку науки такою, що не підходить
для багатьох наук? Які факти він використовує для своєї аргументації?
Ілля Пригожин, Ізабель Стенгерс про новий діалог з природою // Основы философии
науки: Книга для чтения / Редактор и составитель С.Ф.Мартынович. – Саратов: Изд.
центр «Наука», 2008. – С. 275-293.
Варіант 5
2. У чому полягає відмінність в уявленнях про атом у філософії Демокріта і Платона? Яким чином
Платону вдалося уникнути проблеми безконечного поділу матерії?
4. Розкрийте зміст висловлювання «Бог – математик». Яку роль відіграє мова математики в
«істинному розумінні» природи?
7. Чи готові вчені у першій половині ХХ ст.. дати відповіді на поставлені античними філософами
запитання?
9. Яку роль в житті суспільства відіграють уявлення про «єдине»? На які шляхи формування цих
уявлень вказує автор?
1. На які два основні запитання повинне дати відповідь критичне дослідження науки? Яким чином
автор узагальнює численні відповіді на перше запитання?
2. Чому автор вважає, що тісний зв‘язок держави і науки є небезпечним для демократії та
ліберального мислення? Хто, на його думку , має право визначати зміст навчальних планів у
навчальних закладах?
3. Чому автор вважає за потрібне здійснювати критичний аналіз особливої ідеології вчених?
4. У чому полягає новизна теорії розвитку наукових ідей автора? Як він співвідносить вплив
внутрішніх та зовнішніх чинників у процесі розвитку наукового знання?
5. Які аргументи використовує автор для того, щоб відстояти свою позицію теоретичного
анархізму? Наведіть 3-5 прикладів з «Аналітичного покажчика».
1. Що мав на увазі Я.Хакінг, коли стверджував: «Експерименти мають своє власне життя»?
2. Як змінювалися уявлення про експеримент в історії науки? Хто з мислителів віддавав перевагу
експериментам, а хто теоріям?