1

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В.І.Фесенко

Самостійна робота
з дисципліни “Українська література у світовому контексті “
Рецензія
на твір Ольги Купріян
«Солоні поцілунки»

Студентки 1 курсу

факультету германської філології

групи Мла 01-20

Гендель Катерини Тарасівни

Перевірив:
проф. Мейзерська Т.С.

Київ – 2020
 2

Ольга Купріян – сучасна письменниця, літературний критик, координатор

проекта BaraBooka. У 2016 році виходить її повість «Солоні поцілунки».

Ця книга хоч і невелика за розміром (128 с.), вона вміщає в собі багато
проблем сьогодення. Ольга Купріян написала повість про життя підлітків, і
вказала на точні проблеми в їхньому житті. Ця історія про справжнє кохання,
якого так і не було, про відкриття себе і переживання чотирнадцятилітньої
дівчини, про болісні зміни в її стосунках. «Солоні поцілунки» - це твір, який є
актуальним на сьогоднішній день, тому що головна героїня живе у сучасному
світі, поряд з нами. Вона захоплюється сучасною музикою, модою та іншим.
Написання романів, повістей про підліткове життя завжди було актуальним.
Згадаємо книгу Астріда Ліндгрена «Пеппі Довгапанчоха», де описується життя
чудернацької дівчинки-підлітка. Так і повість Ольги Купріян про підліткову
дружбу, першу закоханість, навчання, проблеми з батьками.
Письменниця вдається до цікавих, неординарних ситуацій. Повість
починається з опису чотирнадцятого дня народження головної героїні – Мілки.
Вона мріє про найкращий казковий день свого життя: «Ці крутезні лаковані
босоніжки на підборах заввишки цілих вісім сантиметрів будуть їй на день
народження. Лаковані, червоні. Мілка взує їх до червоного плаття і неодмінно
буде в центрі уваги. Це ж її день народження!» Що ще треба дівчині-підлітку –
це бути найгарнішою, найкрутішою та бути в центрі уваги.
Але не все так просто у житті підлітків, а саме у житті Мілки. Їй
доводиться проходити всі етапи дорослішання. Все раптово розклеїлось.
Моментально у її життя вривається куча неприємностей. Передусім – це
раптові зміни, на які Мілка найменше чекала. Як і кожний підліток, вона не
готова морально до таких змін. Якщо тільки вранці вона була щасливою,
надівши італійську червону сукню, босоніжки на підборах, браслет від хлопця,
то з приходом в клас починаються проблеми. Вже там її чекає висміювання
однокласників, контрольна з біології. В цей вік підлітки надзвичайно вразливі і
чутливі. Мілка ображається на свого хлопця, який вибирає не її, а виставку його
 3

мами: «Ти сьогодні й справді дуже гарна!.. – він нервово поправив дужку
окулярів, і щось у його голосі свідчило, що далі буде колюче й холодне «але», –
…але я сьогодні не зможу з тобою погуляти, вибач». Після цих слів Мілка була
шокована: «Не могла ж вона подумати, що сьогодні, у свій чотирнадцятий день
народження, їй доведеться плакати!».
Ользі Купріян вдається створити атмосферу «гойдалки». Адже стосунки
дівчат Мілки й Тані змальовано дуже реалістично. Вони дуже різні. Мілка
заздрить Тані, бо в неї гарна сформована фігура: «Якби мені такі груди як у
тебе!» Таня, в свою чергу заздрить Мілці, що їй не потрібно тулитися в тісній
квартирі, її дружбі з хлопцями у котрих серйозні намірами.
Родинні стосунки є невід’ємною частиною повісті. У головної героїні
вони дуже не прості, адже на її очах розпадається сім’я. Коли Мілка була ще
малою у неї помер старший брат. Ця трагічна подія стала поштовхом до
розлучення батьків. Довгий час дівчинка боролася з ненавистю щодо вчинка
батька. Тато їх з мамою покинув, але як можна його не любити? В цьому
епізоді спостерігаємо як Мілка переростає у Людмилу.
Варто ще згадати стосунки з хлопцями. Юна дівчинка ховається із своїми
проблемами у листах Сашкові (сиділи разом за партою протягом трьох років),
померлому брату Глібу (найбільше довіряла). На дні скриньки залишаються
невідправлені відверті листи Богданові – вони є частино самого себе.
Отже, прочитавши цю повість, можна зрозуміти, що життя підлітка – це
життя сповнене хаосом. Для них звичайна контрольна є кінцем всесвіту, а
розлука з коханою, дорогою людиною є жахом, якого не можна пережити.
Ольга Купріян вдало описала життя підлітка, воно сповнене і веселощів, і суму,
і турботи. Але саме головне, що з цим впорюється така тендітна, але в той час
така сильна дівчина.
Книга навчає вмінню вчасно відпускати вчорашніх друзів, коханих, важкі
обставини. Потрібно жити і рухатись далі.