Вступ до літературознавства для ФП

Анотації до лекцій з курсу «Вступ до літературознавства»
Лекція 1. Вступ. Літературознавство як наука. Література як

мистецтво слова. Літературознавство як одна з філологічних дисциплін.
Характеристика кола питань, які вивчає літературознавство. Розподіл
сучасного літературознавства на три провідні галузі: теорію літератури;
історію літератури; літературну критику. Мета і завдання визначених галузей
літературознавства. Теорія літератури як галузь, що досліджує, узагальнює і
систематизує літературознавчі поняття. Історія літератури як галузь, що
досліджує художню літературу в історичному аспекті від її зародження до
сучасності. Розподіл історії літератури кожного народу на декілька періодів.
Літературна критика як галузь, що дає ідейно-естетичну оцінку творам
сучасності. Визначення літературною критикою місця як окремого твору так
і спадщини письменника в літературному процесі епохи, розкриття
позитивних і негативних рис художніх творів. Тісний зв'язок між теорією
літератури, історією літератури і літературною критикою. Використання
кожною з зазначених дисциплін здобутків двох інших. Допоміжні
літературознавчі дисципліни. Зв'язок літературознавства з іншими науковими
дисциплінами. Класифікації видів мистецтва за різними ознаками. Розподіл
мистецтв на просторові, часові та синтетичні. Відмінність видів мистецтв за
матеріалом, в якому виконані їх твори. Переваги і недоліки матеріалів різних
видів мистецтв. Слово, як найбільш гнучкий матеріал. Література в
широкому і вузькому розумінні терміна. Художня література як одна з форм
суспільної свідомості.
Література:
1. Абрамович Г. Введение в литературоведение. – М., 1979.
2. Введение в литературоведение: Хрестоматия / Под. ред. Николаева П. –
М., 1988.
3. Верли М. Общее литературоведение. – М., 1957.
4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. –
Рівне, 1998.
5. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
6. Головенченко Ф. Введение в литературоведение. – М., 1964.
7. Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. – Л., 1977.
8. Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. – К., 1965.
9. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.
10. Реизов Б. История и теория литературы. – Л., 1986.
11. Словарь литературоведческих терминов. – М., 1974.
12. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976.
13. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.
14. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. - М.,
1999.
Лекція 2. Літературно-художній образ. Визначення художнього
образу. Структура літературно-художнього образу. Внутрішня специфіка
структури літературно-художніх образів в залежності від родових ознак
твору. Специфіка ліричних, епічних, драматичних образів. Класифікації
літературно-художніх образів. Образи індивідуальні, характерні, типові,
образи-мотиви, топоси, архетипи. Макрообрази і мікрообрази у творі.
Специфіка образів автора і читача.
1. Андреев А. Место искусства в познании мира. – М., 1980.
2. Арнаудов М. Психология литературного творчества. – М., 1980.
3. Арутюнова Н. Образ, метафора, символ в контексте жизни и
культуры // Res philologika. Филологические исследования. Памяти
академика
Г. Степанова. – М., 1990.
4. Античные мыслители об искусстве. – М., 1938.
5. Дремов А. Художественный образ. – М., 1961.
6. Сидоренко Г. Як читати і розуміти художній твір. – К., 1988.
7. Гете И. Об искусстве. – М., 1975.
8. Паперный З. О художественном образе. – М., 1961.
Лекція 3. Зміст і форма літературного твору. Поняття «форми» і
«змісту» у філософії і літературознавстві. Гармонія форми і змісту
літературного твору. Художній твір як основна форма буття літератури.
1. Давыдов Ю. Диалектика произведения искусства // Вопросы
литературы. - 1972. - № 5.
2. Левитан Л., Цилевич Л. Основы изучения сюжета. – Рига, 1990.
3. Левитан Л., Цилевич Л. Сюжет в художественной системе
литературного произведения. – Рига, 1990.
4. Поспелов Г. Целостно-системное понимание литературного
произведения // Принципы анализа литературного произведения.
– М., 1984.
Лекція 4. Змістовна організація літературного твору. Структура
літературно-художнього твору. Структура і елементи змістової організації
літературно-художнього твору: 1) тема; головна і другорядні теми; зовнішня і
внутрішня теми літературного твору; 2) проблема (проблематика) твору; 3)
ідея; 4) фабула; залежність фабули від родової приналежності твору; 5)
характер; типи характерів; узагальнені і індивідуальні характери; соціально-
історичні і загальнолюдські характери; 6) пафос літературного твору; види
пафосу.
литературы. - 1972. - № 5.
произведения // Принципы анализа литературного произведения. –
М., 1984.
1999.
6. Моклиця М. Основи літературознавства: Посібник для студентів філол.
факультетів. – Тернопіль, 2002.
Лекція 5. Структура художнього твору. Композиція літературного
твору. Сюжетні і позасюжетні елементи твору. Визначення художнього
образу, структура літературно-художнього образу, види літературно-
художнього образу. Портрет в художньому творі. Образ-персонаж і прийоми
його створення. Образ-інтер’єр і його функції у творі. Світ речей у
літературному творі. Пейзаж в художньому творі, його види і функції.
Оповідні інстанції: образ автора, оповідач, розповідач, ліричний герой. Час і
простір у літературно-художньому творі. Властивості художнього часу й
простору. Можливості художніх часу й простору в епосі, драмі й ліриці.
Абстрактний і конкретний час і простір. Образи часу. Психологізм.
Характерні ознаки психологізму. Можливості літературних родів для
розкриття внутрішнього світу людини. Форми психологічного зображення.
Основні прийоми психологічного зображення.
1. Бонецкая Н. «Образ автора» как эстетическая категория // Контекст-
1985. Литературно-критические исследования. – М., 1986.
2. Барахов В. Литературный портрет. – Л., 1985.
3. Гуторив А. Литературный персонаж и проблемы его анализа //
Принципы анализа літературного произведениря. – М., 1984.
4. Долгополов Л. Личность писателя, герой литературы и литературный
процесс // Вопросы литературы. - 1974. - № 2.
5. Лесик В. Композиція художнього твору. – К., 1972.
8. Манн Ю. Автор и повествование // Известия АН СССР. Серия
литературы и языка. - 1991. - Т. 50. - № 1.
9. Мешкова Л. Авторская позиция в современной прозе (Теоретический
аспект) // Филологические науки. - 1988. - № 3.
Лекція 6. Роди і жанри літератури. Епічний рід літератури. Поділ
літератури на роди. Історія розвитку літературних родів. Поняття про жанр.
Жанр і рід. Зміна жанрів в літературному процесі. Генезис і родові ознаки
епосу. Основні епічні жанри.
1. Білецький Ф. Жанри прозаїчних творів // Українська мова і література в
школі. - 1965. - № 9.
2. Журбина Е. Теория и практика художественно-публицистических
жанров (Очерк. Фельетон.) – М., 1969.
3. Лужановский А. Жанровая специфика рассказа // Принципы анализа
литературного произведения. – М., 1984.
4. Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982.
5. Эсалнек А. Внутрижанровая типология и пути ее изучения. – М., 1988.
Лекція 7. Ліричний рід літератури. Драматичний рід літератури.
Міжродові і суміжні жанрові утворення. Генезис і родові ознаки лірики.
Проблеми класифікації типів ліричних творів. Жанровий поділ лірики.
Жанри ліро-епосу. Генезис і родові ознаки драми. Жанрові типи драми.
Художньо документальні жанри літератури. Мемуари, щоденники,
епістолярій, автобіографія та ін.
1. Брехт Б. Про мистецтво театру. – К., 1977.
2. Буало Н. Поэтическое искусство.
3. Волькенштейн В. Драматургия. – М., 1960.
4. Гинзбург Л. О лирике. – М.-Л., 1964.
5. Довгалевский М. Поэтика (Сад Поэтический ). – К., 1973.
6. Поспелов Г. Лирика. – М., 1976.
7. Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982.
Лекція 8. Основи віршування. Вірш і проза. Уявлення про поетичну
мову. Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру,
основні віршовані розміри. Тонічне віршування. Силабічне віршування.
1. Асеев Н. Родословная поэзии. – М., 1990.
2. Бахмутова Е. Выразительные средства русского языка. – Казань, 1967.
4. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика.
– Мюнхен., 1993.
5. Ковалев В. Выразительные средства художественной речи. – К., 1985.
6. Панов М. Ритм и метр в русской поэзии. Статья вторая. Словесный
ярус // Поэтика и стилистика. 1988 - 1990. – М., 1991.
Лекція 9. Основи віршування (продовження). Силабо-тонічне

віршування, його особливості, розміри. Рима, види рим, типи римування.
Строфа.
академика Г. Степанова. – М., 1990.
2. Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.,
1963.
3. Панов М. Ритм и метр в русской поэзии. Статья вторая. Словесный
Лекція 10. Літературний розвиток. Поняття про літературний процес,

його складові. Літературні напрямки і течії. Історична динаміка напрямків в
літературі. Бароко, класицизм, сентименталізм як художні напрями.
Романтизм і реалізм як художні методи і напрями. Модернізм. Символізм.
Акмеїзм. Футуризм. Імажинізм. Експресіонізм. Імпресіонізм. Сюрреалізм.
Екзистенціалізм. Соціалістичний реалізм.
1. Андреев Л. Импрессионизм. – М., 1980.
2. Андреев Л. Сюрреализм. – М., 1972.
3. Борев Ю. Метод в системе эстетики // Вопросы литературы. - 1961. - №
2.
4. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. – Л.,1978.
5. Клюге Р. О русском авангарде, философии Ницше и социалистическом
реализме // Вопросы литературы. - 1990. - № 9.
6. Крижанівський С. Художні відкриття і літературний процес. – К., 1979.
7. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М., 1987.
8. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. – К., 1985.
9. Наливайко Д. Класицизм // Всесвіт. - 1979. - № 1.
10. Обломиевский Д. Французский символизм. – М., 1973.
11. Яценко М. Романтизм як художній напрям в українській літературі //
Українська мова і література в школі. - 1989. - № 2.
Лекція 11. Сучасний літературний процес. Ознаки сучасного

літературного процесу. Провідні літературні напрямки, жанри, стилі.
1. Вступ до літературознавства: Хрестоматія /Упоряд. Бернадська Н. – К.,
1995.
2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. –
Рівне, 1998.
3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
4. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997.
5. Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред.
Николюкина А. - М., 2001.
6. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
7. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.
8. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.
9. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної
критики ХХ століття: У 4 кн. – К., 1994.
Література
1. Абрамович Г. Введение в литературоведение. – М., 1979.
2. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 4 - 7 класах. –
К.,1981.
3. Бандура О. Вивчення елементів теорії літератури в 9 - 11 класах. –
К.,1989.
4. Бандура О. Основи теорії літератури. – К., 1967.
5. Безпечний І. Теорія літератури. – Торонто, 1984.
6. Введение в литературоведение: Хрестоматия / Под. ред. Николаева П. –
М., 1988.
7. Верли М. Общее литературоведение. – М., 1957.
8. Волинський П. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства.
– К., 1967.
9. Вступ до літературознавства: Хрестоматія /Упоряд. Бернадська Н. – К.,
1995.
10.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. –
Рівне, 1998.
11.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
12.Головенченко Ф. Введение в литературоведение. – М., 1964.
13.Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. – Л., 1977.
14.Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. – М., 1971.
15.Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. – К., 1997.
16.Лесин В. Літературознавчі терміни. – К., 1985.
17.Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. – К., 1965.
18.Литературная энциклопедия терминов и понятий /Под ред.
19.Литературный энциклопедический словарь. – М., 1987.
20.Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
21.Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.
22.Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в
литературоведение. – М., 1988.
23.Реизов Б. История и теория литературы. – Л., 1986.
24.Словарь литературоведческих терминов. – М., 1974.
25.Теорія літератури /За ред. В. Воробйова та Г. В’язовського. – К., 1975.
26.Теория литературы: Основные проблемы в историческом освещении: В
3 т. – М., 1962 - 1965.
27.Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976.
28.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.
29.Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учеб. пособие. - М.,
1999.
30.Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К., 1990.
31.Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної
критики ХХ століття: У 4 кн. – К., 1994.
32.Энциклопедический словарь юного литературоведа. – М., 1987.
Плани семінарських занять з курсу «Вступ до літературознавства»
Семінарське заняття № 1. Література як мистецтво слова (2 год.).
Теоретичні питання
1. Літературознавство як наука про художню літературу.
2. Художня література – одна з форм суспільної свідомості.
3. Художня література як вид мистецтва. Класифікації видів мистецтва.
4. Художня література серед інших видів мистецтва:
1) література і живопис;
2) література і музика;
3) література і театр;
4) література і кіно тощо.
5. Поняття про художній образ. Класифікація образів.
6. Функції художньої літератури.
Практичні завдання
1. Законспектувати статтю В. Асмуса «Чтение как труд и творчество»
(Асмус В. Чтение как труд и творчество // Введение в
литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453) за
наступним планом:
 Своєрідність художнього світу, який сприймається читачем
 Дві умови читання твору
 Творча активність читача
 Можливість різних прочитань твору
 Роль перечитування твору
2. Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу,
портрета, інтер’єру з творів М. Гоголя «Мертві душі» і М. Булгакова
«Майстер і Маргарита».
3. В літературознавчий словник виписати значення термінів: образ, знак,
художня деталь, художній вимисел, пейзаж, портрет, інтер’єр,
персонаж, герой, автор.
4. Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык» (Введение в
литературоведение: Хрестоматия. – М., 1988. - С. 170 - 173).
Подумайте, як пов’язаний внутрішній зміст слова з його зовнішньою
формою, яку роль може грати граматична форма слова.
5. Прочитайте повість Л. Толстого «Хаджи-Мурат».
Методичні рекомендації
У художньому мовленні, як і в мові загалом, смислові й граматичні
зв’язки між словами дуже міцні. Наше мовлення пройняте асоціативними
зв’язками, котрі входять у контекст висловлювання. Виходячи з контексту,
можна встановити пропущені смислові елементи.
Встановлення асоціативних зв’язків між словами й предметами
настільки властиве людській свідомості, що давно стало ціллю не тільки
серйозного вивчення, а й основою багатьох літературних ігор.
На асоціативне мислення читача спираються й зображально-
виражальні властивості образу в художній літературі. Значення слів,
стикаючись одне з одним, викликають у нашій уяві живі яскраві картини.
Готуючись до заняття, зверніться до творчості французьких
художників-імпресіоністів (Едуар Мане, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Клод
Моне, Каміль Пісарро, Альфред Сіслей). Порівняйте їхні міські пейзажі й
замальовки з тими враженнями, що вони виникають у вас під час читання
вірша М. Волошина, написаного на початку ХХ ст.:
Парижа я люблю осенний строгий плен,
И пятна ржавые сбежавшей позолоты,
И небо серое, и веток переплеты -
Чернильно-синие, как нити темных вен.
Поток все тех же лиц, - одних без перемен,
Дыханье тяжкое прерывистой работы,
И жизни будничной крикливые заботы,
И зелень черную, и дымный камень стен.
Мосты, где рельсами ряды домов разъяты,
И дым от поезда клоками белой ваты,
И из-за крыш и труб - сквозь дождь издалека
Большое колесо и Башня-великанша,
И ветер рвет огни и гонит облака
С пустынных отмелей дождливого Ла-Манша.
Чи однакові можливості живопису й поезії у зображенні
1) окремих предметів або явищ;
2) відносин і зв’язків між предметами;
3) руху, поступу, безперервного розвитку подій;
4) настрою людини?
За допомогою яких мовних засобів все це розкрите у вірші М.
Волошина?
Підготуйте відповіді на такі запитання за повістю Л. Толстого «Хаджи-
Мурат»:
1) Як побудована повість?
2) Яке значення для розкриття теми та ідеї має невеликий вступ? Який
образ є тут центральним?
3) З ким або з чим порівнюється кущ реп’яха?
4) Як цей образ співвідноситься з подальшою оповіддю? Що спільного
між розвитком образу реп’яха у вступі та розвитком подій в основному
сюжеті про Хаджи-Мурата?
5) Яке значення останньої фрази повісті: «Вот эту-то смерть и напомнил
мне раздавленный репей среди вспаханного поля»?
6) Що таке «вспаханное поле»? На основі яких даних ви можете
розшифрувати цей образ як символ?
7) Наведіть приклади поширення у фольклорі й міфології образу зораного
поля. Що спільного між тлумаченням цього мотиву в давньогрецькому
міфі про Язона й аргонавтів і в повісті Л. Толстого?
1. Аксаков К., Аксаков И. Литературная критика. - М., 1981.
2. Андреев А. Место искусства в познании мира. – М., 1980.
3. Античные риторики. – М., 1978.
4. Аристотель и античная литература. – М., 1978.
5. Арнаудов М. Психология литературного творчества. – М., 1980.
академика
7. Г. Степанова. – М., 1990.
8. Академические школы литературоведения. – М., 1975.
9. Античные мыслители об искусстве. – М., 1938.
10.Бахмутова Е. Выразительные средства русского языка. – Казань, 1967.
11.Дремов А. Художественный образ. – М., 1961.
12.Сидоренко Г. Як читати і розуміти художній твір. – К., 1988.
13.Гете И. Об искусстве. – М., 1975.
14.Паперный З. О художественном образе. – М., 1961.
Семінарське заняття № 2. Зміст і форма літературного твору (2 год.).

1. Поняття «форми» і «змісту» в філософії і літературознавстві. Гармонія
«форми» і «змісту» літературного твору.
2. Структура і елементи змісту літературного твору.
3. Тема, ідея, проблема літературного твору.
1. Законспектувати статтю «Форма и содержание» (Литературный
энциклопедический словарь /Под общ. ред. В. Кожевникова, П.
Николаева. – М., 1987).
2. Визначити елементи змісту в оповіданнях А. Чехова «Про кохання» та
Е. Хемінгуея «Кішка під дощем».
3. До літературознавчого словника виписати значення термінів: тема,
ідея, проблема, фабула, сюжет, пафос, характер, тип, дійова особа.
Категорія сюжету - одна з найбільш вивчених і водночас досить
складних літературознавчих категорій. Не кожний літературний твір має
сюжет, ліричні твори зазвичай - безсюжетні; в ліро-епічному творі, скажімо,
у баладі, ми можемо виявити сюжет в його доволі простому варіанті; в
драматичних чи епічних творах (приміром, роман-епопея) сюжет постає у
всій своїй складності й багатогранності. Очевидно, що сюжет виникає в
художньому тексті при наявності певних факторів, існують ті чи інші умови
виникнення сюжету. Одна з таких умов - наявність конфлікту (колізії).
литературы. - 1972. - № 5.
– М., 1984.
1999.
6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник /За
наук. Ред. О. Галича. – К., 2001.
7. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в
литературоведение: Учебник для филол. спец. ун-тов. – М., 1988.
Семінарське заняття № 3. Зміст і форма літературного твору (продовження)

(2 год.).
1. Дія, процесуальність - фактори, що визначають своєрідність
художнього світу.
2. Конфлікт, колізія. Конфлікт як основна рушійна сила твору.
3. Поняття фабули і сюжету.
4. Характер. Типи характерів.
5. Пафос літературного твору. Види пафосу.
1. Законспектувати фрагмент з «Лекцій з естетики» Г. Гегеля (одне з
джерел: Введение в литературоведение: Хрестоматия. - М., 1988. -
С. 280 - 283).
2. Законспектувати працю О. Веселовського «Поэтика сюжетов» (одне
з джерел: Введение в литературоведение: Хрестоматия. - М., 1988. -
С. 285 - 288).
За фрагментами з «Лекцій з естетики» Г. Гегеля дайте відповіді на такі
питання:
1) Що Гегель називає колізією?
2) Чим конфлікт відрізняється від колізії?
3) Як конфлікт сприяє появі дії?
В історичному русі літератури сюжет постає не просто як раз і
назавжди дана схема. Як представлене історичне формування сюжетів у
праці О. Веселовського «Поэтика сюжетов»?
В системі літературознавчих категорій літературний характер посідає
особливе місце. Адже якщо література справді є «людинознавством», як
казав М. Горький, то літературознавство, розкриваючи сутність літератури,
так чи інакше прагне до прояснення цієї властивості. Ми розпочали вивчення
специфіки мистецтва слова з прояснення природи художнього образу і,
приступаючи до розгляду літературного характеру, звернемо увагу саме на
особливості образу людини, образу-персонажа.
Відома дослідниця Л. Гінзбург у книзі «О литературном герое» (Л.,
1979. - С. 5) писала: «Литературным героем писатель выражает свое
понимание человека, взятого с некоторой точки зрения, во взаимодействии
подобранных писателем признаков».
Літературний характер, як і будь-який художній образ, «зроблений»,
змодельований автором. Життєподібність персонажів у реалістичних творах -
результат кропіткої роботи письменника, тривалого історичного розвитку
образу людини в літературі та мистецтві в цілому.
Подумайте, яким чином відбувається сотворіння образу-людини? Чим
відрізняється створений образ від прототипу?
Погляньмо, як розвивалося зображення людини в російському
іконопису ХІІ - ХVІІІ ст. Найдавніші ікони суворі й канонічні. Такими є,
наприклад, твори новгородської школи. З кінця ХІV ст. все частіше проявляє
себе гуманістичне начало. Але навіть людський ідеал Андрія Рубльова не
руйнує канони живописного зображення. З ХVІІ ст. вже широко
розповсюджуються багатофігурні, сюжетні ікони, а на початку ХІХ ст.
змінюється й сам стиль майстрів, він поступово наближається до світської
традиції, до просторового перспективного зображення.
Для західноєвропейського живопису епохи Відродження освоєння
перспективи стало революцією. З’явилася нова техніка, яка розімкнула
звичні рамки живопису й уможливила життєподібне зображення людини.
Знайдіть репродукцію картини когось із італійських майстрів доби
Відродження й спробуйте проаналізувати, якими прийомами художник
користується, щоби створити життєподібне зображення.
Чи відбувалося щось подібне в літературі? Безумовно, але як мистецтво
часове, вона прагнула до своєрідної просторовості, до образотворчості,
моделюючи образ людини, який у сприйнятті читача міг би створити
уявлення, що воно відповідає реальному життю. Живопис поступово
звільнюється від канонів площинного, статичного відображення реальності,
література теж долала свою часову зосередженість, кращим виразником і
носієм якої був і лишається сюжет, адже в ньому - послідовність, ланцюжок
подій. Ціллю цього руху й результатом його було формування нового
підходу до образу людини, літературний характер, який утворювався.
литературы. - 1972. - № 5.
– М., 1984.
1999.
6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник /За
наук. Ред. О. Галича. – К., 2001.
литературоведение: Учебник для филол. спец. ун-тов. – М., 1988.
Семінарське заняття № 4. Структура художнього твору (2 год.).

1. Композиція літературного твору.
2. Сюжетні і позасюжетні елементи твору.
3. Портрет у художньому творі. Різновиди портрету. Місце й
функціональні можливості портрету в творі.
4. Образ-персонаж і прийоми його створення.
5. Образ-інтер’єр і його функції у творі.
6. Світ речей у літературному творі.
1. Виписати у зошит і проаналізувати за поемою М. Гоголя «Мертві
душі» портрети Манилова і Собакевича, інтер’єри Коробочки і
Ноздрьова.
2. До літературознавчого словника виписати значення термінів: алегорія,
антипод, антитеза, афоризм, бестселер, гіпербола, гротеск, гумор,
інтрига, конфлікт, колізія, іронія, мотив, лейтмотив, ліричний відступ,
внутрішній монолог, підтекст.
Семінарське заняття № 5. Структура художнього твору (продовження) (2

год.).
1. Пейзаж у художньому творі. Функції пейзажу в творі. Пейзаж у ліриці,
епосі й драмі. Типологія пейзажу.
2. Час і простір у літературно-художньому творі. Властивості художнього
часу й простору. Можливості художніх часу й простору в епосі, драмі й
ліриці. Абстрактний і конкретний час і простір. Образи часу.
3. Психологізм. Характерні ознаки психологізму. Можливості
літературних родів для розкриття внутрішнього світу людини. Форми
психологічного зображення. Основні прийоми психологічного
зображення.
4. Оповідні інстанції: образ автора, оповідач, розповідач, ліричний герой.
Автор і його ставлення до персонажів.
1. Прочитати оповідання О. Пушкіна «Заметіль» і проаналізувати функції
пейзажу у творі.
2. Прочитайте новелу бельгійського письменника Фрідеріка Кізеля, котра
була написана під враженням народних оповідань, зібраних автором у
селах бельгійських Арденн та Лотарингії. Зверніть увагу на
використання фольклорних сюжетних схем і мотивів.
Ф. Кизель
КРАСОТКА ИЗ АРЛОНА
Что и говорить, у хорошеньких смышленых девушек отбою нет от ухажеров. А
красотке нет-нет да и взбредет в голову со скуки подурачить своих обожателей. Ничего
плохого нет, да только во всем надо знать меру. А вот подумала ли о том красавица
Гертруда или нет, судите сами.
В Арлоне, маленьком городишке, и по сей день окруженном крепостной стеной,
Гертруда считалась одной из самых завидных невест. Единственная наследница богатого
Эшевена, хороша собой - просто загляденье, нежна, изящна, как маркиза, но зато и
плутовка, каких свет не видывал.
Четверо юношей из самых почтенных семейств города влюбились в нее:
восторженный Эжид, красноречивый Ламбер, ревнивец Ванзель и философ Жоан. По
очереди припадали они к ее стопам и в негодовании сталкивались друг с другом у
входной двери. Они торопили Гертруду с выбором. А она тянула, и вовсе не от
нерешительности или смущения, а просто потому, что очень ей нравилось играть
влюбленными сердцами. Ведь быть предметом поклонения так лестно!
Наконец, в один прекрасный день она объявила своим поклонникам, что готова
принять окончательное решение. При этом она для каждого, втайне от других, придумала
испытание, и уж, конечно же, самое что ни на есть изощренное.
Первым к ней явился Эжид; казалось, никогда еще он не горел такой любовью и
рвался доказать это Гертруде.
- Я предан вам душой и телом и готов ради вас на все, - заявил он. - Вы только
прикажите.
Гертруда поймала его на слове.
- Вы даже не представляете себе, как нужен мне сейчас такой верный рыцарь, как
вы. Помогите мне, Эжид, - сказала она.
- С радостью. А в чем дело?
- Знаете ли вы, что у нашего семейства в миле от города есть рощица и в ней
старинная римская гробница. Склеп и пустой саркофаг до сих пор в целости и
сохранности.
- И что же мне надлежит делать в этой ведьмовской обители?
- Задача не из легких, но я убеждена, что моему верному рыцарю она по плечу.
Вчера в тех местах был убит на дуэли мой кузен д’Эштернах. Причина дуэли весьма
деликатная. Его противник, потеряв голову, втайне от всех запрятал тело в нашу римскую
гробницу, дал нам знать и скрылся. Однако нам стало известно, что враги нашего
семейства собираются завладеть телом и устроить позорный для нас скандал. Мне нужен
храбрый друг, который смог бы защитить останки моего кузена от вражеских происков.
Поначалу Эжид удивился.
- Вы хотите, чтобы я провел ночь в этом проклятом лесу, у трупа, где мне еще
глотку перережут?
- Я полагала, что мой рыцарь храбр и отважен, - сказала Гертруда, - и готов на все,
чтобы доказать мне свою любовь! Если вы настоящий мужчина, вы мне не откажете. Как
только стемнеет, идите к гробнице. Нарядитесь ангелом: крылышки, белый широкий
балахон, да не забудьте напудрить лицо. От одного вашего вида враг пустится наутек. Ах,
как бы мне хотелось, чтобы все кончилось без кровопролития! Вы даже представить себе
не можете, Эжид, чем все это может для меня кончиться… Я не забуду того, кто придет ко
мне на помощь.
- Вы не ошиблись во мне, - ответил Эжид. - Я покидаю вас, чтобы сию же минуту
заняться экипировкой.
Едва он ступил за порог, появился Ламбер, сгорая от желания поведать Гертруде о
своей пылкой страсти: он-де готов ради прекрасных глаз Гертруды проехать на призраке
белого коня-великана, который каждую ночь появляется на улицах Арлона.
- Я вовсе не требую, чтобы вы рисковали ради меня жизнью, - сказала Гертруда, -
но если вы и в самом деле так отважны и любите меня, отправляйтесь до наступления
темноты к нашей римской гробнице, но один, никого с собой не берите, захватите только
маленькую лампадку. Лягте в саркофаг, завернитесь в саван и спите до утра.
Ламбер, которого поначалу не слишком вдохновила мысль провести ночь в столь
мрачном месте в одиночестве, все же дал хитрой красотке себя уговорить. Напоследок она
посоветовала ему запастись саваном потеплее, чтоб не простудиться в склепе.
Выходя, Ламбер столкнулся с угрюмым, недовольным Ванзелем, которого
Гертруда тоже попросила пойти в полночь к римской гробнице и извлечь оттуда тело
кузена, якобы убитого на дуэли.
- Возможно, один из наших недругов будет стоять на страже, - сказала она. - Его
надо просто напугать: оденьтесь дьяволом, приделайте рожки, лицо вымажьте сажей, на
руки натяните красные перчатки, напустите на себя грозный вид и не теряйте присутствия
духа!
Ванзель, не раздумывая, согласился сыграть роль князя преисподней. И только
мудрый Жоан, единственный из всех четырех поклонников Гертруды, отказался пуститься
в эту авантюру; его Гертруда просила надеть мундир офицера полицейской конной
стражи и отправиться ночью к римской гробнице следить за порядком.
Жоан почуял ловушку и отказался наотрез:
- Что это еще за полночный маскарад? Нет, это несерьезно. Ради ваших прекрасных
глаз, Гертруда, я готов пойти на любой риск, но только без риска оказаться посмешищем.
- И вы еще утверждаете, что любите меня! - вскричала раздосадованная Гертруда.
- А вы-то сами, разве вы меня любите? За какую же провинность вы решили меня
выставить круглым дураком? Не верю я вашей истории с убитым кузеном.
На том, пожелав возмущенной Гретруде, чтобы тень покойного кузена не
потревожила ее сна, он удалился и в тепле и уюте проспал всю ночь.
А тем временем в гробнице, что находилась в лесу неподалеку от Арлона,
творились странные дела. Первым появился закутанный в саван Ламбер с лампадой и
бутылкой сливянки для поддержания духа и тепла в теле. В душе он проклинал Гертруду.
«Ведь предупреждала меня моя бедная матушка, что ты сведешь меня в могилу»,
-мысленно обращался он к Гертруде и призывал в свидетели сосны, дрожащие на осеннем
ветру. Затем, подкрепившись сливянкой, он сочинил сам себе ироническую эпитафию:
Вечная память Ламберу!
Горюйте, но знайте меру:
Ламбер только делает вид,
Что мертвый в могиле лежит.
Он повторял ее нараспев между глотками сливянки, как вдруг - о ужас! - у него
начались галлюцинации. Сначала он увидел мерцающий огонек, потом разглядел живого
ангела с факелом, приближающегося к нему. Конечно же, он принял спиртного, но ведь
сущую малость! Нет, сливянка здесь ни при чем. Ламбер ущипнул себя за ляжку. Нет, он
не спит. И, кажется, пока еще жив. Ведь нельзя же лечь в гробницу и сразу же оказаться
на том свете! Впрочем, кто его знает…
А может, он уже в чистилище? Может, так и полагается вести себя в чистилище -
притворяться покойником и ждать?
Эжид в роли ангела не испытал столь сильного потрясения. Все же его удивило,
что у покойника такой цветущий вид. К тому же от него должно было пахнуть серой -
ведь все убитые на дуэли прокляты Богом, - а от этого исходил нежный, чуть пьянящий
аромат спелой сливы.
Однако размышления Эжида вскоре были прерваны неожиданным появлением
дьявола, в чьих дурных намерениях сомнений быть не могло. Эжид вздрогнул, уронил
свой факел и едва успел отразить удар в живот. Дьявол с ангелом сцепились яростно, как
пьяные мужики, к превеликому изумлению Ламбера. Он был просто в ужасе от того, с
каким остервенением небо и ад дерутся за его душу. Но тут ангел начал сильно сдавать, и
Ламбер восстал из саркофага, намереваясь прийти к нему на помощь. Его воскресение
положило бою конец. Противники в ужасе бежали, издавая сдавленные крики: «Он
воскрес! Воскрес!»
На поле боя ангел оставил одно свое крылышко, наполовину ощипанное, а дьявол -
свой раздвоенный хвост, обычную пеньковую веревку, вывалянную в саже.
На следующее утро никто из участников маскарада не пришел к Гертруде поведать
о своих подвигах. Ламбер до самого рассвета пытался оправиться от потрясения в
окрестных кабаках. У Эжида и Ванзеля случилось разлитие желчи. Все трое дружно кляли
Гертруду и грозились, что никогда в жизни не простят ей обиду. К прелестнице,
покинутой обожателями, пришел один лишь Жоан, мудрый, недоверчивый Жоан со
скептической усмешкой на устах. Он и рассказал ей о случившемся.
И нашел, что печальная, озабоченная утратой ухажеров Гертруда и впрямь очень
мила.
«Пожалуй, у меня с Гертрудой может выйти кое-что серьезное, - подумал он. -
Только надо сделать так, чтобы и она сгорала от любви. Тогда и цвет лица у нее будет
лучше, и сердце смягчится».
Визначте побудову сюжету: виокремте сюжетні елементи, опишіть

мотиви, котрі покладені в основу сюжету.
Чи увесь текст охоплений рухом сюжету? Визначте елементи
композиції.
Який конфлікт виникає в даному випадку?
Семінарське заняття № 6. Роди і жанри літератури (2 год.).

1. Поділ літератури на роди. Історія розвитку літературних родів.
2. Поняття про жанр. Жанр і рід. Зміна жанрів в літературному процесі.
3. Епос.
1. Зробити копії схем-таблиць літературних родів і жанрів. (Галич О.,
Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К., 2001).
2. Підібрати приклади художніх творів епосу та його основних
літературних жанрів.
3. До літературознавчого словника виписати значення термінів: рід, жанр,
епос.
4. Законспектуйте статтю В. Бєлінського «Разделение поэзии на роды и
виды» (одне з джерел: Введение в литературоведение: Хрестоматия. -
М., 1988. - С. 150 - 156).
Зверніть увагу в статті В. Бєлінського «Разделение поэзии на роды и
виды» на те, який принцип поділу використаний критиком. Чи звертається в
даному випадку увага на особливості художнього відображення?
Як відрізняються один від одного твори, котрі належать до різних
літературних родів, якщо порівняти такі їх рівні:
1) художнє мовлення;
2) образи-персонажі й образ автора;
3) сюжет і конфлікт;
4) композиція;
5) умови сприйняття читачем.
Які можна виокремити принципи поділу літератури на роди? Чи є цей
розподіл на роди непорушним? Які існують явища, що вони синтезують
властивості літературних родів? Як ви можете схарактеризувати ліро-епіку,
враховуючи вищевикладені параметри?
Подумайте, чи можна в новій і в давній літературах виділити твори, які
безпосередньо співвідносяться з «чистим» літературним родом? Як саме
проявляє себе літературний рід?
За якими параметрами можна схарактеризувати жанр? Чи
збігатимуться ці параметри з тими, що визначають рід? І в чому різниця?
1. Білецький Ф. Жанри прозаїчних творів // Українська мова і література в
школі. - 1965. - № 9.
6. Днепров В. Черты романа ХХ века. – М.-Л., 1965.
7. Денисова Т. Роман і романісти США ХХ століття. – К., 1990.
8. Журбина Е. Теория и практика художественно-публицистических
жанров (Очерк. Фельетон.) – М., 1969.
9. Кузьмин А. Повесть как жанр литературы. – М., 1984.
10.Лужановский А. Жанровая специфика рассказа // Принципы анализа
литературного произведения. – М., 1984.
11.Тынянов Ю. Литературный факт. – М., 1993.
12.Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982.
13.Эсалнек А. Внутрижанровая типология и пути ее изучения. – М., 1988.
Семінарське заняття № 7. Роди і жанри літератури (продовження) (2 год.).

1. Лірика.
2. Драма.
3. Міжродові і суміжні жанрові утворення.
1. Підібрати приклади художніх творів лірики й драми та їх основних
літературних жанрів.
2. До літературознавчого словника виписати значення термінів: лірика,
драма, ліро-епос.
Готуючись до заняття, подумайте, які жанри можна пов’язати з
1) античною культурою;
2) середньовіччям;
3) епохою Відродження;
4) бароко;
5) епохою класицизму;
6) новим часом (ХІХ - ХХ - ХХІ ст.).
Чи має система жанрів національну своєрідність? Порівняйте:
1) жанри романтичної літератури в Англії, Німеччині, Франції, Росії;
2) жанрове розмаїття російської та української літератур другої половини
ХІХ ст.
1. Брехт Б. Про мистецтво театру. – К., 1977.
2. Буало Н. Поэтическое искусство.
3. Волькенштейн В. Драматургия. – М., 1960.
5. Довгалевский М. Поэтика (Сад Поэтический ). – К., 1973.
6. Ионеско Э. Театр абсурда будет всегда // Театр. - 1989. - № 2.
7. Лессинг Г. Гамбургская драматургия.
9. Тынянов Ю. Литературный факт. – М., 1993.
10.Чернец Л. Литературные жанры. – М., 1982.
11.Эсалнек А. Внутрижанровая типология и пути ее изучения. – М., 1988.
Семінарське заняття № 8. Основи віршування (2 год.).

1. Вірш і проза. Уявлення про поетичну мову.
2. Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру,
основні віршовані розміри.
1. Записати у зошит приклади тонічного, силабічного вірша, силабо-
тонічного (всіх п’яти його розмірів).
2. Виписати у літературознавчий словник значення термінів: стопа,
розмір, клаузула, цезура, рима.
Ознайомлення з основами віршознавства необхідно розпочинати з
уточнення понять. Як допомогу можна використовувати будь-який підручник
чи довідкову літературу.
Необхідно з’ясувати, що віршування як явище літературної творчості
спирається на особливості мови. У більшості випадків ритмізація мовлення
відбувається шляхом використання властивостей словесного наголосу та
його розташування. Різні мови світу мають різний тип наголосу.
1963.
5. Виппер Ю. Поэзия барокко и классицизма // Европейская поэзия XVII
века. – М., 1977.
– Мюнхен., 1993.
9. Комарова А. Метафоры и аллегории в произведениях Шекспіра. – Л.,
1989.
10.Панов М. Ритм и метр в русской поэзии. Статья вторая. Словесный
11.Поспелов Г. Лирика. – М., 1976.
Семінарське заняття № 9. Основи віршування (продовження) (2 год.).

1. Тонічне віршування.
2. Силабічне віршування.
3. Записати у зошит приклади білого вірша, вільного вірша.
4. Виписати у літературознавчий словник значення термінів: ямб, хорей,
дольник, амфібрахій, анапест.
Як відомо, тонічне віршування вимагає наявності в кожному вірші
певної кількості наголошених складів, не регламентуючи використання
ненаголошених. Силабо-тонічний же вірш складається зі стоп, причому
обов’язково однорідних.
І силабо-тонічна система, і тонічна активно використовуються в
поетичній практиці, нездоланних кордонів між ними немає. Своєрідне
проміжне явище - дольник.
1963.
века. – М., 1977.
– Мюнхен., 1993.
1989.
Семінарське заняття № 10. Основи віршування (продовження) (2 год.).

1. Силабо-тонічне віршування, його особливості.
2. Рима, види рим, типи римування. Строфа.
1. Записати у зошит приклади верлібру.
2. Виписати у літературознавчий словник значення термінів: спондей,
гекзаметр, дактиль, білий вірш, вільний вірш, верлібр.
Практичне визначення розмірів і типів вірша може проводитись у такій
послідовності.
1) Уважне читання чи промовляння віршів з виокремленням ритмічних
відрізків та розстановкою наголосів.
2) Складання схеми чергування наголошених і ненаголошених складів.
3) Складання схеми з однією з існуючих систем віршування, типом вірша.
4) Опис вірша згідно з принципами даної системи:
a. для тонічного вірша - визначення кількості наголошених складів
у кожному вірші, закономірностей чергування віршів з різною
кількістю наголосів;
b. для силабічного вірша - визначення кількості складів,
розташування цезури;
c. для метричного - визначення розміру, розташування цезури;
d. для силабо-тонічного - визначення типу стоп, їхньої кількості
(визначення розміру), ритмічного розмаїття вірша (паузи,
інтонації, іпостасу - заміна основної стопи стопою іншого типу).
1963.
века. – М., 1977.
– Мюнхен., 1993.
1989.
Семінарське заняття № 11. Літературний розвиток (2 год.).

1. Поняття про літературний процес, його складові.
2. Традиції і новаторства як рушійна сила літературного розвитку.
3. Генезис мови художньої літератури, зміна жанрів, методів, стилів.
4. Літературні напрями і течії.
5. Бароко, класицизм, сентименталізм як художні напрями.
6. Романтизм і реалізм як художні методи і напрями.
7. Модернізм. Символізм. Акмеїзм. Футуризм. Імажинізм. Експресіонізм.
Імпресіонізм.
8. Сюрреалізм. Екзистенціалізм. Соціальний реалізм.
1. Записати у зошит приклади до літературних течій і напрямків які
розглядаються у теоретичному блоці питань.
2. Виписати у літературознавчий словник значення термінів: запозичення,
новаторство, традиція, наслідування, пародіювання, епігонство,
ремінісценція, парафраза, натяк, варіація.
1. Андреев Л. Сюрреализм. – М., 1972.
2. Андреев Л. Импрессионизм. – М., 1980.
3. Борев Ю. Метод в системе эстетики // Вопросы литературы. - 1961. - №
2.
5. Камю А. Творчество и свобода: Сборник. – М., 1990.
6. Клюге Р. О русском авангарде, философии Ницше и социалистическом
реализме // Вопросы литературы. - 1990. - № 9.
7. Крижанівський С. Художні відкриття і літературний процес. – К., 1979.
8. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М., 1987.
10.Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. – К., 1985.
11.Обломиевский Д. Французский символизм. – М., 1973.
12.Яценко М. Романтизм як художній напрям в українській літературі //
Українська мова і література в школі. - 1989. - № 2.
Завдання й методичні рекомендації до самостійної роботи
з курсу «Вступ до літературознавства»
Завдання № 1. Підготувати реферат на тему «Категорія жанру в історії
світової літератури» за таким планом (орієнтовно):
 Визначення терміну «жанр літературний».
 Головні принципи, за якими відбувається розподіл літератури на жанри
(естетична тональність, приналежність певному літературному роду,
тощо).
 Закономірності розвитку літературних жанрів в історичній перспективі.
 Основні протиріччя і проблеми, пов’язані з жанровим розподілом
літератури (розпад жанру в модернізмі тощо).
1. Аристотель. Об искусстве поэзии. - М., 1957.
2. Буало Н. Поэтическое искусство. - М., 1957.
3. Лихачев Д. Отношение литературных жанров между собой // Поэтика
древнерусской литературы. - М., 1979.
4. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985.
5. Чернец Л. Литературные жанры. - М., 1982.
7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К.,
2001.
литературоведение. – М., 1988.
9. Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.
Завдання № 2. Підготувати усну характеристику жанрів середньовічної

європейської літератури на прикладі видатних її художніх зразків.
Орієнтовний план:
 Героїчний епос (французький, іспанський, німецький,
південнослов’янський).
 Церковна (клерикальна) література.
 Куртуазна (лицарська) література: лірика і роман.
1. Гаспаров М. Поэзия вагантов. - М., 1975.
2. Хойслер А. Германский героический эпос и сказание о Нибелунгах. -
М., 1960.
3. Смирнов А. Песнь о Сиде: Староиспанский героический эпос. - М.-Л.,
1959.
4. Михайлов А. Легенда о Тристане и Изольде. - М., 1976.
5. Михайлов А. Французский рыцарский роман и вопросы типологии
жанра в средневековой литературе. - М., 1976.
Завдання № 3. Написати реферат на тему «Жанри доби Відродження» за
таким орієнтовним планом:
 Еволюція гуманістичної концепції в різні періоди доби Відродження.
 Лірика епохи Відродження (Ф. Петрарка).
 Новела та її різновиди (Д. Боккаччо).
 Поема та її форми в національних літературах (М. Боярдо, Л. Аріосто,
Т. Фоленго, Л. Камоенс).
 Епічні жанри.
1. Андреев М., Хлодовский Р. Итальянская литература зрелого и позднего
Возрождения. - М., 1988.
2. Пинский Л. Реализм эпохи Возрождения. - М., 1961.
3. Литература эпохи Возрождения и проблемы всемирной литературы. -
М., 1967.
4. Данте и всемирная литература. - М., 1967.
5. Хлодовский Р. Франческо Петрарка. Поэзия гуманизма. - М., 1974.
6. Виппер Ю. Поэзия Плеяды. - М., 1976.
7. Типология и периодизация эпохи Возрождения. - М., 1978.
8. Баткин Л. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. -
М., 1978.
9. Лосев А. Эстетика Возрождения. - М., 1978.
Завдання № 4. Підготувати усну характеристику Античності як художньої

доби за таким орієнтовним планом:
 Ідейна основа давньогрецької культури.
 Культурна дієвість античної демократії.
 Шляхи вдосконалення людини та історичні зміни уявлень еллінів про
ідеальні людські якості.
 Види давньогрецького мистецтва.
 Провідні жанри античної літератури (гомерівський епос і епічні жанри,
ліричні і драматичні жанри, історичні твори).
1. Античная культура: Словарь-справочник. - М., 1995.
2. Брунов Н. Парфенон и Эрехтейон. - М., 1986.
3. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции. - М., 1988.
4. Дмитриева Н. Краткая история искусств. - М., 1996. – Кн. 1.
5. Древние цивилизации. - М., 1989.
6. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта. - М., 1983.
7. Кун М. Легенди та міфи Стародавньої Греції. - К., 1992.
8. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990.
9. Аристотель и античная литература. - М., 1978.
10.Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., 1984.
12.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К.,
2001.
литературоведение. - М., 1988.
14.Моклиця М. Основи літературознавства. - Тернопіль, 2002.
Завдання № 5. Підготувати реферат на тему «Поняття про літературний

напрям. Зміна літературних напрямів в історії світової літератури» за таким
орієнтовним планом:
 Літературний напрям і літературний метод.
 Літературний напрям і літературна школа, угруповання.
 Літературний напрям як міжнародне явище і як національно-історична
модель.
 Боротьба та зміна літературних напрямків як уособлення
закономірностей літературного процесу.
1. Жирмунский В. Сравнительное литературоведение. Восток и Запад. -
Л., 1979.
2. Гачев Г. Ускоренное развитие литературы. - М., 1964.
3. Поспелов Г. Проблемы исторического развития литературы. - М., 1972.
4. Волков И. Творческие методы и художественные системы. - М., 1978.
5. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. - М., 1981.
8. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.
Завдання № 6. Підготувати доповідь з теми «Романтизм і реалізм як

напрями в літературі й мистецтві». Визначити і порівняти вказані напрями за
наступними ознаками:
 вплив на мистецтво;
 філософські засади;
 концепція світу і людини;
 проблема ідеалу;
 естетичні засади, нормативна естетика;
 ставлення до новаторства;
 баланс між зовнішнім та внутрішнім;
 специфіка та засоби зображення людини;
 специфіка жанрової системи;
 особливості композиційної будови;
 розмаїття тематики;
 провідні стилістичні засоби та прийоми.
1. Сучков Б. Исторические судьбы реализма - М., 1973.
2. Николаев П. Реализм как творческий метод. Историко-теоретические
очерки. - М., 1975.
3. Ауэрбах Э. Мимесис. - М., 1976.
4. Андреев Ю. Движение реализма. - Л., 1978.
5. Ванслов В. Эстетика романтизма. - М., 1966.
6. Манн Ю. Поэтика русского романтизма. - М., 1976.
7. Реизов Б. Французский исторический роман в эпоху романтизма. - Л.,
1958.
8. Реизов Б. Между классицизмом и романтизмом. - Л., 1962.
9. Дьяконова Н. Лондонские романтики и проблема английского
романтизма. - Л., 1970.
10.Европейский романтизм. - М., 1973.
12.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. - К., 2001.
Завдання № 7. Підготувати усну порівняльну характеристику на тему

«Бароко і класицизм як художні стилі». Визначити і порівняти вказані стилі
за наступними ознаками:
 вплив на мистецтво;
 філософські засади;
 концепція світу і людини;
 проблема ідеалу, ставлення до релігії, Античності, Ренесансу;
 естетичні засади, нормативна естетика;
 специфіка жанрової системи;
 особливості композиційної будови.
1. Виноградов В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. - М.,
1963.
века. - М., 1977.
4. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. - К., 1985.
5. Соколов А. Теория стиля. - М., 1968.
6. Томашевский Б. Стилистика. - Л., 1983.
7. Ренессанс. Барокко. Классицизм. - М., 1966.
9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К.,
2001.
Питання для підсумкового контролю знань
з курсу «Вступ до літературознавства»
1. Літературознавство як одна з філологічних дисциплін. Розподіл
сучасного літературознавства на три провідні галузі. Мета і завдання
визначених галузей літературознавства.
2. Тісний зв'язок між теорією літератури, історією літератури і
літературною критикою. Зв'язок літературознавства з іншими
науковими дисциплінами.
3. Класифікації видів мистецтва за різними ознаками. Розподіл мистецтв
на просторові, часові та синтетичні. Відмінність видів мистецтв за
матеріалом, в якому виконані їх твори.
4. Слово як найбільш гнучкий матеріал. Література в широкому і
вузькому розумінні терміна.
5. Визначення художнього образу. Структура літературно-художнього
образу.
6. Класифікації літературно-художніх образів.
7. Портрет в художньому творі.
8. Образ-персонаж і прийоми його створення.
9. Образ-інтер’єр і його функції у творі.
10.Пейзаж в художньому творі, його види і функції.
11.Зміст і форма літературного твору. Поняття «форми» і «змісту» у
літературознавстві. Гармонія форми і змісту літературного твору.
12.Структура літературно-художнього твору. Композиція літературного
твору. Поняття фабули і сюжету. Сюжетні і позасюжетні елементи
твору.
13.Тема, ідея, проблема літературного твору.
14.Пафос літературного твору. Види пафосу.
15.Характер. Типи характерів.
16.Поділ літератури на роди. Історія розвитку літературних родів.
17.Поняття про жанр. Жанр і рід. Жанр і вид.
18.Родові ознаки епосу. Жанрово-видовий поділ епосу.
19.Родові ознаки лірики. Жанрово-видовий поділ лірики.
20.Родові ознаки драми. Жанрово-видовий поділ драми.
21.Міжродові і суміжні жанрові утворення. Жанри ліро-епосу.
22.Вірш і проза. Уявлення про поетичну мову.
23.Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру,
основні віршовані розміри.
24.Тонічне віршування.
25.Силабічне віршування.
26.Силабо-тонічне віршування, його особливості, розміри.
27.Рима, види рим, типи римування. Строфа.
28.Поняття про літературний процес, його складові.
29.Літературні напрямки і течії. Історична динаміка напрямків в
літературі.
30.Бароко, класицизм, сентименталізм як художні напрями.
31.Романтизм і реалізм як художні напрями.
32.Модернізм. Символізм. Акмеїзм. Футуризм. Експресіонізм.
Імпресіонізм. Екзистенціалізм. Соціалістичний реалізм.

Вступ до літературознавства для ФП

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Вступ до літературознавства для ФП

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Анотації до лекцій з курсу «Вступ до літературознавства»

Лекція 1. Вступ. Літературознавство як наука. Література як

Лекція 9. Основи віршування (продовження). Силабо-тонічне

Лекція 10. Літературний розвиток. Поняття про літературний процес,

Лекція 11. Сучасний літературний процес. Ознаки сучасного

Семінарське заняття № 2. Зміст і форма літературного твору (2 год.).

Семінарське заняття № 3. Зміст і форма літературного твору (продовження)

Семінарське заняття № 4. Структура художнього твору (2 год.).

Семінарське заняття № 5. Структура художнього твору (продовження) (2

Визначте побудову сюжету: виокремте сюжетні елементи, опишіть

Семінарське заняття № 6. Роди і жанри літератури (2 год.).

Семінарське заняття № 7. Роди і жанри літератури (продовження) (2 год.).

Семінарське заняття № 8. Основи віршування (2 год.).

Семінарське заняття № 9. Основи віршування (продовження) (2 год.).

Семінарське заняття № 10. Основи віршування (продовження) (2 год.).

Семінарське заняття № 11. Літературний розвиток (2 год.).

Завдання № 2. Підготувати усну характеристику жанрів середньовічної

Завдання № 4. Підготувати усну характеристику Античності як художньої

Завдання № 5. Підготувати реферат на тему «Поняття про літературний

Завдання № 6. Підготувати доповідь з теми «Романтизм і реалізм як

Завдання № 7. Підготувати усну порівняльну характеристику на тему

You might also like