Адвокат у цивільному, господарському

процесах та у адміністративному і
конституційному судочинстві
1. Загальна характеристика процесуального
статусу адвоката в цивільному процесі.
2. Загальна характеристика процесуального
статусу адвоката в господарському процесі.
3. Загальна характеристика процесуального
статусу адвоката в адміністративному
судочинстві.
4. Загальна характеристика процесуального
статусу адвоката в конституційному
судочинстві.
1. Загальна характеристика
процесуального статусу адвоката
цивільному процесі.
 АДВОКАТ У ЦИВІЛЬНОМУ
ПРОЦЕСІ:
■ ПРЕДСТАВНИК ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

■ ПРЕДСТАВНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

 ОСОБИ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ
ПРЕДСТАВНИКАМИ
• особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання,
експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді,
який розглядає справу;

• особа, яка у цій справі представляє або представляла іншу особу,

інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;

• Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють

оперативно-розшукову діяльність, крім випадків, коли вони діють
від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою
в справі, чи як законні представники (стаття 61 ЦПК України).
ФУНКЦІЇ АДВОКАТА У ЦИВІЛЬНОМУ
ПРОЦЕСІ:
■ ПРЕДСТАВНИЦТВО

■ НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

ПРАВО НА УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ
ПРОЦЕСІ АДВОКАТ ЗАСВІДЧУЄ
■ свідоцтвом про право на заняття
адвокатською діяльністю
■ + ордером або довіреністю, або
дорученням органу (учтанови),
уповноваженого на надання безоплатної
правової допомоги
 Чи потрібно в ордері зазначати конкретну назву
органу для здійснення представництва?

✓Ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога

адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності
відповідно до ст.19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність» (підпункт 15.4 п.15 Положення про ордер на надання правової
допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням
Ради адвокатів України від 17.12.2012 No36).

✓У графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» треба

зазначити конкретну його назву, зокрема назву суду.
Близький за змістом висновок: постанова ВП ВС, 03.07.19, справа
No9901/939/18 (провадження No11-1521заі18), No у реєстрі 82998288.
 ■ Чи потрібно у довіреності вказувати, що
представник є адвокатом?

■ ✓Закон України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність», ГПК України, ЦК України не
передбачають, що у довіреності, виданій на ім'я
фізичної особи, обов'язково зазначається про те, що
такий представник є адвокатом. Важливо, щоб
особа, яка здійснює представництво за довіреністю,
мала статус адвоката й отримала свідоцтво про
право на заняття адвокатською діяльністю.
Довіреність визначає лише повноваження адвоката,
межі наданих представникові прав і перелік дій, які
він може вчиняти для виконання доручення.
■ Чи потрібно разом із копією ордера подавати договір
про надання правової допомоги (його копію, витяг)?

■ ✓Ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження

адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або
витягу разом із ордером КАС України не вимагає.
■ ✓Ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро,
адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного
договору.
■ ✓Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо
неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти
іншу особу в суді, а так само за умисне невнесення адвокатом до
ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених
договором про надання правничої допомоги (ст. 4001 КК України).
■ Чи обов’язково адвокату укладати з клієнтом
договір пронадання правової допомоги?

■ ✓Згідно зі статтями 26 і 27 Закону «Про

адвокатуру та адвокатську діяльність»
надання правової допомоги адвокатом
без укладення договору в письмовій
формі, зокрема лише на підставі
довіреності, не допускається, крім
випадків, передбачених у ч.2 ст.27 цього
Закону.
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС АДВОКАТА ЯК
ПРЕДСТАВНИКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
■ адвокат наділений тими ж правами та
обов’язками, що і довіритель, якщо інше
не застережено у довіреності
 ПОВНОВАЖЕННЯ АДВОКАТА ЯК СУБ’ЄКТА
НАДАННЯ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В
ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1) представляти права й законні інтереси осіб, які потребують безоплатної
вторинної правової допомоги, у судах на підставі доручення центру з надання
безоплатної вторинної првової допомоги;
2) запитувати та отримувати документи й інші матеріали або їх копії, необхідні у
зв’язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги в судах, інших
державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних
інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової
допомоги;
4) ознайомлюватись в органах державної влади, органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях із необхідними для
забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є
державною таємницею;
5) право на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правової
допомоги (відповідно до положень ст. 25 Закону України “Про безоплатну правову
допомогу”)
1. Загальна характеристика
процесуального статусу адвоката в
господарському процесі.
■ Відповідно до статті 131-2 Конституції
України для надання професійної
правничої допомоги в Україні діє
адвокатура та виключно адвокат
здійснює представництво іншої особи в
суді, а також захист від кримінального
обвинувачення.
■ Статтею 56 Господарського
процесуального кодексу України
■ встановлено, що сторона, третя особа, а
також особа, якій законом надано право
звертатися до суду в інтересах іншої
особи, може брати участь в судовому
процесі особисто (самопредставництво)
та (або) через представника.
■ Представником в суді може бути адвокат
або законний представник (частина
перша статті 58 ГПК України).
 ПРЕДСТАВНИЦТВО -
■ Будь-яка процесуальна дія в суді однієї
особи в інтересах іншої особи, внаслідок
якої вона набуває певних прав та обов'язків
(у тому числі підписання та/або подання
певного процесуального документа до
суду) , а отже, на такі правовідносини
поширюється дія положень статті 131-2
Конституції України щодо виключного
представництва адвокатом інтересів
іншої особи.
■ Представництво відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 та ст.
131-2 Конституції України виключно прокурорами або
адвокатами здійснюється

■ у Верховному Суді та судах касаційної

інстанціїз 1січня 2017року;
■ у судах апеляційної інстанції –з 1 січня
2018 року;
■ у судах першої інстанції–з 1січня 2019 року.
■ Представництво органів державної влади та
органів місцевого самоврядування в судах
виключно прокурорами або адвокатами
здійснюється з 1 січня 2020 року.
■ Частиною четвертою статті 60 ГПК
України, яка є спеціальною статтею
процесуального закону щодо належного
підтвердження повноважень
представника в суді, передбачено, що
повноваження адвоката як
представника підтверджуються
довіреністю або ордером, виданим
відповідно до Закону України «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність».
■ В господарському судочинстві згідно з
вимогами статті 60 ГПК України
допустимим доказом повноважень
адвоката для участі в судовому процесі,
підписання заяв, скарг, клопотань та
здійснення інших процесуально
значимих дій є лише довіреність або
ордер.
■ Нормами Закону України "Про адвокатуру та
адвокатську діяльність" не встановлено, що в
довіреності, виданій на ім'я фізичної особи – адвоката,
обов'язково зазначається про те, що такий
представник є саме адвокатом. Не передбачено таких
вимог ні ГПК України, ні Цивільним кодексом України,
яким врегульовано питання представництва за
довіреністю.
■ У розглядуваному аспекті важливо, щоб особа, яка
здійснює представництво за довіреністю, мала
статус адвоката та отримала свідоцтво про
право на зайняттяадвокатською діяльністю.
Довіреність визначає лише повноваження адвоката,
межі наданих представникові прав та перелік дій, які
він може вчиняти для виконання доручення.
■ При цьому, особа, яка здійснює
представництво за довіреністю, в якій
зазначено, що вона видана фізичній
особі/ громадянину, повинна мати
статус адвоката та отримати
свідоцтво про право на заняття
адвокатською діяльністю.
 ОРДЕР -
■ це письмовий документ, що посвідчує
повноваження адвоката на надання
правової допомоги.
■ Ордер видається адвокатом,
адвокатським бюро або адвокатським
об'єднанням та повинен містити підпис
адвоката. Рада адвокатів України
затверджує типову форму ордера.
■ У разі коли ордер на надання правової
допомоги не має обов’язкових
реквізитів, він не може вважатися
належним документом для здійснення
представництва
■ Не можна визнавати ордер документом, що посвідчує
повноваження адвоката на надання правової допомоги,
якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова
допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу:

■ 1) в органах державної влади та органах місцевого

самоврядування, на підприємствах, в установах,
організаціях незалежно від форми власності і
підпорядкування;
■ 2) у всіх органах, установах, організаціях та
підприємствах, а також судах у всіх без винятку
справах.
■ У разі надання адвокатом правової допомоги в суді
в ордері має бути зазначено не абстрактний орган
державної влади, а конкретну назву такого органу,
зокрема суду.
■ Повноваження адвоката як
представника сторони можуть бути
підтверджені як оригіналом ордера або
довіреністю (оригіналом) цієї сторони,
що посвідчує такі повноваження, або їх
копією, засвідченою у визначеному
законом порядку, зокрема, особою, яка
має повноваження на засвідчення копії.
■ Відповідно до частин першої та другої статті
61 ГПК України представник, який має
повноваження на ведення справи в суді,
здійснює від імені особи, яку він представляє,
її процесуальні права та обов'язки.
■ Обмеження повноважень представника на
вчинення певної процесуальної дії мають
бути застережені у виданій йому довіреності
або ордері.
■ У разі коли представнику на підставі довіреності
чи ордера були надані повноваження на
представництво інтересів особи, у тому числі в
судових установах у господарських справах/
провадженнях, з усіма правами, які надані
законом, без застереження щодо обмеження
повноважень такого представника на вчинення
певної процесуальної дії, зокрема щодо підписання
позовної заяви, такий представник має
повноваження на підписання та подання позовної
заяви і, отже, відсутні підстави для її повернення.
1. Загальна характеристика
процесуального статусу адвоката
адміністративному судочинстві.
 У АДМІНІСТРАТИВНОМУ
СУДОЧИНСТВІ (сторона, третя
особа або особа, яка
звертається до суду) може
реалізувати своє право через:
- самопредставництво
- представника
ПРЕДСТАВНИКОМ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ
СУДОЧИНСТВІ МОЖЕ БУТИ:
■ адвокат на підставі довіреності

■ завданнями адвоката в адміністративному процесі є: надання правової

інформації, консультацій і розʼяснень з правових питань, що виникають у
результаті розгляду адміністра- тивної справи; складення заяв, скарг,
процесуальних та інших документів адміністративно-правового ха-
рактеру; захист прав, свобод і законних інтересів особи, яка притягається
до адміністративної відповідаль- ності під час розгляду справи про
адміністративне правопорушення; представництво інтересів потерпілого
під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
представництво інтересів фізичних і юри- дичних осіб у судах під час
здійснення адміністративного процесу. До головних функцій адвоката в
адміні- стративному процесі відносимо представницьку і консультативну
функції, які він виконує безпосередньо, а також превентивну,
відновлювальну та охоронну функції, які є для адвоката супутніми.
■ завданнями адвоката в
адміністративному процесі є:
■ надання правової інформації,
■ консультацій і розʼяснень з правових питань, що виникають у результаті
розгляду адміністративної справи;
■ складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів адміністративно-
правового характеру;
■ захист прав, свобод і законних інтересів особи, яка притягається до
адміністративної відповідаль-ності під час розгляду справи про
адміністративне правопорушення;
■ представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про
адміністративне правопорушення;
■ представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час
здійснення адміністративного процесу. До головних функцій адвоката в
адміні- стративному процесі відносимо представницьку і консультативну
функції, які він виконує безпосередньо, а також превентивну,
відновлювальну та охоронну функції, які є для адвоката супутніми.
■ Головні функції адвоката в
адміністративному процесі
■ представницьку та консультативну
функції, які він виконує безпосередньо,
■ а також превентивну, відновлювальну та
охоронну функції, які є для адвоката
супутніми.
■ Керуючись ст. 49, 51, 53 КАС України, адвокат
має такі права в адміністративному судочинстві:
■ 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення,
які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;
■ 2) знайомитися з матеріалами справи;
■ 3) заявляти клопотання і відводи;
■ 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;
■ 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;
■ 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи,
задавати питання іншим особам, що беруть участь у справі, свідкам, експертам,
спеціалістам, перекладачам;
■ 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
■ 8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом
про вчинення окремої процесуальної дії та подавати письмові зауваження до них;
■ 9) робити з матеріалів справи виписки, знімати з матеріалів справи копії,
одержувати копії судових рішень;
■ 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;
■ 11) користуватися іншими про- цесуальними правами, наданими КАС України
■ Обовʼязки адвоката в адміністративному судочинстві
можна розділити на дві загальні групи, а саме:
■ обовʼязки перед клієнтом
■ та обовʼязки перед судом.

■ Перші полягають у тому, що адвокат повинен діяти, перш за все, в ін- тересах клієнта, інформувати його
про свою правову позицію у справі, повідомляти клієнта про можливі конфлікти та інші несприятливі для
його клієнта моменти у справі. Адвокат не має права давати клієнту за- певнення і гарантії стосовно
реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано спри- яти формуванню в нього
необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами,
окрім сумлінного виконання своїх професійних обовʼязків тощо.
■ Щодо обовʼязків адвоката перед судом, то вони полягають у тому, що представляючи свого клієнта в
адміністративному процесі, він зобовʼязаний виходити не тільки з його інтересів, а й спиратися у своїй ді-
яльності на принципи чесності та порядності, поваги до суду та інших учасників адміністративного
проце- су, сприяти неупередженості, повноті та обʼєктивності судового розгляду адміністративної справи.
З цього приводу доречно навести ст. 45 Правил адвокатської етики, в якій встановлено, що адвокат не
повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву
інформацію стосов- но фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обовʼязків сторін або
іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких
зацікавлений його клієнт; адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування за суттю справи,
що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має
здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечать чинному законодавству і лише у
випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення; адвокат має поважати
■ Обовʼязки перед клієнтом

■ адвокат повинен діяти в інтересах клієнта,

■ інформувати його про свою правову позицію у справі,
■ повідомляти клієнта про можливі конфлікти та інші
несприятливі для його клієнта моменти у справі
■ Адвокат не має права давати клієнту запевнення і
гарантії стосовно реального результату виконання
доручення, прямо або опосередковано сприяти
формуванню в нього необґрунтованих надій, а також
уявлення, що адвокат може вплинути на результат
іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх
професійних обовʼязків тощо.
■ Обовʼязкі адвоката перед судом
■ Представляючи свого клієнта в адміністративному
процесі, він зобовʼязаний виходити не тільки з його
інтересів, а й спиратися у своїй діяльності на принципи
чесності та порядності, поваги до суду та інших
учасників адміністративного процесу, сприяти
неупередженості, повноті та обʼєктивності судового
розгляду адміністративної справи
■ адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що
представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які
грубо порушують ці права;
■ адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на
невиправдане затягування судового розгляду справи.
1. Загальна характеристика
процесуального статусу адвоката в
конституційному судочинстві.
 КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД
■ єдиний орган конституційної юрисдикції
в Україні
■ вирішує питання про відповідність
законів та інших правових актів
Конституції України
■ дає офіційне тлумачення Конституції
 ФОРМИ ЗВЕРНЕННЯ ДО
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ
■ конституційне подання
■ конституциійне звернення
■ конституціна скарга
 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ
■ письмове звернення до КСУ про
визнання правового акта (його окремих
положень) неконституційними
■ СУБ’ЄКТ ПОДАННЯ:
■ Президент України, щонайменше сорок п’ять
народних депутатів України, Верховний Суд,
Уповноважений Верховної Ради України з прав
людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим
 КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ
є подане до Суду письмове клопотання про надання висновку щодо (ст. 53 Закону
України «Про Конституційний Суд України»):
1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору України або
міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди
на його обов’язковість;
2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються
для винесення на всеукраїнський референдум за народною
ініціативою;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про
усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України
вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції
України або законів України;
6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим Конституції України та законам України.
 СУБ’ЄКТАМИ ПОДАННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗВЕРНЕННЯ Є:
■ Президент України;
■ Верховна Рада України -;
■ Кабінет Міністрів України;
■ щонайменше сорок п’ять народних
депутатів України.
 КОНСТИТУЦІЙНОЮ СКАРГОЮ Є:

подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки

на відповідність Конституції України
(конституційність) закону України (його окремих
положень), що застосований в остаточному судовому
рішенні у справі суб’єкта права
на конституційну скаргу (ст.53 Закону України «Про
Конституційний Суд України»).
 СУБ’ЄКТАМИ ПОДАННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОЇ СКАРГИ Є:

особа, яка вважає, що застосований в остаточному

судовому рішенні в її справі закон України (його
окремі положення) суперечить Конституції України.
До суб’єктів права на конституційну скаргу не
належать юридичні особи публічного права.
ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ АДВОКАТА У
КОНСТИТУЦИЙНОМУ СУДОЧИНСТВІ
■ адвокат може бути залучений Судом для
об’єктивного и повного розгляду справи
■ роль адвоката у КС часто зводиться до
консультування клієнта (фактично до
науково-дослідної роботи)
■ виходячи зі ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та
адвокатську діяльність» адвоката може
бути залучено до конституційного
судочинства як представника
 АДВОКАТ У КОНСТИТУЦІЙНОМУ
СУДОЧИНСТВІ МАЄ ПРАВО:
■ знайомитися із матеріалами справи
■ давати усні та письмові пояснення
■ викладати свої думки з питань, що розглядаються
■ ставити, з дозволу головуючого, питання іншим
учасникам
■ заявляти клопотання
■ подавати заяви про відвід суддів КСУ
■ користуватися іншими правами, передбаченими
ЗУ «Про КСУ» та Регламентом КСУ