You are on page 1of 3

ЛЕОНІД КАДЕНЮК

Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України. Народився 28


січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області у
родині вчителів. Мрія про космос в Л. Каденюка зародилася у 10 років, коли
весь світ облетіла звістка про політ Юрія Гагаріна. І він зробив усе, щоб ця
мрія стала реальністю: закінчивши середню школу з срібною медаллю,
вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків,
здобув диплом льотчика-інженера. У 1976 році був оголошений набір до
Загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи
«Буран» і Леонід вирішив спробувати свої сили. Після тривалих фізичних і
психологічних тренувань із 9000 претендентів було відібрано 9-х. Каденюк-у
їхньому числі. Над ними проводили різні експерименти. Ось один із них:
людину клали на стіл і пропускали через неї струм, доки серце не
зупинялося. А тоді проводили реанімаційні заходи, щоб побачити, як швидко
можна «запустити» серце і чи можна це зробити взагалі. Згодом Л.Каденюк
пройшов загально-космічну підготовку і отримав кваліфікації льотчика-
випробувача та космонавта-випробувача. Це теж було пов’язано з ризиком
життя. Часто проводили таке випробування: літак піднімали на максимальну
висоту і там вимикали двигун. І коли літак починав падати, на мінімальній
висоті треба було запустити двигун і знову вирівняти літак. А ще був
експеримент, коли льотчика садили в кабіну і її оббризкували радіоактивною
речовиною, щоб подивитися, як поведе себе льотчик чи машина .І дуже часто
після таких випробувань людину просто витягали з кабіни, бо вона не загону,
у якому служив Леонід, в живих лишилося лише 7. Леонід Каденюк здобув
вищу освіту і досконало розбирався у різних видах космічних кораблів та
літав більш, ніж на 50 типах літаків різного призначення. Загалом у небі він
провів більше 2400 годин. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив
політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія». У
космосі Каденюк проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію
рослин. Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор
України та прозвучав наш Гімн. А ще він взяв з собою в політ збірник творів
«Кобзаря». Помер 31 січня 2018 від раптової зупинки серця під час
традиційної ранкової пробіжки. Похований космонавт Л.Каденюк на
Байковому кладовищі.
Софіївська площа розташована в центральній частині Києва, неподалік від площі
Незалежності і вулиці Володимирської. Площа називається так завдяки Софійському собору,
який був побудований тут у 1037 році за наказом князя Ярослава Мудрого, і протягом багатьох
років служив резиденцією київських митрополитів/

За часів Київської Русі тут збирали віче - народні збори, тут же в наші дні був підтриманий
Акт про державну незалежність України.
Ще один не менш відомий монумент Софіївській площі - це пам'ятник видатному українському
історичному та політичному діячу, гетьману Богдану Хмельницькому. Урочисто відкритий 11
липня 1888 року на Софійській площі в Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.
Пам'ятник був зведений на прохання прогресивної громадськості міста на добровільні
пожертвування.
На площі в грудні 1648 року кияни зустрічали козацькі полки на чолі з Богданом
Хмельницьким, які вступили в місто Київ після перемоги над польською шляхтою.
Постать гетьмана на коні (скульптор - Микешин) встановлена на гранітному постаменті
(архітектор - Миколаїв) у центрі площі. Лівою рукою Богдан стримує гарячого коня, а правою,
стискаючого гетьманську булаву (за однією з версій), вказує на північ, у бік Москви. Але не
тому що, нібито, став час об'єднуватися з Росією, а тому, що перед скульптором встала
важлива проблема: Хвіст коня Хмельницького не повинен був вказувати на Софію, на
Михайлівський собор, тому скульптуру встановили саме так.
Інша ж міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що
кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхому собору. Тому
постамент був розгорнутий, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати
Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції.

Софійська площа — одна з найстаріших у Києві. Вона зʼявилася після


завершення будівництва Софійського собору, приблизно у 1030-х роках. У XV
столітті площа стала однією з центральних у Києві. Тут відбувалися народні збори,
молебні, хресні ходи, влаштовувалися ярмарки. У 1648 році на Софійській площі
кияни зустрічали козацькі війська Богдана Хмельницького після перемоги над
польською шляхтою. У 1854—1857 роках велику Софійську площу розділили на
дві частини під час будівництва урядового кварталу: зʼявилася Михайлівська
площа та Софіївська площа. У середині XIX століття серед київської інтелігенції
виникла ідея встановити в місті памʼятник Богдану Хмельницькому. За однією з
легенд, незадовго до відкриття памʼятника стався такий казус. Духовенство
обурилося, що кінь Хмельницького дуже неввічливо повернений хвостом до
Михайлівського Золотоверхого собору. Тому памʼятник довелося трохи
розвернути, і гетьманська булава, яка, за задумом, мала загрожувати Польщі, вже
була спрямована кудись у бік Швеції. Та й сам памʼятник вийшов дещо
непропорційним через невідповідність висоти постаменту розмірам коня і
вершника. Щоб приховати диспропорції, постамент вирішили оповити плющем і
диким виноградом. Після розвалу Російської імперії у 1917 році на Софійській
площі проходили численні мітинги.Тут проголошували Універсали Центральної
Ради, а в 1919 році на Софійській площі відбулася головна подія в українській
історії початку ХХ століття — був проголошений Акт соборності
Західноукраїнської та Української народної республіки. Після визволення Києва
від німецької окупації Софійську площу у 1944 році перейменували на площу
Богдана Хмельницького, але у 1993 році площі повернули її історичну назву —
Софійська. У 2014 році, після початку російської агресії на Донбасі, тут
проводжали на фронт добровольців. Останніми роками на Софійській площі все
частіше влаштовують концерти, фестивалі та ярмарки. Сюди перенесли з
Хрещатика головну новорічну ялинку країни. А памʼятник Богдану
Хмельницькому знову обнесли огорожею з ліхтарями, як і понад сто років тому.

You might also like