Видатний вчений, українець, що став першим головним конструктором
ракетно-космічних систем в Радянському Союзі. Академік АН СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Народився Корольов у Житомирі в сім'ї викладача гімназії. З самої юності
його стихією була авіація. Вже у 17 років він спроектував свій перший планер. А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.
В роки Сталінських репресій Корольов був звинувачений у шкідництві і
заарештований. Відсидів у Бутирській в’язниці, де піддавався тортурам. Навіть після виходу з в’язниці довгий час йому доводилося працювати в камерах КДБ.
4 жовтня 1957 року під керівництвом Сергія Корольова Радянський Союз
вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник землі.
Завдяки Корольову в космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а
ще — відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. Апогей ученого — 12 квітня 1961 року, коли вперше у світі був здійснений політ людини в космос, і Юрій Гагарін став світовою знаменитістю. Перший вихід у відкритий космос теж відбувся завдяки Корольову, який у 1965 році здійснив космонавт Олексій Леонов. Досягнення Сергія Корольова у космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці. Його ім’я було засекречене, тому у всіх матеріалах називали Корольова просто Генеральним конструктором.
Соломія Крушельницька
1872 – 1952
Всесвітньовідома українська оперна співачка, педагог, родом з
Тернопільщини. Походить зі шляхетного і старовинного українського роду Крушельницьких Закінчила Львівську консерваторію з відзнакою, потім навчалась і довго жила в Італії, стала однією з найвидатніших оперних співачок 20-го століття.
Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська
примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Карузо, Руффо і Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Соломія Крушельницька мала дивовижне сопрано у три октави. Співала на
8 мовах - усі твори виконувала мовою оригіналу. Вона мала надзвичайну музичну пам’ять - могла вивчити оперну партію за 2–3 дні.
Виступала Крушельницька на відомих сценах світу – у нью-йоркський
"Метрополітен опера", лондонському "Ковент-Гардені", італійському "Ла Скала", де і досі висить її портрет. Востаннє Соломія Крушельницька, спираючись на паличку, вийшла на сцену в 1949 році. У Великому залі Львівської філармонії 77 річна співачка вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. У той час вона вже була хвора на рак горла. Померла Соломія Крушельницька через 3 роки, у 1952-му. Її поховали у Львові на Личаківському цвинтарі поруч з могилою Івана Франка.
Преподобний Андрій Шептицький
1865 – 1944
Український релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької
церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.
Майбутній Митрополит походив зі стародавнього русинського
(українського) графського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, а члени родини стали франкомовними римо-католиками. Шляхетний рід отримав прізвище «Шептицький» від родового маєтку — села Шептиці (Шептич).
За час свого служіння Шептицький значно розбудував греко-католицьку
церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.
Андрій Шептицький був видатним реформатором і меценатом УГКЦ,
активно популяризував ідею незалежності України.
Під час Другої світової війни організував цілу кампанію з порятунку
євреїв.
Помер 1 листопада 1944 року у Львові внаслідок тяжкої хвороби.
Похований у крипті Собору святого Юра - свого Львівського митрополичого кафедрального собору.