ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Г.

КОРОЛЕНКА

Кафедра географії та методики її навчання

ҐРУНТОЗНАВСТВО

ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ,

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ
ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)

Галузь знань 10 Природничі науки

Спеціальність 103 Науки про Землю

Семестр – 1-й

Укладач – проф. Булава Л.М.

Полтава
2017
 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ,
САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Робочою навчальною програмою передбачене виконання лабораторних робіт,

виконання яких сприятиме кращому засвоєнню теоретичного курсу. На заняттях
студенти опановують методами визначення важливих властивостей ґрунту. Знання
цих методів допоможе грамотно підходити до вирішення задач підвищення
родючості ґрунту.
При виконанні лабораторних робіт студент, користуючись методичними
вказівками під керівництвом викладача повинен вміти характеризувати основні типи
ґрунтів світу, України, рідного краю.
Методичні вказівки складаються з розділів та підрозділів, які описують
визначення основних властивостей ґрунтів. Кожен підрозділ має теоретичну та
практичну частину. У теоретичний частині наводяться загальні відомості щодо
властивостей, які визначаються. У практичній частині наводиться низка робіт, які
дозволяють отримати кількісні характеристики властивостей. При захисті
практичної роботи студент повинен знати – яке значення для характеристики
властивостей ґрунту.
Робота захищається наприкінці заняття. У протоколі у стислій формі
викладаються основні теоретичні положення досліджуваного питання, описується
хід роботи, наводяться необхідні записи щодо практичного виконання роботи та
проводяться розрахунки властивостей ґрунту за схемою, яка подана у методичних
вказівках. Інтегрована оцінка виконання практичної роботи складається з двох
складових: оцінки за безпосередню підготовку до роботи та її виконання, і оцінки,
яку отримує студент при захисті теоретичної та практичної частини роботи.
Структура навчальної дисципліни
Кількість годин
Назви змістових Денна форма Заочна форма
модулів і тем у тому числі у тому числі
Усього усього
л лаб пр. інд с.р. л п лаб інд с.р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Основи ґрунтознавства
Тема 1. Вступ.
Чинники ґрунто- 22 6 2 12
утворення
Тема 2. Склад,
будова ґрунтів 32 10 4 18
Разом за змістовим
модулем 1 54 16 8 30
Змістовий модуль 2. Аналіз поширення ґрунтів
Тема 3. Поширення
головних типів 50 10 8 32
ґрунтів у світі
Тема 4. Поширення
головних типів
ґрунтів в Україні 46 10 8 28
і своєму регіоні
Разом за змістовим
модулем 2 96 20 16 60
Змістовий модуль 3. Навчальний польовий практикум з ґрунтознавства
Тема 5. Методика
польових досліджень 30 2 10 18
грунтів
Екзамен 30 30
Усього годин 210 38 34 138 (108+30)
2
 Інструкція
Як оцінюються результати навчання з дисципліни «Грунтознавство»?
До лабораторних занять потрібно за рекомендованою літературою й конспектами
лекцій самостійно підготуватися до опитування викладачем (усного чи письмового).
Поточне оцінювання результатів навчання з кожної теми відбувається під час
лабораторних занять (а також, за бажанням студента, під час консультацій
викладача*).
Оцінка студента викладачем за лабораторне заняття є сумарною, і враховує як рівень
самостійної теоретичної підготовки до заняття так і рівень виконання практичних
завдань.
Поточне оцінювання здійснюється викладачем за 10-бальною шкалою.
1 бал – студент присутній на лабораторній роботі, але відповідати на теоретичні
питання для самопідготовки відмовився, лабораторні завдання не захистив.
2 бали – студент присутній на лабораторній роботі, але не відповів на теоретичні
питання для самопідготовки, лабораторне завдання захистив фрагментарно.
3 бали – студент дав фрагментарну відповідь на теоретичні питання для
самопідготовки, лабораторне завдання частково виконав і захистив.
4 бали – студент дав дуже неповні відповіді на теоретичні питання, та менш ніж на
половину виконав і захистив лабораторні завдання.
5 балів – студент дав дуже неповні відповіді на теоретичні питання або після дуже
суттєвого спрямування викладачем, та на половину виконав лабораторні завдання.
6 балів – студент дав неповні відповіді на теоретичні питання або після суттєвого
спрямування викладачем, та в основному виконав лабораторні завдання.
7 балів – студент дав відповіді на теоретичні питання з окремими помилками або
після спрямування викладачем та в цілому виконав лабораторні завдання.
8 балів – студент дав відповіді на теоретичні питання з окремими помилками або
після невеликого спрямування викладачем та виконав лабораторні завдання.
9 балів – студент дав відповіді на теоретичні питання з незначними помилками або
після незначного спрямування викладачем та повністю виконав лабораторні завдання.
10 балів – студент дав вичерпні відповіді на теоретичні питання для самопідготовки
та повністю виконав лабораторні завдання.
* Відсутність на певному занятті (н) відповідає оцінці 0. Студент, який пропустив
заняття з поважних причин, має право на оцінювання результатів самостійного
навчання з відповідної теми під час консультації викладача (відповідно до графіка).
Індивідуальні завдання виконуються за бажанням студента, і оцінюються за 10-
бальною шкалою.
Сумарне поточне оцінювання за семестр є середньою сумою всіх оцінок у її пропорції з
максимальною сумою балів (наприклад: 10 = 60 балів; 9 = 54 бали), з округлення до цілого.
Екзамен проводиться відповідно до розкладу (40 балів):
Він включаю 20 білетів по 2 питання в кожному.
Підсумкова оцінка за семестр – 100 балів. У залежності від рівня активності й
працелюбності студента, сумарна оцінка може бути підвищена викладачем на 1, 2, 3
бали.

3
 Лабораторне заняття № 1 (2 години)
Тема: ЧИННИКИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ
Питання для самопідготовки і співбесіди
1. Поняття про ґрунт; роль ґрунту в ландшафтній сфері й життєдіяльності населення
2. Чинники ґрунтоутворення https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/Y6lotK0xaEHtxzj
Наведіть приклади впливу чинників:
 Клімат як чинник ґрунтоутворення. Сонячна радіація і ґрунтоутворення на
різних широтах. Тепловий режим ґрунту.
 Вплив атмосферних опадів на ґрунтоутворення. Водний баланс і типи водного
режиму ґрунтів. Роль вітру в ґрунтоутворенні.
 Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту. Роль материнської
породи в ґрунтоутворенні. Вплив ґрунтоутворення на зміни гірських порід.
 Значення рельєфу в утворенні і географії ґрунтів. Значення абсолютної висоти
рельєфу. Роль макрорельєфу в перерозподілі атмосферної вологи та зміні
гідротермічних умов. Вплив мікрорельєфу і рівня залягання ґрунтових вод на
ґрунтоутворення. Автоморфні і гідроморфні ґрунти.
 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
 Роль часу в ґрунтоутворенні. Стадійність ґрунтоутворення. Вік ґрунтів.
 Діяльність людини як чинник ґрунтоутворення.
 Загальна схема ґрунтоутворення (взаємодія всіх чинників ґрунтоутворення).
Обладнання: презентації, роздаткові дидактичні матеріали, зразки.
Географія ґрунтів і земельних ресурсів : методичні рекомендації до практичних робіт /
укл. : М.М. Проскурняк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун – т, 2012. – 28 с.
Самостійна робота:
За рекомендованою основною та додатковою літературою та інтернет-ресурсами
ознайомтесь із наступними питаннями:
 Історія вивчення ґрунту.
 Методи вивчення ґрунтів.
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/zZWJOVrwFhwouIk
Завдання: Складіть у робочому зошиті один-два проблемні питання, які б
відображали вплив на грунт різних чинників ґрунтоутворення (на практичному
занятті запишіть ці питання на аркуш паперу для відповіді на нього інших
студентів)
Контроль за самостійною роботою: доповідь на лабораторній роботі, відповіді на
питання через дистанційне опитування https://drive.google.com/drive/my-dr

Основна література:
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. - Чернівці, 2003. - С.141—163.
Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: Навчальний посібник. / Іван
Борисович Чорний. – К. : Вища школа, 1995. – С. 62-111.
Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения: Учеб. пособие для студ. геогр.
ф-тов пед. ин-тов. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение, 1976. - С. 21-210.
Позняк С.П. Чинники ґрунтотворення : Навчальний посібник / Степан Павлович Позняк, Єрофей
Никифорович Красєха / Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. – Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана
Франка, 2007. – С.18-47, 70-156, 237-257.
Додаткова література:
Іваницький С.М. Ґрунтознавство : підручник для студ. вищих навч. закл. / Степан Миколайлович
Іваницький, Ганна Романівна Щирба. – Тернопіль : Збруч, 2005. – 228 с
4
 Лабораторне заняття № 2 (6 годин)
Тема: СКЛАД І БУДОВА ГРУНТІВ
Питання для самопідготовки і співбесіди
1. Фазовий склад ґрунтів. Характеристика твердої мінеральної фази:
 гранулометричні елементи ґрунтів; класифікація ґрунтів за переважним
гранулометричним складом (Назаренко І.І., С. 32-37);
 поняття про структуру ґрунту, найголовніші типи структурних агрегатів.
 причини різної щільності й пористості ґрунтів;
 новоутворення і включення ґрунтів.
2. Характеристика твердої органічної фази ґрунту:
 На які три групи сполук поділяють гумусні речовини?
 Поняття про гумати й фульвати, відмінності між ними.
 Як утворюється гумус? Яка роль гумусу в ґрунтоутворенні?
3. Як і чому відрізняється газова фаза ґрунту від складу атмосферного повітря?
Як клімат ґрунту впливає на ґрунтоутворення?
4. Рідка фаза ґрунту:
 Перелічіть форми рідкої води в ґрунті.
 Поясніть відмінності між хімічно і фізично зв’язаною водою.
 Що таке «вільна вода» ґрунту і в яких формах вона перебуває?
 Перелічіть три основні типи водного режиму ґрунтів.
 Як визначається кислотність і лужність ґрунтів? Від впливу яких чинників
залежать показники кислотності чи лужності ґрунтів?
 Поясніть поняття: колоїди ґрунту, колоїдна міцела, гелі і золі в ґрунтах.
Пептизація і коагуляція, їхні причини.
 Яку роль відіграють ґрунтові колоїди? Поясніть зміст поняття «Вбирна
(поглинальна) здатність ґрунту».
5. Жива фаза ґрунту, її складові частини і роль кожної у ґрунтоутворенні.
6. Поняття про профіль ґрунтів. Типи профілів.
7. Основні й перехідні ґрунтові горизонти, їхня індексація (за школами
В.Докучаєва і А.Соколовського). Характеристика кожного ґрунтового горизонту.
8. Класифікація процесів ґрунтоутворення.
9. Поняття про поживність ґрунту, основні елементи мінерального живлення
рослин; їх уміст у різних ґрунтах.
10. Поняття про родючість ґрунту (її типи), та меліорацію ґрунтів.
Форма контролю: усна відповідь, тестування (по 10 б).
Практичні завдання: 1 Вивчити гранулометричний склад ґрунтів:
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/RsK9PKynRK1A1qZ
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/drQy6dt0JPwIEMe
2. Фізичні властивості ґрунту: https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/L3SCaXhzXLzOTOz
3. Гумус: https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/lnui7AWamluKjMj
4. Опис профілю певного ґрунту та процесів ґрунтоутворення в ньому.
Обладнання: презентації, роздаткові дидактичні матеріали, зразки.
Географія ґрунтів і земельних ресурсів : методичні рекомендації до практичних робіт /
укл. : М.М. Проскурняк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун – т, 2012. – 28 с.

5
Самостійна робота:
За рекомендованою основною та додатковою літературою та інтернет-
ресурсами ознайомтесь із наступними питаннями:
 Історія вивчення ґрунту.
 Методи вивчення ґрунтів.
https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/zZWJOVrwFhwouIk
Складіть у робочому зошиті один-два проблемні питання, які б відображали
взаємозв’язки між різними властивостями ґрунтів (на практичному занятті запишіть
ці питання на аркуш паперу для відповіді на нього інших студентів)
Контроль за самостійною роботою: доповідь на практичній роботі, відповіді на
питання через дистанційне опитування https://drive.google.com/drive/my-dr

Основна література:
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. - Чернівці, 2003. - С.24-140.
Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: Навчальний посібник. / Іван
Борисович Чорний. – К. : Вища школа, 1995. – С. 62-111.
Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения: Учеб. пособие для студ. геогр.
ф-тов пед. ин-тов. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение, 1976. - С. 21-210.
Позняк С.П. Чинники ґрунтотворення : Навчальний посібник / Степан Павлович Позняк, Єрофей
Никифорович Красєха / Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. – Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана
Франка, 2007. – С.18-47, 70-156, 237-257.
Додаткова література:
Іваницький С.М. Ґрунтознавство : підручник для студ. вищих навч. закл. / Степан Миколайлович
Іваницький, Ганна Романівна Щирба. – Тернопіль : Збруч, 2005. – 228 с

Практичне заняття № 3 (4 години)

Тема: ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ҐРУНТІВ.
ГЕОГРАФІЯ ҐРУНТІВ ПОЛЯРНИХ і СУБПОЛЯРНИХ ПОЯСІВ,
ЛІСІВ ПОМІРНИХ ПОЯСІВ

Питання для самопідготовки і співбесіди:

1. Основні закономірності поширення ґрунтів.
2. Ґрунтово-географічне районування Землі.
3. Ґрунти полярного і субполярного географічних поясів
https://zoodrug.ru/topic3518.html
а) зона арктичних ґрунтів; http://www.ecosystema.ru/08nature/soil/001.htm
б) зона тундрових ґрунтів. https://zoodrug.ru/topic3517.html
http://www.studfiles.ru/preview/2265529/page:17/ ;
http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/gruntoznavstvo/grunti_poljarnogo_kholodnogo_pojasu/34-1-0-478
4. Ґрунти лісів помірних широт https://zoodrug.ru/topic3513.html
а) ґрунти тайги
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B2%D1%8B

б) ґрунти зон помірних мішаних лісів

а) ґрунти зон помірних широколистяних лісів
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B2%D1%8B

Форма контролю: тестування (до 5б), усна відповідь (до 5б).

Обладнання: тексти лекцій, контурні карти, олівці, карта ґрунтів світу, роздаткові
дидактичні матеріали, презентації
Практичні завдання: 1. Заповніть таблицю “Типи ґрунтів” (додаток 1)
6
 (полярних, субполярних широт, лісів помірних широт).
2. Складіть структурно-логічну схему умов формування і будови одного із типів
ґрунтів полярних і субполярних поясів.
Самостійна робота:
За рекомендованою основною та додатковою літературою ознайомтесь із
наступними питаннями:
 Принципи ґрунтово-географічного районування.
 ґрунти лісотундри і приокеанічних луків
 секторні відмінності ґрунтів;
 ґрунти заплав http://geoknigi.com/book_view.php?id=755
 на контурній карті позначте райони поширення ґрунтів
полярних, субполярних широт, лісів помірних широт
Контроль за самостійною роботою: доповідь на практичній роботі, тестування,
усне опитування, відповіді на питання через дистанційне опитування
https://drive.google.com/drive/my-dr (до 5 б)
Основна література:
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. - Чернівці, 2003. - С.206-245.
Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. К.: Вища шк., 1995. – С.12-156.
Додаткова література і ресурси:
Аношко В.С., Жуковская Н.В., Ковалевская О.М. География почв с основами почвоведения:
Сравнительно-географический анализ факторов почвообразования и почв природных зон
Мира. - Минск : БГУ, 2010. – 20 с.
И.С.Кауричева. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1989. – С.206-213
Самофалова И.А. Современные проблемы классификации почв:
http://pgsha.ru/export/sites/default/faculties/agrohim/cathedras/soil/soil_files/sovremennye_problemy
_klassifikacii_pochv_i.a._samofalova.pdf
Розанов Б.Г. Почвенный покров земного шара. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. - 248 с.
 https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e5/Global_soils_map_USDA.jpg
 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%8B%D0%B5_%D0%BB%D0%B5
%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B2%D1%8B

Практичне заняття № 4 (2 години)

Тема: ГЕОГРАФІЯ ҐРУНТІВ СЕМИАРИДНИХ І АРИДНИХ ЗОН ЗЕМЛІ
 Питання для самопідготовки і співбесіди:
1. Ґрунти семиаридних і аридних областей помірного і субтропічного поясів:
а) ґрунти степів і їхніх аналогів;
б) ґрунти напівпустель і пустель помірних поясів.
в) ґрунти напівпустель і пустель субтропічних поясів.
г) ґрунти зон лісів і чагарників середземноморського типу
2. Ґрунти семиаридних і аридних тропічних і субекваторіальних поясів:
а) ґрунти тропічних напівпустель і пустель.
б) ґрунти опустелених, сухих і типових саван, тропічних рідколісь
Форма контролю: тестування (до 5б), усна відповідь (до 5б).
Обладнання: тексти лекцій, контурні карти, олівці, карта ґрунтів світу, роздаткові
дидактичні матеріали, презентації
Практичні завдання: 1. Заповніть таблицю “Типи ґрунтів” (додаток 1)
(ґрунти семиаридних і аридних широт Землі).
2. Складіть структурно-логічну схему умов формування і будови одного із типів
ґрунтів семиаридних і аридних зон Землі.
7
Самостійна робота:
 На контурній карті світу позначте райони поширення ґрунтів
семиаридних і аридних широт.
 Закінчіть складання структурно-логічної схеми умов формування і будови
одного із типів ґрунтів семиаридних і аридних зон Землі.
 Солончаки, солонці, такири, солоді
Контроль за самостійною роботою: доповідь на практичній роботі, тестування,
усне опитування, відповіді на питання через дистанційне опитування
https://drive.google.com/drive/my-dr (до 56)
Основна література:
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. - Чернівці, 2003. - С.246-289.
Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. - К.: Вища шк., 1995. – С.136-194.
Додаткова література і ресурси:
 Аношко В.С., Жуковская Н.В., Ковалевская О.М. География почв с основами почвоведения:
Сравнительно-географический анализ факторов почвообразования и почв природных зон Мира.
- Минск : БГУ, 2010. – 20 с.
 Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.Н. Польчина, В.А. Нікорич. – Чернівці: Рута, 2003. – 400с.
 Розанов Б.Г. Почвенный покров земного шара. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. - 248 с.
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e5/Global_soils_map_USDA.jpg
 Полевой определитель почв / Южное отд. ВАСХНИЛ, Укр. науч.-исследов. ин-т почвоведения
и агрономии им. А.Н. Соколовского; Под. ред. Н.И. Полупана и др. - К.: Урожай, 1981.
 Почвоведение: Учеб. для с.-х. вузов / Ред. Куричев И.С. - 4-е изд., перераб и доп. - М:
Агропромиздат, 1989. - С.214-3 18, 343-359
 Цыганенко А.Ф. География почв. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1972. - С.212-224
Ґрунти степу: http://collectedpapers.com.ua/soil_science/chornozemni-grunti-stepovoyi-zoni
http://www.activestudy.info/pochvy-stepnoj-zony/
Ґрунти напівпустель і пустель: http://geoknigi.com/book_view.php?id=752
http://geoknigi.com/book_view.php?id=749
Ґрунти лісів середземноморського типу http://geoknigi.com/book_view.php?id=751

Практичне заняття № 5 (2 години)

Тема: ҐРУНТИ ВОЛОГИХ ЛІСІВ СУБТРОПІЧНОГО, ТРОПІЧНОГО,
СУБЕКВАТОРІАЛЬНОГО І ЕВАТОРІАЛЬНОГО ПОЯСІВ.
Питання для самопідготовки і співбесіди:
1. Ґрунти вологих субтропічних лісів;
2. Ґрунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван;
3. Ґрунти постійно-вологих лісів тропічних широт
Форма контролю: тестування (до 5б), усна відповідь (до 5б).
Обладнання: тексти лекцій, контурні карти, олівці, карта ґрунтів світу, роздаткові
дидактичні матеріали, презентації
Практичні завдання: 1. Заповніть таблицю “Типи ґрунтів” (додаток 1)
(ґрунти вологих лісів низьких широт Землі).
2. Складіть структурно-логічну схему умов формування і будови одного із типів
ґрунтів вологих тропічних лісів Землі.
Самостійна робота:
 На контурній карті світу позначте райони поширення ґрунтів
8
 вологих лісів субтропічних і тропічних широт.
 Закінчіть складання структурно-логічної схеми умов формування і будови
ґрунтів вологих лісів субтропічних і тропічних широт.
 Ґрунти гірських областей http://geoknigi.com/book_view.php?id=757
Контроль за самостійною роботою: доповідь на практичній роботі, тестування,
усне опитування, відповіді на питання через дистанційне опитування
https://drive.google.com/drive/my-dr (до 56)
Основна література:
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. - Чернівці, 2003. - С.280-299.
Додаткова література і ресурси:
 Аношко В.С., Жуковская Н.В., Ковалевская О.М. География почв с основами почвоведения:
Сравнительно-географический анализ факторов почвообразования и почв природных зон Мира.
- Минск : БГУ, 2010. – 20 с.
 Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник для студ. природн. спец. вузів /
І.І. Назаренко, С.Н. Польчина, В.А. Нікорич. – Чернівці: Рута, 2003. – 400с.
 Розанов Б.Г. Почвенный покров земного шара. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. - 248 с.
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e5/Global_soils_map_USDA.jpg
 Почвоведение / И.С.Кауричев, Н.П.Панов, Н.Н. Розов и др. Под ред.
И.С.Кауричева. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1989. – С.214-318, 343-359
 Почвоведение с основами геоботаники / Л.П. Груздева, А.А. Яскин,
В.В. Тимофеев и др.; - М.: Агропромиздат, 1991. - С.307-377
 .Почвоведение: Учеб. для с.-х. вузов / Ред. Куричев И.С. - 4-е изд., перераб и доп. - М.:
Агропромиздат, 1989. - С.320-342, 362-381, 383-395
 Цыганенко А.Ф. География почв. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1972. - С.256-265, 225-234
 Ґрунти вологих субтропічних лісів http://geoknigi.com/book_view.php?id=750
 Ґрунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван, постійно-
вологих лісів http://geoknigi.com/book_view.php?id=753
 Наумов В.Д. Ґрунти тропіків і субтропіків та їхнє сільськогосподарське
використання http://www.docme.ru/doc/1112270/2471.pochvy-tropikov
https://www.nrcs.usda.gov/wps/portal/nrcs/detail/soils/survey/class/data/?cid=nrcs142p2_053588

Практичне заняття № 6
АНАЛІЗ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ І ГЕОГРАФІЇ ҐРУНТІВ В УКРАЇНІ (4 ГОДИНИ)
Зміст практичного завдання 1:
1. Виконайте в зошиті таблицю "Типи ґрунтів України". Відкрийте карту “Ґрунти” на
атласу України. Ознайомтесь з її легендою, знаходьте на карті ареали поширення
типів і підтипів ґрунтів і заповніть таблицю:
Тип Умови формування ( клімат, форми рельєфу, склад гірських Території найбільшого
(підтип) порід, рівень залягання ґрунтових вод, поширення
ґрунтів під якою рослинністю)
1 2 3
Назва ґрунтів для опису:
а) дерново-підзолисті; б) торфово-болотні і торф'яники низинні; в) дернові; г) ясно-
сірі і сірі лісові; д) темно-сірі лісові; е) чорноземи типові; ж) чорноземи типові;
з)чорноземи звичайні; и) темно-каштанові; к) солонці; л) бурі лісові, дерново-
буроземні; м) коричневі.
Усно схарактеризуйте будову профілю і властивості схарактеризованих ґрунтів.
9
Практичне завдання 2 (виконується на занятті):
1. Прослідкуйте закономірності поширення ґрунтового покриву по настінній карті ґрунтів, або
карті навчального атласу (виявіть вплив найважливіших чинників ґрунтоутворення) і заповніть
пропуски у таблиці:
Чинники ґрунтоутворення Закономірності Приклади
поширення
1. Клімат На рівнинах – дерново-підзолисті  сірі лісові  чорноземи
а) зміна теплозабезпечення й зональний розподіл опідзолені  ….. чорноземи звичайні  чорноземи
коефіцієнту зволоження з (з півночі на південні  ….. і каштанові ґрунти
півночі на південь південь) (дивись схему роздаткових матеріалів)
а) зміна континентальності На рівнинах – з Межі зональних типів ґрунтів відхиляються з ….. на
…… …
2. Рельєф У горах – висотна На Південному березі Криму сформувалися коричневі
а) зміна температури повітря поясність у ґрунти, на схилах гір - бурі лісові ґрунти (буроземи), а
й кількості опадів з висотою розподілі ґрунтів на яйлах - лучні й чорноземні ґрунти. У Карпатах -
б) місцеві відмінності ……..
рельєфу, які зумовлюють У межах різних У лісостепу, в межах плоских вододільних
різну глибину залягання невеликих форм рівнин переважають чорноземи типові, на горбистих
підземних вод тощо рельєфу вододілах і біля правих крутих берегів річок - сірі
розташовані різні лісові ґрунти, а на заплавах річок - лучні й болотні
види ґрунтів ґрунти;
3. Склад На різних На лесоподібних суглинках середньої і південної частини України
гірських порід, гірських сформувались більш родючі ґрунти (чорноземи, сірі лісові, темно-
(які відрізня- породах каштанові); на пісках - дернові борові, на супісках - малородючі
ються сформувалися дерново-підзолисті ґрунти (на Поліській низовині, та перших
водопро- різні види надзаплавних терасах річок); у горах на міцних гірських породах —
никністю ґрунтів щебенисті ґрунти
тощо)
4. Склад Під різними рослинними угрупованнями, Під деревною рослинністю – кислі (…..);
рослинності як правило, формуються різні ґрунти Під трав’янистою – нейтральні й лужні (…).
5. Діяльність людини … …

3. Як впливають на ґрунтовий покрив України такі фізико-географічні чинники:

а) клімат; б) склад гірських порід; в) рельєф; г) діяльність людини; д) глибина залягання
ґрунтових вод; е) рослинність і діяльність тварин.
4. Користуючись картою атласу установіть закономірності поширення земель різної якості.
5. Складіть модель впливу природних чинників на формування чорноземів типових.

10
Закономірності поширення зональних типів ґрунтів у межах України

11
 Основна література для самостійної роботи:
Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: Навч. посібник. - К.:Вища шк., 1995. -
С.185-197
Булава Л.М., Мащенко О.М. Методика викладання фізичної географії України. Випуск I I I
(Ґрунти) – Полтава: ПОІППО, 1994. – С.2-24
Додаткова література:
 Ґрунти України: http://geomap.land.kiev.ua/soil.html; http://geomap.land.kiev.ua/agrochemical.html
 Булава Л.М. Фізична географія України. Підручник. – Харків: Ранок, 2016. – 224 с.
 Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. – К.: Знання, 2003. – 480 с.
 Полевой определитель почв / Южное отд. ВАСХНИЛ, Укр. науч.-исследов.ин-т почвоведения
и агрономии им. А.Н. Соколовского; Под. ред. Н.И. Полупана и др. - К.: Урожай, 1981. - С.257-310
 Природа Украинской ССР. Почвы/ Н.Б.Вернандер, И.Н.Гоголев, Д.И.Ковалишин и др. – К.:
Наукова думка, 1986. – 216 с.
 Почвы Украины и повышение их плодородия: В 2-х т. Т.1. Экология, режимы и процессы,
классификация и генетико-производственные аспекти / Южн. отд. ВАСХНИЛ, Укр. науч. -
исслед. ин-т. почвоведения и агрохимии им. А.Н.Соколовского; Ред. Н.И.Полупан. - К.:
Урожай, 1988. - Т.1. - С.7-285
 Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України: Навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закл. / М. І. Полупан, В. Б. Соловей, В. І. Кисіль, В. А. Величко; Нац. наук. центр
«Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» УААН. — К.: Колобіг, 2005. — 303 с.
 Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Класифікація ґрунтів України / УААН;
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» /
Микола Іванович Полупан (ред.). — К. : Аграрна наука, 2005. — 300с.
Тихоненко Д.Г. та інші. Практикум з грунтознавства. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 448 с.
https://books.google.com.ua/books?id=zNj1CQAAQBAJ&pg=PA254&lpg=PA254&dq=%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B8+%D1%82%D0%B 8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%
D0%B2%D0%BE-
%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96&source=bl&ots=ATVC9Ya0gg&sig=CBJolDsTtGKqFTku2GieVPjT3rY&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwifnKKQhaHSAhXBCCwKHaQGARwQ6AEIPzAG#v=onepage&q=%D1%87%D0%BE%D1%80
%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-
%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%96&f=false

12
 Практичне заняття № 7
АНАЛІЗ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ І ГЕОГРАФІЇ ҐРУНТІВ НА ПОЛТАВЩИНІ
МЕТА: Продовжити формування навиків складати характеристику ґрунтів території за комплексом
карт, даних довідників та інших джерел інформації.
ОБЛАДНАННЯ: Атласи України (АПУЕР) та Полтавщини. Профілі й карти ґрунтів області.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ й СПІВБЕСІДИ НА ЗАНЯТТІ:

1. Охарактеризуйте основні фактори ґрунтоутворення на Полтавщині.
2. Назвіть домінуючий тип і підтип ґрунтів Полтавщини.
3. Як і чому змінюється ґрунтовий покрив Полтавщини з північного заходу на південний
схід і схід?
4. Як залежить ґрунтовий покрив Полтавщини від рельєфу, залягання ґрунтових вод?
5. Схарактеризуйте найпоширеніші ґрунти Полтавщини.
6. Назвіть несприятливі процеси і явища, характерні для ґрунтового покриву Полтавщини.
7. Які заходи слід здійснювати для покращення якості ґрунтів на Полтавщині?
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ:
Складіть характеристику ґрунтового покриву Полтавщини (у вигляді таблиці схарактеризуйте
найпоширеніші ґрунти):
Тип Види і різновидності. Умови їх
Закономірності поширення
(підтип) ґрунту формування

ПЛАН практикуму: https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/TAp4zmgrjCfxzju

Проаналізуйте за профілем зміни ґрунтового покриву в районі міста Полтави.
САМОСТІЙНА РОБОТА:
Екологічний стан ґрунтів Полтавщини; про систему моніторингу якості ґрунтів Полтавщини,
користуючись додатковою рекомендованою літературою. Ґрунти своєї місцевості.
ЛІТЕРАТУРА ТА РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
а) основна: Полтавська область: Природа. Населення. Господарство — Полтава, 1998. — С.42-49
Методика викладання географії Полтавщини. — Полтава, 1994. — частина 1. — С.54-60.
б) додаткова:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%8
1%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96
Ґрунти Полтавської області. — Харків, 1969. — 76с.;
Агроекологічний атлас Полтавщини/ Ю.С. Голік, О.Е. Ілляш, А.О. Шуліка та інші. – Полтава:
«Оріяна», 2009. – 70 с.
Коваль В. В., Наталочка В. О., Ткаченко С. К., Міненко О. В. Сучасний стан родючості ґрунтів
Полтавської області // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2012_2/076.pdf
Комплексна оцінка родючості основних типів ґрунтів Полтавщини:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vkhnau_grunt/2008/pdf/2008_04_07.pdf
Моніторинг ґрунтів Полтавської області:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2009_4/049.pdf
Стан земельних ресурсів та ґрунтів у Полтавській області:
http://5ka.at.ua/load/ekologija/stan_zemelnikh_resursiv_ta_gruntiv_v_poltavskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10662
Дослідження агроекологічного стану ґрунтів Полтавської області:
http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2011/03/12.pdf
Шляхи підвищення потенціалу ґрунтів Полтавської області:
http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2006/04/r4_4_2006.pdf
Булава Л.М. Ґрунтовий покрив Полтавщини: http://geo.pnpu.edu.ua/soil.php
Форма звіту: перевірка виконаних письмово практичних і самостійних завдань

13
14
Заняття № 8. Навчальний польовий практикум з вивчення ґрунтів (4 год.)
Головні завдання практикуму:
1. Закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів з курсу
ґрунтознавства й географії ґрунтів;
2. Формування уміння опису ґрунтового розрізу;
3. Вивчення ґрунтового покриву Полтави шляхом профілювання і навчальних
екскурсій.
Етапи проходження практики:
I. Підготовчий етап (ознайомлення із картою ґрунтів території,
номенклатурою ґрунтів; вивчення методики ґрунтознавчих досліджень за
даними рекомендаціями та іншими джерелами; підбір обладнання;
рекогносцировочний маршрут).
II. Описання ґрунтового розрізу; аналіз чинників ґрунтоутворення;
III. Вивчення ґрунтового покриву території шляхом профілювання або
навчальних екскурсій.
I. Підготовчий етап.
У розрахунку на бригаду з 5-7 чоловік готується обладнання:
№
п/п Обладнання Кількість (шт.)
1. Лопата штикова або ручний бур 2
2 Ніж ґрунтовий 2
3. Сантиметрова стрічка 1
4. Компас 1
5. Екліметр 1
6. Лінійка на кожного
7. Папка, планшет на кожного
8. Польовий щоденник у твердій обкладинці на кожного
9. Бланки опису ґрунтового профілю 10-20
10. Флакон із соляною кислотою (10 % розчин) 1
11. Піпетка 1
12. Олівці прості і кольорові на кожного
13. Пакети для зразків
14. Карти ґрунтів території
15. Лупа 8-кратна
16. Лакмусові папірці (синій і червоний)
На підготовчому етапі студенти знайомляться із картами ґрунтів області (М
1:200 000) та району практики (М 1:10 000), підготовленими спеціалістами
Полтавської філії Інституту “Укрземпроект”, а також із монолітами (або рисунками)
різновидностей ґрунтів, які зустрічаються в районі практики. Для цього слід
організувати екскурсію до відповідної експозиції Полтавського краєзнавчого музею
або Аграрної академії.
Студенти знайомляться також із матеріалами, зібраними на практиках із
географії ґрунтів в минулі роки, визначниками ґрунтів, допоміжною літературою.

15
 Методика описання ґрунтового розрізу.
Для детального вивчення ґрунту закладають ґрунтовий розріз (яму або
шурф). При закладанні ями слід враховувати певні правила:
 Вона розташовується в межах найбільш типової різновидності ґрунтів (для
Полтавщини – чорноземів типових, опідзолених ґрунтів);
 Профіль ґрунту не повинен бути порушеним антропогенним впливом, ерозією, а
фітоценоз – у більш-менш природному стані.
Глибина і довжина ями повинна бути 1,5-2,5 м, ширина – 1 м. Стінка ями, за
якою буде описуватись розріз ґрунту, повинна бути освітлена сонцем. Для зручності
копати яму можна ступінчасто.
Вийнятий ґрунт із різних горизонтів складається окремо і засипається після
закінчення робіт у зворотному порядку.
Перед описом розрізу передню стінку потрібно вирівняти і далі постійно
зачищати. На основі попереднього вивчення забарвлення, структури, механічного
складу ґрунту виділяють генетичні горизонти, відмічаючи їх межі на стінці рискою.
У польовому журналі описуються умови і чинники ґрунтоутворення на ділянці
закладання майбутнього розрізу за планом: географічне положення, характер мезо- і
мікрорельєфу та розташування розрізу на їх елементах, рослинний покрив,
використання ділянки, її стан.
Потім описується у польовому журналі (або спеціальному бланку) зачищений
ґрунтовий розріз (див. зразки у додатку). Кожний генетичний горизонт описується
за типовим планом:
Генетичні горизонти Опис кожного з горизонтів
Індекс Глибина від
поверхні (см)
А0 0-3 Колір, вологість, структура, механічний
А1 3-22 склад, щільність, новоутворення,
А1А2 22-28 включення, характер переходу, індекс
А2В 28-40 горизонту
В 40-70
ВС 70-90
Розглянемо більш детально кожний пункт опису генетичного горизонту:
а) виміряти глибину першого від поверхні горизонту ( в сантиметрах) і записати в
бланк;
б) колір горизонту (основний, відтінки, інтенсивність і насиченість кольору).
Основні кольори:
чорний сірий жовтий бурий білий
інтенсивно- буро- бурувато- чорно- жовтувато-
сірувато- темно- охристо- сіро- палево-
сіро - світло- світло- темно-
бурувато- білесо- світло-
буро- голубувато- палево-
жовто-
червоно-

16
в) вологість (описується для верхнього горизонту; для більш глибоких горизонтів,
якщо немає різниці у вологості, характеристика не записується):
 Сухий (від дотику поверхня горизонту пилить, не холодить руку, при висиханні
не світлішає);
 Свіжий (не пилить, ледь холодить руку, рука не мажеться, ледь світлішає при
висиханні і темніє при додаванні води);
 Вологий (у руці відчувається волога, на руку налипають окремі структурні
частинки, ущільнюється в грудочки);
 Сирий (при легкому стисненні перетворюється на круту тістоподібну масу);
 Мокрий (при стисненні у руці виділяється вода, іноді вода просочується із стінок
розрізу);
г) Механічний склад значною мірою визначає інші властивості ґрунтів. Для його визначення
необхідно змочити ґрунт і спробувати скачати шнур якомога меншого діаметру.
д) Структура ґрунту визначається за характером природного подрібнення. Для її
визначення із відповідного горизонту вирізають пробу об’ємом 1 дм3 і обережно
натисненням пальців намагаються розламати її в різних напрямках. Згадайте, на які
зовнішнім виглядом і розміром структурної одиниці класифікуються. У природі
структура ґрунту, як правило, буває змішаною. Так, у горизонті “А” чорноземів можуть бути
агрегати від крупногрудочкуватих до дрібнозернистих. У такому випадку структура описується
подвійною назвою:
“грудочкувато-зерниста”, “зернисто-грудочкувата”, ставлячи останнім ті структури,
які переважають. Для горизонту А2 характерна пластинчасто-листувата структура, В
– горіхувата.
е) Щільність ґрунту залежить від механічного складу, структури, ступеня
зволоження. Описується в залежності від спротиву ґрунту при вдалюванні в нього
кінчика ножа, а також з яким зусиллям входить є) Включення – це не зв’язані
генетично з утворенням горизонту частини: корені рослин (вказується їх
чисельність і розміри), продукти діяльності тварин, уламки гірських порід, не
зв’язані з материнською породою (як правило, антропогенного походження). Так,
для сірих лісових ґрунтів характерні іржаві, вохристі плями і примазки (заліза,
марганцю); білесо-сіра присипка кремнезему, буро-чорна інкрустація на поверхні
окремих структурних елементів. Для нижніх горизонтів чорноземів характерні
карбонатний псевдоміцелій, плями борошнистого вапна, журавчики тощо.
Більш детальна класифікація новоутворень (за С.О. Захаровим, 1929)
подається у додатку. Для виявлення новоутворень потрібно уважно вивчати як
проби, так і стінку розрізу (при необхідності за допомогою лупи).
з) Характер переходу між горизонтами. Відзначають характер переходу до
горизонту, що лежить нижче. За ступенем прояву виділяють такі градації переходів:
1- різкий (зміна на протязі до 2 см), 2 - чіткий (до 2-5 см), 3 –поступовий (до 5-12
см), дифузний (>12 см).
За формою малюнка нижньої межі горизонту виділяють такі типи переходів:
1 – рівний, 2 – хвилястий (язики потоків ширше своєї глибини), 3 –язиковий (язики
потоків глибше ширини); 4 - переривчастий несуцільний (затоки окремими
тріщинами).
и) Індекс горизонту. Після опису горизонту визначають його генетичну назву і в
бланк занотовують відповідний індекс.
17
 Найбільш часто зустрічаються такі горизонти:
А0 – лісова або лучна підстилка, степова повстина;
Ад – дернистий, складається наполовину із коренів;
А – гумусово-акумулятивний;
А1 – гумусово-елювіальний;
Т – торф’яний (>70 % рослинних залишків);
ТА –торф’яно-перегнійний (складається із дуже розкладених, уже невидимих
рослинних залишків, чорний мажеться, неміцної і пилувато-зернистої структури, на
окультурених торф’яниках);
Ат - торф’янистий (містить до 50 % рослинних залишків);
Аор – орний;
А1А2 – гумусовий, який має ознаки опідзолення (вимивання);
А2 – елювіальний (вимивання), освітлений, має плитчатий тип структури;
В - ілювіальний (вмивання), перехідний до материнської породи, збагачений
глинистими частинками, окислами і тому має різні відтінки бурого кольору,
міцний, із горіхуватою або призматичною структурою.
Види ілювіального горизонту: А2В (елювіально-ілювіальний), Вк (вмивання
карбонатів), Вч (вмивання залізо-марганцевих стяжінь і пунктацій), Вп (наявність
твердих залізо-марганцевих концентрацій), Ва (вмивання гумусу), С –
ґрунтоутворююча порода;
Д – підстилаюча порода, яка залягає нижче ґрунтоутворюючої;
G – глеєвий горизонт сизого кольору, утворений внаслідок надлишкового
зволоження. При наявності глеєвого процесу в інших горизонтах ставиться літера g
(Аg, Bg тощо);
М – мергелистий, зустрічається на лучних ґрунтах. Зрідка зустрічається ортзандовий
(R – пісок, сцементований окислами заліза), ортштейновий (Rд - твердий
оруднілий), псевдофібровий (Pf – тонкі, бурі або червонувато-бурі ущільнення, які
чергуються з піском) тощо.
Після описання одного горизонту слід приступити до описання наступного.
Після описання всіх генетичних горизонтів визначається глибина, інтенсивність
і характер (суцільне, плямами, потоками) скипання, яке характеризує наявність у
ґрунтів карбонатів кальцію. Для цього вниз по профілю тоненьким струменем
направляється 10% розчин соляної кислоти. Лінія скипання визначається за
виділенням пухирців вуглекислого газу. Визначається також реакція ґрунтового
розчину (за допомогою лакмусового папірця). Для цього у фарфорову або скляну
посудину кладуть червоний і синій лакмусові папірці, засипають їх наполовину
ґрунтом і зволожують дистильованою водою. Через 15 хвилин папірці виймають.
Якщо синій папірець почервонів, то ґрунт має кислу реакцію, а якщо червоний
папірець посинів, то – нейтральну. З’ясовується змитість ґрунтів. Так, для сірих
лісових ґрунтів слабозмитими є різновидності, коли змита верхня частина горизонту
А1, середньозмитим - А1А2, сильнозмитими – горизонт А1 повністю, частково – А2В.
Назва ґрунту дається за результатами детального опису ґрунтового розрізу
згідно прийнятої в Україні класифікації (Полевой определитель почв /под ред.
Полупана Н.И. и др. – К.: Урожай, 1981. – 320 с.)
Нижче наводиться номенклатурний список основних типів і підтипів ґрунтів
околиць Полтави та характерний набір їх генетичних горизонтів.
18
 Тип, підтип ґрунтів Індекси горизонтів, їх потужність (см)
I. Сірі лісові
а) темно-сірі лісові А1- А1А2В – В –ВС –С
нижня межа 37 - 68- 105-125- …
б) сірі лісові А1А2 – В – ВС –С
нижня межа 30 - 100- 120 - …
в) ясно-сірі лісові А1 -А2 – В –ВС –С
нижня межа 15 -25 -95- 120 -…
II. Чорноземи опідзолені А1-А1В – В –ВС –С
нижня межа 40 – 75 –116- 140- …
III. Чорноземи типові А-АВ –ВС –С
нижня межа 50- 125-175-…

Типовий опис профілю чорноземів опідзолених

Індекс Глибина (см) Опис горизонтів
А1 0-40 Темно-сірий, білесуватий від присипки
кремнезему, важкосуглинистий,
грудочкувато-зернисто-горіхуватий (в орному
шарі – дрібнозернисто-грудочкуватий),
перехід поступовий
А1В 41-75 Темнувато-сірий із буруватістю,
дрібногоріхувато-грудкуватий, ущільнений, із
слабим нальотом борошнистого кремнезему,
рідкими червоточинами, перехід поступовий
Ва 76-116 Сіро-бурий, плямистий, крупно горіхувато-
призмовидний із бурим лакуванням у місцях
зломів
117-140 Сірувато бурий, пизмовидно-грудочкуватий,
ВС щільний, перехід різкий хвилястий
Ск 140-180 Бурувато-палевий лесоподібний суглинок із
карбонатами у вигляді прожилок або плісняви

Глибина залягання карбонатів 140 см. Реакція ґрунту нейтральна. Профіль

незмитий.
Різновидність ґрунту: “Чорнозем опідзолений важкосуглинистий незмитий”
Типовий опис профілю чорноземів типових
Індекс Глибина (см) Опис горизонтів
А 0-48 Темно-сірий, грудочкувато-зернистий (в
орному шарі – пилувато-грудочкуватий),
середньосуглинистий, ущільнений, перехід
поступовий
Авк 49-90 Темно-сірий із буруватим відтінком, неміцно-
грудочкуватий, слабоущільнений, з
чисельними червоточинами і кротовинами,
19
 карбонатний, перехід поступовий
АВк 91-125 Сірий із буруватим відтінком
неміцногрудочкуватий, слабоущільнений, з
карбонатами у формі псевдоміцелію, перехід
поступовий
ВСк 126-175 Сірувато-буруватий, неміцногрудочкуватий, пухкий,
із карбонатним псевдоміцелієм, перехід поступовий
Ск 176-200 Лесовидні суглинки бурувато-палеві
Глибина залягання карбонатів 50 см.
Різновидність ґрунтів: “Чорноземи типові надпотужні малогумусні
невилугувані середньокарбонатні незмиті”

Типовий опис профілю ясно-сірих лісових ґрунтів

Індекс Глибина (см) Опис горизонтів
А0 0-2 Малопотужна лісова підстилка
А1 2-15 Ясно-сірий (білесуватий), грудочкувато-
плитчастий, середньо-суглинистий,
слабоущільнений, збагачений присипкою
кремнезему, перехід ясний
А2 (А2А1) 16-25 Брудно-білесий, складається із кварцу і
польового шпату, тонкоплитчастий або
листуватий, пухкий, перехід ясний
Ва 26-50 Бурий із білесими плямами і налітом
присипки кремнезему, слабим лакуванням на
гранях і тріщинах, крупногоріховидний,
щільний, перехід ясний
51-100 Бурий призматичний із червоно-бурим
В лакуванням на гранях, щільний, перехід
поступовий
101-120 Червоно-бурий, призматично-грудочкуватий,
ВС ущільнений, перехід ясний
Св 121-146 Буро-палевий, грудочкуватий,
слабоущільнений, перехід різкий
Ск 147-170 Буро-палевий лесовидний суглинок із
псевдоміцелієм карбонатів
Глибина скипання карбонатів 150 см (суцільна). Реакція ґрунту сильнокисла.
Назва різновидності ґрунту: “Ясно-сірий лісовий середньо-суглинистий
незмитий на лесоподібних суглинках”.

Типовий опис профілю сірих лісових ґрунтів

Глибина (см) Опис горизонтів
Індекс
А0 0-2
Лісова підстилка малопотужна

20
 А1А2 2-30 Сірий, зернисто-дрібногрудочкуватий з
плитчастий поділом, слабо ущільнений,
легкосуглинистий, на структурних елементах
– значна білеса присипка кремнезему, густо
пронизаний коренями рослин, перехід ясний
Ва 31-56 Сіро-бурий, із затоками гумусу, білесими
плямами кремнезему, крупно-горіхуватий,
щільний, на структурних гранях із слабким
червоно-бурим лакуванням; перехід
поступовий
57-100 Бурий, призматичний з червоно-бурим
В лакуванням, слабою присипкою кремнезему,
щільний, перехід поступовий
ВС 100-120 Червонувато-бурий, призматично-
грудочкуватий, ущільнений, перехід ясний
Св 121-135 Буро-палевий, грудочкуватий із слабими
бурими потоками глини, слабоущільнений,
перехід різкий
Ск 136-160 Бурувато-палевий лесовидний суглинок з
прожилками карбонатів
Глибина залягання карбонатів 140 см (суцільно). Реакція ґрунту кисла.
Назва різновидності ґрунту: “Сірий лісовий легкоглинистий незмитий на
лесоподібних суглинках”.
Типовий опис темно-сірих лісових ґрунтів
Індекс Глибина (см) Опис горизонтів
Ао 0-1 Лісова підстилка слабо виражена, складається
із залишків трав’янистої і деревної
рослинності
А1 1-37 Темно-сірий, грудочкувато-зернистий,
ущільнений, важкосуглинистий, густо
пронизаний коренями рослин і переритий
дощовими червами, із білесуватою
присипкою кремнекислоти, перехід ясний
А (А1А2) 38-68 Темно-сіро-бурий, грудочкувато-горіхуватий,
до низу – горіхуватий, щільний,
легкосуглинистий, із коренями рослин,
рідкими червоточинами, білесуватою
присипкою кремнекислоти, перехід ясний
Ва 69-80 Бурий, із білесими нальотами кремнезему,
крупно-горіхуватий, щільний, перехід
поступовий

21
 81-90 Бурий, призматичний, грані покриті червоно-
В бурим лакуванням, щільний, перехід
поступовий
90-104 Червонувато-бурий, призматично-
ВС грудочкуватий, ущільнений, перехід ясний
Св 105-120 Палево-бурий, грудочкуватий, слабо
ущільнений, перехід різкий
Ск 121-150 Буро-палевий лесовидний суглинок,
карбонати у вигляді псевдоміцелію, рідше –
прожилків
Глибина залягання карбонатів 130 см (суцільна). Реакція ґрунту слабокисла.
Профіль незмитий.
Назва різновидності ґрунту: “Темно-сірий лісовий важкосуглинистий незмитий
на лесовидних суглинках”.

22
Додаток 1
«Характеристика типів ґрунтів Землі»
Умови ґрунтоутворення Характеристика
Типи і Природні зони, підзони Температура Опади Основні
(за переважним типом Водний Будова ґрунтового процеси Вміст
підтипи Літо Зима Актив. річна Коеф. сезон режим рН
ґрунтів
рослинності темпер кіл-ть зволож. профілю грунтоутво- гумусу
°С. °С. > 10 °С. ність
(мм) рення
Но – мохова або лишайникова
підстилка;
Арктичні Н – гумусовий, коричнево-бурий, Кріогенез,
ґрунти: зернистий, тріщинуватий, озалізнення
а) Арктичні пустелі До
-20
150- 1-4% 6,4-
потужністю 4-10 см; поверхневе.
а) пустельні … До 400 1,5 Рівном. Промивний HP – бурий, брилистий,
Оглеєння слабо Переважають
б) Арктичні тундри +3 200 6,8
б) типові -40 тріщинуватий, грудкувато- виражене
фульвокислоти

гумусові горіхуватий, потужністю 35-45 см; (аеробний режим)

Р – материнська порода , уламки
буруватого кольору.

23
 Додаток 2. Основні ґрунтові горизонти (індекси за школою В.В.Докучаєва)
А – гумусовий – поверхневий горизонт акумуляції органічної речовини, в ньому
накопичуються гумус. Залежно від його характеру виділяють наступні горизонти.
Ао – лісова підстилка, що складається з розкладається лісового опаду (листя, хвоя, гілки).
Ад – дернина – поверхневий горизонт, сильно переплетений і скріплений корінням
трав’янистих рослин.
A1 – гумусово-елювіальний горизонт, в якому поряд з накопиченням гумусу відбувається
руйнування і часткове вимивання органічних і мінеральних речовин.
Аор. – орний поверхневий гумусовий горизонт, підданий механічній обробці.
У болотних ґрунтах верхній горизонт складається з торфу – маси напіврозкладених рослин:
T1 – торф’яної неразложенном – торф’яної горизонт, в якому рослинні залишки повністю
зберегли свою початкову форму.
Т2 – торф’яної среднеразложенний – торф’яної горизонт, в якому рослинні залишки лише
частково зберегли свою форму у вигляді обривків тканин.
Т3 – торф’яної розкладений – торф’яної горизонт, який представляє собою суцільну
органічну мастку масу без видимих слідів рослинних залишків.
ТА – торф’яної мінералізований – орний торф’яної горизонт, змінений в процесі осушення та
обробки.
А2 – елювіальний – горизонт інтенсивного руйнування мінеральної частини ґрунту і
вимивання продуктів руйнування. Він розташовується під гумусовим горизонтом і має світле
забарвлення (сіру, білясту, палевий); за походженням цей горизонт буває підзолистий
(кислотний гідроліз мінералів і винос продуктів руйнування), осолоділий (лужний гідроліз
мінералів і винос продуктів руйнування), глеево-елювіальний або псевдоглеевий (
руйнування і винесення продуктів ґрунтоутворення на кордоні з підстилаючих водотривких
горизонтом).
Під елювіальний горизонтом (у підзолистих, сірих лісових ґрунтах, солодях) формується
горизонт В, що відрізняється за своїми властивостями від будь-якого поверхневого
горизонту.
В – іллювіальний горизонт, до якого вмиваются і де частково накопичуються продукти
ґрунтоутворення. В залежності від вмитих речовин розрізняють такі горизонти.
Bh – іллювіально-гумусовий горизонт кавового кольору через вміст залізисто-гумусових
речовин.
Bt – іллювіально-залізистий горизонт охристого або коричневого кольору, що містить
залізисті продукти руйнування мінеральної частини верхнього горизонту.
Вк – іллювіально-карбонатний горизонт, часто містить карбонатні новоутворення у вигляді
пухкого скупчення карбонатів кальцію.
У ґрунтах, які не мають елювіального горизонту (в чорноземах, каштанових ґрунтах), в яких
не проявляється вертикальне переміщення речовин, горизонт В називається перехідним від
гумусово-акумулятивного до материнської породи.
За інтенсивністю темного забарвлення і характером складання він підрозділяється на
подгоризонти В1 і В2.
G – глейові горизонт – формується в болотних і заболочених ґрунтах в умовах постійного
надмірного зволоження. Він забарвлений в сизі, блакитні тони утворюються тут сполуками
двовалентного заліза і марганцю. Відрізняється безструктурної і низькою пористістю.
В умовах тимчасового надмірного зволоження глеюваті може виявлятися і в інших
горизонтах профілю. В цьому випадку до основного індексу додають букву «g», наприклад
A2g, Bg.
С – материнська гірська порода – горизонт, слабо порушене ґрунтоутворювального
процесами і не має ознак описаних вище ґрунтових горизонтів.
D – підстилаюча порода – виділяється в тому випадку, коли ґрунтові горизонти утворилися
на одній породі, а нижче лежить інша порода, що відрізняється літологічних властивостями.

24
 Додаток 3. Географічна зональність геохімічних процесів у корі вивітрювання

(за К.І. Лукашевим, І.П. Герасимовим, М.А. Глазовською )

Групи осн. типів Типи кори вивітрювання Геохімія Умови вивітрювання та Зональність Основні
ландшафтів процесу міграції елементів ґрунтових вод та їх типи ґрунтів
мінералізація

1 Полярні пустелі та Літогенний (уламковий) Утвоюються Низькотермічні умови Ультра-прісна Тундрово-глеєві

тундри механічні суміші, вивітрювання. Повільні гідрокарбонатна.
хімічні елементи хімічні та біохімічні Солей 0,1-0,2 г/л
виносяться слабо, руйнування. Ґрунтові
розвиваються розчини – кислі
окисно-відновні
процеси

2 Ліси помірного поясу Сіалітно-глиногенний Утворення суміші Середньотермічні та Гідрокарбонатно- Підзолисті (в

(каолінітовий) гідратів Si, Al, Fe. середньовологі умови кальцієва. Солей 0,2- континентальному
Накопичення SiO вивітрювання, активна 0,5 г/л секторі), сірі та бурі
в підзолистих роль гумусових кислот, лісові (у приокеанічних)
горизонтах. низхідна міграція
Вилуговування розчинів. Ґрунтові
Cl, Na, Ca, Mg та розчини кислі
ін.

3 Степи та напівпустелі Сіалітно-карбонатний Утворення суміші Умови вивітрювання Хлоридно- Чорноземи, каштанові та
помірного поясу (монтморілонітовий) гідратів Si, Al, Fe, перехідні, від сульфатна. Солей 0,5 бурі сухостепові
накопичення Ca, середньотермічних та г/л в степах, та
Mg, K частково середньовологих до напівпустелях
Na, але в високотермічних та 1-10 г/л
основному Ca посушливих. Активні
гумінові кислоти,
висхідна міграція
ґрунтових розчинів.
Ґрунтові розчини
нейтральні або
слаболужні

25
4 Пустелі та напівпустелі Сіалітно-хлоридно- Утворення Високотермічні умови Хлоридна. Солей 10- Примітивні пустельні
субтропіків та тропіків сульфатний гідратизованих вивітрювання при 50 г/л (сіроземи та червоно-
продуктів недостатній вологості. бурі)
вивітрювання Активні
(сіалітів) псевдотермічні
процеси. Незначна
роль організмів в
процесах накопичення
та міграції елементів

5 Сезонно-вологі ліси і Сіалітно-феритний Проявляється Високотермічні, Сульфатно- Коричневі при зимовому

савани субтропіків і (червоноземний) процес алітизації сезонно вологі умови карбонатна та зволоженні
тропіків – накопичення вивітрювання. Під час сульфітно-хлоридна. (середземноморські),
гідратів оксидів засухи нейтральні Солей 1-20 г/л жовті при літньому
Fe, Al, Mn . виніс розчини підтягуються (східноприокеанічні
карбонатів та до поверхні, субтропіки), червоні
кремнекислот обезводнюються ґрунти саван та рідколісь
вторинні мінерали та (мусонні тропіки)
оксиди заліза, в сезон
опадів – вилуговування

6 Вологі ліси Фералітний Дуже активні Високотермічні та Прісна, органічно- Опідзолені (фералітні)
екваторіального, (латеритний) процеси алітизації високовологі умови кремнеземна. Солей
субекваторіального та та опідзолення. вивітрювання. Активне 0,1-1 г/л
тропічних поясів Утворюються вилуговування та
фераліти мінералізація мінералів
та їх сполук. Ґрунтові
розчини у верхніх
шарах – сильнокислі, в
нижніх – нейтральні
або слаболужні

26