МЛнім 11-21 Хомич Анна

1. Опрацювавши текст С. Кримського «Філософія - авантюра

духу чи лiтургiя смислу», дайте вiдповiдь на питання: у чому
полягас духу чи “подвійність” поняття філософії?
2. Виберіть цитату iз даного тексту (ту, яка Вас зацікавила) i
прокоментуйте її.
3. Опрацюйте текст М. Мамардашвілі “Як я розумію філософію”
i прокоментуйте поняття «філософська пауза».
4. Оберіть ту цитату з тексту, яка здасться вам актуальною і
цікавою для обговорення і прокоментуйте її

1)Філософія наштовхує людей на самобудівництво, самоаналіз, надає сенсів

людським надіям, безвиході, сумнівам і конфліктам. Тільки ця наука здатна
поставити перед людиною всі проблеми її існування, які призводять до
роздумів щодо безодні існування. Саме тому філософія є літургією смислу.
Але в той самий час вона не уникає авантюри духу. Ця наука не відкидає
бажання наблизитись до чогось незбагненного та вічного. Позитивна наука
заперечує абсолют, безкінечність таємничої частини буття. А філософія
розділяє ризик небезпечності знання за кордонм всевладності емпіричного
дослідження, хоча і притистоїть як раціональна діяльність містиці.

2) У цьому тексті мене зацікавила цитата Ф. Ніцше: «В людині тварь та

творець поєднані інтегрально. В людині є матеріал, уламок, надміра, глина,
грязюка, безглуздя, хаос. Але в людині є і творець, ваятель, твердість молота,
божественний споглядач та сьомий день — чи розумієте Ви цю суперечність?».
Можливо я не повністю можу осягнути всієї глибини цієї думки, але деякі
висновки я для себе зробила.
Людина не може бути тільки «поганою» чи «хорошою». У кожного з нас є як і
позитивні риси характеру , так і негативні. Немає універсальних характеристик
для чогось поганого, або хорошого. Кожна людина поєднує в собі і добро, і
зло. Але те чи інше інколи може переважати, саме так ми і визначаємо
загальну характеристику когось. Людина здатна руйнувати одне, але в той
самий час будувати щось інше. Ми можемо зносити все на нашому шляху,
вносити в життя суцільний хаос, безглуздя, але ми можемо і творити щось,
бути сильними духом. Ці два світи, які живуть всередині кожного з нас -
нероздільні.
Але людина, як істота, яка здатна вдосконалюватись та розвиватись сама
може обирати ким їй бути: творцем чи руйнівником.
3) Будь яку справу можна представити як послідовність актів. І в моменти
становлення філософського знання, коли спалахує такий внутрішній акт якраз
і виникає філософська пауза, пауза причетності до якогось первинного акту.
Це немов точка, в який ти зупинився. Це точка великої напруги всіх людських
зусиль, яка ніяк не реалізована у спонтанних вчинках, справах і навіть емоціях.
Ця точка є початком криниці переживань.

4)” є певний шлях до філософії, який пролягає через наші власні випробування,
завдяки яким ми набуваємо незамінного унікального досвіду”
Щоб «зрозуміти» філософію неможливо просто прочитати певну літературу
або послухати якийсь підкаст. Шлях до філософії прокладений через людські
страждання. Кожного разу, проживаючи, негативні події, ми робимо
величезний крок вперед по цій дорозі. В моменти, коли ми переповнені
переживанням, болем чи ненавистю, світ немов випирає нас з самих себе, тим
самим даючи змогу нам усвідомити якусь істину. Ми завмираємо, кам’яніємо
та думаємо. Якраз у такому стані ми можемо зрозуміти багато речей. Але
прожити негативний досвід також недостатньо. Нам слід не лише зупинятись,
а й задавати питання: «а чому це так мене вразило, чому викликало саме ці
емоції?» Ми здатні щось зрозуміти тільки у стані завмирання в радості чи
стражданні. Головне не втратити цей шанс, який життя явно для чогось нам
дає.