Міністерство освіти і науки України

Українська академія друкарства

Кафедра комп’ютеризованих комплексів поліграфічного
і пакувального виробництв

ПОЛІГРАФІЧНЕ УСТАТКУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Частина ІІ
ДРУКАРСЬКЕ УСТАТКУВАННЯ

для студентів спеціальностей:

151 – «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані
технології»
186 – «Видавництво та поліграфія»
076 – «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

Львів – 2017
Чехман Я. І., Кравчук І. М., Шустикевич А. І. Поліграфічне
устаткування: методичні вказівки до виконання лабораторних
робіт. Частина ІІ. Друкарське устаткування. Львів : Укр. акад.
друк., 2017. 46 с.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри

комп’ютеризованих комплексів поліграфічного і пакувального
виробництв (протокол № 7 від 29 грудня 2016 р.)

Уклали:
Чехман Я. І. – професор кафедри ККППВ
Кравчук І. М. – доцент кафедри ККППВ
Шустикевич А. І. – доцент кафедри ККППВ

Відповідальний за випуск:
Регей І. І. – професор кафедри ККППВ

Верстання: Кравчук І. М.

Підписано до друку 29.12.2016 р.

Формат 60×84/16. Папір офсетний.
Тираж 50 прим. Зам. №____

Українська академія друкарства

79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 19

Віддруковано в НВЛПТ УАД

79000, м. Львів, пл. Митна, 1

2
 ВСТУП
Мета лабораторних робіт з курсу «Поліграфічне устаткування»
(розділ ІІ, «Друкарське устаткування») – вивчення технологічного
процесу роботи друкарського устаткування, конструкції основних ме-
ханізмів і машин, ознайомлення з налагоджуванням і регулюванням
окремих вузлів і механізмів, можливими неполадками в роботі.
Лабораторні роботи проводяться в лабораторії друкарських ма-
шин кафедри комп’ютеризованих комплексів поліграфічного і паку-
вального виробництв (вул. Коцюбинського, 21), у навчально-вироб-
ничій лабораторії поліграфічних технологій пл. Митна, 1 та вул. Лича-
ківська, 3.
Для успішного закріплення знань на початку кожного заняття
проводиться усний контроль попередньо засвоєного матеріалу, необ-
хідного для проведення лабораторної роботи. Для цього студенти по-
винні опрацювати літературу, перелік якої наводиться в кінці кожної
лабораторної роботи.
На першому лабораторному занятті викладач проводить загаль-
ний інструктаж з техніки безпеки. При виконанні лабораторних робіт
студенти повинні додатково вивчити особливості безпечного обслуго-
вування друкарського устаткування.
Звіт до виконаної лабораторної роботи повинен відповідати ви-
могам, які перелічені в пунктах «Зміст звіту», або задекларованих ви-
кладачем, і підлягає захисту на наступному лабораторному занятті.
Студенти, які не представили звіт або отримали незадовіль-
ну оцінку під час опитування до виконання наступної лаборатор-
ної роботи не допускаються.
Студенти, які з поважних причин пропустили лабораторні за-
няття, повинні його відробити в узгоджений з викладачем (інженером
лабораторії) час.
До написання модулю з дисципліни студенти допускаються
тільки після виконання і захисту всіх лабораторних робіт.

3
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЙОМСТВО З ДРУКАРСЬКИМ
УСТАТКУВАННЯМ В ЛАБОРАТОРІЇ ДРУКАРСЬКИХ
МАШИН

Тривалість роботи – 4 години.

Мета роботи: вивчити загальну будову характерних типів дру-
карських машин, складові частини та їх призначення, необхідні умови
одержання відбитка.
Загальні відомості
Друкування  процес, у результаті якого отримують ідентичні
барвникові або безбарвні рельєфні зображення запрограмованого змі-
сту на папері чи іншому матеріалі або виробах з них. Процес друку-
вання полягає в нанесенні фарби на друкарську форму, а відтак, без-
посередньо або через поверхню проміжкового циліндра, в передачі
фарбового зображення на папір. Передача фарби відбувається під дією
тиску. Величина цього тиску не повинна виходити за межі допустимо-
го інтервалу, який залежить від способу друку, властивостей фарби,
паперу і характеру продукції (останнє – для машин високого друку). З
метою забезпечення величини тисків в заданих інтервалах контакт
виконавчих органів друкарського апарату відбувається через пружно-
еластичну прокладку, яку називають декелем. Декелі бувають різної
товщини (0,3 – 4,0 мм) і складаються із різних матеріалів. До їхнього
складу можуть входити спеціальні види паперу і картону, коркове по-
лотно, спеціальні синтезовані композиції тощо. В офсетних машинах
використовують спеціальні полотнища, що є багатошаровою гумотка-
нинною конструкцією загальною товщиною близько 2 мм.
Друкарські машини за способом друку бувають високого, плос-
кого, глибокого і спеціальні. Для перших трьох способів визначаль-
ним є характер друкарської форми: при високому друці – друкарські
елементи, на які наноситься фарба, знаходяться вище за проміжкові; при
плоскому друці вони знаходяться в одній площині, а фарба покриває
друкарські елементи завдяки їхнім олеофільним властивостям; при
глибокому друці форма містить на поверхні мініатюрні, по-різному
4
заглиблені комірки, які заповнюються рідкою фарбою, надлишок якої
знімається з поверхні форми спеціальним ножем – ракелем.
Для кожного з розглянутих способів друку фарбове зображення
може передаватись на папір безпосередньо, контактуючи з ним, або
через поверхню проміжкового, так званого офсетного циліндра. Наяв-
ність у друкарському апараті офсетного циліндра, з закріпленою на
ньому каліброваною пружно-еластичною прокладкою (офсетним гу-
мотканинним полотнищем (ОГТП), дозволяє істотно зменшити тиски
при друкуванні і покращити якість друку. Машини, в яких друкування
відбувається з плоских форм через офсетні циліндри називаються оф-
сетними. По геометрії друкарські форми бувають плоскими і у вигляді
циліндрів. Сам контакт при передачі зображення може відбуватись
між двома циліндрами, між циліндром і плитою та між двома плита-
ми. В перших двох випадках зображення передається поступово, в
третьому – одночасно. Відповідно за цією ознакою друкарських апа-
ратів машини називають ротаційними (рис. 1.2 в, г), плоскодрукарсь-
кими (рис. 1.2 б) і тигельними (рис. 1,2 a).
Друкування може відбуватись на папері, що подається до дру-
карського апарату у вигляді аркушів (такі машини називають аркуше-
вими) і на папері, що подається у вигляді стрічки (такі машини нази-
вають рулонними).
У тигельних машинах плоска друкарська форма 1 періодично
контактує з аркушем 2, розміщеним на декелі 3, що закріплений на
тигелі 4. В плоскодрукарських машинах аркуш, який утримується –
захоплювачами 2, вводиться циліндром 3 у контакт із плоскою фор-
мою 4, що пересувається йому назустріч. На робочій частині циліндра
закріплено декель 5.
У ротаційній офсетній машині (рис. 1, в) захоплювачі 1 друкар-
ського циліндра 2 перехоплюють від форгрейфера аркуш і доводять
його до контакту з офсетним циліндром 3, який несе зображення отри-
мане в результаті контакту з формним циліндром 4. Аркуш із відбит-
ком передасться у захоплювачі вивідного транспортера.
У рулонній ротаційній машині високого друку (рис. 1.2, г) папе-
рова стрічка 1 протягується між формним 2 і друкарським 3 циліндра-
ми першого, а відтак між відповідними циліндрами 4 і 5 другого дру-
5
карського апарата, внаслідок чого відбувається задруковування з двох
боків. На друкарських циліндрах закріплені декелі.
Структурну схему друкарської машини в загальному вигляді зо-
бражено на рис. 1.1. Незалежно від типу машини, будь-яка друкарська
машина складається із системи живлення папером (подавання в дру-
карський апарат аркушів або стрічки) того чи іншого друкарського
апарата (або апаратів), фарбового апарата, вивідних та приймальних
пристроїв. В машинах плоского друку обов’язковим є зволожувальний
апарат, який наносить рідину на проміжкові гідрофільні ділянки дру-
карської форми перед початком нанесення на неї друкарської фарби.
Взаємодія всіх складових частин машини узгоджена завдяки спільно-
му приводу.

Рис. 1.1. Структурна схема друкарської машини

Завдання роботи
1. Ознайомитись із принципом будови друкарських апаратів рі-
зних типів машин.
2. Розглянути функціональне призначення складових частин
друкарських машин.
3. Розглянути необхідні умови процесу друкування і засоби його
реалізації, з урахуванням специфіки будови друкарського апарата.
6
 Порядок виконання роботи
Ознайомившись зі змістом наведеного у загальних відомостях
цієї роботи необхідно на наявних друкарських машинах (почергово)
відшукати основні вузли, з допомогою викладача або учбового майст-
ра прослідкувати за їхньою дією і виконанням технологічного процесу
в цілому. Необхідно порівняти і виявити специфіку будови друкарсь-
ких апаратів у різних типах друкарських машин. Звернути увагу на
різновид матеріалів декелів, методи контролю їхньої товщини та спо-
соби закріплення. Оцінити можливі інтервали деформації декеля і її
роль в друкарському процесі. Необхідно переконатись, що циліндри
друкарських апаратів ротаційних машин в процесі друкування
пов’язані між собою фрикційною і зубчастими передачами.
Бажано логічно осмислити причини, що визначають величину
технологічного навантаження в тому чи іншому друкарському апараті.
Необхідно розглянути і порівняти різні види друкарських форм
та методи їх закріплення на машинах.

Зміст звіту
1. Сформулювати функціональне призначення друкарської ма-
шини.
2. Охарактеризувати наявні типи друкарських машин і специфі-
ку будови їх друкарських апаратів.
3. Розглянути складові частини друкарської машини та їх приз-
начення (конкретизується за вказівкою викладача).
4. Описати умови, що необхідні для здійснення процесу друку-
вання.

Література
1. Чехман Я.І., Сенкусь В.Т., Дідич В.П., Босак В.О. Друкарське
устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 7 – 11.

7
8
Рис. 1.2. Різновид будови друкарських машин
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
ВИВЧЕННЯ ФАРБОВИХ І ЗВОЛОЖУВАЛЬНИХ АПАРАТІВ
Тривалість роботи – 4 години.
Мета роботи: вивчити принцип будови фарбових апаратів
(ФА) для в’язких фарб в машинах високого і офсетного плоского дру-
ку і зволожувальних апаратів (ЗА) в машинах плоского друку, вивчити
конструктивні особливості конкретних моделей ФА і ЗА.
Загальні відомості
Фарбові апарати (ФА) призначені для нанесення рівномірного,
технологічно необхідного шару фарби на друкарські елементи форм
високого або плоского друку. Фарбові апарати складаються із трьох
груп (рис. 2.1.): живлення (I), розкатно-розкочувальної (II) і накочува-
льної (III). Група живлення подає фарбу в розкатно-розкочувальну
групу. Товщина шару фарби, яка виводиться дукторним циліндром з
фарбового корита складає 0,3 – 0,7 мм, товщина ж шару фарби на фо-
рмі складає 2 – 8 мкм, тобто приблизно в 100 раз менше. Розкочування
і зменшення товщини фарби здійснює розкочувальна група, яка буду-
ється по принципу чергування еластичних валиків і жорстких цилінд-
рів. Еластичні валики мають вальцмасову, гумову або поліефірурета-
нову оболонку, а жорсткі сталеві циліндри – гладку поверхню; в
машинах офсетного плоского друку вони мають антикорозійне пок-
риття (мідне або інше).
У зоні контакту двох сусідніх обертових пар шар фарби ділиться
приблизно навпіл. Це явище використовується для здійснення наступ-
ного:
1) передавання фарби від фарбового корита до форми, звідки
фарба за кожний цикл забирається відбитком;
2) для зменшення товщини шару фарби по мірі проходження йо-
го до форми;
3) розподілення порції фарби по всій поверхні циліндрів і вали-
ків фарбового апарату.
Ці процеси відбуваються при обертанні валиків і циліндрів, які
мають різницю і некратність діаметрів.

9
 Живильна група, фарбових апаратів аркушевих машин, як пра-
вило, дукторного типу. Основою цієї групи є фарбове корито 1 (рис.
2.1), фарбовий ніж 2, дукторний циліндр 3, і передавальний валик 4.

Рис. 2.1. Схема фарбового апарата

При обертанні циліндра 3, порція фарби виводиться із зазору

між ножем і дуктором і передається валиком 4, який переносить шар
фарби, на перший циліндр 5 групи розкату. За один цикл гойдання пе-
редавальний вал подає в систему розкату кількість фарби, що достатня
для декількох відбитків. Загальну кількість фарби можна регулювати
зміною зазору між фарбовим ножем і дуктором, зміною кута повороту
дукторного циліндра і циклічності хитань передавального валика. Мі-
сцеве регулювання подачі фарби забезпечується дією на фарбовий ніж
гвинтами, розташованими уздовж задньої стіни фарбового корита з
кроком 30 – 40 мм. Це дозволяє створити на дукторному циліндрі зони
фарби різної товщини залежно від топології друкарської форми.
Проте суцільний ніж не забезпечує чітке зональне регулювання
товщини фарбового шару. Для усунення цього недоліку фірма
Heidelberg замість суцільного ножа застосовує в модифікаціях машин
10
GTO 52, Speedmaster SM 52 і Speedmaster SM 74 консольно надрізану
лазером по зонах сталеву пластину, що дозволяє через механізми ва-
желів, пов’язаних із ексцентриками, змінювати рельєф фарби на дук-
торному циліндрі.
Крім обертання розкочувальні циліндри мають і осьове перемі-
щення, яке згладжує нерівномірність товщини шару фарби в осьовому
напрямку, яка залишається на накочувальних валиках, після прокочу-
вання їх по формі. Накочувальна група складається з декількох вали-
ків (від 1 до 5). Накочувальні і розкочувальні валики знаходяться в
спеціальних замках, з допомогою яких можна регулювати силу прити-
ску валиків до циліндрів і форми.
У багатьох машинах при виключенні машини або при спрацьо-
вуванні блокувань не правильного подавання або неподавання аркуша
блокується робота передавального валика і він не передає фарбу в ро-
зкочувальну групу, а також накочувальні валики відводяться від фор-
много, а часом і від розкочувального циліндра.
У більшості машин є спеціальні пристрої для змивання фарби
фарбових апаратів, що полегшує обслуговування машин.
Зволожувальні апарати призначені для подачі вологи на промі-
жкові ділянки друкарської форми з метою запобігання нанесення на
них фарби. Всі серійні машини Printmaster GTO 52 (рис. 2.2) комплек-
туються оригінальним зволожуючим апаратом який є модифікацію
апарату Alcolor. Цей апарат працює за принципом прямого плівкового
зволоження, заснованого на безперервній подачі тонкого шару зволо-
жуючого розчину протягом всього часу друкування тиражу. Це дося-
гається шляхом примусового емульгування валів зволожуючого апа-
рату за допомогою фарби.
Для цього перед початком друкування зволожуючому апарату
надають короткочасний зв'язок з фарбовим апаратом завдяки перемі-
щенню вручну вантажного валу V, який, переміщаючись вниз, забез-
печує зв’язок двох апаратів. Цей вал через 2 – 3 цикли повертають на
місце, оскільки цього часу цілком достатньо для підготовки зволожу-
ючого апарату до роботи. В цьому апараті вали 1 і 4 мають жорсткий
кінематичний зв’язок з формовим циліндром, інші – фрикційний привід.

11
Регулювання подачі зволожуючого розчину здійснюється шляхом
зміни зазору між валами 1 і 2.

Рис. 2.2. Схема зволожувального апарату Alcolor

Передавальний валик і накочувальні валики мають погумовану

оболонку і обтягуються спеціальними тканинними рукавами. Дуктор-
ний циліндр і розкочувальний циліндр мають антикорозійне покриття.
Розкочувальний циліндр крім обертального руху одержує ще осьове
переміщення. Дукторний циліндр одержує привід через черв’ячну пе-
редачу від індивідуального електродвигуна, швидкість обертання яко-
го можна регулювати в залежності від кількості необхідної вологи, яка
подається на форму. Місцеве регулювання подачі вологи здійснюється
з допомогою переставних відтискних пластин, які можуть переставля-
тися вздовж дукторного циліндра.
Завдання роботи
1. Ознайомитися з принципом будови ФА і ЗА різних типів машин.
2. Розглянути функціональне призначення складових частин ФА
і ЗА.
3. Вивчити основні регулювання ФА і ЗА.

Порядок виконання роботи

До початку занять повинні бути встановлені всі валики і цилінд-
ри, фарбові корита і ванни для зволожувального розчину.
12
 При вивченні принципу роботи фарбових і зволожувальних апа-
ратів машини прокручувати вручну або від двигуна на малій швидкос-
ті. Необхідно звертати увагу на роботу механізмів, їхню взаємодію і
наявні блокування і регулювання.
При складанні принципових схем ФА і ЗА всі кола жорстких
циліндрів обводяться тонкими лініями, а кола еластичних валиків –
товстими. При складанні схем прослідкувати, щоб еластичні валики
не контактували між собою.
Кінематичні схеми вимальовуються згідно вимог ЄСКД. Приклад
складення кінематичної схеми приводу дукторного циліндра зображено
на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Кінематична схема приводу дукторного циліндра

Кривошип 1 через шатун 2 і двоплечий важіль 3 передає рух со-

бачці 4 з роликом 5. Собачка може входити в зачеплення з храповиком
6, який жорстко з’єднаний з дукторним циліндром 7, і повертати його
проти годинникової стрілки. Кількість фарби, що подається в розкочу-
вальну групу, регулюють зміною кута повороту дукторного циліндра,
13
повертаючи гірку 8 ручкою 9 через зубчату передачу 10. Положення
гірки 8 закріпляють фіксатором 11.
Зміст звіту
1. За вказівкою викладача нарисувати принципову схему ФА
для конкретної машини, описати його роботу, а також основні регу-
лювання. Визначити число контактних зон.
2. Нарисувати принципову схему ЗА, описати його роботу і вка-
зати на регулювання подачі вологи.
3. За вказівкою викладача виконати одне із наступних завдань:
3.1. Скласти кінематичну схему механізму приводу дукторного
циліндра ФА з вказанням регулювань і описати його роботу.
3.2. Скласти кінематичну схему механізму приводу передаваль-
ного валика ФА з його регулюваннями і описати як регулюється при-
тиск передавального валика до дукторного і розкочувального цилінд-
рів для конкретної машини. При наявності блокування роботи
передавального валика, відобразити це на схемі.
3.3. Скласти кінематичну схему пристроїв для регулювання
притискання накочувальних валиків ФА до форми і розкочувального
циліндра для конкретної машини.
Література
1. Чехман Я.І., Сенкусь В.Т., Дідич В.П., Босак В.О. Друкарське
устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 86 – 108, 117 – 126.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
ВИВЧЕННЯ МАКЕТА ГАЗЕТНОЇ РУЛОННОЇ МАШИНИ
Тривалість роботи – 4 години.
Мета роботи: 1. Ознайомитись із принципом будови і компо-
нуванням основних вузлів газетної рулонної друкарської машини. 2.
Вивчити технологічний процес друкування чотиристорінковоі газети.
3. Освоїти основні технологічні регулювання. 4. Ознайомитись з мож-
ливими неполадками і відмовами в роботі та методами їх усунення.
Місце проведення – лабораторія друкарських машин, газетна
друкарська машина ПРГ.
14
 Додаткові правила з техніки безпеки.
При роботі газетної друкарської машини забороняється торка-
тись країв паперової стрічки, а також виймати папір, що попав в фаль-
цапарат, фарбовий апарат або між циліндри друкарської секції.
Загальні відомості
Газетна друкарська машина ПРГ призначена для друкування га-
зет форматом сторінки 42  29,7 см (формат A3) у міжрайонних, ра-
йонних і відомчих друкарнях. За один оберт формних циліндрів ма-
шина випускає дві чотиристорінкові газети, сфальцьовані в два згини.
Машина (рис. 3.1) складається зі стрічкоживильного пристрою
СжП, двох друкарських пристроїв з друкарськими Д1 Д2 і формними
Ф1 Ф2 циліндрами, двох фарбових апаратів ФА1 ФА2 і фальцапарата
Фальц.А. Стрічкоживильний пристрій – однопроменевий, безшпинде-
льний, з периферійним стрічковим гальмом 1. Тиск в друкарських
апаратах регулюється поворотом ексцентричних втулок на цапфах
друкарських циліндрів. Кріплення стереотипів здійснюється фацетни-
ми швидкодіючими замками. Суміщення відбитка з лиця і звороту і
приведення рубки відносно відбитка здійснюється регістровими вали-
ками 2 і 3. Машина приводиться індивідуальним електродвигуном.
При проведенні паперової стрічки машину прокручують вручну. При
обриві паперової стрічки машина зупиняється автоматично.

Рис. 3.1. Принципова схема машини ПРГ

15
 Фальцювальний апарат машини (рис. 3.2) розрахований на два
згини. Поздовжній згин виконується на формувачі 1; зложена вдвоє
стрічка після формувача проходить напрямними валиками 2 і захоп-
люється папероведучими циліндрами 3. Між відсікаючим 4 і фальцю-
вально-ножовим 5 циліндрами відбувається відсікання аркушів ножем 6.

Рис. 3.2. Фальцювальний апарат машини ПРГ

До початку відсікання голки (графейки) 7 наколюють стрічку і

проводять її край до положення, діаметрально протилежного місцю
відсікання. Тут фальцювальний ніж 8 виходить із циліндра 5 і різким
ударом проштовхує газету між фальцваликами 9. Останні формують
поперечний згин і виштовхують газету в кишеню викладача 10.
Кінематична схема приводу фальцювального ножа представлена
на рис. 3.3. Двоплече водило 1, жорстко закріплене на валу фальцюва-
льного циліндра 2. Зубчасте колесо 3 нерухомо закріплене на стінці
фальцювального апарата. При обертанні водила паразитні зубчасті
колеса 4 приводять в рух колеса 5 і жорстко з’єднані з ними фальцю-

16
вальні ножі 6, робоча кромка яких описує траєкторію 7. Кожна газета
попадає в окрему кишеню 12, що забезпечує каскадне викладання га-
зет на вивідний транспортер 11.

Рис. 3.3. Кінематична схема приводу фальцювального ножа

Завдання роботи
1. Ознайомитись із технологічною схемою машини, основними
вузлами та їхньою роботою.
2. Ознайомитись із приводом і органами управління машиною.
3. Ознайомитись із роботою фальцювального апарату і приво-
дом його механізмів.
4. Вивчити основні технологічні регулювання.
5. Виявити можливі неполадки в роботі та засвоїти методи їх
усунення.
Порядок виконання роботи
Ознайомлення з технологічною схемою машини, її приводом,
управлінням та роботою основних вузлів здійснюється при ручному
провороті машини.
При вивченні технологічного процесу слід звернути особливу
увагу на: регулювання рулонного гальма; кріплення і заміну декеля і
17
форми; регулювання тиску в друкарському апараті; приведення лице-
вого і зворотнього боку паперової стрічки; регулювання точності руб-
ки (рівність верхнього і нижнього полів).
Характерні неполадки в роботі машини: часті обриви або прови-
сання паперової стрічки; неспівпадання контурів відбитків на лицевій
і зворотній стороні паперової стрічки; несиметричність поздовжнього
і поперечного згинів; нерівність верхнього і нижнього йолів на сторі-
нці газети; погане (неякісне) відсікання; забивання фальцювального
апарату папером.
Зміст звіту
1. Описати основні технологічні регулювання, послідовність опе-
рацій при заміні рулону та проведенні паперової стрічки через машину.
2. Описати можливі неполадки і відмови в роботі, причини і ме-
тоди усунення.
Література
1. Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкар-
ське устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 186 – 195.
2. Чехман Я. И., Сенкусь В. Т., Бирбраер Е. Г. Печатные маши-
ны. М.: Книга, 1987. С. 94 – 95, 103 – 104, 138 – 140.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
ВИВЧЕННЯ АРКУШЕЖИВИЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ
ДРУКАРСЬКИХ МАШИН
Тривалість роботи – 4 год.
Мета роботи: 1. Вивчити технологічний процес подачі арку-
шів в друкарський апарат. 2. Ознайомитись з практикою налагоджу-
вання і регулювання при зміні формату і маси тиражного паперу. 3.
Ознайомитись з можливими неполадками і відмовами в роботі та ме-
тодами їхнього усунення.
Місце проведення – лабораторія друкарських машин, самонак-
лад С-4, самонаклади машин ПСА-2 і ПОЛ 54-1.

18
 Додаткові правила з техніки безпеки
При роботі на самонакладі С-4 крім дотримання загальних пра-
вил і норм техніки безпеки слід бути уважним до світлових сигналів і
знаходитись за межами стапельної платформи (небезпека для ніг).
Загальні відомості
Аркушеживильні пристрої (АЖП) призначені для автоматично-
го поштучного відокремлення аркушів із стопи, точного і надійного
транспортування їх в друкарський апарат без пошкодження поверхні і
країв.
Для виконання цієї задачі необхідне також вирівнювання пода-
ного аркуша по передньому і боковому краях, контроль правильності
подачі аркуша і його розгін до лінійної швидкості друкарського або
передатнього циліндра.
Самонаклади забезпечують надійне поштучне відокремлення від
стопи аркуша різного формату і маси (в межах, визначених для даної
машини) і транспортування його до упорів механізму переднього ви-
рівняння без порушення структури їх поверхні, змазування поперед-
ньо отриманого зображення і пошкодження країв аркуша.
Механізми переднього і бокового рівняння забезпечують точне
базування кожного аркуша по відношенню до друкарської форми. Са-
ме від них в основному залежить якість відбитків, особливо при дру-
куванні багатофарбової продукції.
Аркушеприскорювальні пристрої (форграйфери) забезпечують
надійне захоплення переднього краю вирівняного аркуша, розгін його
до лінійної швидкості циліндра і точне передавання в захоплювачі ци-
ліндра. При цьому передній край аркуша не повинен отримувати вм'я-
тин і розривів.
Контрольно-блокувальні пристрої спрацьовують при відсутності
аркуша, його перекосі або подаванні двох чи більше аркушів.
Типова принципова схема аркушеживильного пристрою приве-
дена на рис. 4.1. До її складу входять: пневматичний самонаклад зі
ступінчатою (каскадною) подачею аркушів; механізми переднього і
бокового рівняння; хитний верхній форграйфер і контрольно-бло-
куючі пристрої.

19
 Рис. 4.1. Типова принципова схема аркушеживильного пристрою

Стос паперу кладуть на стапельний стіл 1, нерухомі сопла роз-

дуву 2 розпушують її верхні аркуші з боку заднього краю. Присмокту-
вачі 3 опускаються на стопу і піднімають край верхнього аркуша. Не-
рухомі волосяні щітки 4 запобігають підняттю зайвих аркушів. В
щілину між піднятим аркушем і стосом входить щуп-сопло 5. Щуп-
сопло притискує верхні аркуші стопи, запобігаючи їхньому зсуву, і
потужним струменем повітря разом з боковими соплами 7 створює під
відокремленим аркушем повітряну подушку і при потребі включає
механізм автоматичного піднімання стапельного стола. Присмоктува-
чі 6 перехоплюють аркуш (вони з’єднуються з вакуумною лінією пне-
вмонасоса, а присмоктувачі 3 – з атмосферою) і подають його на ар-
кушеведучий циліндр 8. При цьому передні обмежувачі 9 (рашкети)
відхиляються вперед і створюють перехідний місток. Погумовані ро-
лики 10 опускаються і, притискуючи аркуш до аркушеведучого цилін-
дра 8, виводять його на тасьмовий транспортер 11. Обмежувачі 9 по-
вертаються в вихідне положення, вирівнюючи при цьому верхні
аркуші стопи.
Далі аркуш переміщається по накладному столі тасьмовим тран-
спортером 11 і притискними роликами 12, кульками 13 і щітками 14.
При підході аркуша до двох нерухомих (в даний період циклу маши-
ни) опорів 15 він вирівнюється по передньому краю, а дальше притис-
кним роликом 16 і рейкою 17 – по боковому краю. Правильність по-
дачі аркушів перевіряється контрольно-блокувальними пристроями.
20
Фотоелектричний щуп 18 перевіряє кількість поданих аркушів, а елек-
тромеханічний щуп 19 – їх не подачу або перекіс.
Вирівняний і проконтрольований аркуш захоплюють захоплювачі
форграйфера 20. В момент закриття захоплювачів аркуш і форграйфер
нерухомі, за рахунок чого досягається висока точність захвату аркуша.
Форграйфер плавно розганяє аркуш до лінійної швидкості друкарсь-
кого циліндра 21 і заводить його в захоплювачі останнього. Дальше
захоплювачі друкарського циліндра закриваються, а після їхнього за-
криття захоплювачі форграйфера відкриваються і аркуш рухається
вже з друкарським циліндром.
Форграйфер зменшує свою швидкість і досягнувши крайнього
кутового положення вертається назад до накладного стола за наступ-
ним аркушем. При цьому русі головка форграйфера підгинається, за-
безпечуючи цим вільне проходження захоплювачів біля тіла друкар-
ського циліндра.
Завдання роботи
1. Вивчити технологічний процес поштучного відокремлення
аркуша від стоса і дальше транспортування його до механізмів рів-
няння, виявити робочі органи, що приймають участь в процесі і послі-
довність операцій. Встановити взаємозв’язок роботи механічних і
пневматичних систем.
2. Вивчити технологічний процес вирівнювання аркушів і конт-
ролю правильності їхнього подавання. Виявити робочі органи і послі-
довність операцій.
3. Вивчити технологічний процес захоплення, розгону і переда-
вання аркуша в захоплювачі циліндра. Виявити робочі органи і послі-
довність операцій.
4. Вивчити технологічні регулювання в залежності від формату і
маси аркушів паперу.
5. Виявити можливі неполадки і відмови в роботі, ймовірні при-
чини і методи їхнього усунення.
Порядок виконання роботи
При виконанні лабораторної роботи слід керуватись певними
умовами і рекомендаціями.

21
 Для надійної роботи самонакладу папір в стопі повинен бути
обрізаний під прямим кутом з трьох сторін і старанно розпушений.
Передній край аркушів повинен прилягати до передніх, а боковий – до
бокового упорів.
Робочий рівень стоса, що контролюється щупом, повинен бути
нижче верхнього краю передніх упорів (рашкетів) на 3 – 5 мм.
Головку самонакладу встановити так, щоб його задні упори бу-
ли легко притиснуті до обрізу стоса.
Головка самонакладу повинна бути комплектована фіксуючими
волосяними щітками горизонтального типу різної жорсткості і задні-
ми соплами роздуву. Краї щіток повинні заходити на стопу на 7 – 10
мм, а сопла роздуву знаходитись на віддалі 10 – 15 мм від краю стопи.
Для забезпечення надійності відокремлення аркушів паперу необхідно
регулювати положення щіток і сопел роздуву в горизонтальному і ве-
ртикальному напрямі відносно краю і рівня стопи. Величину вакууму
в присмоктувачах регулюють клапаном на вакуумнасосі.
Приймальні ролики повинні стояти приблизно на одній лінії з
транспортуючими присмоктувачами, але по можливості на незадруко-
ваних ділянках аркуша. Тиск між приймальними роликами і валиком
повинен бути однаковим з обох боків. Важливе значення має правиль-
не регулювання притискних елементів на накладному столі. Притиск-
ні ролики повинні легко обертатись на осях і не мати перекосу віднос-
но напряму руху тасьми.
Верхні погумовані ролики слід ставити в місцях сходу тасьми з
рифлених циліндрів. Нижні ролики не повинні заважати боковому рі-
внянню аркуша, їх розташовують на віддалі 2 – 3 мм вище від задньо-
го краю аркуша при контакті останнього з передніми упорами.
Технологічний процес слід вивчати при роботі машини на по-
вільній швидкості, в режимі «Поштовх» або прокручуючи машину
вручну.
Характерні неполадки в роботі самонакладів: відокремлюючі
присмоктувачі не беруть аркуш; аркуш підходить до передніх упорів
з перекосом; часто подаються два або більше аркушів; пропуски ар-
кушів.

22
 Зміст звіту
1. Опис основних технологічних регулювань.
2. Послідовність, переналагоджування самонакладу при перехо-
ді на інший формат і масу аркушів.
3. Можливі неполадки і відмови в роботі, причини і методи усу-
нення.
Література
1. Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкар-
ське устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. с. 287 – 313.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
ВИВЧЕННЯ АРКУШЕВОЇ ОФСЕТНОЇ МАШИНИ ПОЛ 54-1
Тривалість роботи – 4 години.
Мета роботи – вивчити технологічний процес, конструкцію
машини та її регулювання.
Загальні відомості
Машина ПОЛ 54-1 призначена для друкування однофарбової і
багатофарбової продукції (плакатів, репродукцій, кольорових вклейок
в книжки і журнали, етикеток, упаковок і т. д.). Машина ПОЛ 54–1
формату 5676 см дозволяє друкувати на паперах масою від 40 до 320
г/м2 і картоні масою до 700 г/м2 з швидкістю до 12 тис. відбитків за
годину.
Аркуш із стосу (рис. 5.1.) 2, встановленого на столі 1, відокрем-
люється спочатку відокремлюючими 3 і ведучими 4 присмоктувачами,
і подається на приймальний циліндр 6 з притискними роликами 7, які
направляють його на накладний стіл 5.
На накладному столі аркуш ведеться стрічковим транспортером
8. Вирівнюється аркуш з допомогою передніх упорів 9 і бокового упо-
ра 10. Верхній форграйфер 11 з підгинанням головки передає вирівняний
аркуш в захоплювачі друкарського циліндра Д. Друкарська форма
встановлюється на формному циліндрі Ф. На неї спочатку наноситься во-
лога зволожувальним апаратом ЗА, а згодом фарба фарбовим апаратом

23
ФА. Зображення з форми переносить на декель (гумотканинне полот-
нище) офсетного циліндра О на папір в зоні контакту з друкарським
циліндром Д. Відбиток виводиться ланцюговим транспортером 12 на
приймальний стіл 13, який автоматично опускається. Пневматичні ро-
лики 14 призначені для гальмування відбитків з метою надійного ук-
ладення їх в стос на приймальному столі, де відбувається їх зіштовху-
вання задніми 15 і боковими зіштовхувачами 16.

Рис. 5.1. Принципова схема машини ПОЛ 54-1

В машині передбачено автоматичне включення натиску від

першого аркуша, який рухається по накладному столі. При спрацю-
ванні блокувальних пристроїв, які контролюють проходження подвій-
ного аркуша або його перекіс і не подачу, а також при натисканні на
кнопку «Стоп-подача», відбувається відключення самонакладу, ви-
ключення натиску, включення вакуумного блокування в передній час-
тині накладного стола для затримання дефектного аркуша; захоплю-
24
вачі форграйфера відходять від стола відкритими; накочувальні вали-
ки ФА і ЗА відходять від форми і блокується робота передавального ва-
лика фарбового апарата; виключається привід дукторного циліндра зво-
ложувального апарата; машина переходить на швидкість «Повільно».
Самонаклад приводиться від однообертового валу машини з од-
нозубою муфтою, що дозволяє виключати і знову включати привід
самонакладу, зберігаючи синхронну роботу механізмів машини з ме-
ханізмами самонакладу.
Транспортер накладного стола самонакладу одержує змінну
швидкість від диференціального зубчасто-важільного механізму, що
дозволяє підводити аркуш до передніх упорів на мінімальній швидко-
сті. Форграйфер змонтований на валу, який встановлений в стінках
машини на підшипниках кочення і має механізми підгинання головки,
управління захоплювачами біля накладного стола і при передаванні
аркуша в захоплювачі друкарського циліндра, а також механізм бло-
кування захоплювачів форграйфера при неправильній подачі або при
неподачі аркуша.
Привід форграйфера здійснюється від двох кулачково-важіль-
них механізмів з спільною пружиною стиску для силового замикання
роликів на кулачках. Крім цього пружина вибирає люфти в шарнірах,
що дає змогу передавати точно аркуші з накладного стола в захоплю-
вачі друкарського циліндра при тривалій експлуатації машини. Для
зменшення вібрації форграйфера біля накладного стола і підвищення
точності його роботи в механізмі приводу форграйфера передбачено
обмежувальний упор.
Друкарський, офсетний і формний циліндри змонтовані на під-
шипниках кочення підвищеного ступеня точності для зменшення ра-
діальних зазорів. Зубчасті колеса приводу друкарського апарату вико-
нані косозубими з кутом зачеплення 14° 30/ для зменшення бокових
люфтів при друкуванні на товстих сортах паперу.
Друкарський циліндр приводиться в рух від зубчастого колеса
аркушевивідного транспортера. Вінець зубчастого колеса друкарсько-
го циліндра можна зміщати відносно маточини для встановлення ци-
ліндрів друкарського апарату відносно початку друку.
25
 Натягування декеля на офсетному циліндрі здійснюється пово-
ротом валів із закріпленими на них в планках її кінців з допомогою
черв’ячних передач.
Натягування форми на формовому циліндрі забезпечується з
допомогою гвинтів, які переміщують повзуни, на яких накинуті план-
ки з закріпленою формою.
Друкарський циліндр встановлений в нерухомих опорах, форм-
ний циліндр в регульованих ексцентричних втулках, а офсетний ци-
ліндр у подвійних ексцентричних втулках.
Зовнішні ексцентричні втулки офсетного циліндра служать для
зміщення його відносно друкарського циліндра, а внутрішні – для
здійснення контакту з друкарським і формним циліндрами при вклю-
ченні натиску.
Регулювання натиску роздільне для кожної сторони машини для
формного і офсетного циліндрів. Регулювання виконується поворотом
спеціальним ключем гвинтів із внутрішніми шестигранниками 1 і 2
(рис. 5.2), в результаті чого відбувається розворот ексцентричних вту-
лок 3 і 4 через тяги 5 і 6. Гвинти 1 і 2 знаходяться в опорах 7 і 8. Перед
регулюванням слід ослабити контргайки 9 і 10. Поворот ексцентрич-
них втулок контролюють по шкалах, які на рисунку не показані. Пра-
вильність установки циліндрів друкарського апарату відносно один
одного перевіряється з двох сторін машини спеціальним щупом по
контрольних кільцях циліндрів.
На рис. 5.2 показано положення центрів: І – центр отвору в стін-
ці ексцентричної втулки 3; II – центр зовнішньої поверхні ексцентри-
чної втулки 13 механізму натиску; III – центр отвору в стінці ексцент-
ричної втулки 4.
Фарбовий апарат складається з дукторного циліндра з фарбовим
коритом передавального валика, восьми циліндрів, шести валиків роз-
кочувальної групи і чотирьох накочувальних валиків. Зональне регу-
лювання подавання шару фарби здійснюється регулювальними гвин-
тами шляхом зміни зазору між ножем і дукторним циліндром.
Зволожувальний апарат складається з двох накочувальних валиків,
розкочувального циліндра, передавального валика, який не хитається,
дукторного циліндра з спіральною нарізкою і ванни для зволожуваль-
ного розчину.
26
 Рис. 5.2. Схема регулювання натиску машини ПОЛ 54-1

Загальне регулювання подавання вологи здійснюється зміною

числа обертів дукторного циліндра за рахунок зміни швидкості обер-
тання електродвигуна з пульта управління. Зональне регулювання ви-
конується з допомогою відтискних планок, які можуть переставлятися
по довжині дукторного циліндра.
Привідний вал ланцюгового транспортера 12 (див. рис. 5.1.)
приводить всі механізми приймально-вивідного транспортера, а також
друкарський і фарбовий апарати. Привід цього валу здійснюється від
електродвигуна постійного струму через клинопасову 17 і зубчасту 18
передачі.
Завдання роботи
1. Вивчити машинний технологічний процес і порядок підготов-
ки машини до роботи.
2. Розглянути роботу і будову основних механізмів машини.
3. Вивчити технологічні регулювання при зміні формату і маси
паперу.

27
 Порядок виконання роботи
При вивченні технологічного процесу пустити машину на шви-
дкість «Повільно», пропустити декілька аркушів і прослідкувати за
роботою аркушепровідної системи, починаючи з роботи самонакладу і
закінчуючи виводом відбитка на приймальний стіл. При цьому звер-
нути увагу на роботу механізмів переднього і бокового рівняння, фор-
грайфера і аркушевивідних і приймальних пристроїв.
Звернути увагу на особливості роботи машини при спрацьову-
ванні контрольно-блокувальних пристроїв.
Вивчити принцип роботи механізму натиску, а також регулю-
вання тиску при зміні товщини паперу.
Прослідкувати, які регулювання потрібно виконати в машині
при зміні
формату і товщини тиражного паперу. Звернути увагу на привід ма-
шини і самонакладу.
Зміст звіту
1. Описати машинний технологічний процес роботи на машині.
2. За вказівкою викладача описати роботу механізмів машини:
загального приводу; приводу форграйфера; механізму натиску; прий-
мально-вивідних пристроїв.
3. Описати регулювання в машині при зміні формату і товщини
тиражного паперу.
Література
1. Могинов Р. Г., Федосеева Ф. А. Машины и оборудование це-
хов плоской печати. Москва : Книга, 1991. С. 189 – 192.
2. Чехман Я. И., Сенкусь В. Т., Бирбраер Е.Г. Печатные маши-
ны. Москва : Книга. 1987. С. 189 – 192.
3. Чехман Я. І., Сенкусь В.Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкарсь-
ке устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 339 – 341.

28
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
ВИВЧЕННЯ МАЛОЇ ОФСЕТНОЇ МАШИНИ РОМАЙОР – 314
Тривалість роботи – 2 години.
Мета роботи – вивчити принцип будови і конструктивні особ-
ливості малої офсетної машини Ромайор – 314.
Місце проведення роботи – навчально-виробнича лабораторія
поліграфічних технологій по пл. Митна, 1.

Загальні відомості
Малогабаритні офсетні машини, в яких використовуються фор-
ми на алюмінієвій фользі або на гідрофільному папері невеликого фо-
рмату одержали назву малих офсетних машин. В Україні широко ви-
користовуються малі офсетні машини, які випускає фірма «Адаст» в
Чехії, типу Ромайор і Домінант.
Машина Ромайор – 314 – однофарбова, максимального формату
3650 см, з максимальною швидкістю роботи 7500 циклів в годину,
може друкувати різноманітну продукцію на папері масою 30 –
350 г/м2. Через малу швидкість друкування в машині застосований
самонаклад з послідовною подачею аркушів і відсутній форгрейфер.
Схема машини Ромайор – 314 показана на рис. 6.1.
Самонаклад 1 з послідовним подаванням подає присмоктува-
чами аркуші на накладний стіл 2, на якому вони вирівнюються по
передніх 4 і боковому 5 опорах. Вирівняний аркуш з накладного сто-
ла беруть безпосередньо захоплювачі друкарського циліндра. При
неподаванні або при подаванні подвійних аркушів машина зупиня-
ється. На офсетному циліндрі О кріпиться декель товщиною 1,9 мм,
на формному циліндрі Ф з допомогою гачків через отвори – друкарсь-
ка форма.
З метою досягнення співпадання фарб формний циліндр можна
зміщати в осьовому і коловому напрямах. В механізмі натиску перед-
бачено регулювання положення циліндрів при зміні товщини тираж-
ного паперу.
Фарбовий апарат ФА має три накочувальні валики, загальне (шля-
хом зміни кута повороту дукторного циліндра) і загальне (гвинтами)

29
регулювання подавання фарби. При виключенні натиску накочувальні
валики відходять від форми.

Рис. 6.1. Принципова схема машини Ромайор – 314

Зволожувальний апарат ЗА дукторного типу, з двома накочува-

льними валиками. Загальну кількість подавання вологи на форму ре-
гулюють зміною часу вистою передавального валика біля дукторного
циліндра, зональне регулювання здійснюють перестановкою гумових
пластин вздовж дукторного циліндра.
Із друкарського циліндра на приймальний стіл 6 відбитки виво-
дяться ланцюговим транспортером 7. Приймальний стіл автоматично
опускається до тих пір, поки не досягне нижнього положення, в якому
кінцевий вимикач виключає електродвигун приводу машини.
30
 На рис. 6.2 показана схема самонакладу машини Ромайор – 314
з послідовною подачею аркушів.

Рис.6.2. Кінематична схема аркушеживильного

пристрою машини Ромайор – 314

Роздувачі 2 струменем стиснутого повітря роздувають верхні

аркуші стоса на столі 1 в момент, коли штанга 4 з присмоктувачами 3
опускається в зоні його переднього краю. Присмоктувачі відокрем-
люють аркуш від стоса, піднімають його і подають його під погумова-
ні ролики 6, які опускаються і притискують аркуш до стрічкового тра-
нспортера 5. Далі аркуш до стрічок транспортера притискують
прогумовані ролики 7, які можна переставляти залежно від формату
тиражного паперу. Штанга 4 опускається за наступним аркушем тіль-
ки після уведення заднього краю попереднього аркуша з стола. При
зниженні рівня стоса нижче заданої величини щуп 8 автоматично
включає механізм піднімання стола. Транспортер 5 веде аркуші по
накладному столі до механізмів рівняння, де він вирівнюється по пе-
редніх 9 і боковій 10 упорах. Такі самонаклади не вимагають великої
кількості повітря, тому їх повітряні насоси приводяться від головного
валу машини.
Завдання роботи
1. Вивчити технологічний процес і порядок підготовки машини
до роботи.
31
 2. Розглянути роботу самонакладу з послідовною подачею ар-
кушів.
3. Вивчити технологічні регулювання при зміні формату і маси
паперу.
Порядок виконання роботи
Машина Ромайор – 314 знаходиться у виробничій експлуатації,
тому пуск машини і всі регулювання можна проводити тільки з дозво-
лу обслуговуючого персоналу.
При вивченні технологічного процесу пропустити декілька ар-
кушів і прослідкувати за роботою аркушепровідної системи.
Особливу увагу звернути на роботу самонакладу з послідовною
подачею аркушів, на захоплення вирівняного аркуша із накладного
стола безпосередньо захоплювачами друкарського циліндра.
Знайти засоби закріплення форми на формному циліндрі і меха-
нізми для регулювання суміщення фарб при друкуванні багатофарбо-
вої продукції.

Зміст звіту
1. Описати роботу машини і особливості конструкції.
2. Описати роботу самонакладу і регулювання його при зміні
формату.
3. Описати засоби закріплення форми на формному циліндрі і
механізми для регулювання суміщення фарби при друкування багато-
фарбової продукції.
Література
1. Могинов Р. Г., Федосеев А. Ф. Машины и оборудование цехов
плоской печати. Москва : Книга. 1991. С. 163 – 170.
2. Чехман Я. И., Сенкусь В. Т, Бирбраер Е. Г. Печатные маши-
ны. Москва : Книга, 1987. С. 154 – 156, 199 – 201.
3. Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкар-
ське устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 287 – 289, 401 – 402.

32
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
ВИВЧЕННЯ АРКУШЕВШЕВОЇ ОФСЕТНОЇ МАШИНИ РЯДУ
«PRINTMASTER GTO 52» , ФІРМИ «HEIDELBERG»

Тривалість роботи – 2 години.

Мета роботи: 1. Ознайомитись з принципом побудови і ком-
поновкою основних вузлів; 2. Ознайомитись з практикою їхньої екс-
плуатації; 3. Освоїти основні технологічні регулювання; 4. Ознайоми-
тись з можливими неполадками і відмовами в роботі та методами їх
усунення.
Місце проведення роботи: навчально-виробнича лабораторія поліг-
рафічних технологій вул. Личаківська,3.
Додаткові правила з техніки безпеки.
Своєю присутністю не створювати зайвих перешкод обслугову-
ючому персоналу при експлуатації машин. Не торкатись ручок і махо-
вичків технологічних регулювань і не перегороджувати проходи.
Загальні відомості
Для аркушевих офсетних друкарських машин фірми Heidelberg
прийнятий принцип секційної побудови уніфікованих однофарбових
друкарських секцій. Секційна побудова дозволяє агрегатувати (залеж-
но від бажання покупця) різну кількість секцій, що і визначає фарбо-
вість машини. Габаритні розміри друкарської секції, її компоновка,
оснащення допоміжними пристроями характеризують форматний ряд
машини і її можливості.
В залежності від фарбовості та кількості сторін, що задрукову-
ються за один прогін, машини поділяються на однофарбові і багато
фарбові, одностороннього друку (без перевертаючого пристрою) та
двостороннього друку (з перевертаючим пристроєм).
Машини ряду «Printmaster GTO 52» призначені для друкування
однофарбової і багатофарбової продукції (Поштівки, ділові та приват-
ні друковані вироби, акцидентна продукція, палітурки, проспекти,
конверти та інше).
Технічні характеристики аркушевої офсетної машини «Printmas-
ter GTO 52», яка приведена у таблиці.

33
 Технічна характеристика «Printmaster GTO 52»

№ Параметр Значення
1 Максимальний формат аркуша 360×520
2 Мінімальний формат друку 105×180
3 Мінімальний формат аркуша при друці з лиця 140×180
і звороту
4 Максимальний формат друку 340×505
5 Ширина кромки 8 – 10 мм
6 Товщина матеріалу, що задруковується 0,03 – 0,4 мм
7 Максимальна продуктивність друку 8000 відб./год.
8 Мінімальна продуктивність друку 3000 відб./год.
9 Заправочна швидкість 300 об/год
10 Розміри друкарської форми 400×510
11 Товщина друкарської форми До 0,15 мм
12 Розміри гумотканинного полотнища 445×520 мм
13 Товщина гумотканинного полотнища 1,9 мм

До основних особливостей машини «Printmaster GTO 52» слід

віднести наступне:
1) поштучний самонакладач аркушів;
2) інтегрований пристрій для попередньої підготовки стапеля;
3) контроль подачі аркуша за допомогою електропневматичної
системи;
4) централізоване встановлення бокових упорів під час роботи
машини;
5) пряме плівкове зволоження за допомогою дозувального вали-
ка;
6) варіативне застосування бокового розтиру для запобігання
скупченню фарби;
7) захищений від корозії офсетний циліндр;
8) точне встановлення регістра на багатофарбових машинах для
поперечної і поздовжньої приводки.
Технологічний процес в машині проходить у наступному поряд-
ку (рис. 7.1).

34
 Рис. 7.1. Схема двофарбової аркушевої друкарської машини
«Printmaster GTO 52»

Аркуш із стосу 2, встановленого на столі 1, відділяється під-

пружиненими присмоктувачами 3 за передню кромку і за допомогою
механічного подавача 4 транспортується по криволінійній поверхні
стола в зону вирівнювання. Перед надходженням в друкарський апа-
рат всі листи вирівнюються по передніх, а потім по бокових упорах,
встановлених на столі самонакладу.
Після вирівнювання аркуша по передній кромці відбувається
його вирівнювання по боковій поверхні механізмом бокового рівнян-
ня. В машинах серії GTO механізм бокового рівняння штовхаючого
типу, надійність дії якого забезпечується підвищеною за рахунок ви-
кривлення жорсткістю аркуша, що дозволяє одночасно вирівнювати
його як по передньому краю, так і боковій поверхні.
Вирівняний по двох крайках аркуш подається верхнім хитним
форгрейфером 6 у захвати друкарського циліндра Д1 першої друкар-
ської секції (рис. 7.1). Друкарська форма встановлюється на форм-
ному циліндрі Ф1 (в другій друкарській секції відповідно на Ф2 ). На
35
неї спочатку наноситься волога зволожувальним апаратом ЗА1 (друга
секція – ЗА2), а згодом фарба фарбовим апаратом ФА1 (і відповідно в
другій секції – ФА2). Зображення з форми переноситься на офсетні
гумотканинні полотнища (ОГТП) відповідних офсетних циліндрів О1
та О2 і далі на папір в зоні контакту з друкарськими циліндрами Д1 і
Д2. Між двома сусідніми друкарськими секціями є аркушепередаючі
пристрої, які можуть працювати як в режимі одностороннього друку-
вання так і в режимі двостороннього. На рис. 7.1 відтворено режим
одностороннього друку. Всі три передавальні циліндри виконують
функцію прямого передавання аркуша за передню кромку з одної сис-
теми захватів в іншу. Середній циліндр 8 має подвійний діаметр і від-
повідно дві штанги з захоплювачами, які приймають аркуш із захватів
циліндра 7 і передають його в захвати циліндра 9, а останні відповідно
вже в захвати друкарського циліндра Д2. Відбиток виводиться карет-
ками ланцюгового транспортера 10 на приймальний стіл 11. Як опція,
на машинах ряду “Printmaster GTO 52” на останній друкарській секції
може встановлюватися нумератор 12.
Механізми натиску призначені для включення, виключення і ре-
гулювання тиску в зоні друкарського контакту залежно від товщини і
властивостей поверхні задруковуваного матеріалу. Дія механізму ба-
зується на переміщенні офсетного циліндра щодо формового і дру-
карського циліндрів. З цією метою вал офсетного циліндра розташо-
вують в ексцентричних підшипникових опорах, при одночасному
повороті яких офсетний циліндр переміщається відносно формового і
друкарського. Як привід механізму натиску при використанні системи
автоматичного управління застосовуються пневмоциліндри.
На рис. 7.2 наведена схема універсального аркушепередаючого
пристрою. Цей пристрій може працювати як в режимі односторонньо-
го (схема а) так і в режимі двохстороннього (схема б) друкування. В
першому варіанті всі три циліндри виконують функцію прямої пере-
дачі аркуша від одного друкарського циліндра до другого. Середній
циліндр 2 має подвійний діаметр і відповідно дві штанги з захоплюва-
чами які захоплюють аркуш із захоплювачів циліндра 1 і передають
його в захоплювачі циліндра 3. У другому варіанті цей же циліндр ви-
конує функцію накопичувача, так як працює в режимі передавання
36
задньої кромки аркуша циліндру 3. Перехоплення аркуша за задню
кромку виконують захоплювачі передавального циліндра, виконують
складний обертальний рух по напрямку його обертання (рис. 7.2 б).

Рис. 7.2. Схема роботи передавальних циліндрів

Після того як захоплювачі 4 накопичувального циліндра 2 підве-

дуть задню кромку аркуша до лінії, яка з’єднує центри циліндрів 2 та 3,
захоплювачі 5 перехоплюють аркуш за задню кромку, а присмоктувачі
6 накопичувального циліндра відпускають його. По ходу обертання
циліндрів захоплювачі 5, що виконують складний обертовий рух, пев-
ний час прослідковують задню кромку, і після відкривання захоплюва-
чів 4 відводять аркуш у зворотньому напрямку, знімаючи його з повер-
хні циліндра 2. В результаті на циліндрі 3 аркуш фіксується в пе-
ревернутому положенні, що дозволяє в подальшому задруковувати

37
його зводню сторону. При переналагодженні аркушеперевртаючої сис-
теми на формат змінюють фазове положення захоплювачів 4 і підтри-
муючих присмоктувачі 6. Налаштування на формат проводиться вруч-
ну, або автоматично (залежить від моделі машини).
Зміст роботи
1. Ознайомитись із технологічною схемою машин, основними
вузлами та їх роботою.
2. Вивчити послідовність операцій під час підготовки машин до
друкування та переналагодження їх на інший формат та іншу товщину
тиражного паперу.
3. Ознайомитись з практикою обслуговування машини (змиван-
ня і зміна друкарської форми і декеля, змивання друкарського цилінд-
ра, заміна стапелів самонакладу і приймального пристрою).
4. Виявити можливі відмови в роботі та засвоїти методи їхнього
усунення.
Методичні вказівки і порядок виконання роботи
Ознайомлення з технологічною схемою машини, основними ву-
злами та їх роботою здійснюється під час роботи машини при друку-
ванні тиражу. Особливу увагу слід звертати на роботу обслуговуючо-
го персоналу під час технологічних зупинок машини для виконання
операцій змивання або заміни форми або офсетного полотнища, замі-
ни столів самонакладу і приймального пристрою, а також для вико-
нання операцій налагоджування. Можливі відмови в роботі машини
з’ясувати в розмові з обслуговуючим персоналом.

Зміст звіту по роботі

1. Описати основні технологічні регулювання та послідовність
операцій ори зміні формату та товщини тиражного паперу.
2. Описати основні операції по технічному обслуговуванню
машини.
3. Описати можливі неполадки і відмови в роботі, причини і ме-
тоди усунення.

38
 Література
Чехман Я. И., Сенкусь В. Т., Бирбраер Е. Г. Печатные машины.
Москва : Книга, 1987. С. 194, 199, 207 – 209.
Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкарське
устаткування. Львів : В-во УАД, 2005. С. 470.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8
ВИВЧЕННЯ ПЛОСКОДРУКАРСЬКОЇ МАШИНИ ПС-А2
Тривалість роботи – 4 години.
Мета роботи: Вивчити технологічний процес, конструкцію
машини та її регулювання.
Місце проведення – лабораторія друкарських машин (корпус
УАД по вул. Коцюбинського, 21).
Загальні відомості
Машина ПС-А2 є однообертовим автоматом з безперервним не-
рівномірним обертанням друкарського циліндра і призначена для дру-
кування текстової та ілюстраційної продукції з лініатурою растра до
60 ліній на сантиметр. Багатофарбову продукцію одержують шляхом
повторних прогонів аркушів. Друкарська форма може бути складена із
окремих літер, рядків і кліше, у вигляді відлитого стереотипа або ви-
готовлена із полімерного матеріалу. На даний час на машинах типу
ПС-А2 не друкують, а використовують їх для виконання інших техно-
логічних операцій. Наприклад, тиснення фольгою, висікання тощо.
Подавання аркушів забезпечується пневматичним самонакладом
1, в якому використано принцип ступінчастого подавання (рис. 8.1).
Захоплювачі 2 друкарського циліндра 3 забирають вирівняний аркуш
безпосередньо з накладного стола і доводять його до зустрічі з дру-
карською формою 4, що разом з талером 5 рухається зворотно-посту-
пально. Після перенесення зображення з форми на аркуш останній пе-
рехоплюється від циліндра захоплювачами ланцюгового транспортера
6, що має привід від циліндра. Транспортер 6 викладає аркуш віддру-
кованим боком догори на тасьмовий транспортер 7, який постійно
39
рухаючись, виштовхує його на приймальний стапель 8. Надійності
виштовхування сприяють притискні ролики 9.
Талер отримує привід від кривошипа 10, що закріплений на го-
ловному валу, через шатун 11 і зубчастий скат 12, який зачіпляється з
рейкою 13 на талері і нерухомою рейкою 14. Через відповідну зубчас-
то-рейкову передачу від талера приводиться підталерний опорний ві-
зок 15 з роликами.

Рис. 8.1. Принципова схема машини ПС-А2

Друкарський циліндр під час друкування приводиться в рух від

двох зубчастих рейок 16, закріплених зліва і справа на талері. На реш-
ті періоду циклу циліндр приводиться від кулачково-важільно-зуб-
чатого механізму 16, 17, 18, або так званого механізму ловильного сек-
тора.
Фарбовий апарат 19 має пірамідальну будову. Загальне регулю-
вання подавання фарби виконується шляхом зміни кута повороту дук-
торного циліндра, а зональне регулювання – шляхом зміни щілини
між фарбовим ножем і дуктором, за допомогою відповідних гвинтів.
За окремим замовленням машина оснащується порошковим апаратом
для зменшення перетискування фарби на приймальному стапелі.
40
 Друкарський циліндр 1 (рис. 8.2) зв’язаний з механізмом натис-
ку, який у випадку необхідності (епізодично) дозволяє підняти його
над поверхнею форми на певну висоту.

Рис. 8.2.Кінематична схема механізму натиску машини ПС-А2

У випадку неподавання, подачі двох чи більше аркушів, або по-

давання його в перекошеному положенні до передніх упорів спрацьо-
вує щуп самонакладу внаслідок чого електромагніт 2 знеструмлюється
і важільний упор 3 під впливом пружини 4 звільняє від утримування
диск 5, який під дією розтягнутої пружини 6 через ланцюг 7 повер-
неться за годинниковою стрілкою. При цьому кривошип 8 через ша-
тун 9 поверне важіль 10 з ексцентричною втулкою 11, в яку входить
вал циліндра (це положення зображено на рисунку пунктирною ліні-
єю) і циліндр підніметься. Для включення натиску необхідно ручку
12, що вільно сидить на осі, повернути проти годинникової стрілки
настільки, щоб диск 5 зміг бути застопореним важільним упором 3
при ввімкнутому електромагніті 2. Нижнє положення циліндра регу-
люється зміною довжини шатуна 9.

41
 Завдання роботи
1.Вивчити машинний технологічний процес і порядок підготов-
ки машини до роботи.
2. Розглянути роботу і влаштування основних механізмів машини.
3. Вивчити технологічні регулювання при заміні друкарської
форми для друкування на папері іншої маси і іншого формату.
Порядок виконання роботи
При вивченні машинного технологічного процесу, прокручуючи
машину за маховик вручну, прослідковувати за пересуванням аркуша,
починаючи з відокремлення його від стосу присмоктувачами самонак-
ладу і закінчуючи виводом відбитка та його викладанням на прийма-
льний стапель. При цьому звернути увагу на регулювання механізмів
бокового рівняння і передніх упорів, ув’язавши їх роботу з захоплю-
вачами друкарського циліндра.
Вивчаючи привід друкарського апарата (талера і циліндра) про-
слідкувати за тими фазами циклу машини, на яких друкарський ци-
ліндр одночасно являється веденою ланкою талера і механізму лови-
льного сектора. Оцінити задачу регулювання цих механізмів для
забезпечення безударної роботи. Виявити при цьому найбільш подат-
ливі ланки цих механізмів.
Розглянути порядок регулювання і контролю положення дру-
карського циліндра і попереднього натягу між опорними кільцями ци-
ліндра і планками на талері.
Прослідкувати, як виконується виставлення по формату зштов-
хувачів аркушів на приймальному стапелі і регулювання швидкості
опускання стола, залежно від їх товщини.
Оцінити зручність і ступінь досконалості механізмів регулю-
вання подавання фарби (загальної та зональної), залежно від характе-
ру друкарської форми. Особливу увагу звернути на метод регулюван-
ня накочувальних валиків.
Зміст звіту
1. Описати машинний технологічний процес.

42
 2. Описати роботу механізмів приводу талера і циліндра і сфор-
мулювати вимоги до них.
3. Описати метод регулювання попереднього натягу.
4. Описати, що необхідно відрегулювати при друкуванні з нової
друкарської форми на папері іншої товщини та іншого формату.
Література
1. Чехман Я. И., Сенкусь В. Т., Бирбраер Е. Г. Печатные маши-
ны. Москва : Книга, 1987. С. 241 – 242, 255 – 258.
2. Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Дідич В. П., Босак В. О. Друкар-
ське устаткування. Львів: В-во УАД, 2005. С. 407 – 414.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
ВИВЧЕННЯ ТИГЕЛЬНОГО ДРУКАРСЬКОГО АВТОМАТА
«GRAFOPRESS GРЕ»
Тривалість роботи – 4 години.
Мета роботи Вивчити конструкцію машини і самонакладу, те-
хнологічний процес роботи і регулювання.
Місце проведення – лабораторія друкарських машин (корпус
УАД по вул. Коцюбинського, 21).
Загальні відомості
«GRAFOPRESS GРЕ» є друкарським тигельним автоматом з уні-
версальними можливостями використання. Призначення машини –
друкування на папері однофарбової і багатофарбової продукції макси-
мальним форматом 26×38 см. Товщина паперу може змінюватись в ши-
роких межах – від 0,04 до 1,0 мм. Крім друкування на машині можна
здійснювати нумерування, плоске або конгревне тиснення (при підклю-
ченні механізму подачі фольги) і проводити штанцювальні роботи (ви-
сікання, бігування, перфорацію). Машина забезпечує плавне регулю-
вання швидкості роботи – від 2-ох до 5,5 тисяч відб./год. Надійність
роботи самонакладу дозволяє одному друкарю обслуговувати 2–3 ма-
шини.
Спеціальним вмикачем, що розташований в зоні обслуговування
зліва, подають напругу живлення. Далі натисненням на зелену кнопку
43
вмикають двигун, що приводить в рух маховик. Потім плавним пово-
ротом вправо важеля керування включається фрикційна муфта і ма-
шина приводиться в дію. Перед початком друкування тиражу необ-
хідно перевірити надійність закріплення форми, встановити декель,
підготовити і відрегулювати (з врахуванням характеру форми і харак-
теристик паперу) фарбовий апарат та систему подачі і виводу аркушів.
Технологічний процес на машині (рис. 9.1) зводиться до відокремлен-
ня переднього краю верхнього аркуша від стосу 1 на столі самонакла-
ду, його забирання пластинчастими захоплювачами повертальної
штанги 2, що встановлює аркуш на поверхні тигля 3 напроти друкар-
ської форми і утримує його під час отримання відбитка, а згодом, по-
вертаючись, викладає уже відбиток на стіл приймального пристрою 4.
Передача зображення на папір відбувається після накочування фарби
на робочу поверхню форми і створення необхідного тиску за допомо-
гою тигля 3, що здійснює хитальний рух.

Рис. 9.1. Схема проведення технологічного процесу

на машині «GRAFOPRESS GРЕ»

44
 З метою суміщення фарб при друкуванні багатофарбової проду-
кції при підході тигля до форми захоплювачі штанги 2 відпускають
аркуш і він вирівнюється по передньому і боковому краях. Відокрем-
лення аркуша від форми (внаслідок можливого прилипання) відбува-
ється за допомогою хитальних скалок 8. Включення і виключення на-
тиску здійснюється повертанням ручки 5, що призводить до зміщення
опори 6 внаслідок повертання ексцентрика 7.
Завдання роботи
1. Засвоїти послідовність виконання операцій, пов’язаних із під-
готовкою машини до роботи.
2. Вивчити технологічний процес роботи на машині-автоматі.
3. Розглянути влаштування основних механізмів машини.
4. Вивчити необхідні регулювання механізмів, пов’язані з вико-
нанням технологічного процесу.
Порядок виконання роботи
Насамперед необхідно ознайомитись із завданнями, які може
виконувати машина. Відтак розглянути зміст і послідовність операцій
пов'язаних з підготовкою машини до роботи. Детально проаналізува-
ти, як відбувається технологічний процес, починаючи від живлення
папером до викладання відбитку. Дальше добре уяснити роботу всіх
тих механізмів, що забезпечують виконання технологічного процесу.
Зокрема, звернути увагу на синхронізовану роботу піднімання стапеля
самонакладу і опускання стола приймального пристрою, вияснити чим
забезпечується точність положення аркуша відносно друкарської фо-
рми, що необхідно відрегулювати при значній зміні товщини матеріа-
лу, що задруковується. Чим забезпечується створення необхідного
тиску при друкуванні і яким способом забезпечується виключення
натиску. Розглянути влаштування і роботу фарбового апарата. Зокре-
ма, вияснити спосіб зонального регулювання подавання фарби, регу-
лювання тиску накочувальних валиків на форму і механізму їх виклю-
чення під час налагоджувальних робіт. Особливу увагу звернути на
засоби, що забезпечують безпечне обслуговування машини.

45
 Зміст звіту
1. Описати технологічний процес та порядок підготовки до ро-
боти машини.
2. За вказівкою викладача нарисувати схему і описати дію того
чи іншого механізму.
3. Описати регулювання механізмів пов'язаних з виконанням те-
хнологічного процесу.
Література
1. Чехман Я. И., Сенкусъ В. Т., Бирбраер Е. Г. Печатные маши-
ны. Москва: Книга, 1987. С. 263 – 270.

46