Версальсько-Вашингтонська система договорів

Паризька мирна конференція

18 січня 1919 р. -21 січня 2020 р - Паризька мирна конференція

Її відкрив прем’єр-міністр Франції Ж. Клемансо. У роботі взяли участь представники 27

країн, але домінуючу роль відігравали Франція, Великобританія і США. На конференцію
не було запрошено представників переможених країн і Росії, в якій точилася громадянська
війна.

Основні питання на конференції вирішувалися на вузьких нарадах великих держав світу:

«Раді 10»- ВБ, Франція, США, Японія, Італія

Більш серйозні питання на «Раді 3»- ВБ, Франція, США.

Франція більше від інших великих держав постраждала у війні. Бойові дії велися на її
території. Франція з кредитора перетворилась у боржника. А от головний боржник
Франції — Росія анулювала всі свої зобов’язання. Найбільш популярним гаслом у країні
було: "Німці за все заплатять!" Прем’єр-міністр Франції Жорж Клемансо був рішуче
настроєний реалізувати це гасло і прагнув послабити Німеччину будь-якими засобами.

Пропозиції Франції зустріли протидію з боку Англії та США. Виходячи з традиційного

принципу «європейської рівноваги», згідно якого морським державам вигідніше
підтримувати рвновагу між суперниками на континенті, Англія і США заперечували
надмірне ослаблення Німеччини і зміцнення Франції.

Для США Перша світова війна означала кардинальну зміну її становища у світі. Із
боржника США перетворились у кредитора.

Президент країни В. Вільсон уважав, що зміна ролі США у світі дає їм шанс впровадити
нові принципи міждержавних стосунків. Своє бачення цих принципів він висловив у "14
пунктах", оприлюднених 8 січня 1918 р. Вони передбачали:

1) відкриті мирні договори; 2) свободу судноплавства; 3) усунення економічних

бар’єрів у торгівлі; 4) встановлення гарантій, що могли б забезпечити скорочення
озброєнь; 5) справедливе врегулювання колоніальних питань; 6) визволення від
німецької окупації російських територій, а також надання Росії безперешкодної
можливості визначати її політичний розвиток і національну політику, вступ до
"співтовариства вільних націй"; 7) визволення і відновлення Бельгії; 8) повернення
Франції Ельзасу й Лотарингії, відновлення окупованих районів Франції; 9)
уточнення кордонів Італії згідно з національними ознаками; 10) надання автономії
народам Австро-Угорщини; 11) визволення від німецької окупації території
Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря; 12) сaмостійне
існування турецьких та автономія інонаціональних частин Османської імперії; 13)
створення польської держави; 14) утворення Ліги Націй.

Але авторитет Вільсона всередині країни було сильно підірвано, коли більшовики
оприлюднили таємні угоди країн Антанти, про існування яких Вільсон нічого не знав. Це
відразу спричинило зміни в настроях американців, і на виборах до Конгресу 1918 р.
республіканці, дотримуючись ізоляціоністського напряму зовнішньої політики, здобули
перемогу. А це означало, що Конгрес не ратифікує жодного з мирних договорів,
укладених президентом.

Паризька мирна конференція прийняла вироблений спеціальною комісією Статут Ліги

Націй, який став складовою Версальського та інших договорів.

Головним органом цієї міжнародної організації були щорічна Асамблея, до якої входили
всі члени організації, і Рада Ліги,

Американський сенат, ознайомившись із умовами Версальского мирного договору і,

відповідно, зі Статутом Ліги Націй, відхилив його, і США, будучи ініціатором створення
цієї міжнародної організації, не увійшли до неї.

Генеральна Асамблея ЛН виконувала роль міжнародного парламенту і мала право

виносити рішення з усіх міжнародних політичних питань, включно з заходами,
спрямованими на збереження миру.

10 січня 1920 р.- Початок роботи Ліги Націй. Штаб квартира організації - Женева.

29 червня 1919р. – підписання Версальського мирного договору

Договори с союзниками Німеччини

10 Сен-Жерменський Договір між Договір констатував розпад

вересня договір союзними Австро-Угорської імперії на ряд
1919р. державами самостійних держав — Австрію
США, ВБ, Угорщину, Чехословаччину,
Ф.,Іт., Яп. Та Королівство Сербів, Хорватів і
державами, які Словенців (з жовтня 1929 року
виникли на тлі — Югославія), Західно-
розпад Ав-Уг. Українську Народну Республіку.
27 Нейїський мирний Договір з Обмеження територій Болгарії,
листопада договір Болгарієй визначення репарацій,
1919р. обмеження армії.
4 червня Тріанонський мирний Договір з Обмеження територійУгорщини,
2020р. договір Угорщиною визначення репарацій,
обмеження армії.
10 серпня Севрський мирний Договір з Розпад Османської імперії,
2020р. договір Туреччиною втрата Туреччини значних
 територій, обмеження армії.
24 липня Лозанський мирний Конференція та Юридично закріплювався розпад
2024 р. догові договір між Османської імперії та
державами визначалися нові кордони
союзниками та Туреччини. Севрський договір
Туреччиною. чинності так і не набрав.
Туреччина завдяки національно-
визвольному рухові зуміла
оберегти свій суверенітет та
відвоювати частину території.
Під час конференції було
прийнято конвенцію про режим
Чорноморських проток, яка
базувалась за принципом
вільного проходу кораблів, як
воєнних так і цивільних під
будь-яким прапором.

Вашингтонська конференція

12 листопада 1921 р. – 6 лютого 1922 р.

Мета: обмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азіатсько-

Тихоокеанському регіоні.

Учасники: США, Велика Британія, Франція, Японія,Італія, Бельгія, Нідерланди,

Португалія, Китай.

Підписано три Договори:

1. «Договір чотирьох держав» 13 грудня 1921р.(США, Англія, Японія, Франція)

гарантував збереження його учасникам володінь у басейні Тихого океану. Сторони
давали взаємні гарантії недоторканності колоній терміном на 10 років. Згідно з
угодою ліквідовувався англо-японський договір 1902 р.

2. «Договір п’яти держав» - 6 лютого 1922р. (Англії, США, Японії, Франції, Італії)
про обмеження морських озброєнь, установлював пропорції у співвідношенні
військово-морських флотів 5:5:3:1,75:1,75 вказаних держав. Учасники договору
зобов’язувалися не будувати лінкорів тоннажністю понад 35 тис. тонн.
Установлювалися обмеження тоннажу і для крейсерів. Заборонялося створювати
нові військово-морські бази (крім США, Великобританії) в Тихоокеанському
регіоні.Це був перший в історії договір про обмеження гонки озброєнь. Уперше
Великобританія формально визнала рівність флоту США зі своїм.

3. «Договір дев’яти держав» 6 лютого 1922 р. - який проголошував принцип

суверенітету і територіальної цілісності Китаю. Японія відмовилася від свого
монопольного становища в Китаї та повертала йому колишні німецькі володіння.
Великі держави брали на себе зобов’язання не прагнути до поділу Китаю на сфери
впливу і дотримуватися принципів "відкритих дверей" та "рівних можливостей".
 Міжнародні конференції. Перегляд повоєнних договорів.

Генуезька конференція 10 квітня- 20 травня 2020 р.

29 країн учасниць( з британськими домініонами 34).

Мета: пошуку засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи», де,

крім інших питань, було зроблено спробу виробити спільні умови для нормалізації
відносин із радянською Росією та іншими радянськими республіками.

Рішення: протиріччя, проблеми виплати боргів сторони подолати не змогли. Країни

Антанти виставили рахунок у розмірі 18 млрд крб. У відповідь радянська Росія зажадала
сплати їй 39 млрд крб. за збитки від інтервенції країн Антанти. До того ж делегація
радянської Росії категорично відмовлялася сплачувати борги Тимчасового уряду.

Раппальський договір

Опинившись на конференції у критичному становищі, 16 квітня 1922 р. радянська Росія й

Німеччина у містечку Рапалло уклали договір про відновлення дипломатичних відносин у
повному обсязі і про відмову від будь-яких претензій. Цей договір започаткував тривале і
плідне співробітництво між Росією та Німеччиною в економічній, політичній і військовій
сферах. За цим договором Росія прощала Німеччині її борг —10 млрд крб. Договір став
своєрідним проривом на дипломатичному фронті, що вивів Росію та Німеччину з
міжнародної ізоляції.

Договір в Рапалло створив докорінно нову ситуацію в Європі. Дві „ображені” держави
уклали між собою антиверсальський договір фактично поставивши під загрозу витворену
переможцями повоєнну систему безпеки. Єдине, що рятувало Версальську систему це те,
що Німеччина була ослаблена умовами миру, а Росія революцією і тривалою
громадянською війною.